За час повномасштабної війни, понад три мільйони українців втратили житло або не мають до нього доступу через окупацію. Якщо для людей, житло яких перебуває на території підконтрольній Україні, отримати компенсацію є реальним варіантом, то для переселенців з ТОТ, ситуація складніша. Останній дієвим механімз запустили у грудні 2025 року, а цьго літа також має запрацювати нова програма “Будиночки в селі” на тисячу родин.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалися з Павлом Фроловим, народним депутатом та Головою Спеціальної комісії з питань захисту ВПО. У розмові з нами він пояснив, чому держава не може виплатити компенсацію всім, як насправді працює нова програма “будиночків у селі” і чи не позбавить вона людей права на майбутнє відшкодування за квартиру на ТОТ.

Примітка. Павло Фролов — народний депутат України, голова Спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Один з авторів законопроєкту №13136, який передбачає розширення механізму компенсації за зруйноване житло на всіх власників, незалежно від категорії ВПО.

Зараз компенсацію за житло на окупованих територіях може отримати лише певні категорії ВПО. Чи є механізм і кошти, щоб відшкодування отримали всі власники житла на ТОТ?

Наразі механізму та фінансового ресурсу для компенсації всім власникам житла на окупованих територіях, незалежно від їхнього статусу, на жаль, немає. З 1 грудня 2025 року держава запустила програму житлових ваучерів номіналом 2 мільйони гривень для окремих категорій ВПО, які проживали на ТОТ.

Примітка. Програма житлових ваучерів, запущена з 1 грудня 2025 року, передбачає виплату 2 млн грн. На першому етапі — лише учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни зі статусом ВПО. Усього в реєстрах таких близько 90 тисяч осіб — значно менше за реальну кількість постраждалих.

На першому етапі право на допомогу мають учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни. На реалізацію програми вже спрямовано 6,6 мільярдів гривень, що дозволить забезпечити житло 3 300 родин.

Водночас масштаби проблем значно більші. За різними оцінками, житло на тимчасово окупованих територіях втратили або не мають до нього доступу понад 3 мільйони українців. Фактично тих з 90 тисяч, які є в реєстрах Міністерства соціальної політики і Мінветеранів (тобто ці категорі, учасники бойових дій та особи з інвалідністю зі статусом ВПО), — за перші місяці з 90 тисяч 41 тисяча подала заяви. Вже 32 тисячі погоджено комісіями, очікують фінансування. Але фінансування, на жаль, обмежене, тому що всі ресурси України йдуть зараз на сектор безпеки та оборони, і фактично все інше покривається або за рахунок кредитів, або грантів від наших західних партнерів.

Якщо загалом, то розширення компенсації на всіх власників нерухомості на ТОТ сьогодні стримується трьома ключовими факторами: відсутність фінансування, необхідність створення повноцінного механізму дистанційного обстеження майна та верифікація збитків.

Тому вже зараз законодавчо необхідно закріпити право громадян на фіксацію втрат або пошкодження житла і постановку в чергу на майбутню компенсацію. Це наш законопроєкт №13136, який розроблений усіма фракціями, авторами якого є члени нашої парламентської комісії захисту прав ВПО. Комітет його рекомендує прийняти за основу, але, на жаль, у порядок денний він поки не потрапляє. Я постійно піднімаю це на Раді Коаліції, декілька разів з президентом, щоб ми його розглянули. Він передбачає поширення механізму компенсації за житло і відновлення на житло, дистанційне обстеження зруйнованих об’єктів, спрощену процедуру для повністю знищених населених пунктів, таких як Мар’янка, Бахмут. Рішення в Кабміні: вони вже віднесені до таких, що знищені, і там навіть не треба комісії — просто якщо є право власності, якщо українці переїхали з ТОТ, вони подаються і отримують місце в черзі на програму відновлення.

Чи вірно трактувати так, що грошей на розширення компенсацій зараз немає?

Так, але за ці гроші ми постійно б’ємося. Я постійно це питання підіймаю. У нас було 14 мільярдів у бюджеті, це залишки коштів. Вони переходять у спеціальний фонд і йдуть на це. Але зараз, коли розглядався бюджет, Мінфін каже, що з 6,6 мільярдів вже немає коштів. Тому будемо з’ясовувати, де поділися кошти, чому нам обіцяли більше. Це все одно не вирішить проблему всіх переселенців, але це понад вдвічі більші, ніж те, що поки є. Ну і на Ukraine Recovery Conference (відбудеться 25-26 червня) теж планується підписання угоди щодо 80-120 мільйонів доларів на ці речі, це ще на 2–3 тисячі людей. Сподіваємося, що це буде швидко підписано і реалізовано. Але комплексне рішення — це законопроєкт №13136.

Примітка. Уряд заклав у держбюджет-2026 механізм вилучення залишків коштів із бюджетів тимчасово окупованих громад — щонайменше 14 млрд грн. Відповідну норму 3 грудня 2025 року підтримала Верховна Рада України, ухваливши закон про державний бюджет на 2026 рік.

Яка взагалі кількість переселенців з окупованих територій потенційно претендує на компенсацію? І чи є в держави оцінка необхідного фінансування?

Точної кількості громадян наразі немає. За різними оцінками, йдеться про мільйони людей — понад 3 мільйони українців втратили житло або не мають до нього доступу через окупацію. При цьому значна частина такого житла не внесена до державних реєстрів пошкодженого чи знищеного майна, оскільки на ТОТ досі відсутні повноцінні механізми фіксації збитків.

Щодо чинної програми житлових ваучерів, я вже казав: 90 тисяч таких людей є, це учасники бойових дій та особи з інвалідністю зі статусом ВПО. Щодо вартості, якщо казати про все житло, то це суми дуже великі — декілька довоєнних бюджетів. Наразі звучала сума у 40 мільярдів доларів по зруйнованому житлу на ТОТ. Якщо ще додати, всіх українців, які втратили доступ до житла в окупації, бо окупанти там, — то це 3 трильйони гривень.

Однією з останніх ініціатив для надання ВПО житла є програма “Будиночки в селі” для ВПО. На якому вона зараз етапі і коли переселенці реально зможуть отримати перше житло?

10 червня ухвалена постанова. Вона говорить про реалізацію дворічного експериментального проєкту. Наразі в регіонах вже триває відбір потенційних учасників, пошук будинків, які можуть бути прийняті громадами для подальшого надання переселенцям. Очікуємо, що перші переселенці зможуть їхати в сільські будинки впродовж літа 2026 року. Координує цю програму Міністерство соціальної політики. Але ми будемо, звісно, і ми контролювати з боку парламенту, щоб не було затримок, щоб дійсно люди могли переїхати в ці будинки. Тому що якби ми прийняли її (ред. постанову) умовно в лютому або березні, було б більше часу, люди менше витрачали б на оренду або переїхали з МТП (ред. місця тимчасового проживання) у кращі умови, де більше простору і так далі. Але тут же мова йде, що коштів лише на близько тисячу будиночків. 500 мільйонів гривень, тобто гранична вартість одного будинку 500 тисяч гривень. Це, на жаль, поки ми не можемо казати, що це така велика програма.

Як це працює. Відповідно до постанови КМУ №751 від 10 червня 2026 року, держава викуповує будинки у приватних власників і передає їх громадам. ВПО отримують житло у безоплатне користування — тобто платять лише за комунальні послуги. Договір укладається на строк до трьох років з можливістю продовження. Будинок залишається у комунальній власності громади. Подати заяву можна буде особисто або через веб-портал Пенсійного фонду України.

Переселенці зможуть самостійно обирати будинок? І чи можна буде згодом отримати його у власність?

Так, переселенці зможуть самостійно обирати житло із запропонованих варіантів. І після цього громада викуповуватиме це житло. Тут ще важливо сказати, що на першому етапі поки не передбачено передачу у приватну власність цих будиночків ВПО. Тобто вони залишатимуться в комунальній власності громад і надаватимуться людям на умовах соціальної оренди. Тобто фактично мова про безкоштовне проживання лише за комунальні послуги — за оренду не передбачено плати.

Але ми про це теж думаємо і розглядаємо. Давайте подивимося, який буде попит, як буде ця програма реалізовуватись. Думаємо над тим, що, можливо, треба змінювати законодавство, розробляти і приймати норми щодо надання власності цих будиночків. Але наразі це не передбачено.

Ну і пріоритет при розподілі будиночків, якщо попит буде перевищувати пропозицію, отримають багатодітні сім’ї, люди старшого віку, особи з інвалідністю, а також діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

В яких регіонах шукатимуть ці будинки?

Тут немає меж, можна в усіх областях ці будиночки шукати. Треба, щоб місцева влада їх взяла, включила в потенційні переліки, і тоді люди могли би подавати заявки на ці будиночки. Ну звісно, крім територій бойових дій, небезпечних зон. Координація — через Міністерство соціальної політики, бо субвенція йде через нього з державного бюджету до місцевого.

Є побоювання, що програма стане способом переселення за замовчуванням — адже не всі хочуть жити в селі, де, наприклад, немає роботи, садочків, шкіл. Чи матимуть люди право відмовитись і надалі претендувати на інші житлові програми або компенсації?

Ні, ну тут питання в тому, що це не примусово — жодної примусовості тут немає. Навпаки, тут же говорять про те, що може попит бути набагато більший. Тобто це добровільна участь, добровільна заявка, тому як переселення за замовчуванням тут не може бути. Навпаки, МТП, вони всі розташовані в абсолютній більшості в містах, а люди хочуть, часто хочуть мати якийсь город, ближче до землі бути, можливо, є якась худоба, і тому якраз ці проблеми — щоб знайти таке житло. Цим вже займався раніше Координаційний гуманітарний центр — ми знаємо, що вони шукають разом з громадами. Це така волонтерська робота, бо центр — це благодійна організація, яка допомагає в евакуації, і попит, звісно, є. Вони самі колись шукали будиночки, домовлялися, зводили сім’ї, щоб люди користувалися і поселялися. Але зараз держава централізовано відає кошти — це вже буде набагато в більших масштабах.

І найважливіше для тих, хто вагається: якщо людина переїде в такий будиночок, чи не втратить вона право на майбутню компенсацію за квартиру або будинок на ТОТ?

Отримання житла за програмою “Будиночки в селі” не позбавляє переселенців права на майбутню компенсацію за майно, яке залишилось на тимчасово окупованих територіях. Оскільки сільська хата надається виключно в умовах безкоштовної оренди, без передачі у власність, за громадянами повністю зберігається право вимагати в подальшому відшкодування за втрачену міську квартиру чи приватний будинок на ТОТ. Тобто будинки, викуплені за кошти цієї субвенції, вони переходять у комунальну власність місцевих громад, а не до власності переселенців. Тут право власності на нове майно у ВПО не виникає. Держава не вважає їхні житлові питання остаточно розв’язаними. Тому право на компенсацію за знищену, за втрачену на ТОТ нерухомість — воно зберігається.

В цьому порядку є умова, що не можна одночасно поєднати користування будиночком у селі та отримання сертифіката на відновлення або житлового ваучера — для цих категорій і особисто для ветеранів і учасників бойових дій. Оце є обмеженням: якщо ти вже отримав сертифікат або ваучер, тоді ти не маєш права користуватися цією новою програмою. І переселенець може жити спокійно в сільській хаті, поки житло на ТОТ окуповане або заявку на компенсацію не погодили і не профінансували. Але це не для всіх — не всі ж з ТОТ можуть подати заявку на відновлення.

***

Важливо розуміти попри те, що постанова про “Будиночки в селі” ухвалена 10 червня 2026 року, програма фактично ще не запрацювала. Наразі в регіонах тільки починається пошук будинків, які громади могли б придбати для переселенців. Поки немає ні готових переліків об’єктів, ні відкритого прийому заявок — просто тому, що ще невідомо, які конкретно будинки і в яких громадах будуть доступні. Очікується, що перші переселенці зможуть в’їхати орієнтовно влітку 2026 року — але це поки що прогноз, а не гарантована дата.

До теми:

Сіверськодонецька громада хоче дати житло ВПО 60+: звідки взяли 51 мільйон і хто отримає квартири

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні реалізуються державні програми, у межах яких українці можуть отримати житлові сертифікати за пошкоджене та знищене житло. За них у подальшому можна придбати нове житло. Фінансуються програми Банком розвитку Ради Європи. Цьогоріч на їх реалізацію спрямували понад 250 мільйонів євро, що за сьогоднішнім курсом понад 13 мільярдів гривень.

Скільки коштів виділив Банк розвитку Ради Європи у 2026 році і куди їх витрачатимуть, розповідає Бахмут IN.UA.

Скільки коштів на компенсації українцям виділив Банк розвитку Ради Європи у 2026 році

Банк розвитку Ради Європи є партнером України. У межах співпраці держава укладає з банком кредитні угоди для реалізації програм підтримки українців та проєктів відбудови.

Примітка. Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ)  — це багатосторонній банк розвитку, місією якого є сприяння соціальній згуртованості в країнах Європи. БРРЄ інвестує в соціальні сферу: освіту, охорону здоров’я, доступне житло. Серед позичальників банку — уряди, місцеві та регіональні органи влади, державні та приватні банки, неприбуткові організації. У червні 2023 року Україна стала 43-ю країною-членом Банку розвитку Ради Європи.

У березні 2026 року Адміністративна Рада БРРЄ схвалила нові рішення щодо підтримки України. Вони передбачали відновлення житла та підтримку малого бізнесу. 100 мільйонів євро (ред. близько 5,2 мільярдів гривень) виділили на реалізацію програми “HOME: Компенсація за знищене житло”. 5 червня 2026 року Кабмін ухвалив розпорядження, яким визнав за доцільне залучити кошти другої додаткової позики від Банку розвитку Ради Європи в розмірі 100 мільйонів євро.

Примітка. У межах програми “HOME: Компенсація за знищене житло” власники пошкодженого та зруйнованого житла можуть отримати житлові сертифікати за державною програмою компенсацій. У подальшому за цей сертифікат можна придбати нову оселю. Пріоритетне право на компенсацію за цією програмою мають учасники бойових дій, захисники і захисниці, які повертаються та потребують відновлення, люди з інвалідністю та багатодітні сімʼї.

4 червня Кабмін визнав за доцільне залучити кошти гранту в розмірі 10 мільйонів євро від Банку розвитку Ради Європи та кошти операційного гранту в розмірі 1,075 мільйонів євро (ред. близько 577 мільйонів гривень) від Банку розвитку Ради Європи.

Ці кошти мають піти на інший проєкт — “HOME Розвиток спроможності: Компенсація за знищене житло в Україні”. Він має на меті посилення спроможності держави та органів місцевого самоврядування реалізовувати механізм компенсації за житло, зруйноване внаслідок російської агресії, та підвищення ефективності використання міжнародної фінансової допомоги.

Куди виділяють кошти Банку розвитку Ради Європи

У серпні 2026 року Уряд спрямував 5,14 млрд гривень, наданих БРРЄ, на компенсації за знищене житло в межах програми “єВідновлення”. Прем’єр-міністр України Сергій Корецький зазначив, що це дасть змогу видати житлові сертифікати понад 3 600 родинам, які втратили житло.

За словами прем’єр-міністра, житлові сертифікати вже отримали понад 88 тисяч родин на загальну суму 112,6 мільярдів гривень. З них понад 33 тисячі сімей купили нове житло. Ще близько 55 тисяч родин чекають на фінансування своїх сертифікатів.

Чи планується ще виділення коштів Банком розвитку Ради Європи у 2026 році

У червні 2026 року Адміністративна рада БРРЄ схвалила нові рішення щодо підтримки України на 140 мільйонів євро (ред. близько 7,2 мільярди гривень).

Позика обсягом 80 мільйонів євро (ред. близько 4,1 мільярди гривень) передбачена на житлову підтримку ВПО з тимчасово окупованих територій. Ще 60 мільйонів євро (ред. близько 3,1 мільярди гривень) мають піти на забезпечення доступним житлом ветеранів війни.

Проєкт “Житлова підтримка ВПО з тимчасово окупованих територій” передбачає житлові компенсації для українців, які були змушені залишити свої домівки та не можуть скористатися стандартними механізмами компенсації через неможливість проведення фізичної верифікації пошкодженого або знищеного майна. Сьогодні житлові сертифікати по 2 мільйони гривень можуть отримати учасники бойових дій та люди з інвалідністю внаслідок війни.

Очікується, що фінансування БРРЄ дозволить надати житлові компенсації для близько 2 тисяч сімей з ТОТ.

Проєкт “Житло для ветеранів війни” спрямований на підтримку учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, які потребують покращення житлових умов. Програма передбачає надання пільгових довгострокових кредитів на придбання готового житла. Очікується, що фінансування дозволить забезпечити житлом майже 1,6 тисяч родин військових.

Які житлові проєкти фінансує Банк розвитку Ради Європи в Україні

Окрім житлових компенсацій, Банк розвитку Ради Європи також фінансує пільгові іпотечні кредити за програмою “Житлові приміщення для ВПО”. Фінансування передбачене в межах Рамкової угоди про позику між Україною та Банком розвитку Ради Європи, підписаної 26 травня 2025 року за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України.

Загальний обсяг фінансування — 50 млн євро. У жовтні 2025 року було отримано перший транш з половиною коштів, а у травні 2026 року Україна отримала другий транш у розмірі 25 мільйонів євро (ред. 1,3 мільярди гривень) від БРРЄ. Це дозволить профінансувати понад 500 родин.

Відбір на пільгові іпотечні кредити проводить Держмолодьжитло методом випадкової комп’ютерної вибірки за допомогою генератора випадкових чисел.

Читайте також:

• Допомога бахмутським ветеранам на іпотеку: хто увійшов до комісії, яка ухвалює рішення про виплати
• Державні житлові програми: різниця між сертифікатом та ваучером і чи можна отримати їх одночасно
• Реєстр житла для ВПО: Уряд знову переніс терміни запуску

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ініціативна група бахмутян передала міській владі заяву із закликом активніше відстоювати право переселенців на компенсацію за знищене майно. Документ містить пропозиції щодо звернень до державних органів, а також вимогу регулярно інформувати громаду про роботу над цим питанням.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA повідомила Інеса Мішенина, бахмутянка та за сумісництвом авторка звернення.

Бахмутяни провели зустріч з міською радою щодо виплат за знищене майно

Інеса Мішеніна, яка входить в ініціативну групу, звернулася до Олексія Реви, начальника Бахмутської МВА, із офіційною заявою, підписаною 29 липня 2026 року. У заяві жителі Бахмута просять відкрито інформувати громаду про можливості захисту майнових прав, законодавчі зміни, державні програми та кроки адміністрації для підтримки мешканців.

Згідно з наданим редакції документом, бахмутяни просять місцеву владу звернутися до державних органів:

• Міністерства розвитку громад та територій України;
• Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України;
• Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту майнових і немайнових прав ВПО;
• Державного космічного агентства України щодо використання аерокосмічних матеріалів для підтвердження факту руйнування житла, коли інші докази отримати неможливо.

За словами Інеси Мішеніної, зустріч відбулася 29 липня з Олександром Марченко, в.о. начальника Бахмутської
міської військової адміністрації. Загалом бахмутянка оцінила її, як результативну.

“Зустріч була дуже плодовита. Ми прийшли з заявою, а нам відповіли на все: куди звернутися, що стосується виплат за знищене майно, сертифікати.” — розповіла Інеса Мішеніна.

Подальший розгляд пропозицій наразі призупинився через законодавчі обмеження на державному рівні та реорганізацію Кабінету Міністрів: профільне Міністерство розвитку громад та територій України наразі розділяють, тому поки невідомо, хто саме опікуватиметься цим напрямком. Ініціативна група планує відновити подання заяв та рекомендацій одразу після призначення нових міністрів і розподілу урядового функціоналу.

“Зараз ми опираємося в закони, які не може вирішувати наша Бахмутська міська рада. Це закони на рівні президента та Кабміну. Тому чекаємо. І далі будемо подавати заявки на нові міністерства” — додає бахмутянка.

Учасниця зустрічі також наголосила на необхідності ретельної підготовки документів. Інеса Мішеніна зазначила, що помилки у заявах можуть стати причиною відхилення законопроєктів або звернень, як це відбувалося з ініціативами інших переселенців.

Редакція опублікує відповідь на звернення бахмутян, після її оприлюдненням Бахмутською МВА.

Що передувало

Нагадаємо, що 9 липня 2026 року Інеса Мішеніна опублікувала звернення до бахмутян із закликом об’єднатися для нагадування владі про проблеми з житлом.

Ініціативна група вирішила розпочати процес із консультацій з місцевою адміністрацією, щоб не нашкодити мешканцям та отримати фахові поради щодо складання звернень до президента. Основною метою ініціативи є отримання компенсацій та розблокування державних житлових програм. Для випадків, якщо місцева влада відмовилася б від зустрічі, ініціативна група розробила альтернативний план дій — шукати контакти та звертатися безпосередньо до приймалень депутатів Верховної Ради.

Читайте також:

Скільки компенсацій за зруйноване майно погодили мешканцям Бахмутської громади: офіційні цифри

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!