Наразі існує порядок, за яким вимушені переселенці можуть претендувати на різні види житла – ліжко місце у спортзалі чи гуртожитку, окрема квартира чи житло в модульному містечку. Чи працюють ці норми на практиці, чи легко знайти прихисток і на яких умовах – досліджували наші журналісти.
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій розписало алгоритм отримання тимчасового та соціального житла для ВПО. Зокрема, для отримання тимчасового житла (йдеться про підселення до гуртожитків, у модульні містечка, надання ліжко-місць у підвалах та спортзалах) потрібно стати на облік. Для цього необхідно звернутися з відповідною заявою та перерахованим на сайті списком документів до центру надання адміністративних послуг чи іншого органу місцевого самоврядування. Якщо й таких відомств у населеному пункті, куди приїхав переселенець, немає, можна звернутися до військово-цивільної адміністрації. Отримавши довідку внутрішньо переміщеної особи (процес може зайняти від кількох днів до місяця), можна претендувати на тимчасове житло. Однак умови життя там найчастіше залишають бажати кращого.
Психолог Андрій Кузнєцов, який працює безпосередньо із переселенцями у модульних містечках Львівської області, дав коментар редакції “Бахмут.IN.UA”. За його словами, у модульні містечка поселяють дуже обмежену кількість людей, які відповідають суворим критеріям. Однак завжди є можливість переїхати в інше місце з найкращими чи гіршими умовами. Список адрес роздруковано у громадських місцях таких модульних поселень та часто з’являється у місцевих адміністраціях.
Фото: Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України
У трьох модульних містечках для переселенців, у яких Кузнєцов особисто спілкується із переселенцями зі східних областей, діють чіткі правила: у кожному проживає до трьохсот осіб. Приймають виключно сім’ї з дітьми, людей з інвалідністю та пенсіонерів. Зараз їх завантаженість повна. Держава планує збільшувати кількість таких поселень, проте через проблеми із фінансуванням терміни будівництва невідомі.
Чи реально отримати окрему квартиру?
Водночас для отримання постійного соціального житла, тобто окремої квартири, в якій можна жити тривалий час, потрібно стати на соціальний квартирний облік. Процедура така сама, як і для отримання тимчасового житла, але може відрізнятися перелік документів – з подробицями можна ознайомитись на сайті відомства.
Однак, якщо отримати тимчасове житло можливо протягом кількох тижнів або місяців (залежно від завантаженості регіону переселенцями та наявності ліжко-місць), то на соціальну квартиру можна чекати роками.
Річ у тому, що соціальний житловий фонд України й до повномасштабного вторгнення росії розширювався дуже повільно: претенденти, які стали на облік, могли чекати на свою чергу кілька десятиліть. Зараз, коли кількість тих, хто потребує допомоги з розселенням, збільшилася в рази, навіть пріоритет надання таких квартир переселенцям не допоможе швидше розподілити квартири.
Окрім того, держава пропонує ще кілька видів допомоги. Зокрема, кожен переселенець може претендувати на кредит на особливих умовах, які, однак, не розкриваються. Також можна оформити “кредит на 5-7-9%” за умови, що кошти підуть виключно на покращення житлових умов. Цей варіант підходить для тих, хто не хоче чекати на державне фінансування ремонту в тимчасовій квартирі, хоча і така послуга є.
“Щоб людям пропонували кредити на особливих умовах такого я не чув. Про постійне соціальне житло чув, але це щось далеке, практично нереальне”, – поділився психолог Андрій Кузнєцов.
Також держава пропонує програму підтримки індивідуального будівництва для переселенців у сільській місцевості. Ще дві цікаві послуги – податкова знижка на оренду житла та додаткові пільги для переселенців, які мають статус ветерана бойових дій. Однак у такому разі більшість витрат лягає на плечі громадян.
Що таке фонди тимчасового житла?
29 квітня 2022 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову №495 «Деякі заходи з формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб». Відповідно до документа, фонд житла, призначеного для тимчасового проживання ВПО, формується сільськими, селищними, міськими радами чи уповноваженими ними органами шляхом:
- викупу (придбання) житла
- будівництва нового житла
- реконструкції наявних будинків та гуртожитків, а також переобладнання нежитлових приміщень у житлові
- передачі житла до комунальної чи державної власності
- капітального ремонту об’єктів житлового фонду, зокрема об’єктів соціального призначення.
Фото: Антикризовий медіацентр
Таке житло не можна буде купити чи продати, обміняти або розділити. Також в зазначені квартири заборонено підселяти інших осіб або здавати приміщення для інших цілей, окрім задоволення потреб у житлі. Кожному члену сім’ї повинно припадати не менше шести квадратних метрів, проте платити за квартиру не потрібно зовсім.
Варто зазначити, що заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко у травні запевнив: уряд обговорював питання фінансування орендної плати за житло для переселенців. Проте все ж таки зупинилися на варіанті викупу вторинного житла та спорудження нових будинків для ВПО.
Двічі переселенці матимуть додаткові пільги
Луганська ОДА/ОВА ініціювала зміни до проєкту постанови Кабміну щодо порядку формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання ВПО.
«Нині в Україні нараховується до 10 мільйонів переселенців, з яких є ті, хто був вимушений покинути свою домівку вже вдруге. Левова частка – це мешканці Луганської області. Люди, які вже мали статус ВПО до 24 лютого 2022 року отримають свої додаткові бали в черзі на отримання житла», – зазначив голова Луганської ОДА.
За його словами, планується створення спеціальної комісії, котра визначатиме чергу за бальною системою. Раніше пріоритет мали лише пільгові категорії населення, тепер до них доєднаються і “двічі ВПО”, котрі отримають одразу 50 балів. Також родина переселенців чи окремі ВПО без родин гарантовано отримають 50 балів.
Голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай опублікував на своїх сторінках у соцмережах анкету з опитуванням для переселенців з Луганщини. Основна ціль опитування – складення приблизної картини потреб ВПО, які намагаються облаштуватись на новому місці, але через війну втратили власне житло чи можливість у ньому перебувати без небезпеки для життя.
«Визначаємо потреби житла наших мешканців у переселенні. Просимо Вас заповнити цю форму за посиланням, аби ми могли систематизувати дані щодо Ваших потреб у житлі: заповнюється лише однією повнолітньою особою однієї родини. Для тих, хто досі не має статусу ВПО, обов’язково його отримайте, аби мати можливість скористатися допомогою для переселенців в повному обсязі”, – заявив Гайдай.
Зазначається, що анкета також повинна структурувати дані про зареєстроване та фактичне місце проживання переселенців, довідатись, чи потребує людина надання тимчасового житла, скільки людей у родині, та на які ще пільги розраховують переселенці. Крім того, до переліченого приписують втрачене особисте житло. Форму можна продивитись та заповнити за цим посиланням.
За словами Гайдая, ця інформація допоможе оперативно вирішити найбільшу проблему, з якою зіткнулися переселенці, “щоб взимку кожен мешканець області мав придатне для проживання житло”. Однак голова ЛОДА не уточнив, коли саме ВПО зможуть переїхати у новий дім.
В анкеті є запитання про точний адрес та уточнюючі питання про кількість працездатних осіб у родині, що стали вимушеними переселенцями. Деяких користувачів соцмереж спроба дізнатись такі дані обурила. За думкою переселенців, Google-форми можуть зламати або навмисно передати отриману інформацію третій стороні.
З тимчасового житла можуть виселити?
Про спроби знайти тимчасове житло розповіла переселенка Вікторія Бабич. Мешканка Бахмуту у березні виїхала до Хмельницького. Вікторію, її чоловіка, двох дітей та бабусю поселили до гуртожитку Хмельницького політехнічного коледжу. Ставлення до ВПО було чудовим: перші два місяці їм та ще 250 переселенцям у гуртожитку забезпечували харчування, досі регулярно проводять різні заходи для дітей, надають психолога для дорослих.
Вікторія Бабич
Однак із наближенням навчального року керівництво гуртожитку натякає, що незабаром приміщення доведеться звільнити, а з альтернатив поки лише покинуті будинки без комунікацій за межею міста. Офіційно виселити тих, хто втік від війни, не можуть, поки не нададуть кожному тимчасове чи постійне житло. Однак переселенців вже готують до того, що шукати квартиру доведеться самостійно, або погоджуватися на те житло, що пропонують.
“Офіційного звернення до нас не було. Але ми розуміємо, що вже час. Вони шукають альтернативи, пропонують різні варіанти, але поки що це або будинки, де неможливо жити, або населені пункти, де гуманітарна допомога дуже обмежена або її взагалі немає. При цьому треба враховувати, що доїхати до міста – теж треба заправитися, вистояти у черзі на заправку. Були й такі випадки у моїх знайомих, що до села привезли тіло загиблого солдата, і злість місцевих жителів обернулась проти переселенців. Тому вони вирішили повернутися до Хмельницького та жити за гірших умов, можливо, частіше переїжджати місцями, де надають тимчасове житло, але у безпеці”, – розповіла Бабич.
За словами Вікторії, ті переселенці, які прибувають до міста зараз, вже мають шукати собі житло самостійно: забезпечити їхні потреби держава вже не може. Враховуючи, що роботи у місті, як і по всій Україні, практично немає, оплачувати повну вартість орендної плати та комунальних платежів немає можливості.
Фото: Сергій Гайдай у Facebook
Жінка розповіла, що одна з потенційних орендодавців запропонувала за п’ять тисяч гривень на сім’ю із п’яти осіб приміщення, схоже на веранду будинку. Там немає комунікацій, а використану воду пропонують зливати під сусідній багатоповерховий будинок.
Своєю чергою, Кузнєцов наполягає, що питання комфорту в альтернативному житлі для зараз не стоїть: якщо умови, куди переселяють ВПО, підходять, чудово – живіть, ремонтуйте, по можливості шукайте роботу. Якщо ні – самостійно шукайте квартиру.
“Так, багато людей виселяють. Левову частку переселенців поселили до шкіл, але зараз триває підготовка до нового навчального року, тож намагаються перерозподілити кудись. Пропонують різне житло, ліжко-місця в інших закладах, та підселяють до добровольців із приватними будинками. Є й такі випадки, коли переселити людей нема куди, але тоді попереджають про це одразу, за кілька місяців. Мовляв, думайте, шукайте, а до такого-то числа, будьте ласкаві звільнити приміщення. Але напризволяще не кидають”, – описав свій досвід роботи з переселенцями Кузнєцов.
За словами Кузнєцова, як альтернативу часто пропонують підселення в невеликих населених пунктах, де перевантаженість житлового фонду не така помітна. Часто ВПО розміщують у занедбаних будинках, які їм же належить відреставрувати. Або до гуртожитків. Якщо приміщення не має відношення до сфери освіти й знаходиться у невеликих містечках або селищах, то шансів на виселення менше.
Проте є й ті ВПО, які принципово не мають наміру самостійно вирішувати свої проблеми з житлом, перекладаючи відповідальність за це на державу. Психолог Андрій Кузнєцов пояснює, що причина цього – тривалий стрес, у якому перебувають люди. Через постійну невпевненість у майбутньому переселенці намагаються триматися за те, що мають зараз, по можливості долати внутрішні проблеми, а тому вважають, що держава зобов’язана про них подбати.
Навіть у разі, коли людей виселяють без попередження, їх привозять до вже підготовленого місця проживання, наполягає Кузнєцов. Якщо умови не підходять для тривалого проживання, їх або покращують або самостійно шукають більш комфортне житло для проживання на постійній основі. Звичайно, можливості державі не безконечні, але наразі місцева влада намагається зробити максимум, щоб забезпечити переселенців хоча б дахом над головою. А вже потім будуть покращувати умови.
Головне фото: Сергій Гайдай у Facebook
