Кріобанк — це місце, де людина може зберегти генетичний матеріал. Зокрема, й для того, щоб в майбутньому мати змогу народити дітей. Репортерка НВ Саша Горчинська поспілкувалася з дружиною полеглого військового Наталею, родина за життя встигла скористуватися послугами кріобанку.

Наталя та Віталій

До війни пара мала власний невеличкий бізнес: виготовляли прикраси ручної роботи з фарфору і кераміки. Продавали вироби на іноземний ринок. У 2022 році Віталій, чоловік пані Наталі, став бійцем ТрО. Віталій Киркач-Антоненко родом із Донеччини, ще з 2008 року вів активну громадську діяльність. 

Всередині лютого 2022-го, пішов на фронт, бо відчував, що війна не горами. До війська його взяли не відразу, пригадує дружина. Річ у тому, що Віталій мав так званий «білий квиток», але чоловік докладав всіх зусиль, щоб потрапити в ТРО.

26 лютого, Віталій Киркач-Антоненко, з позивним Красівий, приступив до виконання бойових завдань як стрілець. У вересні чоловік дізнався, що його дружина вагітна. Ця новина для чоловіка була радістю, адже родина мріяла про власних дітей.

 «В кінці літа я їздила до чоловіка і мені пощастило завагітніти. Ми були дуже раді: планували, як будемо виховувати цю дитину, сподівалися, що вона народиться у мирній Україні. На початку листопада Віталію дали довгоочікувану відпустку — першу з 24 лютого. Тоді ми провели разом кілька щасливих днів. Сходили на скринінг — на той момент я саме була на 12 тижні. Там побачили, що в нас буде гарненька дівчинка», — пригадує жінка.

Віталій загинув через п’ять днів після тієї зустрічі — 9 листопада 2022 року, під час бойового завдання на Сватівському напрямку на Луганщині. Його тіло вдалося вивезти. 

Кріобанк

Віталій Киркач-Антоненко на фронті / Фото: Віталій Киркач-Антоненко via facebook

Після загибелі чоловіка Наталя написала у своєму фейсбуці пост, де розповіла, що Віталій встиг скористатися послугами кріобанку. Він заморозив свій генетичний матеріал, щоб дружина в майбутньому могла народити від нього дітей. 

 «Після загибелі чоловіка я вирішила назвати нашу доньку на честь батька. Вже зараз називаю її Віталіною. Наразі їй 18 тижнів і, як показує УЗД, це гарненька здорова дівчинка», — каже Наталія.

Жінка розповідає, що вони обоє з чоловіком біологи за освітою. Все життя цікавились медициною та її можливостями, тому рішення про послуги кріобанку не здавалося чимось фантастичним:

 «Ми дуже чекали на відпустку і можливість Віталія виїхати з фронту хоча б на пару днів. Як тільки він приїхав до Києва, разом з ним одразу відвідали репродуктивну клініку. Як я вже розповідала, на той момент я вже була вагітна. Та ми зробили це, бо для нас важливо мати більше однієї дитини. Також не були впевнені, що я не втрачу цю вагітність, якщо трапиться найгірше. Він вирішив зробити це, цілком усвідомлюючи: якщо мені доведеться скористатися цією послугою, це означатиме, що він цих дітей вже не зможе обійняти і поцілувати».

Деталі послуги

Пара тримає в руках знімок зі скринінгу, на якому видно зображення їхньої дитини: Фото: Фейсбук

Жінка розповідає, що у клініки доволі жорсткі правила про нерозголошення будь-якої інформації, однак певними деталями поділитися все ж можна.

Насамперед людині треба здати аналізи, щоб перевірити наявність тих чи інших захворювань. Також є обмеження за віком. Лабораторія оцінює якість і заморожує генетичний матеріал. Після цього треба відвідати нотаріуса і підписати всі необхідні документи.

Зберігати матеріал в клініці можна безлімітно, за Ваші кошти. Відтак, середня вартість — приблизно 100 доларів на рік. Вартість самої послуги складає приблизно 10 тисяч гривень. Наталія зазначає, що краще звертатися до перевірених клінік, які мають хорошу репутацію:

 «Щоб піти на такий крок, потрібно спершу прийняти той факт, що війна — це про підвищені ризики отримати тяжкі травми або загинути. Після того, як мій коханий чоловік загинув на війні, я розумію, наскільки це рішення було важливим.

Хочу додати, що для жінки це — дуже непростий шлях. Проте коли військовослужбовець іде на війну, він та його родина повинні усвідомлювати ризики.На війні ніхто не є у безпеці. Тож якщо родина дуже хоче народження спільних дітей, краще про всяк випадок підстрахуватися і відвідати репродуктивну клініку. Я закликаю не відкладати це рішення «на потім».

Фото: Фейсбук, Наталія Киркач-Антоненко 

Читайте також: Зруйновані життя дітей: чому дівчинка з Соледару живе в підвалі

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Волонтерство — це спосіб мислення, який не дозволяє залишатися осторонь до чужої біди. Зараз їх роль в України важко переоцінити, адже вони стоять за спинами військових та допомагають простим українцям, часто ризикуючи при цьому життями. Саме завдяки таким людям Україна стає на крок ближчою до перемоги, до світлого майбутнього.

Редакція Бахмут IN UA звернулася до бахмутських громадських діячів Інни Гайдай, Віктора Зіпіра та Марини Шажко та ділиться їх думками стосовно волонтерства.

Волонтерство в Україні

Сьогодні волонтери — найпотужніша частина громадянського суспільства України, від роботи якої залежить багато аспектів держави. Наприклад, частина усього забезпечення військових на фронті надходить від небайдужих громадян. Це все частина їх боротьби за свободу рідної землі За словами Віктора Зіпіра, голови громадської організації “Бахмут Український”, до боротьби залучена не тільки вся Україна, але й волонтери США, Чехії, Польщі та інших країн. Вони допомагають грошима й речами, не рідко закупають й спорядження для військових на фронті.

Чоловік розповідає, що зараз волонтери намагаються допомогти всім цивільним і військовим. Про основні задачі, які зараз постають перед волонтерами відповідає наступне:

На питання, чому без волонтерів не було б Перемоги, Віктор Зіпір заявив, що все було б по-іншому, це була б інша Україна:

Марина Шажко, керівниця Бахмутського товариства захисту тварин “Лада”

Часто буває так, що допомога під час війни потрібна не людям, а тваринам. В авангарді цього аспекту в Бахмутській громаді стоїть Бахмутське товариство захисту тварин “Лада” та його керівниця Марина Шажко

За словами жінки, її організація з трьох волонтерів опікується притулком, який евакуювали із Бахмута. До нього постійно надходять нові тварини, яких рятують з-під обстрілів на найгарячіших ділянках фронту.

Наразі волонтери притулку займаються реабілітацією тварин, а також передають їжу для хвостиків, які все ще залишаються в місті. Ми запитали пані Марину, про будні волонтерів у притулку, на що отримали наступну відповідь:

На думку жінки, її головне для її ініціативи та волонтерства в цілому — бажання допомагати, отримувати новий досвід та змінювати себе та суспільство на краще. Зараз кожен волонтер також наближає Перемогу

Інна Гайдай, бахмутська волонтерка

Інна наголошує, що не вважає себе волонтеркою. На її думку, вона не робить нічого такого, щоб не міг зробити будь-хто інший. На питання про те, скільки зараз є волонтерів під її кураторством, бахмутянка відповідає наступне:

На думку жінки, ЗСУ й волонтери, це дві складові, які ведуть нас до Перемоги, й одне без іншого не може бути, якась лінія відірветься й все рухне. Це все одне ціле, головна особливість якого — єдність.

Читайте також:

• Волонтери з Дніпра евакуюють тварин із Донеччини: як залишити заявку
• “Неприємно чути про проблеми, але обговорення допомагає їх вирішувати”: досвід діяльності робочої групи Вугледарської громади
• “Мрія, яка підтримує впевненість у майбутньому”: як працює благодійний фонд у прифронтовому місті Слов’янськ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Через війну, яку розпочала росія чимало українців були змушені покинути свої домівки, а часто саме дім ми асоціюємо з відчуттям безпеки та захищеності, недаремно в народі є прислів’я: “Мій дім — моя фортеця”. Коли ми втрачаємо дім, в певному значенні, втрачаємо відчуття безпеки. Сьогодні ми розповімо, як віднайти друзів у новому місті, матеріал буде корисний для наших бахмутян, які вимушено отримали статус ВПО.

Волонтерство

Спільна проблема згуртовує людей, тож інколи щоб знайти нових друзів варто пошукати волонтерські ініціативи в своєму місті. Це може бути плетіння сіток, виготовлення окопних свічок чи сортування гумдопомоги. Сьогодні зайві руки не завадять волонтерським штабам, натомість Ви можете швидше адаптуватися до нового міста, відчути себе потрібним та важливим. 

Нове хобі

Для переселенців у багатьох містах України та навіть за кордоном зараз проводять безплатні заняття: це може бути фітнес, як це робить українка Наталія в Франції, або заняття для діток та дорослих у Центрі “Мальва” в Бухаресті. Після евакуації в безпечне місце Ви можете дізнатися у громади чи є якісь заняття для ВПО у місті. Якщо такої можливості не передбачено, не забувайте про звичні справи: прогулянки в парку, участь в батьківських зборах, толоки. Ці заняття не вимагають у Вас коштів, однак принесуть корисні знайомства. Сама так можна познайомитися з новими людьми та заручитися необхідною підтримкою.

Участь у житті громади 

Переїхавши на нове місце важливо знайти свій щабель у соціальній драбині. Пригадайте, чим Ви займалися у своєму місті і спробуйте знайти схожу діяльність — участь в організаційних заходах, церковний хор, спортивні змагання, озеленення в місті, шиття. Не бійтесь питати сусідів про місцеві дійства, цікавтесь життям громади. Вкрай важливо знайти для себе місце в новому життєвому устрої, тому не соромтеся пробувати щось нове для себе та просити про допомогу. Вам радо підуть на зустріч, важливо також поважити один одного. 

Вікові рамки та соціальний статус

Нерідко ми намагаємося знайти собі друзів чи товаришів у тій віковій категорії, у якій знаходимося ми самі. Однак, не слід відкидати людину, якщо вона молодша чи старша за Вас, адже у кожного з нас різний соціальний досвід, який може бути корисний один для одного. Також не забувайте, що будучи неупередженим, можна зустріти більше цікавих людей. Не поділяйте всіх на умовні категорії: багаті та бідні, престижні професії та не престижні і не ставте собі рамки з ким можна дружити, а з ким ні.

Головне фото: Pixabay

Примітка: авторська колонка нашої випускової редакторки – психологині, журналістки Семаковської Тетяни

Читайте також: «Заклик до евакуації»: історія волонтерки з Костянтинівки, яка допомагає Бахмуту

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!