Бахмут з наголосом на “У” отримав славу міста-фортеці, тут вже декілька місяців підряд безрезультатно російські війська штурмують ЗСУ. Проте місто тримається, Бахмут живе й продовжуватиме живе попри все. Російська пропаганда вперто продовжує називати Бахмут — Артемівськом, поширюючи таку назву в маси. Частково й серед місцевих мешканців можна почути назву саме Артемівськ, а не Бахмут.

Чи доречно називати так місто й звідки взялася назва Артемівськ — пояснює Ігор Корнацький, завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею.

Бахмут, а не Артемівськ

Бахмут мав назву Артемівськ в період з у 1924 по 2016 роки, таке найменування місту дали на честь російського революціонера Федора Сергєєва, якого місцеві знали як “Артема”, чоловік працював в Бахмуті декілька місяців і особливими заслугами не відзначився. “Артем” загинув у залізничній катастрофі, й через три роки після його смерті влада вирішила увіковічити пам’ять російського робітника.

В місті, на центральній Площі Бахмута, навіть відкрили монумент присвячений його постаті Пам’ятник створив скульптор Іван Каваларідзе у стилі кубізму. До слова інший подібний монумент, досі стоїть у Святогірську на горі “Артема”, зазначає Ігор Корнацький.

Під час відкриття памятника у Бахмуті відбувся багатотисячний мітинг, й було вирішено перейменувати місто на честь “Артема”, як “совєтського вождя пролетаріату Донбасу”

“Питання про перейменування міста було вирішено ще в 2016 році в процесі декомунізації, коли Верховна Рада ухвалила рішення повернути історичну назву міста — Бахмут”, — розповідає завідувач відділу музею.

Чи доречно називати Бахмут радянською назвою?

На думку історика, сьогодні недоречно називати Бахмут радянською назвою.

“В наш час, коли всі радянські наративи переглядаються, коли заборонена символіка нацистського та комуністичного режимів, вживання старої радянської назви недоречне, але багато людей за старою звичкою називають місто — Артемівськом. Хоча поступово такі назви відходять у минуле й в пам’яті людей”, — розмірковує Ігор Корнацький.

Історик зауважує, що раніше Маріуполь носив назву “Жданове”, а Луганськ “Ворошиловградом”, але зараз ці міста так не називать.

Повернення Бахмуту історичної назви

За словами Ігоря Корнацького суперечки про повернення Бахмуту історичної назви серед громадськості були ще раніше, зокрема, в 2015 році, коли почали зносити пам’ятки комуністичному режиму в Бахмуті.

“Повернення Бахмуту історичної назви — це відносно свіжа новина, бо відбулося перейменування в роки збройного конфлікту на Донеччині. Тому, опоненти влади, Майдану і тих змін, які відбулися в Україні, продовжували називати Бахмут саме Артемівськом. Так само діє зараз радянська пропаганда в часи повномасштабної війни”, — пояснює пан Ігор.

Бахмутяни зробили свій вибір в 2016 році, на голосуванні міська рада повернула місту назву Бахмут, а у лютому Верховна Рада остаточно затвердила це перейменування.

“Процес був дуже тривалий, кожна сторона мала час висловитися, перемогла звісно позиція зґрунтована на законі заборони символіки нацистського та комуністично-тоталітарних режимів, тож назва повернулася й прижилися, але вона ніколи й не забувалася”, — резюмує бахмутський історик.

Фото: Бахмут.  IN. UA

Читайте також: День Соборності: згадуємо, як святкували в Бахмуті та як планують відзначати в Києві

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

День захисту дітей, який традиційно відзначають 1 червня, у 2025 році набуває особливого значення на тлі соціальних і гуманітарних викликів, що постали перед українськими дітьми. Це не просто свято, а нагадування про обов’язок держави й суспільства гарантувати кожній дитині безпеку, освіту, здоров’я та щасливе дитинство.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає детальніше про історію Дня захисту дітей та про те, як з’явилося це свято.

День захисту дітей 2025: як виникло свято

Ідея відзначати День захисту дітей з’явилася ще у 1925 році під час Першої всесвітньої конференції з питань добробуту дітей. Однак офіційно Міжнародний день захисту дітей був запроваджений лише у 1949 році, коли Міжнародна демократична федерація жінок ініціювала його встановлення та визначила дату святкування — 1 червня. Вперше ж це свято відзначили в наступному році, у 1950-му.

Після трагедій Другої світової війни питання безпеки, прав і добробуту молодого покоління стало як ніколи актуальним. Уже в 1946 році, невдовзі після створення ООН, було засновано Дитячий фонд ЮНІСЕФ — організацію, що покликана допомагати дітям у найскладніших життєвих обставинах.

У 1948 році світова спільнота прийняла Загальну декларацію прав людини, яка містила й положення, що стосувалися дітей. А в 1959 році ухвалили окрему Декларацію прав дитини — документ, покликаний гарантувати кожній дитині право на щасливе дитинство, турботу, захист і розвиток. Один із її ключових принципів звучить так: “Дитина має бути серед тих, хто першим отримує захист і допомогу за будь-яких обставин”.

В Україні День захисту дітей офіційно почали відзначати з 1998 року. Ініціатором став тодішній президент Леонід Кучма, який підписав відповідний указ. Відтоді 1 червня стало не лише святом, а й нагадуванням про відповідальність суспільства за права, безпеку та щастя кожної дитини.

Традиції святкування

В Україні День захисту дітей став нагодою говорити про дитячі права, умови життя, доступ до освіти та медичної допомоги.

У цей день організовують концерти, майстер-класи та інші активності для малечі і їх батьків. Основна мета — нагадати суспільству, що кожна дитина заслуговує на щасливе дитинство. Часто також проводять благодійні акції — зокрема, збір іграшок або коштів для дітей, які постраждали від війни чи потребують особливої підтримки.

Гарною ідеєю на цей день може стати сімейний пікнік або тематична прогулянка, які дозволять провести час у родинному колі та поговорити з дітьми про їхнє життя й турботи. Головне — зробити цей день особливим і щасливим для кожної дитини.

Читайте також:

• Бахмут, сорочки та дощ: яким був День вишиванки у 2017 році
• День матері в Україні: коли святкуватимуть у 2025 році
• Як виглядало бахмутське Artwinery: 20 світлин з підземелля

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська автошкола ТСОУ (Товариство сприяння обороні Україні) — відомий навчальний заклад, у якому виховували не одне покоління водіїв. Цього року йому виповнилося 65 років.

Детальніше про те, як з’явилася автошкола ТСОУ в Бахмуті, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської автошколи ТСОУ

Історія навчального закладу розпочалася 1 квітня 1960 року, коли згідно з постановою Центральному комітету секретаріат УРСР в Бахмуті було створено автошколу. На початку вона мала скромні ресурси: напівпідвальне приміщення на вулиці Артема (нині — Миру), автопарк у три машини по вулиці Профінтерна (нині — Сибірцева), трьох викладачів, трьох інструкторів і керівника — полковника у відставці С.С. Корпульова.

Попри обмежені можливості, автошкола стрімко розвивалась. Уже за перші чотири роки з’явилися філії в Часів Ярі, Сіверську та селі Миронівка. До 1964 року в автопарк розширили до 12 машин, а у закладі працювали 12 інструкторів, 7 викладачів.

“Автоклуб” та розширення

У серпні 1964 року заклад отримав нову назву — “Автоклуб”. Проте умови навчання залишалися абсолютно такими ж. Наприклад, класи містилися у напівпідвальних приміщеннях, а навчальні автомобілі стояли просто неба та без технічної бази для їх обслуговування.

Тим часом попит на навчання постійно зростав. Для порівняння, у 1960 році професійні водійські права отримали 222 учні, а в 1966-му — вже 440. Кількість мотоциклістів зросла з 12 до 390 осіб, а охочих здобути права категорії “любитель” — з 8 до 157.

Брак місць змушував частину учнів виїжджати на навчання до філій, але і там ситуація була напруженою. Тож, аби розширити школу у 1967 році на вулиці Чехова, 4 (нині — Максима Рильського) було зведено новий навчальний корпус із п’ятьма навчальними аудиторіями, який знають нині бахмутяни.

Автошкола у XXI столітті

На початок XXI століття Бахмутська автошкола ТСОУ була потужним навчальним закладом, послугами якого користувалися не тільки бахмутяни, але й представники та представниці інших регіонів Донеччини. Щороку понад 1 700 випускників отримували тут водійські права різних категорій, а також професійні посвідчення автослюсарів, операторів ЕОМ (електронно-обчислювальна машина), діловодів та інших спеціалістів.

До повномасштабної війни школа мала власний автодром площею 7 гектарів, навчальні легкові та вантажні автомобілі, технічну базу й гаражі. У закладі працювали понад 50 людей.

Наразі невідомо те, як виглядає школа, але, ймовірно, вона була знищена внаслідок бойових дій у місті.

Читайте також:

• Історія в три століття: як з’явився Всіхсвятський храм у Бахмуті
• Бахмут, сорочки та дощ: яким був День вишиванки у 2017 році
• Медовий, Яблучний та Горіховий: коли в Україні святкуватимуть Спас

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!