“Ми кажемо, що Бахмуту 460 років, а чим це довести? Нема будівель, немає нічого”: чому потрібно відбудувати історичне обличчя міста

Семаковська Тетяна 13:21, 21 Серпня 2023

Нещодавно ЮНЕСКО випустила звіт, в якому зафіксували руйнацію або знищення 274 культурних об’єктів в Україні протягом повномасштабного вторгнення. Найбільше таких об’єктів було в Донецькій області, там їх кількість склала 78. Але слід звернути увагу, що ці цифри не є кінцевими, адже доступу до тимчасово окупованих територій немає. Кожна з цих будівель має довгу історію та несе культурну цінність для громад та для країни в цілому. Наша редакція поспілкувалася з істориками та урбаністами щодо того, як може виглядати процес відновлення історичної та культурної спадщини у Бахмуті. 

Бахмут.IN.UA вже неодноразово писав про те, як росіяни знищують у місті історичні пам’ятки. Нещодавно у мережі з’явилися кадри знищеної Свято-Миколаївської церкви, яка була одним з найдавніших храмів на Донеччині.

Ще минулого року окупанти знищили майже 100-річний Палац Культури у центрі міста, Бахмутський коледж транспортної інфраструктури, над яким у листопаді 1917 року вперше у Донецькій області підняли український прапор з нагоди утворення УНР та багато інших будівель. Наразі візія відбудови Бахмута після деокупації та перемоги тільки розробляється.

Ми вирішили розпитати історика, дослідника історії розвитку промисловості Бахмутського району Григорія Соколовського та пам’яткоохоронця, експерта ГО «Центр розвитку міст» Дмитра Перова про те, чи має бути місце у цій візії для історичних пам’яток та їх відбудови. 

Росіяни зруйнували один із найстаріших храмів Донеччини. Фото: з відкритих джерел
Палає від обстрілів окупантів Палац Культури, архівне фото. Фото: з відкритих джерел
У вогні Бахмутський коледж транспортної інфраструктури. Фото: з відкритих джерел

Чому важливо відновити історичні пам’ятки

Григорій Соколовський –  історик, дослідник історії розвитку промисловості Бахмутського району
Джерело: Сайт saltway.in.ua

З урахуванням ступеня руйнації інфраструктури міста, може здатися, що питання навіть потенційної відбудови історичних пам’яток є в пріоритеті. В цьому питанні є дві складові. По-перше, згідно з Гаазькою конвенцією 1954 року, руйнування об’єктів культурної спадщини є воєнним злочином. По-друге, знищення історичних об’єктів є частиною тактики війни окупантів.

Таким чином, росія намагається знищити не тільки наше теперішнє та майбутнє, але й минуле. За століття фізичної та ментальної окупації, росіяни постійно намагалися переписати нашу історію, вкрасти її та привласнити собі. Знищення історичних пам’яток це чергова спроба продовжити таку тактику. 

«Як людина, я розумію, що це не може бути першою задачею (ред.- відбудова історичних пам’яток). Це дуже дорого фінансово. Людям треба ж кудись вертатися. Треба робити комунікації, воду проводити в місто, газ тощо. Люди дорожчі, ніж ці будинки. Як історик, я можу сказати, що відбудовувати все це обов’язково треба. В ідеалі, я уявляю, що все це буде в комплексі. Тобто будуть відновлюватися і будинки, і житло, і інфраструктура. Одночасно будуть проходити реставрацію історичні пам’ятки.  Бо якщо ми втратимо цю історію, то вже немає сенсу і місто відбудовувати. Краще відбудувати його на новому місці, ніж втрачати історичну спадщину. Що ми скажемо своїм онукам чи правнукам? Ми кажемо, що Бахмуту 460 років, а чим це довести? Нема будівель, немає нічого»

Григорій Соколовський // історик, дослідник Бахмутського району

Росіяни знищують історичні будинки не просто так

Дмитро Перов, який працює у сфері охорони пам’яток, каже, що одна з цілей росіян – знищення історичного контексту в Україні. Ігнорування історичних пам’яток під час відбудови буде свідчити про те, що окупанти досягнули її.

Вони це вже робили неодноразово. Одним з показових прикладів є Калінінград, до 1946 року – Кенігсберг. Коли росіяни прийшли туди, вони намагалися максимально знищити історичний зв’язок цих земель з іншими державами та побудувати на тому місці середньостатистичне російське поселення, яке б нічим не відрізнялося від інших населених пунктів росії. 

Дмитро Перов – пам’яткоохоронець, експерт ГО «Центр розвитку міст»
Джерело: Facebook сторінка Дмитра Перова

«Важливо зберігати те, що можна зберігати й важливо відновлювати те, що зруйновано. Якщо ми не будемо відновлювати, а просто будувати щось нове, то ми частково реалізуємо той план, який був у загарбників, який був у окупантів. В них саме така стратегія: Ми весь світ зруйнуємо, ми весь світ побудуємо. Ми не маємо рухатись в такій парадигмі».

Дмитро Перов // пам’яткоохоронець, експерт ГО «Центр розвитку міст»

Важливість збереження культурної спадщини й пам’яток – це якраз збереження цих опорних точок, оцієї спадковості поколінь, коли ти можеш простежити по забудові, чи по якимось пам’яткам, будівлям, яким було твоє місто раніше в ту чи іншу епоху, пояснює Дмитро. 

«Без минулого немає майбутнього. І для того ми вивчаємо історію, щоб не повторювати помилки попередніх поколінь».

Дмитро Перов // пам’яткоохоронець, експерт ГО «Центр розвитку міст»

В 1951 році в окремих регіонах Польщі був голод, в цей час стартувала відбудова

Якщо говорити про збереження та відбудову історичних пам’яток загалом, то в Україні громади вигадали багато способів це зробити. Наприклад, у Львові та Києві такі об’єкти обкладалися мішками та іншими матеріалами, які допоможуть зберегти пам’ятники, скульптури, мозаїки тощо від можливих обстрілів. Організація Aliph Foundation допомагає містам України зробити 3D моделі пам’яток архітектури, що допоможе їх відновити у випадку знищення.

Проте, в ситуації з Бахмутом ми говоримо про повне знищення міста, тому такі методи не допомогли б місту зберегти історичний спадок. У цьому випадку варто говорити про планування відбудови ледве не з нуля. 

Центр Варшави після Другої Світової війни, 1946 рік. Фото: архівні світлини

Гарним прикладом є досвід Польщі після Другої світової війни. Цю країну руйнували німецька та радянська армії з самого початку війни у 1939 році. У результаті ступінь руйнації був величезним. За різними підрахунками тільки головне місто Варшава було зруйноване на 80%.

Проте, поляки вирішили відбудувати міста. Цікавий факт, відновлення історичних будинків у Польщі відбувалося з автентичних матеріалів. Тобто, такі об’єкти не тільки зберігали свій історичний зовнішній вигляд, але й були перебудовані з тих самих матеріалів, в яких вони існували до війни. 

«Післявоєнна відбудова Польщі була дуже важкою. Тому що навіть у 51-му році в Польщі в окремих регіонах був голод. Тобто людям не було що їсти й при цьому в 51-му році стартує масштабний проєкт відбудови Варшави за старими кресленнями, за старими фотознімками, малюнками. Це відбудовувалося буквально з руїн старого міста Варшави. Історичні будівлі сучасної Варшави фактично побудовані в 50-х роках, але об’ємно-просторове рішення збережене. І сьогодні оце історичне місто, воно є якимось таким зразком, якимось пам’ятником незламності польського народу і польського духу».

Дмитро Перов // пам’яткоохоронець, експерт ГО «Центр розвитку міст»

Під час Другої світової війни, коли вже вся Польща була під окупацією, Варшава тримала оборону та не здавалася. Тому Гітлер наказав знищити це місто повністю, як помсту за спротив, пояснює Дмитро Перов. Рішення поляків відбудувати міста демонструвало те, що польська історія досі живе на цій території. 

За старими та новими фотографіями можливо відтворити історичний зовнішній вигляд будівель у майбутньому. Фото: з відкритих джерел

Бахмутський дослідник Григорій Соколовський вважає, що буде складно в сучасних умовах перейняти досвід Польщі із використання автентичних матеріалів при відбудові. Бо цегла, з якої історичні об’єкти були зроблені вже не виробляється та відрізняється розміром від сучасної. Та її в такій кількості складно буде знайти. Адже мова йде не тільки про Бахмут, а про багато інших міст, де росіяни зруйнували пам’ятки архітектури. 

«Це технічно можна зробити, тобто зробити цегляний матеріал, зробити таку саму цеглу, вона буде схожа на автентичну. У кожному випадку треба окремо вирішити. Я за те, щоб якнайбільше можна було відтворити первісний стан будинку. Тобто, школа мистецтва зруйнована. Якщо вдасться її відтворити максимально схожою до первісного вигляду, то я буду за, попри матеріали. Але якась модернізація має бути».

Григорій Соколовський // історик

При відбудові важливо зберегти автентичний вигляд історичних будівель. Фото: з відкритих джерел

Креслення цих будинків буде складно знайти, навряд чи багато з них збереглося. Проте із сучасною якістю фотографій та відео можна буде відтворити первісний вигляд будівлі й без них, вважає Григорій.

«Перш за все, це мають бути матеріали, які відповідають матеріалам, з яких була зроблена ця будівля. Тобто не треба прямо так заморочуватися та звозити автентичні матеріали з усієї України. Якщо у будинку був, наприклад, перший поверх мурований цегляний, то після відбудови це має бути мурований цегляний перший поверх. Другий поверх, якщо він був дерев’яний, він має бути дерев’яний. Важливо зберегти зміст, а зміст він може бути збережений тільки коли є візуальне, концептуальне сприйняття того, що це, наприклад, пам’ятка історії, в цьому будинку жив, чи бував який діяч абощо».

Дмитро Перов // пам’яткоохоронець, експерт ГО «Центр розвитку міст»

Отже, наші експерти вважають, що концепція відбудови має обов’язково містити в собі відбудову історичних пам’яток.  Важливо не забувати свою історію та підтримувати наш зв’язок з нею.  В якому форматі це буде відбуватися наразі складно уявити, адже кінцевий стан цих будівель невідомий.

Проте, у світі є успішні приклади післявоєнної відбудови історичних об’єктів. Відбудова житла та інфраструктури має бути беззаперечним пріоритетом для держави. Втім, не варто забувати й про пам’ятки історії та культури, які є частиною нашої ідентичності. 

«Без відбудови історичних пам’яток ми просто ризикуємо створенням якогось такого соціовакууму, коли є люди, які живуть безвідносно до чогось. І так, люди стають якимись космополітами, яким, в принципі, не важливо чи будуть жити в Бахмуті, чи будуть, наприклад, жити в Куп’янську чи в будь-якому іншому місті. Коли місто не відрізняється від міста, люди не усвідомлюють те, що вони кияни чи харків’яни. Для них не буде різниці. Вони стають такими громадянам світу, і тоді дуже важко переконувати людей у важливості національної ідентичності, національного суверенітету держави. Тому така різноманітність та унікальність міст дуже важлива. Вона прищеплює любов, додає емпатій до міста, в якому ти живеш».

Дмитро Перов // пам’яткоохоронець, експерт ГО «Центр розвитку міст»

Фото: Бахмут.IN.UA

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм– підписуйтесь!

Житловий проєкт для бахмутян у Гощі презентують іноземним інвесторам: що відомо

Валентина Твердохліб 16:00, 13 Листопада 2026
житло в гощі
Візуалізація проєкту “Бахмут-Гоща” / скриншот

12-13 листопада у Варшаві проходить міжнародна виставка ReBuild Ukraine Construction&Energy, присвячена відбудові України. Мета заходу — презентувати проєкти з відбудови потенційним інвесторам з-за кордону. Серед проєктів, представлених у межах виставки, є проєкт “Бахмут-Гоща”, що передбачає будівництво житла для ВПО на Рівненщині. Хоч делегація з Бахмутської громади не була особисто присутня на виставці, її проєкт увійде в каталог для розсилки партнерам.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповіла Тетяна Федорова, генеральна директорка Premier Expo Ukraine, організаторка ReBuild Ukraine Construction&Energy.

ReBuild Ukraine 2026: як заявлені проєкти представлятимуть інвесторам

12-13 листопада у Варшаві проходить міжнародна виставка ReBuild Ukraine Construction&Energy. Участь у ній приймають громади різних регіонів України, міжнародні партнери та потенційні інвестори. Громади презентують свої проєкти з відбудови та шукають можливості їх реалізації.

Серед проєктів, які шукають інвесторів у межах виставки, є проєкт Бахмутської громади “Сталева Мрія Бахмут-Гоща: Доступне житло в оренду для ВПО”. Його мета — будівництво 580 орендних квартир для інтеграції 1 230 ВПО з Бахмута в Гощанській громаді. Загальний житловий фонд складатиме 1 480 квартир.

Хоч бахмутський проєкт і був представлений на виставці, сама делегація з Бахмута не відвідувала захід. Проте це не означає, що потенційні донори не зможуть ознайомитися з проєктом. Він розміщений на сайті ReBuild Ukraine та буде розісланий партнерам заходу.

“Ми робимо підтримку на нашому сайті і продовжуємо розміщувати проєкти громад, які не мають можливості виступити зі стендом, отримати від нас стенд і виступ на марафоні громад. Ми їх (ред. проєкти) пишемо англійською, українською мовою. І для наших донорів — інвестори, фінансові установи, ті, хто займається страхуванням військових ризиків — ми на них потім робимо дубльовану розсилку, де інформуємо про ці проєкти, щоб вони могли на них подивитися. Але їх дуже-дуже багато, і потрібно щось дуже таке унікальне, щоб вихопити в сотнях проєктів саме якийсь цікавий”, — зауважила Тетяна Федорова.

За словами організаторки виставки, раніше проєкт “Бахмут-Гоща” було складніше втілити і презентувати інвесторам, бо були проблеми зі статусом житла, побудованого не у своїй громаді. Зараз це питання врегульоване, тому проєкт може бути більш привабливим для донорів.

“У нас раніше був Бахмут, вони дуже активно брали участь. Але в той момент ще була одна проблема. На рівні держави не було вирішене питання, як вони можуть розпоряджатися житлом, яке побудоване не на їх території. Якщо я не помиляюся, то зараз це питання вирішено. Вони зараз мають можливість домовлятися з місцевою владою, будувати житло для своїх мешканців і вже розпоряджатися і надавати це житло для них. Але є ще такий момент. Донорські організації, які не можуть втілити свою задачу, умовно кажучи, надати гроші громаді, то такі громади їм менш цікаві. Вони не розуміють, як потім будуть звітувати про такі дії. Це трохи складний процес, його треба пройти. Можливо десь потрібно, щоб держава допомогла цим громадам якось створити правильно комунікацію, в тому числі якісь гарантії для цих донорських організацій, щоб вони розуміли, з ким вони співпрацюють”, — зазначає Тетяна Федорова.

Нагадаємо, що вперше про проєкт “Бахмут-Гоща” офіційно заявили в листопаді 2024 року. Його анонсували у Варшаві під час заходу ReBuild Ukraine. Сьогодні вже розроблена проєктна документація і виділені перші 10 мільйонів гривень на підготовчі роботи до будівництва.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Від житла для переселенців до цифрових архівів: які проєкти громади Донеччини подали до DREAM та скільки вони коштують

Семаковська Тетяна 13:35, 13 Листопада 2026

Громади Донецької області внесли до державної системи DREAM 91 інвестиційний проєкт загальною орієнтовною вартістю 12,9 мільярда гривень. Ініціативи передбачають будівництво житла для переселенців, модернізацію медичних та освітніх закладів, створення соціальних центрів і цифровізацію документів. Частину проєктів планують реалізувати в інших областях України, де нині проживають переселенці з Донеччини.

Редакція Бахмут IN.UA проаналізувала проєкти 20 громад області, їхню вартість, зміст та рівень підготовленості. Зазначені 12,9 мільярда гривень — це сукупна орієнтовна вартість проєктів, а не обсяг уже виділеного фінансування.

DREAM — це державна цифрова система, у якій зібрана інформація про проєкти відновлення та розвитку України. На платформі громади можуть публікувати свої проєкти, зокрема будівництво житла, ремонт лікарень, шкіл та інших об’єктів інфраструктури. У DREAM можна дізнатися, що саме планують реалізувати, скільки коштів для цього потрібно, на якому етапі перебуває проєкт та чи має він фінансування. Важливо: поява проєкту в DREAM не означає, що на нього вже виділили гроші або розпочали роботи. Це може бути лише запланована ініціатива, для реалізації якої ще шукають фінансування.

Бахмут

Проєкт житла для бахмутян в Гощі, Рівненської області / фото DREAM

Бахмутська громада внесла проєкт житла для ВПО у Гощі. Він передбачає будівництво багатоквартирних будинків із заходами енергоефективності та безбар’єрності. Орієнтовна вартість одного технічного рішення — 1 757 676 000 гривень, тривалість — 36 місяців. Детально про будівництво в Гощі ми писали тут.

Білозерське

Білозерське планує створити інтерактивний освітній простір / фото DREAM

Білозерська громада внесла до DREAM проєкт створення інтерактивного освітнього простору “Освітня платформа: покоління NEXT” у місті Червоноград. Він передбачає створення мобільної робототехнічної лабораторії та Relax-зони. Мобільна лабораторія дозволить використовувати обладнання для навчання дітей у різних населених пунктах. Вартість проєкту, 2 100 000 гривень, тривалість — 32 місяці. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Волноваська

Волноваська громада внесла до DREAM проєкт створення цифрової картографічної основи та системи геоінформаційного (ГІС) моніторингу території громади. Він передбачає створення актуальної цифрової карти та впровадження системи моніторингу території. Серед запропонованих рішень, придбання готових картографічних матеріалів або використання комерційних геоінформаційних сервісів. Вартість проєкту складає 2 500 000 гривень, тривалість — 13 місяців. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Добропілля

Добропільська громада планує оцифрувати архівний фонд / фото DREAM

Добропільська громада внесла до DREAM проєкт оцифрування архівного фонду та створення електронної системи зберігання й надання архівних документів. Він передбачає переведення архівних документів громади в електронний формат і створення єдиної інформаційної бази для швидкого, безпечного та зручного доступу до них. Серед запропонованих рішень, оцифрування документів із залученням сторонньої організації. Вартість проєкту — 2 600 000 гривень, тривалість — 36 місяців. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Званівка

Званівська громада внесла до DREAM проєкт забезпечення резервного електроживлення для дистанційного навчання у двох закладах загальної середньої освіти. Він передбачає придбання, доставку та встановлення акумуляторних зарядних станцій, які дозволять педагогам продовжувати роботу під час відключень електроенергії. Також заплановані введення обладнання в експлуатацію та технічні інструктажі для працівників закладів. Вартість проєкту, 1 000 000 гривень, тривалість — 7 місяців. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Іллінівка

Іллінівська громада опублікувала 2 проєкти / фото DREAM

Іллінівська громада внесла до DREAM два проєкти загальною вартістю 13 100 000 гривень. Перший проєкт передбачає створення дистанційного освітнього осередку для викладання навчального предмета “Захист України” в закладах освіти громади. Його вартість, 2 300 000 гривень, а тривалість — 4 місяці. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування, проєктна документація тут відсутня.

Другий проєкт стосується придбання будівлі для тимчасового проживання переселенців з Іллінівської громади. Як альтернативний варіант у DREAM зазначене будівництво житла для тимчасового проживання ВПО. Вартість проєкту — 10 800 000 гривень, тривалість — 13 місяців. Проєкт також перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Костянтинівка

Костянтинівська громада внесла до DREAM п’ять проєктів загальною вартістю 464 500 000 гривень / фото DREAM

Костянтинівська громада внесла до DREAM п’ять проєктів загальною вартістю 464 500 000 гривень. Вони стосуються медичних послуг, дистанційної освіти, створення житла для ВПО та облаштування притулку для переселенців і маломобільних людей.

Перший проєкт, це створення багатопрофільного амбулаторного медичного хабу “SVOI. Здоров’я поруч” на базі реструктуризованих комунальних медичних закладів. Він передбачає організацію медичного центру для надання амбулаторно-поліклінічних, діагностичних та реабілітаційних послуг. Вартість проєкту — 21 000 000 гривень, тривалість — 24 місяці.

Другий проєкт передбачає створення та оснащення дистанційного осередку для викладання предмета “Захист України” в Костянтинівському ліцеї №1. Планується забезпечити трьох педагогів технікою, засобами відеозв’язку та цифровими навчальними ресурсами. Також передбачене придбання переносного обладнання, яке учні зможуть тимчасово отримувати для навчання вдома. Вартість складе 12 500 000 гривень, тривалість — 39 місяців.

Третій проєкт стосується створення цифрового освітнього простору для дистанційного навчання учнів Костянтинівського ліцею №1. Він передбачає закупівлю ноутбуків, програмного забезпечення, електронних освітніх ресурсів та обладнання для онлайн-занять. Реалізація запланована на 2027–2029 роки. До кінця 2029 року планується охопити дистанційним навчанням 500 учнів. Вартість — 9 500 000 гривень, а тривалість — 39 місяців.

Четвертий проєкт передбачає створення фонду тимчасового соціального житла для ВПО та інших категорій громадян. Громада планує протягом 2027–2028 років придбати три будівлі, а до 2029 року провести їхній ремонт і реконструкцію. У результаті планують облаштувати 360 місць для проживання з урахуванням вимог енергоефективності та безбар’єрності. Вартість проєкту — 258 500 000 гривень, тривалість — 48 місяців.

П’ятий проєкт стосується капітального ремонту орендованої будівлі на вулиці Шевченка Іллі, 7 у місті Олександрія Кіровоградської області. У приміщенні планують облаштувати місця тимчасового проживання та організувати надання соціальної послуги “Притулок” для ВПО й маломобільних людей. Проєкт передбачає оновлення водопостачання, вентиляції, освітлення та впровадження інклюзивних рішень. Вартість — 163 000 000 гривень, тривалість — 39 місяців.

Усі п’ять проєктів перебувають на етапі підготовки інвестиційного обґрунтування: чотири мають статус інвестиційного ТЕО, а проєкт соціального житла — попереднього інвестиційного ТЕО.

Краматорськ

Краматорська громада опублікувала 36 проєктів / фото DREAM

Краматорська громада внесла до системи DREAM 36 інвестиційних проєктів загальною вартістю понад 2 мільярда гривень. Вони охоплюють будівництво житла для переселенців, облаштування укриттів, релокацію закладів освіти та медицини, модернізацію комунальної інфраструктури.

Найбільші проєкти:

  • 880 мільйонів гривень — будівництво 11 житлових будинків у Хусті та селі Сімер на Закарпатті. Загалом передбачено 198 квартир для 528 людей.
  • 409,5 мільйонів гривень — будівництво трьох укриттів для закладів освіти.
  • 198,2 мільйонів гривень — будівництво двох укриттів для переселенців на Закарпатті.
  • 150,05 мільйонів гривень — реконструкція будівлі в Перечині для релокації Першого Краматорського ліцею.
  • 110 мільйонів гривень — придбання будівель у Кременчуці для релокації міської лікарні №2.
  • 71 мільйонів гривень — реконструкція будівлі в Перечині для проживання 60 переселенців.

Інші проєкти передбачають ремонт укриттів у Краматорську, оновлення тепломереж, відновлення каналізації та закупівлю обладнання для медичних і освітніх закладів.

Курахове

Курахівська громада внесла до DREAM проєкт створення цифрового освітнього середовища для дистанційного навчання. Він передбачає впровадження віртуальних STEM-лабораторій, 3D-моделей та інтерактивних симуляцій, які дозволять школярам виконувати практичні завдання онлайн. Реалізація запланована на 2027–2029 роки. Запланована вартість 1 340 814 гривень, а тривалість — 39 місяців. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Лиман

Лиманська громада планує відремонтувати для своїх мешканців корпус лікарні у Кременчуці / фото DREAM

Лиманська громада ще у листопаді 2025 року внесла до системи DREAM два проєкти загальною вартістю 30,1 мільйона гривень. Обидва планують реалізувати у Кременчуці Полтавської області. Перший проєкт передбачає капітальний ремонт частини Кременчуцької міської лікарні планового лікування для облаштування паліативного відділення. Заплановано оновлення інженерних мереж, покрівлі, утеплення фасаду та створення безбар’єрного простору. Вартість — 24,5 мільйона гривень, тривалість — 16 місяців.

Другий проєкт стосується створення Центру підтримки мешканців Лиманської громади на вулиці Першотравневій, 23. У приміщенні планують облаштувати простори для консультацій, навчання та психологічної підтримки ВПО, ветеранів і родин військовослужбовців. Вартість — 5,6 мільйона гривень, тривалість — 14 місяців. Обидва проєкти перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Маріуполь

Маріупольська громада планує звести реабілітаційний центр для військових / фото DREAM

Маріупольська громада внесла до системи DREAM 14 інвестиційних проєктів загальною вартістю понад 6,2 мільярда гривень. Більшість із них стосуються будівництва соціального житла для переселенців у Білій Церкві, Василькові та Львові. Також передбачені створення реабілітаційного центру в Одесі, облаштування освітніх просторів, відкриття ЦНАПу та придбання житла для ВПО.

Найбільші проєкти, внесені у 2026 році:

  • 1,395 мільярда гривень — друга черга житлового кварталу в Білій Церкві за технологією «Сталева мрія», що передбачає вісім будинків.
  • 1,385 мільярда гривень — перша черга житлового кварталу в Білій Церкві з восьми будинків за технологією Prefabrication.
  • 561 мільйона гривень — будівництво житлового кварталу в Білій Церкві з використанням екологічних технологій.
  • 357,2 мільона гривень — будівництво 38 квартир у Білій Церкві за підтримки Франції, з укриттям та енергоефективними рішеннями.
  • 336 мільйона гривень — будівництво двох п’ятиповерхових будинків на 80 квартир у Білій Церкві.

Окремо — три проєкти, внесені ще у грудні 2025 року, загальною вартістю 2,102 млрд грн:

  • 701 мільйон гривень — перша черга житлового комплексу з чотирьох будинків у Львові.
  • 701 мільйон гривень — друга черга житлового комплексу з чотирьох будинків у Львові.
  • 700 мільйон гривень — будівництво житлового комплексу з п’яти будинків у Василькові Київської області.

Усі 14 проєктів перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Микільське

Микільська громада ще у грудні 2025 року внесла до системи DREAM проєкт облаштування спортивно-реабілітаційного простору для ветеранів, військовослужбовців та членів їхніх родин у Києві, куди релокована громада. Проєкт передбачає ремонт приміщення, створення безбар’єрного середовища та закупівлю реабілітаційного і спортивного обладнання. Простір розрахований на одночасне відвідування 10 людей. Тут планують проводити заняття для фізичного відновлення та психологічної підтримки.

Вартість проєкту складажє 810 тисяч гривень, запланована тривалість реалізації — 4 місяці. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Мирноград

Мирноград планує реконструювати нежитлове приміщення поліклініки на Хемельниччині для того, щоб тут надавати своїм мешканцям соцпослугу / фото DREAM

Мирноградська громада також грудні 2025 року внесла до системи DREAM два інвестиційні проєкти загальною вартістю 58,96 млн грн. Обидва передбачають реконструкцію приміщень у селі Оринин Хмельницької області для надання медичних і соціальних послуг.

  • 22,54 мільйона гривень — реконструкція колишнього рентген-відділення площею 171,7 м² для потреб Мирноградської центральної міської лікарні. Тут планують облаштувати кабінети реабілітації та амбулаторної допомоги. Заклад розрахований на надання реабілітаційних послуг 50 людям на місяць.
  • 36,42 мільйона гривень — реконструкція приміщень колишньої поліклініки для створення простору підтриманого проживання людей старшого віку та людей з інвалідністю. Передбачається надання допомоги в побуті, адаптації та підтримці самостійного життя.

Обидва проєкти датовані 2025 роком, мають бал зрілості 86 та перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування. Запланована тривалість реалізації кожного — 38 місяців.

Новогродівка

Новогродівська громада у жовтні 2026 року внесла до системи DREAM проєкт створення цифрового архіву вартістю 1,65 млн грн. Проєкт передбачає поетапне оцифрування архівних документів громади. Частину робіт виконуватиме спеціалізована організація, решту, це працівники міської ради з використанням придбаного обладнання та програмного забезпечення.

Запланована тривалість реалізації — 39 місяців. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Олександрівка

Олександрівська громада у серпні–вересні 2026 року внесла до системи DREAM 12 інвестиційних проєктів загальною вартістю понад 828 млн грн. Вони передбачають будівництво підземних закладів освіти, модернізацію комунальної інфраструктури, реконструкцію соціальних і культурних об’єктів.

Найбільші проєкти:

  • 202 мільйони гривень — будівництво підземної школи в Олександрівці.
  • 165 мільйона гривень — модернізація відділення стаціонарного догляду Центру надання соціальних послуг, зокрема системи опалення та укриття.
  • 101,5 мільйона гривень — будівництво підземного дитячого садка “Журавка”.
  • 100,5 мільйона гривень — реконструкція будинку культури для створення інформаційно-просвітницького центру.
  • 100 мільйона гривень — реконструкція каналізаційної мережі та встановлення модульних очисних споруд.
  • 52,5 мільйона гривень — реконструкція будівлі для створення сучасного ЦНАПу.
  • 27,5 мільйона гривень — утеплення та капітальний ремонт мистецької школи.
  • 25 мільйона гривень — встановлення станції знезалізнення питної води.
  • По 20,5 мільйона гривень — реконструкція стадіону та будівництво спортивно-оздоровчого комплексу.

Інші проєкти стосуються модернізації теплопостачання та автоматизації обліку води. Всі 12 проєктів перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Покровськ

Покровська громада планує відремонтувати квартири у Дніпрі для створення соцфонду для мешканців / фото DREAM

Покровська громада внесла до системи DREAM чотири інвестиційні проєкти загальною вартістю понад 1,16 мільярда гривень. Вони передбачають будівництво житла для переселенців, ремонт комунальних квартир, створення будинку підтриманого проживання для літніх людей та модернізацію дистанційної освіти.

Три проєкти, внесені у 2026 році, загальною вартістю 1,13 мільярда гривень.

  • 1,1 мільярда гривень — будівництво житлового комплексу “Покровський квартал” у Кам’янському Дніпропетровської області. Проєкт передбачає зведення багатоповерхових житлових будинків.
  • 24,41 мільйона гривень — капітальний ремонт 37 комунальних квартир у Дніпрі для тимчасового проживання переселенців із Покровської громади, які втратили житло через війну.
  • 2,11 мільйона гривень — закупівля комп’ютерного обладнання та ліцензійних електронних ресурсів для дистанційного навчання учнів релокованого ліцею №2 Покровської міської ради.

Окремо — проєкт, внесений ще у жовтні 2025 року 38,91 мільйона гривень — реконструкція комплексу нежитлових будівель у селі Липча для створення будинку підтриманого проживання літніх людей “Затишна оселя”.

Усі чотири проєкти перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування. Зазначені суми є плановою вартістю, а не підтвердженим фінансуванням.

Сартана

Сартанська громада у жовтні 2026 року внесла до системи DREAM проєкт створення соціального житла для внутрішньо переміщених осіб у селищі Степанецьке Черкаської області. Проєкт передбачає реконструкцію колишнього дитячого садка “Теремок” площею 411,89 м² із переобладнанням приміщень під соціальне орендне житло для переселенців.

Планова вартість проєкту — 25,2 мільйона гривень, тривалість реалізації — 24 місяці. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Святогірськ

Святогірська громада у вересні 2026 року внесла до системи DREAM проєкт створення мобільного ЦНАПу вартістю 100 тисяс гривень. Проєкт передбачає придбання мобільного комплекту обладнання для організації виїзного обслуговування мешканців громади. Це має зробити адміністративні послуги доступнішими для людей, які не можуть особисто відвідати стаціонарний ЦНАП.

Запланована тривалість реалізації — 5 місяців. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування. Зазначена сума є плановою вартістю, а не підтвердженим фінансуванням.

Селидове

Селидівська громада ще у вересні–листопаді 2025 року внесла до системи DREAM два інвестиційні проєкти загальною вартістю понад 259 мільйона гривень. Обидва планують реалізувати в селищі Миколаївка Одеської області.

  • 219,26 мільйона гривень — розвиток закладів стаціонарного догляду для літніх людей та людей з інвалідністю. Передбачені реконструкція та ремонт будівель, оновлення їдальні, облаштування території, спортивних майданчиків і майстерень, закупівля меблів та обладнання.
  • 39,78 мільйона гривень — реконструкція колишнього гуртожитку під багатоквартирний будинок для тимчасового проживання переселенців. Планують облаштувати окремі квартири для сімей, модернізувати інженерні мережі та забезпечити доступність приміщень.

Обидва проєкти датовані 2025 роком і перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування. Запланована тривалість реалізації — 27 та 15 місяців відповідно.

Слов’янськ

Слов’янська громада внесла до системи DREAM два інвестиційні проєкти загальною вартістю 52,7 мільйона гривень. Обидва передбачають модернізацію інфраструктури безпосередньо у Слов’янську.

  • 44,09 мільйона гривень — реконструкція аварійної ділянки каналізаційного колектора завдовжки 952,2 метра в центральній частині міста. Проєкт має запобігти витокам стічних вод і покращити роботу системи водовідведення.
  • 8,61 мільйона гривень — капітальний ремонт укриття у школі №16 на вулиці Березневій. Захисна споруда розрахована на 100 людей, також передбачено забезпечення доступності для маломобільних груп населення.

Обидва проєкти датовані 2025 роком і перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування. Запланована тривалість реалізації — 18 та 14 місяців відповідно.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Інклюзивне місто або як зробити Бахмут доступним для всіх після відбудови

Повномасштабна війна привнесла в наше життя величезну кількість фізичних та моральних травм. Після перемоги на нас очікує багаторічний процес відновлення. Відбудова Бахмута буде проводитися ледве […]

яяяяголовна bb544

Архітектурні пам’ятники та житло: хто відбудує Бахмут і чим може допомогти кожен

Точна кількість зруйнованих будівель у Бахмуті як і в Україні в цілому залишається невідомою через постійне оновлення цієї цифри і неможливість зібрати повні дані. Редакція […]

Інклюзія 1abd2

Бахмутянка розповіла, як зробити «фортецю» інклюзивним містом

Відбудова Бахмута буде проводитися ледве не з нуля. В цьому процесі треба передбачити відновлення інфраструктури таким чином, щоб всі громадяни мали безбар’єрний та безперешкодний доступ […]

Відбудова Бахмута: як не допустити розкрадання грошей?

Після гучного скандалу із розкраданням коштів на відбудову у Гостомелі, ми вирішили дослідити, чи можна запобігти таким історіям, наприклад в Бахмуті? Адже він теж чекатиме […]

Screenshot 266 ae905

Масштаби руйнувань в Бахмуті: що довелось пережити місту за 2022 рік?

2022 рік для Бахмуту став роком потрясінь та викликів через повномасштабне вторгнення росії. Місто не дивлячись на постійні обстріли та руйнування, продовжувало життя й працювало […]

БАХМУТ 33 202e1

Модульні будинки для працівників та голосування в громаді: бахмутянин Олексій Кононенко розповів про бачення відбудови Бахмута

Останні дні Збройні Сили України почали йти в контратаку на Бахмутському напрямку, але навіть найменша відбита територія, вулиця чи будинок мають дуже високу ціну — […]

AFP DIMITAR DILKOFF 268f2 1 13444

Реєстр майна та відновлення міста: чим зараз займається КП «Бахмутська житлова управляюча компанія»?

Комунальне підприємство «Бахмутська житлова управляюча компанія» на початок повномасштабної війни нараховувало 120 робітників. Через безпекову ситуацію людям довелося покинути домівку, з понад 100 людей на […]

311436369 1228134737747418 3158501468264061985 n 75678

Окупанти знищують історичну спадщину Бахмута

Знищення будівлі залізничного вокзалу в Бахмуті – це не лише руйнування інфраструктури, це знищення нашого історичного надбання. Будівля залізничного вокзалу є історичною будівлею другої половини ХХ […]

357537185 594233479521920 3350604879577515630 n 90259

Стало відомо, якими етапами та за яким прикладом відбудовуватимуть Бахмут

28-30 червня у Львові вперше відбувся міжнародний захід Lviv Urban Forum, участь у ньому також прийняв заступник міського голови Бахмута – Олександр Марченко. На заході […]