Сьогодні добігає завершення 2024 рік, за цей час наша редакція створила низку матеріалів, героями наших публікацій були сміливі й сильні люди. В останній день 2024 року Бахмут IN.UA згадує 12 особливих історій, які ми розповіли цьогоріч.

Максим Потапчук

У 2015 році мешканець Донецька, активіст, а з початком повномасштабної війни — діючий військовий десантно-штурмових військ Максим Потапчук приїхав до Краматорська, аби очолити місцевий Пласт. Місто якраз оговтувалося від окупації росіян, яка тривала з 12 квітня по 5 липня 2014 року.

Максим згадує, що прибічники росії ще встигли облити фарбою приміщення, де збиралися малі пластуни. Але ані фарба, ані пошкоджені вікна не завадили дітям приходити на зібрання.

Марина Жукова

Художниця Марина Жукова родом з Бахмута. Вже 6 років вона займається ілюстрацією, найбільше любить працювати з дитячою графікою. Увагу нашої редакції найбільше привернула робота художниці, на якій зображена новорічна ялинка з ключів. Здавалося б, звичайний ключ, який щось відмикає і замикає. Однак для багатьох людей після евакуації ключ став предметом пам’яті та зв’язку з домом. Так відбулось і з Мариною. Ключ і сукня — її пам’ять про дім. 

Співачка Valentayna

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом. Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Михайло Реуцький

Михайла Реуцького з позивним “Тихий” вбили росіяни в Бахмуті, 18 лютого будуть роковини з дня його загибелі. Його донька Катерина каже, що цей позивний батькові дали не просто так. За характером він був спокійний, говорив мало, але робив багато. Вже під час повномасштабного вторгнення Михайло Реуцький перевівся до рідної 93-ОМБР Холодний Яр, в якій служив ще за часів АТО. Саме ця бригада останні місяці захищала Бахмут від росіян.

“Ми з татом були дуже близькі. Коли він там востаннє був, в Бахмуті, він мені постійно телефонував, який би там зв’язок не був, які б там не були проблеми, та все одно він знаходив 2-3 хвилини подзвонити зранку. Я добре пам’ятаю одну з останніх наших розмов: він мені набрав вдень, а це було йому не притаманно. Ми поговорили хвилин 40 — тато розповів, що хлопців з його бригади взяли в полон та розстріляли. Він був дуже сумний та пригнічений, кожна смерть його побратимів давалась йому важко. Це було за річкою Бахмутка. Татові хотілося з кимось цим поділитися, він відчував, що може мені довіряти”, — говорить Катерина.

Вікторія Бабич

Вікторія Бабич пригадує, що майже з перших днів у Бахмуті почалася евакуація, спершу вивозили жінок з дітьми та людей старшого віку. Вікторія також вирішила виїздити, у стані шоку жінка розуміла — насамперед має рятувати дітей. Чоловік героїні на той час залишився у Бахмуті, родина вірила: мене трохи часу й вони повернуться додому. З собою жінка взяла документи, пляшку воду й трохи хліба. Все життя вмістилось у рюкзак.

Олег Зонтов

Ми згадували, як жив у перші місяці деокупований Слов’янськ, з військовослужбовцем ЗСУ, молодшим сержантом, громадським діячем Олегом Зонтовим, який у 2014—2015 виконував обов’язки міського голови Слов’янської міської ради.

“Якось я сказав, що ми вже раз відстояли Слов’янськ, і, дай Боже, ніколи війна більше не повториться. Ну, на жаль, повторилась. У березні-липні 2022 року якраз я і воював безпосередньо за Слов’янськом, на підступах. Там, де в 1943-му році йшла лінія оборони з нашої сторони, ми відривали траншеї, бліндажі. Там, де раніше дітей водили на екскурсії партизанськими стежками, ми тримали оборону проти сучасних фашистів.

Слов’янськ став першим містом, яке окупували в 2014 році. З однієї сторони, це дуже трагічно, а з іншого боку і місту пощастило, бо він перший прийняв цей удар. Тут перші зрозуміли, що це таке — російська окупація, рівень підтримки України значно виріс після цього”, — каже військовослужбовець.

Ірина Ситковська

Вчителька Ірина Ситковська народилася на Донеччині, у Волноваському районі, який наразі окупований військами рф. Зараз наша героїня працює у Донецькому обласному спеціалізованому фаховому коледжі спортивного профілю ім. С. Бубки.

З початком повномасштабної війни коледж евакуювався з Бахмута. Вчителі Донеччини зараз переважно працюють онлайн. Втім, багато працівників коледжу переїхали до Полтави та продовжили піклуватися про спортсменів, і, як і раніше, пані Ірина викладає заняття з української мови. Каже, що ставлення до цього предмета у дітей помітно змінилося.

Каріна Тренбач

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, але каже, що такого красивого та затишного, як Бахмут, немає ніде. Каріна подарувала власноруч створену картину з Гадяцьким замком місцевому історико-краєзнавчому музею.

Дівчина додає: коли вона розповідає, з якого вона міста — то найбільше люди відзначають, яким красивим воно було, бо бачили його в новинах.

“Воно в серцях наших залишається таким самим гарним”.

Оксана Судак

Оксана Судак — юристка та громадська діячка, у 2020 році жінка ініціювала перейменування вулиці в Бахмуті на честь Артема Мирошниченка, створила петицію на встановлення пам’ятника Шевченку в місті, була співорганізаторкою українськомовного клубу. Наша героїня народилась в Донецьку й добре пригадує події 2014 року.

Олександр Шередекін

Бахмут, його уродженцю Олександру Шередекіну назавжди залишиться 24 роки. Юнак без жодного бойового досвіду, але з великим бажанням, у 22 роки пішов захищати рідне місто — вступив до Бахмутського ТРО на початку повномасштабного вторгнення.

Анастасія Македонська

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною роки був в полоні росіян.

“Кожен обмін ти чекаєш, і потім це не стається. Ти просто вмираєш в цей день, а потім знову йдеш жити. Тому повірити в те, що там буде твій, дуже важко. Але десь о 12 дня вже почала просочуватися інформація, що справді йде обмін, що дійсно є наші строковики. Мені подзвонила мама Родіона, сказала, що їй прийшла смс-ка з Координаційного штабу, бо кожному, чий родич обмінюється, приходить смс-ка. Ми одразу почали плакати”, – пригадує дівчина з міста Бахмут.

Кирило Шишлов

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

“Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Читайте також:

• “Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія Аліси Чумак, дружини полоненого нацгвардійця

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будинок, загальною площею 600,5 квадратних метрів, який розташований в Бахмуті на вулиці Миру, 20 виставили на аукціон в Прозоро Продажі. Стартова ціна за лот складає 435 тисяч 144 гривні 5 копійок. Торги мають відбутися завтра, 10 липня.

Що відомо про цей аукціон та чому продають майно на тимчасово окупованих територіях, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Продажі через аукціон на тимчасово окупованих територіях: що відомо

Будинок на понад 600 квадратних метрів, де раніше розташувався Комбінат комунальних підприємств, виставили на аукціон на Прозоро Продажі. Стартова ціна продажу починається з 435 тисяч. Початок прийому пропозицій стартував 3 липня, 9 липня він завершується — сам аукціон запланований на завтра, 10 липня, на 13:35.

Цю будівлю вже не вперше намагаються продати: 9 червня на Електронній національній біржі, її вже намагалися продати за 621 тисячу 634 гривні 35 копійок. Але аукціон не відбувся, через те, що не було валідних ставок.

Замовником аукціону виступає ПАТ “Промінвестбанк”, якому, згідно з даними, належить ця нерухомість. Окрім будівлі в тимчасово окупованому Бахмуті, банк також виставив на торги будівлю у місті Ясинувата, Макіївка, а також об’єкти в Чистяковому та Кіровському.

Аукціони лотів, які розташовані на тимчасово окупованих територіях, проводять за рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

Примітка. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) — це державна установа, що ліквідовує неплатоспроможні банки та розпродає їх активи для покриття зобов’язань перед вкладниками. У системі Youcontrol вказано, що банк ПАТ “Промінвестбанк”, який є замовником аукціону, є в стані припиненні статусу юридичної особи. Продаж активів банків ФГВФО, це частина процедури їх реалізації згідно з Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. Майно залишається юридично українським, навіть якщо фізично контролюється рф. Тобто право власності зберігається. Продавець (ФГВФО) діє в межах законодавства та не може заморозити розпродаж майна через окупацію — бо його зобов’язання перед кредиторами не скасовані.

Фактично, це продаж активів банків-банкрутів та напрям, за яким можна купити активи банків, що виводяться з ринку ФГВФО. Йдеться про майнові права, права вимоги за кредитами, об’єкти нерухомості тощо.

Якщо хтось придбає цей лот, то юридично стане власником, але фактично скористатися нерухомістю зможе лише після деокупації.

До теми:

• Закупівлі Соледарської громади у травні 2025 року: на що витратили понад 308 тисяч гривень
• Званівська сільрада придбала екскаватор за 5,8 мільйонів гривень: деталі закупівлі
• 74 мільйони у 2024 році та 22 — у прийдешньому: на які “загальнодержавні функції” з бюджету Світлодарської громади витрачають гроші

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Краматорськ чоловік накинувся з ножем на двох підлітків, діти у момент нападу були на сходовому майданчику 14 поверху багатоповерхового будинку. Нападник поранив 15 річного хлопця, свої дії аргументував тим, що діти нібито гучно поводилися. Підозрюваного вже затримали.

Про це повідомили у Головному управлінні Нацполіції Донецької області.

У Краматорську чоловік напав на дітей

5 липня у Краматорську між 63-річним чоловіком та двома неповнолітніми виник конфлікт, мешканець обурився, що діти начебто гучно себе поводять. Сварка відбулася у багатоповерхівці, на сходовому майданчику 14 поверху. Під час конфлікту чоловік дістав ніж та вдарив ним у живіт 15 річну дитину.

Після цього він втік у своє помешкання, не надавши допомогу підлітку. Зараз постраждалий у лікарні, а нападник знаходиться під вартою. Оперативники кримінальної поліції затримали чоловіка, у нього вилучили ножі.

Слідчі оголосили фігуранту підозру у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження (ч.1 ст. 121 Кримінального кодексу України). Йому загрожує від п’яти до восьми років позбавлення волі.

Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Читайте також:

• СБУ викрила двох жінок у Краматорську, які працювали на російську розвідку
• Двоє жінок з Краматорського району шпигували на користь росіян: їх затримали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!