Країна “радників”: що не так з статтею Time про Зеленського

Бахмут Брехомір Данило Вінниченко 14:29, 3 Листопада 2023
Ілюстрація Бахмут IN.UA

Нещодавно вийшла стаття журналіста американського видання “Time” Саймона Шустера про Володимира Зеленського та ситуацію в Україні. Матеріал набув резонансу у світовому суспільстві. Головними темами стали війна та корупція в Україні. 

Журналіст редакції Данило Вінниченко розбирався, що не так зі статтею Саймона Шустера.

Якщо казати про реакцію українців, то тут можна спостерігати різний спектр думок: суспільство почало задумуватись над тим, що робить влада. Антикорупціонери та журналісти незалежних видань зазначили, що стаття може мати правдивий характер, представники влади та лояльні до них медіа одразу почали спростовувати інформацію, подану в статті. 

“Одинока боротьба Зеленського та анонімне “оточення”

Саме так назвав свою статтю журналіст Шустер. На обкладинці видно цитату Зеленського великими літерами, основні теми, авторство та Зеленського, який “займає” невелику частину на обкладинці знизу.

Обкладинка журналу “Time” від 31 жовтня 2023 року / скриншот

У першій частині статті автор розповідає про візит Зеленського у Вашингтон у вересні цього року. Тут журналіст приводить власні враження від виступу Володимира Зеленського у Національному архіві у Вашингтоні. Він описав “втомленість та схвильованість Зеленського” щодо переконання міжнародної спільноти підтримувати Україні надалі.

Журналіст наголосив також, що підтримка американців щодо надання “всієї потрібної” зброї України стрімко падає: від 65% у червні 2023 року, коли  до 41% після того, як Зеленський покинув США і від себе додає, що з початком війни в Ізраїлі навіть утримати увагу світу на Україні стало серйозною проблемою.

Але більш розгорнуто він починає описувати події, коли делегація прибула до Києва. Тут, спираючись на анонімних “помічників” з оточення Зеленського він детально описує стан президента після повернення з Вашингтону. “Людина з оточення Зеленського” підкреслила, що “після приїзду з США президент злий, на другий рік війни не збереглося почуття гумору та блиску оптимізму, однак він не має наміру здаватися та буде продовжувати боротьбу, попри те, що його воля до перемоги турбує деяких радників”.

Навпаки, його віра в остаточну перемогу України над росією затверділа в формі, яка непокоїть деяких його радників. Воно непорушне, межує з месіанським. «Він обманює себе», — розчаровано каже мені один із його найближчих помічників. “У нас немає варіантів. Ми не виграємо. Але спробуй йому це сказати.

цитує Саймон Шустер // “одного з давніх членів команди Зеленського”.

На подібний підхід з боку журналіста жорстко відреагували представники влади, зокрема висловився Олексій Данілов:

Олексій Данілов / фото: Дмитро Ларін / Українська правда

Я не розумію, звідки автор бере ці речі. Знаєте, мені оця анонімність викликає дуже багато питань. Якщо в тебе є якась позиція, якщо ти вважаєш, що наша країна не може здобути перемогу, то ти не маєш права знаходитися біля нашого президента. Ти не маєш права знаходитися в Офісі президента. Ти маєш сказати, що “ми не зможемо досягти успіху, тому що от я так вважаю”.

цитата секретаря РНБО // Олексія Данілова

Цю ж тезу підхопив радник глави ОП Михайло Подоляк в ефірі єдиного телемарафону заявив, що “він не розуміє, що таке “анонімне джерело”, одне, друге, третє…” та наголосив, що з журналістами треба працювати відкрито, знімати свою “маску” та відповідати під своїм прізвищем та своєю репутацією.

Радник керівника ОП Михайло Подоляк / AP Photo, Efrem Lukatsky

“Якщо хтось щось коментує – має брати на себе відповідальність”, – додає чиновник

Окремою темою стало висвітлення журналістом підготовки до другої зими під час повномасштабного вторгнення. Посилаючись на слова анонімного джерела, Шустер звертає увагу на те, що влада акцентується на можливих обстрілах критичної інфраструктури з боку росіян і негативну реакцію українців, якщо не буде ніяких безпекових змін після обстрілів минулого року. 

Водночас посилаючись на радників президента Зеленського, ці журналісти стверджують, що до настання зими очікується серйозна зміна військової стратегії та перестановки в президентській команді. На їхню думку, щонайменше один міністр, а також генерал, який контролював дії контрнаступу, повинні бути звільнені, щоб взяти на себе відповідальність за повільний прогрес на українському фронті. 

“Джерело журналіста” стверджує, що деякі командири на фронті починають відмовлятися виконувати навіть прямі накази з адміністрації президента про наступ. Ще одна проблема, на яку вказує журналіст, полягає в тому, що кадровий голод у деяких видах збройних сил стає більш серйозним, ніж нестача зброї та боєприпасів. 

Саймон Шустер / фото з відкритих джерел

“Один з помічників Зеленського сказав мені, що навіть якщо США та їхні союзники передадуть всю обіцяну зброю, “у нас немає людей, щоб її використовувати”, – пише Шустер.

Можна припустити, що ця теза може бути правдивою. Однак про недостатню кількість військовослужбовців на фронті розповідали ще давно. Військові командири, політики наполягали на збільшення обсягів мобілізації.

Це також підтвердив президент Зеленський на підсумковій прес-конференції наприкінці саміту “Кримської платформи” 23 серпня 2023 року та повідомив, що військові звеонулися до керівництва, аби збільшити мобілізаційний ресурс.

Військові також наголошують про недостатню кількість солдатів на фронті. Як, наприклад, командир роти 80-ї ОДШБр Владислав Шевчук в інтерв’ю зазначив, що на сьогодні не вистачає людей, в країні триває повномасштабна війна, але “мобілізація чомусь не повномасштабна”. 

Питання корупції

200 гривень
Курупція заважає Україні вступити у ЄС / фото з відкритих джерел

Особливо гостро зараз стоїть питання корупції в Україні. Американські політики, зокрема президент Джо Байден звертає на це увагу. Корупція заважає Україні стати повноцінним членом Європейського Союзу (ЄС) та Північноатлантичного альянсу (НАТО), про що неодноразово наголошували.

Саймон Шустер присвячує окремий розділ цьому та розбирає діяльність начальників військкоматів по всій країні, екс-міністра оборони України Олексія Резнікова та заступника керівника ОП Ростислава Шурми. 

Тут слід зазначити, що про корупцію майже у всьому розділі розмірковує журналіст. Тобто можна одразу підкреслити, що те, про що каже автор, може бути виключно його суб’єктивною думкою. Однак попри цей факт, декілька важливих проблем він підняв. 

Це рішення мало продемонструвати його відданість боротьбі з корупцією. Однак, за словами високопоставленого військового офіцера, такий крок мав зворотний результат, оскільки призов майже припинився без керівництва. Звільнених посадовців також виявилося важко замінити, почасти тому, що репутація військкоматів була заплямована.

Саймон Шустер // уривок з статті про Зеленського

Також він наводить корупційний скандал в Міноборони, який був пов’язаний з закупівлями. Олексій Резніков пішов у відставку лише через шість місяців, коли, за словами одного зі співрозмовників журналіста – “було вже пізно, репутаційній шкоди завдано”.

А інший співрозмовник зауважив, що “крадуть так, наче завтра не настане”. Як саме “крадуть”, журналіст не уточнював. Однак голова правління Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін звертає увагу, що саме факт, пов’язаний з Міноборони, був висвітлений журналістом. 

Шабунін наголосив про проблеми корупції в Україні / скриншот

Також було згадано заступника голови ОП Ростислава Шурму. Тут журналіст посилався на розслідування видання Bihus.info, яке вийшло у серпні цього року. Згідно з результатами роботи журналістів, сонячні електростанції під російською окупацією, співвласниками яких є оточення Шурми, отримали загалом понад 320 мільйонів гривень за електроенергію за “зеленим” тарифом у період з липня 2022 року по липень 2023 року.

Розслідувачі припустили, що факт знаходження батарей під окупацією вже створює підстави вважати, що обладнання на той момент вже не було пов’язане з енергосистемою України. На це звернув увагу і журналісти Шустер. 

Розслідування про Ростислава Шурму / Bihus.info

Розслідування про Ростислава Шурму / Фото: Bihus.info

Що не так з позицією Саймона Шустера? 

Статті Шустера про Україну до повномасштабного вторгнення мали суперечливий характер, а деякі взагалі містили антиукраїнську риторику.

Наприклад, стаття під назвою “Ставте лайки, діліться, вербуйте: як міліція, що прихильники переваги білої раси, використовує Facebook для радикалізації та навчання нових членів”. Тут в негативному для України світі розповідається про “нацистів з Азову та як вербували у свої ряди людей з усього світу”. Розповідається історія норвежця Йоахіма Фурхольма, який мав нібито “кримінальне минуле та неонацистські погляди”.

Допис Дарії Гірної у фейсбуці / скриншот

Цю тезу та історію “створення фейку” про Азов розповіла журналістка Дарія Гірна. Однак після початку повномасштабного вторгнення Саймон Шустер у Києві, та мав можливість поспілкуватись особисто з президентом України Володимиром Зеленським.

Після звільнення Херсону, 7 грудня 2022 року вийшла стаття під назвою “Людина року: Володимир Зеленський і Дух України”. В цьому матеріалі, на думку журналіста видання Time Саймона Шустера, успіх Володимира Зеленського як військового лідера ґрунтується на тому, що його мужність є “заразливою”. Це поширилося серед українських політичних лідерів у перші дні вторгнення, коли всі зрозуміли, що президент залишається в Києві.

Обкладинка журналу “Time” від 7 грудня 2022 року / скриншот

Зробити чіткий висновок щодо позиції Шустера – складно. Чи може людина, яка довгий час пропрацювала у москві, майже одразу змінити свою позицію? Те, що Саймон Шустер набув популярності після останньої статті – це факт. Але наскільки ця інформація не була б достовірною, перевірити на цей час її повністю – неможливо. 

Примітка. Саймон Шустер – народився у 1983 році у москві. Пише для журналу Time з 2013 року. Коли почалася російсько-українська війна, він висвітлював події у своїх статтях, працював довгий час у росії. Йому заборонили в’їзд до рф після його статті “У Росії — злочин без кари” про збиття малазійського Boeing 777 над Донеччиною у липні 2014 року. Після цього він переніс свою діяльність до Берліна, де відповідав за висвітлення подій у Європі та на пострадянському просторі. У лютому 2020 року переїхав до Нью-Йорка.

Дуже дивний момент з реакцією керівника ОП Андрія Єрмака. Бо спочатку глава Офісу опублікував статтю у себе в телеграм-канал, але згодом допис було видалено, яка причина – Єрмак не пояснив.

Андрій Єрмак видалив допис з посиланням на статтю / скриншот

Читачі зможуть самі вирішити, що є головним меседжем цієї статті – війна чи корупція. Однак слід розуміти, що ці два явища взаємопов’язані й стосуються інтересів суспільства в цілому. Ці питання не повинні обговорюватися лише тому, що хтось “з-за океану” нам так сказав.

Перемога на полі бою та подальша інтеграція в ЄС і НАТО гарантуватиме нам соціальний статус і безпеку, які залежать від того, як ці питання вирішуватимуться всередині країни. Тому ми не повинні мовчати про внутрішні проблеми, а говорити про них усіма можливими способами, щоб привернути увагу політиків, громадських діячів, журналістів тощо.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 12:02, 30 Жовтня 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до такого явища як клікбейт. Що це таке, навіщо він використовується та чим шкодить — читайте в матеріалі “Бахмут IN.UA”.

Клікбейт — це…

Клікбейтні заголовки побудовані на психологічних прийомах: використання емоційних тригерів, цікавість, страх пропустити щось важливе та бути не в курсі. Його головне завдання — привернути увагу та змусити людей клікнути на покликання. І так — ця тактика працює. Настільки працює, що один з прикладів старезного клікбейту вже став мемом, розповсюдженим у російськомовному сегменті Інтернету: “щоб вилікувати цю хворобу, достатньо взяти звичайний радянський…”

Клікбейт у ЗМІ

Попри те, що Кодекс етики українського журналіста стверджує: “редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст”, не всі засоби масової інформації дотримуються цього.

Яскрава клікбейтна обкладинка та гучна назва відео, частіше за все, ведуть до звичайних новинних сюжетів, які не містять у собі сенсаційної інформації. Таких прикладів у YouTube щоденно публікується сотнями, і всі вони скроєні за єдиним шаблоном.

Колаж Бахмут IN.UA

Візьмемо до прикладу сюжет “24 каналу” від 26 жовтня 2024 року із кричущою назвою “😱СКАНДАЛ в ООН. Кислиця поставив Гутерреша НА МІСЦЕ! Жорстко РОЗНІС генсека цією ЗАЯВОЮ”. Які очікування можуть виникнути у потенційного глядача цього ролику? Як мінімум, відеодоказ того, що постпред України при ООН Сергій Кислиця кричить на генерального секретаря організації Гутерреша, і між ними дійсно виникає скандал. Що отримав глядач? Ведучу, що 10 хвилин у доволі монотонній манері пояснює як Сергій Кислиця у соцмережі Х (колишній Twitter) відреагував на візит Гутерреша до росії у рамках БРІКС. Тим часом відео отримало майже 300 тисяч переглядів.

Чим шкодить такий підхід медіа до висвітлення інформації? По-перше, він зменшує довіру до засобів масової інформації. Людина, не отримавши того, що її зачепило, розчаровується, запам’ятовує саму ідею того, що її “намахали” ЗМІ (не завжди запам’ятавши саме назву медіа) і втрачає довіру.

По-друге, подібні заголовки та обкладинки до відео — це дезінформація, і такий спосіб просування відеороликів заборонений Google. Глядачі не дивляться кожне відео з власних рекомендацій YouTube, але, гортаючи сторінку, візуально запам’ятовують інформацію. Думаємо, що кожна людина мала діалог на кшталт:

— Я бачив інформацію, що у росії скоро закінчаться гроші на війну?

— Ого, а кинь мені посилання.

— Ой, я не пам’ятаю де це бачив, десь писали.

Саме клікбейтні заголовки можуть бути причиною такого діалогу, а подібні дії деяких ЗМІ знижують рівень медіаграмотності населення.

Чому клікбейт — проблема

Якщо підсумувати, зловживання клікбейтними заголовками у довгостроковій перспективі може стати проблемою. Наведемо кілька причин, чому:

  • розчарування і втрата часу. Люди нажимають на клікбейт, очікуючи отримати цікаву або важливу інформацію, але часто зміст не відповідає заголовку або є поверхневим. Це розчаровує і створює відчуття марно витраченого часу;
  • поширення дезінформації. Деякі клікбейт заголовки перебільшують або навіть спотворюють факти, щоб привернути увагу. Це може вводити людей в оману, створювати неправильне враження про події або підкріплювати міфи й стереотипи;
  • маніпуляція емоціями. Клікбейт активно експлуатує наші емоції, такі як страх щось пропустити, тривогу чи здивування. Це може викликати стрес або тривогу, особливо коли мова йде про теми, пов’язані з важливими темами (наприклад, війною, здоров’ям чи безпекою).
  • зниження якості контенту. Коли сайти більше орієнтуються на кількість кліків, а не на якість інформації, страждає сам контент. Це призводить до того, що журналісти і автори надають перевагу поверхневим або сенсаційним матеріалам замість глибоких і добре досліджених статей;
  • втрата довіри до медіа. Постійні клікбейти знижують довіру до сайтів і медіа, які їх використовують. Коли люди часто бачать клікбейт, вони починають сумніватися в об’єктивності та надійності таких ресурсів.

Через це клікбейт не просто дратує, але й негативно впливає на інформаційне середовище, ускладнюючи пошук правдивої та корисної інформації.

Як відрізнити клікбейт від корисного контенту

  • занадто емоційний заголовок. Клікбейт часто використовує емоційно забарвлені слова, такі як “шокуюче”, “ви не повірите”, “сенсація” тощо. Якщо заголовок обіцяє щось неймовірне або намагається вас здивувати, це вже сигнал бути обережним;
  • невизначеність і інтрига. Клікбейт заголовки часто навмисно розмиті або нечіткі. Наприклад, “Цей простий трюк змінить ваше життя!” або “Ось що сталося далі…”. Якщо немає конкретики, то це — типова ознака клікбейту;
  • обіцянка “секретної інформації”. Якщо заголовок обіцяє “секретні факти” або “приховану правду”, це також майже на 100% “байт” на перегляди;
  • розбіжність заголовка і змісту. Тут все наче просто: сама інформація не відповідає заголовку? Ви попалися на “замануху”.

Українська медійна громадська організація Інститут масової інформації у вересні 2024 року провела аналіз професійних стандартів онлайн-медіа. В моніторинговий період клікбейту було менше у ЗМІ, які аналізували представники ІМІ. Спеціалісти зазначили, що видання “Суспільне” “ефективно уникає клікбейту та емоційно забарвлених заголовків, демонструючи фокус на достовірності та відповідальності”.

Критичне мислення та обережність допоможуть вам уникати клікбейту та вибирати дійсно цінний контент. Окрім цього, радимо вам “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини із гучними заголовками, які не відповідають дійсності. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 13:01, 23 Жовтня 2024
Колаж “Бахмут IN.UA”

Графічний контент — невіддільна частина Інтернету. Фотографіями та картинками ілюструють новини, а іноді й самі знімки стають інформаційним приводом. Але не всі фотознімки є справжніми, хай там як реалістично вони виглядають. Деякі з таких фейкових фото створили ажіотаж у мережі. Команда “Бахмут IN.UA” на прикладах розкаже про такі кейси.

Використання ШІ там, де це не треба

Кожен з нас має телефон, на який може встановити застосунки на основі ШІ, в яких змінюється обличчя, тло знімка тощо. Такі додатки ми використовуємо для розваги. Але для тих, хто заробляє на дезінформації, штучний інтелект — найкращий помічник. Адже за його допомогою можна створити реалістичний знімок на будь-яку тему, супроводити це потрібним контекстом — у вуаля! Гучний інфопривід готовий. Почнемо з доволі невинного прикладу. 

Відомі у світі інформаційні агентства Reuters і Associated Press на своїх онлайн-сторінках опублікували фотознімки принцеси Уельської Кейт з дітьми, зроблені вперше після операції Кейт на черевній порожнині. Але пізніше журналісти відкликали ці фото. Причина — виявлені на світлині ознаки цифрової маніпуляції. Інформагентства виявили на фотографії непослідовність у положенні руки принцеси Шарлотти – дочки Кейт та Вільяма.

Джерело: Prince and Princess of Wales

Пізніше принцеса публічно попросила вибачення за фотознімок. У соцмережі Х (колишній Twitter) Кейт написала, що, як і багато фотографів-любителів, вона “іноді експериментує з редагуванням” світлин.

Якщо продовжувати тему офіційних акаунтів, то Верховна Рада України також вдалася до використання ШІ контенту у 2023 році. У соцмережі X адміністратори сторінки зробили допис про обстріл міста Дніпро, який здійснили росіяни 14 січня. Для цього вони використали зображення дитини, згенероване штучним інтелектом. Користувачі мережі розкритикували пост, що набрав майже 40 тисяч переглядів. 16 січня допис видалили зі сторінки.

Джерело: видалений допис Верховної Ради

Штучний інтелект — зброя у руках дезінформаторів

У 2023 році мережею рознісся знімок, на якому буцімто володимир путін припав на коліна перед лідером китаю сі цзіньпінем. На фейковому знімку путіна і сі задній черевик президента рф надто великий і широкий. Литка тієї ж ноги здається подовженою. Та й голова при уважному розгляді надто велика і непропорційна щодо тіла. Окрім того, існують інші ознаки нереалістичності цього “знімку”:


Джерело: Twitter/DW

Використання ШІ для дезінформації

18 жовтня заступник міністра закордонних справ України Антон Демьохін повідомив Reuters про те, що росія використовує генеративний штучний інтелект для посилення кампаній з дезінформації проти України.

“Цього року ми бачимо, що щільність кібератак з боку росії зберігається, але більше акценту на дезінформації”, – сказав заступник міністра МЗС в кулуарах Сінгапурського міжнародного кібертижня.

Демохін зауважив, що, відтоді як з’явився генеративний ШІ, це дозволяє рф множити та поширювати дезінформаційні наративи на новому, складнішому рівні. За його словами, ці нові кампанії з дезінформації важко виявити. Антон Демьохін сказав Reuters, що сама Україна використовує генеративний штучний інтелект для відстеження кампаній з дезінформації.

Окрім того, росія, китай та іран використовують інструменти штучного інтелекту, аби вплинути на вибори президента США. Про це повідомили представники Офісу директора національної розвідки та ФБР під час брифінгу для журналістів. Зазначається, що дії росії найагресивніші та наймайстерніші з усіх трьох країн — вони націлені на віцепрезидентку, кандидатку від Демократичної партії Камалу Гарріс. 

Зокрема, росія фальсифікувала фрагменти промов Гарріс, щоб замінити деякі її слова. Також вона використала штучний інтелект для створення неправдивого тексту, фотографій, відео та аудіо.

Раніше “Бахмут IN.UA” розповідав про те, як розпізнати зображення, створене ШІ. Якщо коротко підсумувати цей матеріал, то головна порада — це зберігати “холодну голову”, бути уважними та критично оцінювати все, що зустрічаєте в інтернеті. Це допоможе не вестися на фейки, як-от про путіна, що кланяється сі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Screenshot 818 04459

Маніпуляція. Австралійці привітали росіян зі звільненням Бахмуту

За нашими спостереженнями, російська пропаганда часто використовує міжнародну підтримку для просування своїх наративів. Так, цього разу, мережею ширитися відео де нібито австралійці вітають росіян зі […]

сергій шойгу

Російська “суперзброя” знищила всю українську авіацію. Що не так із заявою шойгу

Нещодавно міністр оборони рф шойгу прибув нібито на окуповану частину Донецької області. Там він провів так звану ревізію угруповання окупантів “Схід” та нагородив бойовиків медалями. […]

Дагестанський аеропорт

Бандерівці “штурмували” аеропорт Дагестану: новий фейк про українців

29 жовтня 2023 року в дагестанському місті Махачкала на півдні росії місцеві мешканці влаштували штурм аеропорту, куди нібито мали прилетіти євреї-біженці. Характер події має неоднозначний […]