Нещодавно вийшла стаття журналіста американського видання “Time” Саймона Шустера про Володимира Зеленського та ситуацію в Україні. Матеріал набув резонансу у світовому суспільстві. Головними темами стали війна та корупція в Україні.
Журналіст редакції Данило Вінниченко розбирався, що не так зі статтею Саймона Шустера.
Якщо казати про реакцію українців, то тут можна спостерігати різний спектр думок: суспільство почало задумуватись над тим, що робить влада. Антикорупціонери та журналісти незалежних видань зазначили, що стаття може мати правдивий характер, представники влади та лояльні до них медіа одразу почали спростовувати інформацію, подану в статті.
“Одинока боротьба Зеленського та анонімне “оточення”
Саме так назвав свою статтю журналіст Шустер. На обкладинці видно цитату Зеленського великими літерами, основні теми, авторство та Зеленського, який “займає” невелику частину на обкладинці знизу.
У першій частині статті автор розповідає про візит Зеленського у Вашингтон у вересні цього року. Тут журналіст приводить власні враження від виступу Володимира Зеленського у Національному архіві у Вашингтоні. Він описав “втомленість та схвильованість Зеленського” щодо переконання міжнародної спільноти підтримувати Україні надалі.
Журналіст наголосив також, що підтримка американців щодо надання “всієї потрібної” зброї України стрімко падає: від 65% у червні 2023 року, коли до 41% після того, як Зеленський покинув США і від себе додає, що з початком війни в Ізраїлі навіть утримати увагу світу на Україні стало серйозною проблемою.
Але більш розгорнуто він починає описувати події, коли делегація прибула до Києва. Тут, спираючись на анонімних “помічників” з оточення Зеленського він детально описує стан президента після повернення з Вашингтону. “Людина з оточення Зеленського” підкреслила, що “після приїзду з США президент злий, на другий рік війни не збереглося почуття гумору та блиску оптимізму, однак він не має наміру здаватися та буде продовжувати боротьбу, попри те, що його воля до перемоги турбує деяких радників”.
Навпаки, його віра в остаточну перемогу України над росією затверділа в формі, яка непокоїть деяких його радників. Воно непорушне, межує з месіанським. «Він обманює себе», — розчаровано каже мені один із його найближчих помічників. “У нас немає варіантів. Ми не виграємо. Але спробуй йому це сказати.
цитує Саймон Шустер // “одного з давніх членів команди Зеленського”.
На подібний підхід з боку журналіста жорстко відреагували представники влади, зокрема висловився Олексій Данілов:
Я не розумію, звідки автор бере ці речі. Знаєте, мені оця анонімність викликає дуже багато питань. Якщо в тебе є якась позиція, якщо ти вважаєш, що наша країна не може здобути перемогу, то ти не маєш права знаходитися біля нашого президента. Ти не маєш права знаходитися в Офісі президента. Ти маєш сказати, що “ми не зможемо досягти успіху, тому що от я так вважаю”.
цитата секретаря РНБО // Олексія Данілова
Цю ж тезу підхопив радник глави ОП Михайло Подоляк в ефірі єдиного телемарафону заявив, що “він не розуміє, що таке “анонімне джерело”, одне, друге, третє…” та наголосив, що з журналістами треба працювати відкрито, знімати свою “маску” та відповідати під своїм прізвищем та своєю репутацією.
“Якщо хтось щось коментує – має брати на себе відповідальність”, – додає чиновник.
Окремою темою стало висвітлення журналістом підготовки до другої зими під час повномасштабного вторгнення. Посилаючись на слова анонімного джерела, Шустер звертає увагу на те, що влада акцентується на можливих обстрілах критичної інфраструктури з боку росіян і негативну реакцію українців, якщо не буде ніяких безпекових змін після обстрілів минулого року.
Водночас посилаючись на радників президента Зеленського, ці журналісти стверджують, що до настання зими очікується серйозна зміна військової стратегії та перестановки в президентській команді. На їхню думку, щонайменше один міністр, а також генерал, який контролював дії контрнаступу, повинні бути звільнені, щоб взяти на себе відповідальність за повільний прогрес на українському фронті.
“Джерело журналіста” стверджує, що деякі командири на фронті починають відмовлятися виконувати навіть прямі накази з адміністрації президента про наступ. Ще одна проблема, на яку вказує журналіст, полягає в тому, що кадровий голод у деяких видах збройних сил стає більш серйозним, ніж нестача зброї та боєприпасів.
“Один з помічників Зеленського сказав мені, що навіть якщо США та їхні союзники передадуть всю обіцяну зброю, “у нас немає людей, щоб її використовувати”, – пише Шустер.
Можна припустити, що ця теза може бути правдивою. Однак про недостатню кількість військовослужбовців на фронті розповідали ще давно. Військові командири, політики наполягали на збільшення обсягів мобілізації.
Це також підтвердив президент Зеленський на підсумковій прес-конференції наприкінці саміту “Кримської платформи” 23 серпня 2023 року та повідомив, що військові звеонулися до керівництва, аби збільшити мобілізаційний ресурс.
Військові також наголошують про недостатню кількість солдатів на фронті. Як, наприклад, командир роти 80-ї ОДШБр Владислав Шевчук в інтерв’ю зазначив, що на сьогодні не вистачає людей, в країні триває повномасштабна війна, але “мобілізація чомусь не повномасштабна”.
Питання корупції
Особливо гостро зараз стоїть питання корупції в Україні. Американські політики, зокрема президент Джо Байден звертає на це увагу. Корупція заважає Україні стати повноцінним членом Європейського Союзу (ЄС) та Північноатлантичного альянсу (НАТО), про що неодноразово наголошували.
Саймон Шустер присвячує окремий розділ цьому та розбирає діяльність начальників військкоматів по всій країні, екс-міністра оборони України Олексія Резнікова та заступника керівника ОП Ростислава Шурми.
Тут слід зазначити, що про корупцію майже у всьому розділі розмірковує журналіст. Тобто можна одразу підкреслити, що те, про що каже автор, може бути виключно його суб’єктивною думкою. Однак попри цей факт, декілька важливих проблем він підняв.
Це рішення мало продемонструвати його відданість боротьбі з корупцією. Однак, за словами високопоставленого військового офіцера, такий крок мав зворотний результат, оскільки призов майже припинився без керівництва. Звільнених посадовців також виявилося важко замінити, почасти тому, що репутація військкоматів була заплямована.
Саймон Шустер // уривок з статті про Зеленського
Також він наводить корупційний скандал в Міноборони, який був пов’язаний з закупівлями. Олексій Резніков пішов у відставку лише через шість місяців, коли, за словами одного зі співрозмовників журналіста – “було вже пізно, репутаційній шкоди завдано”.
А інший співрозмовник зауважив, що “крадуть так, наче завтра не настане”. Як саме “крадуть”, журналіст не уточнював. Однак голова правління Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін звертає увагу, що саме факт, пов’язаний з Міноборони, був висвітлений журналістом.
Також було згадано заступника голови ОП Ростислава Шурму. Тут журналіст посилався на розслідування видання Bihus.info, яке вийшло у серпні цього року. Згідно з результатами роботи журналістів, сонячні електростанції під російською окупацією, співвласниками яких є оточення Шурми, отримали загалом понад 320 мільйонів гривень за електроенергію за “зеленим” тарифом у період з липня 2022 року по липень 2023 року.
Розслідувачі припустили, що факт знаходження батарей під окупацією вже створює підстави вважати, що обладнання на той момент вже не було пов’язане з енергосистемою України. На це звернув увагу і журналісти Шустер.
Розслідування про Ростислава Шурму / Фото: Bihus.info
Що не так з позицією Саймона Шустера?
Статті Шустера про Україну до повномасштабного вторгнення мали суперечливий характер, а деякі взагалі містили антиукраїнську риторику.
Наприклад, стаття під назвою “Ставте лайки, діліться, вербуйте: як міліція, що прихильники переваги білої раси, використовує Facebook для радикалізації та навчання нових членів”. Тут в негативному для України світі розповідається про “нацистів з Азову та як вербували у свої ряди людей з усього світу”. Розповідається історія норвежця Йоахіма Фурхольма, який мав нібито “кримінальне минуле та неонацистські погляди”.
Цю тезу та історію “створення фейку” про Азов розповіла журналістка Дарія Гірна. Однак після початку повномасштабного вторгнення Саймон Шустер у Києві, та мав можливість поспілкуватись особисто з президентом України Володимиром Зеленським.
Після звільнення Херсону, 7 грудня 2022 року вийшла стаття під назвою “Людина року: Володимир Зеленський і Дух України”. В цьому матеріалі, на думку журналіста видання Time Саймона Шустера, успіх Володимира Зеленського як військового лідера ґрунтується на тому, що його мужність є “заразливою”. Це поширилося серед українських політичних лідерів у перші дні вторгнення, коли всі зрозуміли, що президент залишається в Києві.
Зробити чіткий висновок щодо позиції Шустера – складно. Чи може людина, яка довгий час пропрацювала у москві, майже одразу змінити свою позицію? Те, що Саймон Шустер набув популярності після останньої статті – це факт. Але наскільки ця інформація не була б достовірною, перевірити на цей час її повністю – неможливо.
Примітка. Саймон Шустер – народився у 1983 році у москві. Пише для журналу Time з 2013 року. Коли почалася російсько-українська війна, він висвітлював події у своїх статтях, працював довгий час у росії. Йому заборонили в’їзд до рф після його статті “У Росії — злочин без кари” про збиття малазійського Boeing 777 над Донеччиною у липні 2014 року. Після цього він переніс свою діяльність до Берліна, де відповідав за висвітлення подій у Європі та на пострадянському просторі. У лютому 2020 року переїхав до Нью-Йорка.
Дуже дивний момент з реакцією керівника ОП Андрія Єрмака. Бо спочатку глава Офісу опублікував статтю у себе в телеграм-канал, але згодом допис було видалено, яка причина – Єрмак не пояснив.
Читачі зможуть самі вирішити, що є головним меседжем цієї статті – війна чи корупція. Однак слід розуміти, що ці два явища взаємопов’язані й стосуються інтересів суспільства в цілому. Ці питання не повинні обговорюватися лише тому, що хтось “з-за океану” нам так сказав.
Перемога на полі бою та подальша інтеграція в ЄС і НАТО гарантуватиме нам соціальний статус і безпеку, які залежать від того, як ці питання вирішуватимуться всередині країни. Тому ми не повинні мовчати про внутрішні проблеми, а говорити про них усіма можливими способами, щоб привернути увагу політиків, громадських діячів, журналістів тощо.
Читайте також:
- Сексизм: новий відеофейк росіян про “мобілізацію жінок в ЗСУ”
- Ілон Маск опублікував маніпулятивний пост із Зеленським
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
