Від початку повномасштабного вторгнення тисячі українців були вимушені тікати від війни. Чимало наших громадян зараз живуть в країнах Європи. 

Видання «Економічна правда» розповідає, як повернути мільйони українських мігрантів додому та в чому плюс міграції для країни — більше читайте коротко в нашому матеріалі. 

Скільки українців виїхало?

Українці в країнах Європи. Фото: Економічна правда

Хвиля біженців з України не схожа на попередні міграційні кризи, які спіткали Європейський континент у 21 столітті. Відмінність у тому, що більшість українських біженців –  це жінки працездатного віку з вищою освітою та їх діти.

ООН також відстежує міграцію українців на територію країни-агресора. За даними UNHCR, на початку 2023 року в росії та білорусі перебували близько 2,9 млн українців. Хоча наразі неможливо напевно сказати, скільки з них виїхали туди добровільно, а скількох – окупанти депортували.

Скільки коштує утримання українських біженців?

Люди, які тікають за кордон від війни, як правило, перебувають у складному соціальному становищі. У нових країнах їм потрібно знайти житло, одяг, їжу та ліки. 

Левову частку цих витрат покривають бюджети країн Євросоюзу. Також характерною особливістю хвилі українських біженців є значна частка серед них неповнолітніх. За розрахунками ООН та економістів, вона становить 28-44%. Це створює додатковий тиск на бюджети держав, оскільки їм необхідно здійснювати додаткові видатки на освіту українців та їх адаптацію.

Як українці підтримують економіку ЄС?

Витрати українців в Європі. Фото: Економічна правда

Утім, вплив українців на економіки країн, що їх приймають, не лише негативний. Українці стимулювали споживчий попит і підтримували економічну активність у час, коли світова економіка почала занурюватися в рецесію.

Наприклад, у Польщі та Естонії українці спричинили справжній купівельний бум. Як свідчать дані Нацбанку, у перші місяці великої війни українці витрачали в Польщі та інших європейських країнах переважно свої власні заощадження.

Це означає, що мільярди доларів з української банківської системи працювали на пожвавлення споживчих ринків європейських держав. Це відбувалося в час, коли в жителів ЄС не було бажання витрачати гроші через високу інфляцію.

З часом частина українських мігрантів працевлаштувалася на нових місцях проживання, що покращило динаміку виробництва товарів та послуг, а також посилило конкуренцію на місцевих ринках праці.

Читайте також: Тенденції 2022: що стало з Бахмутом і бахмутянами

Як міграція впливає на економіку України?

Кошти, які українці переказували в Україну. Фото: Економічна правда

Один з перших наслідків міграційної хвилі – фінансовий. Мільйони українців, виїхавши за кордон, починали розраховуватися там своїми українськими банківськими картками, що призвело до масштабного відпливу валюти.

Проте Нацбанк пізніше заморозив офіційний курс валют і вжив жорсткі валютні обмеження. Це дозволило тримати ситуацію відносно контрольованою. Однак державі довелося дорого заплатити за цю умовну стабільність, “спаливши” за 2022 рік понад 28 млрд дол. золотовалютних резервів.

Імовірно, у 2023 році ці відпливи валюти стабілізуються. 

Нацбанк підтримує курс гривні. Фото: Економічна правда

«Оскільки до кінця року не очікується значних змін у кількості українських емігрантів, то можна припустити, що їхні витрати залишатимуться незмінними», – вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

Виїзд мільйонів українців за кордон вплинув не лише на фінансову стабільність. Набагато суттєвіше від міграційної хвилі постраждали ринок праці, споживання та виробництво, а отже, валовий внутрішній продукт.

За попередніми підрахунками Мінекономіки, ВВП України у 2022 році міг впасти на 30,4%. Хоча це значно менше, ніж економісти прогнозували на початку великої війни, проте це падіння найбільше за всі роки незалежності.

Звичайно, суттєве просідання української економіки передусім зумовили руйнація меткомбінатів, проблеми з електроенергією та блокування українських портів на початку 2022 року. Однак свій внесок зробила й масштабна міграція.

«Якщо люди не повертатимуться додому, то довгострокове економічне зростання буде неможливим. Після нашої перемоги в Україну вкладатимуть значні інвестиції, однак ці кошти просто не буде кому освоювати. Наразі я не бачу жодних дій влади, які б показували, що там розуміють цю проблему», – вважає асоційований експерт “CASE-Україна” Євген Дубогриз.

Читайте також: Архітектурні пам’ятники та житло: хто відбудує Бахмут і чим може допомогти кожен

Чи потрібно повертати мігрантів зараз?

Дівчина в аеропорту. Фото: Pixabay

Чимало вимушених мігрантів перебувають за кордоном через те, що війна зруйнувала їхні помешкання. Якби всі ці громадяни перебували в Україні, то їх довелось би утримувати за кошти дефіцитного державного бюджету.

Ба більше, економіка країни не може забезпечити мільйони українців, які поїхали за кордон, роботою та доступом до деяких базових потреб.

Отже, вимушена міграція допомагає економіці проходити наслідки терористичних атак, а уряду – оплачувати все необхідне для перемоги. 

Проте після війни повернення українців має стати пріоритетним завданням для влади.

Як повернути українців додому?

Понівечений обстрілами Бахмут. Фото: Генштаб

Житло. Чимало українців виїхали за кордон через руйнування їх помешкань, тому житлова політика після війни має стати однією з пріоритетних. Перші спроби уряд уже робить. Започаткована ним програма “єОселя” дає змогу взяти пільговий кредит на купівлю житла під 3% річних терміном до 20 років. Щоправда, наразі ця програма доступна лише для військовослужбовців, учителів, медиків та науково-педагогічних працівників.

Освіта. Оскільки чимало вимушених мігрантів поїхали з України з дітьми, то державі слід подбати про те, аби ці діти не втрачали зв’язок з батьківщиною.

Економічні можливості. Ще одна вагома складова успіху політики з повернення мігрантів – наявність можливостей для заробітку.

Держава також має сприяти пожвавленню бізнес-процесів.

Якою б ефективною не була політика держави, потрібно визнати, що всіх українців, які виїхали за кордон, назад повернути не вдасться. Деякі біженці вже освоїлися на новому місці і почали там життя “з нуля”, тож у них може не виникнути бажання проходити цей шлях ще раз, але вже в Україні.

Головне фото: Pixabay

Читайте також: Що ми маємо зробити після перемоги?: погляд громадського діяча Володимира Березіна

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На Бахмутському напрямку тривають бої, росіяни просуваються вперед до навколишніх сіл. Ймовірно, що ворог мав успіх у Богданівці.

Про це повідомляє журналіст Богдан Мірошников.

Ситуація на Бахмутському напрямку

Росіяни за минулу добу продовжили наступ, розширивши зону контролю, без закріплення. Інша ситуація поблизу села Кліщіївка, тут окупанти закріпилися майже впритул до села.

Захисник Бахмутського напрямку з позивним “Бахмутський демон” зазначає, що великий тиск росіяни чинять на Хромове. Щодо Кліщіївки, то тут Сили Оборони контролюють висоти, за минулу добу відбили 5 атак.

Росіяни використовують КАБи, артилерію, гради, дрони тощо. За останніми повідомленнями, Інституту вивчення війни російські війська збільшили кількість особового складу на Бахмутському напрямку до близько 80 000 осіб.

Нагадаємо, що станом на січень 2024 рік в Україні налічують 462 тисячі окупантів. Крім того, на тимчасово поневолених українських землях розміщені 35 тисяч “росгвардійців”, які забезпечують окупаційний режим.

Читайте також:

• Пекельні бої не вщухають: що відбувається під Бахмутом
• Росіяни хочуть вийти на рубіж каналу Сіверський Донець — Донбас
• Військовий розповів, як погода впливає на бої під Бахмутом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

25 грудня Кабмін вніс новий законопроєкт під номером 10378 до парламенту, який має удосконалити сам процес мобілізації в Україні, військовий облік та проходження військової служби. У пояснювальній записці зазначають, що хочуть змінити призовний вік з 27 до 25 років, а також запровадити суворі обмеження для тих осіб, які є військовозобов’язаними, але не з’являються до військових частин.

Які зміни чекають військовозобов’язаних українців — читайте у матеріалі.

Новий законопроєкт про мобілізацію

Верховна Рада розглядає законопроєкт 10378, який має змінити процес мобілізації в Україні. Серед основних нововведень наступні:

• зміна призовного віку з 27 до 25 років;
• військові, які були звільнені з полону, можуть відпочити та пройти відновлення, взяти відпустки зі збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів;
• мобілізовані, які прослужили 36 місяців (2 роки), мають право звільнитися від військової служби;
• поняття “обмежено придатні” пропонують прибрати, а особи, які належали до цієї категорії, мають повторно пройти медкомісію. Після цього визначать, хто може бути частиною ЗСУ, а хто — ні;
• строковиків зможуть призвати до служби, але тільки через шість місяців після звільнення зі строкової служби;
• строкову службу можуть скасувати, але замість неї пропонують ввести базову військову службу, яку потрібно пройти до 25 років;
• запровадження для громадян України базової загальновійськової підготовки до 3 місяців для всіх громадян віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах;
• удосконалять сам процес рекрутингу, обіцяють, що будуть звертати увагу на навички особи та її професійне залучення.

Хто має право на відстрочку?

Верховна Рада легалізувала медичний канабіс. Закон ще має підписати президент.

Закон регулює обіг канабісу в медичній, промисловій і науковій діяльності. Встановлює норми для виробництва ліків на його основі й дозволяє купувати їх тільки за електронним рецептом від лікаря.

В… pic.twitter.com/fIkUJpWI6Q

— Бахмут IN.UA (@Bakhmut_inua) December 21, 2023

Право на надання відстрочки та звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, мають особи, які:

• мають дружину (чоловіка) з інвалідністю І чи II групи та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для здійснення за ними догляду;
• опікуни особи з інвалідністю І чи ІІ групи, визнаної судом недієздатною;
• члени сім’ї першого ступеню споріднення особи з інвалідністю I групи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи (не більше одного члена сім’ї);
• члени сім’ї першого ступеню споріднення особи з інвалідністю II групи або особи, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду;
• зайняті постійним доглядом за такими особами (не більше одного члена сім’ї);
• жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного
  віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, з визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
• вагітні жінки;
• тільки діючі народні депутати України та депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий за однією спеціальністю (фахом);
• докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
• наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти,
  наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь;
• педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах за основним місцем роботи на повну ставку;
• військовозобов’язані, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку зі звільненням з полону.
• військовозобов’язані з числа громадян, які були звільненні зі строкової військової служби під час дії воєнного стану.

Що буде, якщо не прийти по повістці?

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

До військовозобов’язаних та резервістів, які мали прийти до центрів комплектування, але не зробили цього, пропонують запровадити суворі обмеження. Йдеться про заборону виїзду за кордон та відмову в кредитах, позиках.

Крім того, буде:

• заборона проведення операцій з нерухомим і рухомим майном;
• обмеження права на керування власним транспортом і отримання посвідчення водія;
• обмеження права на користування і розпорядження коштами й іншими цінностями;
• призупинення отримання пільг і послуг від держави.

Читайте також:

• Різдво на передовій: захисник показав, як вшановує традиції
• Обшуки та мобілізація: росіяни поширюють фейк про події в Почаївській лаврі
• “Неповнолітніх на Донбаський фронт”: пропагандисти маніпулюють на темі мобілізації в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!