Володимир Березін — краєзнавець, громадський діяч та активіст виклав свої думки, щодо розбудови громади після перемоги. Яким досвідом може поділитись наш Бахмут — читайте в матеріалі.

Наші міста вже одного разу звільняли й у нас є унікальний досвід – що робити після деокупації, вважає пан Березін та наводить основні тези такого досвіду.

Без виборів, але з демократією

Виборів у прифронтових громадах не потрібно проводити, однак треба продовжувати призначати військові адміністрації. Необхідно створити в громадах регулярні наради учасників бойових дій.

Крім того, треба робити на постійній основі зустрічі керівництва громади зі всіма охочими, тобто віче у формі громадських слухань із заслухуванням, фіксацією та наданням відповідей на всі пропозиції, що поступають, вважає Березін.

Подібний досвід був у Дружківці у 2014-2015 роках. Головне – не просто звітувати владі, а слухати, надати можливість людям висловлювати свої думки. Щоб не робити для нас без нас, пише Володимир Березін.

Співпраця з правоохоронними органами

На думку, Володимира Березіна слід організувати обов’язкову щотижневу зустріч з керівництвом місцевої поліції всіх охочих. 

“В Костянтинівці це робили з 2015 по 2019 роки та довели їх (ред. зустрічей) ефективність”, — вважає Володимир Березін.

Під час таких зустрічей поліція системно звітує, що зробили за тиждень, відповідає на питання. Крім цього, це — унікальна можливість кожного охочого прийти та зробити заяву, яку поліція буде зобов’язана розслідувати.  

Правоохоронці, держслужбовці, працівники культури та освіти повинні бути головними державниками та показниками українськості та патріотизму. Громадськість повинна їх постійно контролювати та атестувати. 

Читайте також: «Ми тоді були голодні, злі і в нас мотивація була більша!», – Віктор Шендрік про розвиток демократичного руху у 90-ті

З матеріалу про здобуття Бахмутом історичної назви

Громада на першому місці

В громадах повинні працювати Ради підприємців, Громадські ради для ГО, ради профспілок, ради релігійних організацій, екологічні ради тощо. Це також важливе при пропорціональних партійних виборах, вважає ексдепутат. 

Громадські слухання, сходи громадян за місцем проживання, сільські, вуличні сходи повинні бути постійною практикою. Це, а не гарні дороги та фасади є головним показником роботи влади.

“Кожна цеглина, кожний цвях в місті повинні кричати, яка наша громада українська. Це навіки наша головна культурна та екскурсійна привабливість. Треба робити календарі, щоб всі 365 днів в році були заповнені видатними людьми та подіями. Екскурсії повинні робити діти та молодь для дітей та молоді. Бо, як говорив Олекса Тихий, якщо діти виховують дітей – вони краще виховуються самі”, — пише краєзнавець.   

Сталий розвиток екосвідомості

В Стратегії розвитку громади обов’язково повинна бути — дружність до природи. Це й виховання на свіжому повітрі (тим паче, якщо школи зруйновані), пошук та використання альтернативних джерел енергії, озеленення, визнання головної річки громади – пам’ятником природи, який офіційно береться під охорону, розмірковує Березін.

Крім того, влада повинна всіляко підтримувати та створювати, якщо їх ще немає органи самоорганізації населення — територіальні, квартальні чи вуличні комітети. Необхідність розвитку ОСББ вже всім зрозуміла. 

“Ми зараз воюємо (в тому числі інформаційно) за правду, тому давайте забезпечимо правду в тилу. І для цього не обов’язково чекати Перемоги” — підсумовує Володимир Березін.

Головне фото: з архіву Володимира Березіна

Читайте також: Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання? (Оновлено)

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Ситуація з безпекою у Донецькій області продовжує погіршуватися. Попри це, волонтери та евакуаційні групи продовжують щоденну роботу з порятунку цивільного населення. Зокрема, представники гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області вивозять людей з прифронтових населених пунктів до Лозової, де їм надається грошова та соціальна підтримка.

Детальніше про стан евакуації на Донеччині редакції видання Бахмут IN.UA розповіла Ірина Панченко, регіональна координаторка проєкту з евакуації та соціального перевезення в Харківській та Донецькій областях.

Хто евакуюється найчастіше та чому люди залишаються

За словами координаторки, останнім часом фіксується збільшення кількості заявок на евакуацію з Миколаївки, що напряму пов’язано з погіршенням безпекової ситуації у місті. Кількість врятованих людей щодня варіюється — в окремі дні екіпажам вдається вивезти близько 50 осіб.

Щодо Слов’янської громади, де було ухвалено рішення про примусову евакуацію дітей, ситуація залишається складною. Більшість тих, хто був готовий поїхати, вже зробили це раніше.

“Хто хотів самостійно виїхати, враховуючи безпекову ситуацію, вони ще раніше виїхали. Зараз залишились ті сім’ї, які не мають прямо великого бажання виїжджати. Але наші працівники, психологи роблять інформування цих сімей… Ми інформуємо їх, як евакуюватися, куди можна евакуюватися. Тобто, наша команда там зараз працює“, — пояснює Ірина Панченко.

З інших прифронтових міст, зокрема з Дружківки, найчастіше виїжджають люди старшого віку. Вони до останнього тримаються за своє майно і наважуються на виїзд лише у критичних ситуаціях.

“Це люди старшого віку, яким нікуди їхати. Вони до останнього залишаються в своїх будинках і вирішують вже евакуюватися саме тоді, коли прилітає. Або втратили будинок, або дуже гучно, і вже вони не можуть терпіти“, — зазначає регіональна координаторка “Проліска”.

Хибних викликів екіпажі не фіксують. Трапляються лише випадки, коли люди подають заявку, а потім просять відкласти виїзд на кілька днів, щоб встигнути зібрати речі чи завершити справи. Також поки що не спостерігається масового сплеску заявок через наближення Великодніх свят, оскільки в цьому регіоні їх відзначатимуть 12 числа.

Куди везуть евакуйованих

Усі евакуаційні маршрути з Донеччини наразі ведуть до міста Лозова на Харківщині, де їх зустрічає команда фахівців та волонтерів. В транзитному пункті пропонують доступні варіанти для розселення. За словами Ірини Панченко, останніми тижнями переселенців з дітьми направляли до Львівської та Київської областей, також є вільні місця в Ужгороді. Люди висловлюють свої побажання, а команда з розселення враховує їх і координує подальший рух.

Крім того, після прибуття до Лозової евакуйовані жителі Донеччини отримують комплексний супровід. Їм надають психологічну підтримку та першу гуманітарну допомогу, яка включає продукти харчування та гігієнічні набори. Також евакуйовані можуть подати на отримання фінансової підтримки від УВКБ ООН, яка, як зазначає сама Ірина Панченко, найближчим часом буде збільшена.

Читайте також:

“Люди більше не тримаються за городи”: як проходить евакуація з Донеччини та з якими труднощами стикаються волонтери

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Перемоги на всеукраїнському рівні принесли бахмутським пауерліфтерам і їхнім тренерам не лише медалі, а й грошові відзнаки — загалом із міського бюджету спрямували 125 тисяч гривень. Хто саме отримав виплати та за які результати на чемпіонатах України в Коломиї та Чернівцях — розповідаємо далі.

Грошові нагороди для спортсменів

Для виплати одноразових грошових винагород спортсменам та тренерам Бахмутської міської територіальної громади передбачені наступні суми:

• Для спортсменів: загальна сума виплат становить 62 500 гривень. У списку зазначено 9 спортсменів, які отримали нагороди за результатами змагань з пауерліфтингу.
• Для тренерів: загальна сума виплат також становить 62 500 гривень. Винагороди передбачені для 5 тренерів (особисто або у складі команд), які готували спортсменів до змагань

Таким чином, загальна сума, передбачена розпорядженням для обох категорій (спортсменів та тренерів), становить 125 тисяч гривень. Винагороди призначені за досягнення на чемпіонатах України з пауерліфтингу, що проходили у січні та березні 2026 року у Коломиї та Чернівцях.

Які спортсмени отримали найбільші суми винагород?

Найбільші суми одноразових грошових винагород серед спортсменів Бахмутської громади отримали:

1. Руслан Момот — 12 100 гривень. Він виборов чотири перших місця на чемпіонаті України серед юніорів (присідання, жим лежачи, тяга та сума триборства до 59 кг) та одне третє місце на чемпіонаті України з жиму лежачи.
2. Володимир Пугач — 12 100 гривень. Спортсмен також здобув чотири перші місця на чемпіонаті України серед юніорів у категорії до 93 кг та третє місце на чемпіонаті України з жиму лежачи.
3. Анна Петренко — 10 700 гривень. Вона посіла чотири третіх місця на чемпіонаті України серед юніорок (понад 84 кг) та друге місце на чемпіонаті України з жиму лежачи.
4. Валерія Самсонова — 10 тисяч гривень. Спортсменка здобула два перших місця (жим лежачи та сума триборства) та два других місця (присідання та тяга) на чемпіонаті України серед жінок у категорії до 84 кг.

Інші спортсмени отримали виплати в розмірі від 2 200 гривень до 6 700 гривень залежно від кількості здобутих призових місць.

Хто із тренерів отримав найбільшу винагороду?

Найбільшу суму одноразової грошової винагороди серед тренерів отримав Сергій Любченко.

Загальна сума його виплат становить 18 800 гривень. Ця винагорода була призначена за підготовку низки успішних спортсменів на чемпіонатах України з пауерліфтингу:

• Момота Руслана (чотири 1-х місця та одне 3-тє місце);
• Пугача Володимира (чотири 1-х місця та одне 3-тє місце);
• Трунова Івана (одне 1-ше та два 3-х місця);
• Потомахіна Данііла (2-ге місце);
• Пікуліна Дмитра та Туника Георгія (3-ті місця).

Друге місце за розміром винагороди посіла Катерина Любченко, сума виплат якої склала 17 650 гривень за підготовку майже того самого складу спортсменів. На третьому місці — Дмитро Пікулін із сумою 13 250 гривень, який отримав винагороду як за особисту підготовку спортсменки Валерії Самсонової, так і за роботу в складі команд з іншими вихованцями.

До теми:

Владислав Гераскевич: що відомо про кейс українського спортсмена, якого дискваліфікували з Олімпійських ігор

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!