Володимир Березін — краєзнавець, громадський діяч та активіст виклав свої думки, щодо розбудови громади після перемоги. Яким досвідом може поділитись наш Бахмут — читайте в матеріалі.

Наші міста вже одного разу звільняли й у нас є унікальний досвід – що робити після деокупації, вважає пан Березін та наводить основні тези такого досвіду.

Без виборів, але з демократією

Виборів у прифронтових громадах не потрібно проводити, однак треба продовжувати призначати військові адміністрації. Необхідно створити в громадах регулярні наради учасників бойових дій.

Крім того, треба робити на постійній основі зустрічі керівництва громади зі всіма охочими, тобто віче у формі громадських слухань із заслухуванням, фіксацією та наданням відповідей на всі пропозиції, що поступають, вважає Березін.

Подібний досвід був у Дружківці у 2014-2015 роках. Головне – не просто звітувати владі, а слухати, надати можливість людям висловлювати свої думки. Щоб не робити для нас без нас, пише Володимир Березін.

Співпраця з правоохоронними органами

На думку, Володимира Березіна слід організувати обов’язкову щотижневу зустріч з керівництвом місцевої поліції всіх охочих. 

“В Костянтинівці це робили з 2015 по 2019 роки та довели їх (ред. зустрічей) ефективність”, — вважає Володимир Березін.

Під час таких зустрічей поліція системно звітує, що зробили за тиждень, відповідає на питання. Крім цього, це — унікальна можливість кожного охочого прийти та зробити заяву, яку поліція буде зобов’язана розслідувати.  

Правоохоронці, держслужбовці, працівники культури та освіти повинні бути головними державниками та показниками українськості та патріотизму. Громадськість повинна їх постійно контролювати та атестувати. 

Читайте також: «Ми тоді були голодні, злі і в нас мотивація була більша!», – Віктор Шендрік про розвиток демократичного руху у 90-ті

З матеріалу про здобуття Бахмутом історичної назви

Громада на першому місці

В громадах повинні працювати Ради підприємців, Громадські ради для ГО, ради профспілок, ради релігійних організацій, екологічні ради тощо. Це також важливе при пропорціональних партійних виборах, вважає ексдепутат. 

Громадські слухання, сходи громадян за місцем проживання, сільські, вуличні сходи повинні бути постійною практикою. Це, а не гарні дороги та фасади є головним показником роботи влади.

“Кожна цеглина, кожний цвях в місті повинні кричати, яка наша громада українська. Це навіки наша головна культурна та екскурсійна привабливість. Треба робити календарі, щоб всі 365 днів в році були заповнені видатними людьми та подіями. Екскурсії повинні робити діти та молодь для дітей та молоді. Бо, як говорив Олекса Тихий, якщо діти виховують дітей – вони краще виховуються самі”, — пише краєзнавець.   

Сталий розвиток екосвідомості

В Стратегії розвитку громади обов’язково повинна бути — дружність до природи. Це й виховання на свіжому повітрі (тим паче, якщо школи зруйновані), пошук та використання альтернативних джерел енергії, озеленення, визнання головної річки громади – пам’ятником природи, який офіційно береться під охорону, розмірковує Березін.

Крім того, влада повинна всіляко підтримувати та створювати, якщо їх ще немає органи самоорганізації населення — територіальні, квартальні чи вуличні комітети. Необхідність розвитку ОСББ вже всім зрозуміла. 

“Ми зараз воюємо (в тому числі інформаційно) за правду, тому давайте забезпечимо правду в тилу. І для цього не обов’язково чекати Перемоги” — підсумовує Володимир Березін.

Головне фото: з архіву Володимира Березіна

Читайте також: Перейменування вулиць, пов’язаних з російськими діячами в Бахмуті: чи на часі це питання? (Оновлено)

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Ситуація на Донеччині залишається напруженою, а обстріли прифронтових міст не зменшуються навіть вдень. Попри це, волонтери та евакуаційні групи продовжують щоденну роботу з порятунку цивільного населення.

Детальніше про стан евакуації на Донеччині редакції видання Бахмут IN.UA розповів розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині

За словами волонтера, загальна динаміка евакуації залишається стабільною: кількість тих, хто потребує допомоги у виїзді, поки що перевищує кількість бажаючих евакуюватися самостійно. Основний потік людей іде з прифронтової зони через Краматорськ і далі на Лозову.

“Багато людей з прифронту, які виходять з Костянтинівки. Єдине, що побачили, що збільшується кількість заявок на евакуацію з Краматорська і зі Слов’янська. Особливо родин з дітьми“, — зазначає представник місії “Проліска”.

Організація забезпечує виїзд комфортними мінівенами та автобусами, а також використовує спеціалізований медичний транспорт для адресної евакуації маломобільних громадян. Для Євгена Ткачова ключовими напрямками роботи зараз є небезпечні райони Дружківської громади та Миколаївка.

Хто евакуюється та скільки людей вдається вивезти

Пріоритетом для волонтерів залишається порятунок маломобільних людей та мешканців найбільш небезпечних зон. Стосовно чоловіків мобілізаційного віку, то їхня частка серед евакуйованих залишається стабільною і складає близько 10%.

Підрахувати точну кількість врятованих складно через специфіку роботи. Наприклад, за лютий лише однією автівкою волонтера було вивезено близько 300 осіб.

“Тут складність з цифрами. Можна заїхати просто і вісім звичайних людей мінівеном вивезти. Або, як зараз, одна немобільна бабуся займає все сидіння, розраховане на трьох людей. І таких по кілька за день буває. Тому ця статистика відносна“, — пояснює співрозмовник.

Чому люди відмовляються від виїзду та скільки речей беруть із собою

За словами Євгена Ткачова, випадки відмов від евакуації трапляються рідко, адже волонтери ретельно перевіряють усі заявки. Проте іноді виникають непередбачувані ситуації. Наприклад, родина може відкласти виїзд, якщо зламалася вантажівка, якою вони планували відправити свої меблі та побутову техніку, і вони не хочуть залишати старшу родичку саму.

Щодо кількості особистих речей, волонтери проводять роз’яснювальну роботу. Оскільки місія забезпечує повний супровід з пересадками на автобуси чи потяги, людям радять брати мінімум багажу.

“Налаштовуємо на те, щоб людина брала дві, ну максимум три сумочки на одного. Пояснюю людям: ви ж потягом колись їздили? Скільки речей ви можете взяти в потяг чи в рейсовий автобус? Якщо берете більше, ну з вами ж будуть їхати такі ж люди. Тому речі прийдеться тримати чи на колінах, чи на голові“, — каже волонтер.

Нові тенденції та небезпеки евакуації

Робота евакуаційних бригад стає дедалі складнішою через постійні обстріли та руйнування інфраструктури.

“Ускладнюєтся трішки евакуація, бо зникають таблички з номерами вулиць, з номерами домів. Тобто це ускладнює пошук і вивіз“, — зазначає Євген Ткачов

Крім того, прифронтові громади потерпають від ударів навіть у світлу пору доби, коли немає комендантської години. Співрозмовник згадав випадок, який стався незадовго до інтерв’ю: його екіпаж розминувся з ворожим дроном “Ланцет” лише на кілька сотень метрів — безпілотник вдарив прямо у пішохідний перехід у Дружківці.

“Тобто коли люди йдуть у своїх справах, летять і КАБи, і артилерія, і дрони“, — резюмує Євген Ткачов, наголошуючи на щоденному ризику, з яким стикаються як місцеві жителі, так і ті, хто намагається їх врятувати.

Читайте також:

Життя у “квартирах-склепах” та нова тактика обстрілів: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Правоохоронні органи викрили та затримали мешканця Краматорська, який, за даними слідства, збирав та передавав російським окупантам розвідувальну інформацію про місця дислокації Сил оборони України.

Про це повідомили в Донецькій обласній прокуратурі.

Затримання інформатора рф в Краматорську

Як повідомляє Донецька обласна прокуратура, злочинна діяльність підозрюваного розпочалася у серпні 2025 року. Чоловік, який є співробітником одного з місцевих підприємств Краматорська, розпочав спілкування зі своїм колишнім підлеглим. Останній наразі проходить військову службу в армії рф.

Під час контактів краматорчанин добровільно погодився працювати на ворога та збирати для російського військового актуальні дані воєнного характеру. Особливу увагу фігурант приділяв специфічним військовим об’єктам. Зокрема, він вишукував та “зливав” інформацію про підрозділи, які спеціалізуються на ремонті військової техніки, а також про розрахунки, що ведуть боротьбу з ворожими безпілотними літальними апаратами. Кожне повідомлення з координатами інформатор ретельно супроводжував детальними текстовими описами.

Запобіжний захід та слідство

Протиправну діяльність жителя Краматорська було оперативно викрито та припинено українськими спецслужбами. Наразі за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури йому офіційно повідомлено про підозру у державній зраді (частина 2 статті 111 Кримінального кодексу України).

Читайте також:

18-річна дівчина з Волновахи допомогала ЗСУ, будучи на ТОТ: їй загрожує до 20 років арешту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!