Вже незабаром Україна буде відзначити Різдво, цього року воно буде особливим з багатьох причин, попри те, українці не забувають про традиції, які супроводжують це свято, зокрема — це вертеп. Андрій Тимчак родом зі Званівки — чоловік відомий на Батьківщині громадський діяч, зараз служить в ЗСУ та захищає Україну. Пан Андрій тривалий час розвивав вертепи на Донеччині, ця традиція має для українця особливе значення, про яке він розповів нашій редакції.
До того, як Андрій Тимчак пішов в ЗСУ, він займався організацією вертепів у Званівці. На питання про те, чому герой вирішив піти в ЗСУ, чоловік відповідає, що це був — позов з глибини душі. Деталі своєї служби чоловік воліє тримати при собі, а от про значення вертепу у своєму житті залюбки розповідає.
До слова, повертаючись до теми, Званівка — постраждала внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, сюди було переселено чимало жителів тогочасної Західної частини України. Родина Тимчаків також була переселена сюди в 1951 році, з села, яке сьогодні є територією Польщі.
«Вертеп — це не просто так, як багато хто думає, це — не просто театралізована дія. В принципі виглядає так, але насправді там є глибший сенс. Проаналізувавши вертепи, які є в нас в Україні — то видно неозброєним оком, що в цій задумці є три світи. Це належить до християнської культури. Раніше світ ділився на три частини — Яв-Прав-Нав. Ми живемо в Яві, матеріальному світі, але прагнемо потрапити в рай, ніхто не хоче опускатися в нищий світ, тобто пекло. Так от у вертепах, є представники з усіх трьох світів», — пояснює пан Андрій.
За його словами, він ще з дитинства щиро захопився вертепами, як розповідає нам пан Андрій, вони не були поширені в Донецькій області, тому чоловік взявся за відродження культурної ідентичності України. Підтримували в цьому, самі учасники вертепу, ділиться у розмові чоловік. Костюми для вертепів виготовляли самостійно за власні кошти.
«Великий вертеп — це 14, 15 дорослих людей. Це було потрібно, щоб вони захотіли одягти костюми, яких немає. Їх ще потрібно зробити. Ми згуртувалися разом, вчили слова, щоб передати атмосферу», — розповідає герой.
Вертепи організовані Андрієм Тимчаком. Фото: особистий архів героя
Стосовно сценаріїв у вертепі, спочатку за основу брали сюжети вертепів із Західної частини України, а вже потім чоловік почав сам писати сценарії, більш актуальні, зокрема для діток, щоб не відлякати їх.
«Ми поїхали виступати, показувати дійство у Будинок Малятки, це було в Бахмуті, там де діти-сироти. В оригінальному сценарії вертепу були слова жорстокі для дітей, наприклад, там де Ірод повбивав всіх дітей до трьох років. Я зрозумів, що з такими словами до дітей не можна їхати. Тоді з’явилася ідея — написати новий сценарій», — каже пан Андрій.
Чоловік у розмові згадує, що не вважав себе творчою людиною, але сценарій до вертепу написав у електричці за 40 хвилин. Ідеї були різні, але в основі складалися частини про добро й зло, до слова останнім виступав ще в 2014 році — путін.
«Це був такий підйом в ті роки, мені подобалося працювати з бахмутянами, класно було. Всім подобалося, до речі, учасників я питаю чи пішли б вони ще, кажуть — так пішли би. У нас є відео збережене. Гірше, прожити життя й нічого не залишити після себе, а так я залишу. Якби в моєму житті не було б вертепу — то я би був обділений життям. Я це відчуваю, буває так дивишся й плакати й сміяться хочеться. Якби в мене цього не було — то я бідною людиною був би в духовному сенсі», — розмірковує герой.
Вертепи організовані Андрієм Тимчаком. Фото: особистий архів героя
В планах є новий сценарій, наполовину готовий, пан Андрій поділився з нами сюжетом — це події, які відбуваються в Україні 2000 років тому. Першим слухачем стала дружина, каже Андрій, коханій творчість сподобалася.
«Там відкривається тема України, вона ж закрита. Україна, Ісус Христос й територія сучасного Ізраїлю й Палестини — вони мають прямий зв’язок 2000 років тому… В сучасному Ізраїлі ще назви міст несуть наш корінь», — розповідає Андрій.
Він додає, що різдвяні свята мають особливу атмосферу, його побратими із Заходу України починають святкувати цей цикл з Андрія (ред. відзначають 13 грудня). Також пан Андрій зазначає за лемківську кухню, яка багата на смачні наїдки. Одна з улюблених страв героя це — лемківський підбиваний борщ, який готується без картоплі, його можна пити, також голубці.
Діти, які взяли участь у вертепі. Фото: особистий архів героя
До слова борщ, як розповідає герой, возили навіть на фестиваль. Сам пан Андрій згадує, що в «Лемко-центрі» якось він вирішив здивувати гостей. Господар приготував картоплю з кисломолочним сиром та засмажкою м’яса із салом. Спочатку такий делікатес не викликав захвату у гостей, але потім вони стояли за добавкою, з посмішкою пригадує бахмутянин.
Вертепи організовані Андрієм Тимчаком. Фото: особистий архів героя
Ми запитали у пана Андрія про те, чи вистачає зараз самим військовим їжі. За словами чоловіка все є; є фрукти й овочі, м’ясо, риба. Однак, до свят звісно, що хотілося б чогось традиційного:
«Нічого не бракує. Бракує, коли якесь велике свято, як от буде Різдво, от хочеться якогось там минтусів і все, не більше. Хочеться, щоб передали щось таке вкусненьке, але так то у нас все є», — каже військовий.
Фото: Вікіпедія
Читайте також: «В мене немає планів після закінчення війни, в мене дуже великі плани вже зараз», — тренерка з Бахмута
Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!