Донецька область входить у програму компенсації єВідновлення. Так, станом на сьогодні, мешканцям регіону вже виплатили 159 мільйонів гривень.

Про це повідомила Олена Шуляк, очільниця партії “Слуга Народу”.

Донецька область лідирує

За словами Олени Шуляк, Донецька область — лідер за кількістю об‘єктів, які були внесені у спеціальний реєстр пошкодженого та знищеного майна через напад росіян на Україну. Кількість звернень від громадян сягає вже понад 54 тисячі. Загалом людям виплатили близько 159 мільйонів гривень.

Вона також наголосила, що така ситуація спонукає жителів приєднуватись до державних програм на компенсацію.

Перші рішення та перспективи

Очільниця партії “Слуга Народу” розповіла, що за результатами розгляду заяв вже сформовано перші 50 рішень. Згідно з ними жителі Донеччини зможуть отримати сертифікати для обміну на нове житло. 

У випадку, якщо людина захоче придбати квартиру, а не відбудувати новий приватний будинок, то вона зможе отримати її в будь-якій частині України, а не лише у Донецькій області.

Шуляк додала, що зараз держава працює над розширенням програми єВідновлення. Уряд намагається запустити етап, згідно з яким громадяни, чиє житло розташоване на територіях, які були тимчасово окуповані протягом 2022 року або перебувають в оточенні, чи в районі проведення воєнних дій — змогли отримати компенсацію.

Як працює механізм оформлення заявок?

Депутатка також розповіла про те, як працює механізм оформлення заявок. 

Відтак у серпні 2023 року почали працювати спеціальні комісії при органах місцевого самоврядування, які перевіряють власність в реєстрі речових прав, а також факт пошкодження або руйнації житла за допомогою цифрових інструментів та інших технічних засобів. Маючи ці дані, вони вже формували житлові сертифікати.

Компенсація за ремонт власним коштом

Окремо Шуляк відзначила етап програми компенсацій, коли громадяни почнуть отримувати кошти від держави, за ремонт, зроблений за власні гроші. Він почне діяти вже 1 січня 2024 року.

Нардепка також анонсувала розробку спрощеного судового порядку для людей, які хочуть скористатися механізмом отримання компенсацій, але мають при цьому проблеми з підтвердженням власності через брак документів.

Читайте також:

• Як оформити факт пошкодженого або зруйнованого житла
• Відкрите звернення: бахмутяни мають питання до міськради

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 28 вересня і в ніч на 29 вересня під ударом українських захисників були радіолокаційна станція і склади боєприпасів. Ураження були в Мангуші і Качкарському.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

Ураження росіян на Донеччині

Бійці Сил оборони завдали удару по російських окупантах на Донеччині. 28 вересня і в ніч на 29 вересня захисники атакували кілька локацій окупантів.

У Мангуші уразили радіолокаційну станцію 39Н6 “Каста”. Вона призначена для контролю повітряного простору, визначення координат та розпізнавання повітряних цілей. Її окупанти використовують для потреб ППО.

А в селі Качкарське Новоазовської громади вдарили по складах боєприпасів.

Втрати противника та ступінь завданих збитків уточнюється.

Читайте також:

• Українські військові звільнили Карпівку на Лиманському напрямку
• Перші фото зі звільненого Шандриголового: що залишилося від села
• Бійці ССО взяли у полон двох російських військових на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

29 вересня Україна вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру — одного з місць масового знищення євреїв під час Голокосту. Та пам’ять про загиблих важлива не лише для Києва, оскільки трагедія Голокосту торкнулася багатьох українських міст, зокрема й Бахмута, де нацисти також проводили масові страти цивільних.

Як берегти і шанувати пам’ять про минуле, зважаючи на окупацію і руйнування пам’ятних місць, редакції Бахмут IN.UA розповіла Анна Фурман — генеральна директорка центру “Бабин Яр”.

Трагедія бахмутського “Бабиного Яру”

Сьогодні, 29 вересня, в Україні відзначають День пам’яті трагедії Бабиного Яру. Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру Києва 29-30 вересня 1941 року став символом “Голокосту від куль” і нацистської політики масового знищення людей.

Місце, подібне київському Бабиному Яру, було і в Бахмуті. Воно має назву бахмутський “Бабин Яр” і розташоване на території заводу шампанських вин Artwinery.

Цифра вбитих нацистами людей у Бахмуті вважається близько 3 тисяч загиблих. Відомо, що знищення людей проводилося німцями у різний спосіб — одних вбили, використовуючи газові камери, інших замуровували заживо в алебастрових штольнях. Зокрема, у камері № 46 заживо замурували людей.

Масове поховання жертв знайшли та задокументували вже після вигнання нацистів та деокупації Бахмута, у вересні 1943 року.

12 січня 1999 року міськрада Бахмута, єврейський благодійний фонд та завод Artwinery відкрили на місці трагедії меморіал “Стіна плачу”.

Як вшановувати і зберігати пам’ять, якщо меморіали зруйновані або окуповані

Сьогодні Бахмут окупований росією. Завод Artwinery, де був меморіал “Стіна плачу”, частково зруйнований і використовується окупантами у військових цілях.

Фізичного доступу до меморіалу в Бахмуті немає, але бахмутяни можуть вшанувати пам’ять жертв у інший спосіб. Це можна зробити, досліджуючи архіви, встановлюючи імена загиблих та розповідаючи їхні історії.

“Зрозуміло, що зараз шукається інший спосіб: не фізична присутність, відвідування, а та робота, яку ти можеш провести для самоосвіти онлайн. Зберігати ці дані правильно, показувати це, говорити, згадувати про це, мати свої певні дати, наприклад роковини, як правило, та інші події, коли ми можемо вшановувати пам’ять і розповсюджувати інформацію. Також можна проводити окремі дослідження щодо тих, хто був страчений. Тому що це ж не просто статистика — за кожним іменем стоїть історія, людська доля, яка була просто знищена через походження людини”, — каже генеральна директорка центру “Бабин Яр” Анна Фурман.

ВПО, які хочуть вшанувати пам’ять жертв Голокосту, можуть відвідувати пам’ятні місця у приймаючих громадах. Зі свого боку центр “Бабин Яр” приймає запити на екскурсії від переселенців і переселенок з інших регіонів.

“Ці люди (ред. ВПО) заслуговують великої підтримки, тому що вони не можуть повернутися додому. І наша спільна задача і місія — щоб вони могли відвідати, можливо, подібні місця в тому місці, де вони зараз перебувають. І, до речі, до нас у Бабин Яр часто приходять люди, які є внутрішньо переміщеними особами, із запитом на екскурсійні тури. Це для них можливість поспілкуватися між собою, щось згадати. І можливість дізнатися нове про місце, в яке вони приїхали”, — зазначила Анна Фурман.

У чому важливість пам’яток жертвам Голокосту

Документування і створення меморіальних просторів важливе для збереження історичної пам’яті у країні чи окремому регіоні. Разом з цим, за словами Анни Фурман, меморіальні комплекси не мають бути місцем страху. Навпаки, такі місця мають спонукати людей до рефлексії та віри в перемогу життя. Над цим системно працюють фахівці центру “Бабин Яр”.

“Це може бути простір, до якого людина приходить просто на прогулянку, просто подивитися на щось нове, як простір для дискусії, для розмови з собою або з тим, з ким ти приходиш в таке місце. Звісно, багато факторів залежить від безпекових заходів, погодних умов тощо, але ми знаємо, що як тільки настає гарна погода, то кількість відвідувачів завжди збільшується. Потрібно дбати, турбуватися про такі місця, створювати там окремі простори або локальні оздоблення і благоустрій для того, щоб люди могли почитати, наприклад. Ми бачимо, що багато людей люблять це робити, коли в нас хороша погода. І коли люди приходять, особливо коли вони ще там раніше не були, вони зазвичай можуть думати, що це місце трагедії, масового злочину, страт, і, напевно, що це страшно. Але ми хочемо, щоб люди виходили з таких місць з надією на те, що життя все одно перемагає і воно продовжується. Тому ці простори, напевно, не мають бути місцями страху, а місцями поваги до тих, хто там загинув”, — зауважила Анна Фурман.

За словами директорки центру “Бабин Яр”, війна в Україні змістила фокус людей на безпекові питання. Але разом з тим виникла тенденція більше цікавитися темою Голокосту, Другої світової війни і питаннями геноцидів. Людям більше це цікаво, оскільки вони проживають подібний досвід війни.

Саме тому в Україні важливо зберігати пам’ять про жертв Голокосту і розвивати меморіальні комплекси. Також зараз видається багато літератури на цю тему, робить багато досліджень, тому є багато можливостей і для дистанційного вивчення цієї теми.

Читайте також:

Трагедія Бахмутського “Бабиного Яру”: як вшановують пам’ять жертв

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!