Бахмутянка Юлія Самофалова, яка є підприємицею, опублікувала питання у телеграм-каналі “Бахмут хоче жити”. Цей канал створили самі бахмутяни для обміну інформацією щодо проблем з житлом для переселенців, а саме не можливість отримати компенсацію за зруйноване житло. Бахмутянка склала питання до секретаря Бахмутського міської ради Ганни Петриєнко-Полухіної. Її підтримали реакціями інші бахмутяни.

Ми вирішили опублікувати ці питання у вигляді відкритого звернення і також передали через пресслужбу до міської ради.

Питання від бахмутян

1. Чи є зараз депутатський корпус Бахмутської міської ради? Де зараз перебувають депутати Бахмутської міськради? Яка їх функція наразі, над чим працюють? Окрім Олександра Бабенка та Всеволода Сабаєва нічого не відомо про діяльність інших. А саме зараз вони мають обстоювати права та поглиблюватися у проблеми громадян міста які їх обрали.

2. Чому міська рада не ініціює питання додаткових виплат пенсіонерам з Бахмута, які залишились на території України та отримують лише пенсію, виплати ВПО. Втім, цих коштів цих не вистачає на оренду житла. Ці виплати можуть бути як з місцевого бюджету та й з державного.

3. Які кроки зробила Бахмутська міськрада для того, аби домогтися результатів з питання зміни коефіцієнта 0.5 (ред. компенсації за житло по Донецькій області) його збільшенню по місту Бахмут? Не доречно порівнювати міста Донецької області з містом Бахмут, де все зруйновано.Оскільки ми втратили не тільки нерухомість, а й ще її наповнення потребуємо збільшити коефіцієнт до максимуму. 

4. Які кроки робить міськрада на підтримку підприємців міста, які зараз знаходяться в інших регіонах? Чи очікувати ініціативи від влади про скасування або зменшення податків та оренди приміщень для бізнесу. Можливо,  щось влада і намагається зробити, але про це нікому не відомо, зовсім немає зворотнього зв’язку з громадянами міста. 

5. Терміни відновлювання міста невідомі, тому люди потребують виплати за своє втрачене майно, аби купити житло на не окупованій території України.

Нагадаємо, що раніше редакція «Бахмут. IN. UA» ініціювала обговорення щодо компенсації із народною депутаткою Оленою Шуляк, переглянути ефір можна нижче:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет міністрів України завершує підготовку до запуску нового механізму забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом у сільській місцевості. Програма під назвою “Будиночки в селі” розширить інструменти підтримки громадян, які втратили власні домівки через війну.

Про це розповів Павло Фролов, народний депутат та Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

“Будиночки в селі”: безплатне житло для ВПО

За словами Павла Фролова, робота над збільшенням фінансування житлових потреб ВПО розпочалася ще минулого року, коли завдяки поправкам до державного бюджету вдалося залучити 1 мільярд гривень.

“В цьому році це 1,5 мільярда гривень. Це субсидія на вирішення житлових проблем ВПО. Це облаштування місць тимчасового проживання, переобладнання нежитлових приміщень в житлові, облаштування всіх місць проживання переселенців. І дійсно півмільярда ми змогли вибити на так звані будиночки на селі“, — розповів народний депутат.

Виділення 500 мільйонів гривень спеціальної житлової субвенції з держбюджету саме на програму “Будиночки в селі” стало можливим завдяки ініціативі Тимчасової спеціальної комісії. Незабаром Кабінет міністрів має остаточно ухвалити відповідну постанову для запуску програми.

Як відбуватиметься пошук оселі

Головна новація програми полягає у тому, що держава купуватиме вже готові будинки у сільській місцевості, які наразі пустують та не використовуються власниками. При цьому пошук таких осель покладається безпосередньо на самих внутрішньо переміщених осіб.

“Передбачено, що буде такий заявочний принцип. Тобто самі переселенці зможуть шукати будинки на селі. Тобто будинки, які перебувають у власності когось, в яких там не живуть люди. Поки в проєкті є гранична сума, це до 500 тисяч гривень вартість цього будинку“, — пояснив Голова Спеціальної комісії.

Алгоритм дій передбачає, що після того, як переселенці самостійно підберуть вільну оселю, вони мають звернутися до місцевої громади. Люди пропонують знайдений варіант місцевій владі та заявляють про свою готовність там проживати. Після цього за сприяння громади держава фінансує викуп цього об’єкта нерухомості.

Умови соціальної оренди та оплата послуг

Важливо зазначити, що придбані за державні кошти будинки не передаватимуться у приватну власність переселенців. Це житло перейде до комунальної власності місцевих громад.

Надалі ці будинки будуть передаватися ВПО на умовах соціальної оренди. Згідно з планом, першочергове право на отримання такого житла матимуть найбільш вразливі категорії переселенців.

Фінансові умови для ВПО передбачають абсолютно безкоштовну оренду наданого житла. Родинам доведеться сплачувати виключно за фактично спожиті комунальні послуги. Автори ініціативи переконані, що такий механізм стане реальним шансом для багатьох сімей знайти затишок у безпечних громадах та відновити гідне життя.

Читайте також:

У Полтаві видадуть гігієнічні набори для ВПО: хто може отримати допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До редакції звернулися переселенці з Донеччини, які не можуть подати заяву на компенсацію за зруйноване житло через застосунок “Дія”. Попри наявність документів, система не пропускає заявку. Юристи пояснюють: проблема, найімовірніше, пов’язана з відсутністю зареєстрованого права власності в державному реєстрі. Розповідаємо, чому це відбувається і як діяти.

Чому “Дія” може не приймати заяву

У зверненні йдеться про родину з Бахмутського району, яка після евакуації не змогла подати заяву на відшкодування за зруйновану квартиру. У “Дії” з’являється повідомлення, що подання неможливе.

За словами Володимира Білохи, старшого юриста з регіональної координації БФ “Право на захист”, найчастіше причина — це відсутність даних про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Як пояснює старший юрист Володимир Білоха, для отримання компенсації за програмою єВідновлення житло обов’язково має бути зареєстроване в цьому реєстрі.

Проблема з “старими” документами

У подібних кейсах часто йдеться про житло, оформлене до 2013 року. Тоді право власності фіксувалося не в електронному реєстрі, а в паперових базах БТІ.

Через це:

• “Дія” не бачить об’єкт;
• система не дозволяє подати заяву.

Окрема проблема — неправильне розуміння документів. Юристи зазначають, що, наприклад, технічний паспорт не підтверджує право власності, а ордер на житло означає лише право користування. У таких випадках людина юридично не є власником і не має права на компенсацію.

Що потрібно зробити

Якщо житло було приватизоване, але не внесене до реєстру, ситуацію можна виправити.

Алгоритм наступний:

• звернутися до ЦНАП або нотаріуса;
• надати оригінали правовстановлюючих документів;
• реєстратор направляє запит до БТІ (зокрема, за місцем розташування житла);
• після підтвердження право власності вноситься до ДРРП.

Важливо, що довідка з БТІ у такому випадку надається безкоштовно. Після цього “Дія” починає відображати житло, і заяву можна подати.

Як діяти, якщо власник за кордоном

Якщо власник/ця житла фізично перебуває за межами України і не може самостійно оформити документи, то можна оформити довіреність у консульстві або посольстві України та передати повноваження представнику (наприклад, родичу). Представник зможе зареєструвати право власності та подати заяву.

До теми:

Як ВПО стати на квартирний облік в 2026 році: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!