Соледар — місто каштанів й абрикосів: волонтерка Тетяна Кваша розповіла про життя спочатку

Семаковська Тетяна 12:00, 29 Березня 2024
Тетяна Кваша / ілюстрація Бахмут IN.UA

Тетяна Кваша родом із міста Соледар. Не зважаючи на свій юний вік, вона вже встигла відкрити власний бізнес, який знищили росіяни, та стати активною громадською діячкою. Дівчина впевнена, що потрібно відстоювати свої права й боротися. В евакуації дівчина заснувала Благодійний фонд “Соляна Фортеця”.

Історією волонтерства й життя з нуля Тетяна Кваша поділилася з редакцією Бахмут IN.UA.

Життя в Соледарі

Тетяна Кваша народилася та виросла в Соледарі. Дівчина завжди була активною. Коли почалася війна у 2014 році, дівчина навіть не мала думки, щоб переїжджати якомога далі від рідного міста. Власне, у 2022 році, коли почалася повномасштабна війна, дівчині було важко покидати дім. У своєму місті Тетяна відкрила салон краси, де працювала майстром манікюру й швидко здобула прихильність соледарців.

Соледар
Соледар / фото з відкритих джерел

Соледар у травні — це час, коли я особливо його любила. У нас цвіли каштани, абрикоси та вишні. Пригадую, до нас приїжджали гості з інших міст й завжди відзначали, що Соледар дуже красивий, чистий та зелений. Ми тоді цього не розуміли, нам не було з чим порівнювати. Соледар у травні вкривався цвітом увесь, так добре було гуляти в цей час в нашому парку,

Тетяна Кваша // волонтерка

Крім озеленення Соледар дівчині запам’ятався цікавими заходами: концерти, ярмарки. Тут завжди вміли зробити щось для дітей й молоді, пригадує волонтерка.

Життя під час війни

Вже під час війни, яка розпочалася у 2014 році, Тетяна відкрила власну студію, де працювала, платила податки й почала брати активну участь в громадському житті.

Ми були дуже згуртовані, разом прибирали сміття, виходили на толоки. Нас так виховували, що потрібно любити те місце, де ти живеш, прибирати за собою,

Тетяна Кваша // волонтерка

Дівчина запевняє, важливо не стояти осторонь державотворчих процесів, навіть маленьких, бо за ними слідують великі процеси. Тетяна згадує, що у своєму рідному місті боролася, зокрема, й проти незаконного підняття цін на воду. До волонтерки тоді приєдналися однодумці. Вони збирали підписи власноруч.

272910289 2391493450992417 5699143294808505679 n 66f01
Волонтерка з Соледару / фото з Facebook

Прийшли до міськради, наполягли на тому, щоб нас прийняли, вислухали, зареєстрували наше звернення, де ми виставили наші вимоги. Хотіли, щоб влада обґрунтувала підвищення цін,

Тетяна Кваша // волонтерка

Жінки домоглися свого — ціни на воду залишилися незмінними. Утім, це не єдиний успішний приклад Тетяни. Так, у 2020 році під час розпалу епідемії коронавірусу, в Бахмутській лікарні не було гарячої води, а мамам з дітьми запропонували митися просто у відрі. Цю проблему теж вирішили.

Потрібно знати, що ми маємо як права, так й обов’язки. Якщо ти чесна людина, платиш податки, є законослухняним громадянином, робиш щось корисне для країни — то можеш й щось вимагати від держави,

Тетяна Кваша // волонтерка

Благодійний фонд “Соляна Фортеця”

337176571 106819782370490 1865843130101819206 n 6876b
Соледар / фото з Facebook

Тетяна Кваша з родиною спочатку евакуювалася до Хмельниччини, сидіти склавши руки не змогла. Дівчина одразу почала допомагати, спершу шукала дуже дефіцитні ліки на початку війни L-тироксин для соледарців, далі були різні речі: гієна, ліки, все це відправляли поштою. Так і виник благодійний фонд, який отримав назву “Соляна Фортеця“, на честь рідного міста Тетяни та інших волонтерів.

Грант для юних соледарців

322719035 878133100053298 1742298543491207788 n 6b858
Тетяна Кваша з сином / фото з Facebook

Фонд отримав грант на реалізацію творчого онлайн-конкурсу для дітей  Соледару. Його втіленням завдячують культурній платформі “Ізоляція” за фінансової підтримки Європейського Союзу.

За словами Тетяни, цей проєкт має згуртувати мешканців Соледарську ОТГ, які опинилися в різних куточках країни. Головним персонажем стане мультяшний герой — Салті, який представлятиме історичні теми Соледару.

318302143 2653502578124835 8155952777662063801 n d6020
Син пані Тетяни / фото з Facebook

Дівчина запевняє, головною рушійною силою для неї став син. Саме він змушує українку рухатися далі по життю та не зважати на будь-які складнощі.

Звісно, що було складно, були різні думки, але я не хотіла, щоб моя дитина згадувала, як мені було погано. Хотіла, щоб син бачив, що батьки все зробили для нього, щоб йому було краще. Навіть зараз всі ті проєкти, які реалізуються це для дітей, бо я вважаю що саме діти — це наше майбутнє. Попри все, як би нас не хотіли зламати — ми повинні жити. Моя дитина — це мій двигун,

Тетяна Кваша // волонтерка

Перехід на українську мову

Волонтерка, портретна світлина / фото з Facebook

З дитинства дівчина росла в російськомовному оточенні. Вона використовувала російську до повномасштабного вторгнення. Евакуювавшись в Кам’янець-Подільськ, Тетяна Кваша побачила, що тези про вороже сприйняття українців зі східної частини — це просто російська пропаганда, яка не відповідає дійсності. Щоб віддячити за тепло та турботу дівчина почала розмовляти українською. Героїня каже, що вона прихильниця лагідної українізації.

Спочатку це було смішно й кумедно часом, зараз я інколи переходжу на російську. Моя дитина теж зростала в російськомовному оточення, але зараз у сина вже десь 40% українських слів у лексиконі, я впевнена, що саме лагідна українізація посприяє тому, що він повністю почне розмовляти українською,

Тетяна Кваша // волонтерка

Волонтерка додає, що важливо підтримувати людей, які починають говорити українською й бути терплячими.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дізналася про війну в поїзді: художниця Маша Вишедська про життя, творчість та культуру (відеорепортаж)

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 18:17, 5 Червня 2024
Маша Вишедська / ілюстрація Бахмут IN.UA

Маша Вишедська — художниця з Бахмута, яка нині живе в Івано-Франківську. Вона поїхала з рідного Бахмута за кілька днів до початку великої війни.

Про життєвий шлях відомої художниці з Бахмута, творчість та плани на майбутнє дивіться у відеорепортажі Романа Потапенка для Бахмут IN.UA.

Творчість в евакуації

За словами відомої художниці, війна застала її під час поїздки на поїзді до Івано-Франківська:

Вночі, 21 лютого, ми виїхали з Бахмута та приїхали до Києва. Там побачилися з усіма друзями. Зупинились у Тетяни Крюковської, з якою ми робити спільний проєкт у серпні. Погуляли, сходили навіть до синагоги, щоб познайомитись з моїм родичем. Вночі, 23 лютого, сіли на поїзд. Вже в поїзді ми дізнались новини, що почалося повномасштабне вторгнення,

Маша Вишедська // художниця з Бахмута

Художниця зараз планує їхати в Берлін, де вона буде брати участь в обговорені болючих питань, зокрема, вина, які можуть супроводжувати людей, які знаходяться у безпеці та продовжують жити.

Маша Вишедська також розповіла про те, який вплив має війна на культуру нашої країни. За її словами, зараз існує багато культурних діячів, які захищають країну та полишають на фронті свої життя. Водночас бахмутянка розуміє, що це наш шанс заявити про українську культуру на увесь світ, що вона — це не придаток до російської культури, а щось самостійне, самобутнє.

Більше цікавинок про життя, думки та плани бахмутської художниці, дізнавайтесь у нашому репортажі за посиланням.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Весняна красуня Бахмута або Що не так зі шкільними конкурсами краси

Семаковська Тетяна 18:00, 6 Травня 2024
Ілюстрація Бахмут IN.UA

В кінці березня 2024 року управління освіти Бахмутської міської ради опублікували результати конкурсу “Весняна красуня-2024”. Участь у заході взяли 18 конкурсанток з молодшої, середньої та старшої вікової категорії. У результаті було визначено переможниць. Однак, чи співмірні такі конкурси зі Стратегію впровадження гендерної рівності в сфері освіти? Під цю Стратегію власне й підпадають здобувачки і здобувачі освіти. Чи справді можна визначити “рівень дівочої краси” дитини та як такі конкурси впливають на самооцінку тих дітей, які не виграли?

Редакція дізнавалась офіційну відповідь від Бахмутського управління освіти, а також поспілкувалася з журналісткою Олександрою Козловою, яка досліджувала питання шкільних конкурсів краси.

Весняна красуня Бахмута:2024

25 березня 2024 року на сторінці управління освіти Бахмутської міськради опублікували результати конкурсу  “Весняна красуня Бахмута-2024” з таким підписом:

“Весну часто порівнюють із юною дівчиною, яка втілює в собі красу, чарівність і ніжність. Її усмішка — промінь сонця, що розтоплює сніг і пробуджує природу, вона розносить запах квітів, її голос — це спів солов’я. Саме тому в перший місяць весни, четвертий рік поспіль, за ініціативи Управління освіти Бахмутської міської ради проведено конкурс дівочої краси “Весняна красуня-2024!”.

 У конкурсі взяли участь 18 учениць закладів загальної середньої освіти. Дівчата готували візитівку,  у якій розказали про себе; створили фотоколажі в різноманітних образах “Дівоча врода – багатство України!”, продемонстрували свої таланти “Я Українка”.

Переглядаючи виступи учасниць, члени журі переконалися в тому, що бахмутські дівчата дуже багатогранні, розумні, талановиті, стильні. Незважаючи на війну вони не втрачають оптимізм, надію, блиск в очах, турбуються про власне здоров’я,  розуміючи, що воно є запорукою справжньої природної краси і вірять в перемогу!”, — пишуть на сторінці управління освіти.

Редакція звернулась безпосередньо до управління, щоб нам пояснили, яку цінність несе цей конкурс, та за якими критеріями визначали переможницю.

Що кажуть в управлінні освіти?

У відповіді нам повідомили, що конкурс організували та провели згідно плану роботи Бахмутського міського центру дітей та юнацтва, який зараз працює в евакуації, а метою конкурсу визначили наступне: 

  • підтримка обдарованої талановитої молоді; 
  • збереження, відродження та популяризація традицій, української культури; 
  • набуття цілісного сприйняття образу весняної краси;
  • виховання духовних, морально-етичних цінностей, любові до України та рідного краю.

Участь у конкурсі брали дівчатка (1-4 класи), (5-9 класи) та  (10-11) класи. Учасниці, які набрали найбільшу кількість балів у 3-х турах, отримали дипломи Бахмутського МЦДЮ, а решта – отримали дипломи учасниць та титули.

Як визначали “весняну красуню Бахмута”?

В управлінні освіти кажуть, що під час оцінювання члени журі керувалися критеріями, які визначені в Умовах проведення Конкурсу, однак які саме це критерії нам не повідомили ні в письмовій відповіді, ні вже пізніше в усній, коли ми телефонували до Вікторії Кальченко, представниці управління освіти. 

Конкурси краси поширюють стереотипи про “жіночу красу” / фото ілюстративне

“Кожна учасниця продемонструвала вміння презентувати себе, працювати з електронним ресурсами, демонструвати різний стиль одягу, свої таланти. До оцінювання залучалися як дорослі-педагоги, так і представники учнівського самоврядування. Досвід, який набувається в ході різноманітних конкурсів та змагань, — надзвичайно важливий для подальшого життя здобувачів освіти. У результаті участі дитина формує власне уявлення про свої можливості та самостверджується, адже кожна дитина унікальна і багатогранна”, — зазначають в управлінні освіти Бахмутської міської ради.

На питання чи співвідносяться Умови Конкурсу зі Стратегію впровадження гендерної рівності в сфері освіти до 2030 року та операційним планом заходів на 2022-2024 роки, затвердженими розпорядженням Кабміну — відповідають ствердно. 

Та додають, що діти набували навичок публічних виступів, досвіду самостійної роботи, розширили світогляд, творчі та інтелектуальні здібності. Що думає про такі конкурси краси журналістка Олександра Козлова?

Конкурси краси: потреба чи застаріла парадигма?

Олександра Козлова, журналістка, вона також досліджувала питання шкільних конкурсів краси. Вона зауважує, що подібні змагання проводять в більшості саме серед дівчат, а от юнаків залучають рідше. Та й у інформпросторі частіше можна знайти новини саме про титуловану Міс, ніж про Містера. Адже хлопчикам не насаджують з дитинства думки про те, що вони повинні бути красивими. Натомість це стає “привілеєм” дівчат.

Конкурси краси можуть розвивати коплекси, адже вони ідеалізують “стандартизовану красу” / фото з відкритих джерел

Попри те, що суспільство намагається відійти від стереотипів, що “дівчина повинна бути красивою” й на цьому її цілі закінчуються — конкурси краси не зменшують своєї популярності, у школах їх проводять досить часто. 

Втім самі назви таких заходів трансформуються, підкреслює фахівчиня, маючи на увазі, що саму назву “конкурс краси” заміняють на поняття “весняна красуня”, “міс ніжність”, “міс лагідність” тощо.

“Тобто, все-таки існує цей план про проведення конкурсів, але їх намагаються найменувати інакше, хоча суть від цього не міняється. Є такі конкурси, в яких акцент робиться на дефіле, чи на інших речах, які мають на меті продемонструвати лише зовнішність дівчинки, на яку часто дитина не може повпливати. Я чула про конкурс, де переможницю обирали за найдовшим волоссям, тобто, якщо дівчина не має довгої коси, то вона не красива виходить?”, — розмірковує фахівчиня про доречність таких заходів.

У відповіді управління освіти нам повідомили, що діти на конкурсі “Весняна красуня Бахмута-2024” могли сформувати адекватну самооцінку, втім, якщо дитина не перемогла — то чи не стане це навпаки для неї травмою?

“Я спілкувалася з дівчатами, які не вигравали конкурси краси, пам’ятаю, що вони були дуже-дуже засмучені, що перемогла інша конкурсантка. Тобто, таким чином нав’язується якась така думка, що ти маєш конкурувати з іншими дівчатами, тому що це базується на критеріях конкурсу”, — каже Олександра Козловська.

Які конкурси можуть допомогти дітям розкрити свої таланти?

Пані Олександра зауважує, що здорова конкуренція має бути в житті дитини, але аж ніяк не повинна ґрунтуватися на її вимірюванні “рівня краси”. 

Коли дитина свідомо йде на конкурс, де оцінюють зовнішність, то вона не може відповідати певним критеріям краси, цим стереотипним критеріям, й це насправді дуже сумно та розчаровує”, — говорить Олександра Козлова.

Тому школи мають організовувати конкурси, які відповідають освітньому процесу, а не об’єктивують і не сексуалізують дівчат. Це можуть бути конкурси, які показують вміння дітей, які можна відточити: музика, спів, танці, наука, креативність тощо. Тобто, вчителі та навчальні заклади поступово мають відходити від потреби проводити конкурси краси, які лише підкріпляють стереотипні маркери щодо жінок.

“Зовнішність цілком може бути частиною ідентичності дівчат, але просто це не має перетворюватися на об’єктивацію і нездорову конкуренцію, яка нав’язується суспільством”, — резюмує пані Олександра.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дізналася про війну в поїзді: художниця Маша Вишедська про життя, творчість та культуру (відеорепортаж)

Маша Вишедська — художниця з Бахмута, яка нині живе в Івано-Франківську. Вона поїхала з рідного Бахмута за кілька днів до початку великої війни. Про життєвий […]

18:17, 05.06.2024 Скопіч Дмитро
Шкільні конкурси краси

Весняна красуня Бахмута або Що не так зі шкільними конкурсами краси

В кінці березня 2024 року управління освіти Бахмутської міської ради опублікували результати конкурсу “Весняна красуня-2024”. Участь у заході взяли 18 конкурсанток з молодшої, середньої та […]

Переселенці в селі

Без громадського транспорту й роботи: чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов

Ірина живе в невеликому селі під Уманню, Катерина оселилася у Сумському регіоні, тут же живуть і її батьки, а Тетяна опинилася у селі на Кіровоградщині. […]

Брати Денис та Дмитро Дудінови

“Вчись, синочку, і все тобі буде”: історія військового, волонтера Олександра Дудінова з Донецька, батька двох загиблих добровольців (Оновлено)

Чоловік тривалий час жив у Донецьку, де збудував успішний бізнес і виховав двох синів — Дениса (позивний “Фантом”) та Дмитра (позивний “Адвокат”). Обох потім забрала […]

Українці в Румунії, Бухарест

Українка пояснила, чому потрібно ходити на мітинги закордоном

Одеситка Олександра через війну евакуювалася у Бухарест (Румунія). Тут дівчина потроху адаптується до нового життя, але не забуває про громадянську позицію та регулярно ходить на […]