Андрій Полухін рятує поранених воїнів на Донецькому напрямку, він служить санітаром у медичній роті 24-ї ОМБР імені короля Данила. Раніше чоловік був секретарем робочої групи з громадської безпеки та соціальної згуртованості від програми розвитку ООН, а також був адміністратором проєкту “На лінії зіткнення”. Герой переїхав у Світлодарськ у 2018 році, щоб виховувати тут патріотичну молодь і кувати фундацію свідомих українців — чи вдалося це чоловіку та як Світлодарськ прийняв громадського діяча, читайте в матеріалі.

Переїзд у Світлодарськ

Андрій народився в столиці, а переїхав у Світлодарськ задовго до повномасштабного вторгнення, в 2018 році, тут волонтерила його дружина. Андрій отримав пропозицію роботи в Світлодарську й вирішив погодитися. Герой координував роботу проєкту “На лінії зіткнення” в Авдіївці, Торецьку та Маріїнці.

 

“Якась частина мене лишилась в новому терміналі Донецького аеропорту. Саме тому мене туди постійно тягне. Саме тому річниця підриву термінала мені щороку боляче….”. Уривок з допису героя у соцмережах. Фото: Фейсбук.

Схід не був для чоловіка чимось новим, адже з початку війни на Донбасі він їздив на фронт у якості військового капелана. У 2015 році киянин мав місію на Донеччині — їхав у Донецький аеропорт, саме тоді там тривали запеклі бої, капелан отримав поранення і його евакуювали. Попри те, Андрій не полишив фронт, чоловік повернувся знову. 

“Я розумів за допомогою моєї діяльності, яка є потреба у фронтовому місті. Тому якогось особливих складнощів із переїздом не було. Як і всі, хто приїжджали, можу сказати, що Світлодарськ зустрів мене як промислове місто. Нагадував Радянський Союз, такий законсервований — це відображалося в будівлях міста, у зовнішньому вигляді, як мінімум. Світлодарськ не сильно відрізнявся від інших міст на Донеччині, де люди самі працюють, самі думають про роботу, в принципі це все, що їх турбувало. Вони не думали за громаду, а тільки за власний добробут”, — пригадує Андрій у розмові.

Читайте також: “Молитися потрібно завжди, особливо на війні” — історія імама Саіда Ісмагілова

Андрій Полухін з вихованцями. Фото: Фейсбук

Здивувала й інфраструктура міста, вона була доволі бідною, пригадує Андрій. В Світлодарську чоловік залишався впритул до 24 лютого, з міста він евакувався 24 лютого 2022 року. Між киянами та світлодарцями є схожі речі, вважає Андрій — це урбаністичний спосіб життя.

“Люди не думали про господарство, вони жили у квартирах. Ходили в гості один до одного святкували разом. Через те, що місто було маленьке не було особливо куди сходити, окрім того, є проблема з транспортною розв’язкою”.

Хотіли, щоб люди переживали за своє місто та громаду

Герой у вишиванці з котиком. Фото: Фейсбук

Андрій з дружиною мали на меті розвивати Світлодарськ, герой наголошує, вони хотіли, щоб мешканці переживали за своє місто, своїх сусідів та свою громаду.

“В першу чергу ми були націлені на молодь, наш великий проєкт — це відкриття молодіжного центру, де ми збирали молоде покоління. Разом допомогали полюбити українські цінності, проводили проукраїнські заходи до святкових днів”, — каже капелан.

Згодом, ГО вдалося об’єднати у спільноту людей, які мали проукраїнські погляди. Активісти залучали й інші організації, зокрема співпрацювали з фондом “Будуємо Україну разом” та Національною молодіжною радою України. Вже тоді Андрій став ініціатором безпекових проєктів, які отримали гарний відклик від місцевих.

“На жаль ми не змогли долучити всю молодь до наших заходів, хоча наш центр був постійно забитий людьми. З причин чому не вдалося зібрати всіх — в Світлодарську були активні проросійські мережі в Вконтакте, за якими слідкувала молодь, а ми принципово туди не заходили, для себе обрали мережу Інстаграм”, — розповідає Андрій Полухін.

Активіст згадує, що до їхньої спільноти ставилися упереджено, через відверті проукраїнські погляди та співпрацю з місцевою протестантською церквою. Багато батьків, не пускали своїх дітей на заходи, які проводили волонтери саме через це, хоча самі діти були зацікавлені.

“Це мало дуже погані наслідки, коли почалося повномасштабне вторгнення, бо деякі діти, які хотіли виїхати й відчували себе українцями — вони не змогли евакуюватися, батьки їх не пустили, а самі вони є неповнолітніми. Пару дітей там точно таких залишилося”, — пояснює герой.

Служба у війську

“Причастя на передовій, на самому нулю. В місці, де смерть дивиться в очі, сьогодні звіщалося Життя. Слава Ісусу Христу!”. Цитата героя з соцмереж, 2016 рік. Фото: Фейсбук

Сьогодні Андрій Полухін допомагає бійцям, розраджує словом чи порадою.

“Обов’язки капелана виконую, але не офіційно, у мене обов’язки по наданню першої допомоги, евакуації поранених та полеглих”, – пояснює Андрій.

У вільний час, якщо такий є, чоловік читає Біблію, каже, що час проведений наодинці з Богом, є найкращим відпочинком. Андрій планує незабаром взяти 10-денну відпустку, яку ухвалила Верховна Рада, герой запевняє, що цього часу йому цілком вистачить, щоб відновити сили. 

Фото: “Бахмут. IN. UA”

Читайте також: Війна з перших вуст: добірка інтерв’ю з військовими ЗСУ та бійцями ТрО

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Після початку повномасштабного вторгнення росії багато українців були змушені покинути свої домівки, рятуючи свої життя. Серед них — пані Наталя, мешканка Бахмута, яка у 2022 році евакуювалась до Дніпропетровської області. Але, попри всі труднощі, жінка не опустила руки, а започаткувала власну справу.

Нове життя у селі: з чого все почалося

Переїхавши до одного з невеличких сіл Дніпропетровщини, Наталя стикнулася з проблемою, знайомою багатьом переселенцям: відсутністю роботи та фінансової стабільності. Але опускати руки жінка не збиралася. Вона мала досвід у вирощуванні курей в Бахмуті, та цього разу вирішила спробувати свої сили у розведенні свиней.

“У Бахмуті мала невеличке господарство, тут вирішила спробувати вирощувати свійських тварин”.

Жінка самотужки придбала одразу 12 свиней і взяла на себе повну відповідальність за їх догляд. Протягом року Наталя вирощувала тварин, годувала домашніми кормами, слідкувала за здоров’ям.

Через рік клопіткої праці господарство пані Наталі почало давати перші результати. Вона вирішила запропонувати людям домашнє м’ясо власного виробництва. Зараз у її домогосподарстві залишилося 11 свиней.

Особливістю бізнесу Наталі є можливість доставки м’яса поштою. М’ясо перед відправкою жінка підморожує, аби зберегти якість продукту. Вона відправляє замовлення поштою, дбаючи про те, щоб кожен клієнт отримав свіже та якісне м’ясо. Уже зараз продукція має попит серед земляків та інших охочих скуштувати натуральний продукт без хімії.

“Люди замовляють, дякують, кажуть, що м’ясо дуже смачне та свіже”, — з радістю розповідає жінка.

Підтримати бахмутянку можна, замовивши її продукцію. Для деталей та оформлення замовлення потрібно зв’язатися з Наталею телефоном +380 (50) 247 1670.

Читайте також:

• “Я отримував одну відмову за іншою”: історія бахмутянина, який не опустив руки та відкрив власну пасіку
• Історія турботи: як перукар із Бахмута підтримує жінок у складні часи
• Сумки з бахмутською душею: як бахмутянин запустив швейне виробництво

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Війна в Україні змусила змінити не лише стратегію та тактику, але й технологічний підхід до ведення бойових дій. Дрони стали важливими союзниками в розвідці, атаках і навіть евакуаціях поранених. Однак, за технічними новинками стоять люди — пілоти, оператори та технічні спеціалісти, які своїми руками творять дива навіть у найскладніших умовах.

Редакція поспілкувалась з одним із них, офіцером розвідки на позивний “Алекс”, який розповів нам, що зараз відбувається на Покровському напрямку та чому без дронів неможлива боротьба.

А для тих, хто хоче приєднатися до “Тайфуну”, військовий розповів, як стати частиною загону. Про все розповідаємо нижче.

Як “Алекс” потрапив у “Тайфун”

“Алекс” пішов захищати Україну в перший рік повномасштабного вторгнення. Тоді ж захопився та почав сам вивчати все про дрони, проте зізнається, що одразу в цій сфері розвиватися не вдавалось. Чоловік ніс службу в стрілецьких військах на Донеччині, а наприкінці літа потрапив у окремий загін безпілотних систем спеціального призначення “Тайфун”.

За його словами, навіть найпростіші моделі дронів, як FPV, грають вирішальну роль у розвідці та бойових діях. За останні місяці нашестя дронів фіксують на Покровському напрямку. “Алекс” пояснює, що вдосконалюються в БПЛА не тільки наші військові, але й окупанти.

“Скажімо так, йде постійний прогрес вдосконалення дронів і з нашої сторони, і з їхньої, а кількість застосувань БПЛА також невпинно росте. Наприклад, у Слов’янську на початку 2022-2023 років особливо проблем з безпілотниками не було. Тобто самі БПЛА, звісно, були, але масовість їх використання була мінімальна. Це все ж таки були розвідувальні дрони зі скидами. Але зараз ця кількість застосувань збільшується”, — пояснює офіцер розвідки.

Ми говоримо про важливе. Ваша підтримка дає нам силу!

Яку роль дрони відіграють на Покровському напрямку

Дрони у сучасній війні — це не просто інструменти, вони дозволяють зберігати життя нашим бійцям. Пілотування таких пристроїв, як Mavic або FPV, має велике значення, адже безпілотники дозволяють не тільки точніше визначати позиції ворога, але й реагувати на загрози, не виходячи з укриттів.

“Скажімо так, дрони – це одна з основних сил, які допомагають тримати оборону. І БПЛА будь-яких видів роблять так, щоб до позицій нашої піхоти доходило якнайменше супротивника. Твердження про те, що сучасна війна — це війна дронів, однозначно вірне”, — каже “Алекс”

Нагадаємо, що російські війська в Бахмуті натягнули сітку від дронів — так окупанти убезпечили дорогу, по якій вони пересуваються, від українських БПЛА. На думку військового, такі сітки не є гарантією безпеки й росіяни, попри свої зусилля, все одно скаржаться на атаки БПЛА.

Як мобілізуватися до “Тайфуну”?

Для жінок або чоловіків, які бачать себе у ролі операторів чи операторок БПЛА, є можливість мобілізуватися до загону через ТЦК.

Процес набору до бригади “Тайфун” чітко структурований, і кожен, хто хоче приєднатися, повинен пройти декілька етапів. Алекс поділився деталями цього процесу.

“Перший етап — це подача заявки. Після цього ми проводимо співбесіду, щоб зрозуміти, який досвід має кандидат. Якщо це пілот — перевіряємо навички, якщо технік — оцінюємо технічні знання. Потім ми проводимо тренування, де новоприбулі отримують практичні навички, необхідні для виконання завдань на передовій”, — каже військовий.

За його досвідом, за 4 місяці цивільну людину можна з нуля навчити керувати дроном. Перевагу у “Тайфуні” надають людям, які вже зацікавлені у технологіях, які хочуть розвиватися у цій сфері або вже мають технічні знання.

“Алекс” каже, що починати вчитися керувати дроном можна навіть вдома, купивши найпростіший симулятор БПЛА. Чоловік сам таким чином вчився літати. Він зазначив, що одним із головних критеріїв для оператора дронів є готовність до змін та постійного навчання, адже сфера безпілотних технологій стрімко розвивається, а нові технології постійно вимагають оновлення знань.

У складі бригади є й багато жінок — це професіоналки, які прийшли як із військової сфери, так і з цивільного життя. Подати заявку до “Тайфуну” можна на сайті, тут же можна переглянути й актуальні вакансії. Після низки співбесід та схвалення кандидата, потенційний воїн отримує рекомендаційний лист від загону, з яким він йде до ТЦК. Таким чином ми гарантуємо людині, що вона після проходження навчальних зборів потрапить саме до нас.

“Алекс” підкреслив, що бійці “Тайфун” — це не просто солдати, а й спеціалісти, які мають знання у різних сферах, і саме це робить їх потужною командою на передовій.

Читайте також:

• Психолог потрібен кожному: як капеланка Мейра Беспьорстова підтримує військових на фронті
• “Невідомо, що нас чекає завтра”: жителі Краматорська розповіли про життя у прифронтовому місті
• “Навіть повітря відчувалось інакше”: бахмутянка Ірина Жданюк про окупацію міста в 2014 та життя в Рівному

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!