Новий Рік часто асоціюють з сімейним святом, коли рідні збираються разом, відкривають подарунки та готують новорічний стіл. Через російську агресію не всі зможуть бути вдома в цей день, захисники зустрічатимуть свято на фронті, в окопах та бліндажах, а їхні дружини з дітьми за сотні кілометрів від них. Тож, про святковий настрій часто не йде мова. Втім, якщо ви маєте бажання влаштуватися собі або дітям невеличку радість, то завжди є варіанти.
Як святкувати дружині військового, коли чоловік на фронті? Порадами ділиться психологиня Світлана Ройз.
Примітка. Світлана Ройз — дитяча сімейна психологиня. Дружина військового. Фахівчиня спеціалізується на дитячій психології, стосунках між батьками та дітьми, розв’язанні проблем із підлітками.
Дружини військових можуть відчувати сум під час свят
Світлана Ройз / фото соцмережі
Психологиня Світлана Ройз наголошує, що саме у святковий час більше відчувається самотність, також можуть загостритися минулі проблеми. Річ у тому, що з кожним днем наближення “до дати” емоційний фон у людини зазвичай підіймається, саме свято стає піком, такою собі розрядкою, а потім все йде на спад.
Після свят часто може бути відчуття втоми, коли просто немає сили нічого робити та відчувати, це своєрідний запобіжник нашої психіки. Тут втома виступає, як захист. У військовий час ще більше відчувається розділення життя на “до і після”, психологиня пояснює, що часто дружини можуть відчувати напередодні свят — сум. Така реакція абсолютна нормальна, варто дати собі час, аби її прожити та “відсумувати”, пояснює фахівчиня.
Свята без чоловіка та батька
Свята “без близького” – потребують перерозподілу ролей. Будь-який перерозподіл – це знов адаптація і питання ресурсу. І для однієї родини буде правильно відтворити такий же самий сценарій (але розуміти, щоб уникнути розчарувань, що точно так не вийде). А комусь, можливо, створити зовсім новий,
Світлана Ройз // психологиня
Психологиня каже, що варто створювати приблизний план, це буде ваша невеличка зовнішня опора. Таким чином ви зрозумієте, що контролюєте ситуацію.
Водночас якщо ви не відчуваєте святкового настрою не можна себе силувати до радості чи святкової ейфорії.
Поради для дружин військових від психологині
Ялинка може підняти настрій вам та дітям / фото ілюстративне
Так, гірлянди, пісні, фільми не замінять того, кого так хочеться бачити поруч і не повернуть відчуття безтурботної нормальності. Але вони можуть дати трохи енергії, підживлення, щоб дочекатись, і створювати свою нову реальність. І я з самого початку війни налаштувалась – не дам ворогам вкрасти у моїх дітей і у мене жодного дня. Тому я святкую Життя, а не просто Новий Рік.
Психологиня // про свята
Якщо ваші рідні зараз далеко, за потреби, звертайтеся до психологів, зараз є групи підтримки для родин військовослужбовців;
Друзі та рідні старайтеся більше слухати тих, у кого рідні на фронті. Запропонуйте святкувати з вами, але й будьте готові до того, що людина відмовить. Ви можете принести ялинку, смаколики. Ненав’язливо будьте поруч. Зателефонуйте чи напишіть привітання в новорічну ніч;
Дружини військових не ображайтесь, якщо вас не привітали. Часто люди просто не знають, як бути в контакті, щоб не образити й не викликати незручності;
Друзі та близькі батьків, дружин/чоловіків військовослужбовців, не ображайтесь, якщо цього року вас не привітали, у людини просто може не вистачати сил, а вільні гроші йдуть на підтримку ЗСУ;
Пам’ятайте, що на те, щоб спілкуватися з іншими людьми, потрібні сили. Якщо ви не готові до сімейного застілля, не варто себе силувати;
Зробіть собі подарунок. Це може бути нове печиво, сукня, книга, щоденник, масаж, але також й можливість взагалі нічого не робити, виплакатись, чи дивитись весь день серіал.
Свята і під час війни важливі. Це важливо для нашої дитячої частини, щоб бути з нею в контакті, потрібно для підживлення – бо радість дає енергію, потрібно для відчуття “піт-стопу”, щоб виділити серед рутин, сірості та напруги щось яскраве. Інтенсивність “святкування” обираємо ми самі,
Світлана Ройз // пояснює для дружин військових
Не соромтеся просити допомоги у рідних, якщо потрібно влаштуватися свято дітям, а ви відчуваєте, що не в силі цим займатися.
Родини в скорботі
Якщо ви в скороботі будьте чесними з дітьми / фото ілюстративне
Психологиня наголошує, що дитинство продовжується і під час війни. Навіть в родинах, які переживають скорботу, дітям потрібні подарунки та відчуття свята. Будьте чесними з дітьми, їм можна сказати:
“Мені так хочеться, щоб у нас було свято, але зараз настрій зовсім не святковий. Давай разом подумаємо, що можемо зробити і разом з тобою прикрасимо, підготуємо”.
Україна втрачає абітурієнтів з ТОТ / фото ілюстративне
Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ).У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.
Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.
Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації.
Тривожна статистика: Україна втрачає молодь
Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.
“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.
Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.
“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.
Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?
Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.
Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).
За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.
“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.
Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ
Валентина Потапова / фото “Альменда”
Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.
Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.
Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.
Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?
Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).
За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:
безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).
Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.
“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.
Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.
Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот
Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.
Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.
Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.
Університети-переселенці
На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.
Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.
“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.
Підсумок Омбудсмана
Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.
“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.
Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:
“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.
Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.
11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.
Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:
+380 (98) 850 0561;
+380 (99) 667 9206;
+380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).
В установі мешканці Бахмутської громади можуть:
актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
отримати витяг із реєстру територіальної громади;
подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
оформити відстрочку від мобілізації;
отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
“Скринінг здоров’я 40+”.
Як отримати консультацію
Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.
3 листопада в Україні відзначають свято ракетних військ та артилерії. Саме вогнева підтримка наземних військ є визначальною на полі бою. Хто такі артилеристи, та з […]
Проросійські Telegram-пабліки розповсюджують інформацію про те, що полонені військовослужбовці ЗСУ на допиті наче розповіли, що харчувались кормом для тварин від командування через неспроможність нормально нагодувати […]
15 вересня світ відзначає День Демократії. За цим політичним устроєм — джерелом влади є народ, який формує цінності держави. Активіст Павло Островський родом з Дружківки, […]
