Без Жукова та Леніна. Активіст Павло Островський розповів про перейменування вулиць в Києві

Семаковська Тетяна 11:46, 15 Вересня 2023

15 вересня світ відзначає День Демократії. За цим політичним устроєм — джерелом влади є народ, який формує цінності держави. Активіст Павло Островський родом з Дружківки, юнак у підлітковому віці зацікався інструментами демократії, у 2023 році доклався до перейменування радянських вулиць в Києві, а зараз консультує громади Донеччини, розповідаючи, як вони можуть змінювати свої міста та села використовуючи законне право на голос.

Редакція «Бахмут. IN. UA» поспілкувалася з Павлом Островським до Дня Демократії, розпитали активіста про те, чи вважає він Україну демократичною країною, та як сам хлопець з Дружківки почав ходити до Київради на слухання.

Яка демократія може бути у малому місті?

Павло разом з товаришами у Дружківці. Фото: з відкритих джерел

Павло Островський — відомий на Донеччині активіст, чоловік розповідає, що процесами демократії він зацікавився ще будучи юнаком. Почалося все з його невеликого міста — Дружківки, у січні 2022 року тут проживало понад 50 тисяч людей. Містечко невелике, зазвичай у такому всі одне одного знають.

Павло у розмові каже, що часто сидів в бібліотеках, шукав все, що було доступне про назви вулиць, й виявив, що в Україні багато радянського спадку. Коли книжки та відкриті дані закінчилися, Островський почав спілкуватися з краєзнавцями, а потім переїхав у Київ. 

Тоді в столиці якраз тривали обговорення про перейменування вулиць, які носили імена радянських діячів, як ото Леніна, Жукова та Галана тощо. Серед них були комуністи та прихильники тоталітарного режиму. У Києві розпочалися електронні консультації на тему перейменувань у міськраді, Павло Островський був активним учасником. 

Я вже розумів, як працюють Органи місцевого самоврядування по Донеччині, й в Києві теж побачив, що рішення йдуть не просто, навіть, у Сесійній залі Київради. Для себе я вирішив долучитися до того процесу, якщо я можу бути корисним. Ми маємо пишатися нашим минулим, й називати вулиці іменами захисників, й борців.

Павло Островський // активіст

Активіст пояснює, що для того аби впливати на рішення з перейменування — треба ходити на збори Топонімічної комісії, як вільний слухач. У Комісію входять кілька депутатів, а інші учасники — це краєзнавці, історики, мовознавці, архітектори.

Кожен громадянин має право прийти на таку комісію. Для цього треба звернутися із заявою до керівника громади, й попросити надати інформацію про Комісію, її склад, в цій же заяві залишити прохання — запросити певну особу, або себе на слухання, чи громадські консультації.

Павло Островський // активіст

Зараз, у воєнний час у кожних ОМС є свої розпорядки, хтось проводить сесії відкрито, хтось навпаки закрито. Якщо ми беремо Донецьку область — то рішення там, через близькі бойові дії ухвалюють військові адміністрації населених пунктів.

Але громада все одно може брати участь у перейменуванні. Як саме ми розповімо згодом, але це якраз про демократичні інструменти, якими може скористатися кожна громада, зокрема й Бахмутська в евакуації.

Планка була висока, бо це Київ: як столичний досвід пригодиться для Донеччини

Сергій Притула та Павло Островський. Фото: Фейсбук

Київ вже перейменував понад 300 вулиць, які носили імена радянських діячів. Павло Островський посприяв цьому процесу, тож ними рухають самі громадяни, вони пропонують ідею з перейменуванням вулиць, часто це роблять на сайті Київради, реєструючи електронну петицію. Київрада змушена її розглянути, коли та набере 6 тисяч голосів. Ось, так шляхом демократії народ впливає на місцеву владу, пояснює активіст.

Столиця перейменувала близько 350 вулиць, у процесі зміни назви вони всі проходили вимоги закону, громадські обговорення чи консультації. Я теж брав участь цьому процесі, як вільний слухач. В Комісію входили представники Національної академії наук України. Планка була висока, бо це Київ. Але проте, я як представник народу міг брати у цьому участь. Я не був безпосереднім членом цієї комісії, але я міг там вносити пропозиції. Є приклади, коли Комісія вносила правки мешканців, або й називала вулицю так, як запропонували люди.

Павло Островський // активіст

Павло додає, що будь-яка вулиця при перейменуванні повинна пройти громадське обговорення, тому тут вже важливо, аби ті самі люди заявляли про свою зацікавленість, й робили процес перейменування — прозорим.  

Що вдалося змінити в Дружківці та Нью-Йорку завдяки демократії?

Павло Островський з Романом Лозинським. Фото: Фейсбук

Приклади того, як працює демократія у невеликому місті, Павло Островський, наводить на Дружківці. Тут вдалося домогтися аби громадяни подавали свої пропозиції у електронному вигляді. 

Такий інструмент ніби звичний, на перший погляд, але у більшості міст його немає. Додамо, що в Бахмуті також раніше була можливість подати петицію на розгляд міської влади, а ще був конкурс “Бюджет участі” — це видатки, які може здійснювати громада за напрямками, які безпосередньо сама й визначила.

На практиці, звісно, влада не завжди конструктивно реагувала на ті пропозиції, які подавала громада. Але це вже питання інше, головне, що такий інструмент є. Я думаю, що чим більше буде громадян, які активно подаватимуть петиції — тим менший опір ОМС ми зустрічатимемо.  Відповідальну владу — формують вимогливі громадяни, які стежать за кожним кроком, тоді влада розуміє, якщо вона щось зробить не так, то про це одразу дізнаються.

Павло Островський // активіст

Крім Дружківки, активіст, наводить приклад прифронтового Нью-Йорка, громада якого у 2019 році згуртувалася аби перейменувати своє місто й повернути йому історичну назву. У 1951 році за часів Сталіна селище Нью-Йорк з політичних міркувань було змінено на Но́вгородське, у 2021 році історичну назву повернули. Це одна з історій успіху. Активіст каже, що навіть у селах чи містах наближених до лінії фронту можна проводити перейменування чи інші демократичні зміни.

Якщо говорити про окуповані території — то там будь-яка громадська активність, це шлях на підвал. Ти хочеш перейменувати вулицю — будь ласка, просимо на підвалі в ДНР.

Павло Островський // активіст

Павло Островський наголошує, що Україна є демократичною державою, втім й сам народ повинен розуміти, що він є важелем впливу на владу.

Фото: «Бахмут. IN. UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Відновлення житла: топ-3 платформи від експертів

Валентина Славінська Славінська Валентина 13:00, 24 Травня 2024
Відновлення житла / фото ілюстративне

Команда БФ “Стабілізейшн Суппорт Сервісез” виокремила корисні онлайн-платформи, які допомагають ефективно координувати процеси відновлення житла у постраждалих від війни громадах України.

Детальніше про них дізнавайтеся в матеріалі Бахмут IN.UA

DREAM 

Фото платформи / Фейсбук

Ця платформа збирає, впорядковує та публікує відкриті дані про проєкти відновлення в режимі реального часу. Це забезпечує прозору реалізацію проєктів на всіх рівнях. Міжнародні організації можуть обирати проєкти для фінансування та контролювати використання коштів через доступ до інформації про закупівлі, звіти та аудит.

Посилання на платформу.

SIDAR 

Фото із сайту / скриншот

Координаційна платформа містить базу даних з оцінками пошкодженого житла у постраждалих областях. Вона використовується НУО для імплементації проєктів відновлення та місцевою владою для координації програми “Євровідновлення”.

Ознайомитися з платформою можна тут.

Uneeds

Емблема платформи / Фейсбук

Розроблена за запитом Мінрегіону, ця платформа дозволяє підприємствам ЖКГ висвітлювати свої потреби в критично необхідних матеріалах та обладнанні для відновлення інфраструктури.

Детальніше про платформу.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Кам’янець-Подільську обговорюватимуть з громадянами план відбудови Бахмута: як долучитися

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 19 Травня 2024
Реєстрація на онлайн-захід / фото з відкритих джерел

Бахмутян, які зараз проживають у місті Кам’янець-Подільський, запрошують долучитися до презентації проєкту “Сталева мрія Бахмут” та його публічного обговорення. Зустріч відбудеться 28 травня о 13:00. Кількість місць обмежена.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Відбудова Бахмута

“Сталева мрія Бахмута” — масштабний проєкт післявоєнної відбудови району в межах вулиць Чайковського, Захисників України, Декабристів та Ювілейна, до межі селища Хромове. За попередньою оцінкою, план передбачає, що на території вже відбудованого району будуть проживати близько 18 тисяч мешканців.

Сама презентація проєкту відбудеться 28 травня 2024 року о 13:00 у Кам’янець-Подільську. Щоб відвідати захід потрібно пройти реєстрацію за посиланням. Зазначається, що кількість учасників була обмежена з міркувань безпеки.

Відвідати захід можуть:

  • мешканці Бахмутської громади;
  • фахівці у сфері просторового планування, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства;
  • небайдужі до процесу відбудови Бахмута та ті, хто  цікавиться даною концепцією або готовий долучитися до робочої групи по її вдосконаленню.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут до війни

“У 2021 був останній День міста, коли можна було радіти”: бахмутяни про 9 вересня

9 вересня Бахмут відзначатиме своє 452 День Народження. Місто — зруйноване росіянами продовжує жити в евакуації, бахмутяни тепер є по всюди, від Дніпра й до […]

“Без води, проте зі сміттям”: як живуть українці в Донецьку

Війна росії проти України почалася задовго до 24 лютого 2022 року. Перша фаза фізичної окупації територій нашої держави у сучасній історії відбулася ще 2014 року. […]

Дмитро Перов, Григорій Соколовський

“Ми кажемо, що Бахмуту 460 років, а чим це довести? Нема будівель, немає нічого”: чому потрібно відбудувати історичне обличчя міста

Нещодавно ЮНЕСКО випустила звіт, в якому зафіксували руйнацію або знищення 274 культурних об’єктів в Україні протягом повномасштабного вторгнення. Найбільше таких об’єктів було в Донецькій області, […]