“Дітям треба було вчити мову”: як у Польщі заснували українську школу

Семаковська Тетяна 11:26, 22 Грудня 2023
Освітній центр "Школа "Материнка" ім. Д.Павличка у Варшаві
Освітній центр “Школа “Материнка” ім. Д.Павличка / Фейсбук

У Польщі зараз перебуває близько 990 тисяч українських біженців. Переважно, це жінки з дітьми, які були змушені тікати від війни. Але слідом за нею у життя українців прийшли інші труднощі — працевлаштування у новій країні, оренда житла та навчання для дітей. Якраз з останнім у Польщі допомагає українка Наталія Кравець, яка заснувала спочатку суботню міні-школу, що згодом трансформувалася у повноцінний освітній центр.

Редакція Бахмут IN.UA дізнавалась, як працює осередок освіти для українських дітей в Польщі.

Примітка. Матеріал створений за підтримки Media Lifeline Ukraine.

Українська мова для дітей в Польщі

Наталія Кравець / фото надане з дозволу героїні

Українка Наталія Кравець за освітою вчитель, зараз вона очолює освітній центр “Школа “Материнка” ім. Д.Павличка у Варшаві”. Колись все починалося з того, що жінка приїхала в Польщу на заробітки.

А потім українка побачила, що закордоном діти не мають можливості вчити українську мову. Так й з’явилася ідея відкрити суботню міні-школу, у 2016 році цю ідею втілили в життя.

Головна мета школи – це підтримки української мови та культури, історії. Також ми надаємо психологічну допомогу дітям та батькам. Часто було так, що людина приїжджає в Польщу на заробітки, а дитина лишилася вдома, а так вони мають можливість вчитися тут,

Наталія Кравець // в коментарі

Пані Наталя об’єдналася з однодумцями, разом вони написали проєкт та запустили його. Допомагала у настановах Наталії її добра колега — пані Лариса. Жінки зрозуміли, що найкращим способом відкрити школу буде заснування громадської організації. Над статутом працювали пів року, кілька раз його правили, але все ж колежанкам вдалося його зробити.

Спочатку заняття були тільки по суботах. Потім самі батьки почали просити збільшити кількість уроків. Діток навчають за українською програмою МОН (міністерство науки та освіти) та МУШ (міжнародна українська школа). Водночас вчителі можуть вносити корективи у програму, якщо вони мають ідеї.

Навчання українців закордоном

Школа «Материнка» спільно з FC Impuls провела український шкільний футбольний чемпіонат «Український дитячий кубок Варшава 2023».
Турнір з футболу у Польщі / Фейсбук

До повномасштабного вторгнення у школі навчалися 200 діток, а зараз є вже понад 1000 осіб. Батьки сплачують за дитину щомісячний внесок, підписують договір. Його можна розірвати, якщо є потреба.

Головна вимога до наших вчителів, це щоб дітям подобалося. У нас немає рейтингової системи, але ми хочемо, щоб діти, які навчалися у нас мали гарну базу знань,

Наталія Кравець // у коментарі

У школі діти вивчають також польську мову, пані Наталя каже, що це важливо. Як дітям, так й батькам заняття в школі подобаються. Кілька раз, згадує співрозмовниця батьки запитували: “Чи не планують відкривати ще такі заклади у Любліні та інших польських містах”. Втім таких планів наразі немає, каже пані Наталя, адже школи вже працюють у Катовіце, Гданську та Варшаві.

Суботня школа функціонує за графіком з 10.00 до 13.00, а у будні діти мають заняття з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 18.00. Тут також допомагають дітям готуватися до НМТ (національного мультипредметного тесту), приділяють увагу кожній дитині. Малюки можуть ходити на підготовчі групи, а також відвідувати різні гуртки.

@bahmut.in.ua Розповідаємо як працює освітній центр "Школа "Материнка" ім. Д.Павличка у Варшаві" #бахмутinua #бахмут #школа #школавпольщі ♬ оригінальний звук – Бахмут IN.UA

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що думають про “мир з росією” мешканці Краматорська та Добропілля. Відео

Семаковська Тетяна 18:20, 28 Березня 2025

Звідусіль лунають заяви про можливий мир з росією. Проте своїми діями країна агресорка не показує ту саму готовність до миру. Росія продовжує обстрілювати міста та вбивати українців.

Відеоператор Бахмут IN.UA Роман Потапенко побував у двох прифронтових містах: Краматорську та Добропіллі. Ми дізнавались, що думають про мир з росією донеччани.

Мир з росією? Що думають про це мешканці Краматорська та Добропілля

Український стяг в Краматорську / фото Роман Потапенко

У Краматорську вітряно, але на вулицях багато людей. Місцеві прогулюються, віпочивають на лавочках, у місто прийшла весна, на перший погляд тут “спокійно”. Хоча вибухи тут доволі часті, місто періодично обстрілюють росіяни.

На вулицях людно / фото Роман Потапенко

У мешканців Краматорська ми питали:

  • Чи вірять жителі прифронтових міст у закінчення війни?
  • Що вони думають про можливу мирну угоду, майбутнє України та чи варто довіряти ворогу?
  • Яким країнам чи міжнародним лідерам довіряють як посередникам у перемовинах щодо припинення вогню?

Мешканці з журналістами спілкуються неохоче, але нам вдалося отримати кілька коментарів. Поза камерою люди стверджували: довіряти росії не варто. Ті, хто не боїться говорити на камеру, кажуть, що вірять в силу дипломатії.

Місцева жителька Краматорська / фото Роман Потапенко

Одна з жительок Краматорська розмірковує, що допогти припинити війну в Україні, на її думку може бути дипломатія. Жінка додає, що як посередникам угоди довіряла б лідерам Франції та Італії.

У Добропіллі місцеві теж неохоче коментують на камеру, поза нею, кажуть, що росії довіряти не можна.

Дивіться відео, в якому жителі прифронтових міст Краматорська та Добропілля розповідають про власні думки щодо закінчення війни

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як бахмутянка Наталя на Дніпропетровщині започаткувала власний мінібізнес

Семаковська Тетяна 14:00, 19 Березня 2025

Після початку повномасштабного вторгнення росії багато українців були змушені покинути свої домівки, рятуючи свої життя. Серед них — пані Наталя, мешканка Бахмута, яка у 2022 році евакуювалась до Дніпропетровської області. Але, попри всі труднощі, жінка не опустила руки, а започаткувала власну справу.

Нове життя у селі: з чого все почалося

Переїхавши до одного з невеличких сіл Дніпропетровщини, Наталя стикнулася з проблемою, знайомою багатьом переселенцям: відсутністю роботи та фінансової стабільності. Але опускати руки жінка не збиралася. Вона мала досвід у вирощуванні курей в Бахмуті, та цього разу вирішила спробувати свої сили у розведенні свиней.

“У Бахмуті мала невеличке господарство, тут вирішила спробувати вирощувати свійських тварин”.

Жінка самотужки придбала одразу 12 свиней і взяла на себе повну відповідальність за їх догляд. Протягом року Наталя вирощувала тварин, годувала домашніми кормами, слідкувала за здоров’ям.

Господарство пані Наталі / фото надане героїнею

Через рік клопіткої праці господарство пані Наталі почало давати перші результати. Вона вирішила запропонувати людям домашнє м’ясо власного виробництва. Зараз у її домогосподарстві залишилося 11 свиней.

Особливістю бізнесу Наталі є можливість доставки м’яса поштою. М’ясо перед відправкою жінка підморожує, аби зберегти якість продукту. Вона відправляє замовлення поштою, дбаючи про те, щоб кожен клієнт отримав свіже та якісне м’ясо. Уже зараз продукція має попит серед земляків та інших охочих скуштувати натуральний продукт без хімії.

“Люди замовляють, дякують, кажуть, що м’ясо дуже смачне та свіже”, — з радістю розповідає жінка.

Підтримати бахмутянку можна, замовивши її продукцію. Для деталей та оформлення замовлення потрібно зв’язатися з Наталею телефоном +380 (50) 247 1670.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутське ІРЦ

Бахмутський ІРЦ збільшив кількість підопічних: як вчаться діти

Бахмутський інклюзивно-ресурсний центр зараз працює в евакуації дистанційно. Попри свій формат роботи, за новий навчальний рік заклад збільшив кількість підопічних на 108 осіб. Навіть бахмутяни, […]

Дія

Нові серіали від Дія.Освіта: українців навчать створювати професійні відео

На платформі Дія.Освіта зʼявилися нові освітні серіали. Вони допоможуть переселенцям та шукачам нової професії освоїти навички у сфері відеовиробництва, змінити професію й заробляти гроші на […]

12:47, 10.12.2023 Микола Ситник
День Студента думки молоді

Про що думають українські студенти: редакція поспілкувалася з молоддю

Щорічно 17 листопада відзначають День студента. Зараз саме українська молодь стає рушійною силою для змін в країні. Тож редакція вирішила дізнатися у студентів про те, […]