Війна залишає глибокий слід на долях найменших українців. Щоб захистити їхні права та надати необхідну підтримку, держава передбачила спеціальний статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. У 2026 році процедура його отримання зазнала суттєвих змін, ставши більш доступною та адаптованою до сучасних реалій.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всю актуальну інформацію про те, хто має право на цей статус, куди звертатися та які документи знадобляться для оформлення.

Статус дитини війни: як отримати

Процедура надання статусу “дитини війни” регулюється урядовою постановою №268. Восени минулого року, а саме 1 вересня 2025 року, Кабінет міністрів ухвалив низку важливих змін, які розширили перелік підстав для його отримання.

У 2026 році статус може отримати неповнолітня особа, яка зазнала:

• поранення, контузії або каліцтва;
• фізичного, сексуального чи психологічного насильства;
• викрадення, незаконного утримання або перебування в полоні;
• депортації чи примусового переміщення;
• залучення до військових формувань;
• загибелі або зникнення безвісти одного чи обох батьків;
• позбавлення батьківського піклування безпосередньо через воєнні дії чи збройні конфлікти.

Часто трапляється так, що дитина зазнала одразу кількох травматичних подій із цього переліку. У такому разі під час подання заяви необхідно визначити ту обставину, яка мала найбільший негативний вплив на її здоров’я та подальший розвиток.

Хто і де може оформити документи

Раніше процедура була суворо прив’язана до місця реєстрації: рішення ухвалювали виключно органи опіки за місцем проживання дитини. Тепер система стала гнучкішою. Оформити статус можна за місцем фактичного звернення чи виявлення дитини, звернувшись до місцевих органів влади та самоврядування.

Подати заяву до служби у справах дітей мають право:

• законний представник (батьки, усиновлювачі);
• сама дитина, якщо їй вже виповнилося 14 років;
• родичі: бабуся, дідусь, прабабуся, прадід, тітка, дядько, повнолітні брати чи сестри, а також вітчим або мачуха;
• представник органу опіки та піклування (це стосується випадків, коли дитина переміщується без супроводу батьків чи законних представників).

Пакет документів: що потрібно зібрати

Базовий пакет включає заяву про надання статусу та згоду на обробку персональних даних. До них додаються копії наступних документів:

• свідоцтво про народження або інший документ, що посвідчує особу дитини;
• документ, що посвідчує особу заявника;
• підтвердження повноважень законного представника або родинних стосунків;
• довідка ВПО дитини (якщо така є);
• паспорт громадянина України (книжечка, ID-картка або е-паспорт у додатку);
• витяг з реєстру територіальної громади.

Якщо дитина постійно перебуває в інтернаті, лікарні чи іншому закладі, необхідний документ, що підтверджує цей факт.

Важливе нововведення 2026 року: перелік підтверджувальних документів значно розширено. Залежно від підстави, тепер можна (і потрібно) додавати медичні довідки, висновки експертиз, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), судові рішення, свідоцтва про смерть чи зникнення батьків, довідки від соціальних служб.

Терміни розгляду та цифровізація

На розгляд заяви та ухвалення рішення (про надання статусу або відмову) закон виділяє 30 календарних днів. Якщо ви отримали негативну відповідь, але не згодні з нею, рішення завжди можна оскаржити в судовому порядку.

Значно спрощує процес впровадження системи “Діти”. Завдяки їй подати заяву стало легше, а органи опіки тепер можуть автоматично отримувати необхідні відомості з інших державних реєстрів, що позбавляє заявників потреби збирати зайві паперові довідки.

Читайте також:

Перший паспорт у 14 років: як оформити ID-картку та які документи потрібні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні оновили порядок видачі документів, що підтверджують статус членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли або зникли безвісти під час служби. Відтепер для отримання посвідчення за наявності відповідного рішення суду не потрібно проходити військово-лікарську комісію.

Детальніше в матеріалі Бахмут IN.UA

Оформлення посвідчень для родин загиблих та зниклих безвісти військових

Уряд затвердив зміни до постанови, яка регулює процедуру видачі посвідчень сім’ям військових. Ключове нововведення стосується юридичного підтвердження факту смерті та спрощує процес збору документів для родичів.

Згідно з оновленими правилами, якщо суд оголосив військовослужбовця померлим або встановив юридичний факт його загибелі, родичам більше не потрібно отримувати додаткову постанову військово-лікарської комісії. Ця норма діє і в тих випадках, коли людина до рішення суду офіційно мала статус зниклої безвісти.

Отримане посвідчення є основним документом, який підтверджує відповідний статус члена сім’ї. Саме на його підставі родичам надаються пільги, гарантії та компенсаційні виплати, які передбачені законом “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Для оформлення документа родичам необхідно зібрати встановлений перелік паперів та звернутися до уповноважених органів.

Видачею посвідчень родинам своїх військовослужбовців займається безпосередньо Національна гвардія України. З моменту переходу цих повноважень до відомства, фахівці вже оформили та видали понад 5 500 відповідних документів. Робота з прийому звернень та видачі посвідчень триває.

Читайте також:

Пільги на навчання для дітей ветеранів: уряд спростив процедуру оформлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З початком літнього сезону “Укрзалізниця” змінює графік руху пасажирських поїздів. Перевізник оптимізує використання наявного парку вагонів, переводить низку популярних рейсів на щоденний режим курсування, а також відновлює та призначає додаткові маршрути.

Про це повідомили в “Укрзалізниці”.

“Укрзалізниця” збільшила кількість рейсів на літній період

Компанія “Укрзалізниця” фіксує зміну пасажиропотоку та адаптує під нього свою роботу. Через дефіцит рухомого складу перевізник зменшує кількість вагонів на тих напрямках, які мають менший попит серед пасажирів. Звільнені вагони перенаправляють на найбільш затребувані рейси. Такий підхід дозволяє призначати додаткові поїзди та збільшувати місткість вагонів на популярних маршрутах.

Найближчим часом на щоденний режим роботи перейдуть сім пар пасажирських поїздів:

• №4/3 сполученням Ужгород — Дніпро;
• №86/85 сполученням Львів — Запоріжжя;
• №128/127 сполученням Львів — Кривий Ріг, Запоріжжя;
• №78/77 сполученням Ковель — Одеса;
• №88/87 сполученням Ковель — Дніпро;
• №7/8 сполученням Харків — Одеса;
• №121/122 сполученням Миколаїв — Київ.

Відновлені та додаткові маршрути

Крім того, перевізник у літній період відновлює роботу поїзда №143/144, який курсуватиме за маршрутом Суми — Рахів. Цей рейс з’єднає Північну Слобожанщину та Сіверщину із західними регіонами країни. Маршрут забезпечить пряме сполучення Сум, Білопілля та Конотопа з Вінницею, Хмельницьким, Тернополем, Львовом, Івано-Франківськом, Яремчею та Ворохтою.

Для забезпечення попиту на поїздки між столицею та Буковиною призначено додатковий поїзд №227/228 сполученням Київ — Чернівці. Він курсуватиме через день. Маршрут пролягатиме через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Івано-Франківськ та Коломию. Пасажирам цього рейсу будуть доступні вагони класів плацкарт, купе та СВ.

Купівля квитків

Продаж проїзних документів на призначені рейси відкривається відповідно до дат курсування поїздів. Глибина продажу квитків залежить від конкретного напрямку та становить від п’яти до двадцяти діб до дати відправлення. Придбати проїзні документи можна в офіційному застосунку “Укрзалізниці”, на сайті бронювання, а також у касах залізничних вокзалів.

Читайте також:

Ввезення домашніх тварин до ЄС: нові правила перетину кордону в 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!