Боти на роботі. Як фейкові акаунти у соцмережах підіграють росії

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 12:06, 26 Липня 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Засилля ботів, які заполонили соціальні мережі — одна з головних проблем в інтернеті. Не кожен користувач мережі може зрозуміти, що бере участь у перепалці в коментарях не просто із людиною, що має протилежну думку, а із представником ботоферми. “Бахмут IN.UA” у рамках проєкту з підвищення медіаграмотності розповість що таке боти, як їх визначити та боротися із їхнім негативним впливом.

Для чого існують боти

Перше, що треба зрозуміти, боти — це не завжди погано. Вони можуть бути як корисними, так і мати шкідливе застосування. Все залежить від того, як саме їх використовують. У позитивному ключі ботів можуть застосовувати, до прикладу, представники бізнесу:

  • задля підтримки клієнтів (боти можуть автоматично відповідати на питання користувачів сайту, надаючи підтримку клієнтам 24/7);
  • для автопостингу контенту у соцмережах;
  • моніторингу згадок бренду;
  • розсилки повідомлень тощо.

Але є й інша сторона ботів — негативна:

  • розсилка спаму (автоматична розсилка небажаних повідомлень, рекламних пропозицій або шкідливих посилань);
  • шахрайство (боти можуть видавати себе за реальних користувачів для виманювання особистої інформації або грошей);
  • штучне збільшення кількості лайків, коментарів або підписників, щоб створити видимість популярності;
  • маніпуляція рейтингами (боти можуть залишати фальшиві відгуки або оцінки на платформах з відгуками, маніпулюючи рейтингами продуктів або послуг).

Звісно ж, ботів використовують пропагандисти та дезінформатори:

  • для поширення фейків або дезінформації, щоб маніпулювати громадською думкою або викликати панічні настрої тощо;
  • для поширення політичної пропаганди. Таким чином просуваються потрібні замовнику політичні наративи, щоб повпливати на рейтинг представника або партії.

До речі, саме про закулісся київської ботоферми, що діяла під час парламентських виборів 2019 року, у своєму розслідуванні розповів журналіст Василь Бідун.

Важливо розуміти, що боти для бізнесу — це, частіше за все, автоматизований сервіс для виконання широкого спектра задач. Тими ж ботами, що ширять дезу та пропаганду, можуть бути реальні люди, для яких писати негативні коментарі — робота.

Хто такі боти

Боти – це профілі вигаданих осіб, які активно беруть участь у спілкуванні, поширюючи дезінформаційні, фейкові, залякуючі і так далі меседжі. Один користувач може керувати кількома ботами, які можуть навіть вести обговорення між собою. Таким чином вони створюють ажіотаж навколо теми та “запрошують” коментаторів до дискусії.

Проте найчастіше вони сперечаються з реальними людьми, чиї погляди не збігаються з позицією, яку просуває фейковий акаунт. Крім того, боти можуть виконувати роль тролів – провокувати конфлікти або ображати інших, щоб відвернути суспільну увагу з теми на тему. Боти, окрім іншого, зменшують довіру користувачів до інформаційного середовища.

Як визначити бота

Колаж Бахмут IN.UA

Стовідсотково сказати, чи перед вами бот або ж реальна людина із вкрай радикальною позицією, важко. Втім, існує деяка кількість ознак, які підпадають під визначення бота:

  • відсутність аватарки або розмите нечітке фото, абстрактна картинка замість знімка;
  • відсутні знімки з різними ракурсами людини, є тільки одне старе або групове фото, завдяки яким вкрай складно ідентифікувати особистість;
  • неперсоналізовані публікації, думки тощо, замість власних постів — тільки репости;
  • відсутні або мало лайків під дописами;
  • недостовірна або зовсім не заповнена інформація в профілі;
  • публікація коментаря з одним й тим же текстом;
  • дивне співвідношення дати реєстрації й кількість публікацій (наприклад: акаунт створений місяць тому, а вже налічує сотні публікацій);
  • частота публікацій (наприклад, пост чи коментар кожні кілька хвилин)
  • дивне ім’я акаунта. Типу “Адольф Пінкевич” або “Василіна Горгульєва”. Звісно, людині може просто дали таке непересічне ім’я батьки, і воно кумедно перегукується із прізвищем. Але є спосіб перевірити чи реальна це людина, просто вбивши ці дані в Гугл і подивившись на результати. Гадаємо, що двох таких “Василін” не існує;
  • і одна з найсмішніших ознак: автоматичний переклад тексту. Саме завдяки ботам існують меми про “бавовну”, “немає сечі терпіти ці пекельні борошна”, “пів країни без електрохарчування” тощо.

Як росія використовує ботів проти України

Країна-терористка активно залучає ботів до того, аби нашкодити Україні та світові. The Washington Post опублікували текст про те, що росія розгорнула широку “фабрику тролів”, аби зірвати підтримку Україні з боку США. Кремлівські політичні стратеги та ботоферми, публікували тисячі фейкових новин, постів і коментарів у соціальних мережах у період з травня 2022 року до серпня 2023 року.

Згідно з документами, у межах цієї кампанії російські боти намагаються зобразити Президента України Володимира Зеленського як корумпованого, наголошують на кількості мігрантів, які перетинають кордон між США та Мексикою, і закликають фінансувати охорону кордонів замість надання допомоги Україні. Вони також стверджують, що “білі американці” найбільше потерпають через допомогу Україні.

Аналітики “Вокс Україна” провели масштабний аналіз понад 750 тисяч постів у соціальній мережі Х (ред. – колишній Twitter), що пов’язані із російським “Агентством інтернет-досліджень”. Спеціалісти дослідили тематику публікацій, визначили найбільш популярні події для висвітлення за 8 років. Аналітикам вдалося віднайти акаунти, які твітили майже 33 години підряд. Матеріал розлогий й вартий того, аби його прочитати тим, хто хоче розібратися як працює російська пропаганда в інтернеті. Залишаємо посилання.

Як Україна бореться із ботофермами

Служба безпеки України періодично звітує про знешкодження ботоферм, які працюють на ворога та знаходяться на території України. Одна з найбільших знаходилася у місті Запоріжжя — вона мала майже 70 тисяч фейкових акаунтів та понад 50 спільнот у різних соцмережах, які поширювали проросійські меседжі або дезінформацію. Це сталося у 2022 році.

У 2023 СБУ ліквідувала ботоферму, чия аудиторія налічувала майже 200 тисяч користувачів. Ця ферма працювала над розхитуванням ситуації всередині країни.

Одна з останніх новин, пов’язаних з організацією ботів, про суд над жителькою Житомирщині. Її судитимуть за створення ботоферми, яка поширювала російську пропаганду та зламувала телефони українських військових.

Що робити, якщо наткнувся на бота?

Кілька простих дій:

  • поскаржитися на акаунт за розповсюдження неправдивої інформації. Це можна зробити, зайшовши на сторінку самого акку. В різних соцмережах ця опція називається по-різному;
  • більшість соціальних мереж мають функції для повідомлення про підозрілий контент або акаунти. Зазвичай це можна зробити через меню “Повідомити” або “Заблокувати”;
  • опишіть проблему: при повідомленні про бота, надайте якнайбільше деталей, які допоможуть адміністраторам платформи ідентифікувати проблему;
  • заблокувати акаунт: заблокуйте підозрілий акаунт, щоб він більше не міг взаємодіяти з вами.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“У вашій будівлі я заклав вибухівку”. Українці отримують листи з погрозами від “військових”

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 13:02, 8 Грудня 2024
Колаж Бахмут IN.UA

У соціальних мережах українці діляться скриншотами, зробленими з власних поштових скриньок. Листи відправляють буцімто українські військовослужбовці, погрожуючи цивільному населенню, а також розповідаючи про недоліки в українському війську та про корупцію. Чому ці листи фейкові — пояснює “Бахмут IN.UA”.

Фейкові листи на електронну пошту

Існує мінімум два види подібних листів. У першому випадку псевдовійськовий представляється учасником бойових дій, спеціалістом з мінно-вибухової справи. Він заявляє, що після проходження військової служби залишився сам на сам із хворобами та із розчаруванням від проходження військової служби. 

Автор листа стверджує, що в будинку тієї людини, яка отримала повідомлення, він заклав вибуховий пристрій. Окрім цього, “заміновані” також низка інших будівель.

Другий вид розсилки — це листи від безіменного “командира танка ЗСУ” або ж інших посадових осіб, які пов’язані з військовою службою. У повідомленні описується нібито звернення командира до цивільних з приводу поганого технічного стану техніки, якою воюють українські військові. Цей невідомий “командир” закликає громадськість об’єднати зусилля у боротьбі з корупцією та вимагати прозорості в держзакупівлях.

Також у кінці таких листів міститься посилання на невідомий сайт, який обіцяє надати читачеві більше інформації.

Скриншот з мережі

Чому ці листи — несправжні?

По-перше, більша частина цих листів відправляється способом масової розсилки. Це можна зрозуміти, поглянувши у розділ “кому”. Скоріш за все, там буде цілий “пак” email адрес, які фейкомети отримали з різноманітних зливів електронних пошт. Такі листи частіше за все потрапляють до папки “спам”. 

До речі, перевірити, чи злили вашу адресу, можна за допомогою безкоштовного сервісу за посиланням

По-друге, зверніть увагу на імена відправників цих листів. Погодьтеся, складається враження, ніби батьки назвали цю дитину методом рандому: “Щуровський Еміль”, “Фарина Євгеній Радимирович” тощо. Можете включити інтернет детектива та ввести імена цих відправників у пошуковик. Якщо імена не знайдені — це 100% бот. 

Скриншот з мережі / приклад дивного імені

По-третє, зверніть увагу на текст. Він має явні ознаки перекладу з російської мови на українську. Накшталт “здравствуйте, я боєць…” або “мінно-підривна справа” замість “мінно-вибухової” тощо.

По-четверте, сама тематика листів. Повідомлення про “замінування” вашого будинку від втомленого військовослужбовця із високою ймовірністю — дестабілізаційна робота спецслужб російської федерації. Це зроблено аби залякати цивільне населення та посіяти відчуття небезпеки від українських військових.

У листі, присвяченому “зраді” з приводу поганої якості військової техніки видно явне протиставлення закордонних засобів та російських: американський танк Abrams, який буцімто легко пробивається російським “Ланцетом”. Це чергове підкреслення постійного російського наративу про те, що техніка росіян — найкраща та найпередовіша, і інші країни у плані військового оздоблення пасуть задніх.

Також у короткому листі зачіпається ще один “гачок”, який дуже турбує наразі суспільство — питання корупції у різноманітних ланках української системи. Таким “гачком” автор також намагається дестабілізувати українське суспільство. Мовляв: “поки я тут воюю, ваша задача — побороти корупцію”.

Що робити, якщо ви отримали такий лист?

Як би смішно не виглядав текст, не ігноруйте листа. У разі отримання повідомлення про замінування — повідомте про це у спецслужби за єдиним телефонним номером 112. Повідомте обставини отримання листа та інші дані, які зацікавлять оператора/операторку екстреної лінії. 

У випадку отримання листа про “зраду” в українському війську — повідомте про це Кіберполіцію та Службу безпеки України. Ні в якому разі не переходьте за підозрілими посиланнями у подібних листах, адже вони можуть мати у собі віруси та фішингові елементи. Що таке фішинг — “Бахмут IN.UA” розповідав раніше.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти та шахрайство в Інтернеті: як захистити від виманювання грошей

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 13:02, 29 Листопада 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Діти та підлітки почуваються в Інтернеті як риби у воді: вони дивляться мультфільми та серіали, знаходять та встановлюють потрібні програми та можуть швидше за деяких дорослих знайти потрібну інформацію. Попри свою “професійність” в справах інтернетних, неповнолітні не завжди можуть зрозуміти, що їх намагаються затягнути у схему з виманювання грошей або особистої інформації. У рамках проєкту з підвищення медіаграмотності українців “Бахмут IN.UA” розкаже про основні такі схеми, як їх розпізнати та що робити, якщо вже сталася біда.

“Оплата лише за доставку”: схема з подарунками

Дитина може отримати повідомлення в соціальній мережі або месенджері із заманливою новиною про виграш призу. Шахрай зазвичай пояснює, що для отримання цього “виграшу” потрібно лише сплатити вартість доставки. Навіть якщо дитина не відправляла жодної заявки на участь у конкурсах, вона може не звернути на це увагу, адже подумки вже тримає в руках коштовну річ.

Проте згодом стає очевидним, що жодного призу не існує, а гроші, заплачені за доставку, зникають разом із шахраєм.

Пошук безкоштовних програм

Деякі телефонні додатки коштують грошей. Діти, найімовірніше, не захочуть витрачати гроші на придбання таких програм, бо не завжди їх мають. Тому почнуть шукати способи завантажити їх безкоштовно. У результаті вони можуть перейти до неофіційних магазинів додатків, клацнути на привабливу, але потенційно небезпечну рекламу, або завантажити програму від ненадійних розробників. Усі ці дії несуть ризик зараження пристрою шкідливим програмним забезпеченням.

Приклад неофіційного сайту, який пропонує скачати безкоштовно програми / скриншот

Фейкові великі знижки

Шахраї часто використовують хитрощі, надсилаючи електронні листи із тривожними повідомленнями про несанкціонований доступ до облікового запису соцмережі або привабливими пропозиціями, як-от величезні знижки на честь, наприклад, Нового року.

Один із поширених сценаріїв — це повідомлення з посиланням, що пропонує придбати популярні кросівки за неймовірно низькою ціною. Насправді ж перехід за таким посиланням може призвести до завантаження шкідливого програмного забезпечення. Інший варіант обману — перенаправлення на фішинговий сайт, який виглядає як офіційний. На цьому сайті користувача можуть попросити ввести свої облікові дані або навіть надати конфіденційну платіжну інформацію, що відкриває шахраям доступ до особистих даних.

Оманливі оголошення та реклами

Хоча ми добре розуміємо, що не вся інформація в інтернеті є правдивою, діти часто довіряють усьому беззастережно.

Це особливо важливо враховувати, коли підліток шукає роботу на канікули або оплачуване стажування. Шахраї можуть використовувати неправдиві оголошення, щоб виманити особисті дані чи гроші, наприклад, пропонуючи оплатити “реєстрацію” чи “підготовку документів”. Тому варто навчити дітей перевіряти інформацію та бути уважними до деталей.

Небезпечні ігри та підписки

Зверніть увагу на соцмережі та Telegram-канали, на які підписані ваші діти. Вони завжди перебувають у більшому інформаційному потоці, ніж дорослі, тому саме підлітки першими дізнаються про такі явища, як різноманітні “сині кити”, “групи смерті” та інші тривожні пабліки. Ці спільноти можуть схиляти дітей до самопошкоджень, заподіяння болю або навіть до самогубства.

Щоб убезпечити дітей, корисно щомісяця обговорювати нові тренди в інтернеті, бути в курсі актуальних подій і відкрито проговорювати всі ризики, які можуть ховатися за таким контентом. Це не лише підвищить обізнаність дитини, але й допоможе побудувати довірливі стосунки.

Невинне голосування у конкурсі

Якщо ваша дитина — школяр/ка, вона з найбільшою ймовірністю може потрапити на цей шахрайський гачок. Ця схема вже спричинила численні випадки втрати доступу до облікових записів.

Ситуація виглядає так: дитина отримує повідомлення від знайомої людини з проханням проголосувати за учасницю певного конкурсу, наприклад — дитячого малюнку. Після переходу за надісланим посиланням її акаунт зламують. Зловмисники, отримавши контроль над профілем, починають розсилати повідомлення контактам жертви. Вони просять перевести 7000 гривень, граючи на довірі друзів.

Допис про щлам акаунту / скриншот з мережі

Як захистити дітей від шахрайства?

  • Пояснити основи онлайн-безпеки. Розкажіть дитині, що не можна ділитися особистою інформацією (ПІБ, адреса, номер телефону) в інтернеті, навіть якщо про це просять «друзі» чи «адміністратори»;
  • встановити батьківський контроль: використовуйте спеціальні додатки або функції операційних систем, які обмежують доступ до небезпечного контенту та контролюють час використання пристрою;
  • перевіряти ігри та додатки перед встановленням: завантажуйте програми тільки з офіційних джерел, таких як Google Play чи App Store. Перевіряйте відгуки та рейтинг додатка;
  • використовувати дитячі акаунти: створіть окремий акаунт для дитини з обмеженими правами. Це захистить ваші банківські дані та важливу інформацію на пристрої;
  • регулярно розмовляти про інтернет: заохочуйте дитину ділитися з вами, якщо вона стикається з чимось дивним чи неприємним в інтернеті. Важливо створити довірливу атмосферу;
  • навчати розпізнавати фейкові повідомлення: поясніть, що не варто клікати на незнайомі посилання або відповідати на підозрілі повідомлення, навіть якщо вони здаються цікавими чи привабливими;
  • забезпечити захист фінансових даних: якщо дитина користується вашою карткою для ігор чи покупок, встановіть ліміти або створіть окрему віртуальну картку з невеликим балансом;
  • використовувати антивірусне ПЗ: регулярно оновлюйте антивірус і забезпечте захист пристроїв, які використовують діти.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“У вашій будівлі я заклав вибухівку”. Українці отримують листи з погрозами від “військових”

У соціальних мережах українці діляться скриншотами, зробленими з власних поштових скриньок. Листи відправляють буцімто українські військовослужбовці, погрожуючи цивільному населенню, а також розповідаючи про недоліки в […]

Діти та шахрайство в Інтернеті: як захистити від виманювання грошей

Діти та підлітки почуваються в Інтернеті як риби у воді: вони дивляться мультфільми та серіали, знаходять та встановлюють потрібні програми та можуть швидше за деяких […]

Сайти-двійники виманюють гроші українців. Як не потрапити на гачок та зберегти гроші

Допельгенгер — це літературний прийом, який у перекладі з німецької означає “двійник”. Шахраї створюють сайти-допельгенгери, аби виманити у довірливих людей кошти. В межах проєкту з […]

Фейк: Україну хвалять за поставку якісних органів та біоресурсів за кордон

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне  медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, […]

12:00, 10.11.2024 Гук Лідія

Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до […]