Останні кілька тижнів в мережі став популярним наратив “треба домовлятися із росією про закінчення війни”. Цю думку активно продукують деякі українські лідери думок: блогери та політики. Можливо, це дійсно їх щира думка, але вона чудово лягає на риторику росії.
У рамках роз’яснювального проєкту “Бахмут IN.UA” розповідає про те, хто такі “корисні ідіоти” та якої шкоди вони завдають українському медіапростору.
Хто такі “корисні ідіоти”
Якщо що, це не спроба когось образити. Кембриджський словник трактує цей термін як “людина, яку легко переконати зробити, сказати або повірити в речі, які допомагають певній групі чи особі політично” (a person who is easy to persuade to do, say, or believe things that help a particular group or another person politically). Ці люди можуть несвідомо чи з необізнаності підтримувати ідеологію, рух або політику, не розуміючи їхніх справжніх намірів або наслідків.
Цей прошарок населення може поділятися на кілька категорій залежно від їхніх мотивів та рівня обізнаності. Основних категорій можна виділити, на нашу думку, чотири:
- Необізнані: це люди, які підтримують певні ідеї або рухи, не розуміючи їхніх справжніх цілей чи наслідків. Їхня підтримка часто ґрунтується на поверхневих знаннях або емоційних реакціях. Можуть активно просувати певні ідеї або рухи, перебуваючи в руслі або на хвилі модних трендів, без глибокого аналізу чи розуміння довгострокових наслідків.
- Ідеалісти: вони можуть щиро вірити у певні ідеї, але їхнє розуміння ситуації обмежене або спотворене. Вони можуть підтримувати рухи або ідеї, не усвідомлюючи, що їх можуть використовувати для досягнення менш благородних цілей.
- Маніпульовані: це люди, які свідомо або несвідомо стали жертвами маніпуляцій і пропаганди. Вони можуть підтримувати певні ідеї або політики, не розуміючи, що їх використовують для досягнення чужих цілей.
- Емоційні або соціально вразливі особи: вони можуть підтримувати певні ідеї або рухи через особисті проблеми, соціальні тиски або відчуття несправедливості. Їхня підтримка часто базується на емоційних реакціях, а не на логічному аналізі.
Як медійні люди грають на руку російській пропаганді
На початку тексту ми згадували тезу про “треба припиняти війну”. Вона вже деякий час шириться мережею, але яскраво вигулькує після особливо гучних у медійному сенсі трагедій, що спричиняє росія на нашій території. Останній приклад — масований ракетний удар по Україні 8 липня. Один з ударів — прицільно по найбільшій в Україні дитячій лікарні “Охматдит”.
Ця трагедія запустила серед українських блогерів практично одночасну реакцію, яку можна назвати “досить цієї війни, гинуть діти і люди”. Серед блогерів: Олександр Волошин, Юлія Верба, Владислава Роговенко, Зоя Свекруха, Міла Бараєва, акторка Наталя Денисенко, Юлія Золотарьова, Катерина Венгерська тощо. З більш розширеним списком зі скриншотами-підтвердженнями можна ознайомитися за посиланням.
І якщо ви зараз хочете поставити питання “хто ці всі люди”, значить ви просто не є їхньою цільовою аудиторією. Ці люди мають сотні тисяч (а деякі і мільйон) підписників. Відповідно, вони також мають вплив на свою аудиторію, яка звикла до того, що “багато підписників = експертність”. За блогерами на власному ентузіазмі ці ідеї починають нести їхні підписники, створюючи потужну лавину з відчаю, істерики та “все пропало”.
Не відстають від блогерів і українські політичні діячі. До прикладу, діючий нардеп, ексчлен фракції “Слуга народу” проросійський Євгеній Шевченко. У своєму Телеграм-каналі, що налічує майже 30 тисяч підписників, він зробив допис про “все це треба закінчувати”.
Український депутат Артем Дмитрук (також колишній член фракції “Слуга народу”, майже 15 тисяч підписників), що відомий підтримкою московської церкви та поручився за Дубінського, теж “за мир у всьому світі”. Він зробив допис із вкрай логічним висновком: “[…] ми повинні робити усе для закінчення війни на усіх рівнях, при будь-яких можливостях! Саме закінчення війни і буде ПЕРЕМОГОЮ!”
Чому не можна “зупинити” війну зараз?
Ідея припинити війну прямо зараз чудово лягає у російську пропаганду. Так званий президент рф неодноразово заявляв про те, що “готовий до діалогу з Україною” на своїх умовах. А російські умови — це капітуляція України. Подібні висловлювання популярних українців дають російській стороні додатковий туз у рукаві у вигляді “дивіться, ми готові, та й українці не хочуть вже воювати, нумо домовлятися”. Росіяни заявляють на увесь світ: лише українська влада хоче продовжувати війну, люди — ні.
Звісно, українці не хочуть, аби ця війна починалася у 2014 році, була сьогодні, завтра, ще рік або десять. Втім, питання перемовин не може вирішуватися емоційно під тиском російських ракет. Що у такому випадку робити із Донецьком, Луганськом, Мелітополем, Енергодаром, Каховкою, Куп’янським районом, Кримом та десятками й десятками інших населених пунктів, які захопили, подекуди знищивши вщент, росіяни? Ті, хто просувають у маси ідею про перемовини із росією, відверто ігнорують факт окупованих росією територій та наявність на цих територіях українців, що чекають на деокупацію.
Теза про “припинення війни” є шкідливою на даному етапі та тою, що знецінює жертви військовослужбовців за останні десять років.
Як самому не стати “корисним ідіотом”? З прикладами
Навіть якщо ви не маєте аж надто великої аудиторії, ваша сторінка може послугувати контентом для російської пропаганди. До прикладу, мешканка Запоріжжя записала відео, в якому жаліється на те, що у місті “скоро не буде малого бізнесу та населення”. Мовляв, воно “вимерло” на третій рік великої війни. Ролик вийшов 18 травня — у день, коли прийняли новий Закон про мобілізацію, і авторка відео натякає на те, що Запоріжжя спорожніло саме через це.
Скоріш за все, дівчина не прагнула потрапити у Телеграм-канал головного рупора російської пропаганди володимира соловйова, але так і сталося. Він взяв її відео та ще два ролики на цю ж тематику авторства українців. На понад мільйонну аудиторію соловйов опублікував їх із саркастичним підписом:
Тому, публікуючи контент на спірні теми, спочатку поставте собі питання: “я це роблю щоби що? Яке рішення або який висновок зроблять глядачі?” Також варто розуміти, що ваш контент можуть вирвати з контексту або ж зманіпулювати ним.
До прикладу, ви публікуєте ролик із фразою “Українській армії потрібна наша підтримка. Тільки гляньте: наші волонтери навіть бронетранспортери купують, а влада — тільки яйця по 17 грн!”. Чи правда, що нашій армії треба підтримка? Правда. Чи правда, що волонтери закуповують різноманітну техніку, у тому числі й важку? Так. Чи правда, що влада тільки закуповує яйця по 17 гривень? Ні. Це маніпуляція винятком: коли взято емоційну складову та розпорошено її на все.
Як розпізнати “корисного ідіота” та не “повестися”
На жаль, чітко дати відповідь на це питання вкрай важко. Можна лише спиратися на логіку та оцінювати те, що та як каже людина. Зазвичай, подібні висловлювання мають яскраве емоційне забарвлення. На прикладі з українськими блогерами, які апелюють до того, що страждають діти та прості люди. Не можна стверджувати, що ця інформаційна хвиля проплачена, але її одночасність доволі підозріла.
Реальні експерти пояснюють більш раціонально і менш емоційно — і це не подобається аудиторії. А емоційний запит суспільства якраз задовольняють псевдоексперти, які часто виконують роль ”корисних ідіотів”, — стверджує фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз у коментарі “Радіо культура”.
Варто потурбуватися про власне інформаційне поле. Важливо розуміти, що лайфстайл блогер/ка не може компетентно коментувати, наприклад, військову ситуацію, бо елементарно не має до цього дотичності. Тож повинно існувати чітке розподілення: за книжками — до книжкових блогерів, за кулінарією — до кулінарних, за економікою — до блогів економічних експертів і так далі.
Існує “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих медіа звертаються до фахових спеціалістів з різноманітних тематик. У статтях цих видань можна знайти імена тих, хто розбирається у “вузьких” темах.
Читайте також:
- Фейк: росіяни виправдовують обстріл лікарні “Охматдит” наявністю “військових об’єктів”. Аналіз соцмереж
- Маніпуляція суспільною думкою: як соціологічні дослідження можуть стати інструментом пропаганди
- Мамо, тато, ну це ж “Труха!”: як спілкуватися із людьми, які вірять фейкам та маніпуляціям у мережі
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
