Маніпуляція суспільною думкою: як соціологічні дослідження можуть стати інструментом пропаганди

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 12:01, 5 Липня 2024
Ілюстрація Бахмут IN.UA

Соцопитування та дослідження — важливий інструмент для впливу на суспільство та вивчення думки громадськості. Водночас вони можуть стати знаряддям для створення гучних інфоприводів, ажіотажу навколо вигідної теми та впливу на громадську думку у потрібному векторі. У рамках проєкту з підвищення медіаграмотності команда “Бахмут IN.UA” розповідає як розібратися, що результатами досліджень маніпулюють.

Що таке соціологічні дослідження?

Соціологічні дослідження — це, грубо кажучи, збір даних, розроблений за науковими методами. Якщо коротко, то вони мають три основні мети:

  • виявити соціальні проблеми та знайти шляхи їх вирішення;
  • зрозуміти соціальні процеси та їхні зміни;
  • вивчити соціальні структури та відносини у суспільстві.

Дослідження можуть бути як кількісними, так і якісними. Перші відповідають за цифровий збір даних та аналіз статистики (опитування, перепис населення тощо). Другі — збирають детальні описи та спостереження (фокус-групи, інтерв’ю і так далі).

Що таке соціологічні опитування?

Соцопитування є одним з методів соціологічних досліджень. Респондентів опитують за кількома типами:

  • опитування думки громадськості (дослідження думок, переконань населення тощо);
  • демографічні опитування (інформація про вік, стать, освіту, зайнятість);
  • опитування, пов’язані із поведінковими звичками (медичні звички, споживчі, голосування);
  • письмове анкетування.

Соціологічні дослідження та російська пропаганда

Російська та проросійська пропаганди особливо яскраво використовують тему соціологічних досліджень задля популяризації вигідних їй наративів. До прикладу, під час так званих виборів президента рф у 2024 році заголовки російських ЗМІ та Телеграм-каналів рясніли інформацією про безпрецедентний рівень підтримки путіна на “нових територіях”: мовляв, 92,83% проголосували за нього, а явка складала 85,02%. Звідки бралися ці цифри, звісно ж, пропаганда не пояснювала.

14 грудня 2023 року російський Телеграм-канал Zanoza опублікував “новину”. Виявляється, 75% українців слідкували за прямою лінією путіна за допомогою VPN. Автор робить посилання на дослідницький інститут Gallup — мовляв, це їхня інформація. Зайшовши на офіційний сайт Ґеллапа та ввівши прізвище так званого президента рф у пошуковий рядок, бачимо: за 2023 рік згадка “putin” фігурує у 7 статтях, і жодна з них не присвячена вивченню того, хто дивився “прямую лінію”. На додаток, у грудні в принципі не було публікацій, присвячених “президентові” росії.

Також, прикриваючись даними “соціології”, пропагатори вже давно ширять мережею маніпулятивну ідею “Захід втомився допомагати Україні”. Так, у жовтні 2022 року на французському телебаченні йшла програма “Touche pas à mon poste!” (“Не чіпайте мій телевізор!” — пер.), в якій обговорювалася тематика війни в Україні. Під час цієї трансляції у Твіттері телеканалу провели опитування: чи варто Франції продовжувати озброювати Україну? Більшість проголосувала за варіант “ні”. Але відкрите голосування у соцмережах не дорівнює соціологічному опитуванню, а результати, зібрані за 20 хвилин ефірного часу, не є репрезентативними — голосувати в Інтернет-опитуванні у соцмережі може хто завгодно.

Цей ефір зіграв на руку російській пропаганді, адже у мережі тоді розповсюдили зраду про те, що французи проти допомоги нашій країні.

Натомість у тому ж жовтні 2022 року згідно з результатами офіційних соціологічних досліджень, 60% респондентів відповіли схвально на питання “Європейські країни також вирішили постачати зброю до України, щоб допомогти їй захиститися від російського вторгнення. Ви особисто схвалюєте чи не схвалюєте поставки зброї в Україну європейськими країнами?” Дослідження проводилися серед дорослого населення Франції із вибіркою 1008 людей. Репрезентативність соціологи забезпечували методом квоти (стать, вік, професія респондента), стратифікації за регіонами та категорій агломерації.

Як можуть маніпулювати соціологічними даними?

Ілюстрація Бахмут IN.UA

Маніпуляції соцопитуваннями частіше за все мають на меті вплинути на громадську думку, підкріпити чиюсь політичну позицію або створити хибне враження про підтримку певних ідей та наративів. Ось кілька методів, які використовують маніпулятори соціальних опитувань:

Вибірка респондентів:

  • систематична упередженість: опитування може бути спрямоване на певну групу людей, яка не представляє загальної картини. Наприклад, опитування, що проводиться тільки серед мешканців великого міста, може не враховувати думку людей із менших населених пунктів;
  • селективне включення: вибірка може навмисно включати або виключати певні демографічні групи, щоб отримати бажаний результат.

Формулювання питань:

  • упереджені питання: формулювання питань таким чином, аби підштовхнути респондентів до певної відповіді. Наприклад, питання «Чи підтримуєте ви жорсткі заходи проти злочинців, щоб захистити наших дітей?» може мати більшу підтримку, ніж нейтральне «Чи підтримуєте ви жорсткі заходи проти злочинців?»;
  • складні питання: використання складної мови або технічних термінів, які респонденти можуть не зрозуміти. І це може вплинути на їх відповіді.

Контекст питань:

  • порядок питань: порядок, у якому ставляться питання, може вплинути на відповіді. Наприклад, питання про економічну ситуацію перед питанням про задоволеність роботою уряду може вплинути на оцінку останнього;
  • попередні питання: питання, які ставляться перед основним питанням, можуть створити певний настрій або асоціації.

Інтерпретація результатів:

  • вибіркова публікація: тобто оприлюднення лише тих результатів, які відповідають інтересам замовника опитування;
  • хибні висновки: використання некоректних або перебільшених інтерпретацій даних. Наприклад, якщо 30% респондентів підтримують певну політику, це може бути представлено як “значна частина населення підтримує…”

Методи збору даних:

  • телефонні опитування: можуть бути схильні до упереджень, оскільки певні групи населення (наприклад, молодь) можуть рідше відповідати на телефонні дзвінки;
  • Інтернет-опитування: можуть не включати людей, які не мають доступу до Інтернету або не звикли користуватися ним.

Соціологічні дослідження: кому в Україні можна довіряти?

На початок 2024 року, згідно з даними Соціологічної асоціації України, у нас акредитовано 11 соціологічних компаній:

  • Громадська організація “Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка”;
  • Соціологічний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна;
  • Східноукраїнський Фонд соціальних досліджень;
  • Київський міжнародний інститут соціології (КМІС);
  • Дослідницька компанія “ГфК Юкрейн” (GfK Ukraine);
  • Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова (Центр Разумкова);
  • ТОВ “Kantar TNS Ukraine” (Компанія ТОВ “Тейлор Нельсон Софрез Україна”, TNS в Україні);
  • “Центр соціальних та маркетингових досліджень SOCIS”;
  • Соціологічна група “Рейтинг”;
  • Дослідницька агенція “Fama”;
  • Громадська організація “Центр “Соціальний моніторинг”.

Якщо тематика соціологічних досліджень здається вам складною, надаємо список надійних джерел інформації — “білий” список від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Ці медіа публікують перевірену інформацію. Якщо ж журналісти зі списку цих видань припустилися помилки, вони не виправляють її “по-тихому” в адміністративній панелі, а відкрито заявляють про це.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Американський “блогер-журналіст”оббріхує Україну. Джексон Хінкл на службі кремля

Лідія Гук Гук Лідія 16:00, 12 Липня 2024
Колаж Бахмут.IN.UA

Джексон Хінкл — 24-річний американський блогер і теоретик змов, відомий своїми проросійськими та антиізраїльськими поглядами. Відвідавши окуповані українські території за запрошенням рф, він поширює кремлівські наративи, зображує росію рятівницею та закликає Зеленського до капітуляції.

Редакція Бахмут.IN.UA розібралась, хто такий Джексон Хінкл, який рік тому був невідомим, а зараз аудиторія, на яку він транслює антиукраїнські наративи, налічує понад 2,6 млн.

Джексон Хінкл: з чого все почалось

7 жовтня 2023 року, коли угруповання ХАМАС атакували Ізраїль, Джексон Хінкл став інфлюенсером у соціальних мережах. Його допис у X (ред. — колишній Twitter) з безпідставними твердженнями про Ізраїль принесла йому популярність. Хоч брехню Хінкла виявили та спростували, це не завадило йому продовжувати вигадувати деталі до подій навколо війни між Ізраїлем та ХАМАСом. Приміром, Хінкл публікував відеозапис нібито ізраїльського бомбардування лікарні Аль-Садака в секторі Газа. Однак кадри, як виявила журналістка BBC Verify та BBC Monitoring, насправді зроблені сім років тому в лікарні у Сирії. Відтак, не стосувались ізраїльсько-палестинської війни, а допис Хінкла зник із його сторінки у X. 

Також Джексон публікував відеозапис стверджуючи, що на ньому ізраїльські вертольоти стріляють по своїх громадянах. Однак і це виявилось фейком, як багато інших його дописів. Активна та свідома дезінформація на своїх платформах у соцмержах спричинила хвилю банів: Youtube заблокував його канал, про що Хінкл сам повідомив у доступній для нього соцмережі Х. Адже вслід за Youtube, Instagram теж видалив особисту сторінку чоловіка, де він часто публікував фотофейки.

Хто такий Джексон Хінкл?

Джексон Хінкл – американський блогер, який не тільки агресивно поширює неправдиву інформацію щодо ситуації в Ізраїлі та Палестині, а ще також добре відомий своєю проросійською позицією. На платформі X, він відкрито заявляє, що не засуджує рф.
Ще до початку популярності через фейковий допис про Ізраїль, Джексон проявляв прихильність до путіна як вмів: таку картинку з підписом «Бог на боці путіна в його прагненні перемогти сатаністів НАТО» чоловік опублікував у X в липні 2023 року. Натомість до Президента України Володимира Зеленського чоловік адресував нецензурні дописи.

Згодом Хінкл поширював фейк про напис зупинити Зеленського в Японії, нібито купівлю рідкісної спортивної машини першою леді України, зв’язок української армії з ісламським терористичним угрупованням, влучання начебто українським ППО по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві тощо. 

Потуги самопроголошеного журналіста не залишились непоміченими кремлем. Чоловіка регулярно запрошують на російські телеканали, повечеряти з міністром закордонних справ рф сергієм лавровим та виступити у ролі нібито політичного експерта і журналіста за підсумками нещодавнього його візиту на Донбас на пресбрифінгу постійного представництва російської федерації. Разом із проросійськими колегами Деном Коваліком та Крісом Хелалі, які теж відвідували окуповані українські території, Хінкл активно озвучив наративи кремля:

  • Хінкл назвав Маріуполь, Луганськ, Токмак, Бердянськ, Мелітополь — новими звільненими територіями російської федерації;
  • Україна прагне ескалації “конфлікту”;
  • мешканці Донбасу дуже захоплюються рф, путіном та не хочуть, аби території повертались назад під контроль України; 
  • Україна не перемагає росію, а використовує підтримку Заходу для здійснення терористичних актів проти людей.
Пресбрифінг постійного представництва рф / скриншот

Попри численні спростування фейків, рупори пропаганди рф продовжують просувати свої теорії на велику аудиторію людей. Кожен обстріл чи теракт — це нова можливість для пропагандистів звинуватити Україну у злочинах рф та виправдати незаконне вторгнення. У цьому їм часто допомагають проплачені “міжнародні журналісти” та блогери, такі як американець Джексон Хінкл. Його риторика, що збігається з кремлівськими наративами, підживлює дезінформацією міжнародну спільноту.

Повернувшись із Донбасу, Хінкл не лише продовжує поширювати кремлівську пропаганду через свої соціальні мережі, але й використовує міжнародні платформи для озвучення антиукраїнських поглядів. На пресбрифінгу в ООН, спонсорованому росією, він звинувачує Україну у тероризмі, виступаючи проти міжнародного консенсусу щодо російської агресії. Допуск таких фігур, як Джексон Хінкл, до будь-яких майданчиків ООН — є неприйнятним, адже їхня присутність підриває авторитет міжнародної інституції й сприяє поширенню фейків.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Корисні ідіоти”, що грають на руку кремля. Як шкодять українські блогери та політики

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 12:01, 11 Липня 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Останні кілька тижнів в мережі став популярним наратив “треба домовлятися із росією про закінчення війни”. Цю думку активно продукують деякі українські лідери думок: блогери та політики. Можливо, це дійсно їх щира думка, але вона чудово лягає на риторику росії.

У рамках роз’яснювального проєкту “Бахмут IN.UA” розповідає про те, хто такі “корисні ідіоти” та якої шкоди вони завдають українському медіапростору.

Хто такі “корисні ідіоти”

Якщо що, це не спроба когось образити. Кембриджський словник трактує цей термін як “людина, яку легко переконати зробити, сказати або повірити в речі, які допомагають певній групі чи особі політично” (a person who is easy to persuade to do, say, or believe things that help a particular group or another person politically). Ці люди можуть несвідомо чи з необізнаності підтримувати ідеологію, рух або політику, не розуміючи їхніх справжніх намірів або наслідків.

Цей прошарок населення може поділятися на кілька категорій залежно від їхніх мотивів та рівня обізнаності. Основних категорій можна виділити, на нашу думку, чотири:

  1. Необізнані: це люди, які підтримують певні ідеї або рухи, не розуміючи їхніх справжніх цілей чи наслідків. Їхня підтримка часто ґрунтується на поверхневих знаннях або емоційних реакціях. Можуть активно просувати певні ідеї або рухи, перебуваючи в руслі або на хвилі модних трендів, без глибокого аналізу чи розуміння довгострокових наслідків.
  2. Ідеалісти: вони можуть щиро вірити у певні ідеї, але їхнє розуміння ситуації обмежене або спотворене. Вони можуть підтримувати рухи або ідеї, не усвідомлюючи, що їх можуть використовувати для досягнення менш благородних цілей.
  3. Маніпульовані: це люди, які свідомо або несвідомо стали жертвами маніпуляцій і пропаганди. Вони можуть підтримувати певні ідеї або політики, не розуміючи, що їх використовують для досягнення чужих цілей.
  4. Емоційні або соціально вразливі особи: вони можуть підтримувати певні ідеї або рухи через особисті проблеми, соціальні тиски або відчуття несправедливості. Їхня підтримка часто базується на емоційних реакціях, а не на логічному аналізі.

Як медійні люди грають на руку російській пропаганді

На початку тексту ми згадували тезу про “треба припиняти війну”. Вона вже деякий час шириться мережею, але яскраво вигулькує після особливо гучних у медійному сенсі трагедій, що спричиняє росія на нашій території. Останній приклад — масований ракетний удар по Україні 8 липня. Один з ударів — прицільно по найбільшій в Україні лікарні “Охматдит”.

Ця трагедія запустила серед українських блогерів практично одночасну реакцію, яку можна назвати “досить цієї війни, гинуть діти і люди”. Серед блогерів: Олександр Волошин, Юлія Верба, Владислава Роговенко, Зоя Свекруха, Міла Балаєва, акторка Наталя Денисенко, Юлія Золотарьова, Катерина Венгерська тощо. З більш розширеним списком зі скриншотами-підтвердженнями можна ознайомитися за посиланням.

Скриншоти зі сторінок блогерів / Колаж Бахмут IN.UA

І якщо ви зараз хочете поставити питання “хто ці всі люди”, значить ви просто не є їхньою цільовою аудиторією. Ці люди мають сотні тисяч (а деякі і мільйон) підписників. Відповідно, вони також мають вплив на свою аудиторію, яка звикла до того, що “багато підписників = експертність”. За блогерами на власному ентузіазмі ці ідеї починають нести їхні підписники, створюючи потужну лавину з відчаю, істерики та “все пропало”.

Не відстають від блогерів і українські політичні діячі. До прикладу, діючий нардеп, ексчлен фракції “Слуга народу” проросійський Євгеній Шевченко. У своєму Телеграм-каналі, що налічує майже 30 тисяч підписників, він зробив допис про “все це треба закінчувати”.

Український депутат Артем Дмитрук (також колишній член фракції “Слуга народу”, майже 15 тисяч підписників), що відомий підтримкою московської церкви та поручився за Дубінського, теж “за мир у всьому світі”. Він зробив допис із вкрай логічним висновком: “[…] ми повинні робити усе для закінчення війни на усіх рівнях, при будь-яких можливостях! Саме закінчення війни і буде ПЕРЕМОГОЮ!”

Скриншоти дописів політиків / Колаж Бахмут IN.UA

Чому не можна “зупинити” війну зараз?

Ідея припинити війну прямо зараз чудово лягає у російську пропаганду. Так званий президент рф неодноразово заявляв про те, що “готовий до діалогу з Україною” на своїх умовах. А російські умови — це капітуляція України. Подібні висловлювання популярних українців дають російській стороні додатковий туз у рукаві у вигляді “дивіться, ми готові, та й українці не хочуть вже воювати, нумо домовлятися”. Росіяни заявляють на увесь світ: лише українська влада хоче продовжувати війну, люди — ні.

Звісно, українці не хочуть, аби ця війна починалася у 2014 році, була сьогодні, завтра, ще рік або десять. Втім, питання перемовин не може вирішуватися емоційно під тиском російських ракет. Що у такому випадку робити із Донецьком, Луганськом, Мелітополем, Енергодаром, Каховкою, Куп’янським районом, Кримом та десятками й десятками інших населених пунктів, які захопили, подекуди знищивши вщент, росіяни? Ті, хто просувають у маси ідею про перемовини із росією, відверто ігнорують факт окупованих росією територій та наявність на цих територіях українців, що чекають на деокупацію.

Теза про “припинення війни” є шкідливою на даному етапі та тою, що знецінює жертви військовослужбовців за останні десять років.

Як самому не стати “корисним ідіотом”? Із прикладами

Навіть якщо ви не маєте аж надто великої аудиторії, ваша сторінка може стати контентом для російської пропаганди. До прикладу, мешканка Запоріжжя записала відео, в якому жаліється на те, що у місті “скоро не буде малого бізнесу та населення”. Мовляв, воно “вимерло” на третій рік великої війни. Ролик вийшов 18 травня — у день, коли прийняли новий Закон про мобілізацію, і авторка відео натякає на те, що Запоріжжя спорожніло саме через це.

Скоріш за все, дівчина не прагнула потрапити у Телеграм-канал головного рупора російської пропаганди володимира соловйова, але так і сталося. Він взяв її відео та ще два ролики на цю ж тематику авторства українців. На понад мільйонну аудиторію соловйов опублікував їх із саркастичним підписом:

Скриншот допису / Соловьев

Тому, публікуючи контент на спірні теми, спочатку поставте собі питання: “я це роблю щоби що? Яке рішення або який висновок зроблять глядачі?” Також варто розуміти, що ваш контент можуть вирвати з контексту або ж зманіпулювати ним.

До прикладу, ви публікуєте ролик із фразою “Українській армії потрібна наша підтримка. Тільки гляньте: наші волонтери навіть бронетранспортери купують, а влада — тільки яйця по 17 грн!”. Чи правда, що нашій армії треба підтримка? Правда. Чи правда, що волонтери закуповують різноманітну техніку, у тому числі й важку? Так. Чи правда, що влада тільки закуповує яйця по 17 гривень? Ні. Це маніпуляція винятком: коли взято емоційну складову та розпорошено її на все.

Як розпізнати “корисного ідіота” та не “повестися”

На жаль, чітко дати відповідь на це питання вкрай важко. Можна лише спиратися на логіку та оцінювати те, що та як каже людина. Зазвичай, подібні висловлювання мають яскраве емоційне забарвлення. На прикладі з українськими блогерами, які апелюють до того, що страждають діти та прості люди. Не можна стверджувати, що ця інформаційна хвиля проплачена, але її одночасність доволі підозріла.

Реальні експерти пояснюють більш раціонально і менш емоційно — і це не подобається аудиторії. А емоційний запит суспільства якраз задовольняють псевдоексперти, які часто виконують роль ”корисних ідіотів”, — стверджує фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз у коментарі “Радіо культура”.

Варто потурбуватися про власне інформаційне поле. Важливо розуміти, що лайфстайл блогер/ка не може компетентно коментувати, наприклад, військову ситуацію, бо елементарно не має до цього дотичності. Тож повинно існувати чітке розподілення: за книжками — до книжкових блогерів, за кулінарією — до кулінарних, за економікою — до блогів економічних експертів і так далі.

Існує “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих медіа звертаються до фахових спеціалістів з різноманітних тематик. У статтях цих видань можна знайти імена тих, хто розбирається у “вузьких” темах.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Знайомтесь, діпфейк: у чому небезпека та як розпізнати брехню

На сьогодні технологія діпфейк є доволі відомою: тримаючи у руках смартфон, можна створити як жартівливе відео, в якому “Анджеліна Джолі” вітає друга з Днем народження, […]

Мамо, тато, ну це ж “Труха!”: як спілкуватися із людьми, які вірять фейкам та маніпуляціям у мережі

Щоденно в мережі шириться неймовірна кількість різноманітної інформації. Українці особливо чутливі до неї через повномасштабне вторгнення. Бо кожного дня, прочитавши ту чи іншу новину або […]

Їдуть з Уралу й Таджикистану: обличчя “руського міра”, що приїхали окуповувати Донеччину та Луганщину 

Росіяни долають тисячі кілометрів, щоб опинитися в чужій для них країні зі зброєю у руках. Судячи з їхніх соцмереж, війна для них — щось накшталт […]

17:00, 30.05.2024 Носуля Марина
Фейки

Маніпуляція: “фінський журналіст” розповідає про вбивство ЗСУ мирного населення в Авдіївці

Днями росмедіа поширювали відео нібито фінського медійника кості хейсканена, де він заявляє, що українська армія знищила Авдіївку зброєю НАТО, та висловлює підтримку населенню міста. Однак, […]

18:00, 07.05.2024 Гук Лідія