Бандерівці штурмують Дагестан, а Зеленська торгує дітьми: дайджест російських фейків

Семаковська Тетяна 15:00, 2 Грудня 2023
Ілюстрація Бахмут IN. UA

Російська пропаганда невпинна, щодня вона продукує десятки фейкових новин. Дезінформаційна компанія російської федерації триває роками, але від початку повномасштабної війни вона посилилася.

Редакція підібрала для читачів 5 найбезглуздіших фейків за останній час, які продукували на російських пропагандистських каналах.

Фейк 1. Перша леді торгує дітьми

Стаття із фейковою інформацією про Зеленську / скриншот

На сайті “The Intel Drop” з’явилась стаття під назвою “Полювання на дітей: Фонд Олени Зеленської причетний до схем торгівлі дітьми”. У цьому матеріалі автор Роберт Шмідт розповідає про те, як фонд відправляє дітей з України під виглядом порятунку від війни у західні країни до педофілів.

Радниця голови Офісу Президента Дарія Зарівна відреагувала на поширення дезінформації про фонд Зеленської. Вона зазначила, що сайт видання штучно створений росіянами у Нідерландах, а щоб просувати цей матеріал, запустили ботоферму.

Фейк 2. Залужний закликав повалити владу

Валерій Залужний діпфейк державний переворот відео
Діпфейк Залужного / Ілюстрація Бахмут IN. UA

7 листопада 2023 року російські пропагандистські медіа почали поширювати декілька відео, на яких Валерій Залужний нібито звертається до українців: у першому він просить нічого йому не дарувати, у другому та третьому — робить заяву, що Зеленський має намір його вбити та закликає виходити на площі, а військовим — захоплювати владу. Зауважимо, що окупанти випустили фейк після того, як загинув помічник Залужного.

Відео є фейковими. Автори проросійських телеграм-каналів “Труха Барселона” та “Радио Труха” поширювали цю дезінформацію. Це проросійські ресурси, які роблять діпфейки за допомогою штучного інтелекту на основі відео офіційних каналів української влади.

Фейк 3. ФК “Шахтар” російський клуб

ФК Шахтар назвали російським клубом
ФК Шахтар / соцмережі

7 листопада український футбольний клуб ФК “Шахтар” переміг іспанський клуб “Барселона” з рахунком 1:0. Одразу після того, як стало відомо про перемогу ФК “Шахтар”, російський паблік “OFNEWS / Околоспортивные новости” у мережі “ВКонтакте” опублікував повідомлення, у якому донецький клуб назвали російським.

Після публікації новини на каналі та поширення негативних коментарів від росіян пропагандисти вказали, що це був “рофл”, тобто жарт. Однак тонкого гумору вочевидь не зрозуміли навіть самі росіяни, тож їм довелося пояснювати один одному, що вони мали на увазі. Додамо, що на росії справді є клуб “Шахтер”, який заснували у місті Шахти в 1958 році. Це місцевий клуб, який не має нічого спільного із міжнародною спортивною спільнотою.

До слова, український ФК “Шахтар” був заснований у 1936 році, тобто на 22 роки раніше, ніж російський, а першими його гравцями були британські робітники, що працювали на металургійних комбінатах.

Фейк 4. Мобілізація “розпусних жінок”

У мережах шириться ролик, який нібито зроблений в Україні, аби заохочувати мобілізуватися жінок. У відеоматеріалі протягом 15 секунд демонструється те, що жінка може бути “розпусницею у ліжку, господаркою та захисницею держави”, пропагандисти зробили акцент на призначенні жінки.

Тим самим, створюючи стереотип в очах глядача: вони можуть виконувати лише ті справи, які притаманні жінкам, аж ніяк “захищати державу зі зброєю у руках” поруч з чоловіками. Втім ролик зроблений росіянами, це фейкове відео зліплене із кількох джерел.

Фейк 5. Український льотчик перейшов на бік рф

тасс про нібито перехід українського пілота на бік рф / скриншот

Російські пропагандистські медіа поширюють інформацію, що український пілот здійснив виліт у бік рф і перейшов на бік окупантів. А російські блогери допомагали організувати втечу.

На цей “інфопривід” відреагували в Головному управлінні розвідки (ГУР). Зокрема представник ГУР Андрій Юсов в інтерв’ю Українській правді наголосив, що це ІПСО у відповідь на масову здачу в полон і перехід на бік України російських окупантів, зокрема офіцерів, а також пілотів з технікою.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 12:02, 30 Жовтня 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до такого явища як клікбейт. Що це таке, навіщо він використовується та чим шкодить — читайте в матеріалі “Бахмут IN.UA”.

Клікбейт — це…

Клікбейтні заголовки побудовані на психологічних прийомах: використання емоційних тригерів, цікавість, страх пропустити щось важливе та бути не в курсі. Його головне завдання — привернути увагу та змусити людей клікнути на покликання. І так — ця тактика працює. Настільки працює, що один з прикладів старезного клікбейту вже став мемом, розповсюдженим у російськомовному сегменті Інтернету: “щоб вилікувати цю хворобу, достатньо взяти звичайний радянський…”

Клікбейт у ЗМІ

Попри те, що Кодекс етики українського журналіста стверджує: “редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст”, не всі засоби масової інформації дотримуються цього.

Яскрава клікбейтна обкладинка та гучна назва відео, частіше за все, ведуть до звичайних новинних сюжетів, які не містять у собі сенсаційної інформації. Таких прикладів у YouTube щоденно публікується сотнями, і всі вони скроєні за єдиним шаблоном.

Колаж Бахмут IN.UA

Візьмемо до прикладу сюжет “24 каналу” від 26 жовтня 2024 року із кричущою назвою “😱СКАНДАЛ в ООН. Кислиця поставив Гутерреша НА МІСЦЕ! Жорстко РОЗНІС генсека цією ЗАЯВОЮ”. Які очікування можуть виникнути у потенційного глядача цього ролику? Як мінімум, відеодоказ того, що постпред України при ООН Сергій Кислиця кричить на генерального секретаря організації Гутерреша, і між ними дійсно виникає скандал. Що отримав глядач? Ведучу, що 10 хвилин у доволі монотонній манері пояснює як Сергій Кислиця у соцмережі Х (колишній Twitter) відреагував на візит Гутерреша до росії у рамках БРІКС. Тим часом відео отримало майже 300 тисяч переглядів.

Чим шкодить такий підхід медіа до висвітлення інформації? По-перше, він зменшує довіру до засобів масової інформації. Людина, не отримавши того, що її зачепило, розчаровується, запам’ятовує саму ідею того, що її “намахали” ЗМІ (не завжди запам’ятавши саме назву медіа) і втрачає довіру.

По-друге, подібні заголовки та обкладинки до відео — це дезінформація, і такий спосіб просування відеороликів заборонений Google. Глядачі не дивляться кожне відео з власних рекомендацій YouTube, але, гортаючи сторінку, візуально запам’ятовують інформацію. Думаємо, що кожна людина мала діалог на кшталт:

— Я бачив інформацію, що у росії скоро закінчаться гроші на війну?

— Ого, а кинь мені посилання.

— Ой, я не пам’ятаю де це бачив, десь писали.

Саме клікбейтні заголовки можуть бути причиною такого діалогу, а подібні дії деяких ЗМІ знижують рівень медіаграмотності населення.

Чому клікбейт — проблема

Якщо підсумувати, зловживання клікбейтними заголовками у довгостроковій перспективі може стати проблемою. Наведемо кілька причин, чому:

  • розчарування і втрата часу. Люди нажимають на клікбейт, очікуючи отримати цікаву або важливу інформацію, але часто зміст не відповідає заголовку або є поверхневим. Це розчаровує і створює відчуття марно витраченого часу;
  • поширення дезінформації. Деякі клікбейт заголовки перебільшують або навіть спотворюють факти, щоб привернути увагу. Це може вводити людей в оману, створювати неправильне враження про події або підкріплювати міфи й стереотипи;
  • маніпуляція емоціями. Клікбейт активно експлуатує наші емоції, такі як страх щось пропустити, тривогу чи здивування. Це може викликати стрес або тривогу, особливо коли мова йде про теми, пов’язані з важливими темами (наприклад, війною, здоров’ям чи безпекою).
  • зниження якості контенту. Коли сайти більше орієнтуються на кількість кліків, а не на якість інформації, страждає сам контент. Це призводить до того, що журналісти і автори надають перевагу поверхневим або сенсаційним матеріалам замість глибоких і добре досліджених статей;
  • втрата довіри до медіа. Постійні клікбейти знижують довіру до сайтів і медіа, які їх використовують. Коли люди часто бачать клікбейт, вони починають сумніватися в об’єктивності та надійності таких ресурсів.

Через це клікбейт не просто дратує, але й негативно впливає на інформаційне середовище, ускладнюючи пошук правдивої та корисної інформації.

Як відрізнити клікбейт від корисного контенту

  • занадто емоційний заголовок. Клікбейт часто використовує емоційно забарвлені слова, такі як “шокуюче”, “ви не повірите”, “сенсація” тощо. Якщо заголовок обіцяє щось неймовірне або намагається вас здивувати, це вже сигнал бути обережним;
  • невизначеність і інтрига. Клікбейт заголовки часто навмисно розмиті або нечіткі. Наприклад, “Цей простий трюк змінить ваше життя!” або “Ось що сталося далі…”. Якщо немає конкретики, то це — типова ознака клікбейту;
  • обіцянка “секретної інформації”. Якщо заголовок обіцяє “секретні факти” або “приховану правду”, це також майже на 100% “байт” на перегляди;
  • розбіжність заголовка і змісту. Тут все наче просто: сама інформація не відповідає заголовку? Ви попалися на “замануху”.

Українська медійна громадська організація Інститут масової інформації у вересні 2024 року провела аналіз професійних стандартів онлайн-медіа. В моніторинговий період клікбейту було менше у ЗМІ, які аналізували представники ІМІ. Спеціалісти зазначили, що видання “Суспільне” “ефективно уникає клікбейту та емоційно забарвлених заголовків, демонструючи фокус на достовірності та відповідальності”.

Критичне мислення та обережність допоможуть вам уникати клікбейту та вибирати дійсно цінний контент. Окрім цього, радимо вам “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини із гучними заголовками, які не відповідають дійсності. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 13:01, 23 Жовтня 2024
Колаж “Бахмут IN.UA”

Графічний контент — невіддільна частина Інтернету. Фотографіями та картинками ілюструють новини, а іноді й самі знімки стають інформаційним приводом. Але не всі фотознімки є справжніми, хай там як реалістично вони виглядають. Деякі з таких фейкових фото створили ажіотаж у мережі. Команда “Бахмут IN.UA” на прикладах розкаже про такі кейси.

Використання ШІ там, де це не треба

Кожен з нас має телефон, на який може встановити застосунки на основі ШІ, в яких змінюється обличчя, тло знімка тощо. Такі додатки ми використовуємо для розваги. Але для тих, хто заробляє на дезінформації, штучний інтелект — найкращий помічник. Адже за його допомогою можна створити реалістичний знімок на будь-яку тему, супроводити це потрібним контекстом — у вуаля! Гучний інфопривід готовий. Почнемо з доволі невинного прикладу. 

Відомі у світі інформаційні агентства Reuters і Associated Press на своїх онлайн-сторінках опублікували фотознімки принцеси Уельської Кейт з дітьми, зроблені вперше після операції Кейт на черевній порожнині. Але пізніше журналісти відкликали ці фото. Причина — виявлені на світлині ознаки цифрової маніпуляції. Інформагентства виявили на фотографії непослідовність у положенні руки принцеси Шарлотти – дочки Кейт та Вільяма.

Джерело: Prince and Princess of Wales

Пізніше принцеса публічно попросила вибачення за фотознімок. У соцмережі Х (колишній Twitter) Кейт написала, що, як і багато фотографів-любителів, вона “іноді експериментує з редагуванням” світлин.

Якщо продовжувати тему офіційних акаунтів, то Верховна Рада України також вдалася до використання ШІ контенту у 2023 році. У соцмережі X адміністратори сторінки зробили допис про обстріл міста Дніпро, який здійснили росіяни 14 січня. Для цього вони використали зображення дитини, згенероване штучним інтелектом. Користувачі мережі розкритикували пост, що набрав майже 40 тисяч переглядів. 16 січня допис видалили зі сторінки.

Джерело: видалений допис Верховної Ради

Штучний інтелект — зброя у руках дезінформаторів

У 2023 році мережею рознісся знімок, на якому буцімто володимир путін припав на коліна перед лідером китаю сі цзіньпінем. На фейковому знімку путіна і сі задній черевик президента рф надто великий і широкий. Литка тієї ж ноги здається подовженою. Та й голова при уважному розгляді надто велика і непропорційна щодо тіла. Окрім того, існують інші ознаки нереалістичності цього “знімку”:


Джерело: Twitter/DW

Використання ШІ для дезінформації

18 жовтня заступник міністра закордонних справ України Антон Демьохін повідомив Reuters про те, що росія використовує генеративний штучний інтелект для посилення кампаній з дезінформації проти України.

“Цього року ми бачимо, що щільність кібератак з боку росії зберігається, але більше акценту на дезінформації”, – сказав заступник міністра МЗС в кулуарах Сінгапурського міжнародного кібертижня.

Демохін зауважив, що, відтоді як з’явився генеративний ШІ, це дозволяє рф множити та поширювати дезінформаційні наративи на новому, складнішому рівні. За його словами, ці нові кампанії з дезінформації важко виявити. Антон Демьохін сказав Reuters, що сама Україна використовує генеративний штучний інтелект для відстеження кампаній з дезінформації.

Окрім того, росія, китай та іран використовують інструменти штучного інтелекту, аби вплинути на вибори президента США. Про це повідомили представники Офісу директора національної розвідки та ФБР під час брифінгу для журналістів. Зазначається, що дії росії найагресивніші та наймайстерніші з усіх трьох країн — вони націлені на віцепрезидентку, кандидатку від Демократичної партії Камалу Гарріс. 

Зокрема, росія фальсифікувала фрагменти промов Гарріс, щоб замінити деякі її слова. Також вона використала штучний інтелект для створення неправдивого тексту, фотографій, відео та аудіо.

Раніше “Бахмут IN.UA” розповідав про те, як розпізнати зображення, створене ШІ. Якщо коротко підсумувати цей матеріал, то головна порада — це зберігати “холодну голову”, бути уважними та критично оцінювати все, що зустрічаєте в інтернеті. Це допоможе не вестися на фейки, як-от про путіна, що кланяється сі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Радянські назви Артемівськ

“Не Бахмут, а Артемовск”: росіяни намагаються повернути радянські назви

У проросійських Telegram-каналах поширюється відео про “гру в міста” російського військового з українським полоненим. Окупант запевняє, що міста Дніпро не існує, як і Бахмута, адже […]

photo 2023 08 14 11 40 48 bb044

В Кракові та Варшаві з’явилися листівки із закликом вступати до ПВК Вагнер

Днями у столиці Польщі та місті Кракові місцеві мешканці помітили агітаційні листівки, які закликають вступати до терористичного угрупування ПВК Вагнер, найманці якого тривалий час перебували […]

Донецькі ультраси

Маніпуляція: Пропагандисти заявили, що екс учасники ФК “Шахтар” створили фашистську емблему

На пропагандистських каналах росіян почали розповсюджувати повідомлення про те, що донецькі ультраси створили емблему із елементами свастики. Однак, ця інформація не відповідає дійсності. Більше читайте […]