15 вересня світ відзначає День Демократії. За цим політичним устроєм — джерелом влади є народ, який формує цінності держави. Активіст Павло Островський родом з Дружківки, юнак у підлітковому віці зацікався інструментами демократії, у 2023 році доклався до перейменування радянських вулиць в Києві, а зараз консультує громади Донеччини, розповідаючи, як вони можуть змінювати свої міста та села використовуючи законне право на голос.

Редакція «Бахмут. IN. UA» поспілкувалася з Павлом Островським до Дня Демократії, розпитали активіста про те, чи вважає він Україну демократичною країною, та як сам хлопець з Дружківки почав ходити до Київради на слухання.

Яка демократія може бути у малому місті?

Павло Островський — відомий на Донеччині активіст, чоловік розповідає, що процесами демократії він зацікавився ще будучи юнаком. Почалося все з його невеликого міста — Дружківки, у січні 2022 року тут проживало понад 50 тисяч людей. Містечко невелике, зазвичай у такому всі одне одного знають.

Павло у розмові каже, що часто сидів в бібліотеках, шукав все, що було доступне про назви вулиць, й виявив, що в Україні багато радянського спадку. Коли книжки та відкриті дані закінчилися, Островський почав спілкуватися з краєзнавцями, а потім переїхав у Київ. 

Тоді в столиці якраз тривали обговорення про перейменування вулиць, які носили імена радянських діячів, як ото Леніна, Жукова та Галана тощо. Серед них були комуністи та прихильники тоталітарного режиму. У Києві розпочалися електронні консультації на тему перейменувань у міськраді, Павло Островський був активним учасником. 

Активіст пояснює, що для того аби впливати на рішення з перейменування — треба ходити на збори Топонімічної комісії, як вільний слухач. У Комісію входять кілька депутатів, а інші учасники — це краєзнавці, історики, мовознавці, архітектори.

Зараз, у воєнний час у кожних ОМС є свої розпорядки, хтось проводить сесії відкрито, хтось навпаки закрито. Якщо ми беремо Донецьку область — то рішення там, через близькі бойові дії ухвалюють військові адміністрації населених пунктів.

Але громада все одно може брати участь у перейменуванні. Як саме ми розповімо згодом, але це якраз про демократичні інструменти, якими може скористатися кожна громада, зокрема й Бахмутська в евакуації.

Планка була висока, бо це Київ: як столичний досвід пригодиться для Донеччини

Київ вже перейменував понад 300 вулиць, які носили імена радянських діячів. Павло Островський посприяв цьому процесу, тож ними рухають самі громадяни, вони пропонують ідею з перейменуванням вулиць, часто це роблять на сайті Київради, реєструючи електронну петицію. Київрада змушена її розглянути, коли та набере 6 тисяч голосів. Ось, так шляхом демократії народ впливає на місцеву владу, пояснює активіст.

Павло додає, що будь-яка вулиця при перейменуванні повинна пройти громадське обговорення, тому тут вже важливо, аби ті самі люди заявляли про свою зацікавленість, й робили процес перейменування — прозорим.  

Що вдалося змінити в Дружківці та Нью-Йорку завдяки демократії?

Приклади того, як працює демократія у невеликому місті, Павло Островський, наводить на Дружківці. Тут вдалося домогтися аби громадяни подавали свої пропозиції у електронному вигляді. 

Такий інструмент ніби звичний, на перший погляд, але у більшості міст його немає. Додамо, що в Бахмуті також раніше була можливість подати петицію на розгляд міської влади, а ще був конкурс “Бюджет участі” — це видатки, які може здійснювати громада за напрямками, які безпосередньо сама й визначила.

Крім Дружківки, активіст, наводить приклад прифронтового Нью-Йорка, громада якого у 2019 році згуртувалася аби перейменувати своє місто й повернути йому історичну назву. У 1951 році за часів Сталіна селище Нью-Йорк з політичних міркувань було змінено на Но́вгородське, у 2021 році історичну назву повернули. Це одна з історій успіху. Активіст каже, що навіть у селах чи містах наближених до лінії фронту можна проводити перейменування чи інші демократичні зміни.

Павло Островський наголошує, що Україна є демократичною державою, втім й сам народ повинен розуміти, що він є важелем впливу на владу.

Фото: «Бахмут. IN. UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У 2025 році Бахмутська громада ініціювала спільний проєкт з Софіївською громадою Дніпропетровщини. Він передбачає реконструкцію будівлі амбулаторії під житловий будинок. Ця будівля знаходиться в селищі Софіївка Криворізького району. Наразі триває робота щодо пошуку інвесторів для реалізації проєкту.

На якому етапі перебуває проєкт реконструкції будівлі амбулаторії під житло для бахмутян, повідомляє Бахмутська МВА у відповідь на запит редакції.

У Софіївці облаштують житло для ВПО: на якій стадії проєкт у 2026 році

У 2025 році стартував спільний проєкт Бахмутської і Софіївської громад. Він передбачає, що в селищі Софіївка Дніпропетровської області реконструюють будівлю амбулаторії під житловий будинок на 28 однокімнатних квартир. У майбутньому отримати житло тут зможуть ВПО з Бахмутської громади та окремі категорії місцевих жителів Софіївської громади.

Відповідно до договіру про співробітництво між Бахмутською міською та Софіївською селищною громадами, замовником будівництва виступає виконавчий комітет Софіївської селищної громади. Проєкт вже внесли до інтеграційної ІТ-системи управління публічними інвестиційними проєктами DREAM. Наразі триває пошук інвесторів.

Точних строків реалізації проєкту не озвучують. Поки їх неможливо встановити, оскільки ще не визначені джерела фінансування.

Нагадаємо, що у 2025 році Бахмутська громада перерахувала кошти міжбюджетного трансферту до бюджету Софіївської селищної громади Дніпропетровщини. Загалом було виділено 600 тисяч гривень. Ці кошти мають піти на облаштування житла. Згодом виконавчий комітет Софіївської селищної ради опублікував закупівлю на понад 1 мільйон гривень. За ці кошти мали розробити проєктну документацію для реконструкції будівлі амбулаторії.

Хто зможе жити у квартирах для ВПО в Софіївці

За інформацією Бахмутської МВА, наданою редакції, точний перелік категорій, які зможуть отримати житло, не визначений. Це буде залежати від вимог інвестора проєкту. Втім планується, що житло надаватимуть вразливим категоріям населення та військовим. А саме:

• людям з інвалідністю;
• людям віком старше 60 років;
• сімʼям, в яких виховують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• сімʼям військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Читайте також:

• Чи обрала Бахмутська МВА земельну ділянку для будівництва житла в Гостомелі
• “Бахмут-Гоща”: Олександр Марченко відповів на питання бахмутян по проєкту
• Без громадського транспорту й роботи: чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Гостомельській громаді Київщини планують створити житловий квартал для бахмутян. Ця ініціатива впроваджується в межах меморандуму про співпрацю, підписаному у серпні 2025 року між Бахмутською МВА та Гостомельською СВА. На сьогодні роботи з будівництва не розпочаті, оскільки не визначена земельна ділянка для майбутнього проєкту.

На якій стадії перебуває проєкт будівництва житла для бахмутян у Гостомельській громаді, повідомляє Бахмутська МВА у відповідь на запит редакції.

Гостомель: на якій стадії житловий проєкт для ВПО з Бахмута

26 серпня 2025 року Бахмутська МВА та Гостомельська СВА підписали Меморандум про співпрацю. У межах меморандуму заплановане будівництво житла для ВПО з Бахмута. Реалізацію ініціативи розпочали з пошуку земельної ділянки для майбутнього будівництва. Раніше тривали перемовини та узгоджувальні процедури з приватними власниками щодо передачі земельних ділянок Бахмутській громаді у тимчасове користування на умовах суперфіцію. Але ці перемовини не завершилися результативно.

За інформацією, яку надала Бахмутська МВА редакції, пошук земельної ділянки ще триває. Її шукають на території Гостомельської громади. На сьогодні пріоритетними та найбільш придатними визначено три земельні ділянки, але остаточний вибір ще не зроблений. Точних строків отримання земельної ділянки для будівництва не прогнозують.

“Потенційні строки ухвалення рішення щодо конкретної земельної ділянки на сьогоднішній день відсутні. Наступні етапи будуть обговорюватися спільно з Гостомельською селищною військовою адміністрацією”, — зазначили в Бахмутській МВА.

Основними труднощами та викликами під час пошуку земельних ділянок стали:

• місцерозташування;
• площа;
• відповідність містобудівній документації на місцевому рівні;
• транспортне сполучення;
• наявність інженерних мереж.

Нагадаємо, що в Гостомелі проживають майже 3 тисячі переселенців, серед яких є й родини бахмутян, їх близько 15. Громада розвиває власні волонтерські осередки, допомагає з житлом і інтегрує ВПО в культурне та соціальне життя, створюючи приклад співпраці замість розділення. Чим у Гостомелі займаються місцеві та як живуть у громаді переселенці, розповідаємо в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Пільгова іпотека для переселенців від Держмолодьжитло: як подати заяву через “Дію”
• Безкоштовні квартири для ВПО: стартує відбір у “Чудо містечко Хансена”
• Люди виїжджають з Донеччини більше: у ОВА розповіли де є безоплатне житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!