15 вересня світ відзначає День Демократії. За цим політичним устроєм — джерелом влади є народ, який формує цінності держави. Активіст Павло Островський родом з Дружківки, юнак у підлітковому віці зацікався інструментами демократії, у 2023 році доклався до перейменування радянських вулиць в Києві, а зараз консультує громади Донеччини, розповідаючи, як вони можуть змінювати свої міста та села використовуючи законне право на голос.
Редакція «Бахмут. IN. UA» поспілкувалася з Павлом Островським до Дня Демократії, розпитали активіста про те, чи вважає він Україну демократичною країною, та як сам хлопець з Дружківки почав ходити до Київради на слухання.
Яка демократія може бути у малому місті?
Павло Островський — відомий на Донеччині активіст, чоловік розповідає, що процесами демократії він зацікавився ще будучи юнаком. Почалося все з його невеликого міста — Дружківки, у січні 2022 року тут проживало понад 50 тисяч людей. Містечко невелике, зазвичай у такому всі одне одного знають.
Павло у розмові каже, що часто сидів в бібліотеках, шукав все, що було доступне про назви вулиць, й виявив, що в Україні багато радянського спадку. Коли книжки та відкриті дані закінчилися, Островський почав спілкуватися з краєзнавцями, а потім переїхав у Київ.
Тоді в столиці якраз тривали обговорення про перейменування вулиць, які носили імена радянських діячів, як ото Леніна, Жукова та Галана тощо. Серед них були комуністи та прихильники тоталітарного режиму. У Києві розпочалися електронні консультації на тему перейменувань у міськраді, Павло Островський був активним учасником.
Я вже розумів, як працюють Органи місцевого самоврядування по Донеччині, й в Києві теж побачив, що рішення йдуть не просто, навіть, у Сесійній залі Київради. Для себе я вирішив долучитися до того процесу, якщо я можу бути корисним. Ми маємо пишатися нашим минулим, й називати вулиці іменами захисників, й борців.
Павло Островський // активіст
Активіст пояснює, що для того аби впливати на рішення з перейменування — треба ходити на збори Топонімічної комісії, як вільний слухач. У Комісію входять кілька депутатів, а інші учасники — це краєзнавці, історики, мовознавці, архітектори.
Кожен громадянин має право прийти на таку комісію. Для цього треба звернутися із заявою до керівника громади, й попросити надати інформацію про Комісію, її склад, в цій же заяві залишити прохання — запросити певну особу, або себе на слухання, чи громадські консультації.
Павло Островський // активіст
Зараз, у воєнний час у кожних ОМС є свої розпорядки, хтось проводить сесії відкрито, хтось навпаки закрито. Якщо ми беремо Донецьку область — то рішення там, через близькі бойові дії ухвалюють військові адміністрації населених пунктів.
Але громада все одно може брати участь у перейменуванні. Як саме ми розповімо згодом, але це якраз про демократичні інструменти, якими може скористатися кожна громада, зокрема й Бахмутська в евакуації.
Планка була висока, бо це Київ: як столичний досвід пригодиться для Донеччини
Київ вже перейменував понад 300 вулиць, які носили імена радянських діячів. Павло Островський посприяв цьому процесу, тож ними рухають самі громадяни, вони пропонують ідею з перейменуванням вулиць, часто це роблять на сайті Київради, реєструючи електронну петицію. Київрада змушена її розглянути, коли та набере 6 тисяч голосів. Ось, так шляхом демократії народ впливає на місцеву владу, пояснює активіст.
Столиця перейменувала близько 350 вулиць, у процесі зміни назви вони всі проходили вимоги закону, громадські обговорення чи консультації. Я теж брав участь цьому процесі, як вільний слухач. В Комісію входили представники Національної академії наук України. Планка була висока, бо це Київ. Але проте, я як представник народу міг брати у цьому участь. Я не був безпосереднім членом цієї комісії, але я міг там вносити пропозиції. Є приклади, коли Комісія вносила правки мешканців, або й називала вулицю так, як запропонували люди.
Павло Островський // активіст
Павло додає, що будь-яка вулиця при перейменуванні повинна пройти громадське обговорення, тому тут вже важливо, аби ті самі люди заявляли про свою зацікавленість, й робили процес перейменування — прозорим.
Що вдалося змінити в Дружківці та Нью-Йорку завдяки демократії?
Приклади того, як працює демократія у невеликому місті, Павло Островський, наводить на Дружківці. Тут вдалося домогтися аби громадяни подавали свої пропозиції у електронному вигляді.
Такий інструмент ніби звичний, на перший погляд, але у більшості міст його немає. Додамо, що в Бахмуті також раніше була можливість подати петицію на розгляд міської влади, а ще був конкурс “Бюджет участі” — це видатки, які може здійснювати громада за напрямками, які безпосередньо сама й визначила.
На практиці, звісно, влада не завжди конструктивно реагувала на ті пропозиції, які подавала громада. Але це вже питання інше, головне, що такий інструмент є. Я думаю, що чим більше буде громадян, які активно подаватимуть петиції — тим менший опір ОМС ми зустрічатимемо. Відповідальну владу — формують вимогливі громадяни, які стежать за кожним кроком, тоді влада розуміє, якщо вона щось зробить не так, то про це одразу дізнаються.
Павло Островський // активіст
Крім Дружківки, активіст, наводить приклад прифронтового Нью-Йорка, громада якого у 2019 році згуртувалася аби перейменувати своє місто й повернути йому історичну назву. У 1951 році за часів Сталіна селище Нью-Йорк з політичних міркувань було змінено на Но́вгородське, у 2021 році історичну назву повернули. Це одна з історій успіху. Активіст каже, що навіть у селах чи містах наближених до лінії фронту можна проводити перейменування чи інші демократичні зміни.
Якщо говорити про окуповані території — то там будь-яка громадська активність, це шлях на підвал. Ти хочеш перейменувати вулицю — будь ласка, просимо на підвалі в ДНР.
Павло Островський // активіст
Павло Островський наголошує, що Україна є демократичною державою, втім й сам народ повинен розуміти, що він є важелем впливу на владу.
Фото: «Бахмут. IN. UA»
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
