Без Жукова та Леніна. Активіст Павло Островський розповів про перейменування вулиць в Києві

Семаковська Тетяна 11:46, 15 Вересня 2023

15 вересня світ відзначає День Демократії. За цим політичним устроєм — джерелом влади є народ, який формує цінності держави. Активіст Павло Островський родом з Дружківки, юнак у підлітковому віці зацікався інструментами демократії, у 2023 році доклався до перейменування радянських вулиць в Києві, а зараз консультує громади Донеччини, розповідаючи, як вони можуть змінювати свої міста та села використовуючи законне право на голос.

Редакція «Бахмут. IN. UA» поспілкувалася з Павлом Островським до Дня Демократії, розпитали активіста про те, чи вважає він Україну демократичною країною, та як сам хлопець з Дружківки почав ходити до Київради на слухання.

Яка демократія може бути у малому місті?

Павло разом з товаришами у Дружківці. Фото: з відкритих джерел

Павло Островський — відомий на Донеччині активіст, чоловік розповідає, що процесами демократії він зацікавився ще будучи юнаком. Почалося все з його невеликого міста — Дружківки, у січні 2022 року тут проживало понад 50 тисяч людей. Містечко невелике, зазвичай у такому всі одне одного знають.

Павло у розмові каже, що часто сидів в бібліотеках, шукав все, що було доступне про назви вулиць, й виявив, що в Україні багато радянського спадку. Коли книжки та відкриті дані закінчилися, Островський почав спілкуватися з краєзнавцями, а потім переїхав у Київ. 

Тоді в столиці якраз тривали обговорення про перейменування вулиць, які носили імена радянських діячів, як ото Леніна, Жукова та Галана тощо. Серед них були комуністи та прихильники тоталітарного режиму. У Києві розпочалися електронні консультації на тему перейменувань у міськраді, Павло Островський був активним учасником. 

Я вже розумів, як працюють Органи місцевого самоврядування по Донеччині, й в Києві теж побачив, що рішення йдуть не просто, навіть, у Сесійній залі Київради. Для себе я вирішив долучитися до того процесу, якщо я можу бути корисним. Ми маємо пишатися нашим минулим, й називати вулиці іменами захисників, й борців.

Павло Островський // активіст

Активіст пояснює, що для того аби впливати на рішення з перейменування — треба ходити на збори Топонімічної комісії, як вільний слухач. У Комісію входять кілька депутатів, а інші учасники — це краєзнавці, історики, мовознавці, архітектори.

Кожен громадянин має право прийти на таку комісію. Для цього треба звернутися із заявою до керівника громади, й попросити надати інформацію про Комісію, її склад, в цій же заяві залишити прохання — запросити певну особу, або себе на слухання, чи громадські консультації.

Павло Островський // активіст

Зараз, у воєнний час у кожних ОМС є свої розпорядки, хтось проводить сесії відкрито, хтось навпаки закрито. Якщо ми беремо Донецьку область — то рішення там, через близькі бойові дії ухвалюють військові адміністрації населених пунктів.

Але громада все одно може брати участь у перейменуванні. Як саме ми розповімо згодом, але це якраз про демократичні інструменти, якими може скористатися кожна громада, зокрема й Бахмутська в евакуації.

Планка була висока, бо це Київ: як столичний досвід пригодиться для Донеччини

Сергій Притула та Павло Островський. Фото: Фейсбук

Київ вже перейменував понад 300 вулиць, які носили імена радянських діячів. Павло Островський посприяв цьому процесу, тож ними рухають самі громадяни, вони пропонують ідею з перейменуванням вулиць, часто це роблять на сайті Київради, реєструючи електронну петицію. Київрада змушена її розглянути, коли та набере 6 тисяч голосів. Ось, так шляхом демократії народ впливає на місцеву владу, пояснює активіст.

Столиця перейменувала близько 350 вулиць, у процесі зміни назви вони всі проходили вимоги закону, громадські обговорення чи консультації. Я теж брав участь цьому процесі, як вільний слухач. В Комісію входили представники Національної академії наук України. Планка була висока, бо це Київ. Але проте, я як представник народу міг брати у цьому участь. Я не був безпосереднім членом цієї комісії, але я міг там вносити пропозиції. Є приклади, коли Комісія вносила правки мешканців, або й називала вулицю так, як запропонували люди.

Павло Островський // активіст

Павло додає, що будь-яка вулиця при перейменуванні повинна пройти громадське обговорення, тому тут вже важливо, аби ті самі люди заявляли про свою зацікавленість, й робили процес перейменування — прозорим.  

Що вдалося змінити в Дружківці та Нью-Йорку завдяки демократії?

Павло Островський з Романом Лозинським. Фото: Фейсбук

Приклади того, як працює демократія у невеликому місті, Павло Островський, наводить на Дружківці. Тут вдалося домогтися аби громадяни подавали свої пропозиції у електронному вигляді. 

Такий інструмент ніби звичний, на перший погляд, але у більшості міст його немає. Додамо, що в Бахмуті також раніше була можливість подати петицію на розгляд міської влади, а ще був конкурс “Бюджет участі” — це видатки, які може здійснювати громада за напрямками, які безпосередньо сама й визначила.

На практиці, звісно, влада не завжди конструктивно реагувала на ті пропозиції, які подавала громада. Але це вже питання інше, головне, що такий інструмент є. Я думаю, що чим більше буде громадян, які активно подаватимуть петиції — тим менший опір ОМС ми зустрічатимемо.  Відповідальну владу — формують вимогливі громадяни, які стежать за кожним кроком, тоді влада розуміє, якщо вона щось зробить не так, то про це одразу дізнаються.

Павло Островський // активіст

Крім Дружківки, активіст, наводить приклад прифронтового Нью-Йорка, громада якого у 2019 році згуртувалася аби перейменувати своє місто й повернути йому історичну назву. У 1951 році за часів Сталіна селище Нью-Йорк з політичних міркувань було змінено на Но́вгородське, у 2021 році історичну назву повернули. Це одна з історій успіху. Активіст каже, що навіть у селах чи містах наближених до лінії фронту можна проводити перейменування чи інші демократичні зміни.

Якщо говорити про окуповані території — то там будь-яка громадська активність, це шлях на підвал. Ти хочеш перейменувати вулицю — будь ласка, просимо на підвалі в ДНР.

Павло Островський // активіст

Павло Островський наголошує, що Україна є демократичною державою, втім й сам народ повинен розуміти, що він є важелем впливу на владу.

Фото: «Бахмут. IN. UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

“Бахмут-Гоща”: на якому етапі ухвалення проєкту будівництва житла для бахмутян у Гощі

Валентина Твердохліб 15:25, 21 Листопада 2024
Такий вигляд можуть мати будинки для бахмутян у Гощі / скриншот

У селищі Гоща Рівненської області планують побудувати житловий квартал для бахмутян. Проєкт будівництва житла для переселенців розробили в “Метінвесті”. Бахмутська делегація представила проєкт на виставці-конференції Rebuild Ukraine, присвяченій відбудові України. Тепер для реалізації проєкту необхідно схвалення від Гощанської громади та донори, які забезпечать фінансування.

На якому етапі ухвалення проєкту в Гощі, редакції “Бахмут IN.UA” розповів очільник Гощанської громади Микола Панчук.

“Бахмут-Гоща”, презентація проєкту

Наразі в Гощанській громаді проводять презентації проєкту “Бахмут-Гоща”. Його вже представили виконавчому комітету й освітянам. Після цього, за потреби, презентації проведуть у старостинських округах.

“Презентація і обговорення проєкту вже відбулися для виконавчого комітету селищної ради, всіх освітян, директорів нашої територіальної громади. Також презентація запланована для депутатів громади і керівників комунальних установ. Далі, якщо буде потрібно, ми поїдемо в старостинські округи, щоб показати проєкт там і презентувати з перших вуст від представників Бахмута і мене, як селищного голови. Наприклад, якщо буде потреба в медиків почути це, то ми поїдемо й до них. Будемо максимально публічно висвітлювати все”, — розповів Микола Панчук.

Окремо селищна рада збиратиме думки та зауваження від громадськості та бізнесу.

“Буде зроблена анкета, яку ми надамо для опитування людей. Туди наші мешканці зможуть надавати свої пропозиції й рекомендації, розповісти, що, можливо, вони бачать по-іншому. Також зараз ми робимо зріз по бізнесу — їхні потреби, кількість працівників у нашій громаді, кількість працівників, які ще потрібні”, — розповідає очільник громади.

Презентувати проєкт і збирати думки громадськості планують протягом двох тижнів. Після цього буде ухвалене юридичне рішення щодо виділення землі під будівництво.

“Нам важливо почути думки всіх людей, які тут проживають, врахувати їхні зауваження. Тільки після цього буде затверджено генплан у цьому році та ухвалене рішення про виділення земельної ділянки”, — розповідає Микола Панчук.

Будівництво житла для бахмутян: реакція громади

Звести житло для переселенців у Гощі планували вже давно. Адже сюди релокувалося Бахмутське професійно-технічне училище, і для викладачів немає житла.

Очільник громади каже, що спочатку місцеві жителі з обережністю ставилися до нових жителів громади. Однак вже зараз їхня думка змінилася.

“Коли релокувалося Бахмутське училище (Бахмутський центр професійно-технічної освіти — ред.), громада ставилася дуже з обережністю. Але всі освітяни, які сюди приїхали, дуже гарно себе зарекомендували. Вони професійно, відповідально та якісно надають свої послуги. Але вони не мають тут власного житла. І за цей період я, як голова, і мої представники, які їздять по Україні, шукали всі можливості для того, щоб десь знайти фінанси на житло”, — розповідає голова селища.

Збудувати житловий квартал для бахмутян у Гощі запропонувала Бахмутська міська рада. На цю пропозицію схвально відреагувало керівництво громади і бізнес. Більшість жителів селища також позитивно сприйняли новину.

“Я скажу чесно, цей проєкт нам точно цікавий, бо нам не вистачає дуже багато людей для бізнесу”, — зауважив селищний голова Микола Панчук.

Ознайомитися з проєктом “Бахмут-Гоща” можна в нашому матеріалі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Бахмут-Гоща”: хто може отримати житло, яке планують будувати для бахмутян, та чи буде воно в Баришівці

Семаковська Тетяна 14:21, 20 Листопада 2024

13 листопада 2024 року у Варшаві відбувся захід Rebuild Ukraine присвячений відбудові України, тут представили й проєкт житла для бахмутян “Бахмут-Гоща”. Він розроблений компанією Метінвест, яка раніше створила концепт відбудови міста “Сталева Мрія Бахмут”. Попередньо на заході Rebuild Ukraine мали презентувати проєкт побудови житла в Баришівці, Київської області. Але громада Баришівки відмовилась від реалізації кварталу для ВПО на її території. Тож міськрада була змушена в екстреному порядку шукати іншу громаду, нею стала Гощанська.

Про це редакції у коментарі повідомив Олександр Марченко, заступник начальника військової адміністрації Бахмута.

Бахмут в Баришівці: чи буде житло?

У 2023 році бахмутянам презентували проєкт відбудови міста “Сталева Мрія Бахмут”. Його представили у 15 містах України, провели онлайн обговорення з бахмутянами. Паралельно з презентаціями тривав прийом заявок та пропозицій щодо покращення цієї стратегії.

“Але під час обговорення ми зрозуміли, що зараз першочергове питання для бахмутян — це житло. Тому ми звернулись до проєктантів “Метінвест” за допомогою, щоб вони розробили нам стратегію побудови кварталу на території будь-якої громади в Україні, яка погодиться на такі умови. Першою такою громадою була Баришівка. Ми провели перемовини, були досягнуті певні домовленості по строках реалізації проєкту. Але на жаль так трапилося, що домовленостей по спільному проєкту ми не досягли. Питання виникло в передачі земельної ділянки під будівництво й все це застопорилось”, — пояснює Олександр Марченко.

Примітка. 13 листопада 2024 року, у Варшаві відбувся захід Rebuild Ukraine, на якому представили проєкт побудови житла для бахмутян від Бахмутської громади у Гощі. Раніше на сторінці заходу опублікували анонс, що Бахмут представлятиме ідею кварталу для ВПО в Баришівці. Однак виявилося, що громада відмовилась. До форуму у Варшаві міськрада готувалась пів року, тож на презентацію взяли іншу громаду на Рівненщині, яка зацікавлена у реалізації проєкту.

Квартал в Гощі

На пропозиції проєкту побудови житла для бахмутян відгукнулась ще одна громада, це селище Гоща, Рівненської області.

Проєкт “Бахмут-Гоща” розроблений Метінвест / скриншот

Ми приготували їм концепцію, переробили проєкт під ділянку для забудови, яка вільна в Гощі. Триває процес, як по законодавству, ми можемо долучитись до цього питання у плані фінансування. Тому станом на зараз програми немає (ред.програма відбудови житла для бахмутян), бо ще немає земельної ділянки, якщо земельна ділянка буде передаватись у постійне користування на час будівництва, що передбачає діюче законодавство, тоді ми зможемо виділити кошти на проєкт з місцевого бюджету. Проєктні роботи можуть бути розбиті на черги для того, щоб скоріше реалізувати такий проєкт”, — пояснює заступник начальника військової адміністрації Бахмута.

За словами Олександра Марченка, незабаром в Гощі буде проведено опитування щодо того, чи згодна громада, аби на її території розпочали будівництво. Відповідь залежить від місцевих депутатів та громадськості селища Гоща.

Проєкт 4-поверхових будівель для бахмутян в Гощі / скриншот

“Якщо все вирішиться позитивно, тоді ми почнемо рухатися далі. Звісно, якщо це буде фінансування по програмі з місцевого бюджету на виконання проєктних робіт, це дозволить нам виділяти кошти. Ми внесемо зміни до цільової програми на виконання таких робіт. Цим буде займатися або Управління муніципального розвитку, у них є програми, які підходять під такі дії, або Управління житлового комунального господарства”, — додає заступник начальника військової адміністрації Бахмута.

За словами Олександра Марченка, Бахмут вже підписав Меморандум з Гощанською громадою по співпраці. Зокрема, у Меморандум вписали такі проєкти, як будівництва житла для ВПО.

“Зараз розв’язуємо питання із землею, земельна ділянка є, вона має цільове призначення під забудову. Тому чекаємо рішення від самої громади (ред. мається на увазі, чи погодиться громада на втілення проєкту)”, — каже Олександр Марченко.

Бахмут-Гоща. Фінансування

Проєкт “Бахмут-Гоща” передбачає фінансування розміром приблизно в 111 мільйонів доларів. Це розрахунки архітекторів, але це приблизні цифри. Остаточний підрахунок можна буде зробити під час робіт з планування.

“Ми шукаємо інвесторів, спонсорів та всі можливі шляхи фінансування. Звісно, що один донор не може фінансувати такий вартісний проєкт. Ми подаємо пропозиції, надаємо матеріали, в тому числі й у Варшаві два дні ми попрацювали. Мали перемовини з компаніями, які можуть бути зацікавленими, ми надали всю інформацію та чекаємо на відповіді”, — каже співрозмовник.

Хто зможе отримати житло?

За словами Олександра Марченка, є два варіанти для розподілу житла у кварталі для бахмутян. Перший, коли діятимуть згідно з Житловим Кодексом, який унормовує розподіл житла між пільговими категоріями.

Другий варіант, це коли сам інвестор може вказувати категорії громадян, яким будуть надавати житло. Олександр Марченко наводить приклад містечка Хансена. Тут донор самостійно обирає категорії.

“Я сподіваюсь, що в Гощі ми будемо рухатись швидше, ніж в Баришівці. На жаль, це витрачений час та сили. Це рішення було за громадою, місцевими депутатами. Водночас місцевий голова Гощі зацікавлений у цьому проєкті, він прибув на захід у Варшаві, щоб підтримати на презентації проєкту”, — резюмував Олександр Марченко.

Примітка. У презентації Метінвесту опублікували мапу України, де у 11 областях є маркування з підписом “Нові квартали для ВПО з Бахмута”. Олександр Марченко уточнив, що не володіє інформацією щодо цього питання. Редакція звернеться за роз’ясненням до “Метінвест”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут до війни

“У 2021 був останній День міста, коли можна було радіти”: бахмутяни про 9 вересня

9 вересня Бахмут відзначатиме своє 452 День Народження. Місто — зруйноване росіянами продовжує жити в евакуації, бахмутяни тепер є по всюди, від Дніпра й до […]

“Без води, проте зі сміттям”: як живуть українці в Донецьку

Війна росії проти України почалася задовго до 24 лютого 2022 року. Перша фаза фізичної окупації територій нашої держави у сучасній історії відбулася ще 2014 року. […]

Дмитро Перов, Григорій Соколовський

“Ми кажемо, що Бахмуту 460 років, а чим це довести? Нема будівель, немає нічого”: чому потрібно відбудувати історичне обличчя міста

Нещодавно ЮНЕСКО випустила звіт, в якому зафіксували руйнацію або знищення 274 культурних об’єктів в Україні протягом повномасштабного вторгнення. Найбільше таких об’єктів було в Донецькій області, […]