15 вересня світ відзначає День Демократії. За цим політичним устроєм — джерелом влади є народ, який формує цінності держави. Активіст Павло Островський родом з Дружківки, юнак у підлітковому віці зацікався інструментами демократії, у 2023 році доклався до перейменування радянських вулиць в Києві, а зараз консультує громади Донеччини, розповідаючи, як вони можуть змінювати свої міста та села використовуючи законне право на голос.

Редакція «Бахмут. IN. UA» поспілкувалася з Павлом Островським до Дня Демократії, розпитали активіста про те, чи вважає він Україну демократичною країною, та як сам хлопець з Дружківки почав ходити до Київради на слухання.

Яка демократія може бути у малому місті?

Павло Островський — відомий на Донеччині активіст, чоловік розповідає, що процесами демократії він зацікавився ще будучи юнаком. Почалося все з його невеликого міста — Дружківки, у січні 2022 року тут проживало понад 50 тисяч людей. Містечко невелике, зазвичай у такому всі одне одного знають.

Павло у розмові каже, що часто сидів в бібліотеках, шукав все, що було доступне про назви вулиць, й виявив, що в Україні багато радянського спадку. Коли книжки та відкриті дані закінчилися, Островський почав спілкуватися з краєзнавцями, а потім переїхав у Київ. 

Тоді в столиці якраз тривали обговорення про перейменування вулиць, які носили імена радянських діячів, як ото Леніна, Жукова та Галана тощо. Серед них були комуністи та прихильники тоталітарного режиму. У Києві розпочалися електронні консультації на тему перейменувань у міськраді, Павло Островський був активним учасником. 

Активіст пояснює, що для того аби впливати на рішення з перейменування — треба ходити на збори Топонімічної комісії, як вільний слухач. У Комісію входять кілька депутатів, а інші учасники — це краєзнавці, історики, мовознавці, архітектори.

Зараз, у воєнний час у кожних ОМС є свої розпорядки, хтось проводить сесії відкрито, хтось навпаки закрито. Якщо ми беремо Донецьку область — то рішення там, через близькі бойові дії ухвалюють військові адміністрації населених пунктів.

Але громада все одно може брати участь у перейменуванні. Як саме ми розповімо згодом, але це якраз про демократичні інструменти, якими може скористатися кожна громада, зокрема й Бахмутська в евакуації.

Планка була висока, бо це Київ: як столичний досвід пригодиться для Донеччини

Київ вже перейменував понад 300 вулиць, які носили імена радянських діячів. Павло Островський посприяв цьому процесу, тож ними рухають самі громадяни, вони пропонують ідею з перейменуванням вулиць, часто це роблять на сайті Київради, реєструючи електронну петицію. Київрада змушена її розглянути, коли та набере 6 тисяч голосів. Ось, так шляхом демократії народ впливає на місцеву владу, пояснює активіст.

Павло додає, що будь-яка вулиця при перейменуванні повинна пройти громадське обговорення, тому тут вже важливо, аби ті самі люди заявляли про свою зацікавленість, й робили процес перейменування — прозорим.  

Що вдалося змінити в Дружківці та Нью-Йорку завдяки демократії?

Приклади того, як працює демократія у невеликому місті, Павло Островський, наводить на Дружківці. Тут вдалося домогтися аби громадяни подавали свої пропозиції у електронному вигляді. 

Такий інструмент ніби звичний, на перший погляд, але у більшості міст його немає. Додамо, що в Бахмуті також раніше була можливість подати петицію на розгляд міської влади, а ще був конкурс “Бюджет участі” — це видатки, які може здійснювати громада за напрямками, які безпосередньо сама й визначила.

Крім Дружківки, активіст, наводить приклад прифронтового Нью-Йорка, громада якого у 2019 році згуртувалася аби перейменувати своє місто й повернути йому історичну назву. У 1951 році за часів Сталіна селище Нью-Йорк з політичних міркувань було змінено на Но́вгородське, у 2021 році історичну назву повернули. Це одна з історій успіху. Активіст каже, що навіть у селах чи містах наближених до лінії фронту можна проводити перейменування чи інші демократичні зміни.

Павло Островський наголошує, що Україна є демократичною державою, втім й сам народ повинен розуміти, що він є важелем впливу на владу.

Фото: «Бахмут. IN. UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

З 2025 року в селищі Гостомель на Київщині планують збудувати житло для бахмутян. У межах реалізації проєкту міська влада Бахмута стикнулась з проблемами, які, в першу чергу, стосувались виділення земельної ділянки. Хоч проєкт так і не вдалось повноцінно запустити, його не зупинили, зараз тривають роботи щодо його можливої реалізації.

Що відомо про проєкт та на якому етапі його реалізація? Редакція Бахмут IN.UA зібрала всю відому інформацію.

Коли стало відомо про житловий проєкт для бахмутян у Гостомелі

Вперше про проєкт будівництва житла для бахмутян у Гостомелі публічно заявили у березні 2025 року. Про це заявив мер Бахмута Олексій Рева в інтерв’ю журналісту з Покровська. Міський голова тоді зазначав, що паралельно з проєктом “Бахмут-Гоща” стартувала розробка аналогічного проєкту в Гостомелі. На той час жодних деталей щодо нового проєкту він не озвучував.

Після цієї заяви редакція Бахмут IN.UA звернулась із запитом до Бахмутської МВА. Нам відповіли, що міська влада Бахмута провела зустріч з Гостомельською селищною радою, аби дізнатися про можливість будівництва багатоквартирних будинків для бахмутян на території громади. Візуалізація житлового кварталу на той момент не розроблялась.

26 серпня 2025 року Бахмутська МВА та Гостомельська СВА підписали Меморандум про співпрацю. Тоді ж розпочались перемовини та узгоджувальні процедури з приватними власниками щодо передачі земельних ділянок Бахмутській громаді в тимчасове користування.

Проєкт “Спільне бачення нового дому”

У вересні 2025 року громадська організація “Бахмутська фортеця” разом із партнерами запустила проєкт “Спільне бачення нового дому”. Нашими партнерами стали Антикризовий медіа-центр з Краматорська, урбаністична організація Ro3kvit, Бахмутська МВА та Гостомельська СВА. Ми, як аплікант, зобов’язалися прозоро комунікувати про цей проєкт від початку й до кінця.

Метою проєкту було дослідження та спільне бачення, сформоване через залучення як майбутніх, так і нинішніх мешканців. Його особливість — людиноцентричний компонент, бо майбутній квартал у Гостомелі мав плануватися з урахуванням голосу людей, адже саме вони визначатимуть, яким має бути цей простір. Проєкт передбачав відкриту комунікацію та залучення громад до обговорення, аби новий квартал відповідав потребам людей і став прикладом якісної співпраці.

У січні 2026 року в Києві презентували результати проєкту “Спільне бачення нового дому”. Захід об’єднав бахмутян, представників громадських організацій, органів місцевого самоврядування та експертного середовища.

Результатом проєкту стало дослідження потреб бахмутян в евакуації та розробка підходів до створення нового житла для ВПО Бахмутської громади. У висновках дослідження йдеться про необхідність використання кількох моделей заселення людей з урахуванням різних життєвих ситуацій. Основний фокус рекомендацій спрямований на розвиток муніципального орендного та тимчасового житла, а також формування просторових рішень, що враховують повсякденні практики бахмутян, принципи безбар’єрності та умови для збереження й розвитку спільноти.

Чому в Гостомелі призупинили житловий проєкт для бахмутян

Наприкінці жовтня 2025 року стало відомо, що Бахмутська громада не змогла отримати в користування приватну земельну ділянку, де планували реалізувати проєкт. Раніше власник цієї ділянки сам запропонував її Бахмутській громаді на умовах суперфіцію. Але укласти договір на користування землею не вдалось. Як повідомляв тоді Олександр Марченко, заступник начальника Бахмутської МВА, причиною цьому стали невигідні умови від приватного землевласника для майбутнього будівництва.

Однак тоді ж представник бахмутської влади запевнив — житло для бахмутян у Гостомельській громаді все одно буде. Одразу після зриву попередніх напрацювань щодо приватної ділянки розпочали пошук комунальної земельної ділянки для майбутнього будівництва. Тоді селищна влада Гостомеля запропонувала на розгляд три ділянки, дві з яких у самому селищі, а одна в межах громади.

“Ми подивимося по обмеженнях цих ділянок, зробимо аналіз і визначимось, яку ділянку ми зможемо взяти. Ділянку саме комунальної власності Гостомельської громади. Минулий у нас досвід був з приватними (ред. приватним власником землі), ми не знайшли порозуміння щодо передачі земельної ділянки. Напрацювання є, шлях, яким земельна ділянка буде передаватися, також визначений. Це може бути договір суперфіцію або право постійного користування на час будівництва”, — говорив Олександр Марченко під час внутрішнього воркшопу учасників проєкту “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”.

У листопаді 2025 року нам стало відомо, що відмовитись від приватної ділянки для будівництва вирішили через невигідні умови. Приватний власник пропонував передбачити у договорі частку житлових приміщень під свої потреби (за повідомленням — близько 12%), при цьому землю планувалося передати в користування на умовах суперфіцію (ред. тимчасове право користування). Наприклад, якщо умовно вартість усього проєкту становила б $300 млн, то 12% житлових приміщень дорівнювали б приблизно $36 млн вартості готового об’єкта, які власник отримав би у вигляді відповідної площі.

Житловий квартал для бахмутян у Гостомелі: актуальна інформація на 2026 рік

У квітні 2026 року Бахмутська МВА у відповідь на запит редакції повідомила, що пошук земельної ділянки ще триває. Її шукають на території Гостомельської громади. На сьогодні пріоритетними та найбільш придатними визначено три земельні ділянки, але остаточний вибір ще не зроблений. Точних строків отримання земельної ділянки для будівництва не прогнозують.

“Потенційні строки ухвалення рішення щодо конкретної земельної ділянки на сьогоднішній день відсутні. Наступні етапи будуть обговорюватися спільно з Гостомельською селищною військовою адміністрацією”, — зазначили в Бахмутській МВА.

Основними труднощами та викликами під час пошуку земельних ділянок стали:

• місцерозташування;
• площа;
• відповідність містобудівній документації на місцевому рівні;
• транспортне сполучення;
• наявність інженерних мереж.

Нагадаємо, що в Гостомелі проживають майже 3 тисячі переселенців, серед яких є й родини бахмутян, їх близько 15. Громада розвиває власні волонтерські осередки, допомагає з житлом і інтегрує ВПО в культурне та соціальне життя, створюючи приклад співпраці замість розділення. Чим у Гостомелі займаються місцеві та як живуть у громаді переселенці, розповідаємо в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Житло для бахмутян у Софіївці: на якому етапі проєкт перебудови місцевої амбулаторії
• Стало відомо скільки будинків для бахмутян планують побудувати до 2028 року
• Держава виплатить до 2 млн грн українцям, чиє житло зруйноване на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Питання забезпечення мешканців житлом залишається одним із найактуальніших для Бахмутської громади. Окрім відомого проєкту “Бахмут-Гоща” на Рівненщині, місцева влада розпочала роботу над ще однією ініціативою — реконструкцією будівлі місцевої амбулаторії під соціальне житло у селищі Софіївка Дніпропетровської області.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала всю наявну інформацію про проєкт та відтворила повну хронологію подій довкола нього станом зараз.

Як з’явився проєкт “Бахмут-Софіївка”

У липні 2025 року начальник Бахмутської міської військової адміністрації Олексій Рева повідомив, що на території Софіївської громади у Криворізькому районі наразі проживають 70 родин з Бахмутської громади. Саме тоді з цією громадою було підписано офіційний Меморандум про співпрацю, котрий передбачав низку проектів. Одним з них став спільний проект реконструкції та перетворення будівлі місцевої амбулаторії в повноцінне соціальне житло.

Замовником будівництва виступає виконавчий комітет Софіївської селищної громади.

Яким буде житло та інфраструктура

Об’єкт розташований у селищі Софіївка за адресою: вулиця Спортивна, 1, корпус 6. Загалом проєкт має забезпечити житлом внутрішньо переміщених осіб (насамперед бахмутян, які перебувають у Єдиній базі ВПО), а також окремі категорії місцевих жителів.

Реконструйований будинок буде розрахований на 28 однокімнатних квартир, де загалом зможуть проживати від 33 до 49 людей.

Умови в квартирах:

• загальна площа кожної квартири складатиме близько 30 квадратних метрів;
• кожне помешкання матиме окремий вхід, власну кухню та санвузол;
• у нежитловій частині будівлі облаштують спеціальну кімнату для дітей та загальне приміщення для прання.

Поруч із будинком планується створити повноцінну інфраструктуру. Проєкт передбачає облаштування дитячого, дорослого та спортивного майданчиків, зони для зберігання велосипедів, тимчасової автостоянки та майданчика для збору сміття. Також заплановане комплексне озеленення території.

Важливо: після заселення всі мешканці самостійно оплачуватимуть житлово-комунальні послуги, що передбачено постановою Кабміну №495 щодо тимчасового проживання ВПО.

Хто фінансує розробку проєкту

12 серпня 2025 року начальник Бахмутської МВА підписав розпорядження про виділення 600 тисяч гривень із місцевого бюджету. Ці кошти передали у вигляді міжбюджетного трансферту до бюджету Софіївської громади саме на розробку проєкту реконструкції амбулаторії.

Вже 30 вересня 2025 року виконавчий комітет Софіївської селищної ради опублікував на сайті Prozorro відповідний тендер на суму 1 198 217,40 грн. Фінансування було паритетним: половину коштів надала Бахмутська громада, іншу половину — місцевий бюджет Софіївки.

Переможцем тендеру став підприємець із Дружківки Вадим Макогон, який мав розробити проєктну документацію до 25 грудня 2025 року.

Хто зможе отримати квартири

За інформацією Бахмутської МВА, точний і вичерпний перелік категорій громадян, які матимуть право на це житло, наразі ще не визначений, оскільки він значною мірою залежатиме від вимог майбутніх інвесторів.

Втім, планується, що квартири надаватимуть найвразливішим верствам населення та захисникам України, зокрема:

• людям з інвалідністю;
• особам, старшим за 60 років;
• сім’ям, які виховують дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування;
• родинам військовослужбовців, які безпосередньо беруть участь у бойових діях або забезпечують заходи з національної безпеки та оборони.

На якому етапі проєкт у 2026 році

Станом на 2026 рік проєкт успішно внесено до інтеграційної ІТ-системи управління публічними інвестиційними проєктами DREAM. Наразі триває активний пошук інвесторів для його реалізації. Через те, що джерела фінансування безпосередніх будівельних робіт ще не визначені, точних строків завершення реконструкції та здачі об’єкта в експлуатацію наразі немає.

Читайте також

Проєкт “Бахмут-Гоща” у фактах і датах: що відомо про будівництво житла для бахмутян на Рівненщині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!