Без Жукова та Леніна. Активіст Павло Островський розповів про перейменування вулиць в Києві

Семаковська Тетяна 11:46, 15 Вересня 2023

15 вересня світ відзначає День Демократії. За цим політичним устроєм — джерелом влади є народ, який формує цінності держави. Активіст Павло Островський родом з Дружківки, юнак у підлітковому віці зацікався інструментами демократії, у 2023 році доклався до перейменування радянських вулиць в Києві, а зараз консультує громади Донеччини, розповідаючи, як вони можуть змінювати свої міста та села використовуючи законне право на голос.

Редакція «Бахмут. IN. UA» поспілкувалася з Павлом Островським до Дня Демократії, розпитали активіста про те, чи вважає він Україну демократичною країною, та як сам хлопець з Дружківки почав ходити до Київради на слухання.

Яка демократія може бути у малому місті?

Павло разом з товаришами у Дружківці. Фото: з відкритих джерел

Павло Островський — відомий на Донеччині активіст, чоловік розповідає, що процесами демократії він зацікавився ще будучи юнаком. Почалося все з його невеликого міста — Дружківки, у січні 2022 року тут проживало понад 50 тисяч людей. Містечко невелике, зазвичай у такому всі одне одного знають.

Павло у розмові каже, що часто сидів в бібліотеках, шукав все, що було доступне про назви вулиць, й виявив, що в Україні багато радянського спадку. Коли книжки та відкриті дані закінчилися, Островський почав спілкуватися з краєзнавцями, а потім переїхав у Київ. 

Тоді в столиці якраз тривали обговорення про перейменування вулиць, які носили імена радянських діячів, як ото Леніна, Жукова та Галана тощо. Серед них були комуністи та прихильники тоталітарного режиму. У Києві розпочалися електронні консультації на тему перейменувань у міськраді, Павло Островський був активним учасником. 

Я вже розумів, як працюють Органи місцевого самоврядування по Донеччині, й в Києві теж побачив, що рішення йдуть не просто, навіть, у Сесійній залі Київради. Для себе я вирішив долучитися до того процесу, якщо я можу бути корисним. Ми маємо пишатися нашим минулим, й називати вулиці іменами захисників, й борців.

Павло Островський // активіст

Активіст пояснює, що для того аби впливати на рішення з перейменування — треба ходити на збори Топонімічної комісії, як вільний слухач. У Комісію входять кілька депутатів, а інші учасники — це краєзнавці, історики, мовознавці, архітектори.

Кожен громадянин має право прийти на таку комісію. Для цього треба звернутися із заявою до керівника громади, й попросити надати інформацію про Комісію, її склад, в цій же заяві залишити прохання — запросити певну особу, або себе на слухання, чи громадські консультації.

Павло Островський // активіст

Зараз, у воєнний час у кожних ОМС є свої розпорядки, хтось проводить сесії відкрито, хтось навпаки закрито. Якщо ми беремо Донецьку область — то рішення там, через близькі бойові дії ухвалюють військові адміністрації населених пунктів.

Але громада все одно може брати участь у перейменуванні. Як саме ми розповімо згодом, але це якраз про демократичні інструменти, якими може скористатися кожна громада, зокрема й Бахмутська в евакуації.

Планка була висока, бо це Київ: як столичний досвід пригодиться для Донеччини

Сергій Притула та Павло Островський. Фото: Фейсбук

Київ вже перейменував понад 300 вулиць, які носили імена радянських діячів. Павло Островський посприяв цьому процесу, тож ними рухають самі громадяни, вони пропонують ідею з перейменуванням вулиць, часто це роблять на сайті Київради, реєструючи електронну петицію. Київрада змушена її розглянути, коли та набере 6 тисяч голосів. Ось, так шляхом демократії народ впливає на місцеву владу, пояснює активіст.

Столиця перейменувала близько 350 вулиць, у процесі зміни назви вони всі проходили вимоги закону, громадські обговорення чи консультації. Я теж брав участь цьому процесі, як вільний слухач. В Комісію входили представники Національної академії наук України. Планка була висока, бо це Київ. Але проте, я як представник народу міг брати у цьому участь. Я не був безпосереднім членом цієї комісії, але я міг там вносити пропозиції. Є приклади, коли Комісія вносила правки мешканців, або й називала вулицю так, як запропонували люди.

Павло Островський // активіст

Павло додає, що будь-яка вулиця при перейменуванні повинна пройти громадське обговорення, тому тут вже важливо, аби ті самі люди заявляли про свою зацікавленість, й робили процес перейменування — прозорим.  

Що вдалося змінити в Дружківці та Нью-Йорку завдяки демократії?

Павло Островський з Романом Лозинським. Фото: Фейсбук

Приклади того, як працює демократія у невеликому місті, Павло Островський, наводить на Дружківці. Тут вдалося домогтися аби громадяни подавали свої пропозиції у електронному вигляді. 

Такий інструмент ніби звичний, на перший погляд, але у більшості міст його немає. Додамо, що в Бахмуті також раніше була можливість подати петицію на розгляд міської влади, а ще був конкурс “Бюджет участі” — це видатки, які може здійснювати громада за напрямками, які безпосередньо сама й визначила.

На практиці, звісно, влада не завжди конструктивно реагувала на ті пропозиції, які подавала громада. Але це вже питання інше, головне, що такий інструмент є. Я думаю, що чим більше буде громадян, які активно подаватимуть петиції — тим менший опір ОМС ми зустрічатимемо.  Відповідальну владу — формують вимогливі громадяни, які стежать за кожним кроком, тоді влада розуміє, якщо вона щось зробить не так, то про це одразу дізнаються.

Павло Островський // активіст

Крім Дружківки, активіст, наводить приклад прифронтового Нью-Йорка, громада якого у 2019 році згуртувалася аби перейменувати своє місто й повернути йому історичну назву. У 1951 році за часів Сталіна селище Нью-Йорк з політичних міркувань було змінено на Но́вгородське, у 2021 році історичну назву повернули. Це одна з історій успіху. Активіст каже, що навіть у селах чи містах наближених до лінії фронту можна проводити перейменування чи інші демократичні зміни.

Якщо говорити про окуповані території — то там будь-яка громадська активність, це шлях на підвал. Ти хочеш перейменувати вулицю — будь ласка, просимо на підвалі в ДНР.

Павло Островський // активіст

Павло Островський наголошує, що Україна є демократичною державою, втім й сам народ повинен розуміти, що він є важелем впливу на владу.

Фото: «Бахмут. IN. UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Доступне орендне житло в Гощі: Бахмутська громада представить проєкт на ReBuild Ukraine 2026

Валентина Твердохліб 11:56, 30 Жовтня 2026
ReBuild Ukraine 2026
Візуалізація проєкту “Бахмут-Гоща” / скриншот

У Варшаві відбудеться конференція Rebuild Ukraine, присвячена відбудові України. Участь у ній візьмуть і представники Бахмутської МВА. На заході представлять житловий проєкт “Бахмут-Гоща”.

Про це стало відомо з каталогу проєктів українських громад ReBuild Ukraine 2026.

Який проєкт Бахмут представить на ReBuild Ukraine 2026

12-13 листопада 2026 року у Варшаві відбудеться міжнародна конференція і виставка ReBuild Ukraine. Участь у ній візьме і делегація з Бахмута.

Примітка. Rebuild Ukraine — це офлайн-платформа для проєктів відновлення, матеріалів, технологій, обладнання та інвестицій для відновлення економіки України. Акцент роблять на інфраструктуру, промисловість, енергетику та житло.

У каталозі проєктів українських громад, що будуть представлені на заході, знаходимо проєкт “Сталева Мрія Бахмут-Гоща: Доступне житло в оренду для ВПО”. В описі зазначено, що його мета — будівництво 580 доступних орендних квартир для інтеграції 1 230 ВПО з Бахмута в дружнє середовище Гощанської громади. Загальний житловий фонд складатиме 1 480 квартир.

У дорожній карті проєкту зазначеної, що наразі пройдено пʼять етапів:

  • розроблено концепцію проєкту;
  • проведено громадські обговорення;
  • виділено земельну ділянку;
  • затверджено техніко-економічне обґрунтування;
  • розроблено проєктну документацію.

Наступні кроки — це фінансування, безпосереднє будівництво і введення в експлуатацію.

Дорожня карта проєкту / скриншот

Загалом передбачені три черги будівництва.

Черги будівництва / скриншот

Також у проєкті є візуалізація майбутніх квартир. Планування “Стандарт” передбачатиме спальню, дитячу кімнату та ізольовану кухню. А планування “Смарт” — одну кімнату з різними зонами та кухнею-їдальнею. Квартири здаватимуть з готовим ремонтом.

Візуалізація квартир / скриншот

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На 15 будинків передбачили понад 1,7 млрд гривень: Бахмутська МВА затвердила бюджет і показники житлового проєкту в Гощі

Валентина Твердохліб 11:45, 22 Вересня 2026
будівництво в гощі
Гоща з висоти / фото Юрій Ойцюсь

Бахмутська МВА затвердила Програму забезпечення житлом мешканців Бахмутської громади (зі статусом ВПО) в інших регіонах України на 2026-2028 роки. У ній затверджені деталі щодо реалізації житлового проєкту в селищі Гоща на Рівненщині.

Яке фінансування та показники затвердили у Програмі, розповідає Бахмут IN.UA.

Бахмут затвердив Програму зебезпечення житлом мешканців

18 вересня Бахмутська МВА затвердила Програму забезпечення житлом мешканців Бахмутської громади (зі статусом ВПО) в інших регіонах України на 2026-2028 роки. Ініціатором і головним розробником програми є Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради.

Учасниками програми вказані три державні і одна комунальна структури. Це:

  • Бахмутська міська військова адміністрація;
  • Гощанська селищна рада;
  • Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради;
  • КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”.

У програмі вказано, що станом на сьогодні Бахмутська громада не має власного житлового фонду на підконтрольній Україні території. З метою вирішення житлового питання передбачено нове будівництво багатоквартирних житлових будинків на земельних ділянках приймаючих громад та відновлення базової інфраструктури для надання соціального орендного житла для проживання мешканців Бахмутської громади.

Реалізація заходів програми запланована на 2026-2028 роки. У межах програми запланований один проєкт — будівництво житлового кварталу для бахмутян у селищі Гоща Рівненської області.

Бахмут-Гоща: скільки коштів потрібно для реалізації проєкту

Загалом на реалізацію житлового проєкту “Бахмут-Гоща” закладено 1 794 244 288 гривень. Із них:

  • на 2026 рік — 703 750 398 гривень (220 000 000 гривень — кошти міського бюджету, 483 750 398 гривень — кошти з інших джерел);
  • на 2027 рік — 800 000 000 гривень (300 000 000 гривень — кошти міського бюджету, 500 000 000 гривень — кошти з інших джерел);
  • на 2028 рік — 290 493 890 гривень (кошти з інших джерел).
Фінансування проєкту / скриншот

Чи почнуть будувати будинки для бахмутян у Гощі у 2026 році

В одному з додатків до Програми є перелік запланованих заходів у межах житлового проєкту в Гощі.

У 2026 році передбачено виготовлення проєктно-кошторисної документації, підготовчі роботи та інші будівельні роботи. На ці потреби витратили 62 119 356 гривень.

Саме будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків заплановане на 2027-2028 роки.

Будівництво заплановане на 2027-2028 роки / скриншот

Нагадаємо, що зараз ділянки, на яких будуватимуть житло, підключають до газу та електрики. У вересні КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” провела закупівлю з приєднання до електричних мереж системи розподілу на 7 445 948,40 гривень та ще чотири закупівлі щодо приєднання до газорозподільної системи на 17 524 гривні.

Скільки квартир збудують для бахмутян у Гощі

У показниках результативності Програми йдеться, що всього в межах проєкту збудують 15 багатоквартирних будинків на 660 квартир. Із них 10 будинків планують збудувати у 2027 році, а решту 5 — у 2028 році.

Показники результативності Програми / скриншот

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут до війни

“У 2021 був останній День міста, коли можна було радіти”: бахмутяни про 9 вересня

9 вересня Бахмут відзначатиме своє 452 День Народження. Місто — зруйноване росіянами продовжує жити в евакуації, бахмутяни тепер є по всюди, від Дніпра й до […]

“Без води, проте зі сміттям”: як живуть українці в Донецьку

Війна росії проти України почалася задовго до 24 лютого 2022 року. Перша фаза фізичної окупації територій нашої держави у сучасній історії відбулася ще 2014 року. […]

Дмитро Перов, Григорій Соколовський

“Ми кажемо, що Бахмуту 460 років, а чим це довести? Нема будівель, немає нічого”: чому потрібно відбудувати історичне обличчя міста

Нещодавно ЮНЕСКО випустила звіт, в якому зафіксували руйнацію або знищення 274 культурних об’єктів в Україні протягом повномасштабного вторгнення. Найбільше таких об’єктів було в Донецькій області, […]