Окупанти вже контролюють більшу частину Бахмута, хоча й просування в місті вагнерівців частково зупинилося. Люди, які не евакуювалися раніше й залишилися в небезпечних районах міста, де ведуться бойові дії, тепер евакуювалися до росії й там стають героями для російських пропагандистських сюжетів.

Російський канал опублікував ролик у якому фігурують дві родини, як стверджують пропагандисти одна сім’я з Соледару, інша з Бахмута (ред. на російський лад її називають з Артемівська).

Зрадники з Соледару розповідають про гранати, які ЗСУ кидали в буржуйки

Жінка на фото — біженка із Соледару, як вказують пропагандисти. Фото: скріншот з відео

Надія Корчевая біженка з Соледару, кажуть пропагандисти. Зараз вона знаходиться на території, яка підконтрольна росії. Тут жінка живе разом із своїми дітьми та чоловіком. Жінка запевняє, що їх в Соледарі атакували «українські бойовики», які, начебто закинули в буржуйку гранату та тим самим поранили її дітей.

У ролику ведуча говорить, що родина з Соледара в окуповану Кадіїівку приїхала в січні. Точну дату не називають. 25 січня публічно стало відомо, що ЗСУ відійшли від Соледару задля збереження життя, до останньої можливості з Соледару вивозили цивільних, які хотіли евакуюватися.

11 січня 2023 року Павло Кириленко, голова Донецької ОВА повідомляв, що у Соледарі залишалися понад 500 цивільних, серед цього числа є 15 дітей. Евакуація з міста вже тоді була неможлива через російські обстріли. За словами Кириленка, з проханням про евакуацію до влади зверталися не люди, які залишилися в Соледарі, а їхні родичі. До 5 січня у мешканців була можливість евакуюватися й влада, й волонтери постійно закликали людей виїжджати.

Однак, Надія Корчевая — багатодітна мати, як вказують у ролику у неї 4 дітей, з невідомих причин жінка відмовилася евакуюватися. Очевидно, вона могла мати намір евакуюватися не на сторону підконтрольну Україні й проігнорувала численні заклики. Великими зусиллями поліцейських ще в березні 2023 року з Соледарської громади евакуювали дітей.

Жінка з Соледару. Фото: скріншот з відео

«Обработать раны семье помогала соседка, ночевали они в своей комнате. Помощь подоспела до утра. Семью в Стаханов (ред. окупована Кадіївка) эвакуировали бойцы Вагнера. Там же оказали медицинскую помощь. Таких как Корчевые здесь десятки. Каждая история подвергает шоку», – кажуть пропагандисти.

Також стосовно того факту, що українські військові кинули гранату в буржуйку, біля якої були цивільні — російська пропаганда вже не вперше звинувачує ЗСУ в не нелюдському ставленні до своїх громадян. Таким чином висвітлює власну проблему, адже є доведені факти, коли вагнерівці зізнавалися у вбивстві дітей в Соледарі та розстрілі мирних людей в Україні.

«Мы шли и убивали всех. Были женщины, мужчины, деды, пенсионеры, пенсионерки и дети… Ты понимаешь, что на этих руках сейчас… Она кричит, она маленький ребенок, понимаешь? Ей 5, 6 там лет. А я выстрелил, ты понимаешь, контрольный. Я никого не должен был выпустить, никого», — розповідає Азамат Улдаров, вагнерівець про зачистку Соледару.

Родина з Бахмута запевняє, що ЗСУ замінували та підірвали їхній дім

Чоловік на фото, представлений як біженець з Бахмута. Фото: скріншот з відео

Євгеній, прізвище якого не називають, біженець з Бахмута. Його дружина каже чоловік, народжувала в повній антисанітарії. У цьому герой звинувачує українську армію, а не росію, яка почала війну. 

Нагадаємо, що евакуація з Бахмута тривала весь час від початку повномасштабного вторгнення. Виїхати можна було за допомогою влади або волонтерів. Бахмутська волонтерка Інна Гайдай 18 квітня опублікувала допис, де вказала, що з Бахмута ЗСУ вивезли чоловіка. Волонтерка Ольга з Костянтинівки 7 квітня також вказувала, що ЗСУ допомагають вивозити людей з гарячих точок в притулок.

Читайте також: Бахмутські зрадники: як колаборанти поширюють пропаганду про ЗСУ та Україну

Евакуйований військовими з Бахмута. Фото: скріншот з відео

«Я не считаю, я знаю. Считать это когда ты не знаешь, что произошло, а я это знаю. Они (ред. имеется в виду ВСУ) бросали гранаты над нами, потому что мы слышали, как они катались, разрывались. И слышали еще: «А там же люди» и «Командиров приказ не обсуждается», — відповідає Євгеній на питання російської журналістки про те, чи знає він хто підірвав дім.

Нагадаємо, що вагнерівець Азамат Улдаров розповідав про метод “зачистку” міста, який аналогічний з тим, що каже Євгеній. Улдаров наводив приклад дому у якому, за його словами підірвали мирних мешканців способом, який вказує Євгеній.

Пропагандисти запевняють, що родині Євгенія вдалося сховати дітей, вижити після підриву будинку й поїхати до непідконтрольної ДНР. Дружина українця зараз в лікарні, потім вони разом планують поїхати до родичів в росію. Герой цього відео не пояснив, чому він не евакуювався з вагітною дружиною, натомість звинуватив українську армію.

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до такого явища як клікбейт. Що це таке, навіщо він використовується та чим шкодить — читайте в матеріалі “Бахмут IN.UA”.

Клікбейт — це…

Клікбейтні заголовки побудовані на психологічних прийомах: використання емоційних тригерів, цікавість, страх пропустити щось важливе та бути не в курсі. Його головне завдання — привернути увагу та змусити людей клікнути на покликання. І так — ця тактика працює. Настільки працює, що один з прикладів старезного клікбейту вже став мемом, розповсюдженим у російськомовному сегменті Інтернету: “щоб вилікувати цю хворобу, достатньо взяти звичайний радянський…”

Клікбейт у ЗМІ

Попри те, що Кодекс етики українського журналіста стверджує: “редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст”, не всі засоби масової інформації дотримуються цього.

Яскрава клікбейтна обкладинка та гучна назва відео, частіше за все, ведуть до звичайних новинних сюжетів, які не містять у собі сенсаційної інформації. Таких прикладів у YouTube щоденно публікується сотнями, і всі вони скроєні за єдиним шаблоном.

Візьмемо до прикладу сюжет “24 каналу” від 26 жовтня 2024 року із кричущою назвою “😱СКАНДАЛ в ООН. Кислиця поставив Гутерреша НА МІСЦЕ! Жорстко РОЗНІС генсека цією ЗАЯВОЮ”. Які очікування можуть виникнути у потенційного глядача цього ролику? Як мінімум, відеодоказ того, що постпред України при ООН Сергій Кислиця кричить на генерального секретаря організації Гутерреша, і між ними дійсно виникає скандал. Що отримав глядач? Ведучу, що 10 хвилин у доволі монотонній манері пояснює як Сергій Кислиця у соцмережі Х (колишній Twitter) відреагував на візит Гутерреша до росії у рамках БРІКС. Тим часом відео отримало майже 300 тисяч переглядів.

Чим шкодить такий підхід медіа до висвітлення інформації? По-перше, він зменшує довіру до засобів масової інформації. Людина, не отримавши того, що її зачепило, розчаровується, запам’ятовує саму ідею того, що її “намахали” ЗМІ (не завжди запам’ятавши саме назву медіа) і втрачає довіру.

По-друге, подібні заголовки та обкладинки до відео — це дезінформація, і такий спосіб просування відеороликів заборонений Google. Глядачі не дивляться кожне відео з власних рекомендацій YouTube, але, гортаючи сторінку, візуально запам’ятовують інформацію. Думаємо, що кожна людина мала діалог на кшталт:

— Я бачив інформацію, що у росії скоро закінчаться гроші на війну?

— Ого, а кинь мені посилання.

— Ой, я не пам’ятаю де це бачив, десь писали.

Саме клікбейтні заголовки можуть бути причиною такого діалогу, а подібні дії деяких ЗМІ знижують рівень медіаграмотності населення.

Чому клікбейт — проблема

Якщо підсумувати, зловживання клікбейтними заголовками у довгостроковій перспективі може стати проблемою. Наведемо кілька причин, чому:

• розчарування і втрата часу. Люди нажимають на клікбейт, очікуючи отримати цікаву або важливу інформацію, але часто зміст не відповідає заголовку або є поверхневим. Це розчаровує і створює відчуття марно витраченого часу;
• поширення дезінформації. Деякі клікбейт заголовки перебільшують або навіть спотворюють факти, щоб привернути увагу. Це може вводити людей в оману, створювати неправильне враження про події або підкріплювати міфи й стереотипи;
• маніпуляція емоціями. Клікбейт активно експлуатує наші емоції, такі як страх щось пропустити, тривогу чи здивування. Це може викликати стрес або тривогу, особливо коли мова йде про теми, пов’язані з важливими темами (наприклад, війною, здоров’ям чи безпекою).
• зниження якості контенту. Коли сайти більше орієнтуються на кількість кліків, а не на якість інформації, страждає сам контент. Це призводить до того, що журналісти і автори надають перевагу поверхневим або сенсаційним матеріалам замість глибоких і добре досліджених статей;
• втрата довіри до медіа. Постійні клікбейти знижують довіру до сайтів і медіа, які їх використовують. Коли люди часто бачать клікбейт, вони починають сумніватися в об’єктивності та надійності таких ресурсів.

Через це клікбейт не просто дратує, але й негативно впливає на інформаційне середовище, ускладнюючи пошук правдивої та корисної інформації.

Як відрізнити клікбейт від корисного контенту

• занадто емоційний заголовок. Клікбейт часто використовує емоційно забарвлені слова, такі як “шокуюче”, “ви не повірите”, “сенсація” тощо. Якщо заголовок обіцяє щось неймовірне або намагається вас здивувати, це вже сигнал бути обережним;
• невизначеність і інтрига. Клікбейт заголовки часто навмисно розмиті або нечіткі. Наприклад, “Цей простий трюк змінить ваше життя!” або “Ось що сталося далі…”. Якщо немає конкретики, то це — типова ознака клікбейту;
• обіцянка “секретної інформації”. Якщо заголовок обіцяє “секретні факти” або “приховану правду”, це також майже на 100% “байт” на перегляди;
• розбіжність заголовка і змісту. Тут все наче просто: сама інформація не відповідає заголовку? Ви попалися на “замануху”.

Українська медійна громадська організація Інститут масової інформації у вересні 2024 року провела аналіз професійних стандартів онлайн-медіа. В моніторинговий період клікбейту було менше у ЗМІ, які аналізували представники ІМІ. Спеціалісти зазначили, що видання “Суспільне” “ефективно уникає клікбейту та емоційно забарвлених заголовків, демонструючи фокус на достовірності та відповідальності”.

Критичне мислення та обережність допоможуть вам уникати клікбейту та вибирати дійсно цінний контент. Окрім цього, радимо вам “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини із гучними заголовками, які не відповідають дійсності. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією.

Читайте також:

• Що не так із Telegram та чи має він альтернативи
• Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту
• Ми всі із цим стикалися. Що таке “астротурфінг”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Графічний контент — невіддільна частина Інтернету. Фотографіями та картинками ілюструють новини, а іноді й самі знімки стають інформаційним приводом. Але не всі фотознімки є справжніми, хай там як реалістично вони виглядають. Деякі з таких фейкових фото створили ажіотаж у мережі. Команда “Бахмут IN.UA” на прикладах розкаже про такі кейси.

Використання ШІ там, де це не треба

Кожен з нас має телефон, на який може встановити застосунки на основі ШІ, в яких змінюється обличчя, тло знімка тощо. Такі додатки ми використовуємо для розваги. Але для тих, хто заробляє на дезінформації, штучний інтелект — найкращий помічник. Адже за його допомогою можна створити реалістичний знімок на будь-яку тему, супроводити це потрібним контекстом — у вуаля! Гучний інфопривід готовий. Почнемо з доволі невинного прикладу. 

Відомі у світі інформаційні агентства Reuters і Associated Press на своїх онлайн-сторінках опублікували фотознімки принцеси Уельської Кейт з дітьми, зроблені вперше після операції Кейт на черевній порожнині. Але пізніше журналісти відкликали ці фото. Причина — виявлені на світлині ознаки цифрової маніпуляції. Інформагентства виявили на фотографії непослідовність у положенні руки принцеси Шарлотти – дочки Кейт та Вільяма.

Пізніше принцеса публічно попросила вибачення за фотознімок. У соцмережі Х (колишній Twitter) Кейт написала, що, як і багато фотографів-любителів, вона “іноді експериментує з редагуванням” світлин.

Якщо продовжувати тему офіційних акаунтів, то Верховна Рада України також вдалася до використання ШІ контенту у 2023 році. У соцмережі X адміністратори сторінки зробили допис про обстріл міста Дніпро, який здійснили росіяни 14 січня. Для цього вони використали зображення дитини, згенероване штучним інтелектом. Користувачі мережі розкритикували пост, що набрав майже 40 тисяч переглядів. 16 січня допис видалили зі сторінки.

Штучний інтелект — зброя у руках дезінформаторів

У 2023 році мережею рознісся знімок, на якому буцімто володимир путін припав на коліна перед лідером китаю сі цзіньпінем. На фейковому знімку путіна і сі задній черевик президента рф надто великий і широкий. Литка тієї ж ноги здається подовженою. Та й голова при уважному розгляді надто велика і непропорційна щодо тіла. Окрім того, існують інші ознаки нереалістичності цього “знімку”:

Використання ШІ для дезінформації

18 жовтня заступник міністра закордонних справ України Антон Демьохін повідомив Reuters про те, що росія використовує генеративний штучний інтелект для посилення кампаній з дезінформації проти України.

“Цього року ми бачимо, що щільність кібератак з боку росії зберігається, але більше акценту на дезінформації”, – сказав заступник міністра МЗС в кулуарах Сінгапурського міжнародного кібертижня.

Демохін зауважив, що, відтоді як з’явився генеративний ШІ, це дозволяє рф множити та поширювати дезінформаційні наративи на новому, складнішому рівні. За його словами, ці нові кампанії з дезінформації важко виявити. Антон Демьохін сказав Reuters, що сама Україна використовує генеративний штучний інтелект для відстеження кампаній з дезінформації.

Окрім того, росія, китай та іран використовують інструменти штучного інтелекту, аби вплинути на вибори президента США. Про це повідомили представники Офісу директора національної розвідки та ФБР під час брифінгу для журналістів. Зазначається, що дії росії найагресивніші та наймайстерніші з усіх трьох країн — вони націлені на віцепрезидентку, кандидатку від Демократичної партії Камалу Гарріс. 

Зокрема, росія фальсифікувала фрагменти промов Гарріс, щоб замінити деякі її слова. Також вона використала штучний інтелект для створення неправдивого тексту, фотографій, відео та аудіо.

Раніше “Бахмут IN.UA” розповідав про те, як розпізнати зображення, створене ШІ. Якщо коротко підсумувати цей матеріал, то головна порада — це зберігати “холодну голову”, бути уважними та критично оцінювати все, що зустрічаєте в інтернеті. Це допоможе не вестися на фейки, як-от про путіна, що кланяється сі.

Читайте також:

• Ми всі із цим стикалися. Що таке “астротурфінг”
• Штучний інтелект створює графічний контент для соцмереж: як розпізнати зображення, створене ШІ
• Що не так із Telegram та чи має він альтернативи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!