Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Начальник Бахмутської МВА ухвалив рішення про перейменування Бахмутського міського центру соціальних служб. Тепер ця комунальна установа називатиметься “Центром надання соціальних послуг Бахмутської міської ради”. Разом з перейменуванням затвердили нове положення про діяльність центру.

Чим займатиметься Центр надання соціальних послуг Бахмутської міськради, йдеться в його положенні.

Бахмутський міський центр соціальних служб змінив назву

Сьогодні, 22 травня, начальник Бахмутської МВА ухвалив розпорядження про перейменування Бахмутського міського центру соціальних служб. Тепер він носитиме назву комунальної установи “Центр надання соціальних послуг
Бахмутської міської ради”, скорочено — КУ “ЦНСП Бахмутської міської ради”.

У новому положенні про роботу установи йдеться, що її структурні підрозділи проводитимуть соціальну роботу та надаватимуть соціальні послуги людям і сім’ям, які належать до вразливих груп та/або перебувають у складних життєвих обставинах.

Центр утримуватимуть за кошти бюджету Бахмутської громади, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Головним розпорядником коштів центру буде Управління соціального захисту населення.

Що робитиме КУ “Центр надання соціальних послуг Бахмутської міської ради”

Основними напрямками діяльності центру вказані:

• соціально-профілактична робота щодо запобігання потраплянню у складні життєві обставини людей і сімей;
• надання соціальних послуг людям і сім’ям у складних життєвих обставинах;
• надання соціальних послуг ветеранам, людям, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалим учасникам Революції Гідності, членам сімей загиблих/померлих ветеранів війни, загиблих/померлих захисників і захисниць України, зниклих безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби та інших демобілізованих осіб;
• сприяння організаційному вирішенню питань надання правової, соціальної, психологічної допомоги, публічних, соціальних, медичних, реабілітаційних, освітніх та інших послуг;
• надання допомоги в оформленні документів щодо забезпечення житлом, земельними ділянками, з питань зайнятості, зокрема отримання грантової підтримки на розвиток підприємницьких ініціатив.

Для реалізації своїх повноважень Центр створює:

• службу (відділення) соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молодю;
• службу (відділення) соціальної допомоги вдома;
• службу (відділення) організації надання адресної натуральної та грошової допомоги;
• мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі;
• притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.

Також Центр може створювати інші структурні підрозділи і служби для проведення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю.

Які послуги може надавати Центр надання соціальних послуг Бахмутської міської ради

Серед послуг, які може надавати Центр, вказані:

• догляд вдома;
• натуральна допомога;
• соціальний супровід сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• консультування;
• соціальна профілактика;
• соціальна інтеграція та реінтеграція;
• соціальна адаптація;
• соціальний супровід сімей, в яких виховують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• кризове та екстрене втручання;
• представництво інтересів;
• соціальна адаптація ветеранів війни та членів їхніх сімей.

Окрім цього, Центр надання соціальних послуг забезпечуватиме соціальний супровід прийомних сімей і дитячих
будинків сімейного типу та соціальний патронаж людей, які відбули покарання в місцях позбавлення волі.

Надаватимуть ці послуги за рішенням Управління соцзахисту.

Читайте також:

• Хто залишився у депутатах Бахмутської міської ради: актуальний список
• У Бахмуті затвердили новий склад координаційної ради у справах дітей
• Чим має займатися МВА без території: що думають бахмутяни про владу в екзилі, і що каже закон?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міськрада виділила кошти на стипендії обдарованим і талановитим учням і ученицям Школи мистецтв. Загальна сума стипендій склала 180 тисяч гривень. Ці кошти пішли на підтримку 22 учнів і учениць.

Про це йдеться у розпорядженні № 148рр.

Стипендії для вихованців Школи мистецтв Бахмутської громади

Бахмутська міськрада виділила 180 тисяч гривень на стипендії для обдарованих і талановитих учнів і учениць Школи мистецтв Бахмутської громади. Грошову підтримку отримали учні, які досягли особливих результатів протягом 2025-2026 навчального року.

По 4 000 гривень отримали лауреати 3 ступеня обласного конкурсу “Крок до Олімпу”: Ангеліна Івченко та Іосиф Фаннуш.

По 5 000 гривень за різні здобутки отримали четверо вихованців Школи мистецтв:

• Вероніка Георгіца — за диплом Лауреата 2 ступеня обласного конкурсу “Крок до Олімпу”;
• Богдан Лозовий — за диплом Лауреата 2 ступеня обласного конкурсу “Крок до Олімпу”;
• Іван Фесенко — за диплом лауреата 2 місця обласного конкурсу “Бахмутська весна” і диплом лауреата 3 ступеня обласного конкурсу “Крок до Олімпу”
• Данило Гайдаш — за 2 місце в обласному конкурсі “Бахмутська весна”.

По 6 000 гривень отримали лауреати 1 ступеня обласного конкурсу “Крок до Олімпу”: Михайло Гордієнко та Назар Ясинецький.

По 10 000 гривень отримали учасники конкурсів міжнародного рівня:

• Катерина Акулова — за дипломи лауреата 1 ступеня конкурсу мистецтв BARVY SVOBODY (Чехія) і фестивалю-конкурсу дитячого, юнацького та молодіжного мистецтва “Осінній креатив” (Київ) та гран-прі конкурсу ART RISING 2025 (Польща);
• Софія Захарова — за диплом лауреата 1 премії конкурсу “Ой, заграйте музиченьки”;
• Дар’я Кетрар — за диплом лауреата 1 премії багатожанрового конкурсу “Зимова фантазія. Різдвяні візерунки-2025” (Київ);
• Катерина Кравченко — за диплом лауреата 1 ступеня конкурсу мистецтв BARVY SVOBODY (Чехія), диплом лауреата 1 премії конкурсу ART RISING 2025 (Польща) та диплом гран-прі фестивалю-конкурсу дитячого, юнацького та молодіжного мистецтва “Зоряний арт” (Київ);
• Софія Малапура — за дипломи 1 ступеня фестивалю-конкурсу Winter Fairy Tale (Вінниця), фестивалю-конкурсу “Фонтан талантів” (Вінниця) та диплом лауреата 1 ступеня конкурсу мистецтв Bayerische Kunstwelle (Німеччина);
• Захар Пшонка — за дипломи 1 ступеня фестивалю-конкурсу дитячого, юнацького та молодіжного мистецтва “Осінній креатив” (Київ), фестивалю-конкурсу “АРТ-імпульс” (Київ) та диплом лауреата 1 премії багатожанрового двотурового дистанційного фестивалю-конкурсу мистецтв “З Україною в серці” (Київ);
• Анастасія Рева — за диплом лауреата 1 премії конкурсу образотворчого декоративно-ужиткового та сучасного мистецтва “Мальовнича Україна” та диплом лауреата 1 ступеня конкурсу “Формула успіху. Німеччина”;
• Маргарита Слєпцова — за дипломи лауреата 1 ступеня конкурсу мистецтв “Febbraio d’Oro — Золотий лютий”, конкурсу “Формула успіху. Німеччина” та диплом лауреата 1 премії конкурсу “Зимова фантазія. Різдвяні візерунки”;
• Вероніка Сматченко — за диплом 1 премії конкурсу мистецтв Art with Love (Київ) та диплом лауреата 1 ступеня канадсько-українського фестивалю дитячої та юнацької творчості Toronto 2026 (Женева — Торонто);
• Олександра Лупанова — за дипломи 1 премії конкурсу “Зимова мистецька премія”, конкурсу “Євро зима” та диплом гран-прі конкурсу “Талант року”;
• Ксенія Олексіна — за дипломи лауреата 1 премії фестивалю мистецтв “Яскраві таланти літа” (Трускавець), багатожанрового двотурового дистанційного фестивалю-конкурсу мистецтв “Осінній зорепад” (Київ), мистецького форуму “ARTПОСТ.UA” (Трускавець);
• Марія Скворцова — за дипломи лауреата 1 премії конкурсу мистецтв EURORHYTHM (Чехія, Словаччина), фестивалю-конкурсу мистецтв “Різдвяна казка 2025” (Словаччина), диплом лауреата 1 ступеня фестивалю-конкурсу дитячого, юнацького та молодіжного мистецтва NEW YEAR`S SPLASH FEST (Київ);
• Орина Фурсик — за диплом 1 премії конкурсу мистецтв “Розквіт нації”;
• Аріна Чаленко — за дипломи 1 премії конкурсу Codart – Christmas Wonder (Польща), конкурсу Christmas STAR (Київ) та за 1 місце в фестивалі Antares Fest IV “Фольклорний блиск” (Польща).

Читайте також:

• “Моя мотивація — в можливості представляти Бахмут”: історія школярки Анни Павленко, яка очолила раду лідерів учнівського самоврядування Донеччини
• 1 500 гривень допомоги можуть отримати ВПО з Донеччини, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
• Хто увійшов до молодіжної ради Бахмута: оприлюднено новий склад на 2026-2028 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!