Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Центр укріплення сім’ї благодійної організації “СОС Дитячі Містечка Україна” у Львові у 2026 році перейшов на нову модель роботи, зокрема з ВПО. Вона передбачає не разову гуманітарну допомогу, а тривалий і комплексний супровід родин, які опинилися у складних життєвих обставинах. Наприклад, тут жінки можуть отримати тимчасовий притулок, а для дітей є безплатні заняття з психологом або логопедом.

Про ключові зміни, напрямки підтримки та умови отримання послуг редакції Бахмут IN.UA розповіла Ірина Змисна, менеджерка у соціальній сфері по Львівській області БФ “СОС Дитячі Містечка Україна”.

Допомога ВПО у Львові

У 2026 році Центр укріплення сім’ї Міжнародної благодійної організації “СОС Дитячі Містечка Україна” у Львові розпочав перехід на нову модель роботи. За словами Ірини Змисної, раніше робота Центру була зосереджена переважно на екстреній гуманітарній допомозі — видачі продуктів харчування, засобів гігієни та інших базових речей. Натомість нині основний акцент зроблено на відновленні родин і їхньому сталому розвитку через комплексний соціальний супровід.

Отримати допомогу у Львові можуть:

• внутрішньо переміщені особи (ВПО);
• сім’ї у складних життєвих обставинах (СЖО), що мешкають у місцях тимчасового проживання (МТП), модульних містечках чи прихистках;
• біологічні сім’ї під ризиком втрати батьківського потенціалу;
• прийомні батьки та батьки-вихователі;
• жінки з новонародженими дітьми, які опинилися у кризовій ситуації.

Діяльність Центру охоплює Львівську міську територіальну громаду, місто Дубляни та інші громади Львівської області. Родини можуть потрапити до програми підтримки як самостійно, так і через перенаправлення від державних установ або громадських організацій.

Основні види підтримки та послуги Центру

Робота з родинами організована за моделлю “кейс-менеджменту”, що передбачає тривалий та індивідуальний супровід. Серед ключових програм:

• соціальна квартира — надання тимчасового притулку та комплексного супроводу жінкам на пізніх термінах вагітності або з немовлятами для підготовки до самостійного проживання;
• літня школа — формат підвищення кваліфікації для прийомних батьків, поєднаний зі змістовним дозвіллям для дітей.
• інтеграційні заходи — етномайстерки, краєзнавчі екскурсії та спільні святкування для налагодження зв’язків між ВПО та місцевими громадами.

Крім того, спеціалісти центру ведуть активну роботу і з дітьми. Зокрема, в Центрі постійно працюють психолог, соціальний педагог та логопед.

За словами Ірини Змисної, всі заняття з дітьми відбуваються за індивідуальним планом, розробленим після роботи фахівця із соціальної підтримки. Далі відбувається розробка графіку, до якого за необхідності залучаються спеціалісти.

Формат занять різниться залежно від потреб та особливостей розвитку кожної конкретної дитини: вони можуть бути як індивідуальними, так і груповими.

Як отримати допомогу

Центр укріплення сім’ї розташований за адресою вулиця Зелена, 115Ж. Записатися на консультацію або отримати допомогу можна кількома способами: через офіційну сторінку “СОС Дитячі Містечка Україна” у Facebook; за допомогою Telegram-каналу організації або за номером телефону +380 (95) 790 1382 або +380 (95) 790 1398, а також через загальну веб-сторінку організації “Дитячі містечка”.

Які пільги мають дружини учасників бойових дій в Україні 2026

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В межах державної політики підтримки переселенців в Україні розпочато всеохопний аудит об’єктів нерухомості, які можна адаптувати під житло.

Про це розповів Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

В Україні проходить інвентаризація нерухомості для ВПО

За словами Павла Фролова, Фонд державного майна України та місцеві громади передали 11,5 тисяч об’єктів для обстеження, значна частина з яких має бути переобладнане під тимчасове або постійне житло для переселенців. Все це буде зроблене за “рахунок субвенції у держбюджеті у розмірі 1,5 мільярда гривень”

Наступним кроком в реалізації вказаної ініціативи має бути створенням Реєстру житла для ВПО зі зручною інтерактивною картою пошуку придатного для проживання житла.

“Наша мета — перетворити порожні будівлі на домівки для тих, хто через війну втратив житло. Також важливою є передача вільних земельних ділянок під нове будівництво для залучення інвестицій від наших партнерів“, — вказує Павло Фролов.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО з ТОТ: стала відома дата початку фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!