Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У жовтні 2026 року частина українських пенсіонерів отримає нову або збільшену вікову доплату до пенсії. Йдеться про людей, яким виповнюється 70, 75 або 80 років та розмір пенсійної виплати яких не досягає 10 340,35 грн. Звертатися до Пенсійного фонду для призначення виплати не потрібно.

Про це повідомив Данило Гетманцев.

Доплати до пенсій у жовтні 2026 року: хто отримає до 570 гривень

Українці, які досягли 70-річного віку, можуть отримувати щомісячну компенсаційну виплату до пенсії. Її розмір залежить від віку людини. У 2026 році передбачені такі виплати:

• пенсіонерам від 70 до 74 років включно — до 300 гривень;
• від 75 до 79 років включно — до 456 гривень;
• від 80 років — до 570 гривень.

Вікову доплату встановлюють за умови, що загальний розмір щомісячної пенсійної виплати людини з урахуванням надбавок, підвищень та інших передбачених законодавством доплат не досягає 10 340,35 гривень. Пенсійний фонд нараховує таку виплату автоматично. Тому пенсіонерам, яким у жовтні виповниться 70, 75 або 80 років, окремо подавати заяву чи звертатися до органів ПФУ не потрібно.

Чи сумуються вікові доплати до пенсії

Вікові виплати не сумуються. Після переходу людини до наступної вікової категорії попередню виплату замінюють новою. Наприклад, якщо пенсіонер після 70 років отримував доплату 300 гривень, то після досягнення 75 років її загальний розмір становитиме до 456 гривень. Фактичне збільшення в такому випадку становитиме 156 гривень.

Після досягнення 80 років доплата зростає з 456 до 570 грн, тобто ще на 114 гривень. Доплату встановлюють із дня, коли людина досягла відповідного віку. Тому в місяці 70-го, 75-го або 80-го дня народження сума може бути меншою за повний місячний розмір.

Виплата не залежить від виду призначеної пенсії, тривалості страхового стажу чи від того, продовжує людина працювати чи ні. Головними умовами для її отримання є відповідний вік та розмір пенсійної виплати. У Пенсійному фонді також зазначають, що після індексації у березні 2026 року середній розмір пенсії в Україні становив 7 137,26 гривень. Тоді пенсії перерахували для 9,5 мільйона людей, а середнє підвищення становило 648,93 гривень.

До теми:

Пенсіонерам нарахують ще 35 відсотків до пенсії: хто має право на виплати без індексації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У жовтні 2026 року новий етап програми “Ветеранський спорт” не стартуватиме. Ветерани та ветеранки не зможуть подати нові заявки через Дію та отримати 1 500 грн у межах жовтневого етапу.

У Мінветеранів пояснили це вичерпанням передбачених на програму коштів.

Чому у жовтні не буде виплат за програмою “Ветеранський спорт”

У жовтні 2026 року Міністерство у справах ветеранів не відкриватиме новий етап подання заявок на участь у програмі “Ветеранський спорт”. Відповідно, виплати у розмірі 1 500 грн у межах цього етапу також не проводитимуть.

Причиною, за інформацією Міністерства, став значно більший попит на програму, ніж передбачали під час планування бюджету. Спочатку на “Ветеранський спорт” у 2026 році передбачили 600 мільйонів гривень. Розрахунок робили на близько 100 тисяч отримувачів щокварталу, приблизно 300 тисяч заявок протягом трьох кварталів.

Фактично за цей період програмою скористалися понад 800 тисяч разів.

Через більший попит протягом року на програму додатково спрямовували кошти. Загалом у 2026 році на виплати за “Ветеранським спортом” спрямували понад 1,2 мільярда гривень, більш ніж удвічі більше від суми, яку передбачали спочатку. У Мінветеранів зазначають, що наразі весь доступний фінансовий ресурс програми вичерпаний. Для проведення ще одного етапу необхідно було б додаткове фінансування з державного бюджету.

“У жовтні новий етап подання заявок у Дії не відкриватиметься, а виплати в розмірі 1 500 грн у межах цього етапу не проводитимуться”, — повідомили у Мінветеранів.

Що буде з програмою “Ветеранський спорт” у 2027 році

Повністю відмовлятися від програми у Міністерстві наразі не планують. Мінветеранів працює над можливістю її продовження у 2027 році. Зокрема, відомство хоче перевести “Ветеранський спорт” з експериментального формату на постійну основу. Остаточний формат програми та обсяг її фінансування залежатимуть від можливостей державного бюджету.

У проєкті Державного бюджету на 2027 рік на ветеранську політику загалом передбачено 20,5 мільярда гривень. Це на 3 мільярди гривень більше, ніж у 2026 році.

Водночас саме ця сума стосується ветеранської політики загалом, а не окремо програми “Ветеранський спорт”. Точний обсяг коштів на програму у 2027 році у повідомленні Мінветеранів не назвали.

До теми:

Ветерани можуть отримати до 1 мільйона гривень на бізнес: хто має право на гранти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!