Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Внутрішньо переміщені особи та жителі прифронтових регіонів мають змогу оформити фінансову підтримку. Розмір грошової допомоги становить 12 300 гривень на одну людину. Реєстрацію на виплати проводить організація “Карітас Спес Харків”. Програма розрахована на громадян, які евакуювалися, втратили близьких або отримали поранення внаслідок бойових дій.

Про це повідомили представники “Карітас Спес Харків”.

Умови участі та географія програми

Фінансова підтримка надається в межах проєкту гуманітарного реагування на 2026-2027 роки. Географія програми охоплює населені пункти, розташовані на відстані до 50 кілометрів від лінії фронту, а також області, що межують з Російською Федерацією.

Головна вимога для отримання грошової допомоги ВПО стосується часових рамок. Від моменту тригерної події, такої як евакуація чи поранення, до дня реєстрації має пройти не більше 45 днів. Проєкт фокусується на людях, які перебувають у найбільшій потребі та не отримують повного забезпечення від інших організацій.

Виплати для ВПО та евакуйованих громадян

Отримати 12 300 гривень можуть люди, які були змушені евакуюватися з власних домівок протягом останніх 45 днів. Для оформлення заявки евакуйовані громадяни та ВПО готують підтверджувальні документи. Цей статус підтверджується такими паперами

• довідка ВПО з пропискою у місцях евакуації, видана до 45 днів тому;
• реєстраційні записи в офіційних центрах евакуації або транзиту;
• списки від гуманітарних організацій та волонтерів, які проводили евакуацію;
• транспортні квитки чи квитанції;
• документи, що підтверджують місце постійного проживання.

Допомога при пораненнях та втраті родичів

Програма передбачає виплати для людей, які отримали важкі поранення через бойові дії. Постраждала особа повинна звернутися до лікаря або отримати консультаційний висновок протягом одного дня з моменту травмування. Кошти нараховуються виключно самій постраждалій людині. Наявність поранення доводиться наступним пакетом документів

• витяг з протоколу поліції про подію або реєстру досудових розслідувань;
• лікарняний лист про лікування тривалістю не менше п’яти днів;
• завірена лікарем медична виписка, епікриз або довідка про фіксацію ушкоджень.

Сім’ї, які втратили родича внаслідок бойових дій, також мають право на фінансову допомогу. Для реєстрації цієї категорії потрібні спеціальні документи

• свідоцтво про смерть;
• довідка про причину смерті;
• витяг з поліцейського протоколу щодо події.

Базові документи та контакти для реєстрації

Для перерахування 12 300 гривень усі заявники без винятку надають стандартний набір документів. До нього належать

• паспорт;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• банківські реквізити з рахунком у форматі IBAN.

Отримати детальну інформацію щодо умов та запису на реєстрацію можна за телефоном. Заявники мають змогу зателефонувати на гарячу лінію “Карітас-Спес Україна” за номером 0 800 300 344 або звернутися безпосередньо до “Карітас Спес Харків” за номером +380 (99) 555 4336. Дзвінки приймаються з понеділка по п’ятницю у проміжку з 10:00 до 14:00.

Читайте також:

ВПО можуть отримати 5 тисяч доларів від Mercy Corps: деталі програми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія продовжує спроби наступальних дій на східному фронті. Зокрема, зафіксовано просування противника поблизу Закітного на Слов’янському напрямку. Загалом ситуація залишається напруженою, а українські захисники продовжують стримувати штурми противника на кількох ділянках фронту.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Активність противника на Слов’янському та Лиманському напрямках

На Слов’янському напрямку російська армія здійснила 27 штурмових дій. Основними цілями противника стали райони Різниківки та Калеників. Також зафіксовано атаки у бік населених пунктів Крива Лука, Озерне та Рай-Олександрівка. На цьому відтинку ворог має часткове просування поблизу Закітного, намагаючись розвинути успіх у бік Слов’янська. Водночас аналітики DeepState вказують, що росіянам вдалося просунутися поблизу Закітного.

На Лиманському напрямку противник 14 разів намагався вклинитися в оборону українських військ. Бойові зіткнення відбувалися в районах населених пунктів Ставки, Лиман, Озерне, Борова, Новоселівка, Дробишеве, Діброва та Ямпіль

На Краматорському напрямку відбулося одне боєзіткнення в районі Малинівки..

Ситуація на Костянтинівському та Покровському відтинках

На Костянтинівському напрямку російська армія провела 23 атаки. Бойові дії зосереджені в районах Іванопілля, Костянтинівки, Іллінівки, Степанівки та Софіївки.

На Покровському напрямку українські підрозділи зупинили 31 штурмову дію. Російські підрозділи намагалися атакувати в районах Гришиного, Новомиколаївки, Никанорівки, Новоолександрівки, Шевченка, Удачного, Котлиного. Крім того, противник вів наступальні дії у бік Сергіївки та Білицького. На Краматорському напрямку зафіксовано одне боєзіткнення в районі Малинівки.

Втрати російської армії

З початку повномасштабного вторгнення станом на 1 липня 2026 року загальні бойові втрати противника в особовому складі склали близько 1 404 760 осіб. Лише за минулу добу ліквідовано 1 210 окупантів. Також українські захисники знищили значну кількість озброєння та техніки. За останню добу сумарно вдалося знищити:

• 1 891 безпілотник оперативно-тактичного рівня;
• 395 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 71 артилерійську систему;
• 5 бойових броньованих машин;
• 5 наземних робототехнічних комплексів;
• 4 засоби протиповітряної оборони;
• 2 танки;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 1 одиницю спеціальної техніки;

Читайте також:

Майже на всіх ділянках фронту знизилася кількість штурмів — Генштабу ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!