Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Громади Бахмутського району продовжують роботу в евакуації. Щорічно напередодні літніх канікул місцеві органи влади проводять закупівлі на оздоровлення дітей. Цьогоріч на ці потреби громади Бахмутського району виділили понад 4,1 мільйонів гривень.

Скільки коштів на оздоровлення дітей виділила кожна громада Бахмутського району, редакція аналізувала на сайті Прозорро.

Державні закупівлі на оздоровлення дітей громад Бахмутського району

Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради провело закупівлю послуг з відпочинку та оздоровлення дітей. Вартість закупівлі склала 1 344 000 гривень. Договір уклали з дитячим закладом санаторного типу “Дрім кемп “Карпати” (розташований на Закарпатті).

У договорі йдеться, що ціна за одну путівку встановлена в розмірі 26 880 гривень. Послуги з відпочинку і оздоровлення надаватимуть протягом липня-серпня 2026 року.

Часовоярська міська рада провела закупівлю послуг з відпочинку та оздоровлення дітей на 855 000 гривень. Переможцем тендера стало ТОВ “Агротрансгрупа”. Воно зобов’язується забезпечити для дітей проживання, харчування, відпочинок та участь у розважальних програмах у дитячому закладі оздоровлення та відпочинку “Синевирське озеро” (розташований на Закарпатті).

Послуги з відпочинку та оздоровлення дітей надаватимуть з 30 червня по 13 липня 2026 року.

Світлодарська МВА провела закупівлю послуг з оздоровлення і відпочинку дітей, які потребують особливої уваги та підтримки. На ці потреби спрямували 1 260 000 гривень. Переможцем торгів також стало ТОВ “Агротрансгрупа”. У договорі передбачені 40 путівок до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку “Синевирське озеро” в липні-серпні 2026 року.

Управління соціального захисту населення Соледарської міської ради провело закупівлю послуг з відпочинку та оздоровлення дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки. Вартість закупівлі склала 735 000 гривень.

Переможцем торгів стала ФОП Огняник Марія Іванівна. Вона гарантує надати послуги з відпочинку дітей у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку в Закарпатській області, їхній перелік не вказаний. У договорі йдеться, що ціна за одну путівку встановлена в розмірі 24 500 гривень. Використати їх можна до 31 серпня 2026 року.

Сіверська, Торецька та Званівська громади закупівель послуг з оздоровлення та відпочинку дітей не оголошували.

Станом на сьогодні громади Бахмутського райони виділили 4 194 000 гривень на оздоровлення дітей.

Читайте також:

• Безкоштовний літній табір у Карпатах: оголошено набір дітей військових та ветеранів
• Званівська сільрада витратила понад 118 тисяч гривень на ремонт і обслуговування транспорту
• Закупівлі Сіверської громади у травні: куди витратили понад 46 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

13 червня в Києві відбудеться фестиваль “Незламна культура Бахмута і друзі”. Під час заходу будуть виступи творчих колективів, виставки, різноманітні майстер-класи і розваги.

Як відвідати фестиваль і що чекає бахмутян, розповідає Бахмут IN.UA.

Фестиваль культури Бахмута в Києві

У суботу, 12 червня, в Києві відбудеться фестиваль “Незламна культура Бахмута і друзі”. Його спільними зусиллями організували Бахмутська МВА, Управління культури Бахмутської міськради, Національний музей народної архітектури та побуту України і Зразково-показовий оркестр Збройних сил України. Партнерами заходу також є громади-учасники національного проєкту “Пліч-о-пліч: Згуртовані громади”.

Відвідати фестиваль можуть бахмутяни, які зараз проживають у Києві, переселенці і переселенки з інших громад Донеччини та кияни. Для відвідувачів заплановано:

• виступи творчих колективів;
• презентації традиційної культури Донеччини;
• тематичні виставки;
• майстер-класи народних ремесел;
• інтерактивні локації для знайомство з культурою Донеччини.

Як потрапити на фестиваль

Фестиваль “Незламна культура Бахмута і друзі” відбудеться в суботу, 13 червня, на території Національного музею народної архітектури та побуту України (місто Київ, вулиця Академіка Тронька, 1). Початок заходу о 13:00.

Відвідати фестиваль можна за вхідним квитком до музею, який коштує 200 гривень. Для школярів, студентів, пенсіонерів та осіб з інвалідністю другої і третьої груп — 100 гривень.

Управління культури в коментарі редакції зазначило, що бахмутяни можуть потрапити на захід безоплатно. Для цього на касі потрібно показати довідку ВПО з Бахмутської громади.

Читайте також:

• У Бахмутській громаді затвердили нову програму національної ідентичності: деталі
• “Роботи надсилали навіть з-за кордону”: виставка з малюнками бахмутян мандрує Україною
• Росіяни викрали унікальні реліквії з Бахмутського краєзнавчого музею

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!