Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Лариса Толстикіна — колишня українська посадовиця, яка у 2014 році перейшла на бік окупантів та обійняла високі посади в окупаційних адміністраціях Донеччини. Наразі вона відповідає за координацію діяльності у сферах соціального захисту, охорони здоров’я та освіти на тимчасово окупованих територіях, активно насаджуючи російську пропаганду.

Редакція зібрала детальне досьє на діяльність Лариси Толстикіної.

Лариса Толстикіна: біографія та освіта

Лариса Толстикіна народилася 3 жовтня 1967 року в місті Макіївка Донецької області.

Після закінчення школи вступила до Донецького політехнічного інституту, де здобула диплом за спеціальністю “Електропостачання промислових підприємств і міст”. Пізніше отримала другу вищу освіту в Макіївському економіко-гуманітарному інституті за спеціальністю “Правознавство”, ставши дипломованою юристкою.

Лариса Толстикіна перебуває у шлюбі. Її чоловік Юрій є членом правління міської організації “Союзу ветеранів Афганістану днр”. Подружжя має сина.

Кар’єра

Трудову діяльність Лариса Толстикіна розпочала економісткою планово-економічного відділу дослідного заводу “Граніт”. За чотири роки вона перейшла до Макіївського ПТУ, де працювала майстром виробничого навчання. Згодом протягом двох років обіймала посади економіста та спеціаліста 1 категорії у Червоногвардійському районному центрі зайнятості міста Макіївки.

З 2001 року Лариса Толстикіна перейшла на роботу до органів місцевого самоврядування Макіївки. Спочатку працювала у відділі з питань внутрішньої політики та взаємодії з громадсько-політичними організаціями, а пізніше очолила новостворений інформаційно-аналітичний відділ.

У 2006 році була обрана на посаду секретаря Макіївської міської ради, а на виборах 2010 року її переобрали на цей самий пост.

Діяльність під час окупації 2014-2018 років

Навесні 2014 року, обіймаючи посаду секретаря Макіївської міської ради, Лариса Толстикіна відкрито підтримала створення так званої “ДНР” та стала однією з організаторок незаконного референдуму 11 травня 2014 року.

Після захоплення частини Донеччини вона обійняла посаду першого заступника голови окупаційної адміністрації Макіївки, а пізніше виконувала обов’язки “голови адміністрації”. На незаконних виборах 2015 року її обрали секретарем Макіївського міського відділення сепаратистського руху “Донецька Республіка”. За свою діяльність на користь окупантів Толстикіна отримала низку нагород від ватажків так званої “днр”, серед яких медаль “Рік Республіці” та “Почесна грамота”.

Керівні посади в уряді “днр” та міжнародні санкції

Після псевдовиборів 2018 року Ларису Толстикіну призначили “міністеркою праці та соціальної політики” в окупаційному уряді. Згодом її кар’єра пішла вгору, вона обіймала такі посади:

• з 8 червня до 7 листопада 2022 року — виконувачка обов’язків міністерки праці та соціальної політики “днр”;
• з 7 листопада до 11 грудня 2022 року — виконувачка обов’язків заступниці голови уряду “днр”;
• з 11 грудня 2022 року до 29 квітня 2023 року — заступниця голови уряду “днр”;
• з 30 квітня 2023 року і дотепер — виконувачка обов’язків заступниці голови уряду днр.

Впровадження російської пропаганди на ТОТ

На своїй посаді Лариса Толстикіна активно координує процеси інтеграції окупованих територій до системи російської федерації та просуває кремлівські наративи, особливо у сфері освіти.

У річницю визнання росією так званих “лднр” Толстикіна публічно підтримала дії володимира путіна, заявивши: “Рішення Президента стало визначальним для подальшого життя Донбасу і для кожного з нас… ми цей день будемо пам’ятати завжди, як доленосний для всієї нашої великої Батьківщини“.

Вона активно опікується пропагандистськими заходами в освітніх закладах окупованої Донеччини. За її звітами, протягом 2025 року у школах “днр” провели понад п’ять тисяч так званих “уроків мужності” та близько трьох тисяч інших пропагандистських акцій: “Вікна Перемоги”, “Свічка Пам’яті” та “Безсмертний полк”. Толстикіна виступає за залучення російських військових до навчального процесу та агітує дітей вступати до мілітаризованих “патріотичних таборів”.

Крім того, посадовиця особисто бере участь у культурно-пропагандистських заходах. Наприклад, вона підтримувала проведення фестивалю “RT.Док: Час наших героїв” у Донецьку, де демонстрували відверто антиукраїнські документальні фільми, які прославляли росію та дискредитували Україну і країни Заходу.

Відповідальність за діяльність на ТОТ

Через активну участь у встановленні окупаційного режиму та порушення територіальної цілісності України щодо Лариси Толстикіної запроваджені персональні санкції з боку низки країн, зокрема:

• Канади (з 15 березня 2019);
• Швейцарії (з 20 грудня 2023);
• Великої Британії (з 27 травня 2022);
• Австралії (з 4 травня 2022);
• Нової Зеландії (з 23 серпня 2022);
• Японії (з 3 березня 2022);
• країн Європейського Союзу (з 13 березня 2023).

Читайте також:

Хто очолює освіту на окупованій Донеччині: досьє на посадовця з Тюмені Олега Трофимова

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Начальник Бахмутської МВА ухвалив рішення про перейменування Бахмутського міського центру соціальних служб. Тепер ця комунальна установа називатиметься “Центром надання соціальних послуг Бахмутської міської ради”. Разом з перейменуванням затвердили нове положення про діяльність центру.

Чим займатиметься Центр надання соціальних послуг Бахмутської міськради, йдеться в його положенні.

Бахмутський міський центр соціальних служб змінив назву

Сьогодні, 22 травня, начальник Бахмутської МВА ухвалив розпорядження про перейменування Бахмутського міського центру соціальних служб. Тепер він носитиме назву комунальної установи “Центр надання соціальних послуг
Бахмутської міської ради”, скорочено — КУ “ЦНСП Бахмутської міської ради”.

У новому положенні про роботу установи йдеться, що її структурні підрозділи проводитимуть соціальну роботу та надаватимуть соціальні послуги людям і сім’ям, які належать до вразливих груп та/або перебувають у складних життєвих обставинах.

Центр утримуватимуть за кошти бюджету Бахмутської громади, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Головним розпорядником коштів центру буде Управління соціального захисту населення.

Що робитиме КУ “Центр надання соціальних послуг Бахмутської міської ради”

Основними напрямками діяльності центру вказані:

• соціально-профілактична робота щодо запобігання потраплянню у складні життєві обставини людей і сімей;
• надання соціальних послуг людям і сім’ям у складних життєвих обставинах;
• надання соціальних послуг ветеранам, людям, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалим учасникам Революції Гідності, членам сімей загиблих/померлих ветеранів війни, загиблих/померлих захисників і захисниць України, зниклих безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби та інших демобілізованих осіб;
• сприяння організаційному вирішенню питань надання правової, соціальної, психологічної допомоги, публічних, соціальних, медичних, реабілітаційних, освітніх та інших послуг;
• надання допомоги в оформленні документів щодо забезпечення житлом, земельними ділянками, з питань зайнятості, зокрема отримання грантової підтримки на розвиток підприємницьких ініціатив.

Для реалізації своїх повноважень Центр створює:

• службу (відділення) соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молодю;
• службу (відділення) соціальної допомоги вдома;
• службу (відділення) організації надання адресної натуральної та грошової допомоги;
• мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі;
• притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.

Також Центр може створювати інші структурні підрозділи і служби для проведення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю.

Які послуги може надавати Центр надання соціальних послуг Бахмутської міської ради

Серед послуг, які може надавати Центр, вказані:

• догляд вдома;
• натуральна допомога;
• соціальний супровід сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• консультування;
• соціальна профілактика;
• соціальна інтеграція та реінтеграція;
• соціальна адаптація;
• соціальний супровід сімей, в яких виховують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• кризове та екстрене втручання;
• представництво інтересів;
• соціальна адаптація ветеранів війни та членів їхніх сімей.

Окрім цього, Центр надання соціальних послуг забезпечуватиме соціальний супровід прийомних сімей і дитячих
будинків сімейного типу та соціальний патронаж людей, які відбули покарання в місцях позбавлення волі.

Надаватимуть ці послуги за рішенням Управління соцзахисту.

Читайте також:

• Хто залишився у депутатах Бахмутської міської ради: актуальний список
• У Бахмуті затвердили новий склад координаційної ради у справах дітей
• Чим має займатися МВА без території: що думають бахмутяни про владу в екзилі, і що каже закон?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!