Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

З 11 серпня 2026 року Національний банк України вводить у дію пакет пом’якшення валютних обмежень. Зміни стосуються фізичних і юридичних осіб, а також установ фінансового сектору. Оновлений макроекономічний прогноз регулятора передбачає зростання міжнародних резервів до 70 мільярдів доларів США у 2026 році.

Детальніше про це розповіли в НБУ.

Національний банк України пом’якшує валютні обмеження

Ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти збільшено з 50 тисяч до 200 тисяч гривень на календарний місяць. У межах цієї суми дозволено купувати безготівкові банківські метали та цінні папери іноземних емітентів.

Добовий ліміт на зняття готівки з валютних рахунків в Україні та за кордоном зріс зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень.

Місячний ліміт на оплату товарів, робіт і послуг за кордоном із гривневих рахунків збільшено зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень в еквіваленті. До переліку дозволених операцій додано оплату оренди житла за кордоном. Розрахунки можна проводити як карткою, так і через перекази (зокрема, через систему “SWIFT”) із попередньою купівлею валюти банком.

Додано можливість оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном переказом із валютного рахунку на рахунок отримувача через систему “SWIFT”. Для таких операцій встановлено окремий ліміт — 200 тисяч гривень на календарний місяць.

Ліміт у розмірі 500 тисяч гривень на місяць для оплати валютною карткою послуг проживання за кордоном відтепер поширюється на оренду житла. Ці розрахунки також доступні за допомогою переказу з валютного рахунку на рахунок отримувача.

Нові умови для юридичних осіб

Добовий ліміт на зняття готівки з гривневих рахунків в Україні та з валютних рахунків (в Україні і за кордоном) підвищено зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень. Ліміт на зняття готівки з гривневих корпоративних карток за кордоном становить 140 тисяч гривень на календарний місяць замість 17,5 тисячі гривень на тиждень.

Ліміт на розрахунки за кордоном за товари, роботи та послуги з використанням гривневих корпоративних карток збільшено зі 150 тисяч до 400 тисяч гривень на місяць. Валютними корпоративними картками можна розраховуватися без обмежень.

Введено “додатковий” ліміт для бізнесу, що формується за рахунок прямих благодійних внесків на користь військових частин Збройних Сил України та Національної гвардії України, здійснених із 10 серпня 2026 року. Внески мають підтверджуватися аудиторським звітом однієї з компаній “великої четвірки” та відповідними документами. Юридичні особи отримали право передавати свій “інвестиційний” та “додатковий” ліміти (або їх частину) пов’язаним компаніям у межах однієї бізнес-групи.

Експортери отримали дозвіл сплачувати штрафи, пені, бонуси та відшкодування збитків контрагентам-нерезидентам за договорами з експорту товарів. Річна сума таких переказів обмежена 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту після 23 лютого 2021 року.

Також запроваджено зміни за такими напрямами:

• репатріація дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу;
• переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН;
• купівля валюти гарантами або поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті;
• розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами, гарантіями та контргарантіями;
• переказ коштів для сплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах; переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених рішенням уряду;
• перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.

Правила для фінансового сектору

Моторне (транспортне) страхове бюро України отримало дозвіл купувати іноземну валюту для розміщення коштів централізованого страхового резервного фонду за міжнародними договорами автомобільного страхування “Зелена картка”.

З 1 вересня 2026 року банки отримають можливість під час розрахунку валютної позиції включати ту частину сформованих резервів під активні операції, яка наразі не враховується.

Банкам дозволено повертати нерезидентам залучені кошти як інструменти капіталу у випадку відмови з боку регулятора в їх включенні до капіталу банку.

Читайте також:

“Дія.Картка” стала доступна для дитячих виплат: як відкрити рахунок “Турбота про дитину”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія нарощує мілітаризацію дітей на окупованих територіях. Починаючи з нового навчального року, буде збільшена частка військової підготовки в межах шкільного предмету “Основи безпеки та захисту Батьківщини”. Вона скаладатиме 50% учбового часу.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Військова підготовка в окупованих школах

З 2024 року в школах на окупованій Донеччині додався новий предмет — “Основи безпеки та захисту Батьківщини”. Його викладають для учнів 8-11 класів. Він поєднує дисципліну “Основи безпеки життєдіяльності” та початкову військову підготовку.

Загалом у цьому предметі поєднані класичні для шкіл теми, такі як екологія, правила дорожнього руху, пожежна безпека, поведінка при надзвичайних ситуаціях. Та окремо є розділи, пов’язані з військовою справою: поводження зі зброєю, “антиекстремізм та антитероризм”, безпечне спілкування в інтернеті, тактична медицина.

Раніше частка початкової військової підготовки в межах предмету складала 20%. З 1 вересня вона зросте до 50%. У програмі уроків буде вивчення БПЛА, а також заплановані навчальні військові збори. Про це повідомив міністр просвітництва рф Сергій Кравцов.

Також з наступного навчального року в школах окупованої Донеччини з’явиться ще один предмет — “Духовно-моральна культура росії”. Для його реалізації відібрали 83 людей, які можуть бути прикладом “моральної культури”. Серед них є військові, які брали участь у війні в Україні.

Раніше редакція розповідала, що мілітаризація дітей на окупованій Донеччині проводиться і в позашкільний час. Дітей та підлітків залучають до воєнно-патріотичних змагань “Зарніца”, участь у яких беруть збірні команди молодіжних громадських об’єднань та учнів освітніх закладів віком від 6 років. Партнером гри виступає міноборони рф, за сприяння якого дітям надають навчально-матеріальну базу та майданчики для проведення гри, які фактично є полігонами. У російському інформаційному просторі “Зарніца” подається як захоплива гра, де діти можуть змагатися командами однолітків. Та насправді за нею ховається справжня армійська підготовка. Для того, щоб взяти участь у змаганнях, діти мають опанувати базові військові навички: стройову підготовку, орієнтування на місцевості, стрільбу, метання гранати, силову підготовку тощо.

Читайте також:

• СБУ врахує в роботі матеріали Бахмут IN.UA про жінок, які займаються молодіжною політикою на окупованій Донеччині
• Олександра Кульгіна (досьє) або як окупація вирощує нових “лідерів” з українських дітей
• Дітей з окупованої Донеччини вивезли до росії на військову гру “Зарніца”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!