Бахмут Сергія Кримського: спогади філософа складють уяву про місто у 30-ті роки ХХ століття

Семаковська Тетяна 21:04, 21 Липня 2022

293392077 371341605063001 2271362467507060631 n e31a8Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

293548294 2851920681608505 2870520814090804910 n 11705

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

293303013 460104088820644 5706260278619133005 n f80b6

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

293416088 4899674680138222 2256943287431308163 n 414aa

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

292800623 3454074318212509 1211017003132792840 n 648eb

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

 


Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

293300149 606418317466743 566588802444398607 n ace2d

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

293119579 1118387912085158 5909503782731758131 n 899a9

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

290297151 584213126580964 717899591854860697 n 4c891

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У Львові відкриється виставка присвячена Бахмуту: що відомо

Семаковська Тетяна 15:33, 18 Листопада 2026
Музей “Територія Терору” / фото “Територія Терору”

Сьогодні, 18 листопада, о 16:00 у музеї “Територія Терору”, який розташований у місті Львові, відбудеться відкриття нової виставки “Бахмут. 9 кроків пам’яті”. Експозиція присвячена історії єврейської громади Бахмута, трагедії Голокосту та важливості збереження історичної пам’яті.

Про подію повідомили на сторінці музею.

Про що виставка “Бахмут. 9 кроків пам’яті”

Проєкт створила мисткиня та дослідниця історії українського сходу Наталя Михальченко. Поштовхом до роботи стало знайомство з родинним архівом харківського професора Лазара Глускіна та розповідями його нащадків. Окрім приватних колекцій, в основу виставки лягли матеріали Бахмутського краєзнавчого музею та Меморіального комплексу “Яд Вашем”.

Як зазначають організатори, через репресії, міграції, війни та системні замовчування чимало історій тривалий час залишалися незафіксованими або були втрачені, тому сьогодні приватні архіви набувають особливого значення.

Експозиція об’єднує дев’ять витинанок рейзеле, інформаційні постери та цифровий архів. Число дев’ять обране невипадково: у єврейській культурі та містиці воно є символічним і пов’язане водночас із жалобою та пам’яттю, а також зі світлом і надією.

Де та коли відбудеться відкриття

Як повідомили нам у коментарі організатори, відкриття виставки “Бахмут. 9 кроків пам’яті” відбудеться сьогодні, 18 листопада, о 16:00 у приміщенні музею “Територія Терору” за адресою: просп. В’ячеслава Чорновола, 45Г.

Експозиція триватиме до 30 листопада з можливістю продовження. У день відкриття вхід для всіх відвідувачів безкоштовний. В інші дні вартість повного квитка становитиме 100 гривень, а для ветеранів, учасників АТО та членів сімей загиблих військових діятиме пільгова ціна — 50 гривень (пів ціни).

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія використала храми Донеччини для пропаганди: що відомо

Валентина Твердохліб 13:50, 18 Листопада 2026
хресну ходу
Хресна хода біля зруйнованих святинь / фото росджерела

Російські пропагандисти презентували в Донецьку фільм “Тут звучить молитва”. У цій стрічці росіяни маніпулюють темою православної віри. Фільм розповідає про окуповані святині на території Донеччини, а відповідальність за їх руйнування покладають на Україну. Росіян же зображають в образах рятівників, які відновлюють руйнування.

Що насправді криється за заявами рф, розповідає Бахмут IN.UA.

У Донецьку презентували фільм про захоплені церкви

У Донецьку презентували фільм “Тут звучить молитва”, знятий пропагандистами “РИА новости”. Стрічку позиціонують, як документальне кіно, втім назвати його таким не можна. Весь фільм базується лише на основі розповідей священників і прихожан, які підтримують дії рф. Незалежних доказів сказаному в фільмі немає.

Митрополит Донецький і Маріупольський Владімір на презентації фільму / фото росджерела

Насправді фільм “Тут звучить молитва” є черговим інструментом російської пропаганди. Автори фільму намагаються покласти на Україну провину за руйнування храмів, замовчуючи, що саме росія принесла війну та масштабні руйнування на Донеччину. Крім того, у стрічці намагаються сформувати позитивний образ окупантів і військових священників, які благословляють росіян на війну.

При цьому росіяни активно поширюють тези про нібито гоніння священників в Україні через перехід церков до Православної церкви України.

Свято-Успенський Миколо-Василівський монастир

Однією зі святинь, яку пропагандисти використали для пропаганди є Свято-Успенський Миколо-Василівський монастир, що в селі Микільське поблизу Вугледара. Його історія розпочалася в 1998 році. Тоді в селі Микільське побудували два монастирі: чоловічий і жіночий, які разом утворили монастирський комплекс. На території святині були розташовані чотири церкви.

З 2022 року монастир потерпав від обстрілів російських загарбників. Війська рф перетворили храмові споруди на руїни. Церкви і споруди на території монастиря були під обстрілами з літа 2022 року, про що свідчать кадри Донецької ОДА.

У фільмі “Тут звучить молитва” пропагандисти розповідають, що до окупації в монастирі, нібито, базувалася українська армія. Коли до села підійшли окупанти, біля святині розгорнулися бої. Цю інформацію подають самі пропагандисти за кадром, не наводячи жодних доказів перебування українських військових у монастирі.

Після відступу українська армія, нібито, почала обстрілювати святиню. Служниці, які фігурують у стрічці, кажуть, що там перебували тільки цивільні. Російська армія, нібито, просилася до церков, але їх не пустили, і окупанти спокійно це сприйняли.

Монахині розповідають і деталі обстрілів. Кажуть, що монастир обстрілювали ЗСУ ракетами Himars, 120-ми мінами і запалювальними снарядами. Звідки цивільні жінки мають інформацію про тип озброєння і кому воно належало — не повідомляється. Тому сприймати ці слова за доведений факт не можна.

хресна хода
Служителі на території монастиря / фото росджерела

Також одна з жінок розповіла, що при відході з монастиря українські військові погрожували цивільним розправою. Та цих слів вона особисто не чула, їх їй передали прихожани. Тому розцінювати це як факт також не можна.

При цьому одна з монахинь відкрито виправдовує дії рф та звинувачує Україну у війні.

“Завдяки тому, що це почалося, люди піднялися, ми все таки маємо можливість бути вільними. Вірити, як ми хочемо, відзначати ті свята, які для нас святі, говорити тією мовою, яка для нас священна, проводити службу на церковнослов’янській мові, а не на українській. Україна просто не залишила нам шансу. Це недопустимо, ми погодитися на це не можемо. Тільки через це на нас почали сипатися залізні снаряди і нас почали вбивати”, — каже монахиня Варвара.

Монахиня Варвара / скриншот

При цьому росіян зображають в образі рятівників. Служниці кажуть, що храмові споруди почали відновлювати завдяки митрополиту Владіміру, якого у 2024 році назначили керівником окупованої Донецької єпархії РПЦ. До кар’єри на окупованих територіях він був відомим російським священнослужителем і очолював різні єпархії на далекому сході росії. Серед відновлень, про які кажуть монахині — це ремонт покрівель і заміна вікон. Про капітальний ремонт не йдеться.

Таким чином, фільм “Тут звучить молитва” є не стільки розповіддю про долю православних святинь Донеччини, скільки спробою росії нав’язати власну версію подій на окупованих територіях.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Львові відкриється виставка присвячена Бахмуту: що відомо

Сьогодні, 18 листопада, о 16:00 у музеї “Територія Терору”, який розташований у місті Львові, відбудеться відкриття нової виставки “Бахмут. 9 кроків пам’яті”. Експозиція присвячена історії […]

хресну ходу
Важливо

Росія використала храми Донеччини для пропаганди: що відомо

Російські пропагандисти презентували в Донецьку фільм “Тут звучить молитва”. У цій стрічці росіяни маніпулюють темою православної віри. Фільм розповідає про окуповані святині на території Донеччини, […]

Важливо

Пенсії, зарплати та прожитковий мінімум у 2027 році: які зміни чекати українцям

У 2027 році на українців очікує підвищення базових соціальних стандартів — прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Відповідні показники закладені у проєкті Державного бюджету на […]

12:40, 18.11.2026 Скопіч Дмитро
позиції

На Донеччині викрили агента рф, який наводив вогонь на позиції ЗСУ заради російського громадянства

СБУ затримала коригувальника у сірій зоні на Донеччині. Ним виявився чоловік з Миколаївки. Його завербували росіяни, обіцяючи “евакуацію” на бік рф і оформлення російського громадянства. […]

Російський дрон вбив цивільного у Шабельківці на порозі його будинку: Нацполіція

За минулу добу російські війська атакували 8 населених пунктів Донецької області. Внаслідок обстрілів загинули четверо людей, зокрема у Шабельківці росіяни вбили чоловіка FPV-дроном на порозі […]