Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Бахмутський міський Центр туризму, краєзнавства та екскурсій — єдиний заклад позашкільної освіти, підпорядкований Управлінню освіти, який сьогодні продовжує роботу. Наразі дітей набирають у гуртки за трьома напрямами. Навчання відбувається дистанційно, але в дітей є можливість відвідувати офлайн-заходи на освітніх локаціях та брати участь в обласних і всеукраїнських змаганнях.

Про роботу Центру і набір учнів редакції Бахмут IN.UA розповіла Тетяна Блінова — директорка Бахмутського міського Центру туризму, краєзнавства та екскурсій.

Як працює Бахмутський міський ЦТКЕ в евакуації

Бахмуський міський центр туризму, краєзнавства та екскурсій продовжує роботу в евакуації. На сьогодні позашкільний заклад працює за трьома напрямами:

• туристсько-краєзнавчий;
• туристсько-спортивний;
• військово-патріотичний.

Загалом на базі Центру працюють п’ять гуртків.

На заняттях з пішохідного туризму діти вчаться техніці руху та орієнтуванню на різній місцевості, роботі з туристичним спорядженням, пошуку безпечних маршрутів. Також діти опановують навички організації табору: вчаться обирати місця для ночівлі, готувати їжу в польових умовах. Окремо викладачі акцентують увагу на збереженні довкілля, навчаючи вихованців подорожувати без шкоди для природи.

У межах гуртка “Екологічне краєзнавство” діти знайомляться з природоохоронною справою та вивчають різноманітність тваринного і рослинного світу рідного краю.

У межах військово-патріотичного напрямку працює гурток “Джура”. На його заняттях вихованці знайомляться з визначними історичними подіями рідного краю, військово-прикладними видами спорту та народними мистецькими традиціями. Також у цьому гуртку викладають основи військової підготовки та домедичної допомоги.

Для дітей, які хочуть розвивати творчі здібності працює гурток “Казкова майстерня”. Під час творчих зустрічей діти можуть власноруч зробити традиційні обереги, писанки, ляльок-мотанок.

На гуртку “Географічне краєзнавство” вихованці дізнаватимуться про річки, озера та гори України, їх походження та особливості, історичні та архітектурні пам’ятки україни, особливості господарювання та життя людей у різних регіонах. Також дітей вчать орієнтуватися на місцевості і створювати власні туристичні маршрути.

Загалом Бахмутський ЦТКЕ набирає вісім груп у межах перелічених гуртків.

Як вступити до Бахмутського міського ЦТКЕ

Навчатися в Бахмутському міському Центрі туризму, краєзнавства та екскурсій можуть діти віком від 6 до 18 років. Оскільки навчання в закладі дистанційне, то більшість вихованців — це учні 5-11 класів.

Навчання в гуртках Центру безоплатне. Також від дітей не вимагають додаткової підготовки — всього навчать викладачі.

“Програма адаптована для дітей різного віку. Тому якщо є змішана група, діти не заважають одне одному, навчання цікаве для всіх. Для дітей, які щойно долучилися, є ознайомлення, а далі вже керівник підлаштовує свою програму так, щоб діти могли працювати разом — і ті, що вже мають якісь навички, і ті, в яких перший рік навчання”, — зазначила Тетяна Блінова.

Навчання в гуртках проходить онлайн. Але в дітей є можливість для зустрічей наживо. Це можуть бути заходи на освітніх локаціях в осередках підтримки, або участь в конкурсах. Вихованцям Центру дають можливість для розвитку своїх здібностей, тому керівники гуртків заохочують дітей до різних змагань. Діти, які мають значні здобутки, можуть отримати стипендію від Бахмутської міськради.

“Діти мають змогу творчо працювати, брати участь у змаганнях. Навіть якщо це і буде онлайн, вони спробують працювати в команді. І ці змагання це не лише Бахмутська громада, часто нас запрошують на обласний і всеукраїнський рівень. Є такі конкурси і змагання, на які запрошують офлайн. Але участь залежить від рішення батьків — відпускати чи ні, — та ситуації в країні. Наприклад, у минулому році були такі конкурси, де діти могли зустрітися і поспілкуватися. За свої здобутки наші вихованці отримують грамоти, нагороди, а найактивніші можуть отримати стипендію від міської ради”, — розповіла директорка Центру.

За словами керівниці закладу, навчання буде цінним для дітей, оскільки вони вивчають прикладні навички, які можуть знадобитися в повсякденному житті.

“По-перше, діти вивчають історію рідного краю, зберігаючи зв’язок із домом. По-друге, вчаться навичкам, які особливо необхідні в наші час, наприклад, домедичній допомозі. Дуже важливо, щоб діти знали, як себе вести і як допомогти іншому, якщо, не дай Боже, сталася надзвичайна ситуація. Або, наприклад, якщо буде можливість поїхати з батьками на природу, щоб відпочити, дитина знатиме як себе вести, як встановити намет, як розвести багаття, як берегти довкілля. Тобто, даємо знання, які будуть корисні у звичайному житті”, — зауважила Тетяна Блінова.

Для вступу в Бахмутський міський Центр туризму, краєзнавства та екскурсій заповнюйте електронну форму за покликанням. Або телефонуйте за номерами: +380 (50) 181 9805, +380 (50) 554 71 77.

Читайте також:

• Бахмутський осередок підтримки в Полтаві змінив формат роботи: як тепер звернутися
• Бахмутські школи розпочали новий навчальний рік: скільки дітей вступили та як проходитиме навчання
• Бахмутський педколедж планує відновити офлайн-навчання: де саме та чи триває вступна кампанія

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Після рекомендацій президента Володимира Зеленського низка українських регіонів почала переглядати тривалість комендантської години. Такий крок зумовлений необхідністю адаптуватися до тривалих повітряних тривог, нових російських тактик обстрілів та актуальних потреб населення і бізнесу.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Де запровадили нові графіки

У Києві та Київській області з 10 вересня нічні обмеження діють за новим розкладом — з 01:00 до 05:00. Це дозволило продовжити роботу столичного громадського транспорту та синхронізувати життя регіону.

Аналогічний часовий проміжок, з 01:00 до 05:00, встановлено на Полтавщині та Кіровоградщині. Водночас у Кіровоградській області скорочення комендантської години не вплинуло на графіки роботи торговельно-розважальних центрів, ресторанів і розважальних закладів, які працюють у звичному режимі. Найбільше обмеження пом’якшили у Чернівецькій області: з 11 вересня комендантська година там триває лише три години — з 01:00 до 04:00. Для працівників критичної інфраструктури регіону продовжує діяти система спеціальних перепусток.

Регіони зі збереженими або тимчасовими обмеженнями

Харківська область поки що залишила чинний режим без змін — з 00:00 до 05:00. Очільник обласної військової адміністрації повідомив про відсутність планів щодо скорочення, хоча міська влада Харкова виступає за зменшення тривалості обмежень заради підтримки бізнесу та транспорту.

На Сумщині графік з 00:00 до 04:00 запровадили ще раніше як тимчасовий захід на період з 1 липня до 15 вересня 2026 року. Рішення ухвалили для підтримки аграріїв під час сезонних робіт, проте у прифронтових зонах області тривалість обмежень може змінюватися відповідно до оперативної ситуації.

Оновлення системи оповіщення та інфраструктури

Окрім скорочення нічних обмежень, українська влада переглядає правила роботи інфраструктури під час повітряних тривог, зокрема функціонування метро та наземного транспорту. Також планується змінити систему сповіщення про загрози: замість єдиного сигналу тривоги хочуть запровадити два рівні небезпеки — “жовтий” і “червоний”, які чітко вказуватимуть на характер та рівень поточної загрози.

Читайте також:

Нові правила виплат: в Україні автоматично продовжили допомогу дітям ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!