Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

В Україні розробили новий законопроєкт, який має вивести ринок оренди нерухомості з тіні та допомогти внутрішньо переміщеним особам і ветеранам розв’язати житлову проблему. Власників житла, які здаватимуть квадратні метри цим категоріям громадян, пропонують повністю звільнити від сплати податків.

Про відповідну законодавчу ініціативу повідомив Павло Фролов, народний депутат України, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Оренда житла для ВПО та ветеранів

За офіційною статистикою, яку називає Павло Фролов, наразі до 90% українського ринку оренди житла перебуває у тіні. Для розуміння масштабів проблеми: у 2024 році лише 3,4 тисячі осіб по всій країні офіційно задекларували дохід від здачі нерухомості, сплативши до державного бюджету 109 мільйонів гривень.

Через таку тотальну тінізацію страждають насамперед найбільш соціально вразливі категорії — переселенці та ветерани війни. Орендодавці масово відмовляються укладати офіційні договори, що, своєю чергою, автоматично позбавляє орендарів можливості отримати державну субсидію на оплату житлово-комунальних послуг. Павло Фролов законопроєкту наголошує, що держава має не примушувати, а саме економічно стимулювати власників працювати легально.

Для розв’язання проблеми був поданий законопроєкт №15031-2. Він пропонує повністю звільнити від оподаткування тих орендодавців, які офіційно здаватимуть своє житло внутрішньо переміщеним особам та ветеранам війни.

Для власників, які здаватимуть житло будь-яким іншим категоріям громадян, законопроєкт встановлює нову диференційовану систему оподаткування. Вона напряму залежатиме від площі нерухомості, що здається:

• якщо загальна площа оренди становить до 200 квадратних метрів, власник сплачуватиме лише 5% військового збору;
• якщо площа становить від 200 до 400 квадратних метрів, ставка складатиме 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) плюс 5% військового збору;
• якщо площа перевищує 400 квадратних метрів, до орендодавця застосовуватимуться загальні умови оподаткування без пільг.

Зазначимо, що, як вказує Павло Фролов, податкові пільги діятимуть на постійній основі, а не лише на час воєнного стану та закріплюються у Податковому кодексі України.

Провал минулої програми

Нагадаємо, що з кінця січня 2025 року в Україні запрацював механізм надання державних субсидій на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб, чиї витрати на найм перевищують 20% сукупного доходу родини. Завдяки цій програмі держава мала покривати левову частку вартості квартири, компенсуючи переселенцям тисячі гривень щомісяця. Проте масова тінізація ринку нерухомості та відмова власників укладати офіційні договори фактично блокували доступ людей до цієї необхідної соціальної підтримки.

За інформацією народної депутатки Олени Шуляк, неофіційний характер орендних відносин призвів до критично низької ефективності програми: станом на вересень 2025 року Пенсійний фонд призначив лише 86 таких субсидій на всю країну. Ситуація ускладнюється ще й тим, що левова частка розрахунків здійснюється готівкою, а угоди укладаються без належного фінансового обліку. Саме тому питання виведення ринку оренди з тіні сьогодні є не просто економічним кроком, а необхідною умовою для повноцінного доступу ВПО до державних інструментів житлового захисту.

Читайте також:

П’ять областей розглядають запуск муніципального житла для ВПО: перелік громад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 16 березня до 10 квітня 2026 року триває прийом заявок на участь у програмі підтримки “Перезавантаження” від Українського Червоного Хреста. Ця ініціатива вже третій рік поспіль допомагає українцям відновлювати джерела доходу, започатковувати або розвивати вже існуючий бізнес.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всі деталі щодо умов участі, сум фінансування та критеріїв відбору.

Грантова допомога від Червоного Хреста

Програма розрахована на працездатних членів домогосподарств віком від 18 до 65 років, які належать до однієї або кількох вразливих категорій. Подати заявку можуть:

• внутрішньо переміщені особи (ВПО);
• родини, що постраждали внаслідок війни, включно з ветеранами та їхніми сім’ями;
• домогосподарства, які опікуються людьми старшого віку (старше 65 років) або особами з інвалідністю;
• сім’ї, які виховують двох і більше дітей;
• одинокі батьки або опікуни неповнолітніх дітей;
• офіційно зареєстровані та незареєстровані безробітні.

Отримати кошти можуть мешканці 10 областей та столиці, а саме з:

• Вінницької;
• Кіровоградської;
• Миколаївської;
• Тернопільської;
• Черкаської;
• Івано-Франківської;
• Хмельницької;
• Львівської;
• Полтавської;
• Одеської;
• міста Києва.

Скільки платять та як працює механізм виплат

Учасники програми мають шанс отримати до 120 000 гривень на реалізацію власної бізнес-ідеї. Важливою умовою є те, що фінансування не видається всією сумою одразу, а розподіляється на два етапи:

• спочатку переможець отримує перші 50% від затвердженої суми мікрофінансування.
• друга частина коштів (решта 50%) перераховується лише після того, як учасник успішно підтвердить реалізацію першого етапу свого бізнес-плану.

Відбір кандидатів відбувається виключно на конкурсній основі. Фахівці оцінюватимуть насамперед фінансову обґрунтованість, життєздатність та перспективність запропонованих концепцій.

Алгоритм подачі заявки

Для участі у програмі необхідно особисто звернутися до сервісного центру Українського Червоного Хреста за місцем вашого фактичного проживання. Саме там фахівці нададуть спеціальну анкету, шаблон для написання бізнес-плану та проконсультують щодо всіх вимог. Вони також супроводжують заявника на всіх етапах подачі документів.

Знайти актуальні контакти та графік роботи найближчого до вас сервісного центру можна на офіційному сайті організації або на сторінках регіональних осередків. Також працює загальнонаціональна гаряча лінія за номером: 0 800 332 656 (для з’єднання з оператором у голосовому меню потрібно обрати цифру “1”).

Читайте також:

Жителі Краматорська можуть отримати 1200 грн допомоги: старт реєстрації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!