Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Естонська рада у справах біженців (ERC) анонсувала відкриття короткострокової онлайн-реєстрації на отримання багатоцільової грошової підтримки. Програма спеціально створена для допомоги мешканцям пріоритетних важкодоступних територій, які найбільше страждають від наслідків бойових дій.

Про це йдеться на офіційному сайті ERC.

Грошова допомога від Естонської ради

Організація пропонує фінансову підтримку в розмірі 3 600 гривень на кожну особу в родині. Ці кошти виплачуватимуться щомісяця протягом трьох місяців.

Оскільки ресурси обмежені, допомога спрямована виключно на людей, які перебувають у найбільш вразливому економічному чи соціальному становищі. Пріоритет під час відбору надаватиметься таким категоріям:

• сім’ям з дітьми до 18 років, де вихованням займається лише одинока мати або одинокий батько;
• багатодітним родинам (троє і більше дітей віком до 18 років);
• сім’ям, які виховують малюків віком до двох років;
• родинам, що складаються виключно з людей похилого віку (всі члени родини старші 60 років);
• сім’ям, де є особи зі спеціальними потребами щодо здоров’я (люди з інвалідністю І чи ІІ групи, особи з важкими хронічними захворюваннями або ті, хто потребує високовартісного лікування).

Важливі обмеження та винятки з правил

Для забезпечення справедливого розподілу коштів гуманітарні організації працюють спільно та ретельно перевіряють списки отримувачів. Якщо ваша родина протягом останніх трьох місяців вже отримувала аналогічну фінансову допомогу (3 600 гривень на місяць) від іншої міжнародної організації, виплати від ERC на цей період не призначать.

Загальне правило передбачає, що допомога від Естонської ради надається лише один раз на рік. Повторне звернення можливе через шість місяців виключно у тому випадку, якщо родина зіткнулася з новою критичною проблемою (наприклад, сталася повторна евакуація або хтось із членів сім’ї отримав інвалідність).

Водночас ці часові обмеження повністю знімаються, якщо:

• ви були нещодавно переміщені чи примусово евакуйовані;
• ви безпосередньо постраждали від російських обстрілів протягом останніх 30 днів.

Де та коли відбудеться реєстрація

Реєстрація проходитиме виключно в онлайн-форматі за посиланням та буде відкритою лише один день.

Подати заявку можна буде у неділю, 29 березня, у проміжок часу з 10:00 до 16:00. Доступ до спеціальної форми за посиланням відкриють саме в ці години.

Програма розрахована на мешканців важкодоступних територій чотирьох областей: Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської. У разі схвалення заявки, кошти можна буде отримати зручним для вас способом: прямим переказом на банківський рахунок або ж готівкою через відділення банків чи Укрпошти.

Читайте також:

ВПО у Краматорському районі можуть отримати гроші на комуналку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!