Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У червні 2026 року Бахмутська МВА затвердила надання нового виду матеріальної допомоги ветеранам війни та членам сімей загиблих захисників і захисниць. Вони можуть отримати до 200 тисяч гривень на покриття першого внеску за іпотекою. Рішення про надання грошової допомоги ухвалює комісія, створена Бахмутською МВА. До її складу входять понад десятеро осіб.

Хто увійшов до складу комісії, йдеться у розпорядженні начальника Бахмутської МВА № 247рр.

Допомога ветеранам на іпотеку, склад бахмутської комісії

Бахмутська міська військова адміністрація створила комісію з надання матеріальної допомоги на забезпечення іпотечного кредитування на придбання житлових приміщень ветеранам війни. Вона розглядатиме заяви від людей та ухвалюватиме рішення про виділення матеріальної допомоги на покриття першого внеску за іпотекою ветеранам війни та членам сімей загиблих захисників і захисниць.

Головою комісії призначено Сергія Родіна — заступника міського голови. Заступником голови комісії стала начальниця Управління соціального захисту населення Інна Сподіна, а секретаркою — Оксана Ритова, заступниця начальника відділу бухгалтерського обліку і звітності Управління соціального захисту населення.

Серед членів організаційного комітету:

• Олександр Бабенко — голова правління громадської організації “Ми з Україною”;
• Олександр Бондарєв — директор комунального підприємства “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Наталя Захаренко — начальниця відділу правового та кадрового забезпечення Управління соціального захисту населення;
• Наталія Семенець — заступниця начальника відділу соціальної і ветеранської політики Управління соціального захисту населення;
• Костянтин Семиряд — головний спеціаліст відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Бахмутської міськради;
• Юлія Стрижченко — начальниця відділу обліку та звітності Фінансового управління;
• Тетяна Татаринова — начальниця Управління економічного розвитку;
• Надія Трофимова — заступниця начальника Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Читайте також:

• Як оформити допомогу, якщо дитина отримала поранення внаслідок війни
• ВПО у п’яти областях можуть отримати відшкодування оренди житла: умови програми
• Зимова допомога для прифронтових громад: родини з дітьми отримають 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України виділяє понад п’ять мільярдів гривень на фінансування житлових сертифікатів.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Уряд спрямовує нові кошти на компенсації за знищене житло

Уряд виділяє 5,14 мільярда гривень на компенсації українцям за знищене житло в межах державної програми “єВідновлення”. Фінансові ресурси для цього надає Банк розвитку Ради Європи. Це надходження є першим за останні місяці фінансуванням житлових сертифікатів. Виділена сума дасть можливість 3,6 тисячі родин реалізувати свої документи та придбати нові оселі замість втрачених.

Державна компенсація за знищене майно надається за кількома напрямками. Зокрема, громадяни можуть отримати допомогу у вигляді житлового сертифіката на придбання квартири або будинку, який також дозволяється використати як перший внесок за програмою “єОселя”, або ж у формі цільових коштів для самостійної відбудови будинку на власній земельній ділянці. Середня сума одного сертифіката становить 1,3 мільйона гривень, а термін його дії складає п’ять років.

Водночас загальна потреба у фінансуванні залишається значною. За офіційними даними, понад 88 тисяч родин вже отримали житлові сертифікати, з яких понад 33 тисячі успішно скористалися ними та придбали нове житло. При цьому близько 55 тисяч власників виданих сертифікатів продовжують очікувати на надходження фінансування.

Для покриття цих потреб уряд має посилити роботу та активніше залучати ресурси міжнародних партнерів. Відбудова України є насамперед відновленням життя людей, де кожна родина має отримати можливість повернути собі власну домівку.

Читайте також:

Як оформити допомогу, якщо дитина отримала поранення внаслідок війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!