Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У рф відкрили екстериторіальний прийом документів для оформлення майна, розташованого на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Людей запрошують на прийом у Смоленську область, що на заході рф. При цьому для прийому спеціаліста люди мають зробити переклад документів у нотаріуса.

Про це йдеться в росджерелах.

Оформлення нерухомості на ТОТ у рф

Окупанти дали можливість людям з тимчасово окупованих територій оформляти нерухомість за російськими законами на території рф. Для цього у Смоленській області відкрили екстериторіальний прийом документів для оформлення майна, що розташоване в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Херсонській областях.

Цю новину подають як покращення для людей з ТОТ. Але насправді це не так.

По-перше, Смоленськ розташований на заході рф, неподалік кордону з білоруссю. Відстань від Донецька до Смоленська складає понад 1000 кілометрів. Очевидно, щоб дістатися туди треба досить багато часу.

Також для прийому, нібито, потрібно мати нотаріально завірений переклад документів російською мовою. Первинна консультація можлива без перекладу, але сам прийом — ні. Тобто люди повинні проходити бюрократичні процедури ще до самого приймому.

Нагадаємо, що бахмутяни, які проживають на ТОТ, мають проблеми з оформленням документів. Для того, щоб відновити документи на житло, підтвердити трудовий стаж чи вступити у спадщину, люди мають проходити складні бюрократичні процеси або ж звертатися в місцеві суди.

Зокрема, з питання вступу в спадщину чіткої відповіді бахмутянам не надають. Вони мають проходити весь передбачений російським законодавством процес. А відновити втрачені документи на житло можна тільки через суд. Ця процедура вимагає судового встановлення фактів втрати документів та права власності із залученням свідків.

Читайте також:

• Пушилін “відновлює” Донбас: що запланували окупанти на 2026 рік
• Компенсації для мешканців ТОТ від окупантів: у рф пропонують змінити механізм виплат
• Окупанти відкрили РАЦС в Авдіївці навпроти руїн житлових будинків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Понад 70 тисяч мешканців Бахмутської громади нині розкидані по різних містах України та за кордоном. Повернення додому наразі залишається неможливим, тому питання забезпечення власним кутком стає найболючішим для переселенців. Щоб знайти довгострокові рішення, було ініційовано проєкт “Спільне бачення нового дому”, у межах якого провели масштабне опитування громади.

Про те, якого житла потребують бахмутяни та які кроки вже зроблено для реалізації будівельних ініціатив, розповідає “Антикризовий медіа-центр”.

Житло — головний запит Бахмутської громади

Сьогодні абсолютна більшість бахмутян не має змоги повернутися у рідне місто через руйнування та окупацію. Тимчасові рішення не дають відчуття стабільності, тому запит на постійне житло є критичним.

Відповіддю на цей виклик став проєкт “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. Його мета — не просто обговорити проблему, а напрацювати конкретні технічні рішення для майбутнього будівництва. Ініціатива реалізується у широкому партнерстві: Бахмутська міська військова адміністрація, ГО “Бахмутська фортеця”, “Антикризовий медіа-центр. Донеччина” та урбаністична коаліція “Ro3kvit”.

Підтримку проєкту надали міжнародні донори — Міжнародний фонд “Відродження” та Фонд Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida) в межах програми “Імпульс”.

Результати опитування: чого хочуть бахмутяни

Ключовим етапом роботи стало детальне вивчення потреб самих переселенців. Команда проєкту провела опитування, участь у якому взяли понад 700 мешканців громади.

Отримані дані дозволили сформувати чітке технічне завдання для майбутніх архітекторів та проєктувальників. Результати дослідження виявили такі пріоритети:

• доступність та інклюзія;
• збереження ідентичності;
• екологічність та інтеграція у новому просторі.

Аналітика та законодавча база

Окрім опитування, команда проєкту провела ґрунтовну аналітичну роботу. Було проаналізовано чинну житлову політику України та законодавчі механізми, які регулюють будівництво житла для ВПО. Це дало змогу сформувати рекомендації для майбутніх проєктувальників і партнерів, а також окреслити ризики й обмеження, з якими стикаються громади з тимчасово окупованих територій.

Увесь процес супроводжувався інформаційною кампанією: готувалися аналітичні статті, відеосюжети та журналістські матеріали, що висвітлювали наявні механізми розв’язання житлових питань.

Що далі

Наразі результати масштабного дослідження готуються до офіційної презентації. Завершення передпроєктного етапу відкриває шлях до наступного, найважливішого кроку — пошуку партнерів та джерел фінансування для безпосереднього будівництва.

Читайте також:

Гостомельська громада очима бахмутян: які переваги тут бачать переселенці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!