Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Українські військовослужбовці після звільнення зі служби мають право на фінансове забезпечення від держави. У 2026 році процедура передбачає отримання грошей за невикористану відпустку, неотримане майно та кілька видів одноразової грошової допомоги.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Виплати військовим після демобілізації у 2026 році

Звільняючись зі служби, військові мають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, одноразову грошову допомогу для контрактників та мобілізованих, грошову компенсацію за невикористану відпустку, допомогу для оздоровлення, а також матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. Грошова компенсація за неотримане речове майно виплачується всім військовим, які звільняються зі служби, за винятком строковиків і курсантів. Для її отримання необхідно взяти довідку про вартість майна у речовій службі військової частини та написати відповідний рапорт, після чого командир видає наказ про виплату коштів.

Умови нарахування одноразової грошової допомоги

Порядок виплати одноразової грошової допомоги залежить від причини звільнення. Військові контрактної служби, які звільняються за станом здоров’я, отримують 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування винагород.

Такий самий розмір виплати передбачений у разі звільнення за віком, через скорочення штатів, закінчення строку контракту, пряме підпорядкування близькій особі, систематичне невиконання умов контракту командуванням, а також у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати службу жінками-військовослужбовцями з дітьми до 18 років, але за наявності вислуги від десяти календарних років і більше.

Мобілізовані військовослужбовці при звільненні отримують допомогу в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25% місячного грошового забезпечення без урахування додаткових винагород. Основою для перерахування коштів є наказ командира про виключення зі списків особового складу із зазначенням вислуги років.

Компенсація за невикористану відпустку та оздоровлення

Кожному військовослужбовцю при звільненні виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні основної щорічної та додаткової відпустки, включно з минулими роками, незалежно від підстав припинення служби. Це стосується і додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Розрахунок компенсації здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за останньою штатною посадою. Для її отримання необхідно подати рапорт із зазначенням відповідної норми закону. Тим військовослужбовцям, які мали право на допомогу для оздоровлення, але не отримали її протягом року, виплата нараховується на підставі наказу командира про виключення зі списків особового складу. Сума розраховується з урахуванням посадового окладу, військового звання, вислуги років та щомісячних додаткових виплат.

Читайте також:

Як проходить ВЛК у 2026 році: гайд для цивільних і військових

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Правила призначення допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб змінилися у 2026 році. Зокрема, сам факт навчання на денній формі після досягнення 18 років більше не є достатньою підставою для продовження виплат. Водночас повнолітні студенти можуть мати право на допомогу під час її первинного призначення, але лише за умови відповідності встановленим критеріям.

Пояснення читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що змінилося для студентів ВПО у 2026 році

Зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів України №390 від 18 березня 2026 року, якою оновили Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Для повнолітніх студентів тепер важливо розрізняти перше призначення допомоги та продовження виплат.

Якщо студент звертається за допомогою вперше, він може отримати її за умови, що відповідає загальним вимогам Порядку. Зокрема, враховується факт переміщення з територій, які входять до відповідного переліку територій бойових дій або тимчасово окупованих територій, або наявність знищеного чи пошкодженого житла.

Також заявник має відповідати встановленим майновим критеріям. Отже, статус студента денної форми навчання сам по собі не є підставою для відмови у первинному призначенні допомоги, пояснюють у Юридичному довіднику для ВПО.

Чи можуть студенти продовжити виплати ВПО

Інші правила діють, коли людина вже отримувала допомогу і звертається за її продовженням на наступний шестимісячний період. У цьому випадку самого факту навчання на денній формі недостатньо. Право на подальше отримання допомоги визначається з урахуванням належності людини до категорій, для яких передбачене продовження виплат.

До таких категорій належать, зокрема, окремі вразливі групи населення:

• пенсіонери;
• малозабезпечені сім’ї з дітьми;
• вагітні жінки;
• люди з інвалідністю;
• діти-сироти;
• інші категорії, визначені законодавством.

Тому повнолітній студент, який раніше отримував допомогу як ВПО, не може розраховувати на автоматичне продовження виплат лише через навчання.

Які критерії враховують при призначенні допомоги ВПО

Під час первинного звернення Пенсійний фонд перевіряє не лише факт переміщення людини, а й відповідність майновим критеріям. Зокрема, право на допомогу може залежати від наявності коштів на депозитних рахунках, придбання транспортних засобів, операцій з іноземною валютою та інших майнових обставин, передбачених Порядком.

Тому відмова у виплаті має бути пов’язана з конкретною підставою, визначеною законодавством.

Якщо Пенсійний фонд відмовив у призначенні або продовженні допомоги, людина має право отримати офіційне рішення із зазначенням причини відмови. У разі незгоди з рішенням його можна оскаржити в адміністративному порядку. Якщо після цього проблему не вирішено, людина може звернутися до суду. Важливо отримати саме письмове або електронне рішення Пенсійного фонду, оскільки воно дозволяє зрозуміти, з якої конкретно причини виплату не призначили або не продовжили.

До теми:

Підвищення стипендій у 2026 році: які виплати отримуватимуть студенти у новому навчальному році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!