Серед видатних імен діячів культури й науки, пов’язаних з нашим містом важливо згадати Сергія Кримського (1930 – 2010) – видатного українського філософа, культуролога. З 1957 року він працював в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Сергій Кримський – лауреат Шевченківської премії (2005), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Завдяки його спогадам ми дізнаємося про Артемвськ-Бахмут 30-х, 40-х років ХХ століття. Детальніше розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

У 2012 році вийшла друком книга інтерв’ю Сергія Кримського з Тетяною Чайкою «Наш разговор длиною в жизнь». Ця «розмова тривалістю в життя» була своєрідним підсумком життєвого і творчого шляху філософа. Чимало сторінок його спогадів присвячено дитячим та юнацьким рокам.

Бахмут – Артемівськ на плані 1928 року.

Сергій Борисович Кримський народився 2 червня 1930 року в Бахмуті, перейменованому з 1924 року на Артемівськ. Його батько, Борис Кримський, був учасником громадянської війни, згодом отримав освіту інженера-металурга. У передвоєнні роки він займав досить високу посаду начальника управління постачання важкої промисловості Донбасу. Мав до своїх послуг два автомобілі й майже весь час перебував у відрядженнях. Був підпорядкований безпосередньо Москві й міг не зважати на дрібніше місцеве начальство – міськкоми й райкоми партії. Мати, Софія Михайлівна, за дівочим прізвищем Динарська, отримала музичну освіту, була гарною піаністкою й працювала в музичному училищі, заснованому в 1926 році.

Бахмут. Будинок чоловічої гімназії (до 1917 року)

Бахмут. Будинок 1-ї жіночої гімназії (до 1917 року)

Яким же постає образ малої батьківщини, краю дитинства, в спогадах, записаних на схилі віку? У згадках, пронесених через усе життя, Бахмут – Артемівськ – найдавніше місто Донбасу, місто соляних шахт і культурний центр краю (лише після Другої світової війни, на думку С.Б. Кримського, цю роль перейняв Донецьк, адміністративний центр області). Місто, що виросло на стародавньому «чумацькому шляху», зі збудованою на ньому оборонною фортецею. Місто інтернаціональне за складом населення, серед якого, крім українців, згадуються німці, болгари, греки, євреї. Мовою дитинства була українська, адже коло ровесників було переважно україномовне.

Половецький степ недарма посідає значне місце у спогадах дитинства Сергія Кримського. Батько був аматором полювання, і часто брав із собою малого Сергійка, якому подобалось ночувати в степу. Споглядання зоряного неба справляло надзвичайний вплив на відчуття 7–8-річного хлопчика, й формувало перші інтуїтивні уявлення про безкінечність. Саме з образом зоряного неба Сергій Кримський пов’язував перший у житті філософський досвід.

Яскраво відобразився у спогадах дитинства батьківський дім за тогочасною адресою: вул. Профінтерна, 118 (нині вулиця носить ім’я О. Сибірцева, й нумерація будинків зазнала змін). Це був одноповерховий будинок, поділений на дві половини, в ньому мешкали дві сім’ї. Родині Кримських у будинку належали три кімнати. Одна з них була їдальнею і разом кухнею. В іншій, вікнами у двір, стояло старе фортепіано з підсвічниками й різьбленим барельєфом Бетховена. Під вікнами росли три велетенські липи. Це було улюблене місце хлоп’ячих ігор і розваг.

Будинок міського театру в 1930 – 1963 роках (сучасний вигляд).

Артемівськ в ті часи активно розбудовувався, але центр міста був забудований одноповерховими будиночками зі садками. Від дореволюційних часів залишилися потужні кам’яні будівлі чоловічої й жіночої гімназій – в одній з них містилась середня школа, в якій Сергій Кримський закінчив чотири класи перед війною. Недалеко від цих навчальних закладів був розташований драматичний театр, де ставили музичні спектаклі, в яких брала участь мати Сергія. Театр залишив у юного глядача захоплюючі враження. Артемівський український музично-драматичний театр діяв з 1930 до 1963 року, з перервою на роки війни, і містився у центрі міста, на майдані Свободи. Тепер там розташований Міський центр культури і дозвілля імені Євгена Мартинова.

Мати часто акомпанувала відомим співакам, які приїздили до Артемівська на гастролі, гостювали вони й удома в Кримських.Завдяки приятельству батька з директором найбільшого кінотеатру в Артемівську, хлопець мав безборонний доступ без білетів до кінотеатру на всі фільми. З передвоєнного кінорепертуару найбільше запам’яталися йому історичні картини («Степан Разін»», «Пугачов», «Петро І»), а також воєнні, на зразок відомої «Якщо завтра війна».

Збереглися в його пам’яті з віку 3–4 років страшні картини Голодомору початку 1930-х років, коли просто під вікнами батьківського будинку на асфальті лежали й помирали голодні люди. Батьки виносили їм їжу, але ті вже не могли їсти, а якщо намагалися їсти, то одразу помирали. Після війни, вже майже дорослим, приїхавши на Донбас до батька, С. Кримський бачив на власні очі подібні картини голоду 1947 року, який теж був штучним, організованим владою, голодомором. Не пройшли повз дитячу увагу й репресії кінця 1930-х років, коли у школі раптом зникав хтось із однокласників: уночі заарештували батьків, а потім і дітей кудись заслали.

Останні дитячі спогади Сергія Кримського, пов’язані з Бахмутом – Артемівськом, охоплюють події початку радянсько-німецької війни та евакуації. Запам’ятався перший день війни, 22 червня 1941 року, коли в центрі міста почули з батьком по радіо тривожне оголошення голосом диктора Левітана. Наступного дня батько пішов до військкомату, а потім і вирушив на фронт. А малий Сергійко з родиною відправився в евакуацію, спочатку вантажівкою до Ясинуватої, а там сіли на товарний потяг, одразу потрапили під бомбардування з німецьких літаків. На щастя, всі з родини залишилися живі. Евакуація врятувала Кримських від знищення, якого зазнала більшість єврейського населення міста під час нацистської окупації.

Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України, в якому працював С. Кримський. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4

Наступна зустріч С.Б. Кримського з Бахмутом відбулася вже в 2000-х роках, коли він був запрошений на ювілей Артемівського музичного училища. Відвідав знайомі місця, зауваживши, що попри руйнування часів війни, в місті збереглася вся географія його довоєнного дитинства. Відвідав він тоді й міський краєзнавчий музей, якому залишив у подарунок свої книжки. У 2015 році на мапі міста з’явився провулок Сергія Кримського. Але справжнє відкриття цієї непересічної постаті земляка для бахмутян, мабуть, ще попереду.

Книга «Сергей Крымский: наш разговор длиною в жизнь» (2012)

Книга С. Кримського «Під сигнатурою» Софії (2008)

Читайте також:  
Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного

Бахмут вдруге стає полем битви проти московитів

Еволюція солевидобутку: хто з європейців інвестував у бахмутську сіль

«Ти не загинеш, Україно…», – бахмутський письменник Микола Чернявський

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

Міністр часів УНР, поет, науковець: що ви знаєте про видатного мешканця Бахмутського краю Микиту Шаповала?

Чим відзначилися бахмутяни в Європі, які рятувались від більшовицьких репресій

 Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

До 24 серпня певні категорії українців традиційно отримають разову грошову допомогу. Більшості громадян кошти нарахують автоматично, проте деяким особам доведеться звертатися до Пенсійного фонду.

Про це повідомили в ПФУ.

Виплати до Дня Незалежності: кому потрібно звернутися до ПФУ

Пенсіонерам, отримувачам субсидій та пільговикам додатково нікуди звертатися не потрібно — виплата надійде на їхні рахунки автоматично.

Якщо ж людина має право на таку фінансову підтримку, але не належить до жодної з перелічених вище категорій, їй необхідно самостійно подати заяву до територіального органу ПФУ.

Як оформити заяву та які документи підготувати

Заява складається у довільній формі. У тексті документа обов’язково треба зазначити:

• реквізити документа, що підтверджує особу заявника;
• номер банківського рахунку для зарахування коштів;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• реквізити посвідчення, яке підтверджує право на отримання виплати.

До заяви також необхідно додати копії паспорта (або тимчасового посвідчення громадянина) та документа про наявність відповідного статусу. При особистому зверненні до установи потрібно обов’язково мати при собі оригінали цих документів.

Способи подачі заяви

Передати пакет документів до Пенсійного фонду можна трьома шляхами:

• прийти особисто до будь-якого сервісного центру ПФУ;
• відправити документи листом через пошту;
• оформити заявку онлайн через вебпортал електронних послуг ПФУ за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

Терміни для пізнішого звернення

Якщо громадянин отримає статус, що дає право на виплату, до 24 серпня, але кошти не надійдуть йому до 1 жовтня, він матиме змогу звернутися до ПФУ пізніше. У такому разі після подачі заяви грошову допомогу виплатять до 1 листопада поточного року.

Читайте також:

У “Дії” запрацював автоматичний мультишеринг довідок ОК-5 та ОК-7

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Аналітичний проєкт DeepState повідомив про початок просування російської армії в напрямок Добропілля. Також, як зазначають в Генштабі, противник зберігає високу інтенсивність штурмів на Покровському, Слов’янському, Лиманському та Костянтинівському напрямках

Детальніше про ситуацію на фронті — у матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

На Покровському напрямку українські військові зупинили 33 штурмові дії противника. Атаки російської армії відбувалися у районах населених пунктів Шахове, Дорожнє, Новоолександрівка, Василівка, Родинське, Котлине, Удачне та Філія. Також противник намагався просунутися у бік Вільного, Білицького, Нового Донбасу, Біляківки, Кучерового Яру, Сергіївки, Шевченка та Муравки. Згідно з даними аналітиків DeepState, росіяни почали просування в напрямок Добропілля, окупувавши північні околиці Гришиного.

На Костянтинівському напрямку російська армія здійснила 15 атак. Бойові зіткнення зафіксовані поблизу Костянтинівки, Русиного Яру, Іллінівки, Плещіївки, а також у бік Миколайпілля.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку противник 21 раз намагався вклинитися в українську оборону. Наступальні дії відбувалися у районах Новомихайлівки, Новоселівки, Зарічного та Ямполя, а також у бік Ставків, Дробишевого й Лимана.

На Слов’янському напрямку відбулося 28 штурмів російської армії. Зіткнення проходили поблизу Закітного, Калеників, Різниківки та у напрямку Рай-Олександрівки й Кривої Луки.

На Краматорському напрямку наступальних чи штурмових дій противника не зафіксовано.

Втрати російської армії

За минулу добу ліквідовано близько 1230 осіб особового складу противника. Загальні втрати російської армії наразі становлять 1 402 200 осіб. Українські захисники також знищили значну кількість військової техніки противника, а саме:

• 1 724 безпілотники оперативно-тактичного рівня;
• 477 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 49 артилерійських систем;
• 10 наземних робототехнічних комплексів;
• 7 крилатих ракет;
• 6 одиниць спеціальної техніки;
• 3 танки;
• 1 бойову броньовану машину.

Читайте також:

Росіяни активізували штурми на Донеччині: найбільший приріст на Костянтинівському і Слов’янському напрямках

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!