Анатолій Таран волонтерить ще з 2014 року, чоловік забезпечує медичні шпиталі  гуманітарною допомогою, зокрема працює в Павлограді. Ранок волонтера починається з дзвінка з медустанови, за роки праці чоловік був нагороджений почесною грамотою. Зараз каже, пан Анатолій багато, допомагає діаспора, проте все одно є брак необхідних речей та медикаментів. Про те, що потрібно захисникам — читайте в матеріалі.

Волонтер повідомляє, що наразі захисникам у шпиталях дуже необхідні просто стерильні речі — це хірургічні простирадла. Також є запит на бетадин. Не вистачає й одягу, зокрема спортивних штанів та капців.

«Його (ред. пораненого військового) привозять й одежу ріжуть хірурги. Він практично голий, його треба одягнути. Коли людина потрапляє у цивільну лікарню — там ж нічого такого немає, лікарі й медсестри самі це шукають і звісно волонтери. Ми купляли навіть крокси, бо йде зима, й щоб трохи тепліше військовому було вдягати взуття на шкарпетки — ми купляли крокси у фірми з Хмельницьку, вони нам дешевше відпускали», — каже волонтер.

Павлоград, Дружківка та Олександрівка – у цих районних лікарнях не вистачає хірургічного інструментарію, каже волонтер. У медзакладах також бракує побутової хімії, порошків, щоб прати речі.

Пан Анатолій привіз допомогу. Фото: особистий архів героя

«Речі приходять у крові, їх потрібно відпирати. Для пральних автоматів потрібні порошки, гелі для прання. Це те, що питають насамперед», — каже волонтер.

Закупити ці товари чоловіку вдається завдяки небайдужим українцям, які допомагають коштами. Також час від часу допомагають донори або постачальники, які дозволяють закупляти товар за гуртовими цінами. Таким чином вдається придбати більше допомоги за менші кошти.

Військові, які отримали допомогу від пана Анатолія. Фото: особистий архів героя

За словами чоловіка, якщо порівнювати зимовий період і весняний, то більше допомоги було саме весною. Попри те, допомога приходить все одно. Волонтер щиро вдячний Григорію Березовському з Івано-Франківська, українкам-волонтерам з Франції – Тетяні Кобилянській, Ольгі Монах, Оксані Кшивняк, українцям з Брюсселя і пані Олені Шостак.

«Допомога ще є. Її привозять, але тієї хвилі, що була раніше її нема…Люди звісно, що допомагають, несуть, наприклад продукти харчування, але є такі речі, які вони не можуть надати», — пояснює чоловік.

Анатолій додає, що важливу роль відіграє й місцева влада, а точніше її комунікація з медиками, адже часто лікарі у військових шпиталях з іншого міста. Тому важливо, аби міське керівництво допомагало лікарям.

Допомога медустанові. Фото: особистий архів героя

Окрім допомоги шпиталям, пан Анатолій, напередодні Новорічних свят разом з бахмутськими волонтерами хоче подарувати Бахмуту різдвяний настрій. Відтак в місті планують поставити ялинку та прикрасити її патріотичною символікою, а також запросити музикантів. Поки все це в планах, адже кожного дня безпекова ситуація в Бахмуті міняється. Водночас каже волонтер дуже хочеться подарувати дітям, які залишилися в місті, відчуття свята.

Якщо ви хочете допомогти захисникам бути в теплі та швидше проходити реабілітацію і загалом подякувати їм  — надсилайте кошти на карту пана Анатолія. Реквізити для допомоги ЗСУ надаємо нижче: 

ПриватБанк: 4149 6054 7033 4848

Отримувач: Таран Анатолій Леонідович

Фото: особистий архів героя

Читайте також: Як українка повернулася з Чехії, щоб допомагати тваринам в Україні

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Волонтерство — це спосіб мислення, який не дозволяє залишатися осторонь до чужої біди. Зараз їх роль в України важко переоцінити, адже вони стоять за спинами військових та допомагають простим українцям, часто ризикуючи при цьому життями. Саме завдяки таким людям Україна стає на крок ближчою до перемоги, до світлого майбутнього.

Редакція Бахмут IN UA звернулася до бахмутських громадських діячів Інни Гайдай, Віктора Зіпіра та Марини Шажко та ділиться їх думками стосовно волонтерства.

Волонтерство в Україні

Сьогодні волонтери — найпотужніша частина громадянського суспільства України, від роботи якої залежить багато аспектів держави. Наприклад, частина усього забезпечення військових на фронті надходить від небайдужих громадян. Це все частина їх боротьби за свободу рідної землі За словами Віктора Зіпіра, голови громадської організації “Бахмут Український”, до боротьби залучена не тільки вся Україна, але й волонтери США, Чехії, Польщі та інших країн. Вони допомагають грошима й речами, не рідко закупають й спорядження для військових на фронті.

Чоловік розповідає, що зараз волонтери намагаються допомогти всім цивільним і військовим. Про основні задачі, які зараз постають перед волонтерами відповідає наступне:

На питання, чому без волонтерів не було б Перемоги, Віктор Зіпір заявив, що все було б по-іншому, це була б інша Україна:

Марина Шажко, керівниця Бахмутського товариства захисту тварин “Лада”

Часто буває так, що допомога під час війни потрібна не людям, а тваринам. В авангарді цього аспекту в Бахмутській громаді стоїть Бахмутське товариство захисту тварин “Лада” та його керівниця Марина Шажко

За словами жінки, її організація з трьох волонтерів опікується притулком, який евакуювали із Бахмута. До нього постійно надходять нові тварини, яких рятують з-під обстрілів на найгарячіших ділянках фронту.

Наразі волонтери притулку займаються реабілітацією тварин, а також передають їжу для хвостиків, які все ще залишаються в місті. Ми запитали пані Марину, про будні волонтерів у притулку, на що отримали наступну відповідь:

На думку жінки, її головне для її ініціативи та волонтерства в цілому — бажання допомагати, отримувати новий досвід та змінювати себе та суспільство на краще. Зараз кожен волонтер також наближає Перемогу

Інна Гайдай, бахмутська волонтерка

Інна наголошує, що не вважає себе волонтеркою. На її думку, вона не робить нічого такого, щоб не міг зробити будь-хто інший. На питання про те, скільки зараз є волонтерів під її кураторством, бахмутянка відповідає наступне:

На думку жінки, ЗСУ й волонтери, це дві складові, які ведуть нас до Перемоги, й одне без іншого не може бути, якась лінія відірветься й все рухне. Це все одне ціле, головна особливість якого — єдність.

Читайте також:

• Волонтери з Дніпра евакуюють тварин із Донеччини: як залишити заявку
• “Неприємно чути про проблеми, але обговорення допомагає їх вирішувати”: досвід діяльності робочої групи Вугледарської громади
• “Мрія, яка підтримує впевненість у майбутньому”: як працює благодійний фонд у прифронтовому місті Слов’янськ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Через війну, яку розпочала росія чимало українців були змушені покинути свої домівки, а часто саме дім ми асоціюємо з відчуттям безпеки та захищеності, недаремно в народі є прислів’я: “Мій дім — моя фортеця”. Коли ми втрачаємо дім, в певному значенні, втрачаємо відчуття безпеки. Сьогодні ми розповімо, як віднайти друзів у новому місті, матеріал буде корисний для наших бахмутян, які вимушено отримали статус ВПО.

Волонтерство

Спільна проблема згуртовує людей, тож інколи щоб знайти нових друзів варто пошукати волонтерські ініціативи в своєму місті. Це може бути плетіння сіток, виготовлення окопних свічок чи сортування гумдопомоги. Сьогодні зайві руки не завадять волонтерським штабам, натомість Ви можете швидше адаптуватися до нового міста, відчути себе потрібним та важливим. 

Нове хобі

Для переселенців у багатьох містах України та навіть за кордоном зараз проводять безплатні заняття: це може бути фітнес, як це робить українка Наталія в Франції, або заняття для діток та дорослих у Центрі “Мальва” в Бухаресті. Після евакуації в безпечне місце Ви можете дізнатися у громади чи є якісь заняття для ВПО у місті. Якщо такої можливості не передбачено, не забувайте про звичні справи: прогулянки в парку, участь в батьківських зборах, толоки. Ці заняття не вимагають у Вас коштів, однак принесуть корисні знайомства. Сама так можна познайомитися з новими людьми та заручитися необхідною підтримкою.

Участь у житті громади 

Переїхавши на нове місце важливо знайти свій щабель у соціальній драбині. Пригадайте, чим Ви займалися у своєму місті і спробуйте знайти схожу діяльність — участь в організаційних заходах, церковний хор, спортивні змагання, озеленення в місті, шиття. Не бійтесь питати сусідів про місцеві дійства, цікавтесь життям громади. Вкрай важливо знайти для себе місце в новому життєвому устрої, тому не соромтеся пробувати щось нове для себе та просити про допомогу. Вам радо підуть на зустріч, важливо також поважити один одного. 

Вікові рамки та соціальний статус

Нерідко ми намагаємося знайти собі друзів чи товаришів у тій віковій категорії, у якій знаходимося ми самі. Однак, не слід відкидати людину, якщо вона молодша чи старша за Вас, адже у кожного з нас різний соціальний досвід, який може бути корисний один для одного. Також не забувайте, що будучи неупередженим, можна зустріти більше цікавих людей. Не поділяйте всіх на умовні категорії: багаті та бідні, престижні професії та не престижні і не ставте собі рамки з ким можна дружити, а з ким ні.

Головне фото: Pixabay

Примітка: авторська колонка нашої випускової редакторки – психологині, журналістки Семаковської Тетяни

Читайте також: «Заклик до евакуації»: історія волонтерки з Костянтинівки, яка допомагає Бахмуту

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!