Фонд «Pomoc zvířatům UA» має чеське походження. Від початку повномасштабного вторгнення фонд допомагає тваринам в Україні. Мова йде про харчування для хвостатих – волонтери передають корм й ліки навіть у гарячі точки, зокрема й в Бахмут. Ми поспілкувалися з головною координаторкою фонду, пані Юлею. Жінка родом з України, проте вже давно живе в Чехії, там вона мала високооплачувану роботу, але звільнилася, щоб допомагати тваринам в Україні. Чи не пожаліла дівчина про таке рішення і як працює фонд у гарячих точках — читайте в матеріалі.

Як все починалося?

Pomoc zvířatům UA — волонтерський фонд з Чехії, з кінця лютого організація активно допомагає тваринам в Україні. Спочатку в фонді організовували збори корму, до якого доєднувалися небайдужі, на перших етапах завдяки чуйним людям вдалося зібрати 80 тонн корму, який передали в Україну.

«Згодом ми під’єднали допомогу різних дистриб’юторів. На цей час ми відправили в Україну вже 640 тонн корму. Також це — ліки, вольєри, переноски й все, що потребують тварини. На початку роботи у фонді працювало 6 людей, але зараз я залишилася одна, оскільки мої колеги-чешки, у них багато своїх клопотів. Ніхто не думав, що війна буде так довго тривати. Фактично з Чехії я залишилась одна, з України, це в нас один головний координатор в Ужгороді, який приймає весь вантаж на себе, робить розвантаження та відправляє корм. У кожному великому місті ми намагаємося мати одну людину, яка б займалася прийомом і роздачею корму», — розповідає пані Юля.

Загалом, таких людей в Україні є близько 15. Юлія раніше не мала досвіду волонтерства у подібних фондах, проте дівчина завжди любила тварин, тож вирішила допомогти. Фонд Pomoc zvířatům UA ще в лютому шукав можливість відправити корм в Україну, Юля відгукнулася.

«Я себе у цій справі знайшла, планую й сама відкривати свій фонд в Чехії при підтримці своїх партнерів», — ділиться в розмові Юля.

Робота у гарячих точках

Корм тваринам в Бахмуті. Фото: Фейсбук

Щоб мати можливість забезпечувати кормом тварин у прифронтових містах, фонд співпрацює з волонтерами, які працюють у таких локаціях, пояснює нам головна координаторка. 

«По Бахмуту ми співпрацюємо тільки з окремими волонтерами, зокрема — це Марина Шажко, якій ми допомагали разом з тваринами евакуюватися до Дніпра. Тому, що ця людина знає справді всіх, хто годує покинутих тварин. Ми з нею домовляємося й вона вже шукає людину, яка туди їздить. Дуже багато допомагають військові, вони безкоштовно допомагають й відвозять корм у гарячі точки, бо їм це по дорозі», — каже пані Юля.

Фінансування й корм на ОЛХ

Корм для тварин привезли в Бахмут. Фото: Фейсбук

Зараз у фонді вже давно не проводили жодних зборів, тому що люди вкрай виснажені. На початку війни фонду допомагали пожертви звичайних людей. 

«Згодом нашу роботу помітив фонд з Америки, зараз це один і з наших головних партнерів. Вони нам або дарують корми, або надсилають фінансові гранти, за які вже ми закупляємо їжу для тварин. Нещодавно ми отримали 126 тонн корму на зиму, з них 80 тонн вже роздали. Зараз будемо знову закупляти», — пояснює координаторка.

Наразі Юлія виконує одну з головних ролей у фонді, вона координує запити, приймає відправки та веде соціальні мережі. На жаль, за час роботи координаторка зіштовхнулася й з неприємними аспектами. Відтак, були випадки, коли корм, який передали тваринам безплатно знаходили на платформі ОЛХ. Тому, наразі фонд співпрацює тільки з перевіреними волонтерами. 

До слова, до повномасштабної війни дівчина працювала у Чехії менеджером мережі магазинів, та отримувала гідну зарплату. Зараз Юлія працює за мінімальну плату, проте не жаліє про своє рішення. Наголошує, що хто, як не вона може допомогти тваринам, дівчина має щире серце і ще з дитинства прагне допомагати хвостатим.

Фото: Фейсбук, Pomoc zvířatům UA

Читайте також: 30 кілометрів для 30 бригади: як Анастасія Борема подолала дистанцію заради дрона в Бахмут

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Волонтерство — це спосіб мислення, який не дозволяє залишатися осторонь до чужої біди. Зараз їх роль в України важко переоцінити, адже вони стоять за спинами військових та допомагають простим українцям, часто ризикуючи при цьому життями. Саме завдяки таким людям Україна стає на крок ближчою до перемоги, до світлого майбутнього.

Редакція Бахмут IN UA звернулася до бахмутських громадських діячів Інни Гайдай, Віктора Зіпіра та Марини Шажко та ділиться їх думками стосовно волонтерства.

Волонтерство в Україні

Сьогодні волонтери — найпотужніша частина громадянського суспільства України, від роботи якої залежить багато аспектів держави. Наприклад, частина усього забезпечення військових на фронті надходить від небайдужих громадян. Це все частина їх боротьби за свободу рідної землі За словами Віктора Зіпіра, голови громадської організації “Бахмут Український”, до боротьби залучена не тільки вся Україна, але й волонтери США, Чехії, Польщі та інших країн. Вони допомагають грошима й речами, не рідко закупають й спорядження для військових на фронті.

Чоловік розповідає, що зараз волонтери намагаються допомогти всім цивільним і військовим. Про основні задачі, які зараз постають перед волонтерами відповідає наступне:

На питання, чому без волонтерів не було б Перемоги, Віктор Зіпір заявив, що все було б по-іншому, це була б інша Україна:

Марина Шажко, керівниця Бахмутського товариства захисту тварин “Лада”

Часто буває так, що допомога під час війни потрібна не людям, а тваринам. В авангарді цього аспекту в Бахмутській громаді стоїть Бахмутське товариство захисту тварин “Лада” та його керівниця Марина Шажко

За словами жінки, її організація з трьох волонтерів опікується притулком, який евакуювали із Бахмута. До нього постійно надходять нові тварини, яких рятують з-під обстрілів на найгарячіших ділянках фронту.

Наразі волонтери притулку займаються реабілітацією тварин, а також передають їжу для хвостиків, які все ще залишаються в місті. Ми запитали пані Марину, про будні волонтерів у притулку, на що отримали наступну відповідь:

На думку жінки, її головне для її ініціативи та волонтерства в цілому — бажання допомагати, отримувати новий досвід та змінювати себе та суспільство на краще. Зараз кожен волонтер також наближає Перемогу

Інна Гайдай, бахмутська волонтерка

Інна наголошує, що не вважає себе волонтеркою. На її думку, вона не робить нічого такого, щоб не міг зробити будь-хто інший. На питання про те, скільки зараз є волонтерів під її кураторством, бахмутянка відповідає наступне:

На думку жінки, ЗСУ й волонтери, це дві складові, які ведуть нас до Перемоги, й одне без іншого не може бути, якась лінія відірветься й все рухне. Це все одне ціле, головна особливість якого — єдність.

Читайте також:

• Волонтери з Дніпра евакуюють тварин із Донеччини: як залишити заявку
• “Неприємно чути про проблеми, але обговорення допомагає їх вирішувати”: досвід діяльності робочої групи Вугледарської громади
• “Мрія, яка підтримує впевненість у майбутньому”: як працює благодійний фонд у прифронтовому місті Слов’янськ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Через війну, яку розпочала росія чимало українців були змушені покинути свої домівки, а часто саме дім ми асоціюємо з відчуттям безпеки та захищеності, недаремно в народі є прислів’я: “Мій дім — моя фортеця”. Коли ми втрачаємо дім, в певному значенні, втрачаємо відчуття безпеки. Сьогодні ми розповімо, як віднайти друзів у новому місті, матеріал буде корисний для наших бахмутян, які вимушено отримали статус ВПО.

Волонтерство

Спільна проблема згуртовує людей, тож інколи щоб знайти нових друзів варто пошукати волонтерські ініціативи в своєму місті. Це може бути плетіння сіток, виготовлення окопних свічок чи сортування гумдопомоги. Сьогодні зайві руки не завадять волонтерським штабам, натомість Ви можете швидше адаптуватися до нового міста, відчути себе потрібним та важливим. 

Нове хобі

Для переселенців у багатьох містах України та навіть за кордоном зараз проводять безплатні заняття: це може бути фітнес, як це робить українка Наталія в Франції, або заняття для діток та дорослих у Центрі “Мальва” в Бухаресті. Після евакуації в безпечне місце Ви можете дізнатися у громади чи є якісь заняття для ВПО у місті. Якщо такої можливості не передбачено, не забувайте про звичні справи: прогулянки в парку, участь в батьківських зборах, толоки. Ці заняття не вимагають у Вас коштів, однак принесуть корисні знайомства. Сама так можна познайомитися з новими людьми та заручитися необхідною підтримкою.

Участь у житті громади 

Переїхавши на нове місце важливо знайти свій щабель у соціальній драбині. Пригадайте, чим Ви займалися у своєму місті і спробуйте знайти схожу діяльність — участь в організаційних заходах, церковний хор, спортивні змагання, озеленення в місті, шиття. Не бійтесь питати сусідів про місцеві дійства, цікавтесь життям громади. Вкрай важливо знайти для себе місце в новому життєвому устрої, тому не соромтеся пробувати щось нове для себе та просити про допомогу. Вам радо підуть на зустріч, важливо також поважити один одного. 

Вікові рамки та соціальний статус

Нерідко ми намагаємося знайти собі друзів чи товаришів у тій віковій категорії, у якій знаходимося ми самі. Однак, не слід відкидати людину, якщо вона молодша чи старша за Вас, адже у кожного з нас різний соціальний досвід, який може бути корисний один для одного. Також не забувайте, що будучи неупередженим, можна зустріти більше цікавих людей. Не поділяйте всіх на умовні категорії: багаті та бідні, престижні професії та не престижні і не ставте собі рамки з ким можна дружити, а з ким ні.

Головне фото: Pixabay

Примітка: авторська колонка нашої випускової редакторки – психологині, журналістки Семаковської Тетяни

Читайте також: «Заклик до евакуації»: історія волонтерки з Костянтинівки, яка допомагає Бахмуту

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!