У понеділок, 19 грудня, ГО «AMURTEL» у партнерстві з Норвезькою радою у справах біженців організовує захід під назвою «Румунські та українські колядки». Гостей чекатимуть найвідоміші різдвяні пісні українського та румунського походження. Вхід для гостей вільний, на дітей чекатимуть невеличкі подарунки, а дорослі зможуть скуштувати легкі закуски.
Захід організовують за підтримки Мінкульту та Національного музичного університету Бухареста. Святковий концерт відбудеться в залі університету — «Аудиторіум», двері відчиняться о 19:30 за місцевим часом. Реєстрація на захід є обов’язковою, зареєструватися можна за посиланням. Кількість місць обмежена.
Під час заходу гостей будуть пригощати закусками. Діти отримають у подарунок збірку терапевтичних оповідань, яку ГО «AMURTEL» випустив за фінансової підтримки організації CARE-SERA-FONPC.
«Сотня українців та румунів об’єднають свої голоси для святкової, ностальгічної атмосфери свята. Спів колядок є однією з найулюбленіших різдвяних традицій як українського, так і румунського народів. Спільне виконання традиційних побажань здоров’я, добробуту та гарного врожаю у прийдешньому році пов’язує нас з нашою давньою культурною спадщиною та створює святкові настрої», — пишуть організатори заходу.
Анонс різдвяного концерту. Фото: ГО «AMURTEL»
В ГО «AMURTEL» зазначають, що захід, який відбудеться — це навіть не концерт, а радше спільна можливість для всіх охочих приєднатися до співу.
«Це прекрасний спосіб відчути і насолодитися спілкуванням, єдністю і солідарністю наших двох народів, які так зблизилися в цей важкий період», — повідомляють організатори свята.
Під час заходу прозвучать найулюбленіші та найвідоміші різдвяні пісні, як українського, так і румунського народів. Загалом буде вісім співаків з України та Румунії, вони будуть задавати тон та залучати до співу всю групу. Гості також отримають пісенник з перекладами та транслітерованими текстами, щоб мати змогу підспівувати обома мовами.
Волонтерство — це спосіб мислення, який не дозволяє залишатися осторонь до чужої біди. Зараз їх роль в України важко переоцінити, адже вони стоять за спинами військових та допомагають простим українцям, часто ризикуючи при цьому життями. Саме завдяки таким людям Україна стає на крок ближчою до перемоги, до світлого майбутнього.
Редакція Бахмут IN UA звернулася до бахмутських громадських діячів Інни Гайдай, Віктора Зіпіра та Марини Шажко та ділиться їх думками стосовно волонтерства.
Волонтерство в Україні
Сьогодні волонтери — найпотужніша частина громадянського суспільства України, від роботи якої залежить багато аспектів держави. Наприклад, частина усього забезпечення військових на фронті надходить від небайдужих громадян. Це все частина їх боротьби за свободу рідної землі За словами Віктора Зіпіра, голови громадської організації “Бахмут Український”, до боротьби залучена не тільки вся Україна, але й волонтери США, Чехії, Польщі та інших країн. Вони допомагають грошима й речами, не рідко закупають й спорядження для військових на фронті.
Чоловік розповідає, що зараз волонтери намагаються допомогти всім цивільним і військовим. Про основні задачі, які зараз постають перед волонтерами відповідає наступне:
Є такі потреби, які зараз стосуються військових — це мороз. Забезпечуємо теплими речами, термобілизною, кариматами й обладнання прицільне, тепловізійне. Це те, що вирішує на полі бою ситуацію… Якщо ми говоримо про цивільних — це теж теплі речі, буржуйки для тих, хто залишився в тих містах, де волонтери намагаються якось відправити генератори, бензин, паливо, буржуйки, щоб люди пристосувалися до нового сезону. На перспективу ми маємо готуватися налагоджувати життя людей, які залишилися без своїх домівок, які виїхали, які ще перебувають в інших містах, більш безпечних. Волонтери мають в цьому об’єднатися і робити все необхідне, щоб зробити умови для людей, які були вимушені переїхати,
Віктор Зіпір // голова громадської організації “Бахмут Український”
На питання, чому без волонтерів не було б Перемоги, Віктор Зіпір заявив, що все було б по-іншому, це була б інша Україна:
У нас вся країна — це потенційний волонтер. Коли в країні біда — народ звісно чекає від держави певних дій, але він починає діяти й сам,
Віктор Зіпір // голова громадської організації “Бахмут Український”
Марина Шажко, керівниця Бахмутського товариства захисту тварин “Лада”
Марина Шажко разом з волонтерками Бахмутського товариства захисту тварин / фото з особистого архіву героїні
Часто буває так, що допомога під час війни потрібна не людям, а тваринам. В авангарді цього аспекту в Бахмутській громаді стоїть Бахмутське товариство захисту тварин “Лада” та його керівниця Марина Шажко
За словами жінки, її організація з трьох волонтерів опікується притулком, який евакуювали із Бахмута. До нього постійно надходять нові тварини, яких рятують з-під обстрілів на найгарячіших ділянках фронту.
Наразі волонтери притулку займаються реабілітацією тварин, а також передають їжу для хвостиків, які все ще залишаються в місті. Ми запитали пані Марину, про будні волонтерів у притулку, на що отримали наступну відповідь:
Зараз в нас 163 тваринки з різними життєвими історіями… Також ми хвилюємося про долю безхатніх тваринок, які залишилися в місті, тому при першій можливості передаємо туди корма з перевізником. Роздачею корму займається чоловік, який завжди допомагав нам з притулком,
Марина Шажко // керівниця Бахмутського товариства захисту тварин “Лада”
На думку жінки, її головне для її ініціативи та волонтерства в цілому — бажання допомагати, отримувати новий досвід та змінювати себе та суспільство на краще. Зараз кожен волонтер також наближає Перемогу
Інна Гайдай, бахмутська волонтерка
Інна Гайдай / Фото: Фейсбук
Інна наголошує, що не вважає себе волонтеркою. На її думку, вона не робить нічого такого, щоб не міг зробити будь-хто інший. На питання про те, скільки зараз є волонтерів під її кураторством, бахмутянка відповідає наступне:
Я більше телефоністка ніж волонтерка. На жаль я не зможу розрахувати скільки у нас є людей, бо у команді волонтерів, які нам допомагають дуже багато людей й вони то поповнюються, то змінюються. У нас є наш волонтер Андрій, в якого в команді є Клавдія, Наталя… У нас також дуже багато помічників по Україні. Сказати якусь кількість точну я не можу, я вважаю, що зараз волонтери — це всі люди, які щось роблять для когось…,
Інна Гайдай // бахмутська волонтерка
На думку жінки, ЗСУ й волонтери, це дві складові, які ведуть нас до Перемоги, й одне без іншого не може бути, якась лінія відірветься й все рухне. Це все одне ціле, головна особливість якого — єдність.
Через війну, яку розпочала росія чимало українців були змушені покинути свої домівки, а часто саме дім ми асоціюємо з відчуттям безпеки та захищеності, недаремно в народі є прислів’я: “Мій дім — моя фортеця”. Коли ми втрачаємо дім, в певному значенні, втрачаємо відчуття безпеки. Сьогодні ми розповімо, як віднайти друзів у новому місті, матеріал буде корисний для наших бахмутян, які вимушено отримали статус ВПО.
Волонтерство
Спільна проблема згуртовує людей, тож інколи щоб знайти нових друзів варто пошукати волонтерські ініціативи в своєму місті. Це може бути плетіння сіток, виготовлення окопних свічок чи сортування гумдопомоги. Сьогодні зайві руки не завадять волонтерським штабам, натомість Ви можете швидше адаптуватися до нового міста, відчути себе потрібним та важливим.
Нове хобі
Для переселенців у багатьох містах України та навіть за кордоном зараз проводять безплатні заняття: це може бути фітнес, як це робить українка Наталія в Франції, або заняття для діток та дорослих у Центрі “Мальва” в Бухаресті. Після евакуації в безпечне місце Ви можете дізнатися у громади чи є якісь заняття для ВПО у місті. Якщо такої можливості не передбачено, не забувайте про звичні справи: прогулянки в парку, участь в батьківських зборах, толоки. Ці заняття не вимагають у Вас коштів, однак принесуть корисні знайомства. Сама так можна познайомитися з новими людьми та заручитися необхідною підтримкою.
Участь у житті громади
Переїхавши на нове місце важливо знайти свій щабель у соціальній драбині. Пригадайте, чим Ви займалися у своєму місті і спробуйте знайти схожу діяльність — участь в організаційних заходах, церковний хор, спортивні змагання, озеленення в місті, шиття. Не бійтесь питати сусідів про місцеві дійства, цікавтесь життям громади. Вкрай важливо знайти для себе місце в новому життєвому устрої, тому не соромтеся пробувати щось нове для себе та просити про допомогу. Вам радо підуть на зустріч, важливо також поважити один одного.
Вікові рамки та соціальний статус
Нерідко ми намагаємося знайти собі друзів чи товаришів у тій віковій категорії, у якій знаходимося ми самі. Однак, не слід відкидати людину, якщо вона молодша чи старша за Вас, адже у кожного з нас різний соціальний досвід, який може бути корисний один для одного. Також не забувайте, що будучи неупередженим, можна зустріти більше цікавих людей. Не поділяйте всіх на умовні категорії: багаті та бідні, престижні професії та не престижні і не ставте собі рамки з ким можна дружити, а з ким ні.
Волонтерство — це спосіб мислення, який не дозволяє залишатися осторонь до чужої біди. Зараз їх роль в України важко переоцінити, адже вони стоять за спинами […]
Через війну, яку розпочала росія чимало українців були змушені покинути свої домівки, а часто саме дім ми асоціюємо з відчуттям безпеки та захищеності, недаремно в […]
Через повномасштабне російське вторгнення і цивільні й військові громадяни України, на жаль, отримують поранення. Деякі з них закінчуються ампутацією кінцівок, внаслідок чого людина набуває статусу […]
Наразі, майже 90% мешканців Бахмутської громади, а це понад 70 тисяч осіб, вже переїхали до більш безпечних регіонів або тимчасово покинули територію України. Однак, в […]
Цього року вкрай складно підбивати підсумки, бо в більшості українців всі плани та мрії полетіли шкереберть. Водночас цей рік зробив нас сильнішими, мужнішими, сміливішими й […]
