Нещодавно студентка Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв ім. І. Карабиця виграла конкурс “Разом переможемо”, який пройшов у Хмельницьку. Переможниця конкурсу, студентка Вікторія, отримала Гран-Прі. Ми поспілкувалися з наставницею студентки, викладачкою пані Ганною, та із самою Вікторією. Про те, як вдається мотивувати учнів до навчання та як воно, навчатися музиці онлайн — читайте в матеріалі.

Ганна Нітієвська розповіла нам, що наразі Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв ім. І. Карабиця евакуювався до Кам’янець-Подільська, тож студенти мають змогу навчатися офлайн, також проводять онлайн навчання. Якщо брати відсоткове значення, десь 80% студентів займаються офлайн у закладі. 

«Частина студентів у нас навчається дистанційно, це ті діти, які зараз закордоном. Моя студентка вона наразі у Польщі. Це дуже відповідальна та старанна людина. Бажаю їй досягти висот в професії, вона дуже наполегливо займається. Ми разом вивчили достатню складну програму», — каже Ганна Нітієвська.

Викладачка додає, що чималу роль відіграє й вмотивованість самого студента до навчання, адже інколи в учні є всі дані, але немає бажання їх розвивати, також має місце лінь.

Студентка коледжу Вікторія Кравцова, зараз знаходиться у Польщі, проте це не завадило дівчині перемогти. Вона домовилася займатися в місцевій музичній школі, де є інструменти для гри. Наставниці Вікторії зв’язувалася з дівчиною онлайн тричі на тиждень, так й проводили репетиції.

Складністю, у таких заняттях, пані Ганна, називає зв’язок. Пояснює, що займатися так не дуже зручно. Водночас для студентів, які є цілеспрямовані навіть онлайн навчання не стає перешкодою, каже вчителька. Студентка Вікторія Кравцова також поділилися своїми враженнями від конкурсу.

«Вперше я взяла участь у конкурсі у лютому цього року, ще до початку війни. Мене вмовила моя викладачка Ганна Леонідівна. Вона підбадьорювала мене, коли я готувалася до конкурсу. Я не зовсім вірила у перемогу, але несподівано для себе отримала найвищу нагороду. Це була радісна звістка серед важких днів. Після цього я, як то кажуть, повірила у себе і вже влітку  надіслала нові відеозаписи на конкурс. Пані Ганна завжди підтримувала мене у цих починаннях. Кожна перемога надихає мене навчатися і творити далі, покращуючи мої навички володіння інструментом», — каже Вікторія.

Студентка коледжу додає, що зараз українській молоді дуже важко знаходити мотивацію, щоб продовжувати навчатися. Попри те, саме навчання, каже Вікторія, допомагає їй трішки відволікатися від подій в Україні, та у своєму рідному Бахмуті.

«Для музикантів завжди важко проводити дистанційно заняття зі спеціальності, адже телефон не може повністю передавати якість гри, її недоліки чи переваги. Я раджу усім студентам зараз не складати руки, а продовжувати інтенсивне навчання і прикладати максимум зусиль для опанування професії, адже саме ми – майбутнє країни. Зараз для нас дистанційне навчання – це не данина моді, а данина необхідності», — каже Вікторія.

Фото: Фейсбук

Читайте також: 30 кілометрів для 30 бригади: як Анастасія Борема подолала дистанцію заради дрона в Бахмут

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Волонтерство — це спосіб мислення, який не дозволяє залишатися осторонь до чужої біди. Зараз їх роль в України важко переоцінити, адже вони стоять за спинами військових та допомагають простим українцям, часто ризикуючи при цьому життями. Саме завдяки таким людям Україна стає на крок ближчою до перемоги, до світлого майбутнього.

Редакція Бахмут IN UA звернулася до бахмутських громадських діячів Інни Гайдай, Віктора Зіпіра та Марини Шажко та ділиться їх думками стосовно волонтерства.

Волонтерство в Україні

Сьогодні волонтери — найпотужніша частина громадянського суспільства України, від роботи якої залежить багато аспектів держави. Наприклад, частина усього забезпечення військових на фронті надходить від небайдужих громадян. Це все частина їх боротьби за свободу рідної землі За словами Віктора Зіпіра, голови громадської організації “Бахмут Український”, до боротьби залучена не тільки вся Україна, але й волонтери США, Чехії, Польщі та інших країн. Вони допомагають грошима й речами, не рідко закупають й спорядження для військових на фронті.

Чоловік розповідає, що зараз волонтери намагаються допомогти всім цивільним і військовим. Про основні задачі, які зараз постають перед волонтерами відповідає наступне:

На питання, чому без волонтерів не було б Перемоги, Віктор Зіпір заявив, що все було б по-іншому, це була б інша Україна:

Марина Шажко, керівниця Бахмутського товариства захисту тварин “Лада”

Часто буває так, що допомога під час війни потрібна не людям, а тваринам. В авангарді цього аспекту в Бахмутській громаді стоїть Бахмутське товариство захисту тварин “Лада” та його керівниця Марина Шажко

За словами жінки, її організація з трьох волонтерів опікується притулком, який евакуювали із Бахмута. До нього постійно надходять нові тварини, яких рятують з-під обстрілів на найгарячіших ділянках фронту.

Наразі волонтери притулку займаються реабілітацією тварин, а також передають їжу для хвостиків, які все ще залишаються в місті. Ми запитали пані Марину, про будні волонтерів у притулку, на що отримали наступну відповідь:

На думку жінки, її головне для її ініціативи та волонтерства в цілому — бажання допомагати, отримувати новий досвід та змінювати себе та суспільство на краще. Зараз кожен волонтер також наближає Перемогу

Інна Гайдай, бахмутська волонтерка

Інна наголошує, що не вважає себе волонтеркою. На її думку, вона не робить нічого такого, щоб не міг зробити будь-хто інший. На питання про те, скільки зараз є волонтерів під її кураторством, бахмутянка відповідає наступне:

На думку жінки, ЗСУ й волонтери, це дві складові, які ведуть нас до Перемоги, й одне без іншого не може бути, якась лінія відірветься й все рухне. Це все одне ціле, головна особливість якого — єдність.

Читайте також:

• Волонтери з Дніпра евакуюють тварин із Донеччини: як залишити заявку
• “Неприємно чути про проблеми, але обговорення допомагає їх вирішувати”: досвід діяльності робочої групи Вугледарської громади
• “Мрія, яка підтримує впевненість у майбутньому”: як працює благодійний фонд у прифронтовому місті Слов’янськ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Через війну, яку розпочала росія чимало українців були змушені покинути свої домівки, а часто саме дім ми асоціюємо з відчуттям безпеки та захищеності, недаремно в народі є прислів’я: “Мій дім — моя фортеця”. Коли ми втрачаємо дім, в певному значенні, втрачаємо відчуття безпеки. Сьогодні ми розповімо, як віднайти друзів у новому місті, матеріал буде корисний для наших бахмутян, які вимушено отримали статус ВПО.

Волонтерство

Спільна проблема згуртовує людей, тож інколи щоб знайти нових друзів варто пошукати волонтерські ініціативи в своєму місті. Це може бути плетіння сіток, виготовлення окопних свічок чи сортування гумдопомоги. Сьогодні зайві руки не завадять волонтерським штабам, натомість Ви можете швидше адаптуватися до нового міста, відчути себе потрібним та важливим. 

Нове хобі

Для переселенців у багатьох містах України та навіть за кордоном зараз проводять безплатні заняття: це може бути фітнес, як це робить українка Наталія в Франції, або заняття для діток та дорослих у Центрі “Мальва” в Бухаресті. Після евакуації в безпечне місце Ви можете дізнатися у громади чи є якісь заняття для ВПО у місті. Якщо такої можливості не передбачено, не забувайте про звичні справи: прогулянки в парку, участь в батьківських зборах, толоки. Ці заняття не вимагають у Вас коштів, однак принесуть корисні знайомства. Сама так можна познайомитися з новими людьми та заручитися необхідною підтримкою.

Участь у житті громади 

Переїхавши на нове місце важливо знайти свій щабель у соціальній драбині. Пригадайте, чим Ви займалися у своєму місті і спробуйте знайти схожу діяльність — участь в організаційних заходах, церковний хор, спортивні змагання, озеленення в місті, шиття. Не бійтесь питати сусідів про місцеві дійства, цікавтесь життям громади. Вкрай важливо знайти для себе місце в новому життєвому устрої, тому не соромтеся пробувати щось нове для себе та просити про допомогу. Вам радо підуть на зустріч, важливо також поважити один одного. 

Вікові рамки та соціальний статус

Нерідко ми намагаємося знайти собі друзів чи товаришів у тій віковій категорії, у якій знаходимося ми самі. Однак, не слід відкидати людину, якщо вона молодша чи старша за Вас, адже у кожного з нас різний соціальний досвід, який може бути корисний один для одного. Також не забувайте, що будучи неупередженим, можна зустріти більше цікавих людей. Не поділяйте всіх на умовні категорії: багаті та бідні, престижні професії та не престижні і не ставте собі рамки з ким можна дружити, а з ким ні.

Головне фото: Pixabay

Примітка: авторська колонка нашої випускової редакторки – психологині, журналістки Семаковської Тетяни

Читайте також: «Заклик до евакуації»: історія волонтерки з Костянтинівки, яка допомагає Бахмуту

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!