Як допомогти дошкільнятам пережити війну

Семаковська Тетяна 04:57, 3 Жовтня 2022

photo1664761230 475e1Як і більшість бюджетних установ Донеччини, дитячі садочки Бахмута евакуювалися з зони активних бойових дій. Дитсадочки неспроможні повною мірою виконувати покладені на них функції з розвитку та догляду за дитиною, поки батьки на роботі. 

Відсутність соціалізації, неможливість природно відділитися від батьків і побути в колективі ровесників – найчастіші проблеми дитячих садків в евакуації, про які стало відомо нашій редакції. Журналісти «Бахмут.IN.UA» поговорили з вихователями та психологами. Ми дізналися, чи є сенс в онлайн-садочках, як розпізнати у малюка тривожність, і чи можливо допомогти йому самостійно. 

Який сенс в онлайн-садочках?

Завідуючою бахмутського дитячого садка №40 «Посмішка» Тетяна Котляр розповіла, що перед початком навчального року педагогічний колектив звернувся до батьків із поясненнями про те, що з 1 вересня планується віддалена форма навчання. Усі заяви на дистанційне «відвідування» дитсадка, були ухвалені. 

«Минулого навчального року ми мали 113 дітей, зараз їх 59. Інші діти пішли до школи, поїхали до Німеччини, Польщі, Чехії. Деякі опинилися в такій глушині, що у них просто немає зв’язку. Наприкінці серпня ми провели консультації з батьками, розповіли, до чого готуватись», – зазначила директорка.

котляр 47bed

Тетяна Котляр

Директорка згодна, що дистанційна форма навчання не буде такою якісною, як офлайн. Але вважає, що це краще так, ніж ніяк. 

«Коли діти зідзвонюються по відеозв’язку, вони радіють, коли один одного просто побачили, своїх ровесників та знайомі обличчя, виховательку», – розповіла Тетяна.

За її словами, іноді п’ять хвилин іде просто на те, щоб усі привіталися, помахали одне одному. І батькам цікаво спостерігати за тим, що відбувається, іноді є можливість почерпнути собі щось нове.

photo1664761336 42159

Фото: UNICEF

«Звичайно ми не можемо проводити заняття без присутності батьків, багато хто працює і не зможе контролювати безпеку малюка по той бік екрана. Але перед початком навчального року ми опитали батьків у кожній групі та дізналися, кому о котрій буде зручніше проводити зустрічі. Дехто має ще дітей шкільного віку, яким у ранковий час теж потрібні гаджети», – додала вона.

Діти зі старших груп можуть самостійно включати комп’ютер та підключатися до відео-дзвінка, але якщо йдеться про аплікації чи малювання, то ніхто не залишить малюка одного з фарбою чи ножицями. 

Як бахмутські вихователі опановують нові форми роботи? 

Педагоги, які вирішили залишатися в Бахмуті, звільнилися. Ці дві людини фізично не можуть надавати якісну освіту через проблеми зі зв’язком. Перед початком нового навчального року Міністерство освіти та методисти проводили з педагогами консультації, надавали інструкції. Передбачено навіть час, протягом якого дитина має перебувати перед монітором гаджета – 10 хвилин. Тетяна розповіла, що навіть у школі онлайн-заняття триває пів години, а не 45 хвилин. Це зроблено, щоб зменшити навантаження на очі.

фото нус 73bdf

Фото: Нова українська школа

Деякі вихователі зараз самі доповнюють завдання, інші користуються платформою «Дошкільник онлайн», де публікуються різні підходи до навчання. Є заняття, що виходять у записі, є індивідуальні заняття з логопедом та дефектологом. Розробляються різні розвиваючі ігри, у яких педагоги рекомендують грати батькам із дітьми вдома.

Педагоги моніторять психологічний стан дітей

Дехто з переселенців віддали дитину до офлайн-садка за новим місцем проживання, однак не всім вдається знайти вільні місця. Тетяна обдзвонює всіх, фіксує, де знаходяться діти. Психолог регулярно проводить планові заняття й за запитами батьків займається з малюками індивідуально.

«Складно відстежити стан дитини, тому що ми бачимо її дуже обмежено. На щастя, майже всі дітки у нас евакуювалися до найнебезпечнішого періоду активних бойових дій. Зараз у місті залишається одна дитина, але ми вже тиждень не можемо зв’язатися з її батьками. У них постійно зникає світло та зв’язок. Звичайно, цій дитині потрібно більше уваги», – ділиться вона.

photo1664761684 e7056

Фото: Дитсадок «Зірочка»

Що стосується психологічної підтримки малюків, Тетяна розповіла, що значний масив даних надають професійні психологи та програми на кшталт UNICEF. Фахівці у дитячих садках, своєю чергою, впроваджують ці прийоми на власний розсуд та відстежують явні відхилення у поведінці дитини. Однак здебільшого робота з тривожністю, опрацюванням страхів, та навчання навичкам з розумінням і аналізу своїх почуттів – це обов’язок батьків.

Деякі родини звертаються і до місцевих волонтерів, спілкуються із психологом за місцем перебування. Тетяна Котляр вважає, що діти не зовсім розуміють цьогорічні події. Усвідомлюють, що йде війна, але більшість з них виїхали, коли Бахмут ще не став однією з найгарячіших точок України. Педагогиня теж евакуювалася ще на початку вторгнення, вона каже, що по своїй дитині вона не бачить якихось наслідків війни.

Керівниця установи вважає, що більше стресу зараз викликають зміни. Нове оточення, нові умови життя тощо. Успіх адаптації залежить від того, як батьки підтримують один одного та дитину, чи здорова психологічна атмосфера в сім’ї.

«Ми повинні триматися разом і впораємося зі складнощами»

Крім того, ми поспілкувались з Валентиною Кучеренко – завідуючою бахмутського садка №27 «Зірочка», колектив якого також працює віддалено. Вихователі «Зірочки» живуть у різних містах країни, але продовжують слідувати навчальному плану, попри складнощі. Більша частина колективу залишилася на своїх посадах.

«Звичайно, це все для нас незвично, великий стрес для освітян та дітей. Дітки тримаються стійко, добре справляються із завданнями, вони молодці. Деякі не мають змоги ходити в садок офлайн за місцем проживання і малюки дуже раді повернутися до звичного колективу, зайнятися чимось цікавим, поспілкуватися. Ми повинні триматися разом і впораємося зі складнощами», – впевнена вона.

photo1664761285 b4bd9

Цього навчального року з вихованців у садочку залишилася лише половина. Рік тому було 95 дітей, зараз з них на дистанційному навчанні – 45. Валентина Володимирівна згодна з думкою про те, що дистанційне навчання не зрівняється з офлайн-садком. Найкраще – безпосередньо контактувати з вихователем та іншими дітками.

«Робимо малюнки, аплікації. Мені здається, відмовляються ті, хто багато працює і не може забезпечити нагляд за дитиною під час таких занять або ті, хто просто не хоче приділяти малюку достатньо якісної уваги», – додала вона.

Нині в установі залишилося дві старші групи та одна середня. Щодня проходять заняття, до цих груп приєднуються всі співробітники, а за станом й поведінкою дітей та вихователів стежить штатний психолог.

Що в дітках помічають психологи?

Журналісти зв’язалися з психологинею «Зірочки» Анастасією Снігірьовою. За її словами, головні побоювання батьків щодо дистанційних дитячих садків – нестача соціалізації. Дитина повинна вміти поводитися в колективі, а онлайн кожен сам по собі. Єдина користь дистанційних занять у цьому аспекті – навички спілкування. Дітки засвоюють, що не можна перебивати один одного, кричати тощо.

«На щастя, наші дітки вже мали можливість ходити в садок офлайн у мирний час і вже вміють поводитися в колективі. Якщо йдеться про дитину, яка піде в садок онлайн вперше, то тут, звичайно, можуть виникнути проблеми», – поділилася психологиня.

Головна проблема зараз у тому, що батьки не завжди можуть приділити увагу дітям. Співробітники установи зробили вечірній графік, щоб не заважати роботі дорослих. Наразі основна діяльність Анастасії полягає у консультаціях з батьками та педагогами. Жінка проводила й урок зі стресостійкості, пояснювала, як допомогти дитині впоратися зі станами стресу та тривоги.

Дівчина зізнається: можна вважати, їм пощастило. Усі батьки змогли створити для своїх малюків досить комфортні умови навіть в евакуації. Вона постійно переглядає фотографії та поведінку дітей з відеозв’язку, відстежує, в якій обстановці вони знаходяться, які емоції в них переважають. Поки що психологиня не бачила, щоб хтось був заплаканий, стривожений, не помічала вона і явно обтяжливої ​​обстановки. Хоча співробітниця садка № 27 зізнається, що проаналізувати такі речі через монітор набагато складніше.

Як розпізнати симптоми стресу

Усі співробітники дитячих садків, з якими ми спілкувалися, посилалися на методики Міністерства освіти та UNICEF. З 24 лютого фонд надав тисячам українців фінансову, гуманітарну та психологічну підтримку, у різних містах країни відбуваються безкоштовні заходи для дітей, підлітків, молоді, батьків та переселенців.Зокрема, за підтримки ініціативи «Спільнотека».

Крім того, експерти UNICEF випускають безліч матеріалів на різну тематику: від догляду за дитиною у бомбосховищі до психологічної підтримки дошкільнят. За даними фахівців, однією з найпоширеніших проблем українців наразі стала тривожність. У дітей цей стан проявляється не так, як у дорослих, тому помітити негаразд не завжди вдається відразу.

photo1664761221 91590

Перші ознаки тривожності у дитини:

  • швидка стомлюваність;
  • проблеми у концентрації уваги;
  • порушення сну;
  • втрата апетиту чи його посилення;
  • вологі чи холодні долоні або ступні;
  • постійне занепокоєння чи напруга, поява нових страхів;
  • очікування можливих негативних ситуацій та розмови про них;
  • надмірна плаксивість;
  • надмірна прихильність до батьків та занепокоєння щодо них, страх залишатися на самоті;
  • нав’язливі дії (часте миття рук, перевірка зачинених дверей, небажання залишати будинок тощо);
  • тілесні реакції (посмикування очей, тремтіння тіла та інше).

Рекомендації для батьків

Слід самостійно оцінити рівень тривожності, підрахувавши кількість ознак, що збіглися. Якщо потреби відвідати психолога немає, з легкими приступами тривоги можна впоратися за допомогою щирих та частих обіймів, систематизованого побуту та чіткого графіка дня, загальних традицій і ритуалів. Важливо: про нововведення потрібно заздалегідь домовитися з дитиною та поцікавитись її думкою.

Якщо позбавитися симптомів тривожності не вдається, а можливості відвідати лікаря немає, можна провести базові дихальні вправи за допомогою гри: різко і голосно видихати, уявляючи виштовхування напруги з тіла. Спільна зарядка, йога або медитації також усунуть значну частину небажаної напруги. Щоб дати дитині відчуття контролю, на новому місці варто заново розподілити обов’язки: розповісти, на які рішення вона може впливати, а за що несуть відповідальність виключно дорослі.

гра 240f9

«Про те, що ви поряд, можна говорити без обмежень. Спілкуйтеся постійно. Обговорюйте все, що робитимете разом та окремо. Оцінюйте день, діліться почуттями. Плануйте наступний день та майбутнє. Завершуйте розмови виключно оптимістично», – наполягають експерти.

Анастасія Снігірьова розповіла, що її список рекомендацій для підтримки ментального здоров’я простий: налагоджений графік дня, звичні ритуали та предмети, улюблені іграшки, достатня кількість уваги батьків та концентрація на створенні чогось. Це може бути як малювання, так і вироби, догляд за тваринами, допомога мамі та інше. Іноді психологічні практики потрібні й педагогам та батькам у стані стресу. При легких симптомах Анастасія рекомендує зайнятися арттерапією. Наприклад, намалювати дерево-мрію. Якщо самодопомога не допомагає, вже тоді слід звернутися до професіонала.

photo1664761277 3049d

Проте все це не матиме жодного сенсу, якщо порушувати головні правила щодо догляду за малюками: правильне повноцінне харчування, прийнятний рівень фізичних навантажень та обов’язково здорова атмосфера в сім’ї. Зокрема, розуміння та вираження своїх почуттів без страху бути засудженим та висміяним дозволить відпустити неприємні переживання. У жодному разі не можна тиснути на дитину психологічно, зривати на ній свої негативні емоції й примушувати до чогось.

Андрій Кузнєцов – психолог з Бахмута, який з початку повномасштабного вторгнення допомагає переселенцям у Львівській області. У коментарі журналістам він розповів, що сильний стрес може сильно змінити поведінку дитини.

священник 1031b

Це може бути розлад сну, порушення харчової поведінки, агресивність, істеричність. Дитина може ховатися, намагатися всіляко ізолюватись від зовнішнього світу, відмовлятися від ігор. Знижується цікавість, гірше розвиваються пам’ять, мислення, увага. Якщо ж кричати на дітей, змушувати їх виконувати всі звичні раніше обов’язки, може статися ретравматизація – накладення травм одна на одну. Це не тільки погіршить ситуацію, але часто може зробити зміни у поведінці дитини незворотніми.

Кузнєцов пояснює, що діти більш схильні до впливу негативного досвіду. Якщо дорослий може усвідомити й опрацювати погані емоції, проговорити їх з психологом або навіть знайти способи самодопомоги в інтернеті, то діти всі ці навички ще не розвили. До того ж дитяча психіка фізично не здатна витримати багато звичних для дорослого потрясінь. У такому разі вже знадобиться психіатр.

Головне фото: UNICEF

Матеріал підготовлено в межах програми «Сильні медіа – сильне суспільство», що реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні». Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору авторів.

“Вся країна — це потенційний волонтер”: як бахмутські волонтери наближають перемогу

Семаковська Тетяна 15:00, 27 Лютого 2024
Українські волонтери / фото Бахмут Український

Волонтерство — це спосіб мислення, який не дозволяє залишатися осторонь до чужої біди. Зараз їх роль в України важко переоцінити, адже вони стоять за спинами військових та допомагають простим українцям, часто ризикуючи при цьому життями. Саме завдяки таким людям Україна стає на крок ближчою до перемоги, до світлого майбутнього.

Редакція Бахмут IN UA звернулася до бахмутських громадських діячів Інни Гайдай, Віктора Зіпіра та Марини Шажко та ділиться їх думками стосовно волонтерства.

Волонтерство в Україні

Сьогодні волонтери — найпотужніша частина громадянського суспільства України, від роботи якої залежить багато аспектів держави. Наприклад, частина усього забезпечення військових на фронті надходить від небайдужих громадян. Це все частина їх боротьби за свободу рідної землі За словами Віктора Зіпіра, голови громадської організації “Бахмут Український”, до боротьби залучена не тільки вся Україна, але й волонтери США, Чехії, Польщі та інших країн. Вони допомагають грошима й речами, не рідко закупають й спорядження для військових на фронті.

Чоловік розповідає, що зараз волонтери намагаються допомогти всім цивільним і військовим. Про основні задачі, які зараз постають перед волонтерами відповідає наступне:

Є такі потреби, які зараз стосуються військових — це мороз. Забезпечуємо теплими речами, термобілизною, кариматами й обладнання прицільне, тепловізійне. Це те, що вирішує на полі бою ситуацію… Якщо ми говоримо про цивільних — це теж теплі речі, буржуйки для тих, хто залишився в тих містах, де волонтери намагаються якось відправити генератори, бензин, паливо, буржуйки, щоб люди пристосувалися до нового сезону. На перспективу ми маємо готуватися налагоджувати життя людей, які залишилися без своїх домівок, які виїхали, які ще перебувають в інших містах, більш безпечних. Волонтери мають в цьому об’єднатися і робити все необхідне, щоб зробити умови для людей, які були вимушені переїхати,

Віктор Зіпір // голова громадської організації “Бахмут Український”

На питання, чому без волонтерів не було б Перемоги, Віктор Зіпір заявив, що все було б по-іншому, це була б інша Україна:

У нас вся країна — це потенційний волонтер. Коли в країні біда — народ звісно чекає від держави певних дій, але він починає діяти й сам,

Віктор Зіпір // голова громадської організації “Бахмут Український”

Марина Шажко, керівниця Бахмутського товариства захисту тварин “Лада”

Screenshot 179 ec565
Марина Шажко разом з волонтерками Бахмутського товариства захисту тварин / фото з особистого архіву героїні

Часто буває так, що допомога під час війни потрібна не людям, а тваринам. В авангарді цього аспекту в Бахмутській громаді стоїть Бахмутське товариство захисту тварин “Лада” та його керівниця Марина Шажко

За словами жінки, її організація з трьох волонтерів опікується притулком, який евакуювали із Бахмута. До нього постійно надходять нові тварини, яких рятують з-під обстрілів на найгарячіших ділянках фронту.

Наразі волонтери притулку займаються реабілітацією тварин, а також передають їжу для хвостиків, які все ще залишаються в місті. Ми запитали пані Марину, про будні волонтерів у притулку, на що отримали наступну відповідь:

Зараз в нас 163 тваринки з різними життєвими історіями… Також ми хвилюємося про долю безхатніх тваринок, які залишилися в місті, тому при першій можливості передаємо туди корма з перевізником. Роздачею корму займається чоловік, який завжди допомагав нам з притулком,

Марина Шажко // керівниця Бахмутського товариства захисту тварин “Лада”

На думку жінки, її головне для її ініціативи та волонтерства в цілому — бажання допомагати, отримувати новий досвід та змінювати себе та суспільство на краще. Зараз кожен волонтер також наближає Перемогу

Інна Гайдай, бахмутська волонтерка

297988696 5370648099684914 7370130798731349370 n 9e2d5
Інна Гайдай / Фото: Фейсбук

Інна наголошує, що не вважає себе волонтеркою. На її думку, вона не робить нічого такого, щоб не міг зробити будь-хто інший. На питання про те, скільки зараз є волонтерів під її кураторством, бахмутянка відповідає наступне:

Я більше телефоністка ніж волонтерка. На жаль я не зможу розрахувати скільки у нас є людей, бо у команді волонтерів, які нам допомагають дуже багато людей й вони то поповнюються, то змінюються. У нас є наш волонтер Андрій, в якого в команді є Клавдія, Наталя… У нас також дуже багато помічників по Україні. Сказати якусь кількість точну я не можу, я вважаю, що зараз волонтери — це всі люди, які щось роблять для когось…,

Інна Гайдай // бахмутська волонтерка

На думку жінки, ЗСУ й волонтери, це дві складові, які ведуть нас до Перемоги, й одне без іншого не може бути, якась лінія відірветься й все рухне. Це все одне ціле, головна особливість якого — єдність.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Наодинці в новому місті: як знайти друзів та однодумців після евакуації?

Семаковська Тетяна 17:55, 13 Січня 2023

cute ga0cddffb7 1920 a7677Через війну, яку розпочала росія чимало українців були змушені покинути свої домівки, а часто саме дім ми асоціюємо з відчуттям безпеки та захищеності, недаремно в народі є прислів’я: “Мій дім — моя фортеця”. Коли ми втрачаємо дім, в певному значенні, втрачаємо відчуття безпеки. Сьогодні ми розповімо, як віднайти друзів у новому місті, матеріал буде корисний для наших бахмутян, які вимушено отримали статус ВПО.

Волонтерство

Спільна проблема згуртовує людей, тож інколи щоб знайти нових друзів варто пошукати волонтерські ініціативи в своєму місті. Це може бути плетіння сіток, виготовлення окопних свічок чи сортування гумдопомоги. Сьогодні зайві руки не завадять волонтерським штабам, натомість Ви можете швидше адаптуватися до нового міста, відчути себе потрібним та важливим. 

Нове хобі

Для переселенців у багатьох містах України та навіть за кордоном зараз проводять безплатні заняття: це може бути фітнес, як це робить українка Наталія в Франції, або заняття для діток та дорослих у Центрі “Мальва” в Бухаресті. Після евакуації в безпечне місце Ви можете дізнатися у громади чи є якісь заняття для ВПО у місті. Якщо такої можливості не передбачено, не забувайте про звичні справи: прогулянки в парку, участь в батьківських зборах, толоки. Ці заняття не вимагають у Вас коштів, однак принесуть корисні знайомства. Сама так можна познайомитися з новими людьми та заручитися необхідною підтримкою.

Участь у житті громади 

Переїхавши на нове місце важливо знайти свій щабель у соціальній драбині. Пригадайте, чим Ви займалися у своєму місті і спробуйте знайти схожу діяльність — участь в організаційних заходах, церковний хор, спортивні змагання, озеленення в місті, шиття. Не бійтесь питати сусідів про місцеві дійства, цікавтесь життям громади. Вкрай важливо знайти для себе місце в новому життєвому устрої, тому не соромтеся пробувати щось нове для себе та просити про допомогу. Вам радо підуть на зустріч, важливо також поважити один одного. 

Вікові рамки та соціальний статус

Нерідко ми намагаємося знайти собі друзів чи товаришів у тій віковій категорії, у якій знаходимося ми самі. Однак, не слід відкидати людину, якщо вона молодша чи старша за Вас, адже у кожного з нас різний соціальний досвід, який може бути корисний один для одного. Також не забувайте, що будучи неупередженим, можна зустріти більше цікавих людей. Не поділяйте всіх на умовні категорії: багаті та бідні, престижні професії та не престижні і не ставте собі рамки з ким можна дружити, а з ким ні.

Головне фото: Pixabay

Примітка: авторська колонка нашої випускової редакторки – психологині, журналістки Семаковської Тетяни

Читайте також: «Заклик до евакуації»: історія волонтерки з Костянтинівки, яка допомагає Бахмуту

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

317860860 526823459355910 214461758514573183 n f9009

“Вся країна — це потенційний волонтер”: як бахмутські волонтери наближають перемогу

Волонтерство — це спосіб мислення, який не дозволяє залишатися осторонь до чужої біди. Зараз їх роль в України важко переоцінити, адже вони стоять за спинами […]

cute ga0cddffb7 1920 a7677

Наодинці в новому місті: як знайти друзів та однодумців після евакуації?

Через війну, яку розпочала росія чимало українців були змушені покинути свої домівки, а часто саме дім ми асоціюємо з відчуттям безпеки та захищеності, недаремно в […]

Screenshot 265 90244

Бюджет Бахмута: скільки коштів міська рада вклала в оборону і життя міста?

2022 рік був важким для Бахмута, попри це міській раді вдалося виділити кошти, які були спрямовані на потреби військових. Відтак, на територіальну оборону було виділено […]

rehabilitation ge41868820 1920 61295

Новий законопроєкт для осіб з інвалідністю: які переваги та недоліки

Через повномасштабне російське вторгнення і цивільні й військові громадяни України, на жаль, отримують поранення. Деякі з них закінчуються ампутацією кінцівок, внаслідок чого людина набуває статусу […]

eggs g80a8a026c 1920 ae9b5

Продукти та ліки: де придбати у Бахмуті?

Наразі, майже 90% мешканців Бахмутської громади, а це понад 70 тисяч осіб, вже переїхали до більш безпечних регіонів або тимчасово покинули територію України. Однак, в […]