ДСНС Донецької області показало кадри чергового згорілого житлового будинку в Бахмуті. Редакція «Бахмут.IN.UA» поцікавилася, скільки приватних та багатоквартирних житлових будинків було частково чи повністю зруйновано з початку повномасштабного вторгнення росії у Бахмуті та всій Україні. Також ми дізналися, як ці будинки планують відновлювати, та чи планують взагалі.
За словами представника пресслужби ДСНС, щодня у всій області від ворожих обстрілів руйнується «від кількох десятків до кількох сотень» будинків. Підрахувати точну кількість неможливо, оскільки рятувальники й так працюють на межі своїх можливостей, а вести облік пошкоджень означало б наражати підопічних на ще більшу небезпеку.
Начальник відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Бахмутської міської ради Сергій Білик у розмові з журналістами «Бахмут.IN.UA» також визнав, що у місті залишилася критично невелика кількість державних органів. Всі вони зайняті практичною допомогою місцевим, тому вносити десятки записів щодня просто немає можливості.
Фото: ДСНС у Донецькій області
Пресслужба Міністерства розвитку громад та територій України, розповіла редакції «Бахмут.IN.UA», що наразі по всій Україні частково чи повністю зруйновано «близько 123 тисяч житлових будинків». У ДСНС при цьому зазначили, що приблизно 70% усіх руйнувань країною припадає на прифронтові регіони.
Як бахмутянам отримати компенсацію за зруйноване житло.
У середині липня Київська школа економіки (KSE Institute) спільно з Міністерством реінтеграції, Міністерством регіонального розвитку та Національною радою з відновлення України від наслідків війни підрахували, що на відновлення всіх руйнувань, отриманих з 24 лютого, потрібно 4,8 трильйона гривень або, за нинішнім курсом, 165 мільярдів доларів.
Фото: ДСНС в Одеській області
При цьому на ліквідацію прямих втрат потрібно лише 95 мільярдів доларів. 38% цієї суми – відновлення житлового фонду. 31% грошей витратять на інфраструктуру, на дороги планують виділити окремо понад 25 мільярдів доларів.
«Ця оцінка враховує лише відновлення зруйнованих об’єктів з урахуванням модернізації, додаткову потребу у ліквідності для відновлення діяльності підприємств, але не враховує запровадження нових стандартів у будівництві доріг, громадських об’єктів та потреб у модернізації, не пов’язаних безпосередньо з наслідками війни в Україні», – зазначено у документі.
Крім того, названа сума не враховує прямих збитків у сфері екології, на відновлення яких також доведеться виділити кошти. Йдеться насамперед про розмінування сільськогосподарських та туристичних зон. За попередніми оцінками Світового Банку, загальна вартість розмінування України коштуватиме приблизно 70 мільярдів доларів.
І це станом на зараз. У перспективі кількість руйнувань зростатиме, як і витрати на ліквідацію наслідків війни. Очевидно, що затяжна війна ще більше вдарить по українській економіці й, як наслідок, потрібно буде значно більше часу, щоб вийти на торішні показники.
Раніше ми писали, як переселенцям отримати житло від держави.
Наразі найбільший проєкт із відновлення житлового фонду розвиває відповідна Національна рада, створена під керівництвом Кабінету міністрів України. ЇЇ дані про кількість зруйнованих житлових будинків дуже відрізняються від показників, які представили в Міністерстві розвитку громад і територій України. Так, у КМУ вважають, що постраждало щонайменше мільйон будинків. При цьому автори проєкту уточнюють: йдеться про ті приватні та багатоповерхові споруди, в яких все ще можна жити, але з помітними труднощами.
Один із проєктів зі збору даних щодо руйнувань інфраструктури – «росія заплатить». Автори стверджують, що допомагають документувати усі фізичні руйнування. Проте згадок про те, як вони планують домогтися від країни-окупанта компенсацій, немає.
«24 лютого 2022 року Росія розпочала війну проти України. Внаслідок бойових дій вже знищено або пошкоджено мільйони квадратних метрів житлового фонду, понад сотню шкіл, дитячих садків, лікарень, культурних та релігійних установ, десятки мостів, аеропортів, електростанцій та інших важливих інфраструктурних об’єктів, а також найбільший літак у світі «Мрія». Нехай тепер росія заплатить», – зазначено в описі проєкту.
Крім збору даних, волонтери залучають міжнародні інвестиції, коштом яких і можна буде відновлювати Україну. Одна з таких ініціатив – «План відновлення України». Тут йдеться скоріше про повернення української економіки до того рівня, на якому вона перебувала до повномасштабного вторгнення. Зокрема, модернізація соціальної інфраструктури, розвиток у питаннях логістики, медицини, освіти, інвестиційної привабливості країни, стимулювання енергетичного сектору та екологічні ініціативи.
Читайте також: Як бахмутські комунальні підприємства готуються до зими.
Не менш важливим підпунктом активісти вважають забезпечення мікрофінансової стабільності. На втілення цих планів знадобиться щонайменше 813,2 мільярда доларів. Ще один такий проєкт – «Відбудуємо разом». Поки що організатори зосереджені на збиранні грошей для потреб ЗСУ та переселенців, проте після закінчення війни мають намір перейти на побудову сучасного українського суспільства.
Повертаючись до теми відновлення житлового фонду, не можна не наголосити й на заяві голови Міністерства територіального розвитку Олексія Чернишова від 4 липня. Під час міжнародної конференції у швейцарському Лугано він наполіг: перший етап відновлення інфраструктури має розпочатися ще під час війни.
Фото: Міністерство територіального розвитку
Насамперед для українських переселенців планують збудувати 150 тисяч квартир. Тобто, якщо враховувати лише те житло, яке повністю або частково зруйноване, але не придатне для розміщення людей, то в планах передбачено, що до кінця військового стану значно постраждає ще приблизно 30 тисяч квартир чи приватних будинків. Однак при цьому не враховуються потреби людей, які переїхали з будинків у прийнятному стані, але на окупованій території, або могли б жити в частково зруйнованому будинку, однак вирішили евакуюватися.
«Відновлення країни матиме три основні етапи: перший розпочнеться під час війни, за умови воєнного стану. Після війни це створення базової інфраструктури та базових послуг для населення. Третій етап відомий як «план Маршалла». Він має дати відповідь нам усім на запитання, якою в майбутньому буде Україна, у чому буде унікальність її економічної моделі», – сказав Чернишов тоді.
За його словами, зараз наша країна не в тому становищі, щоб чекати, доки війна закінчиться. Політик вважає, що розпочати аварійне відновлення житлового фонду потрібно вже зараз, особливо на деокупованих територіях. Щоправда, він не уточнив, як у ці регіони планують повертати переселенців, якщо населені пункти все ще перебувають надто близько до прифронтової лінії.
Почасти Чернишов забігає наперед, оскільки джерела фінансування таких амбітних планів ще не визначені. Однак голова Фонду енергоефективності, що фінансується державою, Єгор Фаренюк, вже пропонує міжнародні гранти на відновлення житла. При цьому будівлю можна буде не лише відремонтувати до колишнього стану, а й підвищити її енергоефективність відповідно до програми «Едергодім». Окрім іншого, це заощадить мешканцям витрати на комунальні платежі, а державі – дорогоцінні ресурси.
«Планується запустити максимально просту грантову програму, яка передбачатиме можливості для ОСББ у вигляді фінансової підтримки на проведення першочергових ремонтних робіт у пошкоджених будинках, таких як заміна/ремонт вікон, зовнішніх дверей, фасадів, ремонт дахів та інших робіт, необхідних для забезпечення функціонування пошкоджених будинків», – поділився Фаренюк.
За його словами, проєкт програми вже розроблено. Для запуску не вистачає лише «оновлення кількох міжнародних угод» та відповідного рішення від Кабінету міністрів. Своєю чергою, виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк вважає, що пріоритет у новому житлі має бути у безпеці. Бомбосховища, товщина стін, ефективні з погляду артилерійських обстрілів коридори тощо. На другому місці – технологічність. Адже, окрім економії на опаленні модернізованих будівель, достатній рівень впровадження технологій та новітні методи будівництва допоможуть швидше повернути українців, які зараз живуть закордоном.
Звідси випливає і третій пункт – поділ людей без житла на чотири категорії. Перша та найменш захищена – ВПО, яким ніде жити за відсутності роботи. Їм держава має допомогти насамперед. Далі йдуть переселенці з окупованих або прифронтових територій, які ще не опинилися на межі виживання. Так звані «у міру заможні». Поки вони мають засоби для існування, то, на думку політиків, не потребують додаткових пільг. Українці. які покинули територію країни після повномасштабного вторгнення, можуть просто не захотіти повертатися, якщо не створити їм всі необхідні умови. Тому про цю категорію громадян теж не слід забувати.
Про те, як працюють під час війни ОСББ в Бахмуті, читайте тут.
Найменше, за словами Павлюка, турботу держави зараз потребують потенційні іммігранти. Однак і їм врешті знадобиться житло, оскільки Україна у своєму нинішньому стані не зможе досить швидко та якісно відновитись без залучення іноземних фахівців.
«Нам треба діяти вже зараз. Значну територію України ми вже звільнили – це понад тисячу населених пунктів. Для значної території зберігаються виклики – економічні, енергетичні, соціальні. Відновити шкільне навчання, забезпечити медицину для людей, дати переселенцям житло, гарантувати українцям роботу, захистити енергетику – це все важливо саме зараз, а особливо – напередодні зими», – наголосив президент Володимир Зеленський під час презентації плану відновлення України 4 липня.
Отже, плани з масової відбудови житла активно розробляються, свої ідеї пропонує держава та безліч підприємців, однак дедлайни цих проєктів поки що не встановлені. У першому випадку – через брак державних коштів, а у другому – через необхідність співпрацювати з установами, котрі несуть відповідальність за ідентичні державні ініціативи. Судячи з усього, у короткотривалій ініціативі можна розраховувати лише на власні доходи та орендоване житло. Про те, як почати працювати віддалено в умовах війни – читайте у наступних матеріалах.
