Акція у столиці, яку провели рідні зниклих безвісти військових/надане учасниками акції
16 жовтня в Києві відбулася акція на підтримку зниклих і полонених українських Захисників “Почуйте нас”. На площі Незалежності зібралися рідні бійців з усієї України, вони приїхали з різних міст. О 9-й годині ранку було оголошено загальний збір на Майдані, о 12:00 вони пішли до Офісу Президента, щоб передати Володимиру Зеленському та Валерію Залужному звернення від кожної з бригад.
Про те, які питання мали рідні до Зеленського та Залужного, редакції Бахмут IN.UA повідомили організатори.
Акція в Києві
Рідні хочуть повернути додому чоловіків/ надане учасниками акції
Рідні військових, які зникли безвісти перебуваючи у складі різних бригад, прийшли з плакатами. Родичі військових з 54 ОМБр звернулися до президента Володимира Зеленського, очільника Міноборони Рустема Умєрова, його заступників Наталії Калмикової, Катерини Чорногоренко та Юрія Джигира з вимогою змінити ситуацію.
Люди вимагали відповідей на такі питання:
чому немає об’єктивного пошуку зниклих безвісти бійців;
на якій підставі затягуються службові розслідування;
чому командири відправляють бійців на штурм вогневих позицій ворога без вогневої підтримки, амуніції та патронів;
чому рідні вже кілька місяців не отримують гроші на зниклих бійців, на які потреби вони витрачаються;
чому бійців не забезпечують повною мірою необхідними медикаментами, а на фронт поставляються китайські аптечки.
О 12:00 рідні вирушили до будівлі Верховної Ради, потім пішли до Офісу Президента, на зустріч з ними вийшов представник адміністрації, зібрав звернення, але від коментарів відмовився;
Також відбулася зустріч із Олександром Кононенко, представником уповноваженого з прав людини Верховної Ради України Дмитра Лубінця. Відповідь на свої питання рідні зниклих безвісти не змогли отримати.
Що передувало?
Родичі військовослужбовців 54 окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи повідомляють про масові зникнення, а можливо й загибель бійців 54 бригади під Білогорівкою, Спірним та Роздолівкою. Нагадаємо, що за ці населені пункти тривали важкі бої останні місяці.
Крім того, кажуть рідні, багато бійців з бригади оголошені, як такі, що самовільно залишили позиції, хоча близькі впевнені, що їхні чоловіки, не залишали своїх позицій. Більше про зникнення військових ми писали у матеріалі за посиланням.
У Донецькій області тривають бойові дії. На сьогодні ключовими напрямками фронту є Костянтинівський і Слов’янський, де противник намагається розвивати наступ і де фіксують найбільшу кількість штурмів.
Якою є ситуація на ключових напрямках фронту Донеччини, повідомили аналітики DeepState.
Костянтиніка: що відбувається на фронті
Найбільш активні дії сьогодні розгортаються навколо міста Костянтинівка. Противник постійно штурмує, тому ведуться бої на околицях. Також йде активне просочення росіян у місто. Українські захисники проводять постійні зачистки противника, який ховається в будинках, підвалах і руїнах.
Для просочення в Костянтинівку росіяни використовують захоплене село Іллінівка. Вони також почали розширювати зону контролю, просуваючись на захід, щоб збільшити мішок навколо Костянтинівки.
Ситуація в районі Костянтинівки / скриншот мапи DeepState
Росіяни намагаються повністю захопити Часів Яр
Найскладніша ситуація на сьогодні в районі міста Часів Яр. Росіяни огортають його навколишнім контролем.
За даними аналітиків, у самому місті вдається утримувати позиції.
“Але якщо впадуть фланги, зокрема, на ділянці вище, то угрупуванню в населеному пункті Часів Яр прийдеться не солодко”, — констатують у DeepState.
Росіяни намагаються оточити Часів Яр / скриншот мапи DeepState
Російські війська просуваються до Слов’янська
На Слов’янському напрямку є два важливі населені пункти, які росіяни хочуть використати для подальшого просування на Слов’янськ. Це Райогородок і Миколаївка. Оборону Райгородка вдається тримати, а в Миколаївці вже фіксують просочування окупантів. Українським пілотам вдається знаходити та знищувати противника, однак є проблеми з відслідковуванням.
Також важливими точками закріплення для армії рф є Оріхуватка та Рай-Олександрівка. До Оріхуватки окупанти ще не дісталися, а в Рай-Олександрівці вже фіксують просочування та знищення противника.
“Рай-Олександрівку вдається тримати під контролем і не давати ворогу закріплятися, але робити це стає дедалі важче з відсутністю достатньої кількості людей. І це стосується всього району утримання для бригад, які там стоять”, — зазначають аналітики.
Де намагаються наступати росіяни / скриншот мапи DeepState
За даними DeepState, російська армія готує підґрунтя для розвитку наступальних дій на Слов’янськ і Краматорськ.
Візит представників Банку розвитку Ради Європи до України / фото Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України
В Україні реалізуються державні програми, у межах яких українці можуть отримати житлові сертифікати за пошкоджене та знищене житло. За них у подальшому можна придбати нове житло. Фінансуються програми Банком розвитку Ради Європи. Цьогоріч на їх реалізацію спрямували понад 250 мільйонів євро, що за сьогоднішнім курсом понад 13 мільярдів гривень.
Скільки коштів виділив Банк розвитку Ради Європи у 2026 році і куди їх витрачатимуть, розповідає Бахмут IN.UA.
Скільки коштів на компенсації українцям виділив Банк розвитку Ради Європи у 2026 році
Банк розвитку Ради Європи є партнером України. У межах співпраці держава укладає з банком кредитні угоди для реалізації програм підтримки українців та проєктів відбудови.
Примітка. Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ) — це багатосторонній банк розвитку, місією якого є сприяння соціальній згуртованості в країнах Європи. БРРЄ інвестує в соціальні сферу: освіту, охорону здоров’я, доступне житло. Серед позичальників банку — уряди, місцеві та регіональні органи влади, державні та приватні банки, неприбуткові організації. У червні 2023 року Україна стала 43-ю країною-членом Банку розвитку Ради Європи.
У березні 2026 року Адміністративна Рада БРРЄ схвалила нові рішення щодо підтримки України. Вони передбачали відновлення житла та підтримку малого бізнесу. 100 мільйонів євро (ред. близько 5,2 мільярдів гривень) виділили на реалізацію програми “HOME: Компенсація за знищене житло”. 5 червня 2026 року Кабмін ухвалив розпорядження, яким визнав за доцільне залучити кошти другої додаткової позики від Банку розвитку Ради Європи в розмірі 100 мільйонів євро.
Примітка. У межах програми “HOME: Компенсація за знищене житло” власники пошкодженого та зруйнованого житла можуть отримати житлові сертифікати за державною програмою компенсацій. У подальшому за цей сертифікат можна придбати нову оселю. Пріоритетне право на компенсацію за цією програмою мають учасники бойових дій, захисники і захисниці, які повертаються та потребують відновлення, люди з інвалідністю та багатодітні сімʼї.
4 червня Кабмін визнав за доцільне залучити кошти гранту в розмірі 10 мільйонів євро від Банку розвитку Ради Європи та кошти операційного гранту в розмірі 1,075 мільйонів євро (ред. близько 577 мільйонів гривень) від Банку розвитку Ради Європи.
Ці кошти мають піти на інший проєкт — “HOME Розвиток спроможності: Компенсація за знищене житло в Україні”. Він має на меті посилення спроможності держави та органів місцевого самоврядування реалізовувати механізм компенсації за житло, зруйноване внаслідок російської агресії, та підвищення ефективності використання міжнародної фінансової допомоги.
Куди виділяють кошти Банку розвитку Ради Європи
У серпні 2026 року Уряд спрямував 5,14 млрд гривень, наданих БРРЄ, на компенсації за знищене житло в межах програми “єВідновлення”. Прем’єр-міністр України Сергій Корецький зазначив, що це дасть змогу видати житлові сертифікати понад 3 600 родинам, які втратили житло.
За словами прем’єр-міністра, житлові сертифікати вже отримали понад 88 тисяч родин на загальну суму 112,6 мільярдів гривень. З них понад 33 тисячі сімей купили нове житло. Ще близько 55 тисяч родин чекають на фінансування своїх сертифікатів.
Чи планується ще виділення коштів Банком розвитку Ради Європи у 2026 році
У червні 2026 року Адміністративна рада БРРЄ схвалила нові рішення щодо підтримки України на 140 мільйонів євро (ред. близько 7,2 мільярди гривень).
Позика обсягом 80 мільйонів євро (ред. близько 4,1 мільярди гривень) передбачена на житлову підтримку ВПО з тимчасово окупованих територій. Ще 60 мільйонів євро (ред. близько 3,1 мільярди гривень) мають піти на забезпечення доступним житлом ветеранів війни.
Проєкт “Житлова підтримка ВПО з тимчасово окупованих територій” передбачає житлові компенсації для українців, які були змушені залишити свої домівки та не можуть скористатися стандартними механізмами компенсації через неможливість проведення фізичної верифікації пошкодженого або знищеного майна. Сьогодні житлові сертифікати по 2 мільйони гривень можуть отримати учасники бойових дій та люди з інвалідністю внаслідок війни.
Очікується, що фінансування БРРЄ дозволить надати житлові компенсації для близько 2 тисяч сімей з ТОТ.
Проєкт “Житло для ветеранів війни” спрямований на підтримку учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, які потребують покращення житлових умов. Програма передбачає надання пільгових довгострокових кредитів на придбання готового житла. Очікується, що фінансування дозволить забезпечити житлом майже 1,6 тисяч родин військових.
Які житлові проєкти фінансує Банк розвитку Ради Європи в Україні
Окрім житлових компенсацій, Банк розвитку Ради Європи також фінансує пільгові іпотечні кредити за програмою “Житлові приміщення для ВПО”. Фінансування передбачене в межах Рамкової угоди про позику між Україною та Банком розвитку Ради Європи, підписаної 26 травня 2025 року за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України.
Загальний обсяг фінансування — 50 млн євро. У жовтні 2025 року було отримано перший транш з половиною коштів, а у травні 2026 року Україна отримала другий транш у розмірі 25 мільйонів євро (ред. 1,3 мільярди гривень) від БРРЄ. Це дозволить профінансувати понад 500 родин.
Відбір на пільгові іпотечні кредити проводить Держмолодьжитло методом випадкової комп’ютерної вибірки за допомогою генератора випадкових чисел.
В соціальних мережах все частіше люди шукають своїх близьких, які мали евакуюватись з бахмутського району, а у підсумку просто зникли. Наша редакція вирішила розібратись, чому […]
В Україні через війну на тимчасово окупованих територіях чи в зоні активних бойових дій щодня зникають неповнолітні. Наразі у реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин […]
Через війну багато людей втратили зв’язок зі своїми рідними та друзями. Це стається, як через зникнення людей, так і через нестабільний зв’язок в містах бойових […]