На тимчасово окупованих росією територіях сьогодні проживають тисячі українців. Повернення додому для них — складний та довгий процес, проте завдяки таким волонтерам, як бахмутянка Катерина Арісой, цей шлях стає легшим.

Одна з героїнь (ім’я жінки з міркувань безпеки не розкриваємо), якій допомогла Катерина, поділилася з редакцією історією про те, як їй вдалося вивезти 70-річну бабусю з окупації на Херсонщині.

Як готувалися до виїзду з окупації

❗️ Часу на роздуми майже не лишилося, — Соледарська міська рада про евакуацію

Ситуація значно загострилася, щодня через обстріли у містах і селах гинуть люди, руйнуються об’єкти.

Мешканців закликають евакуюватись з прифронтових регіонів.https://t.co/Bd9NrUHguz

— Бахмут IN.UA (@Bakhmut_inua) October 15, 2023

Шлях виїзду з окупації починається задовго до самого рішення, бо перед усім людину ще потрібно вмовити виїхати. Часто пенсіонери бояться виїздити з окупації, бо не вірять, що пройдуть фільтрацію або не мають грошей на виїзд. Така історія була у нашої співрозмовниці. Жінка пояснює, що вона дуже довго готувала бабусю до виїзду, ще з початку повномасштабного вторгнення.

Річ у тому, що бабуся не хотіла залишати свій будинок у Херсонській області. Під час окупації жінка перенесла інфаркт, а на додаток вона має проблеми з ногою. Тож, діти вирішили, що спробують умовити пенсіонерку виїхати.

Як українці живуть в окупації?

За словами співрозмовниці, її бабусі не відмовляли у медичній допомозі на ТОТ. Окупанти пропонували літнім людям оформлювати російську пенсію, її видали тим, хто планував жити у російській окупації.

Ставлення до українців в окупації різне, але якщо поводити себе тихо та не привертати увагу, то ніхто тебе чіпати не буде, пояснює співрозмовниця.

Як виїхати з окупованої території?

Героїня ділиться своїм досвідом виїзду з окупації, каже, що спочатку вона зверталася до волонтерів Rubikus, але понад місяць чекали на виїзд.

Довідка. Rubikus.HelpUA – некомерційна волонтерська організація, яка займається евакуацією громадян України до країн ЄС. Він почав працювати 24 лютого 2022 року, відразу після початку російського вторгнення в Україну.

Після тривалого очікування родина звернулася до приватних перевізників. Знайшли водія лише за один день, узгодили дату 10 жовтня, а потім чекали відправлення.

Скільки коштує виїхати з ТОТ і як це відбувається?

Ціна перевезення однієї людини з Херсонщини склала близько 8 000 грн, каже героїня. Її бабусю забрали із вказаної адреси та відвезли до КПП (Контрольно-пропускний пункт) Колотилівка, це пункт пропуску до кордону з Україною.

Скільки часу займає дорога?

Дорога з села де проживала бабуся героїні до КПП склала 27 годин. Жінка каже, що головне, аби водій встиг до комендантської години перетнути кордон України з росією.

Співрозмовниця пояснює, що краще мати російський паспорт для виїзду. Тоді на російських КПП буде менше питань й людину швидше пропустять.

Бабуся героїні виїхала з окупованої території 10 жовтня, а вже наступного дня о 13:00 була на КПП Колотилівка. Після цього почалися перевірки російської сторони, тут все пройшло добре, далі жінка пройшла сіру зону. Це зайняло 50 хвилин, з собою бабуся героїні мала тільки кравчучку (сумка для перевезення невеликих вантажів).

Що відбувається після КПП Колотилівка?

Після проходження пункту в Колотилівці та сірої зони людина потрапляє в Покровку. Там її зустрічають наші прикордонники та автобусом відвозять в Краснопілля. Вже у Краснопіллі бабуся пройшла перевірку, згадує жінка.

Загалом, щоб потрапити в Україну людина з ТОТ має пройти 6 кабінетів, приблизно за 5-6 годин, Прикордонники ставлять стандартні питання, нічого провокативного, каже співрозмовниця.

Вже з Сум людей відправляють туди, куди їм потрібно дістатися. 12 жовтня о 22:30 бабуся нашої героїні була вдома, у Дніпрі. Зараз вона почувається добре. Загалом дорога зайняла 3 дні. Жінка вдячна волонтерам на українській стороні, які безплатно надають:

• їжу;
• транспорт;
• ночівлю;
• медичну допомогу.

Нагадаємо, що волонтерський центр “Атмосфера”, де працює бахмутянка Катерина Арісой створили цього року весною. Станом на кінець червня 2023 року “Атмосфера” допомогла більш ніж 4 тисячам українців повернутися додому з окупації. Великий відсоток з цієї цифри — маломобільні люди та матері з дітьми.

Читайте також

• Як українцям зареєструвати дитину, народжену на ТОТ?
• Як вступити до університету абітурієнту з ТОТ без документів про загальну освіту?
• Як оформити український паспорт дітям із ТОТ?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною загального благополуччя людини. Турбота про психологічний стан є актуальним питанням для українців, особливо в умовах повномасштабної війни. Психологічну допомогу бахмутянам надають у Багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування Бахмута, що релокована у Броварах. Кваліфіковану психологічну підтримку тут можуть отримати всі охочі, в тому числі діти, ветерани та родини діючих військовослужбовців.

Яку психологічну допомогу можна отримати в Бахмутській БЛІЛ, редакції Бахмут IN.UA розповіла психологиня Юлія Макогон.

Які найпоширеніші запити до психолога бахмутської лікарні

Сьогодні найпоширенішими запитами пацієнтів до психологині Бахмутської БЛІЛ є тривога, емоційне виснаження та страхи. Бувають і випадки, коли людина звертається з одним запитом, а під час роботи зі спеціалістом виявляється, що проблема є глибшою.

“Сьогодні люди найчастіше звертаються з відчуттям постійної напруги, тривоги, емоційного виснаження, порушеннями сну, страхами, труднощами у стосунках із близькими. Багато хто говорить про втрату сил, мотивації, відчуття невизначеності та нерозуміння, як будувати своє життя в обставинах, які постійно змінюються. Іноді людина приходить із конкретною проблемою, а в процесі розмови стає зрозуміло, що за нею стоїть значно більше: тривале напруження, відсутність відчуття безпеки або втрата звичних життєвих опор”, — зазначає психологиня.

Якщо говорити саме про бахмутян, то багато з них пережили травматичний досвід втрати дому, і це теж дається взнаки.

“Ми звикли говорити про тривогу, страх, панічні реакції, порушення сну. Але є й менш помітні прояви: втрата інтересу до звичних речей, труднощі з концентрацією уваги, постійна втома, дратівливість, відчуття провини за те, що життя триває, або неможливість будувати плани на майбутнє. Особливо це помітно серед людей, які пережили вимушене переміщення, втрату дому, звичного оточення, роботи, соціальних зв’язків. Для багатьох мешканців Бахмутської громади війна — це не лише небезпека, а й дуже особистий досвід втрати цілого звичного світу”, — підкреслює фахівчиня.

Психологиня Юлія Макогон зазначає, що часто люди живуть у постійній напрузі, але продовжують виконувати всі звичні справи. В таких випадках фахівчиня радить не порівнювати свій досвід з іншими і не соромитися звертатися за допомогою.

“Люди часто настільки звикають жити в напрузі, що починають сприймати її як норму. Вони продовжують працювати, піклуватися про дітей, допомагати іншим, виконувати щоденні обов’язки. Зовні все може виглядати цілком благополучно, але внутрішньо людина вже перебуває на межі виснаження. Тому важливо не порівнювати свої переживання з досвідом інших і не переконувати себе, що комусь зараз значно гірше, а отже, не можна скаржитися. Кожен має право на власні почуття та підтримку”, — зауважила Юлія Макогон.

Яку психологічну підтримку надають ветеранам і родинам військовослужбовців

Звернутися по допомогу до психологині бахмутської лікарні можуть і ветерани. Їм допомагають краще адаптуватися до повернення в цивільне життя.

“Серед можливих запитів — адаптація до цивільного життя після служби, переживання травматичного досвіду, труднощі у спілкуванні з близькими, емоційна віддаленість, дратівливість, тривога, порушення сну, почуття провини та складнощі з поверненням до звичного життя. Важливо розуміти: психологічна допомога не полягає в тому, щоб змусити людину забути пережите або швидше повернутися до колишнього життя. Її завдання — допомогти знайти способи жити далі, поступово відновлювати внутрішню рівновагу та стосунки з близькими”, — каже Юлія Макогон.

Окремо фахівчиня допомагає і родинам діючих військовослужбовців та ветеранів. Бо повернення захисника чи захисниці додому не означає автоматичне відновлення минулих стосунків і способу життя. Це може бути випробуванням для родини. Тому і військовому, і його сім’ї потрібен час, щоб знову навчитися бути разом у нових обставинах, і в цьому може допомогти робота з психологом.

Психологічна допомога дітям

Діти, так само як і дорослі, переживають наслідки війни, переїздів, розлуки з рідними та зміни звичного середовища. Тому психологічний стан дітей потребує особливої уваги. Про те, що дитина потребує допомоги спеціаліста, можуть свідчити різні симптоми, які по-різному проявляються в дітей різного віку.

“У молодших дітей це може проявлятися підвищеною тривожністю, страхами, порушеннями сну, плаксивістю, дратівливістю, поверненням до поведінки, характерної для молодшого віку. Іноді дитина стає більш замкненою або, навпаки, надмірно активною. У підлітків частіше можна побачити емоційні коливання, конфлікти з батьками, замкненість, зниження інтересу до навчання, труднощі у спілкуванні з однолітками, невпевненість у собі. Важливо не поспішати називати все це поганою поведінкою. За такими проявами нерідко стоять переживання, з якими дитина ще не вміє впоратися самостійно”, — пояснює психологиня.

Психологиня наголошує, що дитина не завжди може пояснити словами, що з нею відбувається. Тому батькам важливо не лише слухати, що їм говорить дитина, а й помічати зміни в її поведінці.

Робота психологині з молодшими дітьми зазвичай відбувається за участю батьків. З підлітками важливо мати можливість поговорити наодинці, щоб вони могли вільно висловити власні думки та почуття, тому батьків іноді не долучають до цього процесу.

З якими симптомами слід звертатися до психолога

Юлія Макогон радить бахмутянам орієнтуватися на свій стан: як ви почувається і наскільки це впливає на ваше повсякденне життя. Серед тривожних симптомів психологиня виокремлює постійну тривогу і дратівливість, відчуття виснаження, втрату інтересу до справ, які раніше приносили задоволення.

“Якщо ви помічаєте, що тривалий час не можете повноцінно відпочити, постійно відчуваєте тривогу, дратуєтеся через дрібниці, маєте проблеми зі сном, уникаєте спілкування або відчуваєте, що навіть звичайні щоденні справи потребують надмірних зусиль — це привід звернути увагу на свій психологічний стан. Ще одна важлива ознака — коли людина перестає відчувати задоволення від життя, живе переважно “на автоматі”, постійно відкладає власні потреби й не може пригадати, коли востаннє почувалася спокійно. Не варто чекати, поки стане зовсім нестерпно”, — каже спеціалістка.

Оцінити власний психологічний стан можна і вдома, без звернення до спеціаліста. Для цього можна пройти шкалу оцінки тривоги і депресії. Якщо за результатами тестування ви маєте ознаки тривоги або депресії, варто звернутися за допомогою фахівців.

Відповідно до вимог Національної служби здоров’я України, психологічна допомога в Бахмутській БЛІЛ надається безоплатно в межах комплексної реабілітаційної допомоги пацієнту. В інших випадках психологічні консультації надають на платній основі відповідно до чинного прейскуранта цін.

Читайте також:

Як наважитися на повторну евакуацію: пояснює психологиня Олена Рижа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

• журнал бойових дій;
• бойові накази та розпорядження;
• координати місця зникнення;
• відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
• документи про евакуацію;
• відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!