Минулого року українцям довелося вчитися жити та адаптуватися до блекаутів. Такі речі, як газові горілки стали звичними та допомагали людям пережити відключення електроенергії. З настанням холодів на нас може чекати повторення ситуації. Редакція Бахмут.IN.UA вирішила розпитати експерта щодо того, як користуватися горілкою та яких правил треба дотримуватися задля власної безпеки в цьому процесі.
Станіслав Балдін, головний фахівець відділу зв’язків зі ЗМІ та роботи з громадськістю Головного управління ДСНС України у Донецькій області, розповів про основні правила користування туристичними пальником, газовою горілкою та іншими газовими приладами, які люди використовують для приготування їжі та опалення протягом відключень електроенергії.
Газова горілка для опалення та приготування їжі є ефективним методом забезпечення базових потреб людини під час блекаутів та надзвичайних ситуацій. Втім, важливо бути дуже обережним при використанні таких засобів аби уникнути пожеж, отруєнь та інших небезпек, які вони можуть спричинити.
Газові горілки бувають різні. Деякі під’єднуються до великих газових балонів, а є ті, що працюють від маленьких балончиків. Якщо ми кажемо про блекаут, в цілому люди будуть використовувати маленькі, туристичні варіанти. Вони дешевше і їх зручніше використовувати в будинку. Люди будуть переважно купляти те, що дешевше і встановлювати самостійно там, де їм це зручно.
Станіслав Балдін // Головний фахівець відділу зв’язків зі ЗМІ та роботи з громадськістю Головного управління ДСНС України у Донецькій області
Станіслав Балдін попереджає, що при використанні туристичного пальника для приготування їжі або опалення треба звертати увагу на шланги які під’єднують газовий балон до горілки. Адже буває, що вони пошкоджуються, тоді виникає розгерметизація і газ походить в приміщення. Крім того, при виборі газового пальника на балонах варто звернути увагу на те, де ви збираєтеся його купляти.
Треба звернути увагу на інструкцію і, особливо, на сертифікат виробника у продавця, який продає ці горілки. Тому що бувають горілки кустарного типу, які виготовляють самостійно та якось приєднують до газового балона. Ці конструкції небезпечні. Треба дивитися на документацію, що ця горілка виготовлена на заводі й має всі характеристики. Варто читати інструкцію та впевнитися в тому, що вона зроблена згідно стандартів. Крім того, ще при купівлі перевіряйте цілісність всіх матеріалів та елементів.
Станіслав Балдін // Головний фахівець відділу зв’язків зі ЗМІ та роботи з громадськістю Головного управління ДСНС України у Донецькій області
Купляйте пальники тільки продавців, що мають сертифікат на ці вироби/ Pexels
Правила безпеки при використанні газової горілки вдома
Неправильне використання газових горілок несе в собі багато небезпек. Тому, правила користування газовим пальником є обов’язковими знаннями, якими мають володіти люди, що бажають придбати собі такий прилад. Є кілька ознак, на які треба звернути увагу та негайно діяти, при їх виявленні.
Перша з них, це запах. Хоча природний газ не має запаху, при продажу балонів із газом виробники додають туди суміші, щоб люди могли відчути, якщо з’являється витік газу.
Якщо в приміщенні ви відчули газ, то вже не можна вимикати або вимикати світло. Тобто, якщо світло в цей момент включене, то треба так і залишити. І навпаки, якщо вимкнене, то не вмикайте його. Буває, люди біжать вимикати світло при виявленні витоку, а в той момент відбувається іскра у самій лампі. Тоді може відбутися горіння або вибух. Це вже залежить від концентрації, яка в приміщенні утворилася.
Станіслав Балдін // Головний фахівець відділу зв’язків зі ЗМІ та роботи з громадськістю Головного управління ДСНС України у Донецькій області
Якщо ви відчули запах газу, не вмикайте або не вимикайте світло та терміново провітріть приміщення/ Pexels
Станіслав Балдін також закликає перед використанням горілок перевіряти систему вентиляції.
Всі ми знаємо, що горіння – це процес окислення, тобто в приміщенні зменшується концентрація повітря, в якому у нас є кисень. Люди можуть втратити свідомість через нестачу кисню. Треба перевіряти систему вентиляції, а якщо її немає в приміщенні, потрібно відкривати вікна, або двері для провітрювання приміщення до доступу кисню.
Станіслав Балдін // Головний фахівець відділу зв’язків зі ЗМІ та роботи з громадськістю Головного управління ДСНС України у Донецькій області
Тому, перед опалювальним сезоном потрібно перевірити вентиляційні канали, щоб у них була тяга. В разі необхідності треба їх прочистити. Станіслав застерігає, що перевіряти вентиляцію не можна сірниками. Тому що там з часом накопичуються гази, павутиння, сухе листя тощо. Якщо частинка від цього сірника полетить по вентиляційному каналу, то може виникнути горіння.
Газовий пальник це помічник людини у різних ситуаціях, втім, важливо дотримуватися всіх правил безпеки при його використанні/Pexels
Крім того, саме через зменшення концентрації повітря з киснем у приміщенні, у випадку використання туристичних газових плит, не варто використовувати їх для обігріву у нічний час. Станіслав попереджає, що такі прилади не можна самостійно ремонтувати, а розміщуватися вони мають тільки на негорючій поверхні.
Станом на жовтень 2026 року в Україні надають первинну медичну допомогу 21 релокований заклад Донеччини. Вони обслуговують жителів громад Бахмутського, Краматорського, Покровського, Маріупольського та Волноваського районів. Медзаклади переїхали до інших областей України і продовжують надавати допомогу пацієнтам.
Які медичні заклади релокувалися, їхні нові адреси та контакти — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Медичні заклади Донецької області, які продовжують працювати
За інформацією Департаменту охорони здоровʼя Донецької ОДА, на сьогодні в Україні працює 21 релокований заклад первинної медичної допомоги з Бахмутського, Краматорського, Покровського, Маріупольського і Волноваського районів.
Найбільше релокованих центрів первинної медичної допомоги обслуговують громади Покровського району.
Бахмутський район
На сьогодні в Україні працюють три заклади первинної медичної допомоги з громад Бахмутського району. Це:
Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Торецька;
Центр первинної медико-санітарної допомоги Соледарської міської ради;
Центр первинної медико-санітарної допомоги Бахмутської районної ради (обслуговує жителів Бахмутської, Часовоярської, Сіверської та Світлодарської громад).
Центр первинної медико-санітарної допомоги Бахмутської районної ради працює в Дніпрі за адресою: бульвар Слави, 46. Телефон: +380 (50) 930 6129. У медзакладі приймають лікар загальної практики-сімейний лікар та терапевт.
Центр первинної медико-санітарної допомоги Соледарської міської ради працює в місті Кам’янське Дніпропетровської області за адресою: проспект Гімназичний, 9Г. Телефон: +380 (67) 456 5578. У медзакладі працюють сімейний лікар, терапевт і педіатр.
Центр первинної медико-санітарної допомоги Торецька має дві локації. Одна працює в Києві на вулиці Вишгородська, а інша — в селі Софіївська Борщагівка Бучанського району Київщини по вулиці Соборна, 103/8, нежитлове приміщення №51. Тут приймають сімейні лікарі, лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи.
Краматорський район
З Краматорського району релокувалися чотири медзаклади первинної допомоги:
Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Краматорської міської ради;
Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Слов’янська;
Центр первинної медико-санітарної допомоги Костянтинівської міської ради;
Центр первинної медико-санітарної допомоги Дружківської міської ради.
Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Краматорської міської ради працює в Києві на вулиці Завальній, 1-Б. Телефон: +380 (50) 458 3375. Тут приймають сімейний лікар та педіатр.
Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Слов’янська релокований до Вінниці. Він працює за адресою: вулицю Стельмаха, 43-А. Телефон: +380 (66) 103 0009. Тут приймають сімейні лікарі.
Центр первинної медико-санітарної допомоги Костянтинівської міської ради працює в Дніпрі за адресою: вулиця Олександра Щербакова, 3. Телефон: +380 (95) 068 1083. Сюди можна звернутися за консультацію сімейного лікаря.
Центр первинної медико-санітарної допомоги Дружківської міської ради працює в Харкові на провулку Лісопарківський 2-й, 13. Тут приймають сімейний лікар і терапевт.
Покровський район
З Покровського району релокувалися найбільше закладів — 8. Серед них:
Центр первинної медико-санітарної допомоги Покровської міської ради;
Центр первинної медико-санітарної допомоги Селидівської міської ради;
Мирноградський центр первинної медико-санітарної допомоги;
Центр первинної медичної допомоги Курахівської міської ради;
Центр первинної медико-санітарної допомоги Гродівської селищної ради (обслуговує жителів Гродівської та Удачненської громади);
Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги;
Центр первинної медико-санітарної допомоги Білозерської міської ради;
Центр первинної медико-санітарної допомоги Очеретинської селищної територіальної громади.
Центр первинної медико-санітарної допомоги Селидівської міської ради працює в селі Петропавлівська Борщагівка Київської області на вулиці Волинська, 1. Телефон: +380 (99) 728 7060. Тут приймають сімейний лікар, терапевт, педіатр, акушер-гінеколог та лікар з УЗД.
Мирноградський центр первинної медико-санітарної допомоги релокований до Кропивницького. Він працює за адресою: вулиця Віктора Чмиленка, 73, офіс 2. Телефони: +380 (63) 158 4579, +380 (63) 158 3544. У медзакладі приймають сімейні лікарі.
Центр первинної медико-санітарної допомоги Гродівської селищної ради працює в Дніпрі на вулиці Короленка, 15. Телефон: +380 (50) 754 8875.
Центр первинної медико-санітарної допомоги Очеретинської громади працює в місті Верхівцеве Дніпропетровської області по вулиці Покровська, 2. Телефон: +380 (63) 568 7372. Тут консультують сімейний лікар і терапевт.
Центр первинної медико-санітарної допомоги Білозерської міської ради працює дистанційно. Його місцем релокації вказане місто Первомайськ Миколаївської області, вулиця Корабельна, 19А, кабінет 30. Контактного номера немає.
Центр первинної медико-санітарної допомоги Покровської міської ради має три амбулаторії, релоковані в різних регіонах. Амбулаторія №1 працює у місті Трускавець Львівської області по вулиці Довбуша, 15. Амбулаторія №8 релокувалася в місто Камʼянське Дніпропетровської області за адресою: проспект Тараса Шевченка, 14. Амбулаторія №9 працює на Одещині в селі Крижанівка по вулиці Академіка Сахарова, 1Б. Телефон: +380 (50) 482 8905. В амбулаторіях приймають сімейні лікарі та терапевти.
Центр первинної медичної допомоги Курахівської міської ради працює у Дніпрі за адресою: вулиця Осіння, 11А. Телефон: +380 (66) 902 9715. Заклад має стоматологічне направлення, тут працюють сімейний лікар, педіатр, стоматолог-терапевт, стоматолог-хірург і стоматолог-ортопед.
Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги працює в селі Ковалівка Вінницької області по вулиці Заводська, 2. Тут ведуть прийом сімейний лікар, терапевт і педіатр.
Маріупольський район
З Маріупольського району релокувалися чотири заклади:
Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 міста Маріуполя;
Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 міста Маріуполя;
Центр первинної медико-санітарної допомоги №5 міста Маріуполя;
Центр первинної медико-санітарної допомоги Нікольської селищної ради.
Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 міста Маріуполя релокований до Одеси на вулицю Сім’ї Глодан, 20. Телефони: +380 (66) 078 3768, +380 (97) 869 7169. Тут приймають сімейні лікарі.
Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 працює в Хмельницькому на вулиці Волочиська, 6. Телефон: +380 (67) 660 7855. Тут приймають сімейний лікар, терапевт і педіатр.
Центр первинної медико-санітарної допомоги №5 має три локації: село Минай Закарпатської області, провулок Парковий; Київ, вулиця Якова Гніздовського, 9; Черкаси, вулиця Самійла Кішки, 185/1. Телефон: +380 (97) 207 1627. Тут приймають сімейні лікарі та терапевти.
Центр первинної медико-санітарної допомоги Нікольської селищної ради працює в Києві по вулиці Преображенська, 25. Телефон: +380 (67) 495 3655. Тут консультують сімейний лікар, терапевт і педіатр.
Волноваський район
З Волноваського району релокувалися два заклади:
Великоновосілківський центр первинної медико-санітарної допомоги;
Волноваський районний центр первинної медико-санітарної допомоги.
Великоновосілківський центр первинної медико-санітарної допомоги релокований до Дніпра на вулицю Княгині Ольги, 16. Телефон: +380 (68) 612 4248. Тут приймають сімейні лікарі.
Волноваський районний центр первинної медико-санітарної допомоги працює в Києві на бульварі Ігоря Шамо, 19, кабінет 2. Телефон: +380 (50) 929 7905. Тут працюють сімейний лікар і терапевт.
Переїзд із прифронтового міста, це не лише дорога до нового місця проживання, а й витрати на оренду житла, перевезення речей, транспорт та облаштування побуту. Бахмут IN.UA поговорив із трьома жінками, які навесні та влітку 2026 року виїжджали з Краматорська та Слов’янська. Вони розповіли, скільки грошей знадобилося для переїзду, хто допомагав їм фінансово та як планували забезпечувати себе на новому місці.
Скільки коштує переїзд із Донеччини
Героїні, з якими поспілкувалася редакція Бахмут IN.UA, виїжджали з Краматорська та Слов’янська навесні й улітку 2026 року. Кожна мала різні обставини, одна переїжджала самостійно, інша, з дитиною, а третя жінка, пенсіонерка, вирушила до родини, яка вже облаштувалася в іншому місті. Відрізнялися й витрати. Комусь вдалося знайти житло через знайомих і не платити рієлтору, хтось мусив одразу внести кілька платежів за орендовану квартиру. А для тих, хто переїжджав до родичів, найбільшими початковими витратами стали дорога та перевезення речей.
Примітка. Однак від часу переїзду наших героїнь ситуація змінилася. Під час підготовки матеріалу редакція Бахмут IN.UA зателефонувала кільком перевізникам, які займаються транспортуванням особистих речей. Вони повідомили, що більше не здійснюють перевезень із Краматорська та Слов’янська через небезпеку. Це не означає, що перевезти майно з цих міст зараз неможливо взагалі. Проте знайти перевізника може бути складніше, ніж навесні чи влітку. Тому наведені в матеріалі суми відображають витрати конкретних родин на момент їхнього переїзду, а не актуальну вартість таких послуг для всіх переселенців.
40 тисяч гривень від батьків і кімната за 6 тисяч: історія Катерини з Краматорська
Катерина, молода дівчина з Краматорська. Її батьки наразі залишаються в рідному місті, а сама вона вирішила переїхати до Києва. У столиці дівчина сподівалася знайти роботу та почати самостійне життя. Наразі Катерина не працює (ред. вона переїхала у серпні, і пошуки роботи розпочала, як каже, лише кілька тижнів тому) , тому на перший час фінансово їй допомагають батьки. Також при переїзді вони дали доньці 40 тисяч гривень заощаджень, які мали покрити початкові витрати на переїзд і проживання.
Щоб зменшити витрати, дівчина вирішила не орендувати окрему квартиру, а жити разом із двома іншими дівчатами. За підселення в кімнату вона платить 6 тисяч гривень на місяць. Житло вдалося знайти через знайомих, так Катерина зекономила на послугах рієлтора, а для заселення їй потрібно було внести лише плату за перший місяць. Утім, ще до переїзду дівчина витратила гроші, щоб переконатися, що квартира їй підходить. Вона спеціально їздила до Києва на огляд житла, тоді автобусний квиток в один бік коштував близько 2 тисяч гривень. Стільки ж довелося заплатити за дорогу назад. Ще приблизно 1 500 гривень Катерина витратила на одну ніч у готелі у столиці. Таким чином, лише поїздка для огляду квартири обійшлася їй у 5 500 гривень, майже стільки ж, скільки коштує місяць проживання в орендованій кімнаті. Особистих речей дівчина мала небагато. Їх вона відправила поштою. Точну вартість доставки Катерина не пам’ятає.
Скільки грошей знадобилося Катерині
Стаття витрат
Сума
Квиток до Києва для огляду квартири
2 000 грн
Зворотний квиток
2 000 грн
Ніч у готелі
1 500 грн
Гроші на перший час від батьків
40 тис грн
Оренда кімнати за перший місяць
6 000 грн
Разом
51 500 грн
До цієї суми не входять квиток для остаточного переїзду, доставка речей “Новою поштою”, харчування, транспорт містом та інші повсякденні потреби. Якщо припустити, що всі перелічені витрати Катерина оплачувала з 40 тисяч гривень, які дали батьки, після них у дівчини залишалося б 28 500 гривень. Однак це не означає, що всі ці кошти вона зможе витратити лише на проживання: попереду ще інші витрати, точний розмір яких невідомий. Катерина сподівається знайти роботу в Києві, щоб надалі самостійно оплачувати житло й не залежати від фінансової підтримки батьків.
Понад 32 тисячі гривень за переїзд із дитиною: історія Людмили
Людмила виїхала з Краматорська разом із дитиною. До переїзду родина мешкала у власному житлі. Тому оренда квартири стала для жінки новою та однією з найбільших статей витрат. Новим місцем проживання Людмила обрала Харків, у цьому місті вже живуть її знайомі. Дорога бусом коштувала 1 113 гривень з людини. За два квитки жінка заплатила 2 226 гривень. Перевезти речі допомогли родичі, які мали мікроавтобус. Завдяки цьому Людмилі не довелося самостійно шукати транспорт для перевезення майна. Найбільше грошей знадобилося для заселення у квартиру. Щоб не витрачати гроші на дорогу на перегляд квартири, подруга Людмили обійшла 3 оселі, вона показувала жінці через телефон умови, так Людмилі вдалося зекономити бодай на квитках туди-назад.
Щомісячна оренда житла в Харкові для Людмили становить 12 тисяч гривень. Однак під час заселення потрібно було заплатити значно більше, ніж одну місячну плату. Окрім першого місяця оренди, Людмила мала сплатити комісію рієлтору, це 50% вартості місячного проживання, тобто 6 тисяч гривень, і ще 12 тисяч гривень становив заставний платіж. Отже, тільки для заселення у квартиру Людмилі потрібно було 30 тисяч гривень. Разом із дорогою, понад 32 тисячі.
Скільки коштував переїзд Людмилі з дитиною
Стаття витрат
Сума
Два автобусні квитки до Харкова
2 226 грн
Оренда квартири за перший місяць
12 000 грн
Комісія рієлтора — 50%
6 000 грн
Заставний платіж
12 000 грн
Разом
32 226 грн
Це лише відомі витрати на дорогу та заселення. У розрахунок не входять комунальні платежі, продукти, побутові покупки й витрати на дитину. До переїзду Людмила працювала продавчинею. У вона знайшла нову роботу, також у продутковому магазині. Вона також сподівається отримати допомогу для ВПО. Для Людмили переїзд означає не тільки витрату значної суми на початку, а й появу постійного платежу, якого раніше не було. У Краматорську родина мала власне житло, а тепер повинна щомісяця знаходити кошти на оренду.
Переїзд до дітей і життя на пенсію: історія Олени зі Слов’янська
Олена, старша жінка зі Слов’янська. На відміну від двох попередніх героїнь, вона не планувала починати життя в новому місті самостійно, жінка каже, що відмовлялася поки не прилетіло у сусідній будинок. Врешті переїхати її вмовили син із невісткою, які раніше оселилися в Полтаві. Жінка погодилася залишити рідне місто й переїхати до родини, у Полтаві вона житиме разом із сином, і його дружиною. Квиток до Полтави коштував Олені близько 2 тисяч гривень, його оплатив син. Особисті речі родина перевозила власним автомобілем. На пальне витратили приблизно 4 500 гривень. Таким чином, відомі витрати на переїзд становили близько 6 500 гривень.
Скільки коштував переїзд Олени
Стаття витрат
Сума
Квиток до Полтави
2 000 грн
Пальне для перевезення речей
4 500 грн
Разом
6 500 грн
Однак ці витрати не відображають повної вартості життя Олени після переїзду. Син із невісткою орендують у Полтаві частину будинку за 25 тисяч гривень на місяць. Обоє працюють, а Олена отримує пенсію. Жінка планує віддавати її повністю до спільного сімейного бюджету, щоб допомагати з оплатою житла та інших потреб. Розмір пенсії Олена не уточнила, тому визначити, яку частину витрат родини вона зможе покривати, наразі неможливо.
Для жінки зміниться не лише місце проживання, а й звичний побут. У Слов’янську Олена мала власний будинок і господарство. Вона вирощувала продукти на городі, тому частину харчів забезпечувала самостійно. Після переїзду до міста все необхідне доведеться купувати. Скільки грошей щомісяця йде на продукти, жінкане знає. Однак розуміє, що витрати на харчування інші, ніж удома, де можна було користуватися власним урожаєм. Є й інша стаття витрат, пов’язана з житлом, яке залишилося у Слов’янську. Перед від’їздом Олена попросила сусідів наглядати за будинком. За цю допомогу їм платитиме син, але скільки саме, жінка не знає. Хоча Олені не потрібно окремо орендувати житло, її переїзд також впливає на сімейний бюджет. Родина має оплачувати квартиру в Полтаві, купувати продукти та підтримувати будинок, який залишився у Слов’янську.
Від 6,5 до понад 32 тисяч гривень: скільки витратили переселенки
Історії трьох жінок показують, що вартість переїзду залежить від багатьох обставин: чи є родичі в іншому місті, чи потрібно орендувати окрему квартиру, скільки людей переїжджають і чи є можливість перевезти речі власним транспортом.
Порівняння відомих витрат героїнь:
Героїня
Маршрут
Початкові витрати
Вартість оренди
Катерина
Краматорськ — Київ
51 500 грн
6 000 грн/міс.
Людмила з дитиною
Краматорськ — Харків
32 226 грн
12 000 грн/міс.
Олена
Слов’янськ — Полтава
6 500 грн
25 000 грн/міс. за квартиру всієї родини
Найбільші відомі початкові витрати мала Людмила, яка переїжджала з дитиною. Лише за можливість заселитися у квартиру їй потрібно було заплатити 30 тисяч гривень. Ще 2 226 гривень коштувала дорога. Катерина змогла зекономити на оренді завдяки підселенню та пошуку житла без рієлтора. Проте навіть у її випадку відомі витрати становлять 11 500 гривень. При цьому частина платежів, зокрема за остаточний переїзд і доставку речей, залишається невідомою.
Найменше на сам переїзд витратила Олена, близько 6 500 гривень, але це стало можливим завдяки допомозі дітей та проживанню разом із ними. Водночас родина щомісяця платить за орендовану квартиру 25 тисяч гривень. Ці суми не можна вважати повною вартістю переїзду або першого місяця життя на новому місці. У кожної жінки залишилися витрати, які не вдалося точно підрахувати: харчування, комунальні послуги, ліки, транспорт, перевезення майна та інші повсякденні потреби. Крім того, фінансові обставини героїнь різні. Катерина мала 40 тисяч гривень заощаджень від батьків, які повинні допомогти їй протриматися до працевлаштування. Людмила після переїзду залишилася без роботи на кілька тижнів, а пані Олена отримує пенсію, яку планує спрямовувати на потреби родини.
Переїзд, це не лише витрати на дорогу
Для людей, які залишають Краматорськ і Слов’янськ і інші прифронтові місця, фінансові труднощі не закінчуються після прибуття до нового міста. Дві героїні нашого матеріалу після переїзду були змушені шукати роботу, поки вони не матимуть стабільного доходу, оплачувати житло та повсякденні потреби доведеться завдяки заощадженням, допомозі близьких. Олена має пенсію та підтримку дітей, однак також стикається з новими витратами. У Слов’янську вона жила у власному будинку, мала господарство й частину продуктів вирощувала самостійно. У Полтаві її побут залежатиме від спільного бюджету родини. Водночас можливості організувати переїзд теж змінюються. Якщо навесні та влітку героїні могли перевезти речі поштовою службою, за допомогою родичів або власним автомобілем, то зараз частина перевізників, яких опитала редакція, вже відмовляється працювати з Краматорськом і Слов’янськом через небезпеку.
Тому питання, скільки коштує бути переселенцем, не має однієї відповіді. Для когось це кілька тисяч гривень на дорогу до родичів, для когось, понад 30 тисяч лише на транспорт і заселення. Підраховуючи вартість переїзду, найпростіше скласти витрати на квитки, оренду житла, перевезення речей та продукти. Однак за цими сумами залишається те, що складно перевести у гривні, час і сили, які людина витрачає на те, щоб знову налагодити звичне життя.
Після переїзду навіть найпростіші побутові справи можуть перетворитися на окремі завдання. Потрібно знайти продуктові магазини з прийнятними цінами та якісними товарами, дізнатися, де купувати необхідні речі, як працює громадський транспорт, до якого лікаря звернутися та де отримати потрібні послуги. Окремий виклик, знайти нового сімейного лікаря, перевірених спеціалістів і медичні заклади, яким можна довіряти.
На все це потрібен час. Іноді такі пошуки означають ще й додаткові витрати. Наприклад, людина може заплатити за консультацію лікаря, але залишитися незадоволеною послугою й бути змушеною шукати іншого спеціаліста. Або придбати продукти в незнайомому магазині, витратити гроші й зрозуміти, що їхня якість чи смак не відповідають очікуванням. Для місцевих мешканців такі ситуації можуть бути звичайними побутовими незручностями. Але для людини, яка щойно переїхала, вони додаються до десятків інших питань, які доводиться вирішувати одночасно.
Є й соціальна складова. У рідному місті люди зазвичай мають своє коло спілкування: друзів, знайомих, сусідів, колег. Вони знають, до кого можна звернутися по допомогу, кому довірити певну справу чи з ким просто провести час. Після переїзду ці зв’язки часто залишаються на відстані, а нове коло спілкування доводиться формувати поступово. Такі, на перший погляд, дрібниці можуть виснажувати. Людина не просто змінює адресу, вона опиняється в середовищі, де навіть звичні дії потребують додаткових зусиль, рішень і пошуків. Саме тому вартість вимушеного переселення не можна визначити лише за витратами на дорогу та оренду квартири. До неї варто додати час, витрачений на адаптацію, емоційні ресурси, пошук нових соціальних зв’язків і побутові помилки, яких складно уникнути в незнайомому місті.
Весною настає пора, коли одинадцятикласники готуються НМТ, після якого підуть в самостійне життя та вступлять до університету. Там їм доведеться розраховувати на власні сили, заробляючи […]
Влітку ми насолоджуємося смаком та користю великої кількості сезонних овочів та фруктів. У цій статті ми розглянемо способи зберігання овочів та фруктів до зими, щоб […]
Правильний догляд за зубами та яснами є важливою складовою загального здоров’я. Недбалість до гігієни ротової порожнини може сприяти розвитку хвороб зубів та навіть до їх […]
Догляд за волоссям може здатися дуже простою та базовою процедурою. Втім, існують багато рекомендацій та практик, які допоможуть вам зменшити ступінь пошкодження та отримати кращий […]
Фотосесія осінню завжди хороша ідея. У цю пору року сонце ще тішить нас теплом та сухою погодою, атмосфера відчувається по-особливому, а локацій для осінньої фотосесії […]
Вже згодом в Україні починається сезон ягід. Саме в цей період з травня по вересень чимало господинь почнуть готувати варення на зиму з полуниці, малини, […]
