Нещодавно набрала чинності Постанова Кабміну, яка змінює розмір коефіцієнтів, що впливають на розрахунок компенсації за знищене майно, залежно від року забудови.Для деяких осель коефіцієнт збільшився, а для інших зменшився.
Які саме зміни очікують українців — читайте в матеріалі.
Як розраховується компенсація?
Компенсація за знищене житло розраховується, зокрема за регіональним коефіцієнтом. У Донецькій області він складає 0,5%. Втім також з новими змінами враховується й новий коефіцієнт:
для квартир, розташованих в об’єктах культурної спадщини (об’єктах архітектури) він складає 1,22;
для квартир, розташованих в будинках, збудованих в період з 1800 до 1917 року, з 1,22 до 0,9 (коефіцієнт зменшено, як й розмір компенсацій);
для квартир, розташованих в будинках, збудованих в період з 1918 до 1990 року, з 0,69 до 1 (коефіцієнт збільшено, як й розмір компенсацій).
Яка сума компенсації за знищене житло?
Сума компенсації буде розраховуватися Комісією за відповідними формулами, вони різні для приватних осель та для квартир.
На розмір компенсації також впливатимуть такі фактори:
для квартир – регіон розташування, кількість кімнат, рік забудови, площа;
для будинків – регіон розташування та площа житлового будинку.
Нагадаємо, що Кабінет Міністрів України затвердив порядок обстеження знищеного житла, що розташоване в окупації, методом дистанційного зондування Землі. Згодом люди почнуть отримувати кошти за втрачене майно.
Мережею шириться хвиля “зради” з приводу того, що український Мінюст подав до Ради Європи нову заяву з приводу переліку прав і свобод людей в Україні. Чи дійсно є підстави для переживань? Розбирається “Бахмут.IN.UA”
В українців відбиратимуть машини?
Українські ЗМІ, посилаючись на документ представництва України при Раді Європи, повідомили, що наша країна тимчасово відступила від Конвенції з прав людини через воєнний стан. Заявка була подана ще 4 квітня, у мережі вона з’явилася 28 квітня.
Згідно зі статтею 15 Конвенції про права людини передбачено, що в період воєнного стану можуть бути впроваджені тимчасові обмеження на конституційні права людей. В межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини можуть здійснюватись такі правові заходи:
примусове відчуження об’єктів права приватної або комунальної власності для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в порядку, встановленому законом, та видавати про це відповідні документи;
запровадити комендантську годину (заборону перебування на вулицях та в інших громадських місцях у визначений час без спеціально виданих перепусток і посвідчень);
встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства;
встановлювати пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також пересування транспортних засобів;
проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу і вантажобагажу, службових приміщень і житла громадян, у встановленому порядку, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;
забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів;
встановлювати в установленому порядку заборону або обмеження щодо вибору місця перебування чи місця проживання осіб на території, де введено воєнний стан;
заборонити громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку, змінювати місце проживання (місця перебування);
встановити військово-житловий обов’язок для фізичних та юридичних осіб.
Що кажуть офіційні посадовці
Почнемо з повідомлення Міністерства юстиції, яке пояснює, що інформація у ЗМІ була подана із викривленням. Так, дійсно, цей документ був поданий у зв’язку із запровадженням воєнного стану ще у 2022 році Генеральному секретарю Ради Європи після повномасштабного вторгнення росії, що є частиною міжнародних зобовʼязань України. Повідомлення ж, через яке у мережі здійнялася хвиля “зради”, містить у собі ряд уточнень, якими навпаки — зменшено перелік статей, за якими відбувався відступ.
“Україна у квітні НЕ призупинила захист, а якраз навпаки — переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав”, — наголосив Міністр юстиції України Денис Малюська.
Окрім цього, на сайті Мінюсту є уточнення: “Згідно з роз’ясненням до ст. 15 Конвенції відступ від зобов’язань не обов’язково є визнанням того, що Держава не зможе гарантувати права, закріплені в Конвенції. Насправді на практиці, заявляючи про відступ від зобов’язань, Договірна Держава зазвичай зазначала, що заходи, яких вона вживає, «можуть» передбачати відступ від її зобов’язань за Конвенцією”.
На своїй сторінці у Facebook Денис Малюська пояснив, що це не ноу-хау, адже так вчиняють всі країни, що знаходяться у стані війни, “окрім росії, де із правами людини завжди погано”:
“Повідомлення про можливість застосування обмежень певних прав ми дійсно надіслали практично одразу після запровадження воєнного стану у 2022 році — це частина наших міжнародних зобовʼязань (подібні повідомлення надсилаються ще з 2015 року)”.
Викривлену інформацію прокоментував й уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець:
“Це викликало резонанс як серед ЗМІ, так і в суспільстві. Але інформація була подана викривлено! Йдеться не про обмеження прав людини, а про часткове скасування обмежень, які були застосовані раніше! Про це зазначається на офіційному сайті Ради Європи. Тобто обмеження Україна подавала ще до цього, а наразі вони не застосовуються”, — зазначив омбудсмен Дмитро Лубінець.
Уповноважений також наголошує на тому, що відступ України від цих зобов’язань залишатиметься чинним до повного припинення збройної агресії російської федерації:
“Наразі ж при кожному продовженні воєнного стану — Україна знову надсилає таку заяву до Ради Європи. Тобто це робиться систематично Міністерством юстиції України й такий крок – вимушений через воєнний стан”, — пояснив уповноважений ВР Дмитро Лубинець.
Пресслужба МЗС України додає, що абсолютно всі зроблені українською стороною повідомлення щодо відступу від зобов’язань містяться у відкритому доступі. Знайти їх можна сайтах Ради Європи та ООН.
“Інформування здійснюється на регулярній основі після продовження строку дії воєнного стану в Україні. У квітні 2024 Україна вчергове уточнила перелік існуючих обмежень і зменшила його. Це інформування стало вже двадцятим з 2015 року”, — зазначають в Міністерстві закордонних справ.
Що відбувається у мережі
Цю тему підхопили десятки, якщо не сотні, незрозумілих TikTok та YouTube блогерів, які почали хайпувати на цій темі, збираючи тисячі переглядів та коментарів. При чому подавали цю інформацію однобоко та викривлено, подаючи як факт те, що у “українців тепер примусово відбиратимуть авто” або “українці тепер не можуть бути у безпеці навіть у своїх домівках”. При цьому “забуваючи” уточнити всі деталі самого інфоприводу.
Колаж Бахмут IN.UA
Як розібратися у вороху інформації
В першу чергу, аби не попасти на гачок дезінформації, варто відмовитися від скролингу відео авторства псевдоблогерів, які не мають компетенції для коментування подібного роду інформацію.
Підпишіться на офіційні акаунти Міністерств та Міністрів, адже тільки вони мають коментувати інформацію, яка має високе суспільне значення. Завдяки цьому ви отримуватимете інформацію від першоджерел, а не перекручену та ту, що може грати на руку ворогові або бути вигідною для розповсюджувачів дезінформації.
Також завжди читайте першоджерело, відкривайте закони та положення і звіряйте із тим, що вам узагальнюють автори медіаконтенту. Адже словами можна вдало маніпулювати, перебільшуючи чи замовчуючи інформацію.
Звісно, тоді постає питання: невже мені все потрібно перевіряти та не довіряти жодному медіа? Відповідь: ні, адже існують медіа, які рекомендовані як надійні джерела інформації — “білий” список від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа також є у списку регіональних якісних медіа. Втім критичне мислення не можна вимикати ніколи, адже всі можуть помилятися. Якщо редакція “Бахмут.IN.UA” припустилася помилки або неточності, ми завжди про це попереджаємо наших читачів та відкрито це пояснюємо.
В ефірі Новини.LIVE адвокат Ростислав Кравець повідомив про кількість випадків самовільного залишення частини в Збройних силах України. За його словами, нібито понад 100 тисяч осіб відправилися у СЗЧ. Однак, це брехня.
Чому заява Ростислава Кравця про дезертирство в ЗСУ є неправдивою — пояснюємо у матеріалі Бахмут.IN.UA
Хто такий адвокат Ростислав Кравець?
Інформація, яку озвучив Кравець в прямому ефірі, є безпідставною. За його словами, саме ЗМІ поширюють дані про кількість осіб, які самовільно залишили військову частину. Утім конкретних назв медіа він не озвучив.
Це не вперше, коли адвокат Ростислав Кравець маніпулює фактами. У 2020 році його було занесено в базу центру дослідження ознак злочинів проти національної безпеки України «Миротворець». За інформацією на сайті, Кравець здійснював такі незаконні дії:
Маніпулював суспільно значущою інформацією;
втручався у діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
брав участь в інформаційних спецопераціях рф;
допомагав країні-агресорці в діях, спрямовані на дискредитацію державних інститутів України;
брав участь в інформаційних операціях рф, що були спрямовані на знищення доказів злочинів країни-агресорки проти України.
Центр протидії дезінформації (ЦПД) відреагував на поширення фейку. Експерти підкреслюють, що тільки офіційні особи, які мають доступ до відповідної інформації, можуть фахово коментувати питання, пов’язані з діяльністю Збройних Сил України. Відтак, поширювати такі заяви можуть виключно:
пресслужба;
представники оперативного командування;
спеціально уповноважені особи Міноборони й Генштабу;
безпосередньо Міністерство оборони та Генеральний штаб
Сам Кравець часто виступає експертом з питань права в українських медіа, тому його заява набула широкого розголосу. Втім, не тільки в Україні, але й на території рф. Російські медіа використовують слова адвоката для поширення теми масового дезертирства в ЗСУ, яку вони активно роздувають ще з осені минулого року.
Скільки випадків дезертирства в Україні?
Ми не стверджуємо, що випадків дезертирства не існує. Утім, навіть близько не у тій кількості, яку назвав Ростислав Кравець. За оприлюдненою Верховним Судом статистикою, у 2023 році засуджено 1577 особи за самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК).
Відтак, ЦПД закликає українські медіа відноситись більш відповідально до вибору експертів. Будь-які заяви щодо діяльності Збройних сил України можуть впливати на сприйняття військової ситуації як всередині країни, так і за її межами.
Непідтверджена інформація про масове самовільне залишення військової частини може спровокувати паніку серед населення та сумніви щодо здатності Збройних сил захищати країну. Наполегливо рекомендуємо не розповсюджувати такі заяви як у мережі, так і усно. Поширюйте лише перевірену інформацію.
Верховна Рада України прийняла у першому читанні два законопроєкти, спрямовані на покращення житлових умов внутрішньо переміщених осіб (ВПО): щодо пріоритетного права на компенсацію за зруйноване […]
На тимчасово-окупованих територіях відомі випадки, коли у будинки українців заселяють інших людей. Зокрема так відбувалося у Маріуполі. Однак влада попереджає, що так звані “нові власники” […]
У столиці працює Бахмутське БТІ “Бахмутське бюро технічної інвентаризації“. Тут мешканцям видають довідки про власність на нерухоме майно, однак отримати документ можна й безплатно.
У 2024 році планують запровадити низку державних програм підтримки місцевих сільгоспвиробників на 2024 рік. Серед ключових ініціатив, запуск єдиного реєстру компенсації збитків, завданих агропідприємствам внаслідок […]
Українців запрошують взяти участь у бета-тестуванні оновленого сервісу подання заяв до міжнародного Реєстру збитків у застосунку “Дія”. Новий етап дозволяє подавати інформацію про пошкоджене або […]
