Україна розпочала збір даних для евакуації водіїв з польсько-українського кордону, які опинилися в пастці через блокування пунктів пропуску польськими перевізниками. Інформацію збирають у спеціальній формі.

Про це заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач повідомив на своїй сторінці y Facebook.

Евакуація водіїв із польського кордону

За словами Сергія Деркача, Україна порушувала питання на робочому та офіційних рівнях щодо створення гідних умов для водіїв, які застрягли на кордоні з Польщею. Йдеться про харчування, чергування “швидких”, пожежних машин та належних санітарних умов. Утім, результату немає. Натомість з’являються повідомлення про продовження протесту та його погодження з боку польської влади.

Всі водії та перевізники, які висловлять бажання евакуюватися, можуть заповнити форму. Вона доступна за посиланням.

Моніторингова група ЄС на кордоні

Окрім анонсу евакуації, представник Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури повідомив, що відомство працює над ініціацією створення моніторингової групи з боку Європейського Союзу на кордоні. Це дозволило б офіційно фіксувати ситуацію на пропускних пунктах та спонукати до її вирішення. 

Блокування польського кордону

Вже декілька тижнів на кордоні продовжується страйк польських водіїв, яких не влаштовує транспортний безвізовий режим для України. Ситуація спочатку створювала багатокілометрові черги, але згодом вийшла з-під контролю. Станом на 24 листопада відомо про загибель 2 українських перевізників. Так, 11 листопада у своїй вантажівці помер 54-річний водій фури, який планував перетнути пункт пропуску “Дорогуськ — Ягодин”. Вчора, 23 листопада, поблизу пункту пропуску “Корчова — Краківець” помер ще один український водій.

Польські перевізники розпочали страйки на кордоні з Україною 6 листопада. Вони заблокували три пункти пропуску для проїзду вантажного транспорту: “Корчова — Краківець”, “Гребенне — Рава-Руська” та “Дорогуськ — Ягодин”. Перевізники планують продовжувати страйки до 3 січня.

Серед вимог мітингувальники назвали такі:

• повернути українським перевізникам дозволи;
• посилити для іноземних перевізників правила перевезень за ЄКМТ (документ, що дає змогу вільно здійснювати перевезення, зокрема транзитні, по території країн, які є учасниками Європейської Конференції Міністрів Транспорту);
• заборонити можливість реєструвати компанії в Польщі, якщо фінанси компанії перебувають не на території ЄС,
• окрема черга в Е-черзі для авто на номерах ЄС та окрема черга на всіх кордонах для порожніх фур;
• відкритий доступ до системи “Шлях”.

Читайте також:

• Без пільг в Чехії й офіційної роботи в Польщі: які зміни чекають біженців з України
• Українці в Польщі можуть отримати допомогу від БФ “Право на Захист”
• “Не дозволила собі плакати жодного дня”: як бахмутянка Ірина Яценко навчає чирлідерок у Польщі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!