Україна розпочала збір даних для евакуації водіїв з польсько-українського кордону, які опинилися в пастці через блокування пунктів пропуску польськими перевізниками. Інформацію збирають у спеціальній формі.

Про це заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач повідомив на своїй сторінці y Facebook.

Евакуація водіїв із польського кордону

За словами Сергія Деркача, Україна порушувала питання на робочому та офіційних рівнях щодо створення гідних умов для водіїв, які застрягли на кордоні з Польщею. Йдеться про харчування, чергування “швидких”, пожежних машин та належних санітарних умов. Утім, результату немає. Натомість з’являються повідомлення про продовження протесту та його погодження з боку польської влади.

Всі водії та перевізники, які висловлять бажання евакуюватися, можуть заповнити форму. Вона доступна за посиланням.

Моніторингова група ЄС на кордоні

Окрім анонсу евакуації, представник Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури повідомив, що відомство працює над ініціацією створення моніторингової групи з боку Європейського Союзу на кордоні. Це дозволило б офіційно фіксувати ситуацію на пропускних пунктах та спонукати до її вирішення. 

Блокування польського кордону

Вже декілька тижнів на кордоні продовжується страйк польських водіїв, яких не влаштовує транспортний безвізовий режим для України. Ситуація спочатку створювала багатокілометрові черги, але згодом вийшла з-під контролю. Станом на 24 листопада відомо про загибель 2 українських перевізників. Так, 11 листопада у своїй вантажівці помер 54-річний водій фури, який планував перетнути пункт пропуску “Дорогуськ — Ягодин”. Вчора, 23 листопада, поблизу пункту пропуску “Корчова — Краківець” помер ще один український водій.

Польські перевізники розпочали страйки на кордоні з Україною 6 листопада. Вони заблокували три пункти пропуску для проїзду вантажного транспорту: “Корчова — Краківець”, “Гребенне — Рава-Руська” та “Дорогуськ — Ягодин”. Перевізники планують продовжувати страйки до 3 січня.

Серед вимог мітингувальники назвали такі:

• повернути українським перевізникам дозволи;
• посилити для іноземних перевізників правила перевезень за ЄКМТ (документ, що дає змогу вільно здійснювати перевезення, зокрема транзитні, по території країн, які є учасниками Європейської Конференції Міністрів Транспорту);
• заборонити можливість реєструвати компанії в Польщі, якщо фінанси компанії перебувають не на території ЄС,
• окрема черга в Е-черзі для авто на номерах ЄС та окрема черга на всіх кордонах для порожніх фур;
• відкритий доступ до системи “Шлях”.

Читайте також:

• Без пільг в Чехії й офіційної роботи в Польщі: які зміни чекають біженців з України
• Українці в Польщі можуть отримати допомогу від БФ “Право на Захист”
• “Не дозволила собі плакати жодного дня”: як бахмутянка Ірина Яценко навчає чирлідерок у Польщі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та складну історію, яка розпочалася ще у тридцяті роки минулого століття.

Детальніше про те, яка історія в заокругленої будівлі в центрі Бахмута, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як з’явилася будівля за адресою вулиця Миру, 53

Зведення будівлі офіційно розпочалося у 1933 році. Згідно зі звітами Артемівської міськради, будинок планували здати в експлуатацію вже наприкінці 1934 року. Однак процес розтягнувся на чотири роки через низку факторів. Будівництво гальмували нестача фінансування та будівельних матеріалів, дефіцит робочої сили, погані погодні умови та проблеми з логістикою. Через ці причини в період з весни 1934 до початку осені 1935 року вдалося збудувати лише стіни та накрити дах, після чого роботи припинилися.

Темпи будівництва прискорилися лише у 1936 році. Будівельники завершили зовнішні роботи, вставили вікна, оштукатурили фасад та підвели необхідні комунікації. Завдяки тому, що робітники систематично перевиконували задані норми, навесні 1937 року будинок офіційно здали в експлуатацію.

У тодішній пресі будівлю називали “Будинком залізничників” або “Будинком спеціалістів”. Фінансування робіт частково здійснювалося державними коштами, які отримували від продажу населенню облігацій “Позички Третьої П’ятирічки”.

Будівля в роки Другої світової війни

Під час нацистської окупації в будинку квартирувалися німецькі військові. Радянська розвідка знала про це, тому літаки Червоної армії неодноразово намагалися розбомбити як цю будівлю, так і сусідні багатоповерхівки у центрі міста.

Точна дата першого руйнування будинку невідома, проте історики припускають, що це сталося влітку 1943 року під час активних авіаційних бомбардувань. Відновлення споруди відбулося вже після закінчення Другої світової війни, приблизно наприкінці сорокових років.

Історія комерційних приміщень

Округлений кут будинку завжди використовувався для торгівлі та надання послуг. У період з 1937 по 1941 роки на першому поверсі функціонував магазин споживчих товарів. У другій половині двадцятого століття там відкрили залізничну аптеку. На початку дев’яностих вона перетворилася на комерційну аптеку, а згодом на цьому місці працював магазин електроніки “Алло”.

Будівлю повністю зруйнували росіяни внаслідок інтенсивних бойових дій.

Читайте також:

Бахмутський гіпсовий промисел: історія видобутку та створення архітектурної ліпнини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні діє законодавча норма, яка дозволяє військовослужбовцям після першого самовільного залишення частини уникнути кримінальної відповідальності. Для цього необхідно добровільно повернутися до війська. Наразі існує два алгоритми дій, які відрізняються термінами оформлення документів та можливістю вибору місця подальшої служби.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Загальні умови звільнення від покарання

Відповідно до частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України, держава звільняє від кримінальної відповідальності військових, які вчинили СЗЧ вперше. Остаточне рішення про закриття кримінального провадження завжди ухвалює суд. Наразі існує два шляхи легального повернення у підрозділ.

Спрощений порядок: швидке поновлення без вибору підрозділу

Цей механізм розроблений Міністерством оборони для максимально швидкого поновлення на службі. Військовослужбовець не має права самостійно обирати підрозділ. Його направляють до бойової бригади за визначенням Генерального штабу ЗСУ.

Перевага цього варіанту полягає в оперативному знятті з розшуку та швидкому відновленні фінансових виплат. Бюрократичні судові процедури відбуваються вже під час несення служби.

Алгоритм дій:

• особисто звернутися до Військової служби правопорядку або подати заявку через електронний додаток “Армія+”;
• прибути до узгодженого батальйону резерву та отримати письмову згоду командира на повернення;
• подати слідчому Державного бюро розслідувань клопотання про намір продовжувати військову службу;
• вирушити до визначеної Генеральним штабом бойової бригади;
• отримати судове рішення про звільнення від відповідальності.

Повернення через суд

Процедура триває від двох до шести місяців. Цей шлях дозволяє військовослужбовцю самостійно обрати підрозділ для подальшого проходження служби. Сучасні військові підрозділи мають власні рекрутингові центри, які надають юридичний супровід особам під час добровільного повернення.

Алгоритм дій:

• звернутися до бажаної військової частини та отримати письмову згоду командира;
• зв’язатися зі слідчим ДБР для прискорення передачі матеріалів справи до суду;
• під час судового засідання заявити про добровільне бажання служити та надати отриману згоду від підрозділу;
• вступити на службу до обраної частини на підставі рішення суду.

До моменту винесення судового рішення військовослужбовець офіційно перебуває у розшуку. Відомості про СЗЧ вносяться до спільної бази поліції та Військової служби правопорядку. У цей період патруль ВСП має право затримати особу та направити на службу в загальному порядку.

Якщо ДБР ще не відкрило провадження, розгляд справи у суді неможливий. За відсутності відкритої справи військовому доведеться самостійно ініціювати цей процес — вимагати від попередньої військової частини передати матеріали до ДБР. Відсутність провадження не скасовує факту перебування людини у розшуку.

Читайте також:

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!