Україна розпочала збір даних для евакуації водіїв з польсько-українського кордону, які опинилися в пастці через блокування пунктів пропуску польськими перевізниками. Інформацію збирають у спеціальній формі.

Про це заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач повідомив на своїй сторінці y Facebook.

Евакуація водіїв із польського кордону

За словами Сергія Деркача, Україна порушувала питання на робочому та офіційних рівнях щодо створення гідних умов для водіїв, які застрягли на кордоні з Польщею. Йдеться про харчування, чергування “швидких”, пожежних машин та належних санітарних умов. Утім, результату немає. Натомість з’являються повідомлення про продовження протесту та його погодження з боку польської влади.

Всі водії та перевізники, які висловлять бажання евакуюватися, можуть заповнити форму. Вона доступна за посиланням.

Моніторингова група ЄС на кордоні

Окрім анонсу евакуації, представник Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури повідомив, що відомство працює над ініціацією створення моніторингової групи з боку Європейського Союзу на кордоні. Це дозволило б офіційно фіксувати ситуацію на пропускних пунктах та спонукати до її вирішення. 

Блокування польського кордону

Вже декілька тижнів на кордоні продовжується страйк польських водіїв, яких не влаштовує транспортний безвізовий режим для України. Ситуація спочатку створювала багатокілометрові черги, але згодом вийшла з-під контролю. Станом на 24 листопада відомо про загибель 2 українських перевізників. Так, 11 листопада у своїй вантажівці помер 54-річний водій фури, який планував перетнути пункт пропуску “Дорогуськ — Ягодин”. Вчора, 23 листопада, поблизу пункту пропуску “Корчова — Краківець” помер ще один український водій.

Польські перевізники розпочали страйки на кордоні з Україною 6 листопада. Вони заблокували три пункти пропуску для проїзду вантажного транспорту: “Корчова — Краківець”, “Гребенне — Рава-Руська” та “Дорогуськ — Ягодин”. Перевізники планують продовжувати страйки до 3 січня.

Серед вимог мітингувальники назвали такі:

• повернути українським перевізникам дозволи;
• посилити для іноземних перевізників правила перевезень за ЄКМТ (документ, що дає змогу вільно здійснювати перевезення, зокрема транзитні, по території країн, які є учасниками Європейської Конференції Міністрів Транспорту);
• заборонити можливість реєструвати компанії в Польщі, якщо фінанси компанії перебувають не на території ЄС,
• окрема черга в Е-черзі для авто на номерах ЄС та окрема черга на всіх кордонах для порожніх фур;
• відкритий доступ до системи “Шлях”.

Читайте також:

• Без пільг в Чехії й офіційної роботи в Польщі: які зміни чекають біженців з України
• Українці в Польщі можуть отримати допомогу від БФ “Право на Захист”
• “Не дозволила собі плакати жодного дня”: як бахмутянка Ірина Яценко навчає чирлідерок у Польщі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У квітні 2026 року представники Бахмутської та Гощанської громад перейшли до практичного обговорення реалізації проєкту будівництва соціального житла в Гощі. Координувати реалізацію проєкту має робоча група. 5 червня Бахмутська МВА офіційно затвердила її склад. До нього увійшли 15 осіб.

Хто увійшов до складу робочої групи і які функції вона виконуватиме, йдеться у розпорядженні начальника Бахмутської МВА № 163рр.

Будівництво житла для бахмутян у Гощі, робоча група

Бахмутська міська військова адміністрація створила робочу групу з реалізації проєкту “Нове будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків для ВПО з Бахмутської громади у селищі Гоща”. Головою робочої групи призначено Олександра Марченка — заступника начальника Бахмутської МВА. Заступницею голови робочої групи стала Надія Трофимова, заступниця начальника Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради, а секретаркою — Наталя Орел, начальниця відділу капітального будівництва Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради.

Серед членів робочої групи налічуються четверо представників Бахмутської громади, і восьмеро — Гощанської. Бахмутську громаду представляють:

• Олександр Бондарєв — директор КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Наталя Отюніна — начальниця Управління муніципального розвитку Бахмутської міськради;
• Тетяна Соловйова — виконувачка обов’язків начальниці Фінансового управління Бахмутської міськради;
• Тетяна Татаринова — начальниця Управління економічного розвитку Бахмутської міськради.

Серед представників Гощанської громади до складу робочої групи увійшли:

• Надія Божок — директорка КП “Архітектурно-планувальне бюро”;
• Олександр Ковалець — начальник відділу земельних відносин, екології та благоустрою Гощанської селищної ради;
• Марія Мамончук — головна спеціалістка відділу архітектури, містобудування, будівництва та просторового планування Гощанської селищної ради;
• Ігор Мельник — начальник відділу архітектури, містобудування, будівництва та просторового планування Гощанської селищної ради;
• Віталій Михалочко — начальник юридичного відділу Гощанської селищної ради;
• Анастасія Табекова — керуюча справами виконавчого комітету Гощанської селищної ради;
• Оксана Чучман — начальниця відділу економіки Гощанської селищної ради;
• Іван Якимчук — заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів.

Чим займатиметься робоча група з будівництва житла в Гощі

Окрім складу робочої групи, Бахмутська МВА затвердила положення про її роботу. В ньому перелічені основні завдання робочої групи, загалом їх 12. Серед них:

• розробка документів для реалізації проєкту;
• підготовка тендерної документації;
• підготовка контрактів та інших документів, передбачених проєктом;
• управління проєктом, моніторинг його впровадження, включаючи контроль за цільовим використанням коштів, підготовка регулярних звітів про стан виконання проєкту;
• надання звітів про хід реалізації проєкту, дотримання норм та процедур;
• координація та об’єднання учасників проєкту, консультантів та підрядників;
• проведення тендерів та адміністрування контрактів;
• управлінський контроль та звітність: контроль витрат, дотримання графіка, технічних показників та процедур звітності;
• комунікація та зв’язки з іншими сторонами, які беруть участь у проєкті або на які впливає проєкт;
• забезпечення відповідності фінансових документів та договорів;
• організація вчасних виплат за контрактами.
• контроль за виконанням реалізації проєкту.

Читайте також:

• Скільки родин із тимчасово окупованих територій купили житло за ваучери
• Сіверськодонецька громада хоче дати житло ВПО 60+: звідки взяли 51 мільйон і хто отримає квартири
• “ВПО можуть втратити доступну іпотеку”: чому правозахисники виступають проти об’єднання Держмолодьжитла з Укрфінжитлом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Соціальний захист військовослужбовців є пріоритетним напрямом державної політики в умовах воєнного стану. Система фінансового забезпечення складається не з однієї загальної суми, а поділяється на базове грошове забезпечення та додаткові бойові винагороди, які нараховуються за різними правилами.

Детальніше про те, в чому різниця між бойовими виплатами для військових та грошовим забезпеченням — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошове забезпечення: база та премії

Грошове забезпечення — це основа фінансової підтримки, яка виконує роль щомісячної заробітної плати військового. У 2026 році мінімальний рівень цієї бази становить 20 130 гривень. Ця сума є сталою і не залежить від участі в бойових діях.

До постійних складових грошового забезпечення входять:

• посадовий оклад;
• оклад за військовим званням;
• надбавка за вислугу років.

Крім того, військові отримують змінні складові: надбавки за особливості проходження служби (до 100% посадового окладу), доплати за роботу з державною таємницею, наукові ступені, а також премії. Важливо, що щомісячна премія не може бути меншою за 10% посадового окладу. Грошове забезпечення виплачується одним платежем за попередній місяць, без поділу на аванс і залишок.

Бойові та додаткові винагороди для військових

Додаткові винагороди, так звані “бойові”, стимулюють військових залежно від місця виконання завдань та ступеня ризику для життя. Вони не є частиною постійного грошового забезпечення і мають тимчасовий характер.

Система стимулювання передбачає такі суми:

• 100 000 гривень — за безпосередню участь у бойових діях на лінії зіткнення. Виплата зберігається на період стаціонарного лікування після поранення, а також у разі перебування в полоні чи інтернуванні;
• 70 000 гривень — накопичувальна одноразова виплата за кожні сумарні 30 днів виконання бойових завдань на першій лінії або в тилу ворога;
• 50 000 гривень — для осіб, які виконують завдання у штабах угруповань військ на передовій;
• 30 000 гривень — за виконання спеціальних завдань поза зоною зіткнення (розмінування, ППО критичних об’єктів тощо).

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 7 травня 2026 року, ці винагороди мають разовий характер, тому на них не нараховується компенсація за порушення строків виплати.

Одноразова грошова допомога при звільненні

При звільненні зі служби за станом здоров’я на підставі висновку ВЛК військовим виплачується одноразова грошова допомога (ОГД). Правила її нарахування відрізняються залежно від виду служби.

Для кадрових військових та контрактників ОГД розраховується як 50% місячного грошового забезпечення за кожен рік служби. Мобілізовані отримують 4% місячного грошового забезпечення за кожен повний місяць, але не менше 25% загального місячного забезпечення.

Під час воєнного стану діє пільгове обчислення вислуги років: один місяць участі в бойових діях зараховується як три місяці служби. Це суттєво збільшує суму ОГД.

До розрахункової бази ОГД входять оклади за посадою та званням, надбавка за вислугу років і премії. Проте додаткові винагороди (30, 50, 70 або 100 тисяч гривень) до цієї бази не включаються.

Виплати при пораненні та інвалідності

Якщо внаслідок служби військовий втрачає працездатність, йому призначається виплата, прив’язана до прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року:

• за I групу інвалідності (захист Батьківщини) — 400 прожиткових мінімумів;
• за II групу — 300 прожиткових мінімумів;
• за III групу — 250 прожиткових мінімумів.

У разі часткової втрати працездатності виплачується до 70 прожиткових мінімумів залежно від відсотка, встановленого МСЕК.

Додаткові обов’язкові виплати при звільненні

У день виключення зі списків частини військовому також зобов’язані виплатити:

• грошове забезпечення за поточний місяць; . компенсацію за невикористані дні щорічних і додаткових відпусток (включаючи 14 днів для УБД);
• грошову компенсацію за неотримане речове майно.

Якщо військовий звільняється за станом здоров’я, має понад 10 років вислуги, але не має права на пенсію за вислугу років, йому протягом року після звільнення виплачуватимуть щомісячну допомогу в розмірі окладу за військовим званням.

Читайте також:

Вступ до військових вишів у 2026 році: умови зарахування та забезпечення курсантів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!