Україна розпочала збір даних для евакуації водіїв з польсько-українського кордону, які опинилися в пастці через блокування пунктів пропуску польськими перевізниками. Інформацію збирають у спеціальній формі.

Про це заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач повідомив на своїй сторінці y Facebook.

Евакуація водіїв із польського кордону

За словами Сергія Деркача, Україна порушувала питання на робочому та офіційних рівнях щодо створення гідних умов для водіїв, які застрягли на кордоні з Польщею. Йдеться про харчування, чергування “швидких”, пожежних машин та належних санітарних умов. Утім, результату немає. Натомість з’являються повідомлення про продовження протесту та його погодження з боку польської влади.

Всі водії та перевізники, які висловлять бажання евакуюватися, можуть заповнити форму. Вона доступна за посиланням.

Моніторингова група ЄС на кордоні

Окрім анонсу евакуації, представник Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури повідомив, що відомство працює над ініціацією створення моніторингової групи з боку Європейського Союзу на кордоні. Це дозволило б офіційно фіксувати ситуацію на пропускних пунктах та спонукати до її вирішення. 

Блокування польського кордону

Вже декілька тижнів на кордоні продовжується страйк польських водіїв, яких не влаштовує транспортний безвізовий режим для України. Ситуація спочатку створювала багатокілометрові черги, але згодом вийшла з-під контролю. Станом на 24 листопада відомо про загибель 2 українських перевізників. Так, 11 листопада у своїй вантажівці помер 54-річний водій фури, який планував перетнути пункт пропуску “Дорогуськ — Ягодин”. Вчора, 23 листопада, поблизу пункту пропуску “Корчова — Краківець” помер ще один український водій.

Польські перевізники розпочали страйки на кордоні з Україною 6 листопада. Вони заблокували три пункти пропуску для проїзду вантажного транспорту: “Корчова — Краківець”, “Гребенне — Рава-Руська” та “Дорогуськ — Ягодин”. Перевізники планують продовжувати страйки до 3 січня.

Серед вимог мітингувальники назвали такі:

• повернути українським перевізникам дозволи;
• посилити для іноземних перевізників правила перевезень за ЄКМТ (документ, що дає змогу вільно здійснювати перевезення, зокрема транзитні, по території країн, які є учасниками Європейської Конференції Міністрів Транспорту);
• заборонити можливість реєструвати компанії в Польщі, якщо фінанси компанії перебувають не на території ЄС,
• окрема черга в Е-черзі для авто на номерах ЄС та окрема черга на всіх кордонах для порожніх фур;
• відкритий доступ до системи “Шлях”.

Читайте також:

• Без пільг в Чехії й офіційної роботи в Польщі: які зміни чекають біженців з України
• Українці в Польщі можуть отримати допомогу від БФ “Право на Захист”
• “Не дозволила собі плакати жодного дня”: як бахмутянка Ірина Яценко навчає чирлідерок у Польщі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську затримали 54-річного місцевого жителя. Він зберігав в інтернет-аккаунті дитячу порнографію. Також у чоловіка вилучили зброю, яку він зберігав вдома.

Про це повідомили у відділі комунікації поліції Донецької області.

Жителя Краматорська підозрюють у зберіганні зброї та дитячої порнографії

У Краматорську кіберполіцейські та представники організації National Center for Missing & Exploited Children виявили факт зберігання дитячої порнографії в інтернет-застосунку. Власником акаунту виявився 54-річний місцевий мешканець.

Чоловік через інтернет одержав доступ до порноматеріалів за участю дітей і зберігав їх на власних пристроях. Продавати ці матеріали він не мав на меті. Всього у чоловіка було 6 таких файлів.

Під час обшуку вдома у чоловіка вилучили 2 ноутбуки і 2 накопичувачі, телефон, роутер. Фото та відео з носіїв відправили на експертизу.

Крім цього, правоохоронці вилучили у підозрюваного 2 пістолети, 6 магазинів з патронами, 2 гранати, понад 200 набоїв і запчастини до зброї. Їхнє походження встановлюють.

Слідчі повідомили затриманому підозру в умисному одержанні доступу до дитячої порнографії, зберіганні без мети збуту та незаконному поводженні з вогнепальною зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. За це йому загрожує до 7 років позбавлення волі.

Чоловіка взяли під варту з альтернативою внесення застави.

Читайте також:

• Фотографував позиції і наводив удари: безробітного мешканця Лиманщини викрили у шпигунстві
• Заробив на обороні: посадовець із Костянтинівки завищив ціни на “єгозу” для фронту
• Фейкова інвалідність за 12 тисяч доларів: донеччанин допомагав чоловікам ухилятися від мобілізації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецькій області триває культурно-мистецький проєкт “Донеччина вишивана”. Участь у ньому беруть 46 громад регіону, в тому числі і Бахмутська. У межах проєкту громади проводили дослідницьку роботу і вивчали візерунки, притаманні їхній місцевості, які потім перенесли на сучасну вишиванку. В основі бахмутської вишиванки — старовинна жіноча додільна сорочка, характерна для 1913 років, яка була збережена і вивезена з Бахмута.

Яка вишиванка представила Бахмутську громаду, редакції розповіла Ірина Булгакова — начальниця Управління культури Бахмутської міськради.

“Донеччина вишивана”: яку вишиванку представив Бахмут

У січні 2026 року на Донеччині оголосили початок культурно-мистецького проєкту “Донеччина вишивана”. Він має на меті об’єднання громад області для створення галереї вишитих сорочок, які притаманні кожній місцевості. Участь у проєкті взяли 46 громад, серед яких і Бахмутська.

Громади мали розробити дизайн сучасної вишиванки, який відображає автентику конкретної місцевості. При цьому потрібно було не просто створити одяг, а дослідити коріння свого краю.

Бахмутська громада долучилася до проєкту в січні. З тих пір тривала дослідницька робота. За основу бахмутської вишиванки взяли історичний екземпляр, датований 1913 роком.

“Був зібраний жіночий образ. Перед цим проводилося наукове дослідження за допомогою музейних співробітників щодо вишивки, яка притамана Бахмутському регіону, консультувалися зі Світланою Кравченко. За основу ми взяли сорочку, якій 100 років, вона датована 1913 роком і вивезена з Бахмута. Ми взяли крій цієї сорочки, а в самій вишивці брали за основу трави, що символізують саме наш Бахмутський край. Також були вимоги, що це повинна бути натуральна тканина — льон або конопляне полотно. А вже крій був на вибір громад. Ми зробили жіночу сорочку-сукню”, — розповіла Ірина Булгакова.

Під час аналізу історії вишивки Бахмутського краю встановили, що більшість зразків вишиванок були завезені з різних регіонів у зв’язку з активним промисловим розвитком міста та міграційними процесами. Власної сталої регіональної техніки вишивки не сформувалося, що дало підґрунтя для сучасного авторського переосмислення.

Виконати вишивку вирішили технікою гладді. Основним мотивом вишивки обрали польові квіти, як символ степу, природної краси та витривалості Бахмутського краю. Центральним символічним елементом орнаменту стала ковила.

Символічною є і кольорова гамма вишивки. Вона виконана у відтінках, наближених до кольорів військової форми.

“Ми взяли кольори військової форми, колір хакі, які співпадають з кольорами степових трав Бахмутського регіону. Також у нас був такий задум, що Бахмутська громада наразі не перебуває вдома, і ми хотіли передати тугу жінки за домом, за чоловіком, якого відправила на війну. Такий сенс ми вкладали в роботу”, — розповіла Ірина Булгакова.

Очільниця Управління культури підкреслює важливість подібних проєктів, бо завдяки ним вдається зберігати локальну культурну ідентичність.

“Ми завжди кажемо, що наша громада зараз живе у людях, у культурі. І саме це допомагає зберегти нашу локальну ідентичність. Якщо всього цього не буде, то наша громада взагалі перестане існувати”, — зауважила Ірина Булгакова.

Наприкінці червня у межах проєкту “Донеччина вишивана” провели фотозйомку готових вишиванок громад. Знімки стануть основою майбутнього фотоальбому. Також у Дніпрі відбулася презентація готових образів кожної громади.

Читайте також:

• Бахмутянка представила Донеччину на молодіжному форумі в Закарпатті: які результати мав захід
• “Можливо, ми одні з останніх людей, які народилися на Донбасі”. Історія поетеси з Бахмута Естер
• Як Бахмут готувався до Дня Конституції: згадуємо виступи колективів центру Мартинова

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!