Перевізники з України застрягли на кордоні / фото Yan Dobronosov
Україна розпочала збір даних для евакуації водіїв з польсько-українського кордону, які опинилися в пастці через блокування пунктів пропуску польськими перевізниками. Інформацію збирають у спеціальній формі.
Про це заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач повідомив на своїй сторінці y Facebook.
Евакуація водіїв із польського кордону
За словами Сергія Деркача, Україна порушувала питання на робочому та офіційних рівнях щодо створення гідних умов для водіїв, які застрягли на кордоні з Польщею. Йдеться про харчування, чергування “швидких”, пожежних машин та належних санітарних умов. Утім, результату немає. Натомість з’являються повідомлення про продовження протесту та його погодження з боку польської влади.
Зі свого боку, ми розпочали збір даних для евакуації наших водіїв. У нас вже вичерпався час на погодження компромісів. Зараз наші водії при мінусовій температурі потерпають від дій кількох людей, що заблокували кордон за згоди місцевої влади,
написав Сергій Деркач // заступник міністра
Всі водії та перевізники, які висловлять бажання евакуюватися, можуть заповнити форму. Вона доступна за посиланням.
Моніторингова група ЄС на кордоні
Окрім анонсу евакуації, представник Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури повідомив, що відомство працює над ініціацією створення моніторингової групи з боку Європейського Союзу на кордоні. Це дозволило б офіційно фіксувати ситуацію на пропускних пунктах та спонукати до її вирішення.
Блокування польського кордону
Вже декілька тижнів на кордоні продовжується страйк польських водіїв, яких не влаштовує транспортний безвізовий режим для України. Ситуація спочатку створювала багатокілометрові черги, але згодом вийшла з-під контролю. Станом на 24 листопада відомо про загибель 2 українських перевізників. Так, 11 листопада у своїй вантажівці помер 54-річний водій фури, який планував перетнути пункт пропуску “Дорогуськ — Ягодин”. Вчора, 23 листопада, поблизу пункту пропуску “Корчова — Краківець” помер ще один український водій.
Польські перевізники розпочали страйки на кордоні з Україною 6 листопада. Вони заблокували три пункти пропуску для проїзду вантажного транспорту: “Корчова — Краківець”, “Гребенне — Рава-Руська” та “Дорогуськ — Ягодин”. Перевізники планують продовжувати страйки до 3 січня.
Серед вимог мітингувальники назвали такі:
повернути українським перевізникам дозволи;
посилити для іноземних перевізників правила перевезень за ЄКМТ (документ, що дає змогу вільно здійснювати перевезення, зокрема транзитні, по території країн, які є учасниками Європейської Конференції Міністрів Транспорту);
заборонити можливість реєструвати компанії в Польщі, якщо фінанси компанії перебувають не на території ЄС,
окрема черга в Е-черзі для авто на номерах ЄС та окрема черга на всіх кордонах для порожніх фур;
відкритий доступ до системи “Шлях”.
Читайте також:
Без пільг в Чехії й офіційної роботи в Польщі: які зміни чекають біженців з України
Українці в Польщі можуть отримати допомогу від БФ “Право на Захист”
Проєкт постанови Мінсоцполітики щодо змін у порядку пенсійних виплат викликав критику правозахисників через низку норм, які, на їхню думку, суперечать чинному законодавству. Йдеться, зокрема, про вимогу підтверджувати факт неодержання пенсії від рф без визначеного механізму такого підтвердження, запровадження додаткових підстав для обмеження виплат недоотриманої пенсії, а також спробу встановити територіальні обмеження для мешканців ТОТ і ВПО. Юристи наголошують, що Кабмін не має повноважень розширювати перелік підстав для невиплати пенсій, визначених законом, і застерігають: ухвалення документа в нинішній редакції може призвести до масових неправомірних відмов у пенсійних виплатах і судових оскаржень.
Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, висловили застереження щодо запропонованих змін. Як нововведення, запропоновані у проєкті постанови, суперечать закону, редакції Бахмут IN.UA розповіла Олеся Ляшук — юристка громадської організації “Група впливу”.
Днями на сайті Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України оприлюднили проєкт постанови “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо порядку здійснення окремих пенсійних і страхових виплат”. Він передбачає зміни у виплаті пенсій мешканцям тимчасово окупованих територій та пенсіонерам-ВПО з ТОТ, які наразі проживають за кордоном. Зокрема, виплата українських пенсій буде можлива лише в разі підтвердження пенсіонерами факту неодержання пенсій від рф.
На проєкт постанови відреагувала коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Правозахисники, вивчивши документ, заявляють, що запрпоновані зміни не відповідають чинному законодавству. У редакції, яку пропонує Мінсоцполітики зараз, ухвалювати їх не можна.
Серед критичних зауважень щодо проєкту постанови юристка Олеся Ляшук виділяє факт недоотримання пенсії.
“У нас на рівні законодавства передбачено, що є певні особи, які можуть бути засуджені за кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України. На рівні закону Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який фактично є основним законом, що регулює виплату пенсії, передбачено, що особи, які були засуджені за вчинення цих злочинів, на період засудження отримують пенсію в певному розмірі. Здається, в розмірі, який встановлюється для непрацездатного населення. Коли особи за якийсь певний період не отримують пенсію, створюється частина недоотриманої пенсії. Після звільнення особа може подати заяву про поновлення виплати пенсії, і в певному порядку дійсно пенсія повинна бути виплачена. Але на рівні проєкту постанови зараз встановлюється правило, що ось цю недоотриману пенсію особи, які були засуджені за злочини проти основ нацбезпеки, не мають права отримувати”, — розповідає юристка.
Водночас саме поняття колабораціонізму в нинішніх умовах залишається складним для однозначного трактування. Йдеться про ситуації, коли люди на окупованих територіях могли співпрацювати з окупаційною владою вимушено — під тиском, через загрози безпеці або відсутність альтернатив для виживання.
За формальними ознаками такі дії можуть кваліфікуватися як злочини проти основ національної безпеки, однак обставини їх вчинення можуть суттєво відрізнятися. У цьому контексті ініціатива позбавити таких осіб права на отримання недоотриманої пенсії після звільнення викликає дискусію щодо співмірності додаткових обмежень та необхідності індивідуального підходу.
Ще однією критичною зміною, яка турбує правозахисників, є вимога щодо підтвердження факту неодержання пенсії від рф. По-перше, ця вимога не передбачена законом, а по-друге, немає чіткого механізму підтвердження даного факту.
“Станом на поточну дату на рівні законодавства врегульовано, що таке повідомлення подається особисто особою. Вона сама декларує те, що не отримує пенсію від російської федерації. А проєкт змін пропонує, що така інформація буде отримана від правоохоронних органів. Взагалі незрозуміло ні сам механізм, ні як правоохоронні органи будуть встановлювати цю інформацію. І чому ця інформація взагалі має враховуватись, бо це теж не відповідає чинному законодавству”, — зауважила Олеся Ляшук.
Правозахисники також наголошують на недопустимості встановлення додаткових обмежень для виплати пенсій за минулий час, недоотриманої пенсії та страхової виплати в разі смерті отримувача. Проєкт постанови визначає обмеження таких виплат за територіальним принципом, тобто за місцем проживання ВПО та для осіб, які залишились на тимчасово окупованих територіях. Також ці виплати неможливі у випадку засудження людини за деякі кримінальні правопорушення.
Ці обмеження також суперечать чинному законодавству і не можуть бути ухвалені, наголошують юристи.
“Ці обмеження не можуть бути встановлені через те, що в нас на рівні закону Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування чітко передбачено підстави, коли пенсія не виплачується. І цей перелік підстав вичерпний, у ньому не встановлено обмежень щодо місця проживання пенсіонера на момент смерті. Його не можна розширювати проєктом постанови Кабінету Міністрів, додавати якісь нові додаткові підстави, яких немає в законі”, — каже Олеся Ляшук.
Головним фактором протирічь, які виникли у проєкті постанови, правозахисниця вважає те, що Мінсоцполітики вважає пенсії українців не їхнім майном, а соціальними виплатами, що є неправильним. Для позбавлення людини законної пенсії мають бути серйозні підстави, які передбачені в законі Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Тому внесення змін до пенсійних виплат суперечить чинному законодавству.
“Чому виникають ці проблеми? Тому що в нас з Мінсоцом різні підходи з точки зору визначення пенсії. Що таке є пенсія? Загальноприйнятий підхід, який у тому числі встановлений на рівні Європейського суду, передбачає, що пенсія — це майно особи. Не соціальна виплата, якою її вважає Мінсоц. І фактично особа свою пенсію заробила давно, сплачуючи єдиний соціальний внесок. І для того, щоб позбавити особу пенсії або встановити якісь обмеження щодо її отримання, мають бути якісь суттєві порушення, вчинені особою. А оскільки Мінсоц вважає пенсію не як майно особи, а як соціальну виплату, то встановлює різні обмеження, які притаманні саме для отримання соціальних виплат. І тому, мабуть, через це виникають основні суперечності між правозахисниками і Мінсоцом з точки зору саме отримання пенсії”, — зауважила Олеся Ляшук.
У коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, наголошують, що ухвалення постанови в запропонованій редакції створить системні ризики неправомірних відмов у призначенні та припиненні пенсійних і страхових виплат. Це призведе до масового оскарження таких рішень у судовому порядку. Тому правозахисники закликають переглянути проєкт постанови та привести його у відповідність до вимог закону.
Люди вимушені роками мешкати в пунктах тимчасового розміщення / фото росджерела
Бахмутяни, які мешкають на ТОТ, досі не можуть отримати обіцяні окупаційною владою компенсації. Людям неодноразово обіцяли налагодити роботу комісій та процес виплат, але на практиці механізм так і не запрацював. Окупаційні адміністрації так і не розробили точний порядок виплат і не налагодили спрощену процедуру обстеження житла, як того обіцяли раніше.
Що відомо про механізм компенсацій від рф і як на це реагують люди, пише Бахмут IN.UA.
Рф не видає обіцяні компенсації мешканцям ТОТ
Влітку 2025 року окупаційна влада так званої “днр” заявила про початок виплат компенсацій за житло мешканцям так званої “днр”. “Уряд днр” затвердив суми компенсацій і оголосив про можливе створення комісій.
Однак до сьогодні процес виплати компенсацій у “днр” так і не запрацював. Попри обіцянки окупантів, порядок отримання виплат не розроблений, а обстеження майна не ведеться. Спрощена процедура обстеження пошкодженого і зруйнованого житла, яку також раніше обіцяли окупанти, також не працює. Через це люди не можуть отримати обіцяні кошти.
“Щодо порядку отримання компенсацій по містах та округах інформації на даний момент немає. Дуже багато залежить від обстеження міст. Є ймовірність, що ухвалять закон, який спрощує процедуру обстеження, але на даний момент точної інформації немає”, — цитують у росджерелах керівника партії “единая россия” в “днр” олексія муратова.
Не дають прогнозів і щодо розмірів виплат. Їх раніше затвердив так званий “уряд днр”. За пошкоджене житло людям мають виплачувати 10 тисяч рублів за 1 м², а за зруйноване житло — 45 тисяч рублів за 1 м².
Однак і ці суми люди отримати не можуть, оскільки виплати будуть нараховані за нормами, які визначили в рф. На одну людину, нібито, передбачена компенсація за 33 м², на двох — 42 м². Загальна площа знищеної нерухомості не береться до уваги.
Попри обурення людей, збільшення розмірів виплат не прогнозують.
“Розмір виплат можливо буде змінити лише після внесення змін до Постанови Уряду №2255”, — зазначив олексій муратов.
Реакція людей
У коментарях до новини люди обурюються. Кажуть, що від окупаційної влади не бачать реальної підтримки, а лише вдавання активної роботи. Через те, що люди не можуть отримати компенсацій, вони вимушені жити в пунктах тимчасового розміщення. Деякі з них — ще з початку війни на сході України.
Люди обурюються бездіяльністю окупаційної влади / скриншотЛюди вимушені роками мешкати в пунктах тимчасового розміщення / скриншот
Разом з цим є й ті, хто радить не чекати допомоги від “влади”. Людей, які втратили житло та мешкають у ПВРах, закликають не сподіватися на “халяву” і кажуть, що тимчасові прихистки не вічні. Серед порад є і “створення маленького фонду взаємодопомоги”.
Людям радять не чекати допомоги від влади / скриншот
Проєкт постанови Мінсоцполітики щодо змін у порядку пенсійних виплат викликав критику правозахисників через низку норм, які, на їхню думку, суперечать чинному законодавству. Йдеться, зокрема, про […]
Бахмутяни, які мешкають на ТОТ, досі не можуть отримати обіцяні окупаційною владою компенсації. Людям неодноразово обіцяли налагодити роботу комісій та процес виплат, але на практиці […]
Російська армія продовжує наступ на Покровському напрямку. Головною метою ворога є захоплення Покровська і Мирнограда, де тривають бої. Ситуація в цих містах напружена, оскільки росіяни […]
Пенсійний фонд України відновлює виплату пенсій для пенсіонерів з тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, які пройшли фізичну ідентифікацію, але не подали заяву про […]
Ситуація на східному фронті залишається складною. Аналітики DeepState фіксують зміни лінії бойового зіткнення поблизу декількох населених пунктів Донеччини, а Генеральний штаб ЗСУ повідомляє про високу […]