Україна розпочала збір даних для евакуації водіїв з польсько-українського кордону, які опинилися в пастці через блокування пунктів пропуску польськими перевізниками. Інформацію збирають у спеціальній формі.

Про це заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач повідомив на своїй сторінці y Facebook.

Евакуація водіїв із польського кордону

За словами Сергія Деркача, Україна порушувала питання на робочому та офіційних рівнях щодо створення гідних умов для водіїв, які застрягли на кордоні з Польщею. Йдеться про харчування, чергування “швидких”, пожежних машин та належних санітарних умов. Утім, результату немає. Натомість з’являються повідомлення про продовження протесту та його погодження з боку польської влади.

Всі водії та перевізники, які висловлять бажання евакуюватися, можуть заповнити форму. Вона доступна за посиланням.

Моніторингова група ЄС на кордоні

Окрім анонсу евакуації, представник Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури повідомив, що відомство працює над ініціацією створення моніторингової групи з боку Європейського Союзу на кордоні. Це дозволило б офіційно фіксувати ситуацію на пропускних пунктах та спонукати до її вирішення. 

Блокування польського кордону

Вже декілька тижнів на кордоні продовжується страйк польських водіїв, яких не влаштовує транспортний безвізовий режим для України. Ситуація спочатку створювала багатокілометрові черги, але згодом вийшла з-під контролю. Станом на 24 листопада відомо про загибель 2 українських перевізників. Так, 11 листопада у своїй вантажівці помер 54-річний водій фури, який планував перетнути пункт пропуску “Дорогуськ — Ягодин”. Вчора, 23 листопада, поблизу пункту пропуску “Корчова — Краківець” помер ще один український водій.

Польські перевізники розпочали страйки на кордоні з Україною 6 листопада. Вони заблокували три пункти пропуску для проїзду вантажного транспорту: “Корчова — Краківець”, “Гребенне — Рава-Руська” та “Дорогуськ — Ягодин”. Перевізники планують продовжувати страйки до 3 січня.

Серед вимог мітингувальники назвали такі:

• повернути українським перевізникам дозволи;
• посилити для іноземних перевізників правила перевезень за ЄКМТ (документ, що дає змогу вільно здійснювати перевезення, зокрема транзитні, по території країн, які є учасниками Європейської Конференції Міністрів Транспорту);
• заборонити можливість реєструвати компанії в Польщі, якщо фінанси компанії перебувають не на території ЄС,
• окрема черга в Е-черзі для авто на номерах ЄС та окрема черга на всіх кордонах для порожніх фур;
• відкритий доступ до системи “Шлях”.

Читайте також:

• Без пільг в Чехії й офіційної роботи в Польщі: які зміни чекають біженців з України
• Українці в Польщі можуть отримати допомогу від БФ “Право на Захист”
• “Не дозволила собі плакати жодного дня”: як бахмутянка Ірина Яценко навчає чирлідерок у Польщі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У застосунку “Дія” з’явилася нова послуга — компенсація автоцивілки для ветеранів та ветеранок зі статусом учасника бойових дій (УБД) або осіб з інвалідністю внаслідок війни. Поліс може стати повністю безплатною.

Про це повідомили представники “Дія”.

Компенсація автоцивілки для ветеранів у “Дії”

Ветерани та ветеранки зі статусом УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни можуть отримати компенсацію вартості автоцивілки онлайн. Половину вартості поліса компенсує страхова компанія, іншу половину — держава. У результаті автоцивілка стає безплатною.

Подати заявку на компенсацію можуть ті, хто:

• має посвідчення ветерана в застосунку “Дія”;
• оформив договір після 1 січня 2025 року з використанням пільги; користується авто з об’ємом двигуна до 2500 см³ або електромобілем до 100 кВт;
• використовує транспорт для особистих потреб.

Як подати заявку

Для того, щоб скористатися новою програмою, потрібно:

• оновити застосунок “Дія” та авторизуватися у ньому;
• обрати розділ “Сервіси” та пункт “Ветеран PRO”;
• знайти “Компенсацію автоцивілки”;
• зазначити пільговий договір, який має підтягнутися автоматично;
• обрати “Дія.Картку” для зарахування коштів.

Читайте також:

Як отримати акт перевірки сімейного стану в 2025-2026 роках

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні 1991 року жителі тодішнього Артемівська взяли участь у Всеукраїнському референдумі щодо підтримки Акту проголошення незалежності України та виборах першого Президента. Більшість містян підтримали незалежність, однак питання майбутнього президента і перейменування міста викликали дискусії.

Детальніше про це розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Як проходив референдум і перші вибори в Бахмуті

Про проведення Всеукраїнського референдуму та виборів президента жителі Артемівська дізналися з українських ЗМІ ще з 1 вересня 1991 року, коли стартувала передвиборча агітація.

Висвітлювала виборчі процеси газета “Вперед”. Тут публікували думки мешканців міста та місцевих громадських і політичних діячів. Саме звідси стало відомо, що переважна більшість жителів міста підтримує Акт проголошення незалежності України.

Основні дискусії викликало голосування за першого президента: найбільшу підтримку мав Леонід Кравчук, другим за популярністю був В’ячеслав Чорновіл, третім — Левко Лук’яненко. Водночас частина мешканців планувала не брати участі у виборах або голосувати “ні за кого”.

Протилежні погляди також були серед містян. Зокрема, член Соціалістичної партії В. Ф. Черепков виступав проти незалежності України як окремої держави, підтримуючи ідею її перебування у складі срср. У місті відбувся й поодинокий протест проти референдуму та президентських виборів — 7 листопада 1991 року, за участі не більше десяти осіб.

Як проходило голосування

Голосування в місті розпочалося 1 грудня 1991 року, хоча виборчі ділянки з’явилися ще в середині листопада.

За підсумками голосування:

• у референдумі взяли участь 75 665 осіб, що становило 78,2% виборців;
• Акт проголошення незалежності України підтримали 64 981 виборець (86%), тоді як проти висловилися 7 651 особа (10,1%);
• на президентських виборах найбільше голосів отримали Леонід Кравчук — 57 965 (76,8%) та В’ячеслав Чорновіл — 7 970 (10,6%).

Зазначимо, що паралельно в тогочасному Артемівську відбувся міський референдум, де постало питання повернення місту його історичної назви — Бахмут. Проте, більшість виборців, а саме 78,3%, виступили за збереження радянської назви “Артемівськ”, тоді як за “Бахмут” проголосували 20,4%.

Читайте також:

Бахмутська метеостанція: історія її появи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!