Україна розпочала збір даних для евакуації водіїв з польсько-українського кордону, які опинилися в пастці через блокування пунктів пропуску польськими перевізниками. Інформацію збирають у спеціальній формі.

Про це заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач повідомив на своїй сторінці y Facebook.

Евакуація водіїв із польського кордону

За словами Сергія Деркача, Україна порушувала питання на робочому та офіційних рівнях щодо створення гідних умов для водіїв, які застрягли на кордоні з Польщею. Йдеться про харчування, чергування “швидких”, пожежних машин та належних санітарних умов. Утім, результату немає. Натомість з’являються повідомлення про продовження протесту та його погодження з боку польської влади.

Всі водії та перевізники, які висловлять бажання евакуюватися, можуть заповнити форму. Вона доступна за посиланням.

Моніторингова група ЄС на кордоні

Окрім анонсу евакуації, представник Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури повідомив, що відомство працює над ініціацією створення моніторингової групи з боку Європейського Союзу на кордоні. Це дозволило б офіційно фіксувати ситуацію на пропускних пунктах та спонукати до її вирішення. 

Блокування польського кордону

Вже декілька тижнів на кордоні продовжується страйк польських водіїв, яких не влаштовує транспортний безвізовий режим для України. Ситуація спочатку створювала багатокілометрові черги, але згодом вийшла з-під контролю. Станом на 24 листопада відомо про загибель 2 українських перевізників. Так, 11 листопада у своїй вантажівці помер 54-річний водій фури, який планував перетнути пункт пропуску “Дорогуськ — Ягодин”. Вчора, 23 листопада, поблизу пункту пропуску “Корчова — Краківець” помер ще один український водій.

Польські перевізники розпочали страйки на кордоні з Україною 6 листопада. Вони заблокували три пункти пропуску для проїзду вантажного транспорту: “Корчова — Краківець”, “Гребенне — Рава-Руська” та “Дорогуськ — Ягодин”. Перевізники планують продовжувати страйки до 3 січня.

Серед вимог мітингувальники назвали такі:

• повернути українським перевізникам дозволи;
• посилити для іноземних перевізників правила перевезень за ЄКМТ (документ, що дає змогу вільно здійснювати перевезення, зокрема транзитні, по території країн, які є учасниками Європейської Конференції Міністрів Транспорту);
• заборонити можливість реєструвати компанії в Польщі, якщо фінанси компанії перебувають не на території ЄС,
• окрема черга в Е-черзі для авто на номерах ЄС та окрема черга на всіх кордонах для порожніх фур;
• відкритий доступ до системи “Шлях”.

Читайте також:

• Без пільг в Чехії й офіційної роботи в Польщі: які зміни чекають біженців з України
• Українці в Польщі можуть отримати допомогу від БФ “Право на Захист”
• “Не дозволила собі плакати жодного дня”: як бахмутянка Ірина Яценко навчає чирлідерок у Польщі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

WhatsApp, Telegram, Viber, Signal та інші, стали невіднятною частиною нашого спілкування. Це популярно, бо можна швидко поширити інформацію, переписки вважаються конфіденційними, а самі месенджери — зручні у використанні. Однак ці переваги також роблять їх ефективним інструментом для поширення фейкових новин, дезінформації та маніпуляцій. “Бахмут IN.UA” пояснить детальніше.

Чому месенджери є ідеальним середовищем для фейків?

Більшість популярних месенджерів використовують наскрізне шифрування (end-to-end encryption), що ускладнює виявлення неправдивої інформації. Повідомлення поширюються в особистих чатах і групах, де модерація майже відсутня.

До прикладу, великі соціальні мережі, такі як Facebook або Instagram, розробили алгоритми, завдяки яким деякі (але далеко не всі) недостовірні відео або фото маркуються як фейкові або створені за допомогою штучного інтелекту. У месенджерах же такого функціоналу немає. Окрім цього, на відміну від соціальних мереж, у месенджерах складно відстежити першоджерело інформації або перевірити її достовірність.

Користувачі можуть легко пересилати повідомлення одразу десяткам чи сотням інших людей. Це дозволяє фейкам поширюватися з неймовірною швидкістю, а інформація, отримана від друзів, родичів або знайомих, сприймається більш правдоподібно. Люди рідко перевіряють факти, якщо повідомлення прийшло від близької особи.

Типові форми фейків у месенджерах

Всі ми стикалися із так званими “ланцюговими повідомленнями”. Зазвичай це текст із проханням переслати далі. Наприклад, вигадані попередження про віруси, нові закони чи знижки. 

Дуже популярними є фейкові фото та відео. Часто це маніпулятивний контент або підроблені записи від імені офіційних осіб. Про один з таких прикладів ми розповідали у нашому тексті “14 тисяч гривень українцям, які не виїздили за кордон: “нашумілий законопроєкт”, про який відомо лише з TikTok“.

Окремим щаблем стоять небезпечні посилання. Фальшиві новини можуть бути прикриттям для посилань, що ведуть до фішингових сайтів або шкідливих програм.

І не забуватимемо про конспірологічні теорії. Месенджери активно використовуються для поширення теорій змов, особливо у кризові періоди. Сюди підходять всі повідомлення про “влада нас всіх кинула”, “військові масово відступають з…” і так далі.

Наслідки поширення фейків у месенджерах

• Соціальна паніка. Недостовірна інформація про загрози (наприклад, про здоров’я чи безпеку) може викликати паніку серед населення;
• політична дестабілізація. Дезінформація використовується для маніпуляцій під час виборів, протестів та особливо під час війни.
• економічний вплив. Фейки про банківську систему, знижки чи дефіцит товарів можуть призводити до фінансових втрат або ажіотажу на ринку.
• шахрайство. Шахраї використовують месенджери для поширення фейкових акцій, лотерей чи зборів коштів.

Як боротися з поширенням фейків у месенджерах?

Не вестися на фейки — це виключно ваша особиста зона відповідальності. Ніхто не може контролювати на 100% інформацію, яку ви споживаєте в Інтернеті. Тому, аби захистити себе від навали неправдивої інформації, варто почати виховувати у собі критичне мислення.

Також ви можете звертати увагу на джерело. Фейкові новини зазвичай не посилаються на авторитетні джерела або мають розмиту інформацію. Будьте критичними до сенсаційних новин: якщо інформація виглядає занадто шокуючою або неймовірною, це може бути ознакою маніпуляції. Перевірте дані в інтернеті — можливо фактчекери вже зробили спростування або ж цієї інформації взагалі ніде не існує, окрім як у вашій особистій переписці із кумою. Просто напишіть в Google суть новини чи пару ключових фраз і гляньте скільки разів про це писали медіа чи офіційні джерела, міжнародних організацій тощо.

Також існує “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини, засновані на чутках. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією, включаючи Телеграм-канали.  

Месенджери — це потужний інструмент комунікації, але їхня анонімність і масштабність створюють ризики для поширення дезінформації. Боротися з цією проблемою можна лише шляхом поєднання технологічних рішень, освіти користувачів та індивідуальної відповідальності кожного за поширення інформації.

Читайте також:

• 14 тисяч гривень українцям, які не виїздили за кордон: “нашумілий законопроєкт”, про який відомо лише з TikTok
• “У вашій будівлі я заклав вибухівку”. Українці отримують листи з погрозами від “військових”
• Діти та шахрайство в Інтернеті: як захистити від виманювання грошей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні цього року російський воєнкор александр федорчак побував у знищенному та окупованому Бахмуті та позував на фоні зруйнованих будівель. Редакція дізналася більше про окупанта.

Грудень, Бахмут

Охочим до фото у зруйнованому росіянами Бахмуті виявився уродженець Криму, 28-річний александр федорчак з селища міського типу Нижньогірський, що в Білогірському районі півострова. Зараз він воєнний кореспондент пропагандистського видання “ізвєстія”, до цього навчався у Кримському федеральному університеті імені Вернадського, який росіяни створили на базі Таврійського національного університету імені В.І Вернадського.

Після закінчення вишу у Криму федорчак працював у місцевих ЗМІ в окупації.  
Сам ТНУ імені В.І Вернадського після окупації півострова релокувався до Києва.

Крім того, що тепер вже “російський” воєнкор народився в Україні, він ще є фанатом Донецького футбольного клубу “Шахтар”:

Крім роботи у ЗМІ окупованого Криму федорчак встиг у 2017 році відслужити строкову службу в росії:

У тому ж 2017 році воєнкор тішився можливості побачити президента рф путіна:

Втім, жага федорчака до росії не виникла нізвідки. Батько воєнкора — приватний підприємець у тому ж Нижньогірському — федорчак сергій іванович, у 2014, після окупації росіянами Криму він балотувався до сільради свого смт від парітї “справедлівая росія”:

Але отримував посвідчення водія сергій федорчак чомусь саме в Україні, навіть після окупації півострова:

У 2018 він отримав категорію легковою авто у Херсонському сервісному центрі МВС.

Тепер же сам воєнкор александр федорчак знімає сюжети для “ізвєстій” та звинувачує Україну в руйнуванні своїх же територій. 

Пропагандист жодним чином не згадує, хто насправді відповідальний за руйнування міст та сіл в Україні. Федорчак веде пропагандистську лінію, виправдовуючи “сво”.

Читайте також:

• Бахмутська керівниця, діти на камчатці та зникнення людей: як живе окупований Світлодарськ
• Їдуть з Уралу й Таджикистану: обличчя “руського міра”, що приїхали окуповувати Донеччину та Луганщину 
• Окуповане Покровське: уральські танкісти та волонтери — “захисники мирного неба росії”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!