Учасники програми єВідновлення повинні вчасно подати звіт про використання коштів через портал Дія. В іншому випадку їх чекає обов’язкова верифікація комісією з відвідуванням об’єкта. Дотримання цього порядку допоможе уникнути зайвих бюрократичних труднощів та забезпечить швидке завершення участі в програмі.

Про це повідомляє Краматорська міська рада.

Подання звіту в рамках програми єВідновлення

У рамках програми єВідновлення учасники повинні обов’язково подати звіт про використані кошти для завершення участі. Це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України №381. Звітність є ключовою умовою, що допомагає уникнути додаткових перевірок та забезпечити швидке завершення участі в програмі.

Згідно з правилами, лише 5% учасників категорії А та 10% категорії Б, які вчасно подали звіти, підлягають верифікації комісією з відвідуванням об’єкта. Якщо ж учасник не подав звіт вчасно, верифікація з обов’язковим відвідуванням об’єкта є неминучою. 

Комісія перевіряє відповідність фактично проведених ремонтних робіт та придбаної будівельної продукції тим, що вказані у чек-листі. Під час перевірки також здійснюється фотофіксація. Важливо розуміти, що уникнути верифікації шляхом неповідомлення про завершення ремонту не вдасться — ремонт вважатиметься завершеним автоматично через 12 місяців після зарахування коштів на спеціальний рахунок.

Після завершення ремонтних робіт, визначених у чек-листі, учасник програми зобов’язаний подати звіт через портал Дія. Це потрібно зробити протягом 12 місяців (або 18 місяців для категорії Б) після зарахування коштів. Для цього необхідно:

• увійти в розділ єВідновлення на порталі або у додатку Дія;
• обрати об’єкт, щодо якого подається звіт;
• натиснути «Повідомити про ремонт»;
• зазначити поточний стан ремонту;
• додати до 10 фото, що підтверджують виконання робіт або придбання матеріалів (кожне фото не має перевищувати 5 МБ);
• надіслати звіт.

Читайте також:

• Дія спрощує процес подання заявок на єВідновлення
• Скільки бахмутян мають побоювання, що не отримають компенсацію: результати опитування
• Як долучитися до робочої групи з відновлення Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Раді зареєстрували законопроєкт № 12377 “Про основні засади житлової політики”. Пропонують закладення основ для формування житлової політики України з урахуванням стандартів та норм керівних документів Європейського Союзу. У новому проєкті є пункти, які будуть мати вплив й на переселенців та переселенок, зокрема йдеться про впорядкування процесу оренди соціального житла. Його зможуть отримати люди в державному та територіальному житловому фонді. На додаток планують урегулювати ціну за таке житло, а держава зможе покривати частину його вартості.

Що передбачає законопроєкт № 12377, що зможуть робити органи місцевого самоврядування, а що стане відповідальністю Кабміну? Читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що зміниться для житлового фонду?

Житловий фонд України складатиметься з трьох фондів, це:

• приватний житловий фонд, (може надаватися за рішенням власника, як соціальне житло в оренду);
• житловий фонд територіальних громад; (житло надають на умовах оренди, як соціальне чи службове);
• державний житловий фонд (житло надають на умовах оренди, як соціальне чи службове).

Оплата соціального житла буде варіюватися залежно від доходу людини, її наявних пільг та майна. Майно, яке знаходиться на окупованих територіях, не буде рахуватися. Соціальним житлом зможуть користуватися, зокрема, й переселенці та переселенки. Частину вартості за оренду соцжитла пропонують покривати з бюджету держави.

Нежитлові приміщення в житлових будинках не будуть належати до житлового фонду України.

У проєкті Закону вказано, що житло приватного фонду може використовуватися не лише для проживання власника та членів його родини, але й для передачі за рішенням власника цього житла для оренди. Йдеться саме про передачу оселі за договором оренди соцжитла.

Щодо житлового фонду територіальних громад, то за його використанням будуть стежити органи місцевого самоврядування, а за державним, орган державної влади відповідно.

Звідки будуть брати житло для житлового фонду?

• нове будівництво житла;
• реконструкція існуючих житлових будинків;
• передача житла з приватної у державну власність та власність територіальних громад;
• житло, яке отримають у власність територіальні громади, яке попередньо суд вилучив, визнавши безхазяйним або відумерлим;
• житло побудоване коштом держбюджету, яке передадуть з держвласності у власність територіальних громад;
• державне житло, яке передадуть у приватну власність.

Фінансування формування такого фонду будуть кошти державного та місцевого бюджетів, міжнародних донорів. Також фінансувати його можуть добровільні внески фіз- чи юр- осіб.

Що передбачає нова житлова політика за законопроєктом № 12377?

Метою законопроєкту його ініціатори вказують нову житлову політику України, яка дасть можливість людям розв’язати житлове питання, орендувавши його або придбавши. Автори проєкту пишуть в пояснювальній записці, що наразі в Україні майже 4,9 мільйона внутрішньо переміщених осіб, з них близько 2,5 мільйона осіб не можуть повернутися до своїх домівок через пошкодження або знищення житла або їх житло знаходиться на тимчасово окупованих територіях чи на яких ведуться бойові дії.

Законопроєкт, зокрема пропонує врегулювати оренду соціального житла в Україні. В пояснювальній записці подають кілька головних пунктів. Одним із перших, це встановлення принципів житлової політики, що відповідають принципам, закладеним в міжнародних документах Європейського Союзу.

Йдеться про:

• доступність та безбар’єрність житла;
• непорушність права на житло та недоторканість житла;
• прозорість та громадська участь, (тобто громадськість має вільно брати участь у розробці та реалізації житлової політики);
• свобода вибору;
• справедливість та рівний доступ кожного до житла;
• стратегічне планування, (тобто рішення мають ухвалювати на основі аналізу зовнішнього оточення та внутрішнього потенціалу);
• соціальну інтеграцію, (йдеться про розвиток районів зі змішаним доходом, які також мають запобігати концентрації бідності).

Пріоритети житлової політики

У проєкті Закону передбачили пріоритети житлової політики, серед яких врахували й потреби внутрішньо переміщених осіб:

• розв’язати проблему бездомності та запобігти їй;
• сформувати, наповнити та взяти на облік житлові фонди, щоб дати там житло людям;
• врегулювати ринок оренди, йдеться про прозорість орендних відносин та забезпечення прав, як для орендарів, так й для орендодавців;
• надати людям компенсації за знищене або пошкоджене житло тощо.

Наразі, оренда квартир в Україні неврегульована, цей “бізнес” знаходиться в тіні, адже власників квартир, які здають оселю офіційно та платять за це податку, знайти важко. Крім того, для багатьох ВПО плата за оренду “з’їдає” найбільше коштів їх бюджету. Це підтверджує статистика від Міжнародної організації з міграції. Відтак, 60% опитаних переселенців та переселенок в Україні відповіли, що витрачають понад половину доходу своєї сім’ї на оренду житла.

До завдання житлової політики віднесли створення умов та залучення фінансових / скриншот із Проєкту закону.

Які повноваження матиме Кабмін у сфері житлової політики?

Законопроєктом пропонують надати Кабміну, зокрема, такі повноваження:

• спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади у сфері житлової політики;
• схвалення Державної стратегії житлової політики України та плану заходів з її реалізації;
• визначення порядку заміни житла, у якому проживає людина з інвалідністю, якщо це житло не відповідає вимогам щодо доступності та його не можливо пристосувати до цього.

Крім того, Кабмін зможе затверджувати порядок виключення з житлового фонду, переведення житлових приміщень в нежитлові. Наприклад, він може затвердити порядок переведення дачних чи садових будинків, які відповідають будівельним нормам, у житлові будинки. Кабмін зможе визначити порядок надання соцжитла, та порядок розрахунку плати за таке житло й затвердити типовий договір оренди.

До повноважень також пропонують віднести визначення переліку тих людей, які можуть отримати службове житло з держфонду, фонду територіальних громад та визначити розмір плати за його оренду.

Що зможуть робити органи місцевого самоврядування?

До їх повноважень органів місцевого самоврядування хочуть віднести таке:

• забезпечення реалізації житлової політики на території відповідних громад, розроблення, затвердження та виконання заходів, завдань й показників стратегій житлової політики територіальних громад та планів заходів з їх реалізації, затвердження регіональних стратегій житлової політики у випадках, визначених цим Законом;
• формування та наповнення житлового фонду територіальних громад, розпорядження та управління таким житловим фондом;
• забезпечення обліку житла житлового фонду територіальних громад, організація обліку житлового фонду незалежно від форми власності на території громад;
• ухвалення рішень про виключення житла з житлового фонду, переведення житлових приміщень в нежитлові, переведення дачних й садових будинків у житлові будинки, якщо вони відповідають нормам;
• участь в реалізації фінансово-кредитних механізмів підтримки будівництва (придбання) житла;
• ухвалення рішень щодо надання соціального чи службового житла;
• ухвалення рішень щодо надання земельних ділянок житлово-будівельним та житловим кооперативам, операторам доступного житла відповідно до Земельного кодексу України.

Тож, як бачимо, повноваження Кабміну та органів місцевого самоврядування мають відмінності. Кабмін може встановлювати порядок плати за житло, визначити чи житло доступне для людей з інвалідністю тощо. Тоді, як органи місцевого самоврядування зможуть ухвалювати рішення про те, які земельні ділянки надавати для будівництва житла та кому саме, яким кооперативам чи операторам.

Читайте також:

• Бахмут-Гоща: перспективи побудови житла для ВПО. Розпитали у влади Бахмута й Гощі
• “Бахмут-Гоща”: хто може отримати житло, яке планують будувати для бахмутян, та чи буде воно в Баришівці
• Без громадського транспорту й роботи:чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рада ВПО — це консультативно-дорадчий орган. Ради почали активно створювати з 2023 року. Вони об’єднують між собою внутрішньо переміщених осіб з проактивною громадянською позицією, відповідними досвідом і знаннями, щоб ефективніше захищати права та інтереси переселенців та переселенок в регіоні. Також до Рад входять представники місцевої влади. При Бахмутській міській військовій адміністрації також діє така Рада. Хто входить в цю Раду та чим займаються її учасники та учасниці? Чи закладені кошти на її роботу?

Редакція Бахмут IN. UA проаналізувала.

Рада ВПО при Бахмутській МВА

25 серпня 2023 року затвердили Положення про раду з питань ВПО при Бахмутській МВА. Робота ради відбувається на громадських засадах, тобто зарплат для її членів та членкинь – не передбачає. Від бахмутян заявки на участь в Раді приймали до 15 вересня 2023 року. 

У актуальному Розпорядженні вказано, що склад Ради ВПО при Бахмутській МВА утворюється з 18 осіб.

З цих 18 осіб є:

• 6 людей, які є представниками/цями органу, (при якому утворено Раду ВПО та/або підпорядкованих цьому органу працівників ОМС, тобто Бахмутська МВА);
• 9 людей, це  переселенці та переселенки;
• 3 людей, це представники громадських об’єднань, які провадять діяльність у сфері забезпечення та захисту прав внутрішньо переміщених осіб.

Склад Ради ВПО опублікований на сайті Бахмутської міської ради. З моменту її створення провели 6 засідань. Ось перелік осіб, які входять до Ради, список опублікований на сайті Бахмутської міської ради.

Хто входить в Раду ВПО при Бахмутській МВА?

Олександр Бабенко, вказаний як представник громадської організації “Ми з України” (за згодою). Нагадаємо, що Олександр Бабенко станом на 14 вересня 2024 року входив до депутатського корпусу міськради, а про припинення його повноважень повідомлень не було.

• Олена Бойко, представниця громадської організації “Ідея Іванівської молоді” (за узгодженням), ця організація надає допомогу ВПО у місті Жовті Води.
• Олександр Бондарєв, вказаний як представник ВПО (за згодою). Нагадаємо, що Олександр Бондарєв у 2024 році (станом на жовтень) значився як директор КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”. Також про припинення його повноважень не було повідомлень.
• Ігор Гаєвий, представник ВПО (за згодою). Станом на 2025 рік (січень) він є директором релокованого в Гощу Бахмутського центру професійно-технічної освіти.
• Алла Губа, як вказано на сайті міськради, є головною спеціалісткою Управління охорони здоров’я Бахмутської міської ради;
• Олена Данько, вказана  як внутрішньо переміщена особа (за згодою). Водночас Олена Данько в 2025 році виконує обов’язки старости Іванівського старостинського округу.
• Валентина Долинська, представниця громадської організації “Агенція зі сталого розвитку та інновацій” (за узгодженням), раніше була членкинею Громадської Ради.
• Наталя Зубар, вказана як внутрішньо переміщена особа (за згодою), була членкинею комітету доступності у Бахмуті.
• Марина Іванушкіна, вказана як внутрішньо переміщена особа (за згодою). Водночас вона керуюча справами виконкому Бахмутської міської ради, про припинення її повноважень повідомлень не було.
• Оксана Карпець, вказана як начальниця Управління освіти Бахмутської міської ради.
• Наталя Кисиличина, вказана як внутрішньо переміщена особа (за згодою). На сайті міськради значиться як керівниця відділу пресслужби Бахмутської міської ради.
• Олена Костюченкова, вказана як внутрішньо переміщена особа (за згодою). Є старостою Опитного.
• Вікторія Кушнір, вказана як начальниця Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради;
• Валерія Пруднікова, вказана як внутрішньо переміщена особа (за згодою), також учителька Бахмутського НВК 11;
• Інна Сподіна, вказана як начальниця Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради;
• Тетяна Татаринова, вказана як начальниця Управління економічного розвитку Бахмутської міської ради;
  Надія Трофимова, вказана як начальниця Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради;
• Ольга Шурло, вказана як внутрішньо переміщена особа (за згодою).

Загалом спостерігаємо, що учасниці та учасники Ради ВПО, які вказані як ВПО, але водночас вони в різний період представляли Бахмутську міську раду чи територіальну громаду, як посадовці. Йдеться про:

• депутата Олександра Бондарєва;
• старосту Опитного Олену Данько;
• керуючу справами виконкому Бахмутської міської ради Марину Іванушкіну;
• керівницю відділу пресслужби Бахмутської міської ради Наталю Кисиличину;
• старосту Опитного Олену Костюченкову.

Більшість з членів ради які мали б представляти думку громадськості, є частиною міського самоврядування.

Що робила Рада ВПО при Бахмутській МВА: 2023 рік

Перше засідання Ради відбулось 28 вересня 2023 року. На ньому затверджували керівний склад Ради. Так головою призначили Марину Іванушкіну, заступницею стала Олена Бойко, а секретарем обрали Інну Сподіну.

Наступне засідання пройшло 1 листопада 2023 року. На ньому призначили одразу кілька завдань. Зокрема, Інна Сподіна та Олександр Бондарєв мали направити запити до Департаментів ЖКГ Київській, Дніпропетровській, Харківській, Полтавській та Вінницької областей щодо наявного реєстру місць компактного проживання.

Також у 2 протоколі вказано про можливість надавати письмові пропозиції щодо питань для розгляду на засіданнях Ради ВПО на адресу [email protected].

Що робила Рада ВПО при Бахмутській МВА: 2024 рік

Перше засідання Ради ВПО у 2024 році відбулось 30 січня. Тоді ж для Управління соцзахисту дали завдання проінформувати бахмутян про “Програму підтримки та інтеграції мешканців Бахмутської МТГ з-поміж ВПО на 2024-2025 роки”. Ознайомитись з програмою можна за посиланням. Строком реалізації програми визначили термін з 10.01.2024 по 31.12.2025. На неї заклали 70 480,0 тисяч гривень. Водночас з бюджету Бахмутської МТГ виділили на це 14 480,0 тисяч гривень. Кошти з інших джерел склали 56 000,0 тисяч гривень.

На цьому ж засіданні для Управління розвитку міського господарська та капітального будівництва дали завдання підготувати та направити лист до Міністерства розвитку громад та інфраструктури щодо збільшення регіонального коефіцієнта для розрахунку компенсацій за знищене майно.

2 засідання провели 27 березня. У протоколі вказано, що до 30 квітня Тетяна Татаринова та Олена Костюченкова мали посприяти в організації осередку підтримки мешканців Бахмутської МТГ у місті Павлоград. Про відкриття осередку підтримки в Павлограді новин не було, станом на грудень 2024 року редакція повідомляла, що в Україні працюють 9 осередків підтримки та ще кілька міст, де бахмутянам видають допомогу. Павлограда серед них немає. 

Передостаннє засідання Ради ВПО в 2024 році відбулось в липні, 25 числа. Серед завдань члени Ради ВПО мали сформулювати звернення від Ради з питань ВПО щодо можливих шляхів отримання житлових сертифікатів за зруйноване житло.

Останнє засідання в 2024 році відбулось 19 грудня. Члени Ради ВПО до 1 лютого 2025 року мають надати пропозиції для формування стратегічного плану їх роботи.

Засідання Ради проводять не рідше одного разу в квартал онлайн. Тож на початку 2025 року буде перша зустріч де й мають презентувати план роботи Ради ВПО на поточний рік.

Читайте також:

• Бахмут-Гоща: перспективи побудови житла для ВПО. Розпитали у влади Бахмута й Гощі
• Закон №7283: які ризики він несе для ВПО та чи справді спрямований на інтеграцію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!