15 лютого о 16:00 у столиці в музеї “Становлення української нації” відбудеться презентація книги “Бахмут: хроніки незламної фортеці”, над якою працювали мешканці міста. На захід запрошують бахмутян, організатори події зазначають, що будуть рефлексувати з авдиторією, ділитися процесом роботи над книгою та говорити про Бахмут.
Редакція поспілкувалася з авторами книги “Бахмут” та дізналася деталі її створення.
Примітка. Над книгою працювали керівник проєкту Олексій Кононенко, авторка Євгенія Богославська, а допомагали з візуальним та текстовим наповненням: Микита Безмен, Вадим Мардіян, Ірина Бенцак, Денис Руденко, Ганна Бокова та Альона Щекодіна, редакція Бахмут. IN.UA. Видавець книги — Іван Степурін, голова “Саміт-книга”, директор МБФ “Твоя доброта”, президент ГО “Українська посмішка”.
Якщо ви бажаєте взяти участь у презентації, як гість заповніть коротку форму за посиланням, це займе менше 1 хвилини.
Презентація книги про Бахмут
Бахмутяни, які зараз знаходяться у столиці, можуть відвідати презентацію книги про Бахмут.
Над книгою працювали кілька місяців, автори крок за кроком відтворювали історію Бахмута. Побачити книгу можна буде у музеї “Становлення української нації” за адресою вулиця Лаврська, 27. Захід планують 15 лютого о 16:00.
Євгенія Богославська
Євгенія Богославська — авторка книги про Бахмут. Письменниця описувала своє рідне місто через призму спогадів волонтерів, вчителів та медиків. Авторка згадує, як почалася історія, вона поділилася ідеєю створення книги і коли з’явилась можливість і цікаве знайомство з видавництвом, керівнику проєкту Олексію Кононенко вдалося реалізувати цей проєкт.
“Над книжкою працювалося дуже важко. Тому що, коли ти приїжджаєш в місто, яке наповнене життям, де люди ходять, гуляють, працюють, діляться спогадами, а потім ти повертаєшся до міста, до рідного, якого вже немає майже”, — каже Євгенія.
Бахмутянка наголошує, що вона бачила, як місто руйнувалося, як звідти евакуювалися люди, а також як важко було тим, хто залишився.
“Кожного дня, з кожним новим прильотом, дуже важливі місця життя, в тому числі й мого життя, знищувалися, а надії на те, що воно колись відбудується, ставало все менше і менше. Найважчим було розуміння того, що війна не закінчиться швидко. Люди, які давали коментарі — це волонтери, медики, цивільне населення… Вони покидали своє життя. Те життя, яке в них колись було”, — говорить пані Євгенія.
Зараз жінка живе в Кривому Розі, тут життя для людей продовжується, хоча у місті складна ситуація. Місцеві ходять один до одного в гості, гуляють, планують відпустки й життя, каже бахмутянка.
На думку авторки, книгу потрібно прочитати всім бахмутянам й не тільки. Адже, Бахмут — це місто історії, його потрібно знати не лише, як локацію на карті, де добувають сіль чи створюють шампанське. Саме тут ще 100 років тому боролися проти радянської машини СРСР.
Ганна Бокова
Ганна Бокова — головна редакторка нашого медіа, їй довелося виїхати з Бахмута у перші дні російського вторгнення. У коментарі героїня зазначає, що не впевнена у тому, що сама зможе прочитати книгу, адже спогади викликають — біль.
“Чи важливо фіксувати наші спогади і збирати факти для розуміння картини руйнування Бахмута? Думаю важливо. Я не впевнена, що зможу сама читати цю книгу, для мене це занадто боляче сьогодні. Я б хотіла мати можливість повернутися до неї після нашої перемоги, у відбудованому Бахмуті, на зустрічі спогадів, в якійсь школі і бібліотеці. Там би я, мабуть, сказала про те, як відчувала себе тоді, згадала якусь хроніку і зауважила, що більше деталей ви можете побачити у цій книзі. Сьогодні ця книга більше спрямована на українців, які опосередковано знають про наше місто і хочуть познайомитись з ним більше”, — розмірковує Ганна Бокова.
Альона Щекодіна
Альона Щекодіна в евакуації встигає допомагати також іншим переселенцям. У Вільногірську, що на Дніпропетровщині бахмутянка організовувала роботу психологічного хабу.
Коли керівник проєкту Олексій Кононенко запропонував Альоні доєднатися до написання книги — вона відчула, що зможе таким чином зберегти пам’ять та любов до свого міста, де прожила важливі та приємні роки свого життя.
“Для мене цінно відчувати свою причетність, мені важливо, щоб люди знали наш Бахмут не лише як фортецю – сучасну і минулу, а й те, що це місто просторих лугів, ароматних троянд, зелених вулиць і комфортної інфраструктури. Крім того, відповідальних, цілеспрямованих, чуйних, справжніх українських бахмутян, які будували, творили, кохали і зробили наш Бахмут таким величним, незламним і назавжди любимим!”, — каже Альона Щекодіна.
Олексій Кононенко
Олексій Кононенко близько 5 років прожив в Бахмуті, чоловік каже, що за цей час встиг полюбити Бахмут, тому книга для нього має особливе значення.
Олексій додає, що на жаль, дуже мало українців знають унікальну історію Бахмута. Чоловік наводить приклад: коли на початку війни Бахмут прославився, як фортеця, то за словосполученням “Фортеця Бахмут” стояла абстракція, вважає донеччанин.
Книгу варто прочитати усім українцям, каже Олексій Кононенко, адже війна прийшла у кожен дім.
“Для того, щоб країна була міцною, треба спілкуватися й розуміти проблеми один одного. Це дуже важлива розмова. Коли люди читатимуть, то вони побачать дуже багато цікавих фактів, які є історичними, вони не перевантажені науковими термінами. Це просто життя людей, які опинилися в умовах гуманітарної катастрофи. Якщо людина має хоч малесеньку емпатію до страждань громадян своєї країни, то їй буде цікаво це. Важливо, щоб страждання Бахмута та бахмутян відчули хоч на якомусь рівні мешканці, яких війна торкнулась, але трошки іншим чином. Це все те, що нас об’єднує”, — вважає Олексій.
Самим бахмутянам книга також буде цінна, адже це фізичне втілення спогадів, історії та сьогодення Бахмута.
Ірина Бенцак
Завдяки Ірині бахмутяни зможуть поетапно відслідковувати візуальні зміни, які відбувалися у Бахмуті. SMM-менеджерка скрупульозно підбирала знімки до кожного періоду змін у місті. Перші прильоти, руйнування архітектури, також Ірина шукала найкрасивіші фото річки Бахмутки, Алеї Троянд та затишних вуличок.
Дівчина додає, що у роботі над світлинами було важливо знайти історичну довідку, фото мирного міста та показати всі руйнівні наслідки російського вторгнення.
Ірина наголошує, що сьогодні Бахмут — це руїна та болюча рана, яка стала пеклом для наших захисників.
Микита Безмен
Бахмутський історик Микита Безмен також брав участь в написанні книги. На думку бахмутянина, цю книгу варто буде прочитати кожному, адже Бахмут став містом-фортецею.
“Як історик і громадський діяч я мав за честь долучитися до написання історичної складової книги про Бахмут. Маю необхідні історичні знання і досвід пошуків для того, щоб відобразити історичну перспективу Бахмута як провідного міста України що потребує повноцінного відновлення після війни. Історію Бахмута має знати кожен, бо це фортеця сходу України. Захисники України більше ніж пів року тримали оборону нашої державності саме в Бахмуті”, — говорить Микита.
Вадим Мардіян
Бахмутянин Вадим Мардіян у коментарі наголошує, що бути причетним до написання книги про Бахмут — для нього честь. Він додає, що вкрай важливо доносити до суспільства все те, що пережило місто за час повномасштабного вторгнення, зокрема масштаб всіх руйнувань, адже до 24 лютого 2022 року Бахмут був сучасним, багатим та красивим містом, яке стрімко розвивалося.
“І те, що сталося і що зараз відбувається у нашому місті, залишиться великою раною в серці, про це потрібно говорити не лише Україні, а й в усьому цивілізованому світі. Показувати, що таке війна, горе, страждання тисяч вимушених переселенців, які відразу втратили спокійне життя, будинки та роботу”, — каже бахмутянин.
Співрозмовник також пояснює, що Бахмут багатий своєю історією, відомими земляками-бахмутянами, героїчним минулим. У книзі поєднається минуле та сучасне, щоб люди, які дізналися про Бахмут лише під час його запеклого захисту — познайомилися з ним із різних сторін, розмірковує Вадим Мардіян. Бахмутян вважає, що кожен мешканець міста захоче мати цю книгу на своїй книжковій полиці.
“Хоч як дивно, але дуже хочу, щоб книгу прочитали й ті, хто ще з 2014 року кричав: “путін прийди, помоги!”. Він прийшов “допоміг”, залишив вас без будинків і квартир, без роботи та бізнесу, без засобів для існування, приніс розбрат і розруху, розкидав ваші сім’ї по різних містах та країнах. Нехай подивляться фотографії міста “до” та “після” і подумають: чого вони досягли своїми закликами та бажанням “жити в росії”?!, — резюмує Вадим Мардіян.
Денис Руденко
Донеччанин Денис Руденко переїхав у Бахмут в 2014 році, тут він почав займатися соціальною діяльністю та полюбив це місто. Денис зауважує, що радо долучився до створення книги, йому припав до душі стиль авторки Євгенії Богославської, яка описала не суху хроніку міста, а дала йому обличчя людей, їхні історії.
Іван Степурін
Книга про Бахмут вийде у видавництві “Саміт-книга”, яке було засноване на початку 90-х років. Очолює його Іван Степурін, член Громадської Ради при КМДА, експерт Всеукраїнського літературного конкурсу “Коронація слова”. Видавець зазначає, що майбутня книга, це не просто хроніка героїчних подій, які пройшли в цьому році, а ціле історичне дослідження.
Читайте також:
- В Україні видадуть книжку про Бахмут
- Катерина Зарембо розказує про свою книгу “Схід українського сонця”
- Бахмут. Минуле й сьогодення: як бахмутян вчать любити та розрізняти урбаністику
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!