9 листопада о 16:00 у Хмельницькому обласному художньому музеї заплановане відкриття виставки живопису “Бахмут. Не віддамо”. Тут презентують роботи сучасної української художниці з Бахмута Катерини Руденко.
Про це повідомляє Хмельницький обласний художній музей.
Виставка “Бахмут. Не віддамо”
Бахмутянка Катерина Руденко малює з дитинства. Дівчина закінчила Луганську державну академію культури і мистецтв. Її перша персональна виставка відбулася в Луганську у 2012 році, а в Бахмуті до Дня міста художниця щороку давала свої роботи у музей.
Катерина малює олійними фарбами, зараз художниця з дітьми перебуває в Норвегії. Тут жінка організувала гурток малювання у таборі тимчасового перебування біженців з України.
Побачити картини художниці зможуть й мешканці Хмельницького. Відкриття виставки заплановане на 9 листопада (четвер) о 16:00 у Хмельницькому обласному художньому музеї, за адресою: вулиця Проскурівська 47. Запрошують всіх охочих.
Ситуація в районі Часів Яру / скриншот мапи DeepState
Російські війська намагаються просуватися поблизу Часів Яру, використовуючи малі піхотні групи та погіршення погодних умов. Одночасно окупанти посилили удари дронами по логістичних маршрутах українських військових.
Про це в ефірі “Суспільне Студія” повідомив начальник відділення комунікацій 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Іван Петричак.
Як росіяни намагаються просуватися біля Часів Яру
Найінтенсивніші бойові дії у смузі відповідальності 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила тривають у районі Часів Яру. Росіяни намагаються використовувати негоду для переміщення малими піхотними групами. Коли дощ і хмарність ускладнюють роботу повітряної розвідки, окупанти намагаються непомітно заходити на нові позиції або в тил українських військових.
Як пояснив Іван Петричак, російське командування продовжує компенсувати втрати та труднощі на полі бою кількістю залученої піхоти. Військових відправляють на завдання з обмеженим запасом боєприпасів і продовольства, а необхідне забезпечення доставляють безпілотниками.
Після проникнення на визначені ділянки частина російських військових облаштовується в підвалах та інших укриттях. Звідти вони можуть спостерігати за пересуванням українських підрозділів і передавати зібрану інформацію своєму командуванню.
Водночас українська логістика продовжує працювати, хоча забезпечувати підрозділи в умовах постійної загрози атак складно.
“Станом на зараз логістика складна, але вона потрібна, вона виконується, але на складних умовах”, — зазначив Іван Петричак.
Окрім спроб просування піхоти, російська армія нарощує використання різних засобів ураження. Йдеться про керовані авіабомби, артилерію, FPV-дрони та ударні безпілотники літакового типу. Їх застосування створює додаткові перешкоди для переміщення та постачання українських військових.
Особливу увагу, за словами представника 24-ї бригади, привертають безпілотники “Молнія”. Це відносно прості за конструкцією апарати з пінопластовими крилами, які можуть переносити вибухові пристрої. Окремі модифікації таких дронів можуть нести протитанкові міни вагою до 10 кілограмів. У новіших версіях бойове навантаження може сягати 20 кілограмів вибухівки. Якщо раніше російські військові спрямовували ці безпілотники безпосередньо на позиції українських захисників, іноді запускаючи десятки апаратів за короткий проміжок часу, то тепер їх дедалі частіше використовують для атак по тилових районах та маршрутах забезпечення.
Військовослужбовці, які стикаються з помилками під час входу в застосунок “Армія+”, можуть розв’язати проблему за допомогою оновленої інструкції від Міністерства оборони. За даними відомства, запропонований алгоритм допомагає успішно авторизуватися у 80% випадків.
Водночас у Міноборони попереджають: оновлення даних може не спрацювати, якщо військовий проходить службу менш як два місяці.
Детальну покрокову інструкцію, як виправити облікові дані та отримати доступ до застосунку, публікує Бахмут IN.UA.
Спосіб 1. Запит на виправлення даних у Резерв+
На головному екрані застосунку “Резерв+” натисніть “Меню” — “Виправити дані онлайн” — “Я вже військовий”. Після цього заповніть заявку та подайте її на розгляд. Опрацювання запиту триває 24 години.
Коли мине доба, знову зайдіть у “Резерв+”: на вашому електронному військово-обліковому документі має з’явитися сіра стрічка “Знято”, а в підставі зняття має бути зазначено “військовослужбовець”. Після оновлення цього статусу можна повторно проходити авторизацію в “Армія+”.
Важливо обрати саме той ТЦК та СП, через який ви мобілізувалися. Якщо ви долучилися до військової частини напряму, а не через ТЦК, необхідно вказати територіальний центр комплектування за місцем вашої реєстрації.
Спосіб 2. Повторне встановлення Армія+ та запит на уточнення даних
Цим варіантом варто скористатися, якщо попередній спосіб із “Резерв+” не дав результату або якщо під час спроби виправити дані онлайн на екрані з’являється повідомлення “Немає доступних категорій”.
Видаліть застосунок “Армія+” зі смартфона та встановіть його заново. Під час авторизації оберіть пункт “Я точно чинний військовий” і заповніть заявку, яку опрацюють протягом 48 годин. Після цього перевірте доступ у застосунку: якщо статус не змінився, заявку потрібно відкликати та подати ще раз.
Спосіб 3. Звернення до стройової військової частини
Якщо попередні два способи через “Резерв+” та “Армія+” не спрацювали, необхідно звернутися до стройової частини вашого підрозділу. Попросіть фахівців підготувати список військовослужбовців для оновлення даних — стройова має надіслати його через систему електронного документообігу (СЕДО) до вашого ТЦК та СП. Відповідну форму звернення можна знайти на офіційних ресурсах Міністерства оборони.
У Міноборони також зазначають, що в майбутньому відомство планує повністю перевести взаємодію громадян із ТЦК у цифровий формат, зокрема процеси постановки на облік і демобілізації, щоб зробити процедури максимально прозорими та зрозумілими.
Щороку 23 серпня українці відзначають День Державного Прапора. Після повномасштабного вторгнення росії український прапор став символом нескореності, боротьби та Перемоги нашого народу. Редакція «Бахмут. IN. […]
Художниця Алла Горська тісно пов’язана з Донеччиною. Її монументальні роботи були в Маріуполі. Вона — дисидентка, яка наперекір погрозам КДБ, створювала мальовничі проукраїнські мозаїки. За […]
Вікторія Нестерова відома на Донеччині майстриня, в Часів Ярі вона мала унікальну школу, де дітки могли займатися забутим мистецтвом — витинанкою. Крім того, пані Вікторія […]