9 листопада о 16:00 у Хмельницькому обласному художньому музеї заплановане відкриття виставки живопису “Бахмут. Не віддамо”. Тут презентують роботи сучасної української художниці з Бахмута Катерини Руденко.
Про це повідомляє Хмельницький обласний художній музей.
Виставка “Бахмут. Не віддамо”
Бахмутянка Катерина Руденко малює з дитинства. Дівчина закінчила Луганську державну академію культури і мистецтв. Її перша персональна виставка відбулася в Луганську у 2012 році, а в Бахмуті до Дня міста художниця щороку давала свої роботи у музей.
Катерина малює олійними фарбами, зараз художниця з дітьми перебуває в Норвегії. Тут жінка організувала гурток малювання у таборі тимчасового перебування біженців з України.
Побачити картини художниці зможуть й мешканці Хмельницького. Відкриття виставки заплановане на 9 листопада (четвер) о 16:00 у Хмельницькому обласному художньому музеї, за адресою: вулиця Проскурівська 47. Запрошують всіх охочих.
Радник голови “днр” звернувся до мешканців ТОТ / фото росджерела
Влітку 2026 року окупаційна влада так званої “днр” оголосила про перші виплати компенсацій мешканцям Бахмута і інших “закритих міст”. Люди отримують кошти на банківські рахунки. Серед умов отримання компенсацій — відчуження майна у власність “днр”. Це потрібно зробити протягом шести місяців. Тим, хто цю умову не виконає, погрожують судами.
Про це пише Бахмут IN.UA.
“Днр” вимагає відмовлятися від майна після отримання компенсації
Наприкінці червня 2026 року окупаційна влада “днр” заявила про перші виплати компенсацій мешканцям Бахмута. Тоді, нібито, 38 людей отримали виплати на загальну суму понад 90 мільйонів рублів. У середньому — на кожного по 2,3 мільйони рублів (ред. за сьогоднішнім курсом — 1,3 мільйони гривень). Заяви окупантів про виплати компенсацій підтверджували і самі бахмутяни, які живуть на ТОТ. Вони публікували скриншоти, де видно надходження коштів.
Та тепер людям, які отримали компенсації, погрожують судами. За словами радника голови “днр” Вадима Матієнка, всі, хто отримав компенсацію, мають протягом шести місяців припинити право власності на майно та земельну ділянку. В подальшому це буде власністю “днр”. Це є обов’язковою умовою отримання виплати, з якою заявники письмово погоджуються при поданні документів.
За словами Матієнка, на сьогодні ще ні одна людина не звернулася до адміністрації із заявою про відчуження майна. Їм надсилатимуть письмові повідомлення про необхідність звернутися до “міністерства майнових та земельних відносин днр”. Якщо цю вимогу не виконати, людині погрожують судом.
Також, нібито, є випадки, коли після отримання компенсації люди намагаються продати майно чи земельну ділянку. У такому разі людині може загрожувати кримінальна відповідальність, яку ініціюватиме “міністерство майнових та земельних відносин днр”.
Для вирішення питання з відчуження майна навіть створили спеціальну гарячу лінію. Її запустили 10 серпня. За зверненням на лінію, нібито, можна отримати роз’яснення щодо механізму відчуження майна.
Чи треба скасовувати право власності на майно для отримання компенсації в Україні
Зазначимо, що подібна вимога існує і в українському законодавстві. Це прописано в механізмі отримання компенсації на порталі “Дія”. Після призначення компенсації всі співвласники майна мають відмовитися від права власності на нього.
Виїзд людей / фото Міністерство національної єдності України
В Україні триває зміна системи обліку внутрішньо переміщених осіб. У зв’язку з ухваленням нового закону щодо захисту прав ВПО, Кабінет Міністрів готується до оновлення відповідної урядової постанови. Представники громадських організацій, зокрема “Групи впливу”, закликають уряд не обмежуватися технічними змінами та врахувати міжнародні стандарти прав людини.
Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Новий закон про ВПО
За словами Тетяни Дурнєвої, виконавчої директорки ГО “Громадський Холдинг “Група впливу”, ключовим ризиком нового законодавства є можливість зняття людини з обліку ВПО у разі визнання її рідної громади “безпечною для повернення”. Такий механізм дозволяє позбавити переселенця державної підтримки, пільг та участі в житлових програмах без його заяви.
Правозахисники наголошують, що фізична безпека території не гарантує наявності умов для гідного життя, адже будинок людини може бути зруйнованим, а робочі місця та соціальні зв’язки — відсутніми. Позбавлення підтримки через зміну статусу громади є формою примусу, що порушує право людини на добровільний вибір місця проживання, що суперечить міжнародним стандартам.
“Зруйнований будинок не зникає через зміну статусу громади“, — підкреслюють у “Групі впливу”.
Тому громадські організації пропонують:
запровадити індивідуальну оцінку потреб людини (стан житла, можливості працевлаштування, потреби у лікуванні) перед зняттям з обліку;
визначити зруйноване житло самостійною підставою для збереження статусу ВПО;
встановити перехідний період для поступового припинення виплат і пільг;
створити прозорий та оскаржуваний порядок визнання громади “безпечною”.
Подолання цифрових та бюрократичних перешкод
Система обліку ВПО потребує усунення технічних проблем, які залишають частину людей без підтримки. Правозахисники вказують на такі проблеми:
відсутність у застосунку “Дія” даних про переселенців, які виїхали до 2022 року;
технічні збої, через які довідки дітей-ВПО зникають із цифрових сервісів після отримання ID-картки у 14 років;
вимоги на місцях щодо надання додаткових витягів про реєстрацію попри наявність штампа в паспорті;
повторне витребування повного пакета документів при зміні громади проживання, хоча закон цього не вимагає.
Для розв’язання цих питань запропоновано інтегрувати “старі” дані до застосунку “Дія”, забезпечити автоматичне перенесення даних дітей після отримання першого паспорта, а також автоматично реєструвати статус ВПО для дітей, народжених у родинах переселенців, без окремого звернення батьків.
Відв’язання базових послуг від довідки ВПО
Наразі довідка переселенця часто є обов’язковим документом для отримання послуг, які не пов’язані з внутрішнім переміщенням. Наприклад, без неї складно отримати водійське посвідчення, окремі банківські та медичні послуги.
Правозахисники закликають провести ревізію відомчих актів, щоб доступ до базових прав залежав від реєстрації місця проживання чи громадянства, а не від формального статусу ВПО. Це дозволить уникнути ситуацій, коли людина стає заручником документа навіть після успішної інтеграції в новій громаді.
Щороку 23 серпня українці відзначають День Державного Прапора. Після повномасштабного вторгнення росії український прапор став символом нескореності, боротьби та Перемоги нашого народу. Редакція «Бахмут. IN. […]
Художниця Алла Горська тісно пов’язана з Донеччиною. Її монументальні роботи були в Маріуполі. Вона — дисидентка, яка наперекір погрозам КДБ, створювала мальовничі проукраїнські мозаїки. За […]
Вікторія Нестерова відома на Донеччині майстриня, в Часів Ярі вона мала унікальну школу, де дітки могли займатися забутим мистецтвом — витинанкою. Крім того, пані Вікторія […]
