Витинанки, як спосіб пережити війну: історія майстрині Вікторії Нестерової з Часів Яру

Семаковська Тетяна 15:30, 15 Березня 2023

IMG 0080 5df00Вікторія Нестерова відома на Донеччині майстриня, в Часів Ярі вона мала унікальну школу, де дітки могли займатися забутим мистецтвом — витинанкою. Крім того, пані Вікторія працювала викладачкою художнього відділення мистецької школи Часів Яра. З початком повномасштабного вторгнення жінка евакуювалася й зараз продовжує займатися творчістю попри війну, героїня запевняє, що саме це допомагає їй відчувати внутрішній спокій. Про життя в далі від дому, виставку в Литві та як українці можуть доєднатися до майстер-класів мисткині на Закарпатті — читайте в матеріалі.

Переїзд на Закарпаття

Пані Вікторія розповідає, що рішення евакуюватися ухвалила фактично одразу, адже до цього закликала влада, але тоді ще майстриня не уявляла, що все затягнеться так надовго.

“Виїхали ми в перший день, а потім довелося їздити по всій Україні, доки не знайшли прихисток, зупинялися і в Львові та в Тернополі, але зараз живемо на Закарпатті. Творити я не зупиняюся, тому що це моє хобі й моя робота. В школі зараз я не працюю, бо вона наразі також не працює. Перші дні й до кінця навчального року ще ми працювали, але з 1 вересня роботу припинили”, — пояснює Вікторія Нестерова.

Навіть без вчителювання в школі жінка підтримує контакт з учнями. Вони самі їй телефонують, консультуються щодо виробів, загалом творчий процес рухається, запевняє майстриня. Серед вихованців пані Вікторії багато перебувають зараз закордоном, ці діти часто виставляють свої роботи на виставки. 

Виставка в Литві

Screenshot 561 e564d

Книга пані Одети Браженене. Фото: Etsy

Сама майстриня також найближчим часом планує виставити свої роботи в Литві, відома литовська витинкарка Одета Браженене запропонувала їй таку можливість. До слова, в Литві в минулому році вийшла друком книга Одети Браженене, в яку ввійшли роботи багатьох майстрів витинанки з України.

“Зараз я працюю над писанками, я не впевнена, що вони будуть до Великодня, бо встигнути важко, але вони будуть виставлені на виставці в Литві, потім буде каталог виданий. Не я одна беру участь, там будуть всі найвідоміші витинкарі з України”, — каже майстриня.

Вікторія Нестерова додає, що нещодавно їй запропонувала виставити роботи на виставці присвяченій Чорнобильським дням, ініціатива йшла від Світлани Кравченко, засновниці творчої майстерні «Оберіг».

«Голоси дітей» та евакуація робіт

11796438 491017334391415 4265454873390590193 n 1 1c275

“Чарівне Різдво” 50х70 2013 рік. Робота пані Вікторії. Фото: Фейсбук 

В 2021 році, пригадує пані Вікторія, на Донеччину приїздили режисер Асад Сафаров та Олена Розвадовська, це волонтерка, правозахисниця та голова правління благодійного фонду “Голоси дітей”, який допомагає дітям на Донбасі. Сафаров та Розвадовська знімали фільм про учня пані Вікторії — Святослава Цимах.

“Вони запропонували такий проєкт, видати книгу і в цій книзі мали бути вислови дітей, які залишалися в Україні під час війни. За мотивами цих висловів пропонували зробити якісь творчі роботи. Святославу запропонували зробити витинанку, 21 лютого 2023 була презентація цієї книжки в Києві”, — каже пані Вікторія.

106554117 1608361922656945 5939916674912744998 n b811f

Роботи вихованців пані Вікторії. Фото: Фейсбук

До слова, це не вперше, коли учні майстрині опиняються в центрі уваги чи здобувають перемоги. В 2021 році її учениця Таїсія Первак створила роботу, яка стала кращою в області на всеукраїнському конкурсі до шевченківських днів. 

Роботи майстрині частково все ж вдалося вивезти з Часів Яру, допоміг у цьому волонтер та громадський діяч Леонід Марущак. Врятовані витинанки зараз на зберіганні на Хмельниччині в історико-культурному заповіднику «Межибіж». 

Загублені роботи в місті Марії та витинанки як спосіб повернутися до себе

122592486 1712579752235161 7755925798912065560 n e73f3

Пані Вікторія. Фото: Фейсбук

Незадовго до повномасштабного вторгнення в листопаді роботи учнів пані Вікторії були на виставці в Маріуполі, вони там й залишилися, втім невідомо чи вбереглися після бомбардування росіянами міста. 

“Наприкінці лютого на початку березня мала бути виставка, але всім відомо, що стало далі. Зв’язку із Маріуполем немає”, — каже Вікторія Нестерова.

Майстриня пригадує, що на початку вторгнення вона як і її колежанки не могла повноцінно займатися витинанками, але поступово почала повертатися до цього заняття, жінка впевнена, що саме творчість дозволяє людині покращити якість життя. На думку, пані Вікторія витинанка може допомогти відновитись і діткам, які пережили бойові дії, адже це заняття вимагає сконцентрованості та спокою.

183104114 1868934326599702 1272814193532627881 n 27b03

Дітки на занятті пані Вікторії. Фото: Фейсбук

На Закарпатті майстриня з Часів Яру продовжує займатися витинанкою, каже, що не проти залучати до цього заняття й інших охочих. Уроки можна проводити в місцевій бібліотеці, вважає пані Вікторія. Якщо будуть бажаючі навчитися давньому мистецтву витинанки, то майстриня може проводити майстер-класи. 

Додамо, що витинанка — це неймовірно делікатне заняття, яке допоможе, як дітям, так й дорослим покращити своє ментальне здоровя, така справа не тільки потішить красивими роботами, але й додасть душевної рівноваги та дозволить задіяти творчі здібності.

Фото: “Бахмут. IN. UA”

Читайте також: Бахмутяни в евакуації: історія Олега Романенко

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку

Семаковська Тетяна 12:00, 15 Квітня 2024
Допомога ВПО / фото з особистого архіву героїні

Тетяна Красько раніше мешкала у Нью-Йорку, на лінії зіткнення. Жінка звикла до постійних бойових дій ще у 2014 році, але початок повномасштабної війни змусив її евакуюватися в більш безпечну локацію. Зараз вона проживає у місті Миргород, що на Полтавщині, де веде активну волонтерську діяльність.

Про труднощі, які спіткають вимушених переселенців, життя в новій громаді та депресію українців після евакуації — героїня розповіла редакції Бахмут IN. UA.

Як живуть ВПО

340771267 546263467632283 5442093309031617148 n 2d30d
Тимчасово-вимушені переселенці на Полтавщині / фото з Facebook

Тетяна Красько — членкиня ГО “Студія громадських жіночих ініціатив”, яка підтримує жінок в евакуації. Після приїзду на Полтавщину, близько місяця жінка не могла нічого робити, адже виникла сильна апатія. Проте, героїня вирішила, що жити далі так не можна й почала шукати де є осередки переселенців, щоб допомагати їм. Таким місцем став гуртожиток в селі Хомутець.

Вперше ми туди поїхали у травні, або на початку червня 2022 року. Коли ми приїхали, допомоги туди не привозили, а на той момент там було 80 людей, зараз вже менше. Багато людей виїхали в січні, було дуже холодно, проблеми з опаленням. Ні дров, ні вугілля не було. Ми завезли їх за допомогою Восток-SOS,

Тетяна Красько // волонтерка

До березня 2023 року працівники коледжу, які надали гуртожиток, самотужки забезпечували переселенців дровами, щоб зберігти хоча б мінімальне тепло.

За словами волонтерки, гуртожиток для переселенців потребує ремонту. Активісти за допомогою грантової програми завозили посуд, речі для сну, холодильники та пральні машини. Осінню 2022 року до ініціативи приєдналися міжнародні організації, хоча ще літом з допомогою було тяжко. Річ у тому, що Хомутець — це невелике село, яке віддалене від самого Миргорода. Через цей факт волонтери не знали перший час, що в громаді є постійно перебуваючі переселенці.

Як облаштований побут у людей

340763125 487532343478157 1908253981847919005 n ddb91
Спільне місце в гуртожитку, де люди можуть випити чай чи зіграти в настільні ігри / фото з Facebook

Кожна родина, каже Тетяна Красько, живе в окремій кімнаті на 20 квадратних метрах. В них вміщаються чотири людини. Переселенців не селять порізно, тож це вагомий плюс. Деякі мешканці гуртожитку вже почали робити ремонт у кімнаті, щоб покращити умови життя.

Також коледж надав людям невелику ділянку для городини, тож ті, хто має сили почали вирощувати овочі чи зелень. Час від часу до гуртожитку приїздять перукарі, щоб люди могли привести зачіску в порядок.

331671869 1231409601140988 2747771722835221521 n 99921
Тетяна Красько / фото з Facebook

Щоб інтегрувати переселенців у нову громаду започаткували проєкт за підтримки ООН — “ВПО, як ресурс для розвитку громади”. Також провели соціологічне дослідження, виявилося, що переселенці до місцевих ставляться краще, ніж ті до них.

Здавалося, що люди повинні входити положення тих, хто залишився без нічого. Ми проводили заходи для місцевих й переселенців, щоб їх познайомити. Ті, хто брав участь у проєкті через місцевих людей, вони об’єдналися, підняли дух й готові далі співпрацювати. В гуртожитку для ВПО ми створили спільний простір, закупили матеріали для ремонту, а працівники коледжу зробили цей ремонт. Закупили настільні ігри, меблі, щоб люди в гуртожитку могли зібратися разом навіть попити чай, поговорити й подивитися телевізор. Відтворили такі домашні умови,

Тетяна Красько // волонтерка

Роботу в маленькому селі знайти важко, допоміг коледж, який запропонував пару вакансій. Втім здебільшого коли люди приїздять потрібно немало часу, щоб усвідомити все, що відбувається. 

Емоційні переживання у переселенців

332027612 604232741523164 8042329871328089218 n 59108
В гуртожитку люди можуть помалювати разом з дітками / фото з Facebook

В шелтері на Полтавщині мешкають переважно люди похилого віку з Донецької та Луганської областей, є тільки три молоді родини. Після приїзду багатьом важко впоратися із депресією, каже Тетяна Красько. Є люди, які вже все втратили, є ті, в кого ще є майно, але воно може бути знищене.

Людей старшого віку важко зібрати разом, пояснити для чого їм це, хоча й часу у них вдосталь. Потім вони вже звикли, самі приходили, грали в настільні ігри, сміялися…Переживають люди багато, є родина, в яких батьки в Часів Ярі залишилися,

Тетяна Красько // волонтерка

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутяни відкрили перше незалежне медіа у Вільногірську: відеорепортаж

Микола Ситник 14:30, 13 Квітня 2024
Перше незалежне ЗМІ у Вільногірську
Ілюстрація Бахмут IN.UA

Громадська організація “Бахмутська фортеця” працює з 2015 року. Одна із засновниць організації бахмутянка Альона Щекодіна після повномасштабного вторгнення росії в Україну евакуювалась у Вільногірськ. У цій громаді не працювало жодне медіа, тож команда, яка мала досвід створення та розвитку громадського медіапорталу Бахмут IN.UA, вирішила відкрити медіа рішень й тут, аби надати місцевим доступ до перевіреної та якісної інформації, комунікувати про проблеми, шукати рішення і змінювати громаду на краще. 

Наша команда побувала на відкритті сайту Вільногірськ IN.UA. Більше про цю знакову для громади подію дивіться у сюжеті Романа Потапенка для Бахмут IN.UA.

Вільногірськ IN.UA — перше незалежне ЗМІ громади

Примітка. Вільногірськ IN.UA — перше незалежне медіа розвитку Вільногірської громади. Це майданчик, де висвітлюються події, заходи, підіймаються проблеми та шукаються варіанти їх вирішення. Його журналісти пишуть новини про місто, район та Дніпропетровську область, а також про жителів міста та переселенців, для яких Вільногірськ став другим домом.

“Я релокувалася з Бахмуту саме у Вільногірську громаду, і з нашої організації була сама тут. Познайомилася з місцевими мешканцями, з переселенцями. Зрозуміла під час спілкування, що тут не вистачає професійного, офіційного медіаресурсу. Так, тут працює офіційний канал міської ради і в Telegram, і в Facebook. Але людям важко отримувати офіційну й об’єктивну інформацію. Тому ми з командою вирішили, що тут треба відкрити офіційний медіаресурс”, — розповіла керівниця проєкту Вільногірськ IN.UA Альона Щекодіна.

Команда видання спонукає мешканців брати участь у житті громади заради позитивних змін. Медіапортал у 2024 році створила ГО “Бахмутська Фортеця”, започаткувавши мережу сайтів платформи Бахмут IN.UA.

Загалом наша мета глобальна — допомагати впроваджувати демократію в нашому суспільстві. Поступово, маленькими кроками кожного дня ми це робимо,

наголосила Ганна Бокова // головна редакторка Бахмут IN.UA та Вільногірськ IN.UA

Перше ЗМІ Вільногірська має на меті надати місцевим мешканцям доступ до перевіреної та якісної інформації, комунікувати про проблеми, шукати рішення, змінюючи громаду на краще.

“Ми б хотіли зробити свій внесок у розвиток громади. Ми б хотіли, щоб жителі розуміли, що до нас можна звернутися з будь-яких питань, з будь-якими проблемами, і ми можемо хоч якось наблизитися до вирішення цих проблем”, — додала випускова редакторка Вільногірськ IN.UA Олександра Зоз.

Більше про перше незалежне медіа у Вільногірську дивіться у нашому новому відеосюжеті:

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

340776388 529221312622206 3781291859027257854 n a57bc

Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку

Тетяна Красько раніше мешкала у Нью-Йорку, на лінії зіткнення. Жінка звикла до постійних бойових дій ще у 2014 році, але початок повномасштабної війни змусив її […]

Перше незалежне ЗМІ у Вільногірську

Бахмутяни відкрили перше незалежне медіа у Вільногірську: відеорепортаж

Громадська організація “Бахмутська фортеця” працює з 2015 року. Одна із засновниць організації бахмутянка Альона Щекодіна після повномасштабного вторгнення росії в Україну евакуювалась у Вільногірськ. У […]

14:30, 13.04.2024 Микола Ситник
IMG 3146 f21ac

Одна камера — одне бажання: як волонтери дарують дітям мрію в обмін на фотокартку

26-річний Артем Скороходько — один із засновників фотопроєкту Behind Blue Eyes (За блакитними очима). У межах цієї ініціативи діти із деокупованих сіл на плівку фотографують […]

Яна Баришева – двічі переселенка

Двічі переселенка та вчителька з Бахмута: розповідаємо історію Яни Баришевої

Яна Баришева — двічі переселенка. Жінка родом із Дебальцевого, після початку війни у 2014 році вона евакуювалась у Бахмут. Тут донеччанка розпочала власну справу та […]

14:00, 06.04.2024 Микола Ситник
Ситуація на ринку праці

Втрата роботи серед переселенців/переселенок: чи є пріоритет на посади для чоловіків або жінок

Через російське вторгнення мільйони людей залишилися без роботи. Серед них — і мешканці та мешканки Бахмутської громади. Скільки людей вже знайшло роботу та чи є […]

13:05, 30.03.2024 Микола Ситник