Повномасштабне вторгнення росії в Україну спричинило тотальне руйнування Бахмута. Окупанти з лютого 2022 року щоденно обстрілювали місто з усіх наявних видів озброєння. У Бахмуті понад 90% будівель зруйновано. Знищені вся інфраструктура, природа, історичні пам’ятки, підприємства та житлові споруди. Наразі Бахмут тимчасово окупований російськими загарбниками. Однак важкі бої на околицях міста продовжуються.

Редакція Бахмут IN.UA запитала у людей на вулицях столиці, що вони знають про Бахмут, про бої за місто-фортецю. Також ми поцікавилися у киян, яким, на їхню думку, може бути майбутнє Бахмута.

Що знають у Києві про Бахмут?

“Я з Донецька, багато чого знаю…

Артемівськ, склад підприємств. Це було розвинене місто, яке обстрілювали дуже сильно.

Місто-герой…

Я знаю більше про Артемівськ, там вино виробляли. У нього інвестували багато грошей, воно процвітало. Було досить непоганим містом та гарним прикладом того, як розвивався Донбас до росії”, — розповідають мешканці Києва.

Руйнування Бахмута

“Десь близько 90% зруйновано…

Артилерійські дуелі нескінченні, тому знищено майже на 100%.

Просто жахливо. Сталінград у порівнянні з Бахмутом “відпочиває”, (ред. росіяни) знищили все, що там є”, — зазначають кияни.

Чи потрібно відбудовувати Бахмут?

“Це історичне місто, потрібно відбудовувати.

Однозначно. І показати всьому світу, яким має бути місто Бахмут. 

Звичайно, обов’язково його треба відбудовувати.

Після війни — так! Треба ще повернути всі наші території, все відбудувати. 

Звичайно, що треба. Всі міста в Україні треба відбудовувати”, — наголошують жителі столиці.

Більше інформації дізнавайтесь у нашому новому відео.

Раніше ми розповідали, як склалась доля історика-переселенця з Бахмута Микити Безмена. Сьогодні закоханий в історію чоловік живе у Києві, волонтерить та продовжує досліджувати історію України й рідної Донеччини.

Читайте також:

• Мертве місто: росіяни показали засніжені руїни Бахмута
• Спогади бахмутян напередодні 24 лютого: історія від Микити Безмена
• Візія Бахмута: як у міськраді працюють над відновлення міста-фортеці
• Гіпсові шахти та Дюссельдорф: історія Artwinery

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!