Благодійний фонд «МХП-Громаді» разом із брендом «KURATOR» запускає конкурс бізнес-ідей в галузі HoReCa. Він спрямований на підтримку бізнесу в сфері громадського харчування, що постраждав від війни.

Про це повідомляється на сайті проєкту.

Конкурс «Роби своє з Kurator» допоможе тим, хто працює у сфері громадського харчування або планує розпочати власну справу.

Хто може взяти участь?

Долучитися до проєкту можуть мешканці 13 областей України: Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської.

• підприємці, які евакуювались і бажають розпочати бізнес у сфері громадського харчування на новому місці;
• військові, які повернулися з війни і готові продовжити працювати в сфері громадського харчування;
• підприємці, які бажають відновити втрачений або пошкоджений бізнес в сфері громадського харчування через війну.

Розмір гранту

Мета проєкту — підтримати бізнеси громадського харчування, що постраждали від війни. Фонд конкурсу становить 1 мільйон гривень. Переможці отримають фінансування на реалізацію своїх ідей у розмірі не більш ніж 100 тисяч гривень на одну бізнес-ідею.

Конкурс також має на меті:

• збільшити надходження до місцевих бюджетів громад;
• сформувати бізнес-актив у малих містах та селах;
• мотивувати інших розвивати власний бізнес;
• зробити заможною українську родину.

Як зареєструватися?

Подавати заявки для участі необхідно за цим посиланням.

Алгоритм дій:

• 1. Обов’язково завантажте аплікаційну форму на свій комп’ютер або скопіюйте на особистий гугл-диск.
• 2. Заповніть аплікаційну форму на власному комп’ютері або на особистому гугл-диску.
• 3. Збережіть аплікаційну форму у форматі *pdf.
• 4. При заповненні форми реєстрації додайте заповнену аплікаційну форму у форматі *pdf.

Дедлайн прийому заявок

Учасники можуть подати заявку з 22 вересня по 23 жовтня включно.

Довідка:

HoReCa — поняття, що використовується операторами й учасниками ринків громадського харчування та готельного господарства на позначення індустрії гостинності. HoReCa — абревіатура від слів Ho (Hotel), Re (Restaurant), Ca (Catering / Cafe / Casino).

• Як бахмутянам скласти правильний бізнес-план на отримання мікрогранту
• Шматочок Бахмута у Львові: як бахмутянка відкрила сирний бізнес у місті Лева
• Майстер-універсал: як бахмутянка Інна Колягіна відкрила бізнес в новому місті
• Як перукарка з Бахмута живе й працює в Канаді
• Бізнес в евакуації: як працює фітнес-центр бахмутянки на Сумщині
• Сантехніка з Бахмута в Дніпрі: як бахмутянка відкрила магазин в евакуації?
• «Ця війна нас навчила не роз’єднуватися, а об’єднуватися»: історія бахмутянки, яка відкрила свою справу в Києві

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де на кожному протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 99 наступальних дій противника, що на 5 менше ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 29 липня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 32 штурми противника. Окупанти атакували в районах Миколайпілля, Степанівки, Русин Яру, Костянтинівки, Іллінівки, Олександро-Шультиного та Іванопілля.

Не поступається за кількістю атак противника і Покровський напрямок, де минулої доби російська армія провела 31 атаку. Окупанти атакували в районах Торецького, Шахового, Ганнівки, Сергіївки, Новопавлівки, Софіївки, Вільного, Нового Шахового, Родинського, Шевченка, Матяшевого, Мирного, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник атакував 18 разів, намагаючись просунутись у районах Закітного, Кривої Луки, Пискунівки, Миколаївки, Рай-Олександрівки та Різниківки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Ставків, Дробишевого, Діброви, Нового Миру, Новоселівки, Лимана та Озерного. Загалом минулої доби тут відбулося 17 боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в бік Тихонівки.

Втрати рф за 29 липня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 29 липня російська армія втратила:

• близько 1 360 військових;
• 3 танки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 41 артилерійську систему;
• 3 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 362 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 440 одиниць автомобільної техніки;
• 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

• Українські захисники зривають спроби росіян просочитися до Костянтинівки
• Удар по логістиці та позиціях російської армії на Донеччині: що уразили ЗСУ
• Українські дрони знищили цінну техніку окупантів на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

• Як посприяти відновленню ВПО з Донеччини та Луганщини: у Києві представили дослідження й провели дискусію
• Житло для ВПО: як в Офісі Омбудсмана оцінюють доступні програми та рівень їхньої ефективності
• В Україні створили міністерство у справах громад, територій та ВПО: що зміниться для переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!