Благодійний фонд «МХП-Громаді» разом із брендом «KURATOR» запускає конкурс бізнес-ідей в галузі HoReCa. Він спрямований на підтримку бізнесу в сфері громадського харчування, що постраждав від війни.

Про це повідомляється на сайті проєкту.

Конкурс «Роби своє з Kurator» допоможе тим, хто працює у сфері громадського харчування або планує розпочати власну справу.

Хто може взяти участь?

Долучитися до проєкту можуть мешканці 13 областей України: Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської.

• підприємці, які евакуювались і бажають розпочати бізнес у сфері громадського харчування на новому місці;
• військові, які повернулися з війни і готові продовжити працювати в сфері громадського харчування;
• підприємці, які бажають відновити втрачений або пошкоджений бізнес в сфері громадського харчування через війну.

Розмір гранту

Мета проєкту — підтримати бізнеси громадського харчування, що постраждали від війни. Фонд конкурсу становить 1 мільйон гривень. Переможці отримають фінансування на реалізацію своїх ідей у розмірі не більш ніж 100 тисяч гривень на одну бізнес-ідею.

Конкурс також має на меті:

• збільшити надходження до місцевих бюджетів громад;
• сформувати бізнес-актив у малих містах та селах;
• мотивувати інших розвивати власний бізнес;
• зробити заможною українську родину.

Як зареєструватися?

Подавати заявки для участі необхідно за цим посиланням.

Алгоритм дій:

• 1. Обов’язково завантажте аплікаційну форму на свій комп’ютер або скопіюйте на особистий гугл-диск.
• 2. Заповніть аплікаційну форму на власному комп’ютері або на особистому гугл-диску.
• 3. Збережіть аплікаційну форму у форматі *pdf.
• 4. При заповненні форми реєстрації додайте заповнену аплікаційну форму у форматі *pdf.

Дедлайн прийому заявок

Учасники можуть подати заявку з 22 вересня по 23 жовтня включно.

Довідка:

HoReCa — поняття, що використовується операторами й учасниками ринків громадського харчування та готельного господарства на позначення індустрії гостинності. HoReCa — абревіатура від слів Ho (Hotel), Re (Restaurant), Ca (Catering / Cafe / Casino).

• Як бахмутянам скласти правильний бізнес-план на отримання мікрогранту
• Шматочок Бахмута у Львові: як бахмутянка відкрила сирний бізнес у місті Лева
• Майстер-універсал: як бахмутянка Інна Колягіна відкрила бізнес в новому місті
• Як перукарка з Бахмута живе й працює в Канаді
• Бізнес в евакуації: як працює фітнес-центр бахмутянки на Сумщині
• Сантехніка з Бахмута в Дніпрі: як бахмутянка відкрила магазин в евакуації?
• «Ця війна нас навчила не роз’єднуватися, а об’єднуватися»: історія бахмутянки, яка відкрила свою справу в Києві

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!