Благодійний фонд «МХП-Громаді» разом із брендом «KURATOR» запускає конкурс бізнес-ідей в галузі HoReCa. Він спрямований на підтримку бізнесу в сфері громадського харчування, що постраждав від війни.

Про це повідомляється на сайті проєкту.

Конкурс «Роби своє з Kurator» допоможе тим, хто працює у сфері громадського харчування або планує розпочати власну справу.

Хто може взяти участь?

Долучитися до проєкту можуть мешканці 13 областей України: Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської.

• підприємці, які евакуювались і бажають розпочати бізнес у сфері громадського харчування на новому місці;
• військові, які повернулися з війни і готові продовжити працювати в сфері громадського харчування;
• підприємці, які бажають відновити втрачений або пошкоджений бізнес в сфері громадського харчування через війну.

Розмір гранту

Мета проєкту — підтримати бізнеси громадського харчування, що постраждали від війни. Фонд конкурсу становить 1 мільйон гривень. Переможці отримають фінансування на реалізацію своїх ідей у розмірі не більш ніж 100 тисяч гривень на одну бізнес-ідею.

Конкурс також має на меті:

• збільшити надходження до місцевих бюджетів громад;
• сформувати бізнес-актив у малих містах та селах;
• мотивувати інших розвивати власний бізнес;
• зробити заможною українську родину.

Як зареєструватися?

Подавати заявки для участі необхідно за цим посиланням.

Алгоритм дій:

• 1. Обов’язково завантажте аплікаційну форму на свій комп’ютер або скопіюйте на особистий гугл-диск.
• 2. Заповніть аплікаційну форму на власному комп’ютері або на особистому гугл-диску.
• 3. Збережіть аплікаційну форму у форматі *pdf.
• 4. При заповненні форми реєстрації додайте заповнену аплікаційну форму у форматі *pdf.

Дедлайн прийому заявок

Учасники можуть подати заявку з 22 вересня по 23 жовтня включно.

Довідка:

HoReCa — поняття, що використовується операторами й учасниками ринків громадського харчування та готельного господарства на позначення індустрії гостинності. HoReCa — абревіатура від слів Ho (Hotel), Re (Restaurant), Ca (Catering / Cafe / Casino).

• Як бахмутянам скласти правильний бізнес-план на отримання мікрогранту
• Шматочок Бахмута у Львові: як бахмутянка відкрила сирний бізнес у місті Лева
• Майстер-універсал: як бахмутянка Інна Колягіна відкрила бізнес в новому місті
• Як перукарка з Бахмута живе й працює в Канаді
• Бізнес в евакуації: як працює фітнес-центр бахмутянки на Сумщині
• Сантехніка з Бахмута в Дніпрі: як бахмутянка відкрила магазин в евакуації?
• «Ця війна нас навчила не роз’єднуватися, а об’єднуватися»: історія бахмутянки, яка відкрила свою справу в Києві

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині погодили проведення обов’язкової евакуації дітей у примусовий спосіб із окремих населених пунктів Святогірської міської громади, частини Слов’янська та селища Суханівка Слов’янської громади. Рішення ухвалили під час засідання Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів.

Про це повідомили у Донецькій ОДА.

На Донеччині розширили зону обов’язкової евакуації дітей

25 вересня провели онлайн-засідання Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів. Його провів Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін. У засіданні брали участь представники Донецької обласної державної адміністрації.

Під час нього погодили рішення про обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб дітей із:

• окремих населених пунктів Святогірської міської територіальної громади;
• окремих територій міста Слов’янськ;
• селища Суханівка Слов’янської громади.

Як зазначили в Донецькій ОДА, рішення ухвалили через постійну загрозу російських обстрілів та необхідність зберегти життя і здоров’я дітей.

Також Координаційний штаб затвердив організацію нового пункту для евакуації громадян (з безпекових міркувань, його назву не розкривали). В обласній адміністрації пояснили, що необхідність такого рішення пов’язана з цілеспрямованими атаками російських військ на місця евакуації цивільних жителів Донеччини.

До теми:

“Люди виїжджають цілими районами”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупаційна влада на Донеччині оголосила про початок ліквідації териконів. За словами так званого голови комітету народної ради “днр” Сергія Міхальова, противник планує прибрати близько 600 об’єктів, а перші роботи вже стартували у місті Сніжне. Російські фахівці розглядають терикони як джерело вугілля та будівельних матеріалів для доріг, а звільнені землі ватажок “днр” денис пушилін пропонував віддати під забудову.

Катерина Волосевич, фахівчиня відділу енергетики громадської організації “Екодія”, яка займається питаннями справедливої трансформації вугільних регіонів, детально пояснила редакції Бахмут IN.UA, скільки часу та ресурсів потребує такий процес, а також які екологічні загрози він несе.

Ліквідація териконів на Донеччині

Технічно ліквідувати один терикон цілком можливо, однак це надзвичайно довготривалий і складний процес. На підконтрольній території України подібні ідеї розглядалися, але жоден проєкт не був повністю реалізований через потребу у великій кількості ресурсів. За словами експертки, розбирання одного стандартного об’єкта може тривати один-два роки, залежно від його масштабів та об’ємів породи.

Намір окупантів ліквідувати всі 600 об’єктів у найближчі роки еспертка називає нереалістичним.

“Якщо ми говоримо, що це прямо ціла сотня об’єктів, то це далеко не питання одного-двох років, а набагато-набагато довше. За два роки, або навіть за п’ять років, я певна, що цього неможливо зробити“, — зазначає Катерина Волосевич.

Ресурси, спеціалісти та техніка

Масштабна гірничо-переробна програма вимагає величезного стабільного фінансування та залучення цілої команди профільних фахівців. Для роботи з териконами потрібні інженери, геологи, геотехніки, фахові екологи, спеціалісти з охорони здоров’я та експерти по роботі з водоймами. Робота є небезпечною, тому пошук персоналу значно ускладнюється.

Серед необхідного технічного забезпечення експертка виділяє наступні пункти:

• важка техніка, зокрема самоскиди, екскаватори та бульдозери;
• інструменти та підтримуючі системи для забезпечення стабільності схилів терикона;
• спеціалізовані лабораторії безпосередньо на місцях для аналізу складу матеріалів.

Токсичність породи та ризики використання у будівництві

Росіяни планують використовувати матеріали з териконів для будівництва доріг, однак європейський досвід свідчить про серйозні ризики такої практики. Порода на териконах є сумішшю різних токсичних часток, які потребують тривалих лабораторних досліджень, сортування, подрібнення та перевірки характеристик. Навіть після обробки лише невелика частина породи придатна для повторного використання.

Крім того, матеріали з териконів здатні негативно впливати на дихальні шляхи, викликати серцево-судинні захворювання у місцевих жителів, а також забруднювати ґрунтові води та екосистеми. Втручання у структуру терикона порушує його стабільність, що може призвести до масштабних обвалів.

Рекультивація земель та небезпека житлової забудови

Після вилучення породи земельна ділянка потребує глибокої рекультивації. Цей етап включає стабілізацію рельєфу, формування безпечних схилів, водовідведення, контроль ерозії, вивезення токсичних залишків та обов’язкове завезення нового ґрунту. Хімічні речовини роками накопичуються у землі під териконами, тому просто прибрати відходи недостатньо для ліквідації забруднення.

Закордонний досвід країн із вугільним минулим (Німеччина, Польща, Чехія) демонструє, що такі території найчастіше перетворюють на індустріальні парки, простори для бізнесу, зелені зони або меморіальні культурні об’єкти. Будівництво масових житлових об’єктів безпосередньо на місці ліквідованого терикона не практикується через пряму загрозу для здоров’я.

У Великій Британії існує проєкт житлового району “Сімсон парк”, який будують на території колишньої вугільної шахти. Проте Катерина Волосевич підкреслює ключову відмінність: будівництво велося не на місці самого терикона, а на прилеглій великій території шахти після проведення глибоких лабораторних досліджень та повної заміни ґрунтів.

“Будувати на місці самого теракона — ні. Ми не радимо саме працювати з житловою забудовою на майбутнє в Україні після перемоги. Більше бачимо це в контексті або озеленення, або індустріальних парків“, — підсумовує експертка.

Читайте також:

Окупанти почали ліквідацію териконів на Донеччині: що за цим стоїть

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!