Благодійний фонд «МХП-Громаді» разом із брендом «KURATOR» запускає конкурс бізнес-ідей в галузі HoReCa. Він спрямований на підтримку бізнесу в сфері громадського харчування, що постраждав від війни.

Про це повідомляється на сайті проєкту.

Конкурс «Роби своє з Kurator» допоможе тим, хто працює у сфері громадського харчування або планує розпочати власну справу.

Хто може взяти участь?

Долучитися до проєкту можуть мешканці 13 областей України: Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської.

• підприємці, які евакуювались і бажають розпочати бізнес у сфері громадського харчування на новому місці;
• військові, які повернулися з війни і готові продовжити працювати в сфері громадського харчування;
• підприємці, які бажають відновити втрачений або пошкоджений бізнес в сфері громадського харчування через війну.

Розмір гранту

Мета проєкту — підтримати бізнеси громадського харчування, що постраждали від війни. Фонд конкурсу становить 1 мільйон гривень. Переможці отримають фінансування на реалізацію своїх ідей у розмірі не більш ніж 100 тисяч гривень на одну бізнес-ідею.

Конкурс також має на меті:

• збільшити надходження до місцевих бюджетів громад;
• сформувати бізнес-актив у малих містах та селах;
• мотивувати інших розвивати власний бізнес;
• зробити заможною українську родину.

Як зареєструватися?

Подавати заявки для участі необхідно за цим посиланням.

Алгоритм дій:

• 1. Обов’язково завантажте аплікаційну форму на свій комп’ютер або скопіюйте на особистий гугл-диск.
• 2. Заповніть аплікаційну форму на власному комп’ютері або на особистому гугл-диску.
• 3. Збережіть аплікаційну форму у форматі *pdf.
• 4. При заповненні форми реєстрації додайте заповнену аплікаційну форму у форматі *pdf.

Дедлайн прийому заявок

Учасники можуть подати заявку з 22 вересня по 23 жовтня включно.

Довідка:

HoReCa — поняття, що використовується операторами й учасниками ринків громадського харчування та готельного господарства на позначення індустрії гостинності. HoReCa — абревіатура від слів Ho (Hotel), Re (Restaurant), Ca (Catering / Cafe / Casino).

• Як бахмутянам скласти правильний бізнес-план на отримання мікрогранту
• Шматочок Бахмута у Львові: як бахмутянка відкрила сирний бізнес у місті Лева
• Майстер-універсал: як бахмутянка Інна Колягіна відкрила бізнес в новому місті
• Як перукарка з Бахмута живе й працює в Канаді
• Бізнес в евакуації: як працює фітнес-центр бахмутянки на Сумщині
• Сантехніка з Бахмута в Дніпрі: як бахмутянка відкрила магазин в евакуації?
• «Ця війна нас навчила не роз’єднуватися, а об’єднуватися»: історія бахмутянки, яка відкрила свою справу в Києві

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія активно поширює заяви про відбудову зруйнованих міст на Донеччині. Втім за гучними обіцянками насправді стоять руїни, відсутність комунікацій і поодинокі показові ремонти. Найскладніша ситуація — у Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці, які були майже повністю знищені під час бойових дій.

Чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Розбиралась редакція Бахмут IN.UA.

Що відбувається в окупованих містах на Донеччині

Після окупації частини міст Донеччини російська влада регулярно звітує про нібито масштабну відбудову. У пропагандистських сюжетах показують нові квартири, ремонт будинків та “відновлення мирного життя”. Однак реальна ситуація в багатьох містах залишається критичною.

Авдіївка, яку російські війська окупували у 2024 році, зазнала понад 90% руйнувань. Попри обіцянки окупантів швидко відновити комунікації та житло, більшість робіт так і не реалізували. Подібна ситуація і в Мар’їнці та Бахмуті, які росія перетворила на руїни. Росіяни заявляють про майбутню відбудову, однак реальних робіт у містах немає.

Тож чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Ми поспілкувалися з Петром Андрющенком, Констянтином Скоркіним, Катериною Арісою та очевидицею відбудови на ТОТ — про все це дивіться у відеосюжеті Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!