Фільм “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова отримав Оскара — найпрестижнішу кінопремію у світі. Стрічку визнали найкращою в номінації “Найкращий повнометражний документальний фільм”. Кінокартина показує Маріуполь в дні російського вторгнення, коли місто опинилося практично в облозі. Російські пропагандисти обурилися, а відтак закликали своїх “кінорежисерів” знімати кіно про так звану “СВО” на руїнах українських міст, захоплених та знищених росіянами.

Україна отримала Оскар

В ніч з 10 на 11 березня відбулася вже 96 церемонія вручення премії Американської кіноакадемії. Цьогоріч в номінації “Найкращий повнометражний документальний фільм” представили 5 фільмів, це “Бобі Вайн: Народний президент”, “Вічна пам’ять”, “Чотири дочки”, “Вбити тигра” та “20 днів у Маріуполі”, який й отримав Оскара.

Стрічку створили режисер Мстислав Чернов, фотограф Євген Малолєтка та продюсерка Василіса Степаненко. Вони зафіксували на камеру руйнування міста, тисячі доль та життів маріупольців. Кадри з Маріуполя побачив весь світ, фото відправляли у світові ЗМІ, показуючи, що насправді робить росія з українськими містами: вбивства дітей та жінок, масовані обстріли житлових будинків, шкіл, лікарень.

На церемонію нагородження Мстислав Чернов одягнув піджак українського бренду із прихованим вмістом. На внутрішній стороні піджака вишитий символічний надпис “Свобода”. Режисер стрічки подякував за нагороду, але водночас відзначив, що волів би не робити цей фільм.

“Я вдячний. Але напевно я буду перший режисером на цій сцені, який би хотів не робити цей фільм. Я хотів би мати змогу обміняти це на те, щоб росія ніколи не нападала на Україну, ніколи не окуповувала наші міста, щоб росіяни не вбивали десятки тисяч моїх співгромадян України. Я б віддав це, аби вони звільнили всіх заручників, солдатів, які захищали нашу землю, цивільних, які в їхніх тюрмах. Але я не можу змінити історію, не можу змінити минуле, проти ми всі разом, ви і я, ми зараз серед найталановитіших людей світу. Ми можемо зробити так, щоб історію виправити, щоби правда перемогла. І щоби загиблі люди Маріуполя та ті, хто віддали своє життя, щоби їх ніколи не забули. Тому що кіно формує спогади, спогади формують історію”, — уривок з промови Мстислава Чернова.

Де подивитися “20 днів у Маріуполі”

Наразі подивитися фільм “20 днів у Маріуполі”, Жовтень — це кінотеатр в Києві пропонує найближчими днями березня. Усі сеанси можна переглянути за посиланням.

Також можете скористатися платною версією VPN та переглянути фільм на платформі YouTube, в Україні фільм переглянути на YouTube немає можливості.

20 днів у Маріуполі дивитись онлайн платно можна на таких ресурсах:

• Amazon;
• Apple TV;
• Google Play Movies;
• Microsoft.

Росія хоче зняти фільм на руїнах Азовсталі

Пропагандистів перемога України обурила, адже вони не вбачають у своїх діях злочини. Прибічник путіна дмитро медведєв закликав “знімати кіно про війну”.

“Треба йти вперед. Знімати про війну. Я розумію, що є боязнь сфальшувати на святих темах. Про війну не можна знімати примітивно, вульгарно, гламурно. Але знімати треба! Уже настав час. Знімати про наших героїв, звеличуючи їхні подвиги. Знімати документалку та ігрове кіно. Знімати, щоб знали і пам’ятали. Пора. Настав момент”, — написав пропагандист.

Тим часом окупанти вже планують зйомки на заводі “Азовсталь”, який вони повністю знищили, та яких залишався останнім форпостом, де тримали оборону азовці, над якими вчинили теракт в Оленівці.

За повідомленням пропагандистів, “Азовсталь” стане кіномайданчиком для нового художнього фільму про так звану “СВО”. Свій проєкт окупанти назвали “Малюк”, зйомки планують почати у квітні-травні 2024 року в Маріуполі, Криму, ростовській області та москві. Продюсером фільму стане юрій бардаш, уродженець українського міста Алчевськ, яке з 2014 року окуповане росіянами. Бардаш виїхав з України через антиукраїнські заяви та підтримку російської війни проти України.

Нагадаємо, що бардаш у минулому був продюсером музичних проєктів: “Quest Pistols”, “Quest Pistols Show”, “Гриби”, “Нерви”, Wellboy, Луна.

Читайте також:

• Підбірка українських фільмів, яка зворушить до глибини душі
• Як живе окупований Маріуполь: інтерв’ю з головною редакторкою сайту міста Марії
• Бахмут та Маріуполь разом: у Львові представили виставку «Лабіринти незламних міст»

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

21 липня 2026 року Олександра Сирського офіційно усунули від виконання посадових обов’язків Головнокомандувача ЗСУ. Цьому кадровому рішенню передувала низка масових акцій протесту в різних регіонах країни після відсторонення з посади Міністра Оборони Михайла Федорова.

Відповідну заяву оголосив Володимир Зеленський.

Звільнення Сирського

21 липня 2026 року було ухвалено остаточне рішення про відставку Олександра Сирського. Відповідну заяву зробив Володимир Зеленський.

Кадровим змінам передували масові мітинги громадян. Акції протесту відбувалися у Києві, Дніпрі, Харкові, Одесі, Львові, та багатьох інших великих містах України. Причиною цього стала усунення з посада Михайла Федорова, Міністра Оборони України. Рішення про усунення Федорова було прийнято через те, що Зеленський більше не міг миритися з постійним конфліктом між Федоровим і Сирським.

Після усунення з посади, під час брифінгу, присвяченого підсумкам своєї роботи в Міноборони, Федоров розкритикував Сирського:

“Ми зіткнулися з тим, що ті ініціативи, які ми пропонували, стали блокуватися, і Сирський, враховуючи всі ті проблеми, про які ми сьогодні говорили, не готовий особисто в очі говорити про проблеми. Він готовий ходити особисто на зустрічі, плести інтриги, думати, що хтось замовив у медіа якусь компанію… Це призвело до того, що фактично він поставив ультиматум. І замість того, щоб придумати, як асиметрично перемогти Росію, він придумав, як розколоти країну. І в цьому є велика проблема“, — сказав Федоров на пресконференції за підсумками своєї роботи на посаді міністра оборони.

Водночас на тлі масових протестів на захист Сирського виступили командувачі Військово-морських і Десантно-штурмових військ. Зокрема, Командувач ВМС Олексій Неїжпапа заявив, що “сумніви у Збройних Силах України під час війни є неприпустимими“, адже ЗСУ — “чи не єдина інституція, що твердо стоїть на ногах, незважаючи ні на що“. Командувач ДШВ Олег Апостол написав, що “там, де закінчується дисципліна, починається хаос, а хаос завжди працює на ворога“.

Що передувало звільненню Сирського

15 липня стало відомо, що Михайло Федоров залишив посаду міністра оборони. Підбиваючи підсумки роботи, він опублікував допис, у якому перелічив головні досягнення своєї команди та визнав реформи, які завершити не вдалося. Усунення Федорова викликала хвилю негативних реакцій у суспільстві, зокрама сьогодні у різних містах України жителі вийшли на мирну акцію проти відставки Міністра оборони.

Михайло Федоров очолив Міністерство оборони з 14 січня 2026 року. До цього він відповідав за цифрову трансформацію України, розвиток застосунку “Дія” та цифровізацію державних сервісів. На новій посаді одним із головних напрямів його роботи стала технологічна перевага української армії, розвиток оборонних інновацій, реформування закупівель та масштабування виробництва озброєння.

Хто новий Головнокомандувач

Новим Головнокомандувачем призначили Михайла Драпатого, ураїнський військовий діяч, генерал-майор, Командувач об’єднаних сил ЗСУ.

Читайте також:

Михайло Федоров залишає посаду міністра оборони: що він встиг зробити та чому його відставка стала однією з найобговорюваніших

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Віталій Безгін — український політик, який з 16 липня 2026 року обіймає посаду Міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України. Достроково припинивши повноваження народного депутата, він перейшов на роботу в уряд. 

Редакція Бахмут IN.UA зібрала детальне досьє на діяльність посадовця.

Біографія та освіта Віталія Безгіна

Віталій Юрійович Безгін народився 18 квітня 1990 року в місті Євпаторія Автономної Республіки Крим.

Посадовець здобув дві вищі освіти. Він закінчив факультет міжнародної економіки і менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, де отримав ступені бакалавра та магістра за спеціальністю “Міжнародна економіка” з відзнакою. Пізніше він закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. У цьому закладі Безгін здобув ступінь магістра за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”. Офіційні дані свідчать, що судимість у політика відсутня.

Трудова діяльність до політики

У період з 2010 по 2019 роки Віталій Безгін займався підприємницькою діяльністю. Протягом цього часу він працював у сфері реклами, дизайну та комунікацій:

• у 2012–2015 роках посадовець обіймав посаду креативного директора рекламного агентства “Scu Kyiv”;
• з 2016 року він перейшов на роботу до Офісу ефективного регулювання (BRDO), де працював експертом з комунікацій та дизайну.

Політична діяльність

29 серпня 2019 року Віталій Безгін набув повноважень народного депутата України IX скликання. Він пройшов до парламенту по загальнодержавному багатомандатному округу від політичної партії “Слуга народу” під номером 77 у виборчому списку. На момент обрання він був безпартійним і під час роботи в парламенті не входив до складу жодної фракції.

У Верховній Раді політик працював членом Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Там він очолив підкомітет з питань адміністративно-територіального устрою України та місцевого самоврядування.

У 2019–2020 роках Безгін керував парламентським напрямом законодавчого забезпечення реформи децентралізації. Завдяки його роботі парламент підтримав нове районування, яке зменшило кількість районів з 490 до 136. У 2021 році Європейський парламент у своїй резолюції визнав цю децентралізацію однією з найуспішніших реформ України. Партія “Слуга народу” також відзначила його роботу, присвоївши звання “Децентралізатор року”.

Політик також обіймав керівні посади у тимчасових комісіях:

• з 19 травня 2021 року увійшов до складу тимчасової слідчої комісії з розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади, що могли становити загрозу національній безпеці України.
• з лютого 2024 по травень 2025 року був головою Тимчасової спеціальної комісії з питань дослідження ефективності функціонування органів публічної влади міста Києва у період дії воєнного стану.
• з березня 2024 року очолив Комісію “Добре врядування” при Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України.

Ключові позиції та голосування

Під час депутатської каденції Віталій Безгін долучився до низки ініціатив:

• у 2020 році підписав звернення до голови РНБО з вимогою звільнити позаштатного радника Сергія Сивоху через його позицію щодо Донбасу та підтримку антимайдану.
• підтримав заяву фракції про визнання виборів президента Білорусі сфальшованими та вимагав призупинити публічний діалог з республікою.
• виступив проти створення консультативної ради в тристоронній контактній групі за участі представників ОРДЛО.
• підписав проєкт постанови щодо звільнення Арсена Авакова з посади міністра внутрішніх справ.
• 7 грудня 2020 року щодо політика були застосовані спеціальні економічні санкції РФ.
• у 2021 році підписав заяву на підтримку Сергія Стерненка, закликавши президента до проведення прозорого суду та пришвидшення судової реформи.
• у 2022 році проголосував за містобудівну реформу (законопроєкт №5655), щодо якої громадські організації та ЗМІ вимагали доопрацювання.
• підписав звернення до Голови Верховної Ради з вимогою внести законодавчі ініціативи про позбавлення повноважень депутатів від заборонених проросійських партій.
• станом на 1 квітня 2023 року став одним із 12 депутатів, які добровільно подали електронні декларації за 2021 та 2022 роки.
• 22 липня 2025 року проголосував за законопроєкт №12414, який передбачав обмеження незалежності НАБУ та САП.

Призначення на посаду Міністра

16 липня 2026 року Віталій Безгін написав особисту письмову заяву про складення повноважень, чим достроково припинив свою діяльність як народний депутат України. Після цього він одразу зайняв крісло Міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України.

Читайте також:

В Україні створили міністерство у справах громад, територій та ВПО: що зміниться для переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!