Онлайн-церкви на Київщині: як зберігатимуть культурну спадщину

Семаковська Тетяна 14:35, 13 Лютого 2024
Покровський храм у Бороданях, який вважають останнім козацьким у історії. ФОТО: вікіпедія
Покровський храм на Київщині / фото з відкритих джерел

Козацькі церкви Київської області планують оцифрувати аби зберегти культурну спадщину. 

Про це повідомила директорка департаменту культури й туризму КОВА Анна Куценко.

Онлайн-церкви: як це відбуватиметься?

Департамент культури та туризму обрав одним з основних напрямків своєї діяльності у 2024 році оцифрування українських культурних пам’яток доби козаччини. Козацькі церкви згодом можна відвідати онлайн на сайті “Мандруй Київщиною”. Проєкт з оцифрування церков підтримав сайт краєзнавчих ентузіастів “Україна інкогніта”

Що таке козацька церква? 

Козацькі церкви — це релігійні споруди, які виникли на Наддніпрянщині у період козацтва, коли процвітала Гетьманщина. Вони побудовані за тогочасними українськими архітектурними традиціями. Ці церкви зводили за кошти козацької старшини або за проєктами козацьких зодчих. Матеріали могли використати різні: як дерево, так і камінь. 

На перших етапах козацькі церкви були невеликими, що дозволяло їх розбирати й переносити до інших місць у разі військової загрози. Згодом козацьку архітектуру поєднали з елементами європейського бароко і так виник найвидатніший стиль того часу, що отримав назву українське мазепинське бароко.

Козацькі церкви Київщини: історія

На Київщині існує 28 церков і одна каплиця, які на думку архітекторів можна вважати козацькими спорудами. 

Найстарішою козацькою церквою вважають Покровську. Цей храм розташований в селі Сулимівка Бориспільського району, він був зведений за наказом гетьман Іван Сулими у період з 1622 по 1628 роки. Проте історики сумніваються у достовірності цього періоду. 

Останньою козацькою церквою Київщини вважають Покровську церкву в селі Бородані Обухівського району, яку освятили в 1800 році. Цікавим фактом є те що її збудували через чверть століття після руйнування Запорізької Січі.

Понад 70% старовинних українських храмів Київської області було знищено ще за часів Сталінського режиму. Таким чином радянська влада боролася з історичною пам’яттю українського народу та з історією загалом. Під час повномасштабного вторгнення росії, як зазначають у КОВА, було знищено 29 культових споруд, а відновлено 9.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міськрада анонсувала першочерговий план відновлення міста

Семаковська Тетяна 10:51, 18 Жовтня 2023
Будівництво/ з відкритих джерел

Бахмутська міська військова адміністрація вже працює над питаннями щодо відновлення м. Бахмут та території громади після завершення активних бойових дій. Експерти з урбаністики вже почали розробляти першочерговий план.

Про це Бахмутська міська рада повідомила у відповіді на запит редакції Бахмут IN. UA.

Якими кроками будуть відновлювати Бахмут

Фахівцями з урбаністики розроблено першочерговий покроковий план дій відновлення Бахмута за ключовими напрямками:

  • розмінування території громади;
  • ліквідація наслідків збройної агресії та бойових дій, а саме здійснення заходів у сфері поводження з відходами;
  • відновлення критичної інфраструктури (електро-, водопостачання);
  • відновлення житлового фонду, у т.ч. забезпечення населення тимчасовим модульним житлом;
  • гуманітарна допомога;
  • повернення та підтримка місцевого бізнесу на територію Бахмутської громади.

Читайте також

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут та Маріуполь разом: у Львові представили виставку «Лабіринти незламних міст»

Семаковська Тетяна 14:09, 3 Жовтня 2023
У Львові відкрилася виставка присвячена Бахмуту та Маріуполю/ фото “Місто Марії”

Днями у Львові представили спільний проєкт від Маріупольської міської ради та Бахмутської міської військової адміністрації — «Лабіринти незламних міст». Ця виставка має допомогти всім охочим зрозуміти й відчути архітектуру міст, зруйнованих росіянами.

Редакція «Бахмут.IN.UA» поспілкувалася з координаторкою культурних проєктів, маріупольчанкою Алевтиною Швецовою й дізналася про деталі заходу.

Про виставку у Львові

Днями на базі платформи  «Mariupol Reborn» у Львові  відкрилася виставка-переосмислення, де відвідувачі можуть побачити й осягнути масштаби руйнувань, спричинених російською агресією в Маріуполі та Бахмуті. 

«Mariupol Reborn» — це платформа, яка створена для роботи над проєктами, які будуть корисні для відновлення. Це архітектурний майданчик для міжнародних проєктів, тому показати саме Лабіринти незламних міст на тлі цього простору було дуже символічним для Маріупольської міськради. Проєкт створений у співпраці з Маріупольською міськрадою та Бахмутською міськрадою.

Алевтина Швецова // координаторка культурних проєктів

Пані Алевтина додає, що формат обрали незвичайний, бо це не зовсім виставка, а саме лабіринт, який демонструє як виглядали українські міста до повномасштабного вторгнення. Проходячи лабіринт гості занурюються у різні історичні епохи міських просторів Маріуполя та Бахмута, пояснює координаторка проєктів.

Ірина Булгакова та Олександр Марченко на виставці/ фото Маріупольська міськрада

На виставкових матеріалах представлені будівлі та визначні пам’ятки, які були створені ще у дореволюційний період, це понад 100 років тому. Гості бачать, як ці споруди існували в межах міста, як вони розвивалися. Я сама з Маріуполя й можу сказати, що більшість цих будівель вони були чи відновлені, чи чекали своєї черги на відновлення. Всіх відвідувачів і відвідувачок ми занурювали в цю подорож, аби люди, які жодного разу не були в Маріуполі чи Бахмуті уявили міські простори.

Алевтина Швецова // про проєкт з лабіринтами

Відновлення Бахмута та Маріуполя

Виставка у Львові/ фото “Місто Марії”

Крім виставки, яка являє собою мистецький лабіринт, організатори зустрічі також проводять заходи для переселенців. Очікуваний результат проєкту –  розробка ініціатив щодо відновлення міст.

«Лабіринти незламних міст» — це ще й про відновлення історичної справедливості, додає співрозмовниця. Вона наголошує, для того, аби відновити місто архітектори та урбаністи мають розуміти історичний контекст. Це роблять й для того, аби не створювати проєкт відокремлений від міського простору.

Над експозиціями Маріуполя та Бахмута працювали команди, обидві концепції витримані в одному стилі. Проте, невелика відмінність все ж є, наприклад, на Маріупольському проєкті вже є візія того, як можуть виглядати окремі споруди після деокупації. Частину візії розробили до повномасштабного вторгнення, але є проєкти, які були розроблені архітекторами нещодавно.

Щодо Бахмута — то там показано три періоди: дореволюційний, до повномасштабного вторгнення та період руйнації. Я, наприклад, жодного разу там не була, але так милувалася Набережною, парком…Ще одним важливим питанням для роздумів, який має проєкт – є меморіалізація та створення музеїв, які мають з’явитися на мапі наших міст після їх деокупації.

Алевтина Швецова // ділиться роздумами про виставку

Від Бахмута виставку представляли заступник начальника Бахмутської міської військової адміністрації Олександр Марченко та начальниця управління культури Ірина Булгакова. 

На стіні фотографії Бахмута до війни/ фото Маріупольська міськрада

Щиро вдячний міському голові Маріуполя Вадиму Бойченко і всім причетним за підтримку нашого Бахмуту. Дякуючи вам ця спільна ініціатива була втілена у життя. Відкриття цієї виставки та заходи проведенні у рамках проєкту є важливим етапом відновлення наших міст, адже попереду після Перемоги на нас чекає великий і непростий шлях. Усі ініціативи, ідеї, пропозиції для нас є дуже цінними.

Олександр Марченко // заступник мера Бахмута

Локація виставки

Бахмут в історичному контексті/ фото “Місто Марії”

Де подивитися виставку: платформа «Mariupol Reborn». Місто Львів, вул. Ференца Ліста, 6.

  • Час роботи виставки: 29 вересня – 14 жовтня (окрім неділі)
  • Час роботи експозиції 10:00-18:00
  • Додаткова інформація: (063) 469-63-96

Читайте також: Стало відомо, якими етапами та за яким прикладом відбудовуватимуть Бахмут

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

photo 2022 12 23 11 18 48 f08bf

Відновити історію в цифровому світі: як українські міста рятують від російських варварів?

Росіяни щодня знищують міста, руйнують будинки та залишаються після себе лише руйнування і біль. Споруди, які є культурним надбанням для росіян — лише чергова ціль […]

Тарас Тополя

Тарас Тополя звернувся до бахмутян: ексклюзивне відео

Лідер гурту “Антитіла” Тарас Тополя на прохання редакції передав бахмутянам привітання до Дня міста. Ексклюзивне включення для містян презентували на онлайн-концерті з нагоди Дня народження […]