22 вересня стало відомо про смерть очільниці Бахмутського краєзнавчого музею Олени Смирнової.
Про смерть пані Олени повідомили на сторінці КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.
Олена Смирнова
Григорій Соколовський працівник Бахмутського музею повідомив про смерть Олени Смирнової/ скриншот
Трагічну новину повідомив Григорій Соколовський, працівник музею. Він написав, що звістка про смерть Олени Смирнової прийшла з Ізраїлю, де вона перебувала від початку повномасштабного вторгнення. У коментарі “Вільному Радіо” родичка покійної повідомила, що та боролася з важкою хворобою, й померла 21 вересня.
Похорон відбудеться 24 вересня на цвинтарі Тель Харув, біля ізраїльського міста Хайфа.
Пані Олена була директоркою Бахмутського краєзнавчого музею з 2014 року, вона не раз спілкувалася з редакцією Бахмут.IN.UA про відбудову міста, культурні проєкти тощо. За її ініціативи була створена група “Буде Бахмут”, де бахмутяни ділилися своїми ідеями та баченнями відновленого Бахмута.
Про пані Олену з теплотою згадують бахмутяни. Її внесок у місто важко переоцінити, за роки керування музеєм, тут стало значно більше відвідувачів, проводилися культурні заходи.
Взагалі не вірю, не хочу… Скільки Ви зробили для Бахмуту, для збереження його історії, скільки креативу, сучасного, нового Ви зробили для Бахмуту.. скільки планів на майбутнє. Як любили Ви місто і громаду. Господи, Ти завжди забираєш кращих…
Немає слів…. Світла пам’ять, пані Олені…
Яка печальна звістка. Почивай з миром талановита, неповторна, креативна Олено Анатоліївно.
бахмутяни // у коментарі під дописом про смерть Олени Смирнової
Жіночі купе в поїздах Укрзалізниці стають дедалі популярнішими серед пасажирок, адже забезпечують додатковий комфорт і відчуття безпеки під час подорожі. Наразі такі купе доступні вже на 15 маршрутах.
Детальніше про те, де курсують жіночі купе — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Жіночі купе в потягах Укрзалізниці
Укрзалізниця розширює послугу жіночих купе — зручного та безпечного формату подорожей для пасажирок. Вони дозволяють жінкам почуватися комфортніше під час поїздки, особливо в нічних потягах, де питання приватності та безпеки мають особливе значення.
У такі купе допускаються лише жінки або жінки з дітьми до 5 років включно. За вартістю вони не відрізняються від звичайних купе.
Повний список поїздів із жіночими купе
Наразі в Україні діє 15 напрямків, де українки можуть оформити квиток у жіночому купе. Це:
№ 1/2 Харків – Ворохта;
№ 3/4 Запоріжжя – Ужгород;
№ 5/6 Запоріжжя – Ясіня;
№ 15/16 Харків – Ясіня;
№ 17/18 Харків – Мукачево (Ужгород);
№ 21/22 Львів – Харків;
№ 25/26 Одеса – Ясіня;
№ 29/30 Київ – Ужгород;
№ 37/38 Київ – Запоріжжя;
№ 41/42 Дніпро — Трускавець;
№ 43/44 Черкаси – Івано-Франківськ;
№ 75/76 Київ – Кривий Ріг;
№ 81/82 Київ – Чоп (Ужгород);
№ 95/96 Київ – Рахів;
№ 97/98 Ковель – Київ.
У відомстві зазначили, що під час вибору вагона слід звертати увагу на позначку “Жіноче купе” під час оформлення квитка в застосунку або на сайті.
Княгиня Ольга — одна з найвідоміших жінок в історії Русі, яка увійшла в історію як мудра правителька, реформаторка та перша з українських правителів, хто прийняв християнство.
Про ключові віхи її життя та значення для формування державності розповідає бахмутський історик Микита Безмен.
Коли народилася княгиня Ольга
Точне походження Ольги залишається овіяним легендами. Існує навіть версія, що вона була останньою з нащадків Аскольда, чия сім’я могла бути вивезена до Пскова. Також є версія про походження княгині з Плискова, який лежав на межі полянських, древлянських і улицьких земель на притоці річки Росі (сьогодні це Вінницька область).
За “Повістю временних літ” Віщий Олег одружив Ігоря Рюриковича, який почав самостійно правити з 912 року, з Ольгою у 903 році. У 945 році князь Ігор гине від рук деревлян після кількаразового стягування з них данини. Помста за це древлянам стала жорстокою.
Маленькому синові Ігоря — Святославові тоді було лише три роки, тому фактичною правителькою Русі у 945 році стала Ольга. Дружина Ігоря підкорилася їй, визнавши Ольгу представницею законного спадкоємця престолу. Рішучий спосіб дій княгині щодо деревлян також міг схилити дружинників на її користь, адже в ті часи, мало яка жінка наважилася б спалити ціле місто за коханого.
Цікаві факти про княгиню Ольгу
Повість минулих літ містить епічне сказання про помсту Ольги деревлянам за вбивство чоловіка. Кажуть, що деревляни надіслали до Києва послів, які запропонували княгині стати дружиною деревлянського князя Мала.
Перше посольство княгиня живцем поховала в човні, заритому біля її палацу; друге — спалила в лазні; в чому дослідники вбачають відображення реальних поховальних обрядів тих часів. Третьою помстою став похід на землю деревлян, де під приводом тризни над могилою Ігоря київські дружинники “посікли п’ять тисяч” деревлян.
Четверта помста приходиться на 946 рік, коли Ольга вийшла з військом у похід на древлян, проти якого стало велике військо древлянське. Місто Іскоростень, мешканці якого вбили Ігоря, тримало облогу протягом року, після чого Ольга запросила з кожного двору по троє голубів й по троє горобців у вигляді данини. До отриманих птахів було прив’язано трут, який підпалювали та відпускали — голуби летіли до своїх голубників, горобці — під стріхи. У такий спосіб було спалено Іскоростень.
Чим прославилася княгиня Ольга
Княгиня Ольга / фото з Вікіпедії
Існує цікава легенда, яка прославляє гострий розум княгині Ольги. Коли вона приїхала в Царгород (Константинополь), то її довго, близько пів року, не допускали до зустрічі з імператором (за церемоніалом того часу). Нарешті після зустрічі з Ольгою імператор Костянтин помітив її красу і вирішив узяти з нею шлюб.
Ольга була проти цього, але відкрито не виступила, поставивши умову, що перед одруженням вона має охреститись, і хрещеним батьком має бути сам імператор Костянтин. Після хрещення він знову почав розмову про шлюб, але у відповідь почув: «Чи може донька одружуватись з батьком?». Зрозумівши, що його перехитрили, Костянтин відпустив Ольгу додому, багато обдарувавши.
У той час, коли Святослав підріс, Ольга передала княжий престол сину. До самої смерті мудра та сильна княгиня займалася ліберальним впровадженням Християнства на землях Русі-Україні.
Катерина Додіна разом чоловіком Дмитром та донечкою Софією жила в Бахмуті. До повномасштабного вторгнення сім’я будувала безліч планів на життя. Дмитро хотів відкрити власний магазин, […]
Андрій Шманін був військовим медиком 54-ої окремої механізованої бригади. Чоловік пішов на війну, коли вона тільки почалася на Сході. Він пройшов Горлівку та Дебальцеве. Андрій […]
Бахмутянин Олександр Примич пішов з життя 26 серпня 2022 року внаслідок мінометного обстрілу. Чоловікові не змогли вчасно надати медичну допомогу після обстрілу, через велику кровотечу […]
Юрій Казаковшенок з дружиною Людмилою жив у Бахмуті. Родина прожила разом 42 щасливих роки шлюбу. Молодята побралися в юності, й від тоді не розлучалися. Всі […]