Компанія Apple незмінно турбується про своїх користувачів, удосконалюючи техніку та надаючи безкоштовні оновлення. Проте функціональні гаджети мають і недолік — складний ремонт, який виконує не кожен майстер.

Виробник передбачив наявність ліцензованих центрів, але гарантійне обслуговування має безліч винятків, а оплачувані послуги вирізняються високою вартістю. Тому набагато зручніше замовити ремонт Айфону в сервісному центрі SERVICEinUA і за попередньою домовленістю надіслати гаджет спеціалістам.

Чому для ремонту iPhone настільки важлива кваліфікація майстра?

Одна з особливостей техніки Apple — акцент на ліцензованому втручанні з використанням оригінальних деталей. Майстер повинен мати досвід роботи з дороговартісною технікою, а також раціонально підходити до розв’язання проблеми, адже айфон часто працює менше заявлених виробником 5-7 років.

Металевий корпус та додатковий захист не завжди оберігають його від ударів і води, а батарея починає старіти вже через 2 роки. Тому спеціаліст має враховувати стан гаджета, щоб ремонт з оригінальними деталями не став причиною нераціональних витрат.

Інколи доречніше використати аналоги елементів Apple, особливо якщо айфон довго був у використанні та має відразу декілька проблем із різними модулями. Проте для цього потрібно провести якісну діагностику, під час якої власник дізнається вартість і терміни ремонту.

Ремонт айфона з будь-якого куточка України

З невеликої майстерні SERVICEinUA виросла до повноцінної мережі, центри якої розташовані в різних районах столиці. Таке розміщення адаптоване під потреби клієнтів, адже набагато зручніше відвідати сервіс, що знаходиться поблизу дому чи роботи.

Сервіси розміщені на пʼятьох локаціях: біля станцій метро «Театральна», «Позняки», «Оболонь», «Палац «Україна» та «Дарниця». На вказану на сайті адресу зручно надіслати гаджет на діагностику, звернувшись до call-центру сервісу. Перевірка стану техніки буде безкоштовною, а ціни на ремонт відповідатимуть заявленим у прайсі.

Переваги обслуговування від SERVICEinUA

Майстри якісно виконують ремонт техніки Apple різних моделей. Крім відновлення функціонала гаджета, є декілька додаткових причин обрати саме цей сервіс, зокрема:

1. Гарантія. Для айфона вона надається на 3 місяці. Цього достатньо, щоб переконатися у відповідності та надійності замінених деталей.
2. Швидкість роботи. Якщо завдання просте, ремонт займе декілька годин, і цього ж дня можна забрати айфон, або ж майстер відправляє його замовнику поштою. Термін роботи над гаджетом у будь-якому разі не перевищує кількох діб.
3. Робота щодня. Компанія адаптувалася до графіка клієнтів, адже час для спілкування з фахівцями сервісу зазвичай з’являється після завершення звичайного дня.
4. Уважне ставлення до особистої інформації. За потреби майстер зробить копію всіх даних з айфона та надасть користувачеві. Можна не турбуватися про втрату важливих файлів. Водночас вони не будуть збережені на гаджетах компанії, що забезпечить конфіденційність.
5. Виконання лише необхідних робіт без нав’язування додаткових послуг. Чесність стосовно клієнта — це запорука хорошої репутації, про яку дбає команда SERVICEinUA.

Варто також відзначити доступні ціни, досягнути яких можливо лише завдяки великій кількості замовлень. Це одна із суттєвих причин вибрати саме SERVICEinUA.

Важливість незначного ремонту

Не варто відкладати професійне обслуговування айфона до появи значних несправностей. Наприклад, якщо з’явився невеликий дефект чи збій, проблему варто розв’язувати відразу, адже корозія, тріщини чи пошкодження одного елемента призведуть до цілковитого виходу з ладу модуля.

Тож вчасний та професійний ремонт — запорука тривалого використання айфона без великих фінансових вкладень.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Чому модульне житло для переселенців ризикує стати гетто та як можна цьому завадити? Редакція поспілкувалася з Анною Пашинською, співзасновницею ініціативи КО-ХАТИ, цей проєкт допомагає переселенцям власними руками створювати комфортний дім. Анна на чолі ГО разом з однодумцями змінює уявлення про житло для ВПО, яке не повинно нагадувати контейнерні коробки. Нещодавно КО-ХАТИ представили свій проєкт у Цюріху.

Житло — одна з базових умов існування для людини, яке дає відчуття, яке часто не можуть отримати ВПО.

Саме для того, щоб ВПО не втрачали почуття власної гідності та мали комфортні умови для життя, й працює проєкт КО-ХАТИ. Він не тільки надає житло для ВПО, але й залучає переселенців до роботи над обʼєктами, що допомагає людям адаптуватись та інтегруватися у нове середовище”

Модульне житло для переселенців: плюси та мінуси

Вперше проблема житла для переселенців з’явилися ще в 2014 році. Аби якось забезпечити людей житлом — вирішили зводити модульне. Це невеликі контейнери з вікнами та дверима, зазвичай у такій кімнаті є 4 або 6 ліжок й стіл та стільці, а туалет та душ — спільні.

На думку Анни загалом модульне, навіть контейнерне житло має право на існування, адже тоді, коли людей потрібно швидко розселити та дати прихисток — це ідеальний варіант. Проте на довгострокову перспективу таке житло матиме негативні наслідки — бо райони із модульними контейнерами можуть поступово ставити своєрідним гетто.

“Я вважаю, що доречно на сьогодні, наприклад, ставити такі модульні контейнери, які можуть пересуватися біля зруйнованого житла. Чому? Тому що людина може жити на своїй ділянці, біля своєї хати, її відновлювати. Крім того, по законодавству така оселя не забирає можливості отримати компенсацію на відновлення свого житла”, — пояснює співрозмовниця.

В Україні зараз немає відповідного законодавства, щоб елементарно сплачувати за електрику, якою люди користуються у модульному житлі. 

Тимчасове житло для ВПО перешкоджає їх інтеграції 

Модульне житло часто розміщують на окраїнах, а з погляду містопланування — таке житло не виконує всіх функцій. Воно віддалене від міста, від базової інфраструктури. Це впливає на інтеграцію переселенців, на пошук роботи, на дітей, які не мають доступу до навчання, дозвілля. Таким чином це житло потроху перетворюється в гетто: віддалений район, люди з вразливим минулим, нерідко бідність.

“Вразлива група людей не може постійно бути у такому ж колі, їй потрібен приклад іншого життя, щоб людина бачила, як можна влаштуватися на роботу, дитину в садочок віддати, піти до лікаря та елементарно допомогти іншому. Зараз ситуація з житлом для переселенців в Україні така, що потрібно наперед продумати всі нюанси. У нас не йде гра на швидкість, як розселити людей, а на довгострокове поселення, інтегроване, з доступом до роботи. Потрібно розуміти, що багато цих людей вже не мають куди повернутися й селити їх в контейнер — не вихід”, — каже Анна Доброва, архітекторка, співорганізаторка проєкту КО-ХАТИ.

Дім для переселенців у Франківську

Активістка згадує, що у перші дні повномасштабної війни Івано-Франківськ став не тільки транзитним пунктом, але й прихистком для тисячі жінок та дітей, які тікали від війни. Тож, з перших днів вторгнення команда MetaLab почала працювати над пошуком житла для переселенців. Дуже швидко запас квартир у місті вичерпався, багато людей безплатно віддавали своє житло, але бойові дії тривали й попит все ще був.

Команді MetaLab вдалось оперативно налагодити співпрацю з місцевою владою – шукали приміщення в гуртожитках або квартири в муніципальному житлі. Після того, як потрібне приміщення знаходили — його приводили до ладу, з роботами допомагали волонтери та інколи і самі ВПО, які тут мали оселитися.

Першою будівлею, у якій створили гідні умови для життя була 4-поверхівка на 175 людей.

“Ми пішли в магазин, купили шпателя, якісь базові інструменти й одразу почали ремонтувати, запостили про це пост, а потім до нас долучилась якась нереальна кількість волонтерів, багато з них самі були вимушені переселенці. Ці ремонтні робити мали  терапевтичну дію. Це ми вже потім зрозуміли. Ніхто не говорив, не бавився, всі зранку до ночі дерли ті стіни. Вивільняли свій стрес і травму. Поступово через тижні, ми вже починали потроху розповідати якісь історії один у одному. У нас були спільні обіди, які нас об’єднували між тими ремонтами”, — пригадує Анна.

За 6 тижнів спільної роботи 200 людей відремонтували цілу багатоповерхівку, оснастили її новою сантехнікою, провели електрику, закупили меблі, матраци, іграшки, вазони.

“Тобто зробили так, щоб щось живе та домашнє уже чекало людей, коли вони будуть заселятися. Так почався проєкт КО-ХАТИ, з цієї ідеї, що житло має бути інтегроване і гідне. І зроблене з любов’ю”, — пояснює співрозмовниця.

Зазначимо, що до повномасштабного вторгнення Анна та команда MetaLab займалися дослідженнями міст, організовували лекції, події, фестивалі, аби зробити міські простори доступнішими, зручнішими, залучити до процесів більше активних громадян, тощо. ГО MetaLab – частина інноваційного центру Промприлад у Франківську.

Це проєкт ревіталізованого старого заводу, зараз – одне із найпрогресивніших середовищ країни. Саме тут після повномасштабного вторгнення були засновані такі ініціативи як Save Ukraine Now, – фонд спрямовує підтримку військовим Прикарпаття та Центр підтримки бізнесу, робота якого спрямована на підтримку, консалтинг та нетворкінг для релокованого бізнесу.

Яким має бути житло для ВПО: здоровий мікс людей

Допомога переселенцям в Україні діє в обидва боки, адже людина, яка буде мати комфортні умови для життя швидше зможе адаптуватися, піти на роботу та допомагати іншим. Анна вважає, що зараз настав час думати про довгострокові рішення при плануванні шелтерів.

“Мені би дуже хотілося, щоб житло для переселенців було гідним, красивим. Треба робити все найкраще. Насправді це задачка із зірочкою. Тому що люди вже пережили багато і просто, щоб прийти в себе, пережити це все і відновитися, їх щось має лікувати від цього, вони не повинні по 9 разів переїжджати по коморах”, — коментує Анна.

Зараз у проєкту “КО-ХАТИ” є реалізоване житло для ВПО в Івано-Франківській області, містах Тлумачі та Франківську, у Кам’янець-Подільському, що на Хмельниччині, а також навіть житло на Херсонщині для постраждалих від підриву ГЕС, над яким команда MetaLab працювала поза проєктом КО-ХАТИ. Загалом команда створила близько 1300 житлових місць для переселенців.

Мета проєкту КО-ХАТИ – створення гідного житла для переселенців на тривалий період, розумні підходи до проєктування особистих та спільних просторів в таких будівлях.

Все це – з думкою про те, що людям потрібне не просто ліжкомісце, а житло, інші люди довкола, робота, нові соціальні звʼязки. Поселенням, адмініструванням будівель надалі займаються люди на місцях, підрядники, або міська влада. 

24 січня в Цюриху відбулося відкриття виставки ETH with Ukraine — Exchanging Knowledge for a Sustainable and Resilient Future, у межах якої говорили про відбудову України. Тут представили й КО-ХАТИ, який має стати одним із ключів до гідного життя вимушених переселенців в Україні.

Читайте також:

• Проблема будівельного сміття у Бахмуті: що з ним робитимуть
• Як розміновують деокупований Святогірськ та де брати ресурси на розмінування України?
• На який догляд і житло можуть розраховувати одинокі пенсіонери-переселенці?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вже близько двох років триває повномасштабна війна в Україні. Тисячі українців втратили роботу, але потроху люди повертаються до пошуку вакансій. У цьому їм допомагають місцеві Центри зайнятості, і Бахмутський — не виняток. Одна із послуг, якою можуть скористатися безробітні бахмутяни, отримання нових навичок та знань у центрах професійно-технічної освіти.

Як навчають переселенців та у якому випадку потрібно повертати гроші за освіту, редакція дізнавалася в Інни Штепи, фахівчині Бахмутського центру зайнятості.

Освіта, аби знайти роботу

Донецька обласна служба зайнятості часто публікує дописи, де розповідає про можливість професійного навчання для безробітних у центрах професійно-технічної освіти. Цією послугою може скористатися кожен зареєстрований безробітний, або людина, яка хоче підвищити наявний рівень кваліфікації. На вибір людям пропонують десяток професій:

• оператор з обробки інформації та програмного забезпечення;
• оператор верстатів з програмним керуванням;
• електрогазозварник;
• офіціант;
• перукар (перукар-модельєр);
• продавець непродовольчих товарів;
• продавець продовольчих товарів;
• слюсар-ремонтник;
• слюсар-сантехнік;
• токар;
• адміністратор;
• візажист;
• робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків;
• касир (в банку);
• оператор котельні тощо.

Після закінчення такого навчання слухачам присвоюється відповідна кваліфікація та видається свідоцтво про освіту державного зразка. Але, щоб отримати можливість навчатися, потрібно ретельно підготуватися.

Також на ці курси можуть потрапити й незареєстровані безробітні. Йдеться про осіб, які брали участь в АТО, пояснює Інна Штепа. Перед тим, як людина вирішує піти навчатися, з нею проводять співбесіди, аби визначити її схильності до того або іншого фаху. Після цього особа отримує спеціальний сертифікат.

Пані Інна пояснює, що особа, яка отримала сертифікат, не позбавляється виплат, якщо вона має статус безробітної, а продовжує їх отримувати та паралельно навчається.

Навчання для дорослих

Є сім навчальних центрів, це:

• Дніпропетровський;
• Рівненський;
• Одеський;
• Львівський;
• Івано-Франківський;
• Полтавський;
• Сумський;
• Харківський.

Людей розподіляють за інтересами, вони обирають свою професію, а далі їх відправляють на навчання. Також освіту можна здобувати дистанційно, така опція поширюється тільки на три вакансії. Йдеться про адміністраторів, операторів обробки інформації та програмного забезпечення, а також бухгалтерів. Аби пройти практику за напрямками, фахівці рекомендують шукати роботодавців за місцем проживання.

Як відбувається відбір на навчання?

Щоб отримати можливість навчатися безплатно, людина повинна мати не тільки статус безробітного, але й бути вмотивованою до навчання. Укладається договір між центром зайнятості та здобувачем освіти. Адже за освіту платить держава, а якщо особа після навчання вирішить не шукати роботу за новим фахом, кине навчання без поважних причин тощо то, ймовірно, їй доведеться компенсувати кошти за здобуті знання.

“Для того, щоб направити на таке навчанням, потрібно пройти тестування, аби дізнатися, чи є у людини схильності до цієї професії. Тобто це не працює так, що сьогодні людина отримала статус безробітного, і завтра ми пішли навчатися. До цього процесу потрібно відповідально віднестись, нам же треба потім цю людину працевлаштувати за професією, адже є певні зобов’язання”, — пояснює службовиця.

Водночас Інна Штепа зауважує, що випадків, коли люди кидали навчання чи відмовлялися шукати роботу за фахом, за час роботи у Бахмутському центрі зайнятості не було. Навпаки, є позитивна динаміка у працевлаштуванні. Йдеться про близько 82% людей, які після навчання знайшли роботу. Навчання триває від 2-3 до 5-8 місяців. Людям можуть компенсувати гроші на проживання за місцем навчання, але все це обговорюється індивідуально з працівниками центру зайнятості.

Як отримати статус безробітного?

Бахмутяни можуть оформити статус безробітного онлайн через Дію, подавши документи електронно. Ця послуга є безплатною та займає 1-3 робочих дні. Зробити це можна за посиланням.

Щоб перевірити, чи маєте ви статус безробітного у Бахмутському центрі зайнятості, перейдіть за посиланням.

Читайте також:

• Як бахмутянам долучитися до місцевої ради ВПО
• Як громадам порозумітися з ВПО: поради психологині
• Як Бахмутський центр профосвіти працює на Рівненщині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!