Як громадам порозумітися з ВПО: поради психологині

Семаковська Тетяна 12:17, 11 Серпня 2023

Малі громади, села та великі міста поповнилися новими мешканцями з різних регіонів України. Внутрішньо переміщені особи змушені заново починати життя, однак, подекуди цей і без того важкий процес ускладнюють конфлікти з приймаючими громадами та неможливість порозумітися.

Як громадам та ВПО знайти спільну мову одне з одним,  які проблеми стоять на шляху адаптації та як її пришвидшити — читайте в матеріалі редакції «Бахмут. IN.UA». Експерткою цього матеріалу стала психологиня Тетяна Назаренко.

Питання: Скільки триває психологічна адаптація ВПО у новій громаді?

3 7dd06

Відповідь: За словами психологині, немає універсального терміну та часу, після якого людину  можна вважати адаптованою. Так само як немає універсальної пігулки від болю, все індивідуально. Одна людина може адаптуватися за кілька місяців, а іншій не вистачить й року.

«Ми маємо розуміти, що адаптація — це процес, а не кінцевий результат. Він може йти швидко, а може, навпаки, дуже повільно. Це залежить від різних факторів, зокрема, й  зовнішніх. Якщо людина, яка все життя прожила в місті, переїхала в село, то можливостей там може бути менше. Натомість, якщо людина опинилася в місті, то  матиме більше  шансів для розвитку, як-от роботу чи житло», — пояснює Тетяна Назаренко.

Також важливими факторами є внутрішні, фінансові, емоційні та соціальні ресурси.

Питання: Які є етапи інтеграції в приймаючу громаду?

1 19fbd

Відповідь: «Якщо вимушений переїзд ми розглядатимемо з точки зору концепції стадій переживання горя, то переїзд — це власне і є горе, бо йдеться про втрату домівки, звичайного побуту, минулого рівня життя, роботи, соціального статусу тощо. Людина буде проживати ці процеси не обов’язково лінійно (концепція свідчить про послідовність стадій – заперечення, гнів, торг, депресія та прийняття, – авт.),  етапи можуть чергуватися», — наголошує фахівчиня.

Під час інтеграції  в громаду ВПО можуть відчувати:

  • сум,
  • тривогу,
  • депресію,
  • травматичний стрес,
  • інші  реакції, які  потребують лікарської допомоги.

Попри це людина може відчувати і позитивні емоції: почуття надії, згуртованість, посттравматичне зростання.

Посттравматичне зростання — це переосмислення людиною свого життя під  впливом важких обставин, яке призводить до  позитивних змін —  відкриття нових можливостей, розвитку талантів, переоцінки життєвих цінностей. 

«Цей стан характеризується відчуттям особистої сили: “Я це подолав, у мене є сили залишити сум позаду та почати нове життя”. Це і є позитивні зміни», — пояснює психологиня.

Питання: як можна полегшити процес адаптації для ВПО?

4 99dc0

Відповідь: Приймаюча громада може зробити свій внесок в адаптацію ВПО. Насамперед йдеться про  інформування переселенців. Важливо продемонструвати, що люди готові допомагати один одному.

«Людина має користуватися як власними ресурсами (такими як  навички життєстійкості та психологічного відновлення), так і зовнішніми з боку приймаючої громади, що  також може позитивно впливати на  процес інтегрування. Мова йде про інформування: де знайти роботу, житло, медичну допомогу  та практичну  гуманітарну допомогу вразливим верствам населення – жінкам з дітьми, вагітним, багатодітним родинам, чи людям з особливими потребами», — каже психологиня.

Також ВПО допоможе  врегулювання  та спрощення бюрократичних процедур.

Питання: як діяти, коли людина неочікувано реагує на подію, наприклад, проявляє агресію чи сміється, коли говорить про травму?

5 a48a0

Відповідь: Тетяна Назаренко радить всім пройти курси першої психологічної допомоги.Ці знання значно спростять ваше життя та допоможуть правильно комунікувати з людиною, яка пережила травматичну подію. 

За посиланням ви знайдете безоплатні курси психологічної допомоги на Prometheus. Також базові навички можна знайти на платформі EdEra, цей курс розроблений з ініціативи Олени Зеленської.

«Кожна ситуація індивідуальна. На жаль, немає якоїсь універсальної поради для таких випадків. Я раджу людям дивитися на реакцію співрозмовника, його поведінку. Насправді в більшості випадків ми розуміємо, що саме відбувається з людиною й здогадуємось, як правильно вчинити: помовчати, висловити підтримку, обійняти, якщо це доречно (ред. спитайте в особи, чи можна це зробити, це стосується будь-яких фізичних контактів), взяти за руку, залишити наодинці. Можна спитати прямо: «Хочеш, я зараз посиджу з тобою, поговорю, помовчу?». Це питання цілком нормальне. Людина сама скаже, що вона зараз хоче. Важливо комунікувати», — пояснює фахівчиня.

Питання: Що можна порадити людині, поруч з якою почали жити ВПО? Часом сусіди можуть боятися навіть познайомитися, бо не знають, з чого почати розмову. Як встановити перший контакт? Чого не можна робити? Як людині з приймаючої громади реагувати на те, що ВПО не хочуть знайомитися? Чому так може відбуватися?

6 2efd4

Відповідь: Зверніть увагу, що під час спілкування з внутрішньо переміщеною особою варто:

  • Не примушувати розповідати  про пережиті травматичні події. Якщо ж людина виявила бажання розповісти сама, важливо вміти слухати. 
  • Уникати будь-якої оцінки почутого, не  говорити, як би ви вчинили в тій, чи іншій ситуації.
  • Не говорити фраз на кшталт: «Радій, що ти взагалі вижив», «Добре, що ти в безпеці», «Не сумуй, ти переїхав, в тебе все є».
  • Якщо людина почала розповідати вам про своє горе, не починати говорити про своє. Мірятися проблемами не доречно. 
  • Не розповідати почуте стороннім особам задля уникнення осуду чи пліток.
  • Уникати порожніх обіцянок та підбадьорень, запевнень у тому, що “все буде добре”. 
  • Якщо ви приймаюча сторона, не думайте, що варто вирішувати всі питання за людину: ви можете підтримувати, але не відбирати у людині її самостійність.

«Безперечно,  людям важко, але важливо розуміти свою роль. Ви, як приймаюча сторона, маєте допомагати пристосуватися до нового життя, але саме людина має це робити», — говорить психологиня Тетяна Назаренко.

Якщо людина не хоче з Вами знайомитися, не слід сприймати це негативно. Адже, це особисте бажання особи,  слід ставитися один до одного з повагою. Також слід проговорити, на яку допомогу може розраховувати людина, яка прибула в громаду, навіть якщо зараз вона не хоче знайомитися чи говорити. Дайте зрозуміти, що допомога завжди доступна для неї, які і подальше спілкування.

Питання: Як мешканцям громад, які стають транзитними, прийняти цей факт і не перестати допомагати новим людям?

7 78c55

Відповідь: Психологиня наголошує, що людям з приймаючої громади важливо отримувати психологічну допомогу. Особливо в тих населених пунктах, які стають для ВПО транзитними.

Яка це може бути психологічна допомога? 

  • Тренінги життєстійкості (це спеціальний комплекс вправ, які формують  ефективні взаємостосунки, що базуються на підтримці і довірі).
  • Тренінги психологічної розрядки (комплекс вправ, який допомагає опанувати та керувати своїми емоціями). 
  • Інтервізійні групи, де учасники можуть як “рівний-рівному” обговорити складні для себе питання.

Це зменшить стресове навантаження для приймаючої громади, яка організовує допомогу.

«Людям, які приймають переселенців, важливо зрозуміти свою важливу місію, мету. Адже у них може бути дві думки: негативна (“Нами користуються, нас не цінують”), й позитивна (“Наша місія полягає в тому, щоб стати для людини на якийсь час прихистком, щоб людина могла стати на ноги”). Це абсолютно полярні твердження.Одне гнітюче й руйнівне, а інше позитивне. Самому ці твердження важко сформувати, але з допомогою психологів — можливо», — говорить Тетяна Назаренко.

Питання: Деякі ВПО скаржаться, що їх заселяють в оселі без води чи туалету, але мешканці приймаючої громади не розуміють, як їм реагувати на це, бо вони самі живуть у таких умовах і звикли до такого рівня комфорту. Як вирішувати такі ситуації без сварок та образ?

8 0b535

Відповідь: Питання комфорту після травматичного переїзду важливе, однак, кожен з нас по-різному його трактує. Для когось комфортом стане спільне ліжко в гуртожитку та тепла їжа,  іншому ж  потрібна окрема кімната з душем, ванною та кухнею. Обидва варіанти абсолютно нормальні, але приймаючій громаді потрібно розуміти, що вона не винна в тому, що не може задовольнити особисті потреби всіх людей.

«Треба розуміти, що всі люди несуть із собою різну культуру, різні умови для життя. Плюс варто пам’ятати, що люди, які переселяються, травмовані,  переживають великий стрес. Своєю чергою приймаюча громада може зіштовхнутися з агресією чи нерозумінням, або ж якраз із незадоволенням наданими умовами. Тут важливо навчитися формувати позитивне твердження: про себе проговорити, що ви надали ту допомогу, яку змогли. Не потрібно ображатися, або агресувати у відповідь. Усвідомте, що ви надали допомогу, а чи користуватися нею, чи ні — це вибір людини. Так ви відійдете від позиції жертви», — каже Тетяна Назаренко.

Питання: Мовне питання часто стає приводом для конфліктів. Що робити ВПО, якщо їм  дорікають за російську мову, але вони наразі  не готові вчити або говорити українською? Як зробити так, щоб уникнути конфлікту ? Що робити у такому випадку громаді, для якої російська мова сприймається ворожою? 

9 47130

Відповідь: Мова часто стає приводом для конфліктів серед ВПО та приймаючих громад, повністю уникнути сварок вкрай важко, але усвідомити механізм, який допоможе обом сторонам знайти спільну мову — варто.

«Це питання складне та болюче, особливо для тих людей, які все життя розмовляли російською. Приймаюча громада повинна зрозуміти, що навіть якщо людина спілкується російською, це не означає, що вона прихильниця рф.  ВПО знаходяться в стресі, тож перехід на українську для них може сприйматися як зміна ідентичності. Ті люди, які перейшли на українську, виконали величезну роботу над собою. Як психолог скажу, що агресивна реакція на російськомовне населення не матиме результату. Тобто, від цього більше людей не почне розмовляти українською. 

Але що тоді може зробити приймаюча громада? Створити україномовне середовище:  навіть якщо людина говорить російською,відповідайте українською, не зліться, створюйте україномовні осередки для дітей та дорослих у громаді. Лагідна українізація працює найкраще», — пояснює психологиня.

Питання: Як правильно реагувати громаді на відверті розмови ВПО, зокрема про  втрату дому чи близької людини? Часом ВПО говорять про  втрату матеріальних цінностей з таким самим болем, ніби йдеться про втрату життя. Як правильно реагувати? 

2 4c466

Відповідь: Ми ще не раз будемо стикатися з тим, що в нашому житті з’являтимуться люди, які втратили все: дім, рідних, роботу й душевний спокій. Часто в таких ситуаціях хочеться визнати, що ваше особисте горе більше й гірше, але така поведінка є деструктивною.

«Проживання горя для кожної людини суб’єктивне. Звичайно, немає нічого дорожчого за життя, втім суб’єктивно втрату домівки, житла чи роботи людина проживає, як власне поранення чи смерть. Люди проживають це горе, бо це важлива частина їхнього життя. Найкраще тут не мірятися  горем. В цій війні так чи інакше постраждали всі, напевно  залишилося дуже мало людей, які нікого не втратили. Ми всі заслуговуємо на підтримку, повагу та співчуття. Водночас злитися  в таких ситуаціях теж нормально. Саме біль втрати провокує емоцію злості», — каже Тетяна Назаренко.

Питання: Що робити у випадку, коли мешканець  приймаючої громади поділився житлом/одягом, ВПО це прийняла, але  не подякувала або ж відреагувала на так, як очікувала цього людина? Як такий конфлікт вирішити? Як правильно допомогти та як правильно допомогу прийняти?

10 821ed

Відповідь: Часом наші очікування не співпадають з реальністю, це призводить до розчарування. Щоб уникнути цього відчуття, варто розглядати одразу кілька варіантів ситуації.

«Найкраще у таких ситуаціях всім поводитися, як дорослі люди. Коли ви пропонуєте допомогу друзям, вони прямо кажуть: “Так, я це візьму”, або “Дякую, мені це не потрібно”. Комунікація — один із головних факторів порозуміння.  ВПО варто  казати прямо, що їм наразі ця допомога не потрібна, а приймаюча сторона має бути готовою отримати відмову», — пояснює фахівчиня.

Люди, які на вашу думку не так відреагували на допомогу, можуть бути у різному психологічному стані, однак, їх почуття – не ваша відповідальність. 

Питання: Часто між ВПО та приймаючою громадою виникає умовний поділ на “ми” і “вони” ? Чому так стається  та як з цим працювати?

11 8ec77

Відповідь: У людської  психіки є  особливість, згуртовуватися відповідно до одного травматичного досвіду. Саме це  створює поділ на “ми” та “вони”.

«Це нормальна ситуація після травматичної події. Серед військових є такий самий процес з 2014 року: подекуди вони ділять людей на тих, хто був на війні, й тих, хто не мав цього досвіду. Люди в травмі хочуть об’єднатися з такими самими людьми. Є така ірраціональна думка, що люди, які пережили однакові події, розуміють один одного. Що робити приймаючій громаді? Надати всю необхідну інформацію щодо сервісів які є,  також дуже добре на об’єднання громади працюють спільні заходи, осередки: гуртки для жінок, чоловіків та дітей за інтересами. Не потрібно концентруватися на тому, що нас роз’єднує. Варто навпаки робити якомога більше заходів, які допоможуть згуртуватися. Це може бути волонтерство, риболовля, ігри тощо», — резюмує психологиня Тетяна Назаренко.

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Проблеми з комуналкою: що робити, якщо нараховують борг за неіснуючу воду чи газ

Семаковська Тетяна 17:00, 23 Квітня 2024
Комунальні послуги / фото ілюстративне

Від початку повномасштабного вторгнення Бахмут тимчасово став точкою для переселенців. Однак, вже літом 2022 року, коли битва за місто набрала нових обертів, вже самі бахмутяни були змушені покидати домівку. Через прильоти росіян у місті поступово зникали світло, вода та газ. Будинки також знищувалися один за одним. Втім попри те, що будинків та комунікацій могло не бути — бахмутяни повідомляли про те, що їм надходять борги за комуналку.

Редакція Бахмут.IN.UA поспілкувалася з директором КП “Бахмутської житлової управляючої компанії” Олександром Бондарєвим щодо цього питання.

Неіснуючі борги за комуналку

Олександр Бондарєв каже, що споживачі зазвичай розуміють під терміном “комуналка” — всі послуги, які вони отримують, використовуючи свої приміщення як житлові. Це тепло, вода, газ, світло, квартплата та вивезення сміття. 

Основним законом, який регулює взаємовідносини споживачів та виконавців таких послуг є Закон України “Про житлово-комунальні послуги”. Цей закон надає таку класифікацію послуг (стаття 5):

  • житлова послуга — послуга з управління багатоквартирним будинком;
  • комунальні послуги — послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Саме так правильно називаються зараз ці послуги, які мешканці називають комуналкою. Я наголошую на цьому, тому що по різним видам послуг відрізняються порядки нарахування та перерахунку за послуги,

Олександр Бондарєв // директор КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”

Що змінилося з початку повномасштабної війни питаннях несплати та заборгованості за послуги

Торгова-промислова палата України засвідчила форс-мажорною обставиною військову агресію РФ проти України, це стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року. 

Це означає, що війна – форс-мажор – обставина непереборної сили, яка звільняє особу від відповідальності у випадку несплати чи несвоєчасної сплати за послуги,

Олександр Бондарєв // директор КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”

Він додає, що в умовах воєнного стану Кабмін постановою від 5 березня 2022 року забороняє:

  • нараховувати та стягувати неустойку (штрафи, пеню), інфляційні нарахування, проценти річні, нараховані на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;
  • припиняти/зупиняти надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Така заборона діятиме до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Коли споживач має право на неоплату житлово-комунальних послуг

Споживач має право “на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) в період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг”.

Громадяни, які скористаються цим правом, можуть розраховувати, що постачальник послуг зробить перерахунок. Тоді оплату спишуть або буде переплата. 

До слова, Сергій Логвінов директор ТОВ “БАХМУТ-ЕНЕРГІЯ” також у коментарі редакції підтвердив, що якщо особі продовжують нараховуватися борги за комунальні послуги слід звернутися до постачальника послуг.

Як оформити послугу

Для оформлення списання або переплати за комунальні послуги потрібно звернутися із заявою до постачальника і надати довідку про відсутність у своїй оселі. 

Такою довідкою може бути:  

  • довідка внутрішньо переміщеної особи; 
  • довідка про проходження лікування; 
  • довідка про проходження військової служби.

Законом не визначено порядок несплати за постачання теплової енергії та за житлову послугу — послугу з управління багатоквартирним будинком.

Що відбулося в Бахмуті з комунальними послугами

З 24 лютого 2024 року у Бахмуті по кожному виду житлово-комунальних послуг було декілька етапів: 

  • надання послуги у повному обсязі;
  • надання послуги у неповному обсязі;
  • ненадання послуг. 

Через постійні обстріли поступово у місті припинялись послуги газопостачання, електропостачання, водопостачання та вивезення побутових відходів.

Відповідно, постачальники послуг повинні були виконати перерахунки споживачам з дати відсутності відповідної послуги.

Що стосується нашого підприємства. Комунальне підприємство “Бахмутська житлова управляюча компанія” надавало житлову послугу мешканцям половини багатоквартирних будинків міста. Другою половиною багатоквартирних будинків управляли інші управителі або ОСББ. По будинках, що знаходились в нашому управлінні, виконано перерахунок за період з березня по серпень 2022 року. З 1 вересня 2022 року нарахування за житлову послугу зупинене наказом по підприємству по усім будинкам, що знаходились в управлінні КП “Бахмутська ЖУК”,

Олександр Бондарєв // директор КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

Микола Ситник 13:00, 23 Квітня 2024
Бахмутський ЦНАП
ЦНАП для бахмутян / фото Бахмутська міськрада

Завтра, 24 квітня, фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Бахмутський ЦНАП: послуги

Прийом запланований на 24 квітня (середа) з 10:00 до 14:00.

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

  • актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
  • внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
  • зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
  • отримати витяг із реєстру територіальної громади;
  • подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами:

  • +38 (098) 850 0561 або +38 (099) 667 9206 (представники ЦНАПу); 
  • +38 (068) 851 5089 (представник відділу реєстрації місця проживання).

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

desktop WN6F 0011 subsydiya komunalka gaz groshi gryvni taryfy stanchak 1 4781e

Проблеми з комуналкою: що робити, якщо нараховують борг за неіснуючу воду чи газ

Від початку повномасштабного вторгнення Бахмут тимчасово став точкою для переселенців. Однак, вже літом 2022 року, коли битва за місто набрала нових обертів, вже самі бахмутяни […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

Завтра, 24 квітня, фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись […]

13:00, 23.04.2024 Микола Ситник
Допомога ВПО у Вінниці

Куди переселенцям звертатися за допомогою у Вінниці

Вимушено переміщені особи у Вінниці можуть отримати юридичну чи психологічну консультацію, а також гуманітарну допомогу, або ж знайти безплатний центр для творчості дитини. Куди звертатися […]

13:00, 21.04.2024 Куряча Марія
IMG 4359 1 47aad

Монастирський острів, парк Шевченка та музей: що подивитись в Дніпрі на вихідних

Цікаві місця в Дніпрі варті уваги, як туристів, так й місцевих. Дніпро від початку повномасштабного вторгнення прийняло до себе тисячі бахмутян, тут працює Центр підтримки […]

4 04caa

Варення з ягід: класичні та незвичні рецепти, які запам’ятаються надовго

Вже згодом в Україні починається сезон ягід. Саме в цей період з травня по вересень чимало господинь почнуть готувати варення на зиму з полуниці, малини, […]