“Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків

Валентина Твердохліб 12:35, 7 Березня 2025
спільноти

Інесса Мішеніна — відома перукарка-стилістка з Бахмута, в рідному місті вона мала свій салон краси. Після початку повномасштабної війни жінка переїхала до Києва, де продовжила свою справу. Окрім цього, Інесса Мішеніна створила Telegram-спільноту для допомоги, підтримки і об’єднання своїх земляків у евакуації.

Про свою ініціативу, роботу спільноти та реальні приклади допомоги Інесса Мішеніна розповіла редакції Бахмут IN.UA.

Спільнота для допомоги бахмутянам

Інесса Мішеніна евакуювалася до Києва у 2022 році. Там вона поступово налагодила життя і знайшла роботу в місцевому салоні краси. Однак, думка про рідне місто не покидала жінку. Тому вона разом з іншими місцевими активістами вирішила об’єднати бахмутян в евакуації. Першочерговою метою була робота в напрямку отримання компенсації за житло.

“Влітку 2023 року ініціативна група у складі кількох людей організувала зустріч бахмутян у Києві. Тоді ми думали згуртувати й організувати людей, щоб отримати компенсацію за житло. Це була першочергова ціль. Ми хотіли нагадати про себе і зробити так, щоб про Бахмут не забули. На зустріч, як ми того й не очікували, прийшла велика кількість людей. Разом ми вирішили створити спільну групу для спілкування й обміну інформацією з різних важливих для всіх нас питань”, — розповідає Інесса Мішеніна.

У результаті зустрічі бахмутяни створили Telegram-спільноту “Бахмут хоче жити!”. Спочатку її веденням займались кілька людей з ініціативної групи. Але через деякий час адміністрування спільноти повністю перейшло до Інесси Мішеніної. Зараз ця група стала справжнім каналом допомоги, де бахмутяни можуть знайти інформаційну підтримку й допомогу з різних питань.

“Оскільки група була зареєстрована на мене, велика кількість людей почали мені писати й звертатися за допомогою. За день зверталися по 30-35 людей, і всі вони щось запитували. Наприклад, де знайти БТІ, як отримати якісь довідки, куди написати для розв’язання бюрократичних питань. Ці питання актуальні і зараз. Дуже сумно коли люди пишуть, що вони за межею бідності, їм немає де жити, вони не отримують гуманітарку, бо не знають де її роздають. Подібні розповіді мені приходять і досі. Основні питання, які зараз турбують людей — це де знайти житло і де знайти роботу”, — розповідає бахмутянка.

За можливості Інесса Мішеніна допомогає людям, які до неї звертаються. Підтримку вона надає й тим, хто перебуває за кордоном.

“Якщо до мене звертаються з якимось запитом, то я пишу в групу, і люди, які володіють інформацією, скидають її мені, а я вже ділюся цим з тими, кого це цікавить. Також я допомагала багатьом людям, які бажали поїхати за кордон. Їх я зв’язувала з нашими людьми, які вже жили у Європі й могли зустріти, щось підказати, працевлаштувати тощо. Були навіть ті, хто могли сказати, куди можна поїхати вже на роботу. Тобто, разом ми прокладали шлях нашим людям за кордоном. Це Польща, Німеччина, Франція й різні міста, — розповідає Інесса Мішеніна.

Ця спільнота — це про згуртування і підтримку

Сьогодні Інесса Мішеніна працює перукаркою-стилісткою в Києві. Окрім ведення спільноти, вона ще й допомагає жінкам з Донеччини доглядати за собою. Майстриня робить для переселенок знижки на свої послуги. Також жінки обмінюються між собою корисною інформацією.

Інесса Мішеніна на робочому місці / фото Facebook-сторінка героїні

“Коли я переїхала до Києва, то пішла працювати в салон. Але його власники не дуже добре відреагували на те, щоб я надавала якусь допомогу своїм землякам, в тому числі й знижки. Тому я попрацювала там 8 місяців і пішла працювати на себе. Зараз до мене приходять люди, які вже є постійними клієнтками і знають, яку я можу зробити для них знижку чи бонуси. Переважно це жінки з Торецька, Костантинівки, Харкова і, звісно, Бахмута. Звичайно, що між собою ми теж ділимося різною інформацією, допомагаємо одна одній”, — розповідає Інесса Мішеніна.

Знаючи в якому скрутному становищі можуть перебувати переселенці, Інесса Мішеніна також шукає спеціалістів, які готові допомогти бахмутянам безоплатно або ж зі знижкою.

“Я шукала нотаріусів, адвокатів, навіть знаходила пару людей з нашого міста, які працювали адвокатами в конторі. Їхні контакти я надсилала нашим бахмутянам. Зрозуміло, що безкоштовно зараз ніхто не працює, тому що всім людям треба на щось жити, але знаючи, що за допомогою звертаються люди з Бахмута, багато хто може піти на поступки. Наприклад, взяти меншу плату чи зробити знижку. Це радує”, — каже Інесса Мішеніна.

Бахмутянка зізнається, що поєднувати основну роботу з роботою у спільноті буває важко, але вона не опускає руки. Своєю спільнотою вона хоче гуртувати людей і налаштувати на позитивні емоції.

“Я ж працюю перукарем-стилістом і в мене зайняті руки. Тому за день у мене накопичуються багато повідомлень. На них я, переважно, відповідаю у транспорті, коли їду на роботу чи з роботи, або вже вдома, коли є вільний час. Звісно іноді хочеться опустити руки, адже іноді є ті, хто пишуть претензії, ніби я мер міста. Але ж я не надаю матеріальну допомогу, не отримую кошти з бюджету, не можу знайти гуманітарку, я просто допомагаю інформаційно.

Взагалі ця група, на мою думку, має бути налаштована тільки на щось позитивне. Наприклад, раніше я її відкривала для повідомлень від людей, але коли побачила сварки, то закрила коментарі і залишила лише можливість надсилання повідомлень мені, щоб я їх могла фільтрувати. Я вважаю, що ця група має бути не тим місцем, де можна вилити бруд одне на одного, а навпаки, місцем де тебе підтримають і щось підкажуть. Наша задача не розсварити, а допомагати і примирити. Ця спільнота — це про згуртування, підтримку і допомогу”, — каже Інесса Мішеніна.

Наразі у спільноті “Бахмут хоче жити!” налічуються понад 11 тисяч людей. Всі вони за потреби можуть отримати інформаційну підтримку.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Майстер-класи, що лікують: історії молоді з Сіверської громади

Валентина Твердохліб 12:40, 24 Квітня 2025
Учасники майстер-класу зі своїми виробами / фото надане організаторами проєкту

У Дніпропетровській області стартував творчий проєкт “Створюй відчуття” для підтримки молоді з Сіверської громади Донеччини. Для учасників проводять різні майстер-класи, наприклад пірографія чи розпис екосумок, а акцентом є підтримка ментального здоров’я.

Про реалізацію проєкту “Створюй відчуття” редакції Бахмут IN.UA розповіла Альона Ходан — керівниця Сіверського молодіжного центру “Територія М”.

Майстер-класи для молоді на Дніпропетровщині

У квітні на Дніпропетровщині пройшла серія творчих майстер-класів для дітей та молоді з Сіверської громади Донеччини. Це ініціатива молодіжної ради і центру Сіверської громади. Організатори пояснюють, метою поставили поєднати цікаве дозвілля для молоді, яка вимушено покинула свій дім, зі спілкуванням та ментальною підтримкою.

“Наш проєкт спрямований на підтримку ментального здоров’я молоді віком від 14 до 24 років. Ми хотіли, щоб діти й молодь отримали взаємну психологічну підтримку, а також змогли розвинути свої навички у творчому напрямку. Для цього провели серію майстер-класів з пірографії, розпису екосумок, виготовлення свічок з вощини”, — розповіла Альона Ходан.

Учасниці майстер-класу / фото надане організаторами проєкту

Майстер-класи проходили у Дніпрі, Кривому Розі та Жовтих Водах. Їх проводила ціла команда фахівців, серед яких були освітяни, представники “Бібліотечної орбіти” та молодіжної ради.

Як розповідає керівниця проєкту “Створюй відчуття”, заходи мали позитивний ефект для молоді. Самі учасники розповідали, що найбільше буди раді зустріти своїх однокласників та однолітків. На цих зустрічах вони створили тепле коло спілкування.

Спілкування під час майстер-класу / фото надане організаторами проєкту

“На кожному майстер-класі, окрім творчих занять, були й ментальні вправи. Вони були розроблені окремо для кожної зустрічі. Серед них вправи, що направлені на знайомство, підтримку, виявлення емоцій та загалом на покращення їх ментального стану та на взаємодію. Відгуки, які ми отримали від молоді, дуже позитивні. Найбільше вони були задоволені можливістю зустрітися зі своїми знайомими. Для них це був шанс побачити наживо своїх однокласників, молодь зі своєї громади, з якими вони знайомі, об’єднатися в один простір і поспілкуватися. Це дуже добре, що майстер-класи дали їм поштовх до живого спілкування, окрім можливості щось виготовити власними руками”, — розповідає Альона Ходан.

Проєкт “Створюй відчуття” був реалізований у межах конкурсу мінігрантів DIY COMMUNITY за підтримки ЮНІСЕФ. Наразі ця частина проєкту завершена, однак молодіжний центр планує продовжувати подібні заходи.

“Наш проєкт вже підходить до завершення, але у нього є сталий характер. Наприклад, у нас залишились деякі матеріали з пірографії, є пірограф, тобто завдяки цьому проєкту ми маємо певну базу для того, щоб планувати і реалізовувати подібні заходи і надалі. Наразі ми плануємо проводити по одному заходу щомісяця, але вже за власний кошт”, — поділилась керівниця Сіверського молодіжного центру “Територія М” Альона Ходан.

Діти опановують роботу з пірографом / фото надане організаторами проєкту

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Він знав, за кого воює” — бахмутянка про свого коханого, загиблого воїна

Семаковська Тетяна 12:10, 23 Квітня 2025

Антрацит, місто де колись видобували вугілля в Луганській області, саме тут народився та ріс Олександр Латьков, військовий 46 бригади. Після окупації Антрациту родина хлопця переїхала в Бахмут. У це місто юнак закохався, любив кожну його вулицю. У 2023 році Олександр пішов на захист рідної Донеччини, отримав поранення, але знову повернувся. 31 березня 2025 року захисник загинув від російського обстрілу. Родина збирає підписи на присвоєння військовому звання Героя України. Підтримати за посиланням.

Історію Олександра розповідає його кохана, Ольга.

Історія кохання, війни і втрати: як бахмутянка зберігає пам’ять

Олександр народився у місті Антрацит, тут й навчався. Дитиною захоплювався футболом, любив музику. У 2014 році Антрацит окупували росіянами. Через кілька років родині вдалося виїхати звідти у Бахмут. 

“Він дуже полюбив наше місто. Вони з мамою жили на вулиці Леваневського.

Місто у нас невелике було, дуже затишне і якось йому воно також припало до душі, він закохався у нього”, — пригадує Ольга у розмові.

Пара познайомилась на Хуторку, влітку. Дівчина каже, спершу не вірила, що у наш  час бувають такі чоловіки, як Олександр. Пара мріяла збудувати сім’ю.

“Він був дуже світлий, добрий, любив життя, своїх рідних і завжди допомагав людям, ніколи не залишався осторонь. У стосунках був романтичний, ніжний та уважний, дуже мене кохав і я кохала у відповідь”.

У 2023 році Олександр мобілізувався, чоловік проходив навчання у Великій Британії, планував бути снайпером, та вже на місці по поверненню перекваліфікувався на оператора БПЛА. У грудні 2023 року отримав перше поранення поблизу міста Мар’їнка. Машина чоловіка підірвалася на міні, близько 4 місяців він провів на реабілітації в Києві. Після травми військовий відмовився від проходження ВЛК та повернувся, не зміг залишити побратимів. Його переживання та турбота до них завжди були помітні.

“Навіть у  відпустці він постійно перевіряв телефон, дивився групи, де писали його хлопці. Я йому завжди казала, хоча б на вечір вимикати звук, але він не міг, турбувався за них. Всі події пропускав через серце”, – каже Ольга.

Після травми Олександр повернувся на фронт. 31 березня 2025 року він загинув біля села Олексіївка Волноваського району. Воїна поховали у Києві, на Берковецькому кладовищі. Родина створила петицію, аби вшанувати пам’ять з проханням надати Олександру звання Героя України. Підписати петицію за посиланням.

Хочеться звернутися до людей, щоб дійсно не забували та шанували. Завдяки цим хлопцям ми продовжуємо жити. Вони там в пеклі знаходяться. Саша мені завжди казав, я буду обережним, я знаю для кого і заради чого мені жити. Він туди пішов заради своїх близьких, заради мами, мене. Він хотів жити у вільній країні

Ольга // кохана Олександра

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Майстер-класи, що лікують: історії молоді з Сіверської громади

У Дніпропетровській області стартував творчий проєкт “Створюй відчуття” для підтримки молоді з Сіверської громади Донеччини. Для учасників проводять різні майстер-класи, наприклад пірографія чи розпис екосумок, […]

“Він знав, за кого воює” — бахмутянка про свого коханого, загиблого воїна

Антрацит, місто де колись видобували вугілля в Луганській області, саме тут народився та ріс Олександр Латьков, військовий 46 бригади. Після окупації Антрациту родина хлопця переїхала […]

впо

“Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті

Анна Яхонтова — бахмутянка, яка у 2022 році евакуювалась на Закарпаття разом з мамою і маленькою донькою. Після переїзду Анна не лише інтегрувалась у нову […]

“До нас приходять жінки, які не були у лікаря з початку війни”: як працюють мобільні гінекологічні бригади на Донеччині

Шахове, Михайлівка, Олексієво-Дружківка, це лише останній перелік сіл, де надають допомогу лікарі мобільної бригади. У прифронтових регіонах Донецької області доступ до медичної допомоги часто залишається […]

виставка

“Мав лише олівець й стілець”: на Полтавщині відкрилась виставка художника з Бахмута

У місті Кобеляки Полтавської області відкрилась виставка художника з Бахмута Миколи Єрьомки. Тут митець представив понад 20 своїх робіт — графічних і живописних картин. Про […]