Місто Часів Яр, яке зараз обстрілюють та руйнують росіяни, має багато цінних пам’яток та споруд. Невідомо, що з архітектурного ансамблю вдасться зберегти, а що лише залишиться на світлинах. Втім, саме фото допомагають майбутнім поколінням побачити минуле. У мережі з’явилися унікальні архівні кадри з Часів Яру.
Опублікував їх КЗ “Часовоярський історико-краєзнавчий музей”.
Фото Часів Яру
Часів Яр / архівні світлини
Люди на вулицях міста / архівні фото
На кадрі вище, місцеві жителі впізнали свої рідних / скриншот
Місто живе, гуляють місцеві / архівні світлини
Монумент у місті / архівні світлини
На вулицях Часів Яру багато клумб та зелені / архівні світлини
На Лиманщині бійці 25-го окремого протитанкового батальйону врятували чоловіка старшого віку. Він впав з велосипеда і застряг у посадці. Там цивільний провів два дні під обстрілами.
Українські військові врятували чоловіка на Лиманщині
На Лиманщині бійці 25-го окремого протитанкового батальйону врятували чоловіка старшого віку. Він родом з Лимана. На велосипеді чоловік вирішив поїхати до Святогірська за продуктами. Та під час поїздки впав і не зміг підвестися.
Дві доби чоловік провів у посадці. Це зона бойових дій, тому там були постійні обстріли.
Ледве пересуваючись, цивільний вийшов до бійців 2-ї роти батальйону. Там його нагодували, дали води і надали медичну допомогу.
Чоловіка нагодували і надали медичну допомогу / скриншот
Після цього чоловіка евакуювали. Зараз він перебуває у безпеці, його життю нічого не загрожує.
Реєстр збитків відкрив нові категорії для українців / ілюстративне фото Міністерство юстиції
Міжнародний Реєстр збитків відкрив нові категорії для подачі заяв. Українці зможуть подати інформацію про втрату доступу до медицини і освіти через війну, а також про порушення міжнародного права, законів і звичаїв війни.
Відкрили нові категорії заяв у міжнародному Реєстрі збитків
Міжнародний Реєстр збитків відкрив нові категорії заяв:
A3.7 “Інші економічні втрати”. Йдеться про економічні втрати, які не підпадають під інші категорії заяв, відкриті Реєстром збитків. Це можуть бути втрата матеріальної підтримки внаслідок смерті, зникнення безвісти, позбавлення свободи, насильницького переміщення або депортації близького члена сім’ї, витрати, пов’язані зі смертю близького члена сім’ї, втрата або пошкодження рухомого майна значної вартості, зокрема, транспортних засобів, а також окремі втрати фізичних осіб підприємців та самозайнятих осіб;
A4.1 “Втрата доступу до медичної допомоги”. Йдеться про втрату доступу до медичної допомоги, якщо це призвело до швидкого або незворотного погіршення стану здоров’я, що спричинило сильні страждання, або до значного скорочення очікуваної тривалості життя;
A4.2 “Втрата доступу до освіти”. Йдеться про втрату доступу до початкової, середньої, професійної, вищої освіти та освіти для дорослих протягом тривалого часу. Зокрема через неможливість фізичного доступу до освіти, її офіційну заборону, пошкодження або знищення закладів освіти;
A2.10 “Інші порушення міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни”. Йдеться про душевний біль та страждання, спричинені порушеннями міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни, які не охоплюються іншими категоріями заяв, відкритими Реєстром збитків.
Подати заяву до Реєстру збитків України можна в електронному форматі через вебпортал “Дія”.
Нагадаємо, що наразі основна задача Реєстру збитків — це збір і фіксація даних про завдану шкоду. Механізм виплат компенсацій буде розроблено у майбутньому, а подані заяви передаватимуть відповідним органам для розгляду та ухвалення рішень.
9 вересня Бахмут відзначатиме своє 452 День Народження. Місто — зруйноване росіянами продовжує жити в евакуації, бахмутяни тепер є по всюди, від Дніпра й до […]
Нещодавно ЮНЕСКО випустила звіт, в якому зафіксували руйнацію або знищення 274 культурних об’єктів в Україні протягом повномасштабного вторгнення. Найбільше таких об’єктів було в Донецькій області, […]
Для підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з Донецької області в 17 регіонах та 27 містах України діють 73 гуманітарні штаби, центри або хаби. У цих […]
