Міфи про Голодомор від росіян: що потрібно знати

Бахмут Брехомір Данило Вінниченко 11:52, 26 Листопада 2023
Геноцид
Ілюстрація Бахмут IN.UA

Росіяни продовжують нав’язувати свої політику комуністичного устрою та намагаються всіляко приховувати злочини радянської влади. Голодомор є для них окремою темою, яку вони вважають “дезінформацією та дискредитацією росії”. 

Які популярні міфи та фейки розповсюджують росіяни, роз’яснює журналіст редакції Данило Вінниченко. 

“Голодомору не існує, був голод”

Загалом внаслідок Голодомору загинуло 7 мільйонів українців на території Української рср та 3 мільйони в інших регіонах — на Північному Кавказі, Казахстані та Нижньому Поволжі. 

Росіяни просувають думку, що ніякої сталінської політики геноциду українців не було, а є “наратив” України та країн Заходу, щоб перекласти відповідальність за цей злочин на росію. Як аргумент вони наводять те, що врожаю не було через “засуху”, насильницьку колективізацію, природні явища та навіть “байдужість” української рср. 

Геноцид
Росіяни не поділяють думку, що Голодомор є геноцидом українців / скриншот

Однак, це не так. Співробітник Інституту історії України Геннадій Єфіменко розповів, що неврожай якщо він і був спричинений, то не природними чинниками, а діями радянської влади. Він розрізняє голод в республіках срср та цілеспрямований геноцид: голод був спричинений через великі хлібозаготівлі, тобто реквізицією зерна, яке потім влада використовувала на свій розсуд. Зокрема, могла і продавати за кордон аби здобути кошти на індустріалізацію. У реквізиційних хлібозаготівлях 1930–1931 років відсоток вилученого в усрр був вищим за інші регіони срср.

А акт геноциду — це цілеспрямована політика радянської влади, щоб залишити народ взагалі без харчів.

Голодомор
Діти збирають мерзлу картоплю на колгоспному полі на Донеччині, 1933 рік / фото Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів

Голодомор, як акт геноциду полягає в умисному створенні умов, несумісних із життям, коли забирали не лише зерно для хлібозаготівель, але також відбирали абсолютно всі харчові продукти, будь-яке продовольство. Такого в інших регіонах срср, як правило, не було, хіба що в деяких з тих, де етнічні українці становили вагому частку місцевого населення, — розповів історик Єфіменко про геноцидну політику радянської влади. 

Сучасний “протест” росіян

Пропагандисти та російські історики постійно наголошують, що Голодомор не є геноцидом, а є риторикою країн, які хочуть протиставляти українців та росіян, як ворогів один одному.

Росіяни зазначають, що “голод” — це трагедія усіх областей радянського союзу, а не тільки України. Витоками подібних “наративів” пропагандисти вважають українську діаспору у західних країнах, зокрема у США, щоб розпочати масштабну “антирадянську інформаційну кампанію”. 

Геноцид
Наративи росіян про “задум” західних країн / скриншот

Україна завжди наголошувала на тому, що Голодомор був частиною геноцидної політики радянського союзу. У 2006 році Верховна Рада України приняла закон “О визнанні Голодомору геноцидом українського народу”, який підписав президент Віктор Ющенко. В законі зокрема йдеться про те, що сталін несе відповідальність за трагедію та винищення українського народу. Росіяни це відкидають та просувають наративи, що це “спільна трагедія срср”. 

Натомість у 2008 році держдума рф заперечила Голодомор, як геноцид українського народу та наголосила, що “голод не обирає народ”. Тим самим росія не готова брати відповідальність за радянські злочини, як послідовниця срср. 

Щоб остаточно перекласти свою відповідальність в інформаційному просторі, російська пропаганда поширювала думки українських колаборантів. Як, наприклад, колишній депутат Одеської міськради олександр васильєв наголошує, що українці також винні в трагедії і треба доносити правильну, з точки зору роспропаганди, думку про голодомор. 

Колаборант васильєв
Колаборант васильєв дезінформує читачів / скриншот

Що спільного між сталіним та путіним?

З початку війни 2014 року росіяни на окупованих територіях всіляко намагаються знищити історичну пам’ять України, називаючи пам’ятники Голодомору “дезінформацією”. У жовтні 2022 року у Маріуполі самопроголошена влада вирішила знести меморіал “Жертвам Голодомору”. Сам пам’ятник, як наголосили росіяни, буде перероблений на будівельні матеріали. 

пам’ятник у Маріуполі
Загарбники зносять пам’ятник у Маріуполі / фото з відкритих джерел
рф
росЗМІ спотворюють історію України / скриншот

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зробив аналіз та провів декілька паралелей між підходами радянських диктаторів та путіним:

  • По-перше, це  спроба покарати українців за їх прагнення до свободи. У 1930-х ще живою була пам’ять про УНР. В Україні регулярно спалахували антибільшовицькі повстання, які припинилися лише після Голодомору. Сучасний кремль сприймає як загрозу прагнення українців будувати власну незалежну державу, яка прямує до ЄС та НАТО.
  • По-друге, дегуманізація українців за допомогою пропаганди. За 90 років “куркулі”, “петлюрівські недобитки” та “буржуазні націоналісти” перетворилися на не менш “страшних” для кремля “нацистів”, “фашистів” і навіть “сатаністів”.
  • По-третє, українців кремль розглядає як ресурс. Про це свідчать як примусова мобілізація на окупованих територіях, так і депортації населення вглиб рф для вирішення демографічних проблем держави-агресора. У 1939 році українців, яким вдалося вижити під час Голодомору, мобілізували до Червоної армії та відправили завоювати Фінляндію.
  • По-четверте, зараз, як і 90 років тому, кремлівський режим здійснює геноцид українців. Намагається знищити тих, хто може протистояти загарбникам, залякати решту і спровокувати гуманітарну катастрофу. 

“Історичні факти” та росія

Росіяни постійно опираються на “історичні факти”, а їх лідери проводять рефлексії з приводу війн та страшних подій для радянського союзу. На їх думку, вони так впливають на збереження історичної пам’яті серед сучасного населення. Однак де закінчуються “зручні” факти, починається пропаганда. Голодомор, як геноцид українців — один з таких фактів. Для них не існує жертв конкретної нації, а є бажання самим виставити себе жертвами, тим самим приховати злочини радянського режиму. Сьогоднішня війна та бажання вкрасти та знищити українське зерно залишилось у росіян навіть через 90 років після нібито “всесоюзної” трагедії.

На момент 25 листопада 2023 року Голодомор, як геноцид українського народу визнали 32 країни.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти та шахрайство в Інтернеті: як захистити від виманювання грошей

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 13:02, 29 Листопада 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Діти та підлітки почуваються в Інтернеті як риби у воді: вони дивляться мультфільми та серіали, знаходять та встановлюють потрібні програми та можуть швидше за деяких дорослих знайти потрібну інформацію. Попри свою “професійність” в справах інтернетних, неповнолітні не завжди можуть зрозуміти, що їх намагаються затягнути у схему з виманювання грошей або особистої інформації. У рамках проєкту з підвищення медіаграмотності українців “Бахмут IN.UA” розкаже про основні такі схеми, як їх розпізнати та що робити, якщо вже сталася біда.

“Оплата лише за доставку”: схема з подарунками

Дитина може отримати повідомлення в соціальній мережі або месенджері із заманливою новиною про виграш призу. Шахрай зазвичай пояснює, що для отримання цього “виграшу” потрібно лише сплатити вартість доставки. Навіть якщо дитина не відправляла жодної заявки на участь у конкурсах, вона може не звернути на це увагу, адже подумки вже тримає в руках коштовну річ.

Проте згодом стає очевидним, що жодного призу не існує, а гроші, заплачені за доставку, зникають разом із шахраєм.

Пошук безкоштовних програм

Деякі телефонні додатки коштують грошей. Діти, найімовірніше, не захочуть витрачати гроші на придбання таких програм, бо не завжди їх мають. Тому почнуть шукати способи завантажити їх безкоштовно. У результаті вони можуть перейти до неофіційних магазинів додатків, клацнути на привабливу, але потенційно небезпечну рекламу, або завантажити програму від ненадійних розробників. Усі ці дії несуть ризик зараження пристрою шкідливим програмним забезпеченням.

Приклад неофіційного сайту, який пропонує скачати безкоштовно програми / скриншот

Фейкові великі знижки

Шахраї часто використовують хитрощі, надсилаючи електронні листи із тривожними повідомленнями про несанкціонований доступ до облікового запису соцмережі або привабливими пропозиціями, як-от величезні знижки на честь, наприклад, Нового року.

Один із поширених сценаріїв — це повідомлення з посиланням, що пропонує придбати популярні кросівки за неймовірно низькою ціною. Насправді ж перехід за таким посиланням може призвести до завантаження шкідливого програмного забезпечення. Інший варіант обману — перенаправлення на фішинговий сайт, який виглядає як офіційний. На цьому сайті користувача можуть попросити ввести свої облікові дані або навіть надати конфіденційну платіжну інформацію, що відкриває шахраям доступ до особистих даних.

Оманливі оголошення та реклами

Хоча ми добре розуміємо, що не вся інформація в інтернеті є правдивою, діти часто довіряють усьому беззастережно.

Це особливо важливо враховувати, коли підліток шукає роботу на канікули або оплачуване стажування. Шахраї можуть використовувати неправдиві оголошення, щоб виманити особисті дані чи гроші, наприклад, пропонуючи оплатити “реєстрацію” чи “підготовку документів”. Тому варто навчити дітей перевіряти інформацію та бути уважними до деталей.

Небезпечні ігри та підписки

Зверніть увагу на соцмережі та Telegram-канали, на які підписані ваші діти. Вони завжди перебувають у більшому інформаційному потоці, ніж дорослі, тому саме підлітки першими дізнаються про такі явища, як різноманітні “сині кити”, “групи смерті” та інші тривожні пабліки. Ці спільноти можуть схиляти дітей до самопошкоджень, заподіяння болю або навіть до самогубства.

Щоб убезпечити дітей, корисно щомісяця обговорювати нові тренди в інтернеті, бути в курсі актуальних подій і відкрито проговорювати всі ризики, які можуть ховатися за таким контентом. Це не лише підвищить обізнаність дитини, але й допоможе побудувати довірливі стосунки.

Невинне голосування у конкурсі

Якщо ваша дитина — школяр/ка, вона з найбільшою ймовірністю може потрапити на цей шахрайський гачок. Ця схема вже спричинила численні випадки втрати доступу до облікових записів.

Ситуація виглядає так: дитина отримує повідомлення від знайомої людини з проханням проголосувати за учасницю певного конкурсу, наприклад — дитячого малюнку. Після переходу за надісланим посиланням її акаунт зламують. Зловмисники, отримавши контроль над профілем, починають розсилати повідомлення контактам жертви. Вони просять перевести 7000 гривень, граючи на довірі друзів.

Допис про щлам акаунту / скриншот з мережі

Як захистити дітей від шахрайства?

  • Пояснити основи онлайн-безпеки. Розкажіть дитині, що не можна ділитися особистою інформацією (ПІБ, адреса, номер телефону) в інтернеті, навіть якщо про це просять «друзі» чи «адміністратори»;
  • встановити батьківський контроль: використовуйте спеціальні додатки або функції операційних систем, які обмежують доступ до небезпечного контенту та контролюють час використання пристрою;
  • перевіряти ігри та додатки перед встановленням: завантажуйте програми тільки з офіційних джерел, таких як Google Play чи App Store. Перевіряйте відгуки та рейтинг додатка;
  • використовувати дитячі акаунти: створіть окремий акаунт для дитини з обмеженими правами. Це захистить ваші банківські дані та важливу інформацію на пристрої;
  • регулярно розмовляти про інтернет: заохочуйте дитину ділитися з вами, якщо вона стикається з чимось дивним чи неприємним в інтернеті. Важливо створити довірливу атмосферу;
  • навчати розпізнавати фейкові повідомлення: поясніть, що не варто клікати на незнайомі посилання або відповідати на підозрілі повідомлення, навіть якщо вони здаються цікавими чи привабливими;
  • забезпечити захист фінансових даних: якщо дитина користується вашою карткою для ігор чи покупок, встановіть ліміти або створіть окрему віртуальну картку з невеликим балансом;
  • використовувати антивірусне ПЗ: регулярно оновлюйте антивірус і забезпечте захист пристроїв, які використовують діти.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сайти-двійники виманюють гроші українців. Як не потрапити на гачок та зберегти гроші

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 13:02, 22 Листопада 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Допельгенгер — це літературний прийом, який у перекладі з німецької означає “двійник”. Шахраї створюють сайти-допельгенгери, аби виманити у довірливих людей кошти. В межах проєкту з підвищення медіаграмотності “Бахмут IN.UA” покаже на прикладах, як виглядають такі “двійники” та на що варто звертати увагу, здійснюючи покупки в Інтернеті.

Як виглядають сайти-підробки

Частіше за все шахраї роблять підробки на сайти, які відомі практично кожному українцю: банків, магазинів, соцмережах тощо. Такі сайти ще називають фішинговими: вони виглядають як справжні, але створені, щоб обманом отримати ваші особисті дані. Наприклад, паролі, номери кредитних карток або іншу конфіденційну інформацію. На фішинговому сайті ви вводите дані своєї картки, думаючи, що оплачуєте товар, але насправді передаєте цю інформацію шахраям. Заволодівши вашими даними, вони можуть використовувати картку як заманеться.

У вересні 2022 року пресслужба “ПриватБанку” заявила про допельгенгер, створений на основі сайту благодійної програми банку та “Приват24” — “Допомагати Просто”. Аферисти зробили дуже схожий сайт: та ж айдентика, ті ж кольори, банери й так далі. Якщо бути неуважним та не звернути увагу на так важливу річ як адреса сайту, можна потрапити на гачок.

Оригінальна адреса “Допомагати Просто” виглядає просто та лаконічно: dobro.privatbank.ua. У той час як шахрайський сайт знаходиться за посиланням blago-privat24.pce6.site. 

Скриншот з мережі

Раніше ми розповідали про сайт, який прикривається іменем Товариства Червоного Хреста України, нібито пропонуючи українцям отримати 6,5 тисяч гривень. Він не схожий на оригінальний сайт ТЧХУ, але використовує знайому багатьом назву — це також шахрайство.

Як обманюють на OLX?

Полюбляють нечесні люди й знамениту платформу з продажу товарів OLX. Одна з найрозповсюдженіших схем — це фейкове посилання нібито на підтвердження угоди та отримання грошей від “покупця”.

Спроба виманити кошти у користувача / скриншот сайт blog.olx.ua

Щоб зрозуміти, чи ви знаходитеся на сайті-підробці, зверніть увагу на такі ознаки:

  • помилки в назві: наприклад, замість privatbank.ua може бути pryvatbank.com або privatbnk.ua;
  • додаткові слова: офіційний сайт має просту адресу, наприклад, google.com, а підробка може виглядати так: google-login-help.com.  
  • справжні сайти часто мають домени типу .com, .ua, або .org;
  • фішингові сайти можуть мати незвичні закінчення, наприклад: .xyz, .top, .click;
  • відсутність HTTPS: якщо адреса починається з http://, а не https://, це сигнал, що сайт може бути небезпечним;
  • неправдоподібна адреса: якщо адреса надто довга або дивна, наприклад: secure-login-paypal-services-confirm.com, це підозріло;
  • немає зв’язку з назвою бренду: якщо сайт банку, магазина або іншого сервісу не має їхньої назви в адресі (або назва перекручена), не вводьте жодних даних! 

“Чорна п’ятниця”: шахрайські схеми

Діяльність зловмисників охоплює не лише США та Європу, але може зачепити й українців. Тому обов’язково попередьте знайомих за кордоном про можливі ризики. Серед брендів, які копіюють шахраї, фігурують The North Face, Wayfair, L.L.Bean, IKEA та інші. Як розпізнати підробку?

  • підозрілі адреси: у доменах часто зустрічаються слова на зразок “Чорна п’ятниця” або зайві фрази, наприклад, northfaceblackfriday.shop;
  • незвичний домен: шахрайські сайти часто використовують домени типу .shop або .top, тоді як офіційні сайти зазвичай мають домен .com;
  • фейкові позначки надійності: на таких сайтах іноді є зелена мітка «Надійний магазин», яка лише вводить в оману, присипляючи вашу пильність.

Як працюють шахраї? Вони використовують підроблені версії популярних платіжних платформ, таких як Stripe. Як тільки ви вводите дані своєї картки, уся інформація одразу передається зловмисникам.

Будьте уважні! Перед здійсненням покупок ретельно перевіряйте адреси сайтів і не вводьте конфіденційні дані на підозрілих ресурсах.

Що робити, якщо натрапили на сайт-двійник? 

  • якщо сумніваєтеся, знайдіть офіційний сайт через пошукову систему, а не через посилання, з якого потрапили на підозрілу сторінку;  
  • перевірте URL ще раз перед тим, як вводити свої дані;  
  • якщо щось здається підозрілим, краще не продовжувати дії.

Окрім цього, ніколи не переходьте за посиланнями з підозрілих повідомлень, використовуйте двофакторну автентифікацію та антивірусні програми.  

Якщо ви натрапили на сайт-підробку, повідомте про нього пошуковій системі Google за посиланням. Так ви допоможете іншим користувачам не стати жертвами фішингу. 

Якщо ви отримали посилання на фішинговий сайт через e-mail-розсилку, також існує спосіб захистити інших від отримання такого “листа щастя”. До прикладу, у Gmail, є опція скарги на фішинговий лист. 

Приклад інстркції, як поскаржитися на фішинговий лист / скриншот

Але сайти-допельгенгери використовують не тільки шахраї. Їх активно використовує й російська пропаганда задля внесення деструктиву в інформаційний простір України та навіть світу. Про це “Бахмут IN.UA” розповість пізніше.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти та шахрайство в Інтернеті: як захистити від виманювання грошей

Діти та підлітки почуваються в Інтернеті як риби у воді: вони дивляться мультфільми та серіали, знаходять та встановлюють потрібні програми та можуть швидше за деяких […]

Сайти-двійники виманюють гроші українців. Як не потрапити на гачок та зберегти гроші

Допельгенгер — це літературний прийом, який у перекладі з німецької означає “двійник”. Шахраї створюють сайти-допельгенгери, аби виманити у довірливих людей кошти. В межах проєкту з […]

Фейк: Україну хвалять за поставку якісних органів та біоресурсів за кордон

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне  медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, […]

12:00, 10.11.2024 Гук Лідія

Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до […]

Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту

Графічний контент — невіддільна частина Інтернету. Фотографіями та картинками ілюструють новини, а іноді й самі знімки стають інформаційним приводом. Але не всі фотознімки є справжніми, […]